58981

Від сопілки - до слова, від слова - до мови...

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Перший ведучий. Із святом рідної мови вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова. Мова - то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам усихає від спраги.

Украинкский

2014-05-02

40 KB

0 чел.

Сценарій літературно-музичного свята

Від сопілки - до слова, від слова - до мови...

Перший ведучий. Із святом рідної мови вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова. Мова - то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам усихає від спраги.

Другий ведучий. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води.

Перший ведучий. І сьогодні ми запрошуємо вас на літературно-музичне свято «Від сопілки - до слова, від слова - до мови».

Читець

Мово моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену -

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану,

Не з словників насмикану.

Ти у мене із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров'ю моєю змішана

І аж до скону залишена

В серці моїм.

Перший ведучий. Історія кожної мови вивчається в нерозривному зв'язку з історією народу, який є носієм цієї мови, її творцем. Отже українська літературна мова тісно пов'язана з історією українського народу.

Другий ведучий. Риси української мови чітко помітні в давньоруських пам'ятках. Це, насамперед, українська лексика: гребля, стріха, туга, повінь, лінощі.

Перший ведучий. Перші лексикографічні спроби були започатковані ще в Київській Русі. Так, "Повість врем'яних літ" має кілька уривків, які можна назвати тлумаченням імен: пояснення імені Феодосій, назва міста Переяслав.

Другий ведучий. На сторінках церковних книг є чимало так званих проізвольників - записів, зроблених тими, хто, читаючи, писав на полях пояснення слів, незрозумілих іншим читачам.

Перший читець

Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих - рідна мова

Вишневих ніжність пелюстків,

Сурма походу світанкова.

Неволі стогін, волі спів,

Життя духовного основа.

Другий читець

Все в тобі з'єдналося, злилося,

Як і помістилося в одній -

Шепіт зачарований колосся,

Поклик із катами на двобій,

Ти даєш поету дужі крила,

Щоб підносить правду в вишину,

Вченому ти лагідно відкрила

Мудрості людської глибину.

У тобі рости, не в'януть зроду,

Квітувать в поемах і віршах,

Бо в тобі - великого народу

Ніжна і замріяна душа.

Перший ведучий. Феодальна роздробленість і татаро-монгольська навала завдали нищівного удару по культурі і життю давньоруської народності. Значних руйнувань і знищення зазнали міста, горіли бібліотеки та документи. Списки творів письменства Київської Русі збереглися головним чином у Новгородській і Псковській землях.

Другий ведучий. Проте культурне життя на завойованих землях не припинялося. Серед письменних пам'яток цього періоду "Галицько-Волинський літопис", "Слово о погибели Руския земли", "Києво-Печерський патерик".

Перший читець

Щира втіхо - рідна мово,

Краю отчого окраса,

Є в тобі вогонь Тараса,

Щира втіхо, рідна мово.

Другий читець

Трембітна мово. Музико. Калино.

І споконвічна і назавжди моя.

До тебе завши я душею лину.

Марія... мрія... мамине ім'я.

Третій читець

Зорею, казкою ти снила тихо,

Коли в колиску клала немовля,

Вела за ручку, берегла від лиха

І вчила вперше слово вимовлять.

Перший ведучий. Ослаблені південноруські та західноруські землі в XIV столітті потрапляють у нову залежність: Київщина, Переяславщина, Поділля, Волинь аж до XVI століття перебувають під владною Великого Литовського князівства.

Другий ведучий. Незважаючи на велику військову могутність, Литовське князівство не змогло обійтися без руської мови, яку було визнано за державну. Про це свідчать пам'ятки ділового письменства, грамоти XIV-XVI століть, "Судебник" Казимира Ягайла 1468 року.

Читець

Діамант дорогий на дорозі лежав, -

Тим великим шляхом люд усякий минав,

І ніхто не впізнав діаманта того.

Йшли багато людей і топтали його,

Але раз тим шляхом хтось чудовий ішов,

І в пилу на шляху діамант він найшов.

Камінець дорогий він одразу пізнав.

І додому приніс, і гарненько, як знав,

Обробив, обточив дикий той камінець,

І уставив його у коштовний вінець.

Сталось диво тоді, камінець засіяв,

І промінням ясним всіх людей здивував,

І палючим вогнем кольористо блищить,

І проміння його усім очі сліпить.

Так в пилу на шляху наша мова була,

І щаслива рука її з пилу взяла.

Полюбила її, обробила її,

Положила на ню усі сили свої,

І в народний вінець, як в оправу, ввела,

І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.

Перший ведучий. Оскільки старослов'янська мова вже з IX століття не зазнавала змін, фактично була мертвою мовою та застосовувалася тільки в релігійній літературі, вона дедалі більше ставала незрозумілою народові. Тому з'являються словники, що подають переклад із старослав'янської на українську народну мову.

Другий ведучий. Так, у XVI столітті був написаний "Лексисъ с толкованием словенскихъ словъ просто" невідомого автора, у якому пояснено 776 слів. Це була чи не найперша лексикографічна спроба української мови.

Перший ведучий. Попередником І. Котляревського, як першого класика української літератури, був Григорій Сковорода - філософ, поет, байкар. Мова його творів, різноманітних за жанром, є сумішшю старої літературної мови, живої народної розмовної мови, російської літературної мови. Це був ніби начерк української літературної мови, який сприйняв і розвернув І. Котляревський, поклавши в основу літературної мови українську народну мову. (Сценка з "Наталки Полтавки".)

Перший читець

Купавна - цілована хвилями Дніпровими,

Люблена - голублена сивими дібровами,

З колоса пахучого, з кореня цілющого,

Із усмішки і сльози, сонця, вітру, і грози

Наша мова.

Другий читець

Як осмута матерів,

Думи сивих кобзарів,

І дівочі переспіви синіх вечорів,

Виплекана веснами і серцями чесними,

Наша мова.

Перший ведучий. Ставлення до української мови не було однозначним. На жаль, не всі відомі вчені Росії визнавали її повноцінною націо-нальною мовою: М. Ломоносов називав українську мову діалектом, а Катерина I, наслідуючи його, повторювала, що "малороссийское наречие" - не що інше, як "российское, на польский лад применение". Негативно ставився до української мови І. Карамзін, називаючи її "варварским языком".

Другий ведучий. Не зміг об'єктивно оцінити українську мову й літературу російський критик В. Бєлінський, а М. Чернишевський спочатку не сприйняв творчості Т. Шевченка, а його "Кобзар" оцінив лише після смерті видатного поета.

Перший ведучий. Рідна мова! Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та квіткових пахощів, вона встала з колін, як піднялася й наша Україна.

Другий ведучий. І той, хто не знає рідної мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі.

Перший читець

Як путівець між нивами - проста,

Барвиста, наче далеч веселкова,

Такою увійшла до вас в уста

І в долі заясніла наша мова.

Другий читець

З роси, проміння, шуму колосків

Я вам дарую чисте перше слово,

Аби з ясних слов'янських берегів

У світі засвітитися дніпрово.

Усі разом

Всі ми любим нашу мову

Наче пісню вечорову

І служити будем їй,

Нашій мові дорогій.

Перший ведучий. Український народ має славу народу дуже музичного. Українська пісня здобула собі визнання в цілому світі.

Другий ведучий. Українська народна пісенність - дорогоцінне надбання поетичного генія народу, нев'януча окраса його духовної культури. Звучать пісні: "На полонині", "Реве та стогне Дніпр широкий", "Дощик", "Полька", "Павочка", "Ти до мене не ходи".

Перший ведучий. Мово моя! Люблю зажуру пісень твоїх і невмирущий оптимізм гумору твого, і музику слів твоїх. Скарбе мій єдиний! З тобою я найбагатший та найдужчий у світі, без тебе - перекотиполе, що його вітер несе в сіру безвість, у імлу небуття.

Другий ведучий

Буду я навчатись мови золотої,

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що росте смерічкою.

Буду я навчатись мові-блискавиці

В клекоті гарячім кованої криці,

В кореневищі пружному ниви колоскової,

В леготі шовковому пісні колискової.

Щоб людському щастю дбанок свій надбати,

Щоб раділа з нами Україна-мати.

Щоб не знався з кривдою, не хиливсь під скрутою,

В гніві бився блисками, а в любові - рутою!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28922. Советское государство и мир (1921-1941 гг.) 43.5 KB
  Согласно ему СССР поддерживал коммунистическое национально-освободительное движение в мире; прагматической концепции мирном сосуществовании государств с различным общественным строем. В результате СССР в основном сумел преодолеть состояние дипломатической изоляции. Япония развязала боевые действия против СССР и Монголии в районе реки ХалхинГол. для СССР стала реальной угроза войны на два фронта.
28923. Первый период ВОВ. Перестройка страны на военный лад 23.5 KB
  Начало войны стало катастрофой для Красной Армии. Обескровленная репрессиями и в результате оперативностратегических промахов уже за первые три недели войны Красная Армия потеряла около 850 тыс. Преодолев шок первых месяцев войны правящий режим СССР смог использовать такие преимущества как сверхцентрализация управления огромные природные и людские ресурсы обеспечив предельное напряжение всех сил народа. В результате в первые полгода войны несмотря на трудности связанные с немецким наступлением летомосенью 1941 удалось эвакуировать на...
28924. Коренной перелом в ходе войны и ее победоносное завершение. Значение Великой Победы 23.5 KB
  Коренной перелом в ходе войны и ее победоносное завершение. явилось периодом коренного перелома в ходе Великой Отечественной войны. Вопервых в этот период Красная Армия окончательно вырвала инициативу военных действий из рук врага и закрепила за собой до конца войны; вовторых наша армия провела большое летнее наступление против армий противника и тем самым похоронила фашистский миф о том что советские войска будто бы неспособны вести успешное наступление в летнее время; втретьих в этот период Красная Армия осуществляла массовое изгнание...
28925. Завершение Второй Мировой Войны 21 KB
  На конференции было решено не ограничивать сроки оккупации Германии для управления которой создавался союзный контрольный совет. В дни Потсдамской конференции произошло еще одно событие которому было суждено оказать серьезное влияние на послевоенную историю мира. На этой конференции американский президент Г. в соответствии с обязательствами принятыми на Ялтинской конференции СССР объявил Японии войну.
28926. Смутное время, его причины и последствия 28 KB
  Это первая в истории России гражданская война В апреле 1605 года царь Борис Годунов умер трон перешел к его сыну Федору В июне 1605 года Лжедмитрий с огромным войском вступил в Москву. Лжедмитрий 1 щедро раздавал деньги и земли дворянству чтобы заручиться его поддержкой был деятельным и энергичным. Шуйским подняли народ против поляков Лжедмитрий 1 был убит. В 1607 году появляется новый самозванец Лжедмитрий II личность которого так и не была установлена.
28927. Приход к власти в России царской династии Романовых. Становление российского абсолютизма 28.5 KB
  21 февраля казаки ворвались на заседание Земского собора и потребовали избрать царем 16летнего Михаила Федоровича Романова сына патриарха Филарета родственника царя Федора Ивановича. Избрание Михаила не было случайностью: один из бояр писал что Михаил молод разумом еще не дошел и будет нам удобен; отсутствие у Михаила ярких талантов жесткого характера устраивало всех: страна устала от жестокости и хотела осторожной политики; избрание Михаила обещало всеобщее согласие и спокойствие; царская власть опять становилась...
28928. Причины и основные этапы установления крепостного права в России 22.25 KB
  Причины и основные этапы установления крепостного права в России Крепостничество представляет собой любую зависимость крестьян от землевладельца запрет менять прописку и хозяина. установившая правило €œЮрьева дня€ осенний праздник представляющий собой определенный и очень ограниченный срок перехода крестьян к другому землевладельцу после расчета с прежним. вводятся €œзаповедные лета€ в течение которых даже установленный переход крестьян запрещался. писцовые книги стали документальным основанием в процессе прикрепления крестьян.
28929. Петровская модернизация России, ее особенности и значение для дальнейшего развития страны 38 KB
  Это был верховный орган управления страной состоящий из девяти человек назначаемых царем. Каждая коллегия ведала определенной отраслью управления. была изменена система местного управления. Главную роль в системе управления играл царь Петр I.
28930. Внешняя политика Петра I. Становление Российской империи 29.5 KB
  Внешняя политика Петра I. Во внешней политике Петра I можно выделить 4 основных события: Азовские походы Великое посольство Северная война Каспийский поход. Однако уже в 1696 предварительно создав эскадру из 2 крупных кораблей 23 галер и более чем 1000 барок вдвое увеличив и оснастив армию Петр взял Азов и тля удержания захваченных земель приказал возвести крепость Таганрог. Весной 1697 посольство из 250 человек среди которых под именем Петра Михайлова был и царь отправилось в Европу.