58922

Реформи адміністративно-полiтичного управління 60—70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Розвивати історичне мислення учнів та вміння порівнювати реформи минулого з сучасними перетвореннями сприяти критичному осмисленню минулого; виховувати у школярів громадянську свідомість дух патріотизму сприяти утвердженню демократичних ідеалів.

Украинкский

2014-05-02

88 KB

3 чел.

Тема уроку : Реформи адміністративно-полiтичного управління 60—70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні

Мета уроку: 

                навчити учнів  характеризувати перетворення 60 -70-х років ХІХ ст.у Російській імперії, розуміти значення та наслідки перетворень для українського народу, аналізувати історичні події та давати характеристику історичним постатям того часу;

               розвивати історичне мислення учнів та вміння порівнювати реформи минулого з сучасними перетвореннями, сприяти критичному осмисленню минулого;

               виховувати у школярів громадянську свідомість, дух патріотизму, сприяти утвердженню демократичних ідеалів.

Тип уроку: вивчення нових знань

Обладнання: підручник, стінна карта «Скасування кріпосного права в українських землях», атлас «Історія України. 9 клас»,  відео, документальний фільм «Російська імперія. Частина 11. Олександр ІІ», 2002 р.,додатковий матеріал.

Основні  дати: 1853 – 1856 рр.- Кримська війна, 19 лютого 1861 р. - Олександр ІІ підписав «Положення», законодавчі акти реформи та маніфест про скасування кріпосного права,

1863 р.- здійснення освітніх реформ, 1864 р. земська реформа( реформа системи місцевого управління), 1864 р.- судова реформа, 1863-64 рр. - придушення національно-визвольного повстання у Польщі, 1874 р.- запровадження військової реформи

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Розповідь учителя.

Думки про необхідність ліквідації кріпацтва дедалі більше поширювалися серед усіх верств українського суспільства. Розуміння кріпацтва як великого соціального лиха спричиняло появу пристрасних поезій Тараса Шевченка і прозових творів молодої української письменниці Марко Вовчок. Вони, за свідченням сучасників, були «одним суцільним обвинуваченням проти кріпосницької неволі». Але для повного розуміння перетворень які відбулись у -70-х років ХІХ ст.у Російській імперії, давайте згадаємо:

Коли та як було скасовано кріпосне право на західноукраїнських землях?

Чому існування кріпосного права заважало подальшому соціально-економічному розвиткові Наддніпрянщини?

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Селянська реформа 1861 року та Україна

Розповідь учителя.

Підготовка селянської реформи тривала п’ять років. 19 лютого 1861 р. Олександр ІІ підписав «Положення», що містили всі законодавчі акти реформи та маніфест про скасування кріпосного права. «Положення» крили в собі 17 актів, найважливішими з яких були «Загальне положення про селян, звільнених з кріпосної залежності» та чотири місцеві положення для окремих регіонів імперії. Наддніпрянщина підпадала під дію трьох місцевих положень. У губерніях Півдня та південній частині Харківської губернії діяло «Великоросійське місцеве положення», на Правобережжі – «Окреме місцеве положення», на Лівобережжі – «Малоросійське місцеве положення».

Для уявлення подій тих часів учитель пропонує переглянути уривок документального фільму «Російська імперія. Частина 11. Олександр ІІ», 2002 р.

Робота у групах  з додатковим матеріалом.

Група №1

Картка 1.

Причини проведення реформ.

Перший  глобальний удар миколаївській системі був нанесений ззовні.

Поразка в Кримській війні (1853 – 1856 рр.) показала дійсний стан

кріпосницької Росії.

Реакційний Священний союз Росії,Прусії та Австрії, створений  під час завершення епохи  наполеонівських воїн, фактично розпався.

Зовнішній політичний курс виявився не життєздатним.  

Подальше існування кріпосного права загрожувало імперії перетворитися на другорядну країну

Кріпосне право сповільнювало темпи економічного розвитку країни.

Кріпосне право за формою і змістом надто скидалося на рабство. Аморальність володіння «хрещеною власністю» засуджувалася переважною більшістю представників різних суспільних верств.

Питання:  Виходячи з причин проведення реформ, доведіть, які прошарки суспільства особливо підтримували ідею проведення реформ?   Вашу думку обґрунтуйте.

Група №2

Картка 2.

Олександр ІІ (17(29).4.1818-1(13).3.1881). Російський імператор з 1855. Старший син Миколи І (батько Олександра ІІІ ). Здійснив ряд реформ: армійську, земську, судову, у 1861 скасував кріпосне право, за що одержав ім'я "Визволитель". З 1863 року перейшов до реакційної внутрішньої політики, на його життя неодноразово відбувалися замахи. Поразка Російської імперії у Кримській війні 1853-56, криза економічного розвитку країни, національно-визвольний рух поневолених народів, примусили Олександра ІІ провести ряд реформ: відміна кріпосного права 1861, земельна, судова, міська та ін. У зовнішній політиці Олександр ІІ дотримувався німецької орієнтації, особливу увагу приділяв т.зв. східному питанню. В 1877-78 прагнучи зміцнити позиції Російської імперії на Балканах, вів війну з Туреччиною. За Олександра ІІ до Росії було приєднано Пн. Кавказ, завойовано значну частину Середньої Азії. В 1863-64 жорстоко придушив національно-визвольне повстання у Польщі. Щодо України проводив агресивну шовіністичну політику. Вбитий 1.3.1881 у Петербурзі народовольцем І. Гриневецьким.

Українські землі на 1861 рік (розподіл)  

Українські землі після реформи(розподіл)

Селянські наділи

Поміщицькі наділи

Селянські наділи

Поміщицькі наділи

29,9

70,1

27

73

Питання:       Виходячи з інформації чи можемо ми назвати Олександра ІІ «Визволителем»?   Вашу думку обґрунтуйте.

Група №3

Картка 3.

Робота з історичним документом

Всемилостивѣйшiй манифестъ

ОБЪ ОТМѢНѢ КРЕПОСТНАГО ПРАВА.

Божіею милостію

МЫ, АЛЕКСАНДРЪ ВТОРЫЙ,

Императоръ и Самодержецъ Всероссійскій, Царь Польскій, великій Князь Финляндскій,

и прочая, и прочая, и прочая.

Объявляемъ всѣмъ Нашимъ вѣрноподданнымъ.

…1) Открыть въ каждой губерніи губернское по крестьянскимъ дѣламъ присутствіе, которому ввѣряется высшее завѣдываніе дѣлами крестьянскихъ обществъ, водворенныхъ на помѣщичьихъ земляхъ.

2) Для разсмотрѣнія на мѣстахъ недоразумѣній и споровъ, могущихъ возникнуть при исполненіи новыхъ положеній, назначить въ уѣздахъ мировыхъ посредниковъ, и образовать изъ нихъ уѣздные мировые съѣзды.

3) За тѣмъ образовать въ помѣщичьихъ имѣніяхъ мірскія управленія, для чего, оставляя сельскія общества въ нынѣшнем ихъ составѣ, открыть въ значительныхъ селеніяхъ волостныя управленія, а мелкія сельскія общества соединитъ подъ одно волостное управленіе.

4) Составить, повѣрить и утвердить по каждому сельскому обществу или имѣнію уставную грамоту, въ которой будетъ исчислено, на основаніи мѣстнаго положенія, количество земли, предоставляемой крестьянамъ въ постоянное пользованіе, и размѣръ повинностей, причитающихся съ нихъ въ пользу помѣщика, какъ за землю, такъ и за другія отъ него выгоды.

5) Сіи уставныя грамоты приводить въ исполненіе по мѣрѣ утвержденія ихъ для каждаго имѣнія, а окончательно по всѣмъ имѣніямъ ввести въ дѣйствіе въ теченіе двухъ лѣтъ, со дня изданія настоящаго Манифеста.

6) До истеченія сего срока, крестьянамъ и дворовымъ людямъ пребывать въ прежнемъ повиновеніи помѣщикамъ, и безпрекословно исполнять прежнія ихъ обязанности.

7) Помѣщикамъ сохранить наблюденіе за порядкомъ въ ихъ имѣніяхъ, съ правомъ суда и расправы, впредь до образованія волостей и открытія волостныхъ судовъ…

Данъ въ Санктпетербургѣ, въ девятнадцатый день Февраля, въ лѣто отъ Рождества Христова тысяча восемьсотъ шестьдесятъ первое, царствованія же Нашего въ седьмое.

На подлинномъ Собственною Его Императорскаго Величества рукою подписано:

«АЛЕКСАНДРЪ»

Питання: Як  поміщики  могли  використати цей документ у свою користь? Свою відповідь обґрунтуйте.

Група №4.

Картка 4.

Законодавчі акти селянської реформи вирішували такі основні питання:

·   скасування кріпосного права та визначення нового правового статусу селян;

·   організацію селянського самоуправління;

·   створення інституту мирових посередників;

·   наділення селян землею;

·   визначення повинностей тимчасовозобов’язаних селян;

·   викуп землі селянами.

«Положення» селянської реформи поширювалися на колишніх кріпосних селян. Одначе суттєві зміни відбулися і в становище державних селян, які складали 44% усього селянства Наддніпрянщині.

Згідно з указом 1866 р. всі землі державних селян, залишаючись власністю держави, закріплювалися за сільськими громадами у безстрокове користування (подвірне або громадське). Селяни повинні були за це сплачувати до казни щорічну «оброчну подать». Державні селяни мали право стати власниками наділів, сплативши за них викуп протягом 8 років, але розмір їхніх наділів встановлювався не більше 8–15 десятин. Внаслідок цієї реформи, здійснення якої тривало 20 років, становище державних селян стало дещо кращим, ніж колишніх кріпосних. Наділи, що їх вони отримали, були в середньому вдвічі більшими, ніж у колишніх кріпаків. У 1886 р. всіх державних селян зобов’язали викупити свої наділи, але викупні платежі для них були значно меншими, ніж у кріпосних селян. Стримувало розвиток господарства державних селян запровадження громад зі спільною відповідальністю за сплату податків.

Питання: Як, на вашу думку, змінилось положення кріпосних та державних селян після реформ?  Свою відповідь обґрунтуйте.

Учні виконують завдання . По закінченню виконання завдання учитель пропонує групам обговорити питання  у дискусійній формі. Представники груп пропонують відповіді та на дошці заповнюється таблиця:

Негативні наслідки реформи

Позитивні наслідки реформи

Після обговорення учні самостійно роблять висновки  відповідаючи на питання:

Як вплинула реформа 1861 року на подальше життя українського селянства?

2. Реформи адміністративно-полiтичного управління 60—70-х років ХІХ ст.

Пропонується самостійна робота з підручником по групам. Групам пропонується заповнити у зошитах таблиці.

Група №1. Земська реформа.

Група №2. Судова реформа.

Група №3. Реформа освіти.

Група №4. Військова реформа.

Зразок таблиці:

Назва

Час прийняття

Основні положення

Наслідки реформи

ІІІ.Підведення підсумків уроку, оцінювання діяльності.

       Розповідь учителя.

Реформи 60–70-х рр., мали усунути кріпосницькі пережитки з імперської дійсності, але так, щоб зберегти незмінними основи російського самодержавства. Здійснюючи реформи, імперія використовувала адміністративно-командні методи управління, підтримувала становий лад у всіх сферах суспільно-політичного життя. Над новоутвореними органами місцевого самоврядування, судами, закладами освіти, пресою зберігався контроль імперської адміністрації.

Реформи 60–70-х рр. були, власне, поступками часові, що їх робила Російська імперія, і не мали на меті створення повноцінних умов для розвитку як українського, так і будь-якого іншого з народів, пригноблених імперією.

Додатковий матеріал. Цікаво знати.

         Найбільший в усій імперії (третій, встановлений у Києві) пам"ятник Олександру ІІ був урочисто відкритий та освячений на офіційній Царській площі (нині - Європейська площа) у центрі міста.

          4 квітня 1866 року Дмитро Каракозів учинив невдалий замах на життя імператора. Терориста, як тоді водилося, повісили, а в пам"ять про чарівний порятунок государя по всій країні на державні гроші зводили каплиці. Зусиллям киян у місті їх з"явилось аж три. Одна з них раніше знаходилась на тому місці, де потім відкрили пам"ятник.Отже, 30 серпня 1911 року в присутності Миколи ІІ, прем"єр-міністра П. А. Столипіна, обер-прокурора Св. Синода Саблера, шефа жандармів Курлова, міністра освіти Кассо, сина та спадкоємця болгарського царя Фердинанда та цілого ряду інших сановників, представників Австро-Угорського, бельгійського, британського, германського, грецького, датського, італійського, персидського, португальського, французького, шведського та швейцарського консульств, при величезному скупченні вірнопідданого народу з пам"ятника скинули покривало.Ідея італьського скульптора Етторе Ксименеса (саме його проект переміг на міжнародному конкурсі) був чарівно втілений у бронзі та граніті. 200 тисяч рублів зібрала Росія для цього пам"ятника. У 1911 році країна святкувала півстолітній ювілей формального звільнення селян по Великій Реформі. Пам"ятник відображав цей факт. Багатофігурний твір мав три п"єдестал. На центральному бронзова фігура імператора. Він стояв, накинувши на плечі мантію, однією рукою спираючись на невисокий фотель. Нижче знаходився прекрасний барельєф: селяни, що дякували царя за звільнення від кріпосницької залежності.Центральний п"єдестал був прикрашений гербом Російської імперії - двоголовим орлом, та лаконічним написом: "Царю-Визволителю - вдячливий Південно-Західний край. 1911 рік". До бічних п"єдесталів були приставлені скульптурні композиції з фігурами Милосердя та Правосуддя. Всі три п"єдестали були об"єднані широким фронтоном з барельєфами, що зображали деякі моменти з життя та державної діяльності монарха.Кам"яні частини п"єдесталу були виконані з рожевого граніту, сходинки, що вели до постаменту, - з сірого. На бічних виступах сходинок встановили бронзові царські корони.

          Після встановлення пролетарської влади у Києві були скинуті всі металеві частини пам"ятника. Бронзовий п"єдестал до середини тридцятих років використовували як декоративний вхід до Пролетарського , пізніше - Піонерського (Царського) саду.

 IV. Домашнє завдання:

                       - опрацювати відповідний параграф підручника;

                           -  виконати порівняльну таблицю «Положення станів суспільства до  реформ та після реформ Олександра ІІ

                           - творче завдання за вибором «Олександр ІІ – визволитель чи самодержавець»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80479. Письмове додавання трицифрових чисел без переходу через розряд. Прості задачі на додавання. Розширена задача на спосіб зведення до одиниці 51.5 KB
  Ознайомити учнів із прийомом письмового додавання трицифрових чисел без переходу через розряд; удосконалювати вміння учнів розвязувати прості задачі на зведення до одиниці; узагальнювати вміння розвязати рівняння; розвивати мислення; виховувати інтерес до математики та казок
80480. Запис і читання трицифрових чисел. Випадки додавання й віднімання трицифрових чисел, пов’язаних з нумерацією 1.31 MB
  Мета: формувати вміння читати і записувати трицифрові числа в нумераційну таблицю, закріпити додавання і віднімання розрядних чисел та додавання і віднімання одиниці, вдосконалювати вміння розв’язувати складені задачі на «зменшення», «збільшення» на кілька одиниць, задач геометричного змісту...
80481. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНИ ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ ЛЮТНЕВОЇ ДЕМОКРАТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (лютий—жовтень 1917 р.) 38.27 KB
  Тимчасовий уряд та його органи в Україні. Законодавство Тимчасового уряд. За згодою між лідерами Тимчасового комітету і керівництвом Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів був утворений Тимчасовий уряд. Через кризи прорахунки та помилки коаліційний Тимчасовий уряд представлений кадетами народними соціалістами меншовиками та есерами вів країну до Установчих зборів котрі як він сподівався мали розвязати кардинальні питання її нового буття.
80482. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ 106.5 KB
  ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД Після Люблінської унії 1569 року Велике князівство Литовське втратило не лише свої землі а й державне значення. Перше велике козацькоселянське повстання вибухнуло у 1591 році і тривало до 1593 року. Восени 1595 року все українське Правобережжя і ПівденноСхідна Білорусія опинилися в руках повстанців. Згідно зі статтями Переяславської угоди від 29 травня 1630 року козаки визнавали свою провину однак не підлягали покаранню за участь в повстанні.
80483. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ТА ПРАВО В РОКИ ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ. ЕВОЛЮЦІЯ ДЕРЖАВНО - ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ (середина ХVІІ – ХVІІІ ст.ст.) 218 KB
  Політичне та економічне становище України було дуже тяжким. Український історик і юрист Андрій Яковлів підкреслював що українським проектом договору гарантувалася повнота внутрішньої автономії держави й усувалося будьяке втручання влади московського царя у внутрішні справи України. Самостійність України визнавалась і на міжнародній арені. Спочатку і Москва ставилась до України як до вільної держави.
80484. УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ. ДЕРЖАВА І ПРАВО УСРР В РОКИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ І ВОЄННОЇ ІНТЕРВЕНЦІЇ 122.5 KB
  Радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та воєнної інтервенції весна 1918 кінець 1920 рр. в Україні розгорталися в загальному контексті громадянської війни на території Росії. Під час збройної боротьби на політичну арену вийшли різноманітні отамани діяльність яких стала однією з характерних рис громадянської війни в Україні. Більшовики спираючись на допомогу радянської Росії докладали чимало зусиль щоб відновити в Україні радянську владу.
80485. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНИ В ПЕРІОД З ПОЧАТКУ XX ст. до 1917 року 27.16 KB
  Кожний стан поділявся на групи становища які мали особливі тільки їм надані законом права та обов\'язки. У Луганську та Катеринославі Ради розпустили міські думи і провели роботу по підготовці виборів нового складу цих органів на засадах загального та рівного виборчого права. Вона містила норми про права підданих яких не було в попередніх редакціях Основних законів. Джерела права.
80486. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВНІСТЬ (листопад 1917 — квітень 1918 рр.) 49.43 KB
  Центральна Рада вважала що в такій ситуації можливий єдиний вихід щоб вона стала дійсною фактичною крайовою владою це утворення Української Народної Республіки. Особливе місце в структурі вищих органів УНР займала Центральна Рада. У III Універсалі міститься конструкція згідно з якою Центральна Рада поставлена українським народом разом з братніми народами України. берегти права здобуті боротьбою а в IV Універсалі сказано: Ми Українська Центральна Рада представниця робочого народу селян робітників і солдатів .
80487. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНИ В ПЕРІОД УТВЕРДЖЕННЯ КАПІТАЛІЗМУ (друга половина XIX – поч. ХХ ст.) 43.41 KB
  Сільські і волосні органи самоуправління були підпорядковані не тільки системі державних органів управління селянами мировим посередникам повітовим мировим з\'їздам і губернським по селянських справах присутствіям але й поміщикам. Сфера діяльності нових органів всестанового самоврядування була обмежена господарськокультурними справами: освітою охороною здоров\'я торгівлею будівництвом та ін. Маніфест декларував створення Державної думи як законодавчого органу на основі загального виборчого права а також введення громадянських свобод. У...