58939

Публій Вергілій Марон. Поема “Енеїда” як літературна обробка римської легенди про троянця Енея — засновника Риму. Творче наслідування поем Гомера

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: подати загальні відомості про золоту добу римської культури та літератури розкрити значення творчості Вергілія як найвидатнішого римського поета творця національного героїчного епосу пояснити...

Украинкский

2014-05-02

126 KB

13 чел.

Розробка уроку у 8 класі

Тема: Публій Вергілій Марон. Поема “Енеїда” як літературна обробка римської легенди про троянця Енея — засновника Риму. Творче наслідування поем Гомера.

Мета: подати загальні відомості про "золоту добу" римської культури та літератури, розкрити значення творчості Вергілія як найвидатнішого римського поета, творця національного героїчного епосу, пояснити, що “Енеїда” є літературною обробкою римської легенди про троянця Енея — легендарного засновника Риму,  зробити загальну характеристику сюжету; розвивати вміння порівнювати, виділяти головне, ділитися інформацією; виховувати повагу до набутків світової культури.

Обладнання: портрет поета, ілюстрації, картки, слайди.

Тип уроку: урок-дослідження.

Модель уроку

І.Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1.  Перевірка домашнього завдання.
  •  Демонстрація карт подорожі Одіссея.
  •  Презентація та захист щита.
  1.  Віртуальна подорож до сучасного Риму ( показ слайдів з визначними місцями Риму)
  •  Проблемне запитання:

- Що вам відомо про заснування Риму та Римську імперію? Наскільки різняться давньоримська та давньогрецька культури?

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

1.Розповідь вчителя

 Життя римської громади відмінне від грецького. Греки становили щільну етнічну групу еллінів, а римляни був оточений іншими племенами. Тому - постійна боротьба за виживання, один час вони були під владою етрусків. Етруски взаємодіяли з римлянами. Крім них були інші племена й грецькі колонії - Сицилія. Життя було побудоване за принципом військової громади. У греків було більше можливостей розвивати культуру. Навіть життя було підлегле воєнній дії. Римляни не створили розгалуженої міфології – їх міфи примітивні. Вірили в добрі й злі сили - нуміни. У Римі були цілі армії різних жерців.

Релігія перетворюється в технічну підмогу до життя суспільства. Життя громади й родини тяжіє над релігіями. Явна перевага державного перед релігією.

Культура римської цивілізації має тисячолітню історію. Її значення для світової цивілізації важко переоцінити. Латинська мова, яка була носієм цієї культури, справила вплив на цілу групу мов, так званих романських. Ще два-три століття тому вона була мовою філософії, науки, медицини, юриспруденції, релігії і літератури багатьох європейських народів. Ще й сьогодні більшість наукових, медичних, юридичних термінів – латинського походження.

Таке ж значення мають досягнення римлян в архітектурі, образотворчому мистецтві, в системі державного і приватного права, адміністративного управління та форм організації суспільного життя. Вивчення історії античної, і зокрема римської, культури дає змогу зрозуміти закономірності розвитку багатьох соціальних та культурних феноменів, робить можливим більш грунтовний підхід до вивчення й розуміння сьогоднішніх соціальних і культурних процесів. Події та герої римської культури та історії осмислюються у зв’язку з цим як культурні символи, що допомагають глибше розуміти сучасність.

  1.  Поділ учнів на дослідницькі групи (групам роздаються картки з матеріалом, який вони опрацьовують, а потім обмінюються інформацією)
    •  Історики
    •  Культурологи
    •  Літературознавці

VІ. Робота над  твором.

  1.  Розповідь вчителя про історію створення „ Енеїди” та її сюжет.

     «Енеїді» Вергілій віддав десять останніх років життя. Спочатку поет склав план і написав епопею прозою, а потім завіршував уподобані частини. Щоб оглянути місця, зображені в поемі, він вирушив у подорож до Греції та Малої Азії. Проте Трою йому не довелося побачити. Тяжко захворівши в Афінах, він припинив мандрівку. Август порадив хворому повернутися разом з ним до Італії, там 21 вересня 19 р. до н. є. й обірвалося життя Вергілія. Прах його було перевезено до Неаполя і там поховано при Путеоланській дорозі. На надгробній плиті викарбовано: „В Мантуї я народився, умер у калабрів. Неаполь Прах береже. Оспівав череди, ниви, вождів.”

Вергілій не встиг остаточно опрацювати своєї поеми. За наказом Августа її було оприлюднено вже після смерті поета, можливо, в 17 році до н. є.

Римський народ визнав Вергілія першим своїм поетом, римським Гомером. Про те, яку загальну шану здобув автор «Енеїди» за життя, говорить хоча б свідчення історика Таціта, що коли присутні в театрі почули вірші Вергілія, вони всі підвелися і віддали їх авторовітаку саму честь, як імператорові Августу.

Не обійшлося і без злобних критиків. Одні обурювалися політичною тенденцією поеми, інші — її новаторством. Якийсь Карвілій Піктор навіть написав памфлет під назвою «Бич на «Енеїду». Інші дорікали Вергілієві за різні запозичення, зокрема з Гомера. На захист поета стали друзі й пізніші критики, передусім Асконій, Педіан у праці «Проти наклепників Вергілія».

     «Енеїда» довго була зразком «героїчного епосу» і в Римі, і в літературах нової Європи («Звільнений Єрусалим» італійського поета Т. Тассо, «Лузіада» — португальского поета Луїса Камоенса та ін.). Середньовіччя складало про Вергілія казки, змальовуючи його мудрим чарівником. Данте уславив поета в своїй «Комедії» як символ «земної мудрості». У XVIII ст. Вольтер вважав найбільшою із заслуг Гомера те, що його наслідував Вергілій. У XIX ст. мистецтвом Вергілія захоплювалось багато французьких письменників — від Віктора Гюго до Анатоля Франса.

    У першій книзі йдеться про те, як Енеєві дорогою з Трої, з волі його божественної супротивниці Юнони (Гери), яка дуже не любила троянців (бо все ще пам'ятала принизливий для неї присуд Паріса, до того ж дуже поважала Карфаген, але дізналася, що колись він буде зруйнований нащадками Енея), довелося довго блукати морями, зазнати численних пригод та небезпек.

   Флот Енея бурею прибило до берегів Карфагену, де володарювала тоді вдовиця Дідона. Еней розповів цариці про загибель Трої (кн. II) та про свої мандри (кн. III). Дідона палко закохалася в Енея. Любов у її серці запалив брат Енея — бог кохання Амур (обидва були синами Венери, але від різних батьків). На прохання матері Амур перевтілився в Асканія (Юла), сина Енея. І коли розчулена Дідона пригорнула його до свого серця, він влив їй у груди отруту кохання, щоб зла Юнона не вклала в душу жінки якісь інші почуття. Еней також полюбив Дідону, та змушений був покинути нещасну, щоб виконати свою історичну місію — досягти берегів Італії й заснувати Римську державу. Невтішна, покинута коханим Дідона наклала на себе руки (кн. IV). На Сицилії Еней вшанував пам'ять свого батька Анхіса поминальними іграми (кн. V). Потрапивши нарешті до Італії, він за допомогою чарівниці Сивілли зійшов в царство мертвих Аїд, де зустрівся з душею свого любого батька. Сцену зустрічі сина з батьком описано дуже зворушливо, тут Вергілієві став у пригоді досвід створення «Буколік» з описами душевних переживань пастухів і пастушок. Тінь Анхіса віщує Енеєві славну долю його нащадків (кн. VI). У Лації цар латин гостинно зустрічає Енея й обіцяє віддати за нього свою дочку Лавінію. Але в неї вже є жених — цар Турн, головний герой рутулів, який іде на Енея війною (кн. VII). Еней вирушає за підтримкою до сусіднього володаря Евандра (туди, де згодом постане Рим). Там він отримує дарунок Венери й Вулкана — бойовий обладунок і щит, на якому зображено майбутню історію Риму (кн. VIII). Через відсутність ватажка Турн починає долати троянців (кн. IX). І хоча Еней, повернувшись, відбиває рутулів, Турн убиває його друга Палланта, сина Евандра (кн. X). Настає тимчасове перемир'я. Далі в поемі описано подвиги амазонки Камілли (кн. XI). І, нарешті, відбувається двобій між двома вождями, у якому Еней, здійснюючи помсту за Палланта, вбиває Турна (кн. XII). Цією перемогою й закінчується поема.

  1.  Робота над виявленням явища творчого наслідування Вергілієм поем Гомера.

Заповніть праву колонку таблиці епізодами з «Енеїди», відповідно до епізодів з «Іліади» та «Одіссеї».

Гомер «Іліада», «Одіссея»

Вергілій «Енеїда»

Заголовок – мандри Одіссея

Зв’язок з давньогрецькою міфологією

Розповідь Одіссея про свою подорож

Подорож до підземного царства, зустріч з Тіресієм

Війна греків і троянців

Численні перешкоди і випробування на шляху Одіссея

Ахілла Втручання богів у долю людей

Опис щита

Втрата друга Патрокла і помста за нього

Двобій Ахілла і Гектора

Висновки

4. Робота над перекладами.

  •  Порівняйте описи щитів

Щит Енея (Вергілій)

Там-бо на тому щиті, прозираючи роки майбутні,

Вирізьбив владар огню італійців майбутні пригоди

Римського роду тріумфи, Асканіїв рід знаменитий

І незчисленні усі, послідовно проваджені війни

Вирізьбив він і Вовчицю у Марсовій тихій печері

І коло неї близнят-сисунців, двох хлоп'ят нетямущих

Як вони граються сміло, до матері як припадають,

Як і вона, повернувши до них свою шию могутню

Пестить по черзі обох і тіло вилизує ніжне

Гам - підіймається Рим, там - сабінських жінок викрадають -

Лиже насильство під час циркової забави; ще далі

Вирізьбив бог бойовище нове, що схопилося раптом

Поміж куретами, Тацієм давнім та римським народом

Далі обидва царі, військове покінчивши змагання

Перед жертовником, збройні, з вином у руках поставали

І, заколовши свиню, мирову виробляють угоду

Щит Ахілла (Гомер)

Щит той з п'ятьох був шарів шкіряних, а поверх він багато

Вирізьбив різних оздоб, до дрібниць все продумавши тонко.

Землю на нім він зобразив майстерно, і небо, і море,

Сонця невтомного коло, і срібний у повені місяць,

І незліченні сузір'я, що неба склепіння вінчають,

Посеред них і Плеяди, й Пади, і міць Оріона,

Й навіть Ведмедицю - інші ще Возом її називають.

Крутиться Віз той на місці й лише вигляда Оріона, -

Тільки один до купань в Океані-ріці непричетний.

Вирізьбив ще на щиті він для смертних людей два прекрасні

Міста. В одному із них - весілля та учти справляють,

Юних дівчат при світлі ясних смолоскипів виводять

З їхніх світлиць і ведуть через місто під співи весільні.

Жваво кружляють в танку юнаки, і лунають довкола

Флейти й формінги дзвінкі, а жінки, стоячи на порозі

Власних осель, на юні веселощі з подивом зирять.

Сила народу на площі міській гомоніла. Знялась там

Буча бурхлива - двоє мужів про пеню сперечались

За чоловіка убитого.

  •  Порівняйте різні переклади опису щита Енея

Переклад І. Білика

Берег Левкади, усіяний весь вояками, а хвилі   Золотом сяють. Сам Август Цезар веде італійців,    З ним і сенат, і народ, і пенати, й великі богове.   Він на кормі височенній стоїть, а обабіч з обличчя   Радісна ясність палає і батьківська зірка над тім'ям.   Далі за ним — Агріппа величний веде своє військо,   Вітром попутним боги йому з неба сприяють. На ньому   Славна відзнака воєнна— з носів корабельних корона Скроні йому осявала. А далі — озброєні різно   Варварські сили Антоній веде. Народів Аврори   Й берега він переможець червоного. Тягне з собою   Сходу він сили, й Єгипет, і Бактру далеку; при ньому Жінка з Єгипту, нечестя для нього. Всі разом рушають В бій, аж запінилось море, вдаряють-бо підняті весла, Ростри тризубі прорізують плесо,— ідуть у відкрите      Море. Гадав би хто, може, що тут надпливають Кіклади, Зрушені морем, чи з горами гори зіткнулись високі;  

Переклад М. Зерова

Кипить узбережжя

І відбивається золотом в хвилях прозорих Левкати.

Видно там, як цезар Август провадить у бій італійців...

Високо став на кормі він, а з ним і народ, і сенат весь,

І щонайбільші боги, і пенати. На скронях подвійне

Сяйво у нього горить і зоря понад тім'ям аж рідна.

Далі Агріппа, з наказу богів, при сприятливім вітрі

Ставить у стрій кораблі; на чолі гордовитім у нього

Славна ознака звитяги, ростральний вінець променіє.

Там з іноземною міццю, при зброї і шатах відмінних,-

Від узбережжів червоних, від східних земель повернувшись

З краю Зорі переможцем,- Антоній веде за собою

Бактрів, єгиптян і гріх щонайбільший - єгипетську жінку.

Лавою всі наступають і піняться води затоки,

Веслами збиті, розірвані тьмами носів корабельних.

Рвуться у просторінь всі із затоки: здається, Ціклади

Вирнули з синіх безодень, стикаються гори плавучі:

Так розгорнувся потужно невиданий бій корабельний.

Падає клоччя горюче і сиплються стріли повсюди.

Вогке Нептунове поле пролитою кров'ю багріє.

  •  Порівняйте переклади опису щита Енея  російською та українською мовами

Перевод  С. Соловьева

Можно было узреть в середине облитые медью

Флоты, актийскую брань и как оружием Марса

Весь закипает Левкат и сверкают золотом волны.

Италов движущий в бой здесь Август-

Цезарь с ним рядом;

И отцы, и народ, и Пенаты родные, и боги -

Все на высокой корме его виски извергают

Радостный пламень; звезда роковая над теменем блещет.

В месте другом при ветрах и богах благосклонных Агриппа Гонит полки, у него, отличие гордое брани,

Блещут короной виски морской, с золотыми носами

С ратью варварской здесь и оружием разным Антоний,

Всех победитель племен Авроры  и красного брега ,

Силы Востока везет, и Египет, и дальние Бактры ,

И - о несчастье! - за ним супруга Египтянка  следом.

Переклад І. Білика 

Мідний флот було видно всередині,— битва   актійська:

Берег Левкади, усіяний весь вояками, а хвилі  

Золотом сяють. Сам Август Цезар веде італійців,  

З ним і сенат, і народ, і пенати, й великі богове.  

Він на кормі височенній стоїть, а обабіч з обличчя   Радісна ясність палає і батьківська зірка над тім'ям.   

Далі за ним — Агріппа величний веде своє військо,

Вітром попутним боги йому з неба сприяють. На ньому Славна відзнака воєнна— з носів корабельних корона  

Скроні йому осявала. А далі — озброєні різно  

арварські сили Антоній веде. Народів Аврори  

Й берега він переможець червоного.

Тягне з собою Сходу він сили, й Єгипет,

і Бактру далеку; при ньому  

Жінка з Єгипту, кечестя для нього.

Переклад М.Зерова

Там-бо на тому щиті, прозираючи роки майбутні,

Вирізьбив владар огню італійців майбутні пригоди

Римського роду тріумфи, Асканіїв рід знаменитий

І незчисленні усі, послідовно проваджені війни

Вирізьбив він і Вовчицю у Марсовій тихій печері

І коло неї близнят-сисунців, двох хлоп'ят нетямущих

Як вони граються сміло, до матері як припадають,

Як і вона, повернувши до них свою шию могутню

Пестить по черзі обох і тіло вилизує ніжне

Гам - підіймається Рим,

там - сабінських жінок викрадають -

Лиже насильство під час циркової забави; ще далі

Вирізьбив бог бойовище нове, що схопилося раптом

Поміж куретами, Тацієм давнім та римським народом

Далі обидва царі, військове покінчивши змагання

Перед жертовником, збройні,

з вином у руках поставали

І, заколовши свиню, мирову виробляють угоду

.Котляревський

На щиті, в самій середині,

Під чернь, з насічкой золотой,

Конала муха в павутині,

Павук торкав її ногой.

Поодаль був малий Телешик,

Він плакав і лигав кулешик,

До його кралася змія

Крилатая, з сім'ю главами,

З хвостом в верству,

страшна, з рогами,

А звалася Жеретія.

Вокруг же щита на заломах

Найлучші лицарські діла

Були бляховані в персонах

Іскусно, живо, без числа,

Котигорох, Іван - царевич,

Кухарчич, Сучич і Налетич,

Услужливий Кузьма - Дем'ян.

Кощій з прескверною ягою,

І дурень з ступою новою,

І славний лицар Марципан.

  •  Порівняй опис щита Енея з «Енеїди» Вергілія та «Енеїди…» Котляревського

V. Підсумки уроку

Бесіда за питаннями

  1.  Що нового ви дізнались про Рим?
  2.  Що ви дізнались про політику Цезаря та Августа?
  3.  Що спільне, а що відмінне в поемах Гомера та Вергілія?
  4.  Чи хотіли б ви жити в той час?
  5.  Уявіть, що ви зустріли Вергілія. Про що б ви його запитали?
  6.  Чий переклад поем Гомера та Вергілія вам найбільше сподобався?
  7.  Хто з перекладачів, на ваш погляд, зумів найкраще передати задум авторів поем?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати статтю підручника.

2. Прочитати  уривки з «Енеїди» Заспів (книга 1, вірші 1—33), “Пророцтво Анхіза в Аїді про майбутню славу Риму” (книга 6, вірші 752—853), “Щит Енея” (книга 8, вірші 626—731).
3. Підготуватися до умовного інтерв’ю з Вергілієм.

Зразки карток

           1. Історія Римської держави. Історію Римської держави традиційно поділяють на три великих періоди: ранній Рим, або царський період, Римська республіка та Римська імперія. Рим з’явився як один із землеробських полісів на південній периферії етруського світу. На протязі 6 століття до нашої ери він був під владою етрусків. Потім почалася повільна, але тривка експансія Риму, що знаходився на кордоні двох великих італійських цивілізацій: етрусків і Великої Греції. Ця експансія привела Рим не тільки до визволення, але й дозволила йому зайняти ключові позиції в Центральній Італії.

Частиною Римської культури, безперечно, є легенда про заснування Риму. До нас дійшли твердження, що Рим був заснований між 754 і 753 роками до нашої ери латинськими колоністами зі стародавнього міста Альба Лонга. За легендою, римляни пов’язували заснування Рима з Троянською війною. Легенда розповідає, що коли загинула Троя, деякі троянці на чолі з Енеєм повтікали на кораблях до Італії. Вони прибули в Лацій, де заснували місто Альба, в якому й зацарював Еней. Його нащадок, цар Альби Нумітор, був повалений своїм братом Амулієм. Побоюючись помсти дітей або онуків Нумітора, Амулій примусив його дочку Рею Сільвію стати весталкою. Жриці богині Вести, берегині домашнього вогнища, не мали права виходити заміж. Однак у Сільвії від бога Марса народилися два сини-близнюки, Ромул і Рем. Амулій наказав кинути їх у Тибр. Але малюки врятувалися: хвиля викинула кошик із дітьми на берег, де їх вигодувала молоком вовчиця. До речі, саму капітолійську вовчицю у 6 – на початку 5 століття до нашої ери римляни зобразили у вигляді бронзової скульптури, яку встановили на Капітолії. Вона відома й по сьогоднішній день. Потім братів виховував царський вівчар. Врешті-решт Ромул і Рем довідались про своє походження, вбили Амулія, повернули царську владу своєму дідові і, зібравши дружину, заснували нове місто на Палатинському пагорбі, на березі Тибру. За жеребом місто дістало назву Рим від імені Ромула. Під час побудови міської стіни між братами виникла сварка, Рем загинув від руки брата. А Ромул став першим римським царем. Він поділив громадян на патриціїв і плебеїв, усе населення – на курії і створив військо.

Легенда розповідає,що першими жителями Рима були юнаки – супутники Ромула та його дружина. Сусідні общини з недовірою ставилися до нових поселенців і не хотіли одружувати з ними своїх дочок. Тоді Ромул улаштував свято, на яке запросив сусідів-сабінів. Під час бенкету римляни викрали дівчат-сабінянок. Сабіни пішли війною на Рим, але сабінянки зуміли помирити своїх батьків і чоловіків. Як наслідок  злиття латинської і сабінської общин утворилась єдина Римська держава, в якій стали спільно правити два царі – Ромул і сабінянин Тит Тацій.

Другий римський цар, сабінянин Нума Помпілій, затвердив культи богів і зорганізував жрецькі і ремісничі колегії. Наступний цар, Тулл Гостілій, зруйнував Альбу Лонгу і переселив її жителів до Рима. Його спадкоємець Анк Марцій побудував міст через Тибр і заснував у гирлі річки першу римську колонію – Остію.

Потім, за римською традицією, в Римі правили ще три царі, етруски за походженням. Тарквіній Давній побудував у Римі перший цирк, храм на Капітолії і підземний стічний канал – Велику клоаку, що існує дотепер. Його наступник Сервій Туллій провів важливі соціальні реформи і встановив довкола міста міцну кам’яну стіну. Останнього, сьомого, царя Тарквінія Гордого вигнало з Рима повстале населення. Від цієї події 510 року бере початок історія Римської республіки.

До кінця 3 століття до нашої ери Рим стає великою середземноморською державою. Підкоривши в останній чверті 3 та в першій половині 2 століття до нашої ери Карфаген, Рим став керівною силою в Центральному та Західному Середземномор’ї.

2.   Культура Римської держави. Рим зростав, будуючи легендарні дороги і починаючи торгівлю з сусідніми країнами. Життя в ньому було досить гідним, але жителі Риму прагнули більшого. Вони створили величезні легіони, щоб підкорити собі нові землі. Імперія ставала сильнішою, і ніхто вже не міг зупинити Рим. Захоплені у полон війська противника ставали рабами, яких купували багаті міщани, насолоджуючись усіма радощами життя в Римі. Але не кожен римлянин жив у такій розкоші. Це призводило до повстань голодних нижчих класів.

Але Рим вижив.  Високий економічний розвиток Римської імперії призвів до того, що місто Рим стало економічним, культурним і політичним центром величезної держави

В цей час велика кількість міст у своєму архітектурному стилі намагалися наслідувати приклад столиці - Риму. Їх прикрашали прекрасними храмами місцевих і загальноімперських божеств, палацами, базиликами, портиками для прогулянок, а також громадськими будівлями і будівлями для розваг - театрами, амфітеатрами, цирками. В амфітеатрах проходили вистави - травля звірів, бої гладіаторів, публічні страти. У цирках відбувалися перебіги на запряжених четвірками коней колісницях - квадригах.. В I - II століттях. нашої ери міські вулиці були вимощені каменем, мали підземну каналізацію та гігантські водопроводи - акведуки. Центральні площі всіх міст (ці площі називалися агорами на Сході й форумами на Заході) були прикрашені численними портиками, храмами й базиликами

Зрозуміло, що особливою розкішшю відрізнявся сам Рим. Величними спорудами були і “Вівтар Світу”.У цей час у всіх містах імперії поширюється культ терм - громадських бань, у яких були басейни з теплою і холодною водою для плавання, гімнастичні зали, кімнати для відпочинку . Також в Імперії велося активне прокладання доріг. В II ст. у державі існувало 372 мощені каменем дороги загальною протяжністю близько 80 тис. км. Ці дороги, на зразок сучасного шосе, будувалися по прямій лінії, по боках їх були викопані канави для стоку води, через ріки і глибокі яри перекидалися мости (деякі з них збереглися і використовуються й у наші часи). У самому Римі на форумі стояв стовп з позолоченим верхом, він вважався початком усіх доріг Римської імперії. Звідси і приказка: “Всі дороги ведуть у Рим”.

Крім статуй і барельєфів, будівлі і споруди прикрашалися іншими витворами малих архітектурних форм. У північних провінціях будинки мали опалення. По глиняних трубах з печей гаряче повітря проходило під підлогою і всередині стін, створюючи всередині приміщень теплий мікроклімат.

Образотворче мистецтво у I - II століттях нашої ери у Римській імперії служило, в основному, для оформлення інтер'єрів будівель і зовнішнього оздоблення вулиць міст. Так, стіни, стелі і підлоги громадських будівель, імператорських палаців, будинків знаті прикрашалися розписом і мозаїкою. Дуже часто використовувалися сюжети з грецької і римської міфології, а також жанрові сцени - полювання, збір врожаю, збирання податків.

Значного розповсюдження в ці часи набула портретна скульптура. До нашого часу дійшло безліч портретних статуй, бюстів, рельєфних зображень, які реалістично передають риси  обличчя імператорів, імператриць, воєначальників, поетів, філософів та інших представників римської знаті.

Великого розвитку в I - II століттях нашої ери отримали освіта й наука. У Римі і багатьох провінційних центрах було зорганізовано навчання для дітей. Так, приватні вчителі або у себе вдома, або в громадських місцях, або просто у садах збирали групи дітей і за плату навчали їх читати, писати і рахувати.

   У II ст. високого рівня розвитку досягла медична наука. Ще під час правління імператора Августа в Римі було створено школу для підготовки лікарів. Такі школи існували і в Малій Азії. У кінці II ст. прославився лікар Гален, який проводив досліди з вивчення дихання, діяльності спинного і головного мозку.

3.   „Золоте століття” римської літератури.  Цей період збігається із правлінням  Августа. Август прийшов до влади після громадянських воєн. Після смерті Цезаря перемагає Октавіан  Август - прізвисько, «священний», тому що приніс на римську землю мир. Державі була потрібна ідеологія. Початок - роздача орних земель ветеранам своїх військ, тому що вважав, що праця на землі облагороджує. Август розумів, що без культури немає ідеології. У нього був багатий друг - Меценат. Він створює умови для бідних поетів, а ті підтримують Августа. У цей гурток входили: Вергілій, Горацій, Проперцій, Варій Руф, Азінній Палліон. Вони ніби поділили жанри літератури. На противагу цьому гуртку створюється коло Корвіна Мессала: Тібул і Овідій.

Вергілій - найвидатніший римський поета, творець національного героїчного епосу, пише на замовлення Августа три поеми. «Буколіки» - вівчарські вірші, «Георгіки» - землеробські. «Енеїда» - героїчний епос. Поєднує їх ідея, відмінна від грецької, - Вергілій відрікався від минулого і закликав до відродження в майбутньому.

Виходець із середньої родини, але одержав непогану юридичну освіту.

Творчість Вергілія перебувала під впливом греків. Насамперед, олександрійська «учена» лірика, творчість Феокріта, Гесіода. Також Тит Лукрецій Карр «Про природу речей» і римські поеты-неотерики («новенькі»).

 «Буколіки» написано в наслідування Феокріту. Він показує, що безрозсудна пристрасть призводить до загибелі. Дія «Буколік» відбувається в Аркадії.

«Георгіки» - про землеробство, без героя, без сюжету, про те, як варто трудитися. У цій поемі Вергілій слідує Лукрецію, доводить, що людина - одне зі творінь всесвіту, прагне дати опору, спокій, щастя..

«Енеїда» - велика епічна поема. Замовлена Августом. Вергілій повинен був написати панегірик про самого Августа. У пролозі повинен був написати про міфічних предків Августа. Вів рід від Венери. Вергілію дали час для роботи - 12 років, але так і не завершив. Заповів цю поему спалити своєму другові. Про Августа ні слова - але той не став її знищувати. Схвалив політичні тенденції, що римляни - це обраний народ, якому призначено правити світом. Складається з 12 книг. Вергілій ділить на дві частини. Перша частина - втеча Енея з палаючої Трої й прибуття в Карфаген - 5 книг. Друга частина - оповідання про війни в Італії. Посередині шостої книги - розповідь про спуск Енея в царство мертвих. Еней спускається довідатися, куди він пливе й про майбутню долю Рима. Він ніби об'єднав «Іліаду» й «Одіссею» у зворотному порядку. Вергілій не приховує, що як приклад використав Гомера.

Енею призначено заснувати римську державу, якій буде належати світ. Поема спрямована в майбутнє. Ще одна надзадача, пов'язана з героєм – доля Енея це доля Риму - головна сила, що управляє всім.

Тема «Енеїди» — пригоди Енея, який, за вказівкою богів, засновує нову могутню Римську державу. Поряд із зовнішньою подібністю до поем Гомера, «Енеїда» різко відрізняється від них певною політичною тенденцією — прагненням показати історичну зумовленість нового ладу й уславити його.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31927. Общая психология, ответы на билеты 211.5 KB
  Крупные научные школы придерживались различных методологических принципов. Для поведенческой психологии (бихевиоризма) существенным было положение об объективности, наблюдаемости психических явлений. В психоанализе выдвигалась идея динамики, метаморфоз психической энергии в разные периоды жизни ребенка и взрослого. Концепции отечественных психологов строятся на принципах единства сознания и деятельности, принципе детерминизма
31928. Бытовая радиотелевизионная аппаратура 150 KB
  Структурная электрическая схема телевизора чернобелого изображения. Телевизоры чернобелого изображения ранних лет выпуска схема питания. Переносные ч б телевизоры схема питания. Переносные телевизоры ч б изображения схема разверток.
31932. Проектний тепловий розрахунок рекуперативного теплообмінника 585 KB
  Мета розрахунку Основною метою розрахунку теплообмінників є визначення поверхні теплообміну F а також основних розмірів апарата. Отже для визначення теплової поверхні необхідно розрахувати коефіцієнт теплопередачі k а також середній температурний напір 3. Визначення теплового навантаження апарата та масової витрати гарячого теплоносія 4. Визначення кількості трубок в теплообмінному апараті 5.
31933. АНОМАЛИИ ЛИЧНОСТИ 1.54 MB
  БРАТУСЬ АНОМАЛИИ ЛИЧНОСТИ Хакасская областная библиотека москва мысль ББК 88 Б87 РЕДАКЦИИ ФИЛОСОФСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ Рецензенты: др психол. О чем же данная книга которую не воображаемый а реальный читатель свой или чужой пока неведомо держит в руках Эта книга об общих проблемах психологии личности о том что такое психическое и личностное здоровье о том по каким внутренним механизмам возможно уклонение от нормы появление аномалий личности о том наконец какие перспективы пути предупреждения и коррекции этих аномалий может...
31934. Методические указания к дипломной работе по разделу «Безопасность жизнедеятельности» 84.5 KB
  Студенту необходимо показать умение анализировать потенциальные опасности эксперимента; оценивать физикохимические горючие и токсичные свойства применяемых и получаемых веществ; определять категории пожаро и взрывоопасности и класс взрывоопасности; владеть методами обеспечения безопасности процесса эксперимента а также методами создания соответствующих санитарногигиенических условий в лабораторных помещениях и методами устранения отравлений профзаболеваний пожаров и взрывов загрязнения окружающей среды. Содержание раздела Безопасность...