58981

Від сопілки - до слова, від слова - до мови...

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Перший ведучий. Із святом рідної мови вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова. Мова - то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам усихає від спраги.

Украинкский

2014-05-02

40 KB

0 чел.

Сценарій літературно-музичного свята

Від сопілки - до слова, від слова - до мови...

Перший ведучий. Із святом рідної мови вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова. Мова - то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам усихає від спраги.

Другий ведучий. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води.

Перший ведучий. І сьогодні ми запрошуємо вас на літературно-музичне свято «Від сопілки - до слова, від слова - до мови».

Читець

Мово моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену -

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану,

Не з словників насмикану.

Ти у мене із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров'ю моєю змішана

І аж до скону залишена

В серці моїм.

Перший ведучий. Історія кожної мови вивчається в нерозривному зв'язку з історією народу, який є носієм цієї мови, її творцем. Отже українська літературна мова тісно пов'язана з історією українського народу.

Другий ведучий. Риси української мови чітко помітні в давньоруських пам'ятках. Це, насамперед, українська лексика: гребля, стріха, туга, повінь, лінощі.

Перший ведучий. Перші лексикографічні спроби були започатковані ще в Київській Русі. Так, "Повість врем'яних літ" має кілька уривків, які можна назвати тлумаченням імен: пояснення імені Феодосій, назва міста Переяслав.

Другий ведучий. На сторінках церковних книг є чимало так званих проізвольників - записів, зроблених тими, хто, читаючи, писав на полях пояснення слів, незрозумілих іншим читачам.

Перший читець

Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих - рідна мова

Вишневих ніжність пелюстків,

Сурма походу світанкова.

Неволі стогін, волі спів,

Життя духовного основа.

Другий читець

Все в тобі з'єдналося, злилося,

Як і помістилося в одній -

Шепіт зачарований колосся,

Поклик із катами на двобій,

Ти даєш поету дужі крила,

Щоб підносить правду в вишину,

Вченому ти лагідно відкрила

Мудрості людської глибину.

У тобі рости, не в'януть зроду,

Квітувать в поемах і віршах,

Бо в тобі - великого народу

Ніжна і замріяна душа.

Перший ведучий. Феодальна роздробленість і татаро-монгольська навала завдали нищівного удару по культурі і життю давньоруської народності. Значних руйнувань і знищення зазнали міста, горіли бібліотеки та документи. Списки творів письменства Київської Русі збереглися головним чином у Новгородській і Псковській землях.

Другий ведучий. Проте культурне життя на завойованих землях не припинялося. Серед письменних пам'яток цього періоду "Галицько-Волинський літопис", "Слово о погибели Руския земли", "Києво-Печерський патерик".

Перший читець

Щира втіхо - рідна мово,

Краю отчого окраса,

Є в тобі вогонь Тараса,

Щира втіхо, рідна мово.

Другий читець

Трембітна мово. Музико. Калино.

І споконвічна і назавжди моя.

До тебе завши я душею лину.

Марія... мрія... мамине ім'я.

Третій читець

Зорею, казкою ти снила тихо,

Коли в колиску клала немовля,

Вела за ручку, берегла від лиха

І вчила вперше слово вимовлять.

Перший ведучий. Ослаблені південноруські та західноруські землі в XIV столітті потрапляють у нову залежність: Київщина, Переяславщина, Поділля, Волинь аж до XVI століття перебувають під владною Великого Литовського князівства.

Другий ведучий. Незважаючи на велику військову могутність, Литовське князівство не змогло обійтися без руської мови, яку було визнано за державну. Про це свідчать пам'ятки ділового письменства, грамоти XIV-XVI століть, "Судебник" Казимира Ягайла 1468 року.

Читець

Діамант дорогий на дорозі лежав, -

Тим великим шляхом люд усякий минав,

І ніхто не впізнав діаманта того.

Йшли багато людей і топтали його,

Але раз тим шляхом хтось чудовий ішов,

І в пилу на шляху діамант він найшов.

Камінець дорогий він одразу пізнав.

І додому приніс, і гарненько, як знав,

Обробив, обточив дикий той камінець,

І уставив його у коштовний вінець.

Сталось диво тоді, камінець засіяв,

І промінням ясним всіх людей здивував,

І палючим вогнем кольористо блищить,

І проміння його усім очі сліпить.

Так в пилу на шляху наша мова була,

І щаслива рука її з пилу взяла.

Полюбила її, обробила її,

Положила на ню усі сили свої,

І в народний вінець, як в оправу, ввела,

І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.

Перший ведучий. Оскільки старослов'янська мова вже з IX століття не зазнавала змін, фактично була мертвою мовою та застосовувалася тільки в релігійній літературі, вона дедалі більше ставала незрозумілою народові. Тому з'являються словники, що подають переклад із старослав'янської на українську народну мову.

Другий ведучий. Так, у XVI столітті був написаний "Лексисъ с толкованием словенскихъ словъ просто" невідомого автора, у якому пояснено 776 слів. Це була чи не найперша лексикографічна спроба української мови.

Перший ведучий. Попередником І. Котляревського, як першого класика української літератури, був Григорій Сковорода - філософ, поет, байкар. Мова його творів, різноманітних за жанром, є сумішшю старої літературної мови, живої народної розмовної мови, російської літературної мови. Це був ніби начерк української літературної мови, який сприйняв і розвернув І. Котляревський, поклавши в основу літературної мови українську народну мову. (Сценка з "Наталки Полтавки".)

Перший читець

Купавна - цілована хвилями Дніпровими,

Люблена - голублена сивими дібровами,

З колоса пахучого, з кореня цілющого,

Із усмішки і сльози, сонця, вітру, і грози

Наша мова.

Другий читець

Як осмута матерів,

Думи сивих кобзарів,

І дівочі переспіви синіх вечорів,

Виплекана веснами і серцями чесними,

Наша мова.

Перший ведучий. Ставлення до української мови не було однозначним. На жаль, не всі відомі вчені Росії визнавали її повноцінною націо-нальною мовою: М. Ломоносов називав українську мову діалектом, а Катерина I, наслідуючи його, повторювала, що "малороссийское наречие" - не що інше, як "российское, на польский лад применение". Негативно ставився до української мови І. Карамзін, називаючи її "варварским языком".

Другий ведучий. Не зміг об'єктивно оцінити українську мову й літературу російський критик В. Бєлінський, а М. Чернишевський спочатку не сприйняв творчості Т. Шевченка, а його "Кобзар" оцінив лише після смерті видатного поета.

Перший ведучий. Рідна мова! Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та квіткових пахощів, вона встала з колін, як піднялася й наша Україна.

Другий ведучий. І той, хто не знає рідної мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі.

Перший читець

Як путівець між нивами - проста,

Барвиста, наче далеч веселкова,

Такою увійшла до вас в уста

І в долі заясніла наша мова.

Другий читець

З роси, проміння, шуму колосків

Я вам дарую чисте перше слово,

Аби з ясних слов'янських берегів

У світі засвітитися дніпрово.

Усі разом

Всі ми любим нашу мову

Наче пісню вечорову

І служити будем їй,

Нашій мові дорогій.

Перший ведучий. Український народ має славу народу дуже музичного. Українська пісня здобула собі визнання в цілому світі.

Другий ведучий. Українська народна пісенність - дорогоцінне надбання поетичного генія народу, нев'януча окраса його духовної культури. Звучать пісні: "На полонині", "Реве та стогне Дніпр широкий", "Дощик", "Полька", "Павочка", "Ти до мене не ходи".

Перший ведучий. Мово моя! Люблю зажуру пісень твоїх і невмирущий оптимізм гумору твого, і музику слів твоїх. Скарбе мій єдиний! З тобою я найбагатший та найдужчий у світі, без тебе - перекотиполе, що його вітер несе в сіру безвість, у імлу небуття.

Другий ведучий

Буду я навчатись мови золотої,

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що росте смерічкою.

Буду я навчатись мові-блискавиці

В клекоті гарячім кованої криці,

В кореневищі пружному ниви колоскової,

В леготі шовковому пісні колискової.

Щоб людському щастю дбанок свій надбати,

Щоб раділа з нами Україна-мати.

Щоб не знався з кривдою, не хиливсь під скрутою,

В гніві бився блисками, а в любові - рутою!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22085. ПРАВОСЛАВИЕ И СОЦИАЛЬНАЯ ПЕДАГОГИКА 35.5 KB
  Он считал что религия это ответ на определенные условия существования человека и общества она отвечает важным социальным потребностям. Религия система верований и ритуалов на основе которых группа людей объясняет то что находит сверхъестественным и священным. религия помогает человеку понять объяснить и определенным образом упорядочить свою жизнь.
22086. ПРЕДМЕТ И СПЕЦИФИКА СОЦИАЛЬНОЙ ПЕДАГОГИКИ 46.5 KB
  педагогики и соц.Методика и технология работы соц. Соц.
22087. ОСОБЕННОСТИ СОВРЕМЕННОЙ СЕМЬИ 49 KB
  Перестройка экономических отношений отбросила эти семьи за грань среднего прожиточного минимума разрушила их стереотип самовосприятия поселила в них неуверенность низкую самооценку. Семьи с довольно высоким уровнем достатка могут испытывать трудности в воспитании своих детей в связи с тем что они не имеют времени на воспитание и иногда просто откупаются от личного общения с ребенком дорогими подарками.неблагополучные семьи аморальные пед.
22088. СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ СЕМЬЕЙ 84.5 KB
  Роль и значение семьи в обществе. Функции семьи. Периоды развития семьи. ИСТОРИЯ СЕМЕЙНОБРАЧНЫХ ОТНОШЕНИЙ Семья неотъемлемая ячейка общества ни одна нация ни одно цивилизованное общество не обходилось без семьи.
22089. СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ С ДЕТЬМИ, ОСТАВШИМИС БЕЗ ПОПЕЧЕНИЯ РОДИТЕЛЕЙ 57.5 KB
  Особенности детейсирот.В стране в 2004 году официально было зарегистрировано 700 тысяч детейсирот. В этом случае общество и государство берет на себя заботу по развитию и воспитанию таких детей.
22090. Средства массовой информации 40 KB
  СМИ оказывают влияние почти на все сферы и институты общества включая политику здравоохранение образование религию; являются важнейшими инструментами реализации политического процесса. Актуальность данной темы заключается в том что формирование массового общественного сознания и направленное влияние на отдельные группы населения являются политическими функциями СМИ. Таким образом благодаря СМИ формируется общественное мнение состояние массового сознания заключающее в себе скрытое или явное отношение различных социальных общностей к...
22091. ОСОБЕННОСТИ РАБОТЫ СОЦИАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В ШКОЛЕ 34 KB
  это деятельность классных руководителей и завучей по воспитательной работе на которых возлагались и задачи социальной работы и социальной педагогики. Но изменились условия жизни в стране отношение к учителю и в новых условиях решать социальные проблемы стало необходимо на качественно новом уровне профессионально. Для обеспечения действенности такой работы социальной службе школы необходимы специалисты способные решать задачи диагностики социолог и психолог и прикладной работы соц.
22092. СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ 37 KB
  Последовательность подготовки письменной работы: формирование замысла. поиск и отбор материала; группировка и систематизация материалов; написание текста; обработка работы. Методика работы над рефератом: 1. Второй этап составление календарного плана: сроки подбора и изучение литературы; написание каждого раздела темы; редактирование; оформление; изготовление схем; представление работы руководителю; доработка реферата.
22093. СОЦИАЛИЗАЦИЯ КАК СОЦИАЛНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЕ ЯВЛЕНИЕ 46 KB
  Сущность социализации состоит в том что в ее процессе человек формируется как член того общества к которому он принадлежит. Эмиль Дюркгейм один из первых обративший внимание на проблему социализации подчеркивал что любое общество стремится сформировать человека в соответствии с имеющимися у него моральными интеллектуальными и даже физическими идеалами. Процесс социализации неразрывно связан с общением и совместной деятельностью людей.Парыгин: Процесс социализации вхождение в социальную среду приспособление к ней освоение...