59167

Цікаві пригоди лисичок

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Виразне читання вчителем. Хто пояснить значення слова співаночки в Самостійне читання учнями. г Запитання: Що робили дзвіночки Як вони співали д читання за диктором.

Украинкский

2014-05-04

39.5 KB

0 чел.

Конспект уроку з читання 1-й клас

Цікаві пригоди лисичок

Мета: повторити і закріпити вивчене про звуки і букви, слова-омоніми без вживання терміна;

закріпити літературну вимову звука [ч];

учити читати в особах;

учити вірш напам'ять;

удосконалювати навички звукобуквеного аналізу та привального виразного читання;

розвивати пам'ять, увагу, образне мислення, зв'язне мовлення;

виховувати наполегливість, бережне ставлення до природи.

Обладнання: фішки для гри, іграшковий дзвоник, макет телевізора та кадри-малюнки, картка з інформацією про гриби-лисички для довідкового бюро, малюнки із зображенням грибів- лисичок і звірят-лисичок.

Хід уроку

І. Повідомлення теми уроку. Передбачення вчителя та учнів (2 хв.)

Учитель. Діти, вам хотілося б потрапити до телепередачі? Сьогодні ваше бажання здійсниться. Я пропоную вам взяти участь у телепередачі „Цікаві пригоди лисичок". Сподіваюся, що ви пригадаєте все, що вивчили про звуки і букви, безпомилково будете будувати звукові моделі слів, правильно і виразно читати, навчитеся читати в особах, вивчите вірш напам'ять.

А чого б ви хотіли навчитися і досягти на сьогоднішньому уроці?

Що ж нам сьогодні знадобиться? (Увага, старанність, знання, дружба і т. д.)

Щоб нас ніхто не побачив і ми не заважали лісовим мешканцям своєю присутністю давайте одягнемо шапки-невидимки.

Учитель виставляє на дошці макет телевізора із кадрами-малюнками „Улюблені ігри лисичок" (додаток 1).

ІІ. Пригода перша „Улюблені ігри лисичок" (6 хв.)

Учитель. Пограємо разом з лисичками в ігри.

1. Гра „мовний пінг-понг"

Учитель ставить учням запитання. За правильну відповідь учні отримують фішку. У кого більше фішок, той переможець.

- З чого складаються речення? Слова?

- На які групи поділяються звуки?

- Скільки голосних звуків в українській мові? Назвіть їх.

- На які групи поділяються приголосні звуки?

- Який звук завжди м'який?

- А які звуки не бувають м'якими?

- Яка буква не позначає жодного звука?

- А яка буква завжди позначає два звуки? Назвіть ці звуки.

- Коли букви „я", „ю", „є" позначають два звуки? Назвіть їх.

2. Гра „Підбери пару"

Учитель. Граємо групами. Вам потрібно до кожного слова підібрати його звукову модель. Експерт першої групи ..., експерт другої групи ...

І група

річка [- = • - •' - - •]

лисичка [- • - •' - - •]

дзвіночки [- •' - = •]

чапля [= •' - - •]

ІІ група

черепаха [•' - • = •]

качка [- • - • - •' - •]

овочі [- • - •' - = •]

черешня [- •' - - •]

Учні підбирають до кожного слова його звукову модель під керівництвом експерта. Потім експерт кожної групи з'єднує на дошці слова з відповідною моделлю Колективна перевірка.

3. Гра „Зашифровані слова"

Хто більше прочитає правильно слів, той переможець.

сеончко (сонечко)

личксиа (лисичка)

четверик (черевик)

квокча (квочка)

лчико (личко)

чибчук (чубчик)

ІІІ. Пригода друга „Співаночки лісових дзвоників" (5 хв.)

Учитель міняє у телевізорі кадр-малюнок. Чути звуки дзвіночка (додаток 2).

1. Чиї ж це такі гарні пісеньки-співаночки?

2. Робота над віршем П. Короля „Дзвоники" (Буквар К. Прищепа, В. І. Колісниченко, с. 115).

а) Виразне читання вчителем.

б) Словникова робота.

Хто пояснить значення слова співаночки?

в) Самостійне читання учнями.

г) Запитання:

Що робили дзвіночки? Як вони співали?

д) читання за диктором.

Учитель читає разом з учнями: учитель - голосно, учні - тихіше.

е) Читання дівчатками і хлопчиками: дівчатка читають перший рядок, хлопчики - другий, дівчатка - третій, хлопчики - четвертий.

є) Гра „Рибалка"

Учні-„рибки" стараються прочитати без помилок, щоб їх „не спіймали" учні-„рибалки", які уважно слідкують і виправляють допущені помилки.

ж) Вибіркове читання: прочитати слова із звуком [ч].

IV. Фізкультхвилинка (1,5 хв.)

Встало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися.

Будем дружно присідати,

Сонечко розвеселяти.

Встали - сіли, встали - сіли,

От уже й розвеселили,

Нумо всі, нумо всі

Потанцюймо по росі!

V. Пригода третя „Лісова зустріч" (8 хв.)

Учитель міняє у телевізорі кадр-малюнок (додаток 3).

1. Учні читають на дошці.

Чистенькі, гарненькі, руденькі лисички пішли в ліс. І раптом...

Діти висловлюють свої міркування.

А що ж насправді трапилось з лисичками, нам розповість у своєму вірші Ліна Біленька.

2. Робота над віршем Л. Біленької (с. 115)

а) Виразне читання вчителем.

б) Читання учнями інформації про гриб-лисичку у довідковому бюро.

Їстівний гриб

Лисичка

Гриб має лійкоподібну шапочку з нерівними, хвилястими краями.

Пластинки вузькі. Шапочка плавно переходить у ніжку. Колір усього гриба - ясно-жовтий або блідо-оранжевий.

в) Робота над омонімами.

На дошці стоять картинки із зображенням грибів-лисичок і звірят-лисичок, під картинками підписи лисички. Учні розглядають картинки і читають підписи.

Як пишуться і звучать слова лисички?

А яке значення цих слів?

Які ще слова ми з вами знаємо, що звучать і пишуться однаково, а значення мають різне? (Коса, ключ, лист, голка.)

г) Самостійне читання учнями.

д) Запитання.

Який гриб знайшла лисичка?

А що було потім?

Як ви гадаєте, лисича зрізала гриб?

А як би ви зробили на її місці. Чому?

е) Читання „дощиком" по одному реченню. Підбір заголовка.

є) Робота над виразністю.

Знайдіть і прочитайте слова гриба.

З якою інтонацією і силою голосу треба їх читати? Прочитайте.

А решта слів - це слова автора. Як ми їх прочитаємо: запитуючи, розповідаючи чи прохаючи? Прочитайте.

ж) Читання в особах:

перший рядок учнів читає слова гриба, а другий рядок - слова автора;

читання в парах;

гра „Кращі читачі".

Учні читають вірш в парах вголос перед усім класом.

VI. Фізкультхвилинка (1,5 хв.)

Все у лиски вже в порядку.

Вийшла лиска га зарядку.

Лапки вгору, лапки вниз,

Подивилась вона скрізь.

І на місці пострибала,

Й присідала, і вставала.

Головою прокрутила,

Вітрячка вона зробила,

Потім лапки опустила

І взялась собі за діло.

VII. Пригода четверта „Лисички-черепушки" (8 хв.)

Змінюється у телевізорі кадр-малюнок (додаток 4).

а) Виразне читання вчителем.

б) Самостійне читання учнями.

в) Запитання:

Де лисички умивали свої личка?

Що ще мили лисички?

Як Т. Іщенко назвала лисичок? Чому?

Чи хотіли б ви брати приклад з лисичок? Чому?

З яким із віршів схожий цей вірш? Чому?

г) Читання „Ланцюжком" по першому рядку.

д) Читання в парах.

е) Учні першого рядка читають перший рядок вірша, учні другого рядка - другий рядок і т. д.

є) Гра „Закінчи рядок".

Учитель читає початок рядка, а учні його закінчують. Учитель читає рядки не по порядку.

ж) Читання хором через рядок: перший рядок вірша учні читають, другий рядок розповідають напам'ять і так до кінця вірша, а потім навпаки - перший рядок вірша розповідають напам'ять, а другий рядок читають і т. д.

з) Повторення вірша по пам'яті хором, самостійно.

и) Гра „Диктор телебачення".

Учні читають вірш напам'ять.

VIII. Підсумок уроку. Рефлексія (3 хв.)

Пригоди закінчилися. Знімаймо шапки-невидимки і повертаємось до класу.

Я дякую вам за старанність, активну роботу на уроці.

Чого ви навчилися на уроці? Що нового дізналися?

Що було найцікавішим?

А що викликало у вас труднощі?

Чи збулися ваші передбачення? Чому?

Над чим слід вам ще попрацювати?

Що б ви побажали собі на наступний урок?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75296. Византийское общество и государство в IV-VI вв. Византия при Юстиниане I 41.5 KB
  Наивысшего расцвета Византийская империя достигла в правление императора Юстиниана I 527 565. Его дядя император Юстин I 518 527 возведенный на престол солдатами сделал Юстиниана своим соправителем. Историограф Юстиниана Прокопий Кесарийский в своих официальных трудах и в Тайной истории создал двойственный образ императора: жестокий тиран и властный честолюбец уживался в нем с мудрым политиком и неутомимым реформатором. Танцовщица и куртизанка Феодора благодаря своей редкой красоте уму и твердой воле покорила Юстиниана стала его...
75297. Заключительный период в истории позднеантичного мира 30.5 KB
  Дигесты выдержки из сочинений римских юристов и наконец Новеллы законы самого Юстиниана. Правление Юстиниана ознаменовано обострением социальной напряженности в обществе. Наиболее крупными были неудачи внешней политики Юстиниана на севере Балканского полуострова набеги варваров.
75298. Социально-экономическое и политическое развитие Византии в VII-VIII веках 36.5 KB
  Социальноэкономическое и политическое развитие Византии в VII-VIII вв. Из них а также из свободных византийских крестьян создавалось в VIII в. В византийской деревне в VIII первой половине IX в. Это засвидетельствовано кодифицированным в VIII в.
75300. Особенности социально-экономического и политического развития Византии в IX-XII веков 36 KB
  Золотой век Византийской империи длился примерно с 850 по 1050 гг. В эти столетия ее владения простирались от Южной Италии и Далмации до Армении Сирии и Месопотамии давняя проблема безопасности северных границ империи была решена присоединением Болгарии 1018 и восстановлением прежней римской границы по Дунаю. Были ассимилированы и подчинены империи заселившие в предшествующий период Грецию славяне. Захват Константинополя крестоносцами в 1204 и последующий раздел империи подвел черту под тысячелетним существованием Византии как великой...
75301. Византия в ХIII-ХV вв. (от Латинской империи до падения Константинополя) 63 KB
  На развалинах Византии в 1204 г. возникло новое искусственно созданное государство Латинская империя названная так в отличие от греческой империи Византии во главе с избранным крестоносцами императором Балдуином Фландрским 1204 1205. Овладев Константинополем победители мечтали о создании огромного государства включавшего не только все владения Византии но также и земли балканских славян. В результате завоевания Византии западноевропейскими феодалами складывавшиеся здесь феодальные институты получили более законченную форму.
75302. Культура Византии в IV-XV веков 51 KB
  Культура Византии в IVXV вв. В ранний период в Византии еще сохранялись старые центры античной образованности Афины Александрия Бейрут Газа. в Византии начинают применять индийские цифры в арабском написании. Однако античные космогонические представления сохраняются в Византии и в IX в.
75303. Немарксистские теории происхождения средневековых городов 33 KB
  Немарксистские теории происхождения средневековых городов. Вопрос о причинах и обстоятельствах возникновения средневековых городов представляет большой интерес. При таком подходе невозможно объяснить коренные причины происхождения городов. Романистическая теория Савиньи Тьерри Гизо Ренуар которая строилась главным образом на материале романизированных областей Европы считала средневековые города и их учреждения прямым продолжением поздних античных городов.
75304. Отечественная историография о происхождении средневекового города 42.5 KB
  Отечественная историография о происхождении средневекового города. Впервые проблема происхождения городского строя в Западной Европе была поставлена в отечественной медиевистике в начале XX в.Впервые в России обращение к городской истории произошло именно в историографическом аспекте. Интересуясь прежде всего проблемами аграрного развития Европы эпохи Средневековья и формируя общую концепцию генезиса феодализма Петрушевский не мог пройти мимо такого интересного сюжета европейской истории как возникновение городов.