58971

Спостережливість - шлях до краси і знань

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Назвіть кольори веселки. Що в неживій природі нагадує ці кольори Сонце світло вогонь ліхтар. Тепер розглянемо останні три кольори: блакитний синій фіолетовий. Де в неживій природі можемо побачити ці кольори Небо вода сніг лід.

Украинкский

2014-05-02

39.5 KB

0 чел.

Інтегрований урок 2-й клас

Спостережливість - шлях до краси і знань

Мета:

дидактична - формувати вміння побачити, усвідомити красу та багатство кольорів у навколишньому світі, у творах образотворчого мистецтва; ознайомити учнів із виражальними можливостями кольору для передачі емоцій людини, певного стану, настрою; закріплювати навички практичної роботи з фарбами та пензлем;

корекційна - розвивати вміння спостерігати, співставляти, порівнювати, аналізувати побачене; прислухатися до свого настрою, аналізувати його;

виховна - прищеплення любові до краси природи.

Обладнання: репродукція картини Г. Нісського «Веселка», копії картини М. Глущенка «Зимовий день», І. Шишкіна «Парк у Павловську», ілюстрація схематичного зображення пори року кольоровою гамою; паперові смужки з відтінками одного кольору; натуральні овочі, фрукти, ягоди; осінній букет із листя дерев і кущів; акварельні фарби; аркуші паперу з двома колами.

ХІД УРОКУ

І. Формування інтересу до змісту навчального матеріалу (2 хв)

Вступне слово вчителя (лунає музика П. Чайковського):

За давніх часів сталося велике лихо. Почалася страшна злива. Майже півроку йшов дощ. Вода річок, морів, озер вийшла з берегів і залила всю землю. І тільки декілька людей і тварин врятувалися, перебуваючи у великому човні - ковчезі. Та ось нарешті дощ припинився, вода стала спадати. Люди вийшли на берег і стали дякувати Богу за те, що врятував їм життя. Господь благословив людей і сказав: «Подивіться на небо!». А в небі півколом сяяли різнокольорові смуги. «Що це?» - запитали люди. І промовив Бог: «Я веселку даю у хмарі і стане вона запорукою заповіту між мною та землею... І більше не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло.»

Біблія, Буття, 9 (3,15)

Із тих часів і досі, коли після дощу з-за хмари вийде сонечко, небо осяває веселка. І кожен із нас усміхається, радіє цьому диву, якими є сонце та вода, небо та земля, людина та Бог.

ІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду й опорних знань (3 хв)

1. Бесіда про веселку

А ви коли-небудь бачили райдугу? (Так.)

Що ви відчували в цю мить? (Радість.)

А ось як передав почуття від побаченої райдуги художник.

Давайте розглянемо репродукцію його картини.

Робота з репродукцією картини Г. Нісського «Веселка»

Що з'єднує веселка на картині? (Небо та землю.)

Що вона нагадує? (Міст.)

Чи прикрашає веселка краєвид? (Так.)

ІІІ. Сприйняття та первинне усвідомлення учнями нового матеріалу (5 хв)

Робота з підручником

Розгляд схематичного зображення веселки. Бесіда.

Назвіть кольори веселки. (Червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий.)

Зверніть увагу на перші три.

Що в неживій природі нагадує ці кольори? (Сонце, світло, вогонь, ліхтар.)

Ось тому їх і назвали теплими.

Тепер розглянемо останні три кольори: блакитний, синій, фіолетовий.

Назвіть їх.

Де в неживій природі можемо побачити ці кольори? (Небо, вода, сніг, лід.)

Від цих слів віє прохолодою. Тому й називають їх холодними.

Сім кольорів веселки, а яке розмаїття барв і відтінків у природі. І ми зараз переконаємося в цьому.

ІV. Осмислення учнями інформації та вражень шляхом спостереження та бесіди (15 хв)

1. Демонстрація фруктів, овочів, ягід червоного кольору з бесідою

Що ви бачите на столі? (Помідор, перець, яблуко, калина.)

Якого кольору ці плоди? (Червоного.)

Скільки різних відтінків червоного? (Чотири.)

Ви бачите, що кожен плід має свій відтінок? (Так.)

2. Демонстрація штучних відтінків зеленого кольору

(Сім смужок зеленого паперу різних відтінків.)

Усі смуги зелені? (Так.)

Скільки різних відтінків? (Сім.)

Як ви думаєте, скільки всього існує відтінків зеленого кольору? (Дуже багато, безліч.)

3. Бесіда

Пригадаємо природне розмаїття кольорів та їх відтінків.

Назвіть фрукти, овочі, ягоди або квіти оранжевого кольору. (Апельсин, мандарин, квасоля.)

А жовтого кольору? (Груша, яблуко, лимон, кульбаба.)

Пригадаємо, яке може бути небо в погожий день? (Блакитне.)

У негоду? (Синє, сіре.)

Якого кольору може бути море? (Синє, блакитне, зелене, сіре, жовто-зелене.)

4. Розгляд букету

(Різнокольорові листки клену, лоза дикого винограду, кетяги калини, гілки дубу тощо.)

Назвіть барви, які ви бачите. (Жовті, зелені, червоні, оранжеві, коричневі.)

Це ви назвали теплі чи холодні кольори? (Теплі.)

Це букет якої пори року? (Осені.)

Тобто, його можна назвати... (осінній).

Цими теплими фарбами осінь віддає нам останнє літнє тепло.

5. Читання вірша О. Олеся «Ліс восени»

Давно вже скошені лани,

Стоять степи похило,

А в лісі, в лісі восени

Так любо ще, так мило.

На липах листя золоте

Тріпоче понад вами,

Неначе знову лист цвіте

Осінніми квітками.

Там наче макові квітки

На гілці зайнялися,

Там наче жовті нагідки

Промінням пройнялися.

Тут в росах квіти лісові,

Там струмені прозорі,

Ось кущ біліє на траві,

Як шум на синім морі...

Дивовижна краса природи надихнула поета на ці рядки.

А зараз ми подивимось, якою побачили красу природи художники та відтворили у своїх картинах.

6. Робота з копіями картин І. Шишкіна «Парк у Павловську» та М. Глущенка «Зимовий день»

(Демонструються ілюстрації картин «Парк у Павловську» І. Шишкіна та «Зимовий день» М. Глущенка)

Яка пора року зображена? (Осінь.)

За якими ознаками ви здогадалися? (Колір листя, небо похмуре...)

Які кольори переважають? (Теплі.)

Для порівняння роздивіться ще одну картину. (Копія картини «Зимовий день» М. Глущенка.)

А які кольори переважають на цій картині - теплі чи холодні? (Холодні.)

Яка пора року зображена на цій картині? (Зима.)

Тому й обрані холодні кольори. Отже, дві картини написані в різних кольорових гамах.

Учені довели, що тепла кольорова гама діє на людей збуджуюче, піднімає тонус, настрій, а холодні тони заспокоюють, розслабляють.

Це пам'ятають художники, коли хочуть передати свої почуття або викликати певні почуття у глядачів. Колір відіграє дуже важливу роль в образотворчому мистецтві. Ви в цьому впевнитеся, коли відгадаєте загадку, яку я вам запропоную.

7. Розгляд схематичних зображень пір року

Перед вами чотири малюнки, на яких нічого не зображено, крім кольорових плям.

(Діти впізнають пори року, міркують, які кольори переважають узимку, навесні, восени, улітку.)

Поясніть свою думку. (Діти відповідають.)

Ви правильно виконали завдання, і тепер кожен із вас може уявити себе художником, який готується до великої та цікавої роботи, пофантазувати, знайти необхідні кольори для своєї майбутньої роботи.

V. Фізхвилинка

VІ. Практична робота (15 хв)

Створення абстрактних художніх образів осені та зими за спостереженням і з пам'яті на основі своїх почуттів, естетичних переживань.

1. Настанова до роботи

Учитель. Перед вами аркуш паперу з двома колами. Два кола - два умовні віконця: одне - в осінь, друге - у зиму. Вам треба підібрати необхідні фарби і, не малюючи жодного предмета, зобразити кожну пору року тільки кольоровими плямами.

2. Повторення правил техніки роботи з акварельними фарбами

Учитель. Ми малюємо акварельними фарбами. «Аква» - у перекладі вода. Тобто ці фарби «люблять» воду. Від її кількості залежить відтінок, насиченість кольору. Для зручності спочатку користуємося світлими кольорами. Після кожного ретельно промиваємо пензлик.

3. Самостійна робота

Учитель. У роботі нам допоможе музика. Сьогодні на уроці ми слухаємо твори П. Чайковського зі збірки «Пори року».

Діти працюють, учитель надає індивідуальну допомогу.

VІІ. Підсумок (5 хв)

1. Аналіз учнівських робіт

Чия осінь яскравіша, чия похмура; у кого зима холодніша, у кого люта...

2. Заключне слово вчителя

Чарівна природа завжди надихала людей на відтворення її краси. Поети складали вірші, композитори писали музику, художники передавали свої почуття в картинах, чудові майстри прикрашали вишивкою одяг, створювали прекрасні рушники, розписували посуд, ужиткові предмети. Усе своє життя людина прагне краси, намагається її створити.

Але найдосконалішою, найкрасивішою є сама природа. Треба тільки зупинитись, озирнутися навколо, подивитись уважніше, приємно здивуватися й отримати насолоду. Тоді ми побачимо і красу людини, її вчинків, людських стосунків. Ми станемо любити та цінувати не тільки природу, а й один одного.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26898. Органы кожного покрова птиц и их производные 7.22 KB
  Органы кожного покрова птиц и их производные. Одна из характерных особенностей кожи птиц отсутствие в ней как и у рептилий .Лишь над последними крестцовыми позвонками у большинства птиц расположена копчиковая железа glandula uropigyi состоящая из двух неодинаковых по величине долей функционирующих наподобие сальных желез. У водоплавающих птиц копчиковая железа развита сильнее; у кур доли железы величиной с горошину а у уток с лесной орех.
26899. Артерия сафена 4.96 KB
  saphena отходит на середине бедра и направляясь вниз переходит на каудальную поверхность голени и стопы где и разветвляется на пальцевые артерии. cranialis проходит под кожей на плюсну и делится на I IV общие дорсальные пальцевые артерии аа. calcanei которые образуют пяточную сеть rete calcaneum делится на медиальную и латеральную плантарные артерии. plantaris lateralis б Латеральная пальмарная 1 артерия образовав глубокую плантарную дугу делится на И IV плантарные плюсневые артерии от которых отходят II rIV...
26900. Сосуды и нервы области кисти 5.33 KB
  Различают поверхностные и глубокие вены верхней конечности. ПОВЕРХНОСТНЫЕ ВЕНЫ Поверхностные подкожные вены развиты сильнее чем глубокие поэтому они являются основным дренажным руслом верхней конечности. От них начинаются основные венозные пути оттока крови от кожи и подкожной клетчатки верхней конечности латеральная и медиальная подкожные вены руки которые принимают кровь из венозного сплетения тыльной поверхности пальцев.Дорсальные пястные вены богато анастомозируют между собой образуя тыльную венозную сеть кисти.
26901. Сосуды и нервы области кисти 2.25 KB
  Иннервация брюшины Иннервация париетальной брюшины осуществляется нервами которые иннервируют соответствующие участки стенок живота. В иннервации брюшины передней брюшной стенки принимают участие нижние межреберные нервы а также нервы поясничного сплетения. В иннервации брюшины покрывающей диафрагму принимают участие диафрагмальные и нижние межреберные нервы. Иннервация брюшины задней стенки живота осуществляется парными ветвями поясничного сплетения ветвями подвздошнопоясничного нерва.
26902. Питание и иннервация стенок грудной полости 3.53 KB
  Задние межреберные артерии aa. ветви внутренней грудной артерии пронизывают межреберные промежутки и участвуют в кровоснабжении большой грудной мышцы.Нервы Имеется двенадцать пар основных передних грудных нервных ветвей верхние одиннадцать представляют собой межреберные нервы nn. Межреберные нервы с третьего по шестой в целом имеют типичный ход тогда как в топографии всех остальных имеются отклонения.
26903. Артерии головы 5.34 KB
  Кровь к голове поступает по левой и правой общим сонным артериям которые берут свое начало из общего ствола сонных артерий. Внутренняя сонная артерия а. carotis interna кровоснабжает головной мозг Наружная сонная артерия a. Затылочная артерия a.
26904. Артерии грудной конечности 3.46 KB
  Подмышечная артерия а. Впереди сустава от нее отходит надлопаточная артерия a. suprascapularis позади сустава подмышечная артерия делится на подлопаточную и плечевую. Подлопаточная артерия a.
26905. Грудная аорта. Парные ветви брюшной аорты 1.78 KB
  Отдает: а дорсальная ветвь для разгибателей спины и кожи б спинномозговая ветвь и в вентральная ветвь 2. Каждая отдает а дорсальную ветвь для разгибателей спины и кожи б вентральную ветвь для брюшной стенки в спинномозговую ветвь г мышечную ветвь для вентральных мышц поясницы 2.
26906. Непарные ветви брюшной аорты 3.35 KB
  Чревная артерия a. Делится на 3 ссуда: Селезеночная артерия a. Henaus переходит в левую желудочную Левая желудочная артерия a. Печеночная артерия a.