58930

Орфограми в коренях, префіксах, суфіксах, на межі значущих частин слова та основ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: систематизувати і поглибити знання учнів з орфографії; розвивати орфографічну увагу; виховувати потребу в удосконаленні орфографічної грамотності.

Украинкский

2014-05-02

34 KB

15 чел.

Тема: Орфограми в коренях, префіксах, суфіксах, на межі значущих частин слова та основ. 6 клас.

Мета: систематизувати і поглибити знання учнів з орфографії; розвивати орфографічну увагу; виховувати потребу в удосконаленні орфографічної грамотності.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Обладнання: таблиця, словники, картки.

Хід уроку.

І. Оголошення теми і мети

ІІ. Повторення ключових питань теми.

На дошці таблиця. Скласти висловлювання про значущі частини слова.

ІІІ. Виконання вправ на повторення.

  1.  Запишіть текст, на місті крапок вставте пропущені букви.

   Оз…речко окутане в…рболозом, кущами т…рниння та глоду. Кругле, як волове око, затишне, інтимне. Т…мніє задумливо й тихо осін…я вода.

 Двоє кач…нят благородної кавової барви випл…вали на плесо. Молодюсін…кі. Зовсім спокійно пл….вуть, ч…стять пера, ч…пурні. Із затінку випл…вают… на ряботінь сонця, оглядают…ся, ро…з…рают…ся. Помітили людей і не злякались, не …полохались. Трохи ближче підпл…вли, і стало видно бл…скучі мачинки їхніх очат. Видно т…мнен…кі смуж…чки впродовж голівок. Почуваєт…ся, як їм щасливо в парі, як гарно обом так без…вучно пл….сти по озерцю.

  1.  Групова форма роботи

1 група. Ненаголошені голосні

2 група. Спрощення і уподібнення

3 група. М'який знак

4 група. Апостроф

5 група. Подвоєні букви

6 група. Написання префіксів

3. Робота з орфографічним словником. За допомогою словника перевірити написання наступних слів.

 Ф…ст….валь, пара…елі, д…ф…цит, д…тектив, р…клама, м…даль, г…рой, к…шеня, пр…рода, експ…р…мент, ж…тон.

4.  Різнорівневі завдання. Виконай завдання на вибір.

  4 – 6 б. 1. Записати жіночі імена, вставити на місце крапок, де потрібно, подвоєння літер.

  Ал…а, Богдан…а, Ган…а, Ел…а, Ем…а, Жан…а, Зорян…а, Іван…а, Ірин…, Мар'ян…а, Рим…а, Роксолан…а, Світлан…а, Ульян…а.

  7 – 9 б. 2. Списати прислів’я і приказки. На місце крапок, де потрібно, вставити у словах подвоєння літер.

 1. Маленька праця краща за велике безділ…я. 2. Не зван…я дає знан…я, а навпаки. 3. Вола в’яжуть мотуз…ям, а людину – словом. 4. Яке корін…я, таке й насін…я. 5. Яке зіл…ячко, таке й сімячко.

  10 – 12 б. 3. Записати слова у дві колонки:
1) з подвоєними буквами, які позначають на письмі збіг однакових приголосних на межі значущ. частин слова;
2) з подвоєними буквами для позначення подовжених приголосних звуків.

    Багаття, беззбройний, беззахисний, безладдя, бовваніти, взуття,    

    володіння, віддати, оббити, кінний, ллється, ранній.

5. Диктант для взаємоперевірки

 На території, хазяйська донька, студентський квиток, пізно вночі, від'їхав останній, близький, почуття зніяковіння, безпечний, під’їжджали вдень, розповідаються легенди, молотьба, улесливий.

              [правильний варіант диктанту записаний на дошці]

6. Перед вами уривок з учнівського твору. Знайдіть помилки, виправте їх.

Ознаки осині

 Вкриваєця багрянцем клен. Він стоїть на узлісі, ніби сумує, що надійшов жовтинь. Часом тихо сронить вирізьблений свій лист.

 Золота бирізка опустила свої віти і теж журиця, що скоро прейдуть холоди. Деякі квіточки ще не хочуть здаватися, поспішають доцвісти, поки перші морозці не ударять по них.

7.  Диктант-переклад. Перекладіть текст українською мовою

 С каждым днем огонь осени все больше разгорался в горах. Осень спускалась в долину. Поднялись красные осенние травы на болотах. Зажелтели кое-где листочки, и на озере по ночам кричали дикие гуси.

8.Тест.

IV. Домашня робота 

І рівень Виконати завдання на картках.

ІІ рівень Виписати уривок з художнього тексту на вивчені орфограми.

ІІІ рівень Написати твір "Барви осіннього лісу", використати слова з

вивченими орфограмами.

V.  Підсумки уроку


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75409. Вводные слова и основания для их выделения в особую часть речи 29 KB
  Вводные слова и основания для их выделения в особую часть речи. Как особая часть речи нередко рассматриваются вводные или модальные слова. Это неизменяемые слова производные от слов иных частей речи при помощи которых выражается субъективное отношение говорящего к высказыванию или его части с точки зрения достоверности недостоверности т. Как правило эти слова выступают в синтаксической функции вводного слова: вопервых итак разумеется вернее дескать всего подобных слов около трёхсот.
75410. Проблема местоимений как особой части речи. Особенности местоименной семантики и функции местоименных слов. Основания для их разведения по разным частям речи 12.67 KB
  Термин местоимение в грамматической науке употребляется также применительно к более широкому кругу слов, чем местоимения-существительные: местоимениями называются слова – существительные, прилагательные, числительные
75411. Проблема слов «категории состояния». Их признаки и основания для выделения в особую часть речи. Понятие «предикатив» и его соотношение с «категорией состояния» 13.23 KB
  Проблема слов категории состояния. Понятие предикатив и его соотношение с категорией состояния. Категория состояния это класс слов которые обозначают независимый признак состояние душевное физическое или эмоциональное состояние человека окружающей среды и природы и не имеют форм словоизменения склонения и спряжения но могут с помощью глаголасвязки выражать значение времени. При характеристике категории состояния как части речи основная трудность связана с необходимостью отграничивать эти слова от омонимичных им форм...
75412. Наречие как часть речи. Проблема компаратива 17.62 KB
  Главным формальным признаком наречия как части речи является отсутствие словоизменения. Исключение составляют наречия образующие формы сравнительной степени. По своему общему значению непроцессуального признака наречия близки прилагательным. Этим значением определяются синтаксические функции наречий: вопервых они определяют глагол имя или другое наречие соединяясь с ним связью примыкания; вовторых наречия свободно употребляются в функции сказуемого; втретьих наречия определяют предложение в целом.
75413. Глагол как часть речи. Принципиальное отличие глагола от имени. Особенности глагольной основы. Классы глаголов 46 KB
  Глагольные спрягаемые формы чаще всего в предложении выполняют предикативную функцию. По образованию глагольные формы распадаются на две группы в зависимости от образующей основы которая может выступать в двух вариантах: как основа неопределенной формы и как основа настоящего времени. Основа неопределенной формы определяется путем устранения аффиксов ть ти: собирать.
75415. Способы глагольного действия. Их соотношение с видом 17.09 KB
  С категорией вида тесно связаны лексико-грамматические разряды глаголов называемые способами глагольного действия. Иначе говоря способы глагольного действия это такие семантико-словообразовательные группировки глаголов в основе которых лежат модификации изменения значений беспрефиксных глаголов с точки зрения временных количественных специально результативных характеристик значение начала действия может быть выражено различными префиксами: за по вз воз: заговорить пойти вскричать одноактность мигнуть Мы характеризуем какой...
75416. Оптичні давачі. Давачі дифузного типу 2.47 MB
  Давачі дифузного типу Давач дифузного типу створений за принципом давача з відбиттям від рефлектора. Давачі дифузного типу Давач дифузного типу з придушенням заднього фону Давачі дифузного типу з придушенням заднього фону були розроблені для того щоб досягти визначеного діапазону сканування для будьяких обєктів незалежно від їх яскравості кольору та інших властивостей а також від яскравості заднього фону. Такі давачі ігнорують всі обєкти які знаходяться до давача ближче ніж попередньо налаштований діапазон виявлення.
75417. Безконтактний магніточутливий давач 262 KB
  Давач що виявляє зміну напруженості постійного магнітного поля має напівпровідниковий комутуючий елемент і що не містить рухомих частин в чутливому елементі рис. Спрацювання давача відбувається при зміні напруженості магнітного поля викликаного наприклад переміщенням постійного магніту розташованого на рухомої частини механізму. Крім того магніточутливих давачи можуть відрізнятися по реакції на зміну магнітного поля: При збільшенні напруженості зовнішнього магнітного поля наприклад при наближенні постійного магніту...