59107

Свято Різдва Христового

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Степане Та це мабуть колядники прийшли одчиняй скоріше двері Перший колядник. Хай за вікном хуртеча злиться А нам співати і радіти Горить ялинка у світлиці З Різдвом Христовим любі діти Другий колядник. Колядуйте колядуйте Третій колядник. Четвертий колядник.

Украинкский

2014-05-04

28.5 KB

0 чел.

Сценарій шкільного свята

Свято Різдва Христового

Перший ведучий. Село. Українська хата. Святий вечір напередодні Різдва Христового. Ось господарі - Одарка та Степан - готуються до свята. Степан мете хату.

Одарка. Що ти там мелеш?

Степан хоче винести сміття.

Одарка. Хто у Святий Вечір сміття на вулицю виносить?! Ти хочеш, щоби про нас люди балакали?

Степан. Чого сваришся, ти краще порайся скоріше, а то з голоду померти можна. Давай скоріше збирай на стіл і будемо їсти!

Одарка. Хто це до першої зірки їсти сідає?

Степан. Ти правду кажеш, треба зачекати. О! Хто це стукає?

Стукіт у двері.

Одарка. Степане! Та це, мабуть, колядники прийшли, одчиняй скоріше двері!

Перший колядник.

Хай за вікном хуртеча злиться,

А нам співати і радіти,

Горить ялинка у світлиці,

З Різдвом Христовим, любі діти!

Другий колядник.

Дніпро обняв дзвінкі Карпати,

А в хаті вже кутя і сіно.

Дозвольте заколядувати.

З Різдвом Христовим, Україно!

Одарка та Степан (радісно). Колядуйте, колядуйте!

Третій колядник.

Ой, ішла колядка

Вулицями міста

У стрічках сріблястих,

В світлому намисті.

Четвертий колядник.

На сніг розсипала,

«Божий Син народився!», -

Усіх сповіщала.

П'ятий колядник.

Зірничка з неба світло кидає,

Христос - дитятко нині рождаєсь.

Світи, зірнице, Христу й Марії,

Кріпи в нашім серці віру й надію.

Шостий колядник.

Хай ця зірничка в різдвяні свята

Несе нам щастя по наших хатах!

Здоров'я, втіху, пошану від свята,

Багатства і долі на многії літа.

Сьомий колядник.

Маленький Ісусик не спить, дрімає,

Своїми рученятами весь світи обіймає.

І вашу хатину, і вашу родину,

І всю Україну - Христос ся рождає!

Одарка та Степан виносять коровай і ламають його, хочуть розділити на всіх.

Восьмий колядник.

Добрий вечір вам!

Дайте дохід нам!

Як не дасте доходу -

Перевернем хату на воду!

Та не ламайте, та по цілому давайте!

Добрий вечір! Святий вечір!

Треба заповіді Божі

У життя ввести святі.

Господь каже - живи так-то,

Довго вік свій проживеш.

І по смерті, хоч умреш ти,

В Воскресінні оживеш.

Дев'ятий колядник. У святих отців є така думка: Господь може тисячу разів народжуватись, але це не має для тебе жодної користі, якщо Він хоча б раз не народиться у твоїй душі, не народиться для тебе особисто.

Десятий колядник. Тому ми і кажемо один одному не «Христос родився», а «Христос рождається».

Одинадцятий колядник. Рождається неперестанно в наших душах, якщо ми не зачиняємо перед ним двері.

Дванадцятий колядник. Тож нехай ці колядки, ці святкові вистави допоможуть нам вникнути в саму суть цієї незвичайної події.

Тринадцятий колядник. Святий Афанасій Великий сказав: «Бог став людиною, щоб людина стала Богом», щоб людина обожилася, щоб усе, що в нас є, було пронизано світлом благодаті.

Чотирнадцятий колядник. Коли народився Спаситель, ангельський хор у небі співав: «Слава в вишніх Богу і на землі мир».

П'ятнадцятий колядник. Тільки убогі пастушки змогли почути цю новину, тільки вони не спали, тільки їхнє серце було відкрито для благої вісті спасіння.

Шістнадцятий колядник. За свою дитячу щиру віру й любов, простоту серця вони сподобились першими поклонитися Христу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8966. Жак Эллюль: Техника, или ставка века 29.5 KB
  Жак Эллюль: Техника, или ставка века В те годы, когда Хайдеггер формулировал свой Вопрос о технике, Жак Эллюль приступил к систематическому анализу LaTechnique (техника) как наиболее значительного социального феномена современною мира. По мнению...
8967. Хосе Ортега-и-Гассет: концепция философии техники 30.5 KB
  Хосе Ортега-и-Гассет: концепция философии техники. Ортега - первый профессиональный философ, обратившийся к проблематике философии техники. Ортега занялся проблемами философии техники одновременно с Мэмфордом. По мнению Ортеги, техника имманентна вс...
8968. Сходства и отличия наук о природе и об обществе 35 KB
  Сходства и отличия наук о природе и об обществе. Проблема разграничения наук о природе и социально-гуманитарных наук и определение предмета гуманитарного знания, которым посвящен первый вопрос, является важнейшей методологической проблемой современн...
8969. Наука как социальный институт 31.5 KB
  Наука как социальный институт. Наука как социальный институт возникла в Западной Европе в XVI—XVII вв. в связи с необходимостью обслуживать нарождающееся капиталистическое производство и претендовала на определенную автономию...
8970. Что такое культура 46 KB
  Что такое культура Существует несколько толкований происхождения и значения слова культура. В учебнике по философии Радугина А.А. термин культура рассматривается от латинского происхождения - cultura. По изложению Радугина, первоначально этот...
8971. Традиционная теория познания и классическая философия 35 KB
  Традиционная теория познания и классическая философия Традиционная теория познания, следовавшая в своем развитии и функционировании образцам и критериям наиболее развитых естественных наук, в первую очередь физики, по существу, не вводила время, тем...
8972. Характеристики взаимодействия науки, экономики и власти 44 KB
  Характеристики взаимодействия науки, экономики и власти Отношения науки и экономики всегда представляли собой большую проблему. Наука не только энергоемкое предприятие, но и в огромной степени финансово затратное. Она требует огромных капиталовложен...
8973. Преднаука и Основания наук 59 KB
  Преднаука и Основания наук Особенностями восточной преднауки являлись: непосредственная вплетенность и подчиненность практическим потребностям (искусству измерения и счета - математика, составлению календарей и обслуживанию религиозных культов...
8974. Развитие форм научного мышления в средние века 33.17 KB
  Развитие форм научного мышления в средние века. Эпоху Средневековья относят к началу II в. н.э., а ее завершение к XIV—XV вв. В истории Европы этот период называют не иначе как мрачный, имея при этом в виду общий упадок цивилизации, крушение ...