58981

Від сопілки - до слова, від слова - до мови...

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Перший ведучий. Із святом рідної мови вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова. Мова - то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам усихає від спраги.

Украинкский

2014-05-02

40 KB

0 чел.

Сценарій літературно-музичного свята

Від сопілки - до слова, від слова - до мови...

Перший ведучий. Із святом рідної мови вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова. Мова - то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам усихає від спраги.

Другий ведучий. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води.

Перший ведучий. І сьогодні ми запрошуємо вас на літературно-музичне свято «Від сопілки - до слова, від слова - до мови».

Читець

Мово моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену -

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану,

Не з словників насмикану.

Ти у мене із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров'ю моєю змішана

І аж до скону залишена

В серці моїм.

Перший ведучий. Історія кожної мови вивчається в нерозривному зв'язку з історією народу, який є носієм цієї мови, її творцем. Отже українська літературна мова тісно пов'язана з історією українського народу.

Другий ведучий. Риси української мови чітко помітні в давньоруських пам'ятках. Це, насамперед, українська лексика: гребля, стріха, туга, повінь, лінощі.

Перший ведучий. Перші лексикографічні спроби були започатковані ще в Київській Русі. Так, "Повість врем'яних літ" має кілька уривків, які можна назвати тлумаченням імен: пояснення імені Феодосій, назва міста Переяслав.

Другий ведучий. На сторінках церковних книг є чимало так званих проізвольників - записів, зроблених тими, хто, читаючи, писав на полях пояснення слів, незрозумілих іншим читачам.

Перший читець

Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих - рідна мова

Вишневих ніжність пелюстків,

Сурма походу світанкова.

Неволі стогін, волі спів,

Життя духовного основа.

Другий читець

Все в тобі з'єдналося, злилося,

Як і помістилося в одній -

Шепіт зачарований колосся,

Поклик із катами на двобій,

Ти даєш поету дужі крила,

Щоб підносить правду в вишину,

Вченому ти лагідно відкрила

Мудрості людської глибину.

У тобі рости, не в'януть зроду,

Квітувать в поемах і віршах,

Бо в тобі - великого народу

Ніжна і замріяна душа.

Перший ведучий. Феодальна роздробленість і татаро-монгольська навала завдали нищівного удару по культурі і життю давньоруської народності. Значних руйнувань і знищення зазнали міста, горіли бібліотеки та документи. Списки творів письменства Київської Русі збереглися головним чином у Новгородській і Псковській землях.

Другий ведучий. Проте культурне життя на завойованих землях не припинялося. Серед письменних пам'яток цього періоду "Галицько-Волинський літопис", "Слово о погибели Руския земли", "Києво-Печерський патерик".

Перший читець

Щира втіхо - рідна мово,

Краю отчого окраса,

Є в тобі вогонь Тараса,

Щира втіхо, рідна мово.

Другий читець

Трембітна мово. Музико. Калино.

І споконвічна і назавжди моя.

До тебе завши я душею лину.

Марія... мрія... мамине ім'я.

Третій читець

Зорею, казкою ти снила тихо,

Коли в колиску клала немовля,

Вела за ручку, берегла від лиха

І вчила вперше слово вимовлять.

Перший ведучий. Ослаблені південноруські та західноруські землі в XIV столітті потрапляють у нову залежність: Київщина, Переяславщина, Поділля, Волинь аж до XVI століття перебувають під владною Великого Литовського князівства.

Другий ведучий. Незважаючи на велику військову могутність, Литовське князівство не змогло обійтися без руської мови, яку було визнано за державну. Про це свідчать пам'ятки ділового письменства, грамоти XIV-XVI століть, "Судебник" Казимира Ягайла 1468 року.

Читець

Діамант дорогий на дорозі лежав, -

Тим великим шляхом люд усякий минав,

І ніхто не впізнав діаманта того.

Йшли багато людей і топтали його,

Але раз тим шляхом хтось чудовий ішов,

І в пилу на шляху діамант він найшов.

Камінець дорогий він одразу пізнав.

І додому приніс, і гарненько, як знав,

Обробив, обточив дикий той камінець,

І уставив його у коштовний вінець.

Сталось диво тоді, камінець засіяв,

І промінням ясним всіх людей здивував,

І палючим вогнем кольористо блищить,

І проміння його усім очі сліпить.

Так в пилу на шляху наша мова була,

І щаслива рука її з пилу взяла.

Полюбила її, обробила її,

Положила на ню усі сили свої,

І в народний вінець, як в оправу, ввела,

І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.

Перший ведучий. Оскільки старослов'янська мова вже з IX століття не зазнавала змін, фактично була мертвою мовою та застосовувалася тільки в релігійній літературі, вона дедалі більше ставала незрозумілою народові. Тому з'являються словники, що подають переклад із старослав'янської на українську народну мову.

Другий ведучий. Так, у XVI столітті був написаний "Лексисъ с толкованием словенскихъ словъ просто" невідомого автора, у якому пояснено 776 слів. Це була чи не найперша лексикографічна спроба української мови.

Перший ведучий. Попередником І. Котляревського, як першого класика української літератури, був Григорій Сковорода - філософ, поет, байкар. Мова його творів, різноманітних за жанром, є сумішшю старої літературної мови, живої народної розмовної мови, російської літературної мови. Це був ніби начерк української літературної мови, який сприйняв і розвернув І. Котляревський, поклавши в основу літературної мови українську народну мову. (Сценка з "Наталки Полтавки".)

Перший читець

Купавна - цілована хвилями Дніпровими,

Люблена - голублена сивими дібровами,

З колоса пахучого, з кореня цілющого,

Із усмішки і сльози, сонця, вітру, і грози

Наша мова.

Другий читець

Як осмута матерів,

Думи сивих кобзарів,

І дівочі переспіви синіх вечорів,

Виплекана веснами і серцями чесними,

Наша мова.

Перший ведучий. Ставлення до української мови не було однозначним. На жаль, не всі відомі вчені Росії визнавали її повноцінною націо-нальною мовою: М. Ломоносов називав українську мову діалектом, а Катерина I, наслідуючи його, повторювала, що "малороссийское наречие" - не що інше, як "российское, на польский лад применение". Негативно ставився до української мови І. Карамзін, називаючи її "варварским языком".

Другий ведучий. Не зміг об'єктивно оцінити українську мову й літературу російський критик В. Бєлінський, а М. Чернишевський спочатку не сприйняв творчості Т. Шевченка, а його "Кобзар" оцінив лише після смерті видатного поета.

Перший ведучий. Рідна мова! Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та квіткових пахощів, вона встала з колін, як піднялася й наша Україна.

Другий ведучий. І той, хто не знає рідної мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі.

Перший читець

Як путівець між нивами - проста,

Барвиста, наче далеч веселкова,

Такою увійшла до вас в уста

І в долі заясніла наша мова.

Другий читець

З роси, проміння, шуму колосків

Я вам дарую чисте перше слово,

Аби з ясних слов'янських берегів

У світі засвітитися дніпрово.

Усі разом

Всі ми любим нашу мову

Наче пісню вечорову

І служити будем їй,

Нашій мові дорогій.

Перший ведучий. Український народ має славу народу дуже музичного. Українська пісня здобула собі визнання в цілому світі.

Другий ведучий. Українська народна пісенність - дорогоцінне надбання поетичного генія народу, нев'януча окраса його духовної культури. Звучать пісні: "На полонині", "Реве та стогне Дніпр широкий", "Дощик", "Полька", "Павочка", "Ти до мене не ходи".

Перший ведучий. Мово моя! Люблю зажуру пісень твоїх і невмирущий оптимізм гумору твого, і музику слів твоїх. Скарбе мій єдиний! З тобою я найбагатший та найдужчий у світі, без тебе - перекотиполе, що його вітер несе в сіру безвість, у імлу небуття.

Другий ведучий

Буду я навчатись мови золотої,

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що росте смерічкою.

Буду я навчатись мові-блискавиці

В клекоті гарячім кованої криці,

В кореневищі пружному ниви колоскової,

В леготі шовковому пісні колискової.

Щоб людському щастю дбанок свій надбати,

Щоб раділа з нами Україна-мати.

Щоб не знався з кривдою, не хиливсь під скрутою,

В гніві бився блисками, а в любові - рутою!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34746. Григорианская реформа и григорианский календарь 14.62 KB
  Эта разница ежегодно накапливаясь привела через 128 лет к ошибке в одни сутки а через 1280 лет уже в 10 суток. Реформа должна была решить две основные задачи: вопервых ликвидировать накопившуюся разницу в 10 суток между календарным и тропическим годами вовторых максимально приблизить календарный год к тропическому чтобы в будущем разница между ними не была ощутимой. Григорианский календарь В григорианском календаре длительность года принимается равной 3652425 суток.
34747. Единицы счета времени: месяц, неделя, сутки 12.86 KB
  Переход к земледелию и скотоводству определил необходимость учета времени его фиксирования в определенных единицах. Все основные выработанные человечеством единицы счета времени сутки месяц и год определяются астрономическими факторами: сутки периодом обращения Земли вокруг своей оси месяц периодом обращения Луны вокруг Земли год периодом обращения Земли вокруг Солнца. Для облегчения исчисления времени введено фиктивное понятие среднее солнце т.
34748. Виды летоисчисления (эры) и точки отсчета 15.88 KB
  К первым например относится эра Кали в Индии. К политическим эрам относятся те исходной точкой которых служат даты основания городов вступления на престол различных правителей и т. Такова например эра постконсулата исходной точкой которой явилось избрание последнего римского консула Флавия Василия Меньшего в 541 г.В реальных эрах за точку отсчета времени принимается историческое событие в фиктивных легендарное.
34749. Эра от Рождества Христова Дионисия Малого 11.06 KB
  эры Диоклетиана монахом Дионисием Малым. от начала правления императора Диоклетиана около 243 313 гг. Римляне называли это эрой Диоклетиана. Дионисии Малый считал приличнее заменить эру язычника и противника христианства Диоклетиана другой эрой каклибо связанной с христианством.
34750. Обыденные представления человека Древней Руси о времени и хронологии 17.96 KB
  Таковы например масленица коляда от латинского календы; другое название этого праздника овсень от овесень которым отмечали поворот солнца на лето красная горка праздник встречи весны радуница и русалии весенний и летний поминальные праздники и другие.Пережиточные названия дней недели связанные с астральными культами сохранились в некоторых странах Европы до наших дней например: немецкие Montg день Луны понеденьник Sonntg день солнца воскресенье французское Vendredi день Венеры пятница...
34751. Реформа Летоисчисления Петра 1 11.17 KB
  Петр же хотел чтобы подобно остальным европейским государствам новый год считали от Рождества Христова с 1 января. С этой целью 20 декабря был издан указ чтобы Новый год по примеру всех остальных христианских держав считать с 1 января через 8 дней после Рождества Христова 25 декабря по старому стилю. Кроме того повсюду где место удобное от 1 до 7 января надобно зажигать костры и смоляные бочки .
34752. Понятие о мартовском, сентябрьском и ультрамартовском годах византийской эры. Способы их перевода на современную систему летоисчисления 55.18 KB
  Перевод даты по ультрамартовскому стилю на современную систему летосчисления: Если событие приходится на период времени между мартом и декабрем включительно для перевода в современную систему счета времени необходимо от даты по эре от сотворения мира отнять 5509 лет. Задача 1:Перевести в современную систему летосчисления дату приведенную по ультрамартовскому стилю: 18 июля 6793 г. Решение:Так как дата приведена по ультрамартовскому стилю то для месяца июля вычитаем 5509. Задача 2:Перевести в современную систему летосчисления дату...
34753. Датировка событий по указаниям на церковные праздники. Датировка по астрономическим явлениям 15.25 KB
  Что касается подвижных праздников то все они зависят от Пасхи отделяясь от нее определенными постоянными сроками до Пасхи или после нее. Например Вознесение Господне четверг через 39 дней после Пасхи Вербное воскресенье за 7 дней до Пасхи Фомино воскресенье через 7 дней после Пасхи вход Господен в Иерусалим за 7 дней до Пасхи.Подвижность самой Пасхи объясняется тем что она рассчитывается по лунному календарю.Для определения дня Пасхи пользуются специальными таблицами обращения великого индиктиона.
34754. Определение дней недели с помощью формул и таблиц 15.12 KB
  Существует несколько математических формул для определения дня недели. Перевощикова: X равен остатку от деления выражения [H 1 1 4 H1 T1]:7 гдеX порядковый номер дня недели считая с воскресенья воскресенье 1 понедельник 2 и т. Черухина: X равен остатку от деления выражения [5 Н:4МТ]:7 гдеX порядковый номер дня недели считая с понедельника понедельник 1 вторник 2 и т.