ID: 59148

Название работы: Правда, обпалена війною... (Аналіз кіноповісті Україна в огні)

Категория: Конспект урока

Предметная область: Педагогика и дидактика

Описание: Мета: ознайомити учнів зі змістом кіноповісті проаналізувати твір; закріпити вивчене про кіноповість характеротворення поетику; розвивати творчу уяву і аналітичне мислення; виховувати національну гідність.

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2014-05-04

Размер файла: 28 KB

Работу скачали: 0 чел.

Правда, обпалена війною... (Аналіз кіноповісті "Україна в огні").

Мета: ознайомити учнів зі змістом кіноповісті, проаналізувати твір; закріпити вивчене про кіноповість, характеротворення, поетику; розвивати творчу уяву і аналітичне мислення; виховувати національну гідність.

Тип уроку: урок-діалог

Обладнання: фонозапис музики Томазо Альбіноні.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання і актуалізація опорних знань

"Україну" в огнів називають "Довженковою Голгофою". Голгофа - череповище, гора на якій було розіп'ято Ісуса Х.риста.

- Що говорить сам Довженко у "Щоденнику" про це?

31 січня 1944 р. було скликано спеціальне засідання політбюро ЦК ВКП(б), на якому і розпинали Довженка. Після засідання друг Берії, режисер М. Чіаурелі, повчав О. Довженка: "Ти вождю пожалів 10 метрів плівочки. Ти жодного епізоду в картинах йому не зробив. Пожалів! Не хотів зобразити вождя! Гордість тебе заїла, от і погибай тепер...". Почалася розправа.

Проблемне запитання (записується на дошці).

- За що? Що саме спровокувало таку люту ненависть Сталіна? У чому полягала небезпека цієї повісті?

Відповідь ми знайдемо, проаналізувавши текст за принципом сократівського "мистецтва повивального".

Текстуальні "розкопки", увага до художньої деталі у процесі діалогу логічно призведуть до розв'язання проблемного запитання.

Система запитань

Чому пісня - наскрізний елемент кіноповісті? Вона взята в обрамлення, супроводжує життя героїв?

Чи не виникають у вас ремінісценції з Шевченком у багатьох епізодах твору? (Порівняйте першу картина повісті "Садок вишневий коло хати", рішучість Лавріна Запорожця у концтаборі, й рядки "Та не однаково мені...", "Минали дні, минають ночі, минає літо").

Якими епітетами автор окреслює Україну як наскрізний образ повісті? ("кривава", "попалена", "розбита", "поруйнована!", "обездолена в загравах пожеж").

Як застосовує автор прийом контрасту, протиставлення, щоб підкреслити міру злочину проти своєї правічно прекрасної землі?

Які образи сильніші - жіночі чи чоловічі? Чому?

Їх багато. Що об'єднує їх?

Яка з жіночих постатей найближча серцю автора?

У яких жіночих образах втілено поетичну душу і трагічну долю України?

Які картини майже натуралістично відтворюють фантасмагоричну пекельну круговерть війни? (Опис баталії, бій могла витримати тільки людина - "вовки не вили", а "вовчиці плакали").

Кого з людей автор зобразив за аналогією до вовків? (Батька і сина Краузів).

Чому селяни бажали втікачам "котитись бубоном"?

Про який епізод кіноповісті можна сказати словами Ліни Костенко "І це була любов, а не розпуста"?

Сталін у своїй доповіді звинуватив О. Довженка в аморальності.

То що ж крамольного знайшов чи відчув Сталін у творі?

Підсумок

Після дитячих версій можна запропонувати і версію Михайла Шевченка, який помітив приховані мотиви психологічного тиску і політичного твору: "Довженко був вождем! Це знали всі. Особливо його вороги. Знали так само, як і те, що вождь без мас, як генерал без армії, - ніякої сили не має. І тому вождя вирвали з мас. ізолювали від середовища, де він міг розкритися сповна, особливо як громадський діяч, де він міг зробити для України те, про що ми навіть не здогадуємося".