58950

То світлий великдень господній дитячий звеличує спів

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Україна - країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя.

Украинкский

2014-05-02

60 KB

0 чел.

Сценарій свята для початкової школи

То світлий великдень господній дитячий звеличує спів

Фонограмма «Країно моя»

Ведуча.
Україна - країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя.

Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, ті прикмети, по яких розпізнається народ.

В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.
Отож давайте сьогодні разом і продовжимо вивчати народні традиції, пов'язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн - Великоднем або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа

Відео ряд про свято.

Вірші про свято читають діти 1 класу

Ведуча.
До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами (його вітали, як справжнього царя). В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставили у своїх оселях вербові гілочки

Фонограмма «Вербочка»

Вістунець.
Не я б'ю, верба б'є.
Через тиждень - Великдень.
Будь здорова, як вода,
Багата, як земля,А красива, як весна.

Дівчинка.
Хто ти?

Вістунець.
Я весняний Вістунець, прийшов звістити, щоб увесь хрещений люд готувався до найкращого свята, до Великодня.

Дівчинка.
А чого мене б'єш?

Вістунець.
Хіба це я? Це свячена вербиця. Сьогодні її день - Вербна неділя. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. Її пухнасті котики будять усіх до роботи. Тож і ти не зволікай, бо:
Жарт б'є, не я б'ю -
За тиждень - Великдень!


Легенько вдарити вербичкою

Ведуча.
Щоб Великодня діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане забувати. Давайте і ми з вами спробуємо посміхнутися один одному і залишити у себе в душі тільки добрі почуття.
У християн існував такий звичай: у Чистий четвер треба скупатися до заходу сонця і змити з себе все погане з тіла і з душі. От і ми із вами вмиємося.

Вмочується гілка верби у тарілку з водою і бризкається на дітей.

Водичка, водичка, вмий дитяче личко,
Щоб очі блищали, щоб щічки червоніли,
Щоб кусався зубок та сміявся роток!


У п'ятницю чи суботу пекли паску, - великий випечений хліб, який символізує вічність людського життя.

Фонограмма «Веснянка»

Мати.
Улянко, неси тазики, будемо паски виробляти, вже тісто підійшло. А ти, Лесику, не сиди на печі, бо паска вийде горбатою, а це вже ознака якоїсь біди. І швиденько віника подай.

Лесик зліз із печі, приніс віника, а Уляна поставила тазики

Мати обмахує віником всі кути хати.

Мати
Буду паски в піч саджати, а ви, таргани і блощиці, стоноги, геть з моєї хати. Виходьте з моєї світлиці в темницю.

Ходіть, діти, пасочки виробляти.

Виробляють, а мати садить їх у піч.

Господи, поможи!

Ведуча.
За паску господиня хвилюється особливо. Вважалося, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було.

Мати виймає паски з печі.

Улянка.
Моя рум'яніша!

Лесик.
Зате моя з сиром!

Мати.
Гріх напередодні такого великого свята сперечатися. А пасочки вам усім удалися на славу - і пухкі, і рум'яні.

Діти (разом).
Дай, мамо, покуштувати.

Мати.
Паску, поки не посвятить священик, не їдять.

Улянка.
Ох і гарна! Ох і гарна!
Пасочка рум'яна.
Ох, духмяна, ох духмяна
Пасочка рум'яна.

Лесик.
Тішиться маленька паска,
Тішусь і я,
Що утримаю в руках її я,
Що вона моя!

Ведуча.
Дуже загальний і улюблений у нашого народу звичай благословення на Великдень їжі й печива.

Сценка 

Дія відбувається в кошику на столі перед святковим сніданком:

Яйце:
Хтось тисне щохвилини,
Не чую рук вже й ніг,
Затерпла всенька спинка
Й болить вже правий бік!
Гей, хто тут? Озовися!
Наліг, що все тріщить.
Ти чуєш? Піднімися,
Не можу більш терпіть!

Хрін:
Хто ниє біля мене
У цей святковий день?

Яйце:
Це я, яйце свячене...
Хтось душить, наче пень.

Хрін (придивившись):
То шинка, друже милий,
Обабіч розляглась...
Спить, бач, як знахабніла.

(Хрін відсуває шинку). 

Шинка (прокинувшись):
А вам до того зась...

Яйце (радісно):
Тепер уже вільніше,
Та й біль вже не такий...

Хрін:
І вигляд веселіший.

Яйце:
Ти добрий... Хоч гіркий.

Хрін:
Що за такого мають -
Мені не дивина...
Проте, всі поважають,
Як прийде лиш весна.
Сьогодні свято - Пасха...
Я незамінний тут.
Який смачний я з м’ясом...

Ковбаса (ображено):
Хвалько ти, шалапут!
Смачніша всіх на світі
І найситніша - я,
Мене їдять і діти,
І вся людська сім’я.
Беруся радо в боки -
Гей, гоп, са-са, са-са,
Червоні в мене щоки -
Танцює ковбаса

Танцює.

Масло:
Я теж потрібне людям,
Їм ситності даю...
Мене і в страві люблять,
І хворі з медом п’ють.
Без мене свято Пасха
Не може обійтись.

Сир:
Скажи мені, будь ласка,
Чи гірший я, ніж ти?
До мене дай сметани -
Хоч пальці оближи.
Й вареники із мене
Чи ж не смачні, скажи?

Паска (гордо):
Та що там говорити!
Важливіша я тут!
Без мене вас святити
До церкви не підуть!
Я - голова над вами,
Мій рід йде з давнини,
Шанують нас віками
І славлять щовесни.
Та й Паскою Великдень
Звуть люди на землі...
Тоді і день великий,
Як паска на столі...
До того ж я багата
Родзинками, медком...
Їдять мене на свято
Із м’ясом, молоком...

Крейда:
Я теж, як ви свячена -
Лиш з церкви принесли -
На дверях, хоч не вчена,
Малюю я хрести.

Писанка:
Я писана красуня,
Вся в рисках і квітках.
Красу митців несу я,
Їх славлячи в віках.
Мене кладуть у свято
На пишному столі,
Щоби моїм убранством
Втішалися малі.

Шинка:
“Краса”, “любов” - всі трублять
Давно я знаю вас!
Однак мене всі люблять
Без всяких там прикрас.

Писанка:
Без мене наше свято
Не буде тим, чим є,
Бо писанка багата
Всім радості дає.

Хрін (додавши):
В цій писанці вкраїнська
Душевна глибина:
Жива блакить барвінка
Й хода весни красна.

Свічка (до всіх):
О, знати ми повинні
Ціну собі й другим,
Любов, як ту святиню,
Нести до серця всім.

Великдень - день єднання.
Це свято всіх родин!
І він - наш прапор спільний,
Бо ми - народ один.
Ми знаємо лиш чвари
І множимо роздор.
Українці, досить сварок!
Єднаймось під прапор!
Так нашому народу
Франко давно казав.
Будуймо ж дім із згоди,
Бо слушний час настав.
Розмову припинімо...
Вже йдуть господарі.
Христос Воскрес! -
Скажімо у мирі і добрі.

Фонограмма «Гаївки»

Ведуча.
Невід'ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки.

Яйце - це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду , символ Воскресіння Христа.

Фонограма «Намалюю писанку»

Вірші про писанки читають учні 1 класу

Ведуча підкликає до себе дівчаток 3 класу.


Дівчатка, а чи знаєте ви, який ціавий звичай був на Україні? Він трошки жартівливий і трошки чарівний: щоб хлопц; ходили на нашу вулицю гуляти та бавитися, треба було по секрету від них зварити э різних злаків горщик кащі та закопати його у потаємному місці. Давайте і ми зробимо так.

Говорить неголосно, наче по секрету від хлопчиків.
Ведуча з дівчатками беруть горщик каші і вдають, що закопують його біля тину. За ними стиха підглядає хлопчик.


Дівчатка
Закопали горщик каші,                  Наша каша солона,
Ще й кілком прибили,                   Щоб нам не було сорому.
Щоб на нашу вулицю                    Наша каша з проса,
Хлопчики ходили.                          Бо наша вулиця хороша!


Раптом дівчатка помічають хлопчика, витягають його э-за тину.


Дівчатка.
А чого це ти за нами підглядаєш? Зараз ми тебе вкинемо у воду!


Намагаються скупати хлопчика в невеличкому озерц).


Хлопчик.

Ой, не хочу! Вода холодна! Відпустіть!
Дівчатка.
Як відгадаеш наші загадки, то відпустимо. Слухай:
1.
Людей до церкви скликає,
А сам у ній не буває.
(
Дзвін)
2.
Є деревенце — не полінце,
Багато дірочок має,
Весело співає.
(
Сопілка)
3.
Кинути вгору — то біле,
Кинути на землю — то жовте.
(Яйце)
4.
Розколеш лід — візьмеш срібло,
Розколеш срібло — візьмеш золото.
(Яйце)

Хлопчик не може відгадати загадки.



Хлопчик.

Дівчатка, не купайте, відпустіть, а я на вашу вулицю хлопців покличу.
Дівчатка.
Покличеш?
Хлопчик.
Зараз же!

                                       Дівчатка відпускають хлопчика, він іде до хлопчиків.

Дівчатка
Дівчатонька-гороб'ятонька,             

Граймося, радьмося,                                          

Та виходьмо на травицю,   

Піснею стрічати              

Великодні свята!


Виходять діти 4-х класів класу, співаючи пісню «Гаївка».

Ведуча.А в яку  граються тільки на
Великдень?
Діти.
У "Жучка".

                                       Проводиться хороводна гра «Жучок»



Ведуча.
 А й справді. Де ж наша паска?

Підходить до паски,що стоїть на столику.

Яка велика, гарна паска!

Присідає, ховаючи голову за нею.

А чи бачите ви мене, діти?
Діти.
Ні, не бачимо!
Ведуча.
То нехай і наступного року у нас буде така велика паска, як і нині, щоб ви мене за нею не бачили.


 Фонограмма «Сполох – веснянка»
Ведуча ріже паску і проводить рухливу гру під веселу музику «Д!стань паску». Кілька дівчаток беруть по невеличкому шматочку паски і піднімають його високо над головою. Стільки ж хлопчиків сідлають своїхх коней. Кожний скаче до своєї дівчинки і підстрибує, намагаючись дістати паску. Діставши, зїдає. Після гри й дівчатка пригощаються паскою.


Ведуча.
На Великдень еще такий звичай: щоб ніколи не сваритися, треба всім нам замиритися. Є для цього й гарна
мирилка:

Мир миром,
Пироги з сиром,
Ми дружечки красні,
Варенички в масл!—
Поцілуймося, помирімося!

              Діти кілька разів співають цю мирилку и миряться, хто з ким захоче.

Ведуча. Великодні дитячі ігри не обходяться без писанок і крашанок.Зараз ми з вами пограємо в навбитки

Фонограмма «Сполох – веснянка»
Одна дитина тримає свою крашанку в руці "носком" догори, а друга цокає своїм яєчком, також "носком". У кого "носок" розбився, той повертає яєчко "пухою", а той, у кого крашанка залишилася цілою, продовжує цокати "носком". Побита крашанка зветься "битка", її одержує переможець (той, хто розбив). Буває, в кого трапиться міцна битка, той виграє в других цілу торбину яєчок.


Ведуча. А тепер, дівчатка, подаруйте свої писаночки хлопчикам. Вони будуть їх берегти довго-довго.


Дівчатка беруть із своїх кошиків писанки та дарують хлопчикам зі словами: «Христос воскрес!» Хлопчики відповідають: «Воістину воскрес!» і дарують дівчаткам весняні букетики верболозу.

Ведуча.
Закічуються Великодні свята, і наше свято скінчилося. Тож дай нам. Боже, у полі роду, а в хаті згоду!

Христос Воскрес!
Усе радіє,
Сміється сонечко з небес.

Прозора річечка леліє —
І пролісок тремтить увесь.
Пташки співають у полі, лісі,
І дзвонить дзвін аж до небес,
Де білі хмарки розпливалися —
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
                                                       Лунає церковний дзвін.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

71650. Социально-экономическая и политическая обстановка в стране в 1920-30-е гг. Укрепление тоталитарного режима 90 KB
  Под ними понимались политические и экономические рычаги воздействия: полновластие РКПб государственный сектор в промышленности централизованная финансовая система монополия внешней торговли Главная политическая цель - снять социальную напряженность укрепить социальную базу...
71651. Статистика себестоимости продукции. Затраты на производство 172.5 KB
  В процессе производства продукции коммерческая организация использует конкретные материальные энергетические трудовые ресурсы формирующие затраты производства в натуральном выражении Объемы затрат на производство определяются видами продукции принятыми технологиями используемыми...
71652. Статистика научно-технического прогресса 40 KB
  Этапы и направления научно-технического прогресса Основные этапы научно-технического прогресса характеризуют такие направления как: Разработка новой техники выпуск первой промышленной серии. Освоение производства и выпуска новой техники характеризующееся показателем обновления...
71653. Статистика продукции промышленности 45 KB
  Это означает что продукция непромышленного производства например продукция подсобного сельского хозяйства капитального строительства столовых а также работы по капитальному и текущему ремонту зданий и сооружений включаются в объем продукции других отраслей материального производства.
71654. Статистика основного капитала 241.5 KB
  Для целей настоящего Положения при принятии к бухгалтерскому учету активов в качестве основных средств необходимо единовременное выполнение следующих условий: а использование в производстве продукции при выполнении работ или оказании услуг либо для управленческих нужд организации...
71655. Статистика оборотных фондов 168 KB
  Понятие и состав оборотных фондов как части национального богатства Оборотные фонды важная часть национального богатства страны ею наиболее мобильный постоянно возобновляемый элемент. Они являются материальной частью оборотных средств производителен в состав которых входят...
71656. Статистика труда. Трудовые ресурсы 140 KB
  Оценка величины трудовых ресурсов по данным о списочном числе работающих не отражает фактического их использования, т.к. базируется на определении среднесписочного состава относительно календарного времени, который не учитывает фактическое использование рабочего времени.
71657. Статистика производительности труда 83.5 KB
  Производительность труда как экономическая категория. Увеличить объем продукции можно как путем увеличения затрат труда так и путем повышения интенсивности труда. Но увеличение затрат труда имеет жесткие границы: численность населения оборудования ограничение времени повышение...
71658. Статистика заработной платы 90 KB
  Каждый работающий по найму работник предприятия фирмы компании получает за проделанную работу от работодателя заработную плату т. Для работодателя заработная плата представляет собой издержки производства и он старается их минимизировать а для работника заработная плата является доходом...