59117

Урок-дослідження. В. Сухомлинський, О. Олесь

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Читання оповідання Дрібний дощик Як називають дощик Яким вам видався дощик Що вирішив зробити оповідач Для кого старався Чим схожі вірш та оповідання У чому різниця У вірші дощу радіють в оповіданні він набрид. А потім складав повчальні оповідання та казки.

Украинкский

2014-05-04

36 KB

0 чел.

Урок-дослідження

В. Сухомлинський, О. Олесь

Мета: учити учнів розкривати причинно-наслідкові зв'язки. Збагатити знання дітей про життя та творчість Олександра Олеся, викликати захоплення його віршами. Розвивати вміння бачити словесні картини, навички виразного читання. Виховувати бережливе ставлення до природи, любов до України

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Читання вірша «Дощик»

Яким змальовано дощик? (Смішним, добрим, сильним.)

Яким ти уявляєш цей дощик?

2. Читання оповідання «Дрібний дощик»

Як називають дощик?

Яким вам видався дощик?

Що вирішив зробити оповідач?

Для кого старався?

Чим схожі вірш та оповідання?

У чому різниця? (У вірші - дощу радіють, в оповіданні - він набрид.)

3. Творча робота

Прочитати власні акровірші про дощ.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Сьогодні на уроці ми будемо милуватися змальованими у віршах Олександра Олеся куточками нашої України та досліджувати причинно-наслідкові зв'язки в оповіданні В. Сухомлинського.

ІV. Робота над темою уроку

Хто зображений на портреті?

Що ви знаєте про цю людину?

1. Повідомлення групи «бібліографів»

Народився Василь Олександрович Сухомлинський у 1918 р. в с. Василівка на Кіровоградщині в незаможній сім'ї. Батько його, Олександр Омелянович, орав, працював столяром і теслею, майстрував інструменти та колеса. Мама, Оксана Юдівна, працювала в колгоспі. У Василя Олександровича було двоє братів - Іван і Сергій і сестра Меланія.

Зимовими вечорами, коли мама сиділа над шитвом, вона розказувала дітям казки. Змалку батьки виховувати в дітей любов до книги.

Василь Олександрович ріс допитливим і цікавим. Любив малювати, мав чудову пам'ять.

Понад 35 років працював Василь Олександрович учителем і директором Павлишської школи. У педагогічному щоденнику він записував свої спостереження за поведінкою дітей. А потім складав повчальні оповідання та казки.

Які твори В. Сухомлинського ви читали?

Чому вчать ці твори? (Кожне оповідання Василя Олександровича вчить нас бути добрими, чуйними та милосердними, усім серцем любити рідну природу, дбати про неї.)

2. Бесіда за малюнком «Господарі лісу»

Як турбуються про рідну природу ці діти?

А яку користь природі принесли ви?

Прочитаймо оповідання «Камінь», і ви скажете, чи схожий хлопчик з оповідання на цих дітей.

3. Читання оповідання

То чи схожий хлопчик з оповідання на дітей, зображених на малюнку?

Який учинок зробив хлопчик?

Зачитайте, яким був хлопчик.

До чого призвели пустощі?

Зачитайте, як змінилась природа після цього негідного вчинку.

Коли хлопчик прийшов на це місце?

Зачитайте, що його здивувало.

Як ви гадаєте, чи здогадався дідусь, що це саме він, своїми руками, причинив таке зло природі?

Чого вчить нас це оповідання? (Перш ніж щось зробити, треба добре подумати.)

4. Завдання в зошиті №№ 5, 6 - самостійно

5. Повідомлення групи «пошуковців»

Рідний край, мамина колиска, калинова мова... Кожна людина завжди з великою любов'ю та душевним трепетом згадує те місце, де вона народилась, де промайнуло її босоноге дитинство з дивосвітом - казкою в затишній батьківській оселі.

Ось так і Олександр Олесь сумує за своїм дитинством. З попередніх класів ми знаємо, що поет змушений був тривалий час проживати за кордоном, в Україні його твори не видавались. Перебуваючи на чужині, він не раз подумки линув в Україну, до рідного Білопілля на Сумщині, де народився й виріс. Йому згадувались спів солов'я, розкішна природа, а ще - рідна матуся.

Бо ж усі ми найбільше любимо своїх матусь. Матуся й дитинство нероздільні в нашій уяві, у нашому житті.

6. Читання статті, с. 58 (мовчки)

Де проводив кожне літо О. Олесь?

Яким був дід хлопчика?

Зачитайте, що згадував про дитинство поет.

7. Читання вірша «Згадую: так я в дитинстві любив...»

Про що з любов'ю згадує поет?

В якому темпі треба читати вірш?

8. Читання вірша учнями

Із чим порівнюється світ у вірші? (З казкою, зі сном.)

Що любив у дитинстві поет?

Що чув і бачив хлопчик?

Яку картину уявляєте ви?

9. Тлумачення слова групою «науковців»

Яку назву має наступний вірш? (Степ.)

Степ - безліса територія, яка займає 40 % території України. Ось як описав чудовий краєвид Тарас Шевченко:

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі поволі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

І все то те, вся країна,

Повита красою,

Зеленіє, вмивається

Дрібною росою.

10. Інформаційна довідка за малюнком «Степ»

У степовій зоні ростуть переважно трав'янисті рослини. Навесні у степу зацвітають фіалки, тюльпани, незабудки, півонії вузьколисті.

Улітку трави вигорають і вітер жене перекотиполе. Усю красу природи степів у різні пори року у своєму вірші змальовує Олександр Олесь.

11. Читання вчителем

12. Словникова робота

13. Читання учнями

Які пори року змальовує поет?

Зачитайте опис степу весною.

Із чим порівнюється степ? (З килимом.)

Які слова-ознаки використовує поет до слова «килим»? (Зеленіє, пишнішає, пахне.)

Які квіти розливають свої пахощі?

Зачитайте опис степу влітку.

Яку картину уявили?

Із чим порівняний степ улітку? (З морем.)

Які слова-ознаки дібрав поет до слова «море»? (Широке, буйне, сизе.)

Який степ восени? Зачитайте.

Із чим порівняний? (З пустелею.)

Які слова-ознаки використовуються? (Неоглядна, руда, пожовкла.)

А взимку?

Із чим порівнюється?

Хто на цій перині спить?

Чому поет називає зиму бабою? (Усе вкрила, усім заволоділа.)

Ось ви і ознайомилися зі степом. А скажіть, коли б вам найбільше хотілось побувати у степу і чому?

ІV. Підсумок уроку

Швидко сплинув наш урок.

Чого ви навчились на уроці?

Який слід після себе повинна залишити кожна людина?

В які куточки України ви б хотіли поїхати?

Що найдорожче для кожної людини? (Батьківська оселя, рідна земля, Батьківщина.)

Театр одного актора: вірш «Розквітай, прекрасна Україно!»

Розквітай, прекрасна Україно,

Рідна земле, матінка моя.

Хай лунає мова солов'їна,

Пісня неповторная твоя.

Хай смереки, ясени й тополі,

Квіти, луки, трави і сади

Шепчуть вірші, щедрі, добрі, вольні,

Чисті, із джерельної води.

Нам би вічно милуватись нею,

А лихі дороги обминуть, -

Дай напитись серцем і душею,

І піти з тобою в мрійну путь.

Розквітай, прекрасна Україно,

Рідна земле, матінка моя.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25431. Место и роль пожилых и старых людей в современном обществе 54.5 KB
  Структура ответа: Вступление Понятие пожилого и старого человека Исторический аспект положения пожилых и старых людей в обществе Современная ситуация. За последние 60 лет доля в населении детей уменьшилась почти вдвое а доля пожилых и старых людей в возрасте после 60 лет напротив возросла почти втрое. Согласно международным критериям например ООН население страны считается старым если доля людей в возрасте 65 лет и старше превышает 7.
25432. Регион как объект хозяйствования и управления 51.34 KB
  Реализя крупн региональн программ программ развития сырьевых экологичх освоения террии Одна из задач районирования обеспечить управляемость развитием государства. Региональные структуры характерные для РФ: 1. Суть воспроизводственного подхода Требует обеспечить преимущ региона и использовать возможности при комплексн развитии хозяйства региона.Воспроизводственный процесс единство внутренних и межрегиональных связей обеспечив последовательный процесс прва распределения обмена потребления.
25433. Отличительные особенности регионального воспроизводственного процесса 11.9 KB
  Через четыре месяца вышел первый номер Бюллетеня оппозиции . До 7080 материалов Бюллетеня принадлежали его перу. Всего вышло 87 книжек Бюллетеня .
25434. Социальный работник – клиент - особенности взаимодействия. Клиент в системе социальной работы. Структура социальной помощи клиенту в системе соц.обслуживания 21.46 KB
  работе помощь клиента соц.работника и клиента является восприятия последнего как неповторимой личности. Основными принципами работы с пожилыми людьми являются уважение и интерес к личности клиента акцент на нужности и полезности его опыта и знаний окружающим людям. Определение типа клиента первый шаг в установлении контакта так как отношение и взаимодействие соц.
25435. Клиент в системе социальной работы 13.52 KB
  одним из важнейших условий взаимодействия ср и клиента является восприятие последнего как неповторимой личности. полного знания о клиенте не может быть никогда но ср надо стремиться к тому чтобы получить те знания от клиента которые нужны ему для оказания помощи.Джонсон типы клиента: ищут помощи для себя просят помощи для другогодругих не ищут помощино тем или иными причинами угрожают жизнедеятельности другого чела ищут или используют помощь как средство для собственных целей ищут помощи но не для достойных целей Определение типа...
25436. Идеологическая подготовка масс к предстоящей войне 13.71 KB
  Воскресные номера газет за 22 июня 1941 г. 22 июня в 12 часов дня Центральное радио передало правительственное Заявление о вероломном нападении фашистской Германии на СССР. 22 июня ЦК ВКПб и правительство ввели военное положение на территориях Прибалтики Белоруссии Украины Молдавии и ряда областей РСФСР. 23 июня была объявлена мобилизация военнообязанных 19051918 гг.
25437. Проблематика советской журналистики периода Великой Отечественной войны 13.22 KB
  центральными оставались несколько тематических направлений: освещение военного положения страны и боевых действий Советской Армии; всесторонний показ героизма и мужества советских людей на фронте и в тылу у врага; тема единства фронта и тыла; характеристика военных действий Советской Армии на территориях европейских стран освобождаемых от фашистской оккупации и Германии. центральными оставались несколько тематических направлений: освещение военного положения страны и боевых действий Советской Армии; всесторонний показ героизма и мужества...
25438. Через неделю после начала войны 11.26 KB
  В условиях начавшейся войны советская журналистика была призвана показать коварные замыслы врага в отношении народов Советского Союза раскрыть его захватнические планы. Фронтовые газеты стали выходить с самого начала войны. На начальном этапе войны была предпринята попытка издания газет рассчитанных на разложение войск противника.