59085

Природа у поезії Павла Тичини

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ознайомити школярів із життєвим та творчим шляхом Павла Тичини удосконалювати навички правильного і виразного читання розвивати образне мислення звязне мовлення; виховувати естетичні почуття любов до природи.

Украинкский

2014-05-03

42.5 KB

1 чел.

Урок українського читання у 4 класі

Природа у поезії Павла Тичини

Тема. Природа у поезії Павла Тичини.

Матеріал уроку: «Павло Тичина» (про нього), П.Тичина «Гаї шумлять», «Хор лісових дзвіночків».

Мета. Ознайомити школярів із життєвим та творчим шляхом Павла Тичини, удосконалювати навички правильного і виразного читання, розвивати образне мислення, зв'язне мовлення; виховувати естетичні почуття, любов до природи.

Методично-дидактичне забезпечення. Портрет П.Тичини, виставка книг, картки для контролю техніки читання, Пошукові таблиці з читання, картини природи.

Хід уроку.

І. Етап орієнтації.

1. Організація класу.(діти стоять у колі)

- Діти, подивіться скільки гостей прийшло до нас на урок. Давайте привітаємо їх.

Доброго ранку, доброго дня,-

вітаєте ви і вітаю вас я.

Хай плещуть долоньки,

хай тупають ніжки,

працюють голівки і сяють усмішки.

Доброго ранку, доброго дня

Вітаєте ви і вітаю вас я.

- До якого уроку ви приготувалися?

- Над яким розділом працюємо?

- Що зазвичай ми робимо на уроках читання?

2. Робота за таблицями Шульте. Гра «Друкар»

- Надрукуйте ім'я та прізвище автора, з творчістю якого будемо знайомитися на уроці. (Павло Тичина)

3. Контроль техніки читання.

- Прочитайте уривок вірша за 30 секунд.

Осінь така мила,

осінь

славна.

Осінь матусі їсти несе:

борщик у горщику.

Кашка у жменці,

скибка у пазусі,

грушки в хвартушку.

Осінь така мила,

Осінь славна.

ІІ. Етап покладання меті.

1. Ознайомлення учнів з темою і планом уроку.

- От і сьогодні на уроці, тема якого «Природа у поезії Павла Тичини», ми:

Ознайомимось з життям та творчістю Павла Тичини.

Опрацюємо його поезії «Гаї шумлять» і « Хор Лісових Дзвіночків».

Будемо вчитися виразного читання.

Працювати в парах, групах.

ІІІ. Етап проектування.

- Але перед початком роботи, я хочу розкрити вам один секрет. Працюючи злагоджено, уважно, використовуючи свої знання та вміння, спробуємо створити вітальну листівку до найдобрішого, найсвітлішого свята весни. Я впевнена, що ви здогадалися до якого...

- Запрошую вас до роботи.

Очікування учнів.

- Ви отримали картки. Запишіть на них свої очікування від уроку.

IV. Етап організації виконання плану діяльності.

1. Ознайомлення  учнів з життям П.Тичини.

а) Виступ групи «дослідників».

Павло Григорович Тичина народився в селі Піски на Чернігівщині в родині сільського дяка і вчителя «школи грамоти». Його дитинство пройшло у злиднях і нестатках. У сім'ї Тичин росло дев'ятеро дітей, тому Павлусеві з дитинства прийшлося заробляти  на кусок хліба.

Батько Павла Григоровича мав талант педагога. Маленький хлопчик міг годинами сидіти на печі і слухати цікаві розповіді. Саме там він і навчився читати. Багато казок і пісень знала мати - добра, мила жінка, яку дуже любив Павлусь. Вечорам, коли збиралася родина, батько грав на гармонії, а всі співали.

Початкову освіту поет отримав у сільській школі. Він мав неабиякі музичні та вокальні здібності, а любов до музики і художнього слова йому прищепила перша вчителька Серафима Миколаївна Морачевська.

Мав Павло хист і до малювання. Починав малювати вуглиною, пізніше олійними фарбами. Початковий період творчості Тичини припадає на роки навчання в Чернігові. Його твори для дітей виходили у багатьох збірниках і окремими книжками. Це такі твори: „А я у гай ходила...", „Хор Лісових Дзвіночків", казки „Івасик-Телесик", „Дударик".

Прекрасний знавець рідного слова Павло Тичина постійно вивчав мови інших народів. Він знав 15 мов: російську, болгарську, французьку, турецьку та інші. Помер 16 вересня 1967року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.

б) Самостійне читання статті «Павло Тичина» (мовчки)

- Ви уважно прослухали розповіді «дослідників». А тепер, прочитавши статтю, зробіть позначки, яка інформація є новою.

в) Робота в парах.

- А тепер хвилинку попрацюйте в парах, придумайте запитання до тексту.

г) Гра «Мікрофон»

(діти самостійно обирають того, хто буде відповідати на їх питання)

д) Самооцінка учнів.

- У кожного з вас є таблиці самооцінки. Намалюйте квіточку на тому числі, яке відповідає, на вашу думку, рівню знань.

2. Підготовча робота до сприймання поезії П.Тичини «Гаї шумлять».

а) Розгляд ілюстрацій.

б) Бесіда.

- Що зображено на картині?

- Яка пора року? Доведіть свою думку.

3. П.Тичина «Гаї шумлять».

а) Слухання вірша «Гаї шумлять» (читає вчитель)

- Яка з ілюстрацій найбільше відповідає змісту вірша?

- Про що розповідається у вірші?

- Від чийого імені ведеться розповідь?

б) Словникова робота.(на картках слова)

Горить, золото, співаючи, нивами, дивуюся, переливами, кохаючи, поколото, тремтить, милуюся, зворушений.

читання слів «луною»;

(я - голосно, усі - тихіше)

читання слів, що римуються.

(складіть слова, які римуються парами)

в) Повторне читання вірша учнями. (мовчки)

г) Вибіркове читання.

- Підтвердить рядками вірша, що героєм є сам автор.

- Які картини природи змальовано у вірші?

- Які почуття переживає автор?

- Прочитайте вирази, вжиті в переносному значенні.

- Знайдіть і продовжить порівняння:

«купаючи мене, мов...»

«неба край - як...»

«горить-тремтить ріка, як...»

д) Робота в групах.

Складання схеми виразного читання.

І група - перша строфа.

ІІ група - друга строфа.

ІІІ група - третя строфа.

ІV група - четверта строфа.

Перевірка виконаної роботи. (за записами, зробленими на дошці)

е) Робота над виразним читанням, відповідно до складених схем.

є) Читання вірша вголос. Гра «Хлопчики - дівчатка»

є) Самооцінка учнів.

- Оцініть свою роботу. Намалюйте квіточку.

4. Підготовка учнів до сприймання вірша «Хор Лісових Дзвіночків».

- Готуючись до уроку ви працювали у центрах діяльності. Яке завдання у вас було?

а) Центр мистецький.

- Працюючи у мистецькому центрі, ми дізналися, що Дзвіночки - це квіти, які починають цвісти влітку. Вони мають форму дзвіночків, синього кольору, невеликі за розміром. В наш час виведено до сотні різновидів цієї квітки. Дзвіночки або Дзвоники зустрічаються на луках, у лісах, у полі, у дібровах і, навіть, у квітнику. Ми вирішили зобразити її, щоб вам було зрозуміло яка це чудова квітка.

б) Центр читання.

- Ми провели пошукову роботу. Тепер знаємо і хочемо, щоб ви теж знали, що про Дзвіночки, ці прекрасні квіти, писали багато поетів. Послухайте.

Дзиґи-дзвіночки

Водять таночки.

В полі дзвін, в лісі дзвін,

Дзінь-дзілінь, дзінь-дзілінь.

М.Голець.

Хтось співає дінь-дзінь-дзінь,

Пісня лине в голубінь.

Це Дзвіночки звеселяють,

Бджілок-трудівниць скликають.

Н.Файдер.

Між травичкою стовпочки,

На стовпочках, глянь, дзвіночки.

Калатають синьо-цвітні:

- Літо, літо, літо, літо.

О.Лятуринська.

Ми дзвіночками звемося,

Хоч ніхто не чув ніколи,

Щоб хоч раз ми подзвонили

Тими дзвониками в полі

Бо ми квіти ніжно-сині,

В полі нас гойдає вітер,

І беруть медок з нас бджоли

І мохнатий джміль сердитий.

М.Познанська.

Дивні квіти розцвіли в діброві,

Люди їх назвали дзвоники чудові,

Вітер колихає голівоньки сині,

А вони співають пісеньку дитині.

М.Романів.

- Дякуємо вам. А ще в перекладі з мови квітів, коли дарують Дзвіночки виказують почуття вдячності.

5. П.Тичина «Хор Лісових Дзвіночків».

а) Читання вірша підготовленим учнем.

- Послухайте як написав про ці квіти Павло Тичина у своїй поезії «Хор Лісових Дзвіночків»

- Який настрій створює вірш?

б) Читання вірша учнями. Гра «Причеп»

- Які слова дзвенять?

- З якою метою використано повтори?

- Що Дзвіночки славили у своїй пісні?

- До чого закликають хмарки?

в) Самостійна підготовка учнів до виразного читання вголос.

(читання учнями мовчки)

г) Конкурс на кращого читця.

- Прочитайте вірш так, щоб ми почули спів квіточок.

д) Самооцінка учнів.

- Зверніться до карток оцінювання.

V. Етап контрольно-оцінювальний.

1. Гра «Так-ні». (знак +, якщо згодні з твердженням, знак -, якщо не згодні)

Ми ознайомились з творчістю Павла Семеновича Тичини.

Поет народився у селі Пісках на Черкащині.

У своїх віршах Павло Григорович описував своє тяжке дитинство.

У поезії «Гаї шумлять...» передано захоплення, любов, ніжність автора до природи.

«Хор Лісових Дзвіночків». Читаючи його, ми відчуваємо як співає лісова галявина.

(- + - + +)

Перевірте свої записи. Позначте бал.

Чого вчить вас поезія Тичини?

2. Самооцінювання роботи.

- Подивіться на свої картки оцінювання. Намалюйте останню квіточку. Ви їх здасте, я перегляну, теж оціню вашу роботу і повідомлю вам.

3. Домашнє завдання.

с.46-48 навчитися виразно читати вірші, намалювати ілюстрацію до вірша, який найбільше сподобався.

4. Підсумок уроку.

- Я запрошую вас зі своїми квіточками. Якщо очікування справдилися, то прикріпіть їх на нашу листівку.

- Чи все заплановане ми виконали?

(діти за допомогою вчителя складають вітальну листівку)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28966. Россия на пути социально-экономической модернизации. Октябрьские события 1993, завершающий этап ликвидации советской власти 30.5 KB
  явились следствием противостояния законодательной и исполнительной ветвей власти Российской Федерации. Ельцин издал указ О поэтапной конституционной реформе в Российской Федерации в соответствии с которым Верховный Совет и Съезд народных депутатов прекращали свою деятельность. Конституционный суд РФ пришел к заключению о несоответствии данного указа российской Конституции однако Ельцин его не отменил. В 1994 арестованные участники этих драматических событий были амнистированы Государственной думой Российской Федерации.
28967. Принятие конституции РФ 1993г. Качественные изменения социально политической жизни страны 36.5 KB
  Качественные изменения социально политической жизни страны Работа Конституционной комиссии Необходимость принятия новой Конституции была осознана всеми политическими силами еще в ходе принятия Декларации о государственном суверенитете от 12 июня 1990 г. Поначалу работа комиссии проходила довольно быстро и уже через четыре месяца проект новой Конституции был не только подготовлен но и опубликован для всеобщего обсуждения. Седьмой съезд постановил вынести основные положения проекта новой Конституции на всероссийский референдум но восьмой...
28968. Реформы 60-70-х гг. XIXв., их цели и содержание 36.5 KB
  их цели и содержание Реформа местного самоуправления земская и городская Отмена крепостного права привела к необходимости проведения буржуазных реформ и в других областях государственной жизни. по типу земской была проведена городская реформа. Военная реформа Поражение России в Крымской войне показало что необходимо реконструировать всю военную систему. Военная реформа проводилась до 1874 г.
28969. Революционное народничество, его идеология и политическая практика 37 KB
  Революционное народничество его идеология и политическая практика Возникновение народничества. Три течения в народничестве Идеи общинного социализма Герцена и Чернышевского стали основой политического течения радикальной интеллигенции народничества. Народники рассматривали народ крестьянство как реальную политическую силу хотели поднять его на революцию полагали что Россия может прийти к новому справедливому строю социализму минуя капитализм. Народничество стало ведущим направлением в освободительном движении оно имело свою...
28970. Реформы и контрреформы Александра III 26.5 KB
  Реформы и контрреформы Александра III 1. Александр III правил с 1881 по 1894 гг. После убийства отца Александр III выдвинул программу своего царствования: подавление оппозиции революционного движения; укрепление основ российской жизни самодержавия православия народности. Александру III было известно что перед смертью его отец одобрил проект либеральных реформ М.
28971. Характер и особенности социально-экономического развития России во второй половине XIX в. 55 KB
  Характер и особенности социальноэкономического развития России во второй половине XIX в. Промышленный переворот в России начался в конце 30х годов XIX века он имел 2 стороны: техническую переход от мануфактуры к фабрике замена ручного труда машинным; социальную формирование промышленного рабочего класса и класса буржуазии. К 80м годам сформировались основные промышленные районы России: Московский; Петербургский; Прибалтийский; Уральский; Южный Донбасс и Криворожье; Бакинский....
28972. Внешняя политика России во второй половине XIX в. 34 KB
  Внешняя политика России во второй половине XIX в. Кроме того ввиду усиления позиций Англии Франции Германии и Японии в Китае важной задачей стало укрепление позиций России в этом регионе. По договорам с Японией было закреплено право России на Курильские острова. Его фраза: Россия не сердится она сосредотачивается образно выражала принципы внешней политики России того времени.
28973. Россия в начале XX века. Обострение социально- экономических и политических противоречий в стране 29 KB
  Россия в начале XX века. Геостратегическое положение было очень уязвимым и следовательно Россия была вынуждена содержать самую большую армию. Россия была многонациональным государством однако крупных конфликтов на национальной почве не было. По длине железных дорог Россия занимала 2 место в мире уступая только США однако качество было очень низким.
28974. Первая российская революция 1905-1907гг.: причины, характер, итоги 18.41 KB
  Причины: Нерешенность аграрного вопроса Противоречие между трудом и капиталом ухудшение положения рабочих Отсутствие политических свобод Кризис системы отношений между центром и провинцией национальными районами Поражение в русскояпонской войне Характер: Первая русская революция была буржуазнодемократической. Революционные выступления стачка рабочих в Иваново Вознесенске. Возникновение Совета уполномоченных депутатов нового органа власти рабочих. Консервативномонархические круги создают в ноябре Союз русского народа...