58946

Любовний трикутник як основа ґендерної дисгармонії (порівняльний аналіз драми І. Франка „Украдене щастя” та саги в новелах М. Матіос „Майже ніколи не навпаки”)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: навчальна – сприяти засвоєнню учнями ґендерного методу, проаналізувати ґендерні колізії у драмі І. Франка „Украдене щастя” та сазі в новелах М. Матіос „Майже ніколи не навпаки” (визначити причини та наслідки ґендерної дисгармонії, спроектувати можливу поведінку героїв для досягнення егалітарного консенсусу)...

Украинкский

2014-05-02

310.5 KB

0 чел.

5fan_ru_58946_2bc1d8184974efbcd518118252043c06.html

Любовний трикутник як основа ґендерної дисгармонії

(порівняльний аналіз драми І. Франка „Украдене щастя” та саги в новелах М. Матіос „Майже ніколи не навпаки”)

Мета:

навчальна – сприяти засвоєнню учнями ґендерного методу, проаналізувати ґендерні колізії у драмі І. Франка „Украдене щастя” та сазі в новелах М. Матіос „Майже ніколи не навпаки” (визначити причини та наслідки ґендерної дисгармонії, спроектувати можливу поведінку героїв для досягнення егалітарного консенсусу);

розвивальна – розвивати навички інтерпретації ґендерної проблематики прозового твору; удосконалювати пам’ять, увагу, мислення, творчість;

виховна – виховувати ґендерну культуру учнів.

Тип заняття. Урок формування знань, умінь, навичок.

Методи навчання. Слово вчителя, бесіда, групова робота, презентація проектів,  гра.

          Література:

  1.  Матіос М. Майже ніколи не навпаки /М.Матіос. – Львів: Піраміда, 2007. – 170с.
  2.  Сухомлинский В.А. Мудрость родительской любви / В.А.Сухомлинский. – М.: Молодая гвардия, 1988. – С.7-36, 288-298.
  3.  Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям. Рождение гражданина. Письма к сыну/ В.А.Сухомлинский. – К.: Рад.школа, 1987. – 543с.
  4.  Франко І. Украдене щастя / І. Франко. – Харків: Фоліо, 2005. – 416 с.

Хід заняття

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Слово вчителя

– Внутрішня й міжособистісна гармонія особистості в більшості випадків визначається тим, як до нас ставляться інші: чи люблять, поважають чи виражають незадоволення, психічно /фізично пригнічують. Як правильно побудувати своє життя, щоб нас оточувала лише любов, взаєморозуміння, щирість? Це питання й досі хвилює багатьох дослідників, учених. Так, у працях В.О. Сухомлинського категорія любові визначається як щось сакральне, недоторканне, інтимне, духовне. Справжнє кохання, на думку педагога, немислиме без взаємного прагнення віддавати сили своєї душі Іншому, творення краси в коханому (-ій) протягом всього життя („ Любов – це не тільки захоплене милування, насолода красою, створеною для тебе, але й безкінечне творення краси в коханій людині”[3;209]. „Любити – це означає перш за все віддавати, віддавати коханій істоті сили своєї душі, творити для неї щастя” [3; 508]). Формула ідеального кохання не окреслюється поняттями „інтерес”, „статевий потяг”, а може бути визначена так:

2. Евристична бесіда

  •  А які асоціації зі словом любов виникають у вас? (усні відповіді учнів // робота біля дошки 2 учнів (графічне асоціативне зображення)). Що, на вашу думку, потрібно зробити людині, щоб її всі любили?
  •  Справжнє кохання сприяє розвитку особистості, гармонізації її із собою та оточуючими. Проте не завжди ми маємо поряд того, кого вибудувала наша уява в ранній юності – ідеального (-ої) чоловіка/жінки. Тому відсутність діалогічного зв’язку викликає ще глибший внутрішній конфлікт, душевні страждання.                     
  •  Назвіть твори, котрі ми вивчили з вами, в яких би один із героїв страждав через невзаємність почуттів? (ліричний герой „Зів’ялого листя” І. Франка, Рафалович та Регіна („Перехресні стежки” І. Франка), Анна („Украдене щастя” І. Франка), Мавка („Лісова пісня” Лесі Українки), Олена Ляуфлер („Людина”                               О. Кобилянської), Марія („Марія” У. Самчука)).
  •  Не знайшов відповіді на гарячі  імпульси свого серця й  ліричний герой „Чого являєшся мені усні?” І. Франка. Пригадаймо муки й радощі його душі (сольне виконання пісні під акомпонемент гітари).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети заняття

1. Бесіда

− Чи можливо було кохати по-справжньому за умов патріархатного укладу життя? Чому? Як саме? (адаптація – +, дезадаптація – -).

  •  Руйнування діади любовних стосунків зумовлене появою „третього” – того, хто вносить ґендерну дисгармонію. Доберіть порівняння до поняття „любовний трикутник”. 
  •  Як позначається поява „третього” на стосунках чоловіка й жінки?
  •  Як, на вашу думку, має реагувати людина, коли відчуває небезпеку триєдиної комунікації?
  •  Отже, ми бачимо, що наявність 2 чоловіків та 1 жінки чи 2 жінок та 1 чоловіка не дає можливості всім трьом бути щасливими. Чи вдається це героям „Украденого щастяІ. Франка та саги в новелах  М. Матіос „Майже ніколи не навпаки”, і який вибір вони зробили, ми дізнаємося на сьогоднішному занятті.

2. Повідомлення теми заняття.

ІІІ. Вивчення учнями нового матеріалу

1. Слово вчителя

–  Сьогодні для порівняльного ґендерного аналізу ми взяли саме тексти, котрих відокремлює століття (114 р.) (1893р. і 2007 р.). Автори вищевказаних творів – родом із Зх. України, майстри прози. Проте різножанрові, різностилістичні твори мають схожу проблематику, подібну схему поведінку, внутрішніх переживань персонажів. Це шедеври укр. л-ри ХІХ та ХХІ ст.: визнані найкращими за результатами літ. конкурсів (ІІІ є та І місце), сюжети цих творів лягли в основу кіносценаріїв, театральних п’єс (проте, якщо твір „Украдене щастя” був екранізований, то „ Майже ніколи не навпаки ” – ні (через небажання автора порушити принцип автентичності).

2. Бесіда

– Пригадайте, що передбачає ґендерна інтерпретація художнього тексту? (аналіз чоловічих та жіночих персонажів, визначення характеру їх взаємовідносин, причин та наслідків ґендерної дисгармонії, еволюції ґендерного світогляду персонажів, проектування можливих паритетних стосунків статей).

3. Гра (розмістити персонажів обох творів на „Карті кохання” відповідно до характеру вираження ними почуттів) (1 учень вішає на основі суджень учнів).

– Хто з героїв займає чітко визначену позицію: знаходиться на І рівні „зріла любов”, на ІІ  рівні „пасивна любов”, на ІІІ рівні – „деструктивна любов”?

– Хто з персонажів морально чи фізично деградує? Чому?

  •  Чи є такі художні образи, які через самоусвідомлення покращили свої стосунки з чоловіком /коханим?

 4.„Ключові слова” (учитель наголошує, що протягом заняття на вони будуть виписувати на дошці й у зошиті ключові слова, що є визначальними в ґендерній картині світу творів, у кінці уроку на основі них відновлять у пам’яті ввесь засвоєний матеріал).

ІV. Первинне застосування знань під керівництвом учителя

1. Вивчення нового матеріалу (структури особистості (за К.-Г. Юнгом) із метою поєднання психоаналітичного та ґендерного аналізу).

                     

Визначення учнями, хто з героїв оприявлює у своїй поведінці Id? Ego? Superego?

V. Самостійне виконання завдання

1. Групова робота (3 групи визначають фактори моральної деградації героїв, руйнуванняїх сімей):

  •  Кирило + Василина + Маринька = ♥.
  •  Кирило + Маринька + Німий = ♥.
  •  Петруня + Іван + Дмитро = ♥.
  •  Кейван Грицько + Теофіла + черкес = ♥.

VІ. Колективне обговорення одержаних результатів

1.  Презентація результатів групової роботи

Застосування аналітичної теорії К.-Г. Юнга дає можливість усвідомити, що причиною руйнуючої поведінки персонажів саги є неможливість ego спрямувати енергію тіні у більш сприятливе русло. Так, незадоволена потреба в коханні та сексі Василини виражається в егоїзмі, агресивному ставленні до невістки, ревнощах до сімейного щастя її сина („Свекруха не дуже святкувала першу невістку. І то не через що інше, як через мовчазну, але тверду, мов камінь, любов до Доці свого найстаршого й найдобрішого сина Павла” [1;10]) . Маринька діє відповідно до колективного безсвідомого – архетипів пам’яті предків: може передбачати події, ворожити на основі вроджених спогадів, здібностей (латентні сліди пам’яті оприявлюються в дорослому віці), прагне спрямувати „тінь” людей у конструктивному напрямку („вона знала, що чекає будь-яку людину з їхнього села на день наперед” [1;138]). Аморально-злочинна поведінка Німого (убивство Кирила-суперника) зумовлена незадоволеною потребою в коханні до Мариньки, ревнощами. Інстинктивне начало актуалізувалось через десятки роки на безсвідомому рівні („Тоді, в Іванцевій колибі, чорна ревність і безпам’ятство роздерли Олексу – й пустили курок неначищеної рушниці в білу хмарку, що обгортала Чев’юка” [1;168]). На відміну від інших учасників подвійного любовного трикутника, Кирило усвідомлює свою роль „голови патріархатної родини”: має бути сильною особистістю, лідером, справедливим батьком, свекром, в усьому шукає користь („Ослухатися чоловіка в їхній фамілії не було права” [1;12]. „Свекор у неї хоч і був твердий дуже, але ніколи не давав зобидити невісток” [1;67]).

Таким чином, основною причиною нерозділеності почуттів є слабкість характеру, зневіра у своїх силах, невміння боротися за своє щастя.

Патріархатний уклад життя не створює повноцінних умов для побудови щасливої родини. Неврахування думки дочки при виборі батьками її чоловіка, примусове одруження, оприлюднення цнотливості / нецнотливості наречної на весіллі, емоційне й фізичне пригнічення дружини у шлюбі – основні ознаки ґендерної дискримінації, зображеної в тексті. Так, незадоволена потреба в материнстві, віднайденні справжнього кохання, зрада, брехня чоловіка спонукають Петруню зруйнувати встановлені суспільством норми – зрадити  із сусідом („У мене є чоловік??? То ж кат, а не чоловік. Хіба ти не видиш?” [1;102]. „Лиш не віддай мене знов у руки того звіра, – раптово схлипує хлопцеві в груди, і він чує, як холодна її сльоза котиться його гарячим тілом” [1;103]).  До цього моменту домінування аніми (жіночого начала) не давало їй можливості реалізуватись як особистість, бунтувати проти ґендерного насилля („Вона майже не борониться, тільки схлипує від болю й закриває руками лице” [1;105]).  Ігнорування патріархатних стереотипів дружиною та ревнощі Івана через неспроможність виконання сексуальної функції, захоплення „чужинцем” його „території” спонукало до відновлення статусу „хазяїна” шляхом застосування фізичної сили (емоційно пригнічував, „заборонив Петруні показуватися поза ворота обійстя” [1;115]).  Його суперник Дмитро став жертвою своїх почуттів, завдяки яким трансформував інфантильне начало на маскулінне. Неможливість стримати імпульси id та відчуття справжнього кохання до одруженої жінки призвело до трагічної розв’язки “любовного трикутника” – каліцтва й смерті („Любилися ми, поки Іван був на войні” [1;25]. „Місили зверху ногами бідного Дмитрика так, ніби „гуцулку” на ньому гуляли” [1;20]).

За часів панування Австро-Угорської монархії на території України жінки через відсутність чоловіків у зв’язку з воєнними подіями виконували подвійні функції. Подружня зрада в тогочасному суспільстві розцінювалася двояко: недопустима для жінок та прийнятна для чоловіків. Тому прояв ґендерної інверсії зустрічав опір із боку чоловічого світу. Так, Теофіла Кейванова не змогла конструктивно розв’язати конфлікт між  ego („треба”) та тінню („хочу”): потребу зберегти моральну й фізичну чистоту у шлюбі подавило безсвідоме начало (статевий зв’язок із черкесом) („Не було ні думки... ні страху... лиш дивне біле розп’яття миготіло їй у голові, немовби в тумані” [1;157]). „Чужинець” керується тінню без контролю свідомості: не зважає на бажання жінки, її національність, сімейний стан, не відчуває потреби бути відповідальним за свої вчинки. Чоловік Теофіли інтерпретує свою розпусту як біологічну необхідність, норму існування. Реакція Грицька (побиття, зневага, неприйняття байстрюків) на подружню невірність дружини зумовлена пробудженням колективного безсвідомого  – уродженою установкою помститися за свою заплямовану честь („і збожеволілий Грицько несамовито рвав її розплетене волосся, що жабуринням намотувалося на руки” [1;152]. „Він бив Теофілу, коли тільки міг, наче приблудного пса, що вкрав із господарки найкращий шмат буженини” [1;164]. „Проте спати з нею спав і не на своїх дітей руками не посягав” [1;164]). Його ґендерно некоректна поведінка виражається в аморальності по відношенню не лише до Теофіли, а й інших (безсвідоме проектування агресії на оточуючих  – участь у каліцтві свого хрещеника). Усвідомлення своїх безсвідомих учинків у період геронтогенезу, прагнення досягти „самості” (особистісної цілісності) спонукало Грицька до прийняття „чужих” дітей у свою сім’ю, зізнання у своїх гріхах.

Отже, жінка внутрішньо не приймає патріархатний уклад життя („У цім краю жіноча тяжба споконвіку належала до діла буденного. Можна сказати, майже другорядного” [1;9]), проте не здатна виробити конструктивної стратегії протесту проти пригнічення її як особистості. Тому нереалізована енергія  Тефіли, Петруні, Василини знаходить вихід в аморальній поведінці, що здійснюється паралельно з виконанням ролі покірної дружини.

Ґендерний світогляд Анни

У поглядах на місце жінки у тогочасному суспільстві спростерігається еволюція: зразково-покірна дружина → борець за особисте щастя шляхом руйнації патріархальних традицій. На початку драми постає турботливою, дбайливою господинею, що позитивно відгукується про чоловіка, заступається за нього („Як же ж ви могли його самого лишити в таку страшну негоду?” „Він такий добрий, він хробака дармо не розтопче, не то щоб чоловіка вбив!” [4]). Поява „померлого” Михайла породжує у її душі внутрішній конфлікт – між потягом до кохання та неможливістю особистісного щастя в патріархальному суспільстві. Тому здійснює самоустановку „забути треба” („Ні, не хочу про се думати. В мене є чоловік, шлюбний. Я йому присягала і йому додержу віри[4]). Важко протистояти почуттям, але Анна відштовхує Михайла, не даючи йому надії „(з переляком відпихає його від себе) Мовчи, мовчи! Що ти говориш? Не смій до мене так говорити. Я шлюбна жінка, я чоловіка маю[4]”). Докорінні зміни Гурмана викликають страх можливих його дій. Нездатність протистояти психологічному впливу Михайла призводить до гріхопадіння (Жандарм . Дурниці! Говори, любиш мене? Анна (ледве чутно). Люблю. Жандарм . Ще раз скажи! Голосніше! Анна. Люблю. Жандарм . Пам'ятай же. І будеш моєю? Стій просто, не трясись! Знай, що від мене не втечеш! О, я не такий, щоб тебе пустити з рук! Раз мені щастя всміхнулося по тільких роках, то вже я тепер не випущу його! [4]).  Але емоційне начало бере верх над раціо: проаналізувавши все, усвідомивши свої почуття, кидається у світ вседозволеного вільного кохання (привселюдно обіймаються, танцюють, ходять разом до церкви, розважаються у будинку її чоловіка). Порушення моральних законів патріархального суспільства викликає різкий осуд селян  („огидниця”, „погане зілля”, „осина”). Незважаючи на розпусну, вседозволяюючу поведінку Анни, у душі вона залишилась такою ж духовно слабкою, нездатною на протест (лише поруч із сильним Михайлом почувається впевненою у собі) („(побачивши його [Миколу], скрикує) Господи! Пропала я! Микола!” [4]). На арені життя бачить лише себе та Михайла: інші втратили для неї будь-яку цінність. Звідси й ненависть до Миколи як до основної перешкоди на шляху до її щастя („Обрид він мені. Лучче б був гнив собі в криміналі”[4]). Після закінчення пристрасного періоду Анна замислюється над сенсом життя, подальшим майбутнім, домислюючи в ньому присутність Михайла („Михайле, Михайле! Що буде з нами? До чого воно дійде? Чим воно скінчиться? [4]). Смерть коханого означало для героїні втрата сенсу існування, але Микола протягає їй руку допомоги („Анно, вспокійся, хіба ти не маєш для кого жити? [4]). Проте вбивство Михайла не може принести омріяного щастя ні Анні, ні Миколі.

Ґендерний світогляд Миколи

Микола презентує емоційний тип чоловіка, несумісного із патріархальними уявленнями про сильного, інтелектуального голову сімї, що є творцем власного щастя. Задорожний навпаки – нічого не робить для цього, пасивно споглядаючи за зрадою дружини. Проте у його пасивній позиції є дещо позитивне, а саме: доводить Анні, що здатен по-справжньому кохати (вибачає її аморальну поведінку, пропонує відкрити нову сторінку у їх взаємовідносинах). Усе своє життя Микола намагається прихилити до себе Анну, яка не любить його: поважає, тяжко працює, дає дружині час на роздуми, підтримує у складній ситуації вибору, ввічливий навіть після її зради, захищає її ім’я від „злих язиків” тощо („Слухай, Анно! Я тебе розумію. Я люблю тебе. Мені жаль тебе, як власної душі. Я не хочу бути твоїм катом, бо знаю, що ти й без мене багато витерпіла. Тілько одно тебе прошу: вважай на людей! Не на мене — нехай уже я так і буду нічим для тебе, — але на людей. Щоб люди з нас не сміялися! [4]). Усвідомивши, що втратив Анну, утрачає сенс життя. Це виражається у пияцтві як способі забуття, в апатії до господарства, яке так довго створював, до себе, у безпорадності. Убивство свого суперника слід розцінювати як вираження накопичених негативних емоцій, пробудження потреби знищити основну перешкоду до щастя – Михайла Гурмана. Проте, незважаючи на вчинений ним злочин, Микола постає духовно вищим поряд із іншими героями.

Ґендерний світогляд Михайла

Михайло, на відміну від Миколи,  презентує раціональний тип чоловіка. Перешкоди до щастя (служба, обман братів Анни, заміжжя коханої) сформували в Михайла жорстокість, зверхність, владність, цілеспрямованість. Авторитарна позиція,  героя на шляху до щастя формує потребу знищити всі перешкоди. Навіть у вірної чоловікові та традиціям Анни йому вдалось пробудити давні почуття кохання, готовність до нівелювання подружніх обов’язків. Хитрощами дистанціює й Миколу (формує потребу у спиртному як розраді), не дозволяючи зруйнувати його з Анною щастя. Здобувши перемогу над слабким Задорожним, задовольняється цим, адже Анна для нього була засобом помсти. Слова про кохання до Анни розходяться із його справжніми намірами, учинками: грубість виражається і у ставленні до неї (маніпулюванні, використанні у власних цілях), і у відсутності серйозних намірів щодо майбутнього із коханою („Жий та дихай, доки жиєш! Зле тобі? А коли не зле, то дякуй богу. Як буде зле, тоді час буде думати про те зле! Чим скінчиться! Нічим не скінчиться. Будемо жити, доки можна. Будемо любитися, доки можна. Будемо людям в пику сміятися, доки можна, доки вони нас під ноги не візьмуть. А потому? Потому один кінець: всі помремо і чорту в зуби підемо[4]). Таким чином, досягнувши мети (помсти, завоювання Анни),  Михайло втратив сенс існування, тому й радісно сприймає власну смерть („Спасибі тобі! Ти зробив мені прислугу, і я не гніваюсь на тебе! Я хотів і сам собі таке зробити, та якось рука не піднялася. Кажу тобі, що мені зовсім добре. Навіть і ліків не треба!” [4]).

2.  Бесіда

Здатність контролювати неприйнятні інстинкти є основою побудови андрогінних взаємовідносин між статями. Чи можна досягти паритетної ідилії ч+ж, якщо один із них закохався в іншого /іншу? Яким чином можна регулювати свої емоції?

Стримування імпульсів „тіні”  спонукає персонажів до самовдосконалення, внутрішньої єдності, уникання проявів ґендерної нерівності, поваги до протилежної статі, взаємодоповнення жіночого начала (аніми) чоловічим (анімусом) чи навпаки. Так, паритетні взаємовідносини  характерні для Павла й Докії (за винятком ситуативної інтимної аморальності) („ Але те, що Павло й не дихав би без Доці – це свекруха знала точно” [1;11]), а також – Дмитрика й Петруні (якщо не брати до уваги факт одруження жінки з іншим).

  1.  Презентація проектів (асоціативних малюнків - причин ґендерної дисгармонії художніх персонажів та проектування можливих шляхів досягнення ґендерної сумісності).

VІІ. Підсумки заняття, повідомлення домашнього завдання

1. Бесіда

– Відновіть у пам’яті ключові слова заняття, що допоможуть вам узагальнити засвоєний матеріал.

– Чим схожі жіночі персонажі двох творів? У чому відмінність? (протестують проти патріархатних умов життя шляхом руйнування шлюбних обітниць, реалізації істинних потреб)

– Чим схожі чоловічі персонажі двох творів? У чому відмінність? (є й фемінні, і маскулінні)

Яким чином можна визначити ґендерну картину світу обох творів: паритетна, матріархатна, патріархатна? (патріархатна, із тенденцією на маскулінізацію жінок)  Чому існування патріархатних канонів суспільства не забезпечує чоловікові стабільної влади над жінкою?

 Яку розв’язку „любовного трикутника” ми спостерігаємо в „Ущ” та „Мннн”? (смерть, страждання, насильство, самотність, абсурдність буття)

Чи можна побудувати гармонійну родину в умовах патріархату, якщо з’являється “третій”? Чому?

2. Підведення підсумків заняття

– Отже, навіть щаслива, на перший погляд, сім’я може стати дисгармонійною з появою в їхньому житті “ІІІ-ого зайвого”. Однак розв’язка “любовного трикутника” залежить тільки від нас самих – від нашого свідомого, самостійного, раціонального вибору, правильних шляхів реалізації незадоволеної енергії.

3. Повідомлення домашнього завдання

Подумати над проблемним питанням:

Як би повели себе чоловіки „Украденого щастя” та „Майже ніколи не навпаки”, коли б вони помінялися місцями з жінками? (написати на дошці)

4. Оцінювання (за самостійність мислення, на креативність, за вміння влучно підтверджувати думку цитатами, за бездоганне знання тексту, за високий рівень знань із ґендерної теорії).


гармонійні взаємовідносини
статей

  •  керування бажаннями, інстинктами з допомогою розуму;
  •  узгодження „хочу” і „буду”;
  •  духовне багатство.

  •  любов до його/її особистості;
  •  наявність спільних інтересів, потреб, прагнень, цілей;
  •  захоплення красою розуму, духу, характеру один одного.

×

=+

відповідальність

турбота

моральна чистота

повага

довіра

вірність

відданість

тривога

самореалізація

сумісне виховання дітей, виконання домашньої роботи

справжність почуттів

взаємний інтерес

один до одного

відкритість

ЗРІЛА ЛЮБОВ

І.

1 – Микола;

2 – Павло;

3 – Дмитро;

4 – Докія;

5 – Петруня.

ІІ.

1 – Михайло;

2 – Анна;

3 – Німий;

4 – Василина;

5 – Маринька.

ІІІ.

1 – черкес;

2 – Грицько;

3 – Іван;

4 – Микола;

5 – Михайло;

6 – Анна;

7 – Дмитро;

8 – Німий.

М

М

М

М

П

Д

Д

А

П

А

Н

Н

В

М

Ч

Г

І

Д

ДЕСТРУКТИВНА ЛЮБОВ

ПРАСИВНА ЛЮБОВ

ПАСИВНА ЛЮБОВ

ОСОБИСТІСТЬ

ЕГО

ОСОБИСТІСНЕ

БЕЗСВІДОМЕ

КОЛЕКТИВНЕ

БЕЗСВІДОМЕ

 КОЛЕКТИВНЕ БЕЗСВІДОМЕ

ТІНЬ

ПЕРСОНА

НІМА

АНІМУС

САМІСТЬ

Кирило

Маринька

Василина

Німий

Петруня

Дмитро

Іван

Теофіла

черкес

Грицько

Анна

Михайло

Микола


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82111. Электрогидравлический следящий привод с дроссельным управлением 1.31 MB
  Датчик скорости: Постоянные времени и коэффициенты передач Функциональная схема электрогидравлического следящего привода с машинным управлением САР является регулированной системой по ошибке и многоконтурной по числу обратных связей. Данная схема САР состоит из: сравнительного элемента...
82112. Электрогидравлический следящий привод подачи фрезерного станка 1.99 MB
  В данной курсовой работе рассматривается электрогидравлический привод подачи фрезерного станка. Привод с гидромотором 8 подачи фрезерного станка с передачей «шариковый винт-гайка» применяется при больших длинах хода стола 10, когда изготовление длинной детали представляет значительные трудности.
82115. Хай вогонь в серцях палає, а пожеж хай не буває 51.5 KB
  Вогонь потрібен всюди: в житлових будинках навчальних закладах для обігрівання приміщень приготування страв Вогонь є символом Олімпійських спортивних ігор перед вогнем біля могили Невідомого солдата люди схиляють голови віддаючи шану загиблим за Батьківщину.
82116. Правила безпечного поводження з газом та газовими приладами 201 KB
  Правила безпечного поводження з газом та газовими приладами. Ознайомити учнів з правилами безпечного користування побутовими газовими приладами. Вчити дітей діяти у разі виявлення запаху газу. Що зараз майже в кожнім домі Є необхідним безперечно Бо варить їжу всім без втоми Хоч він – отруйний небезпечний...
82117. Поведінка учня. Вплив поведінки на здоров’я 110 KB
  Мета: Формувати уявлення про ввічливого учня, про вплив поведінки на власне здоров’я та здоров’я оточуючих людей. Формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки (між настроєм і суперечкою; добрим вчинком і доброзичливим ставленням); узагальнювати сприйняття, використовувати знання...
82118. Эмоции. Умение контролировать эмоции. Положительные и отрицательные эмоции. Практическая работа: моделирование ситуации преодоления отрицательных эмоций 1.41 MB
  Цель: сформировать представление о положительных и отрицательных эмоциях, развивать умения находить связь между характером человека и его здоровьем, воспитывать желание изменять свой характер в лучшую сторону.