59167

Цікаві пригоди лисичок

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Виразне читання вчителем. Хто пояснить значення слова співаночки в Самостійне читання учнями. г Запитання: Що робили дзвіночки Як вони співали д читання за диктором.

Украинкский

2014-05-04

39.5 KB

0 чел.

Конспект уроку з читання 1-й клас

Цікаві пригоди лисичок

Мета: повторити і закріпити вивчене про звуки і букви, слова-омоніми без вживання терміна;

закріпити літературну вимову звука [ч];

учити читати в особах;

учити вірш напам'ять;

удосконалювати навички звукобуквеного аналізу та привального виразного читання;

розвивати пам'ять, увагу, образне мислення, зв'язне мовлення;

виховувати наполегливість, бережне ставлення до природи.

Обладнання: фішки для гри, іграшковий дзвоник, макет телевізора та кадри-малюнки, картка з інформацією про гриби-лисички для довідкового бюро, малюнки із зображенням грибів- лисичок і звірят-лисичок.

Хід уроку

І. Повідомлення теми уроку. Передбачення вчителя та учнів (2 хв.)

Учитель. Діти, вам хотілося б потрапити до телепередачі? Сьогодні ваше бажання здійсниться. Я пропоную вам взяти участь у телепередачі „Цікаві пригоди лисичок". Сподіваюся, що ви пригадаєте все, що вивчили про звуки і букви, безпомилково будете будувати звукові моделі слів, правильно і виразно читати, навчитеся читати в особах, вивчите вірш напам'ять.

А чого б ви хотіли навчитися і досягти на сьогоднішньому уроці?

Що ж нам сьогодні знадобиться? (Увага, старанність, знання, дружба і т. д.)

Щоб нас ніхто не побачив і ми не заважали лісовим мешканцям своєю присутністю давайте одягнемо шапки-невидимки.

Учитель виставляє на дошці макет телевізора із кадрами-малюнками „Улюблені ігри лисичок" (додаток 1).

ІІ. Пригода перша „Улюблені ігри лисичок" (6 хв.)

Учитель. Пограємо разом з лисичками в ігри.

1. Гра „мовний пінг-понг"

Учитель ставить учням запитання. За правильну відповідь учні отримують фішку. У кого більше фішок, той переможець.

- З чого складаються речення? Слова?

- На які групи поділяються звуки?

- Скільки голосних звуків в українській мові? Назвіть їх.

- На які групи поділяються приголосні звуки?

- Який звук завжди м'який?

- А які звуки не бувають м'якими?

- Яка буква не позначає жодного звука?

- А яка буква завжди позначає два звуки? Назвіть ці звуки.

- Коли букви „я", „ю", „є" позначають два звуки? Назвіть їх.

2. Гра „Підбери пару"

Учитель. Граємо групами. Вам потрібно до кожного слова підібрати його звукову модель. Експерт першої групи ..., експерт другої групи ...

І група

річка [- = • - •' - - •]

лисичка [- • - •' - - •]

дзвіночки [- •' - = •]

чапля [= •' - - •]

ІІ група

черепаха [•' - • = •]

качка [- • - • - •' - •]

овочі [- • - •' - = •]

черешня [- •' - - •]

Учні підбирають до кожного слова його звукову модель під керівництвом експерта. Потім експерт кожної групи з'єднує на дошці слова з відповідною моделлю Колективна перевірка.

3. Гра „Зашифровані слова"

Хто більше прочитає правильно слів, той переможець.

сеончко (сонечко)

личксиа (лисичка)

четверик (черевик)

квокча (квочка)

лчико (личко)

чибчук (чубчик)

ІІІ. Пригода друга „Співаночки лісових дзвоників" (5 хв.)

Учитель міняє у телевізорі кадр-малюнок. Чути звуки дзвіночка (додаток 2).

1. Чиї ж це такі гарні пісеньки-співаночки?

2. Робота над віршем П. Короля „Дзвоники" (Буквар К. Прищепа, В. І. Колісниченко, с. 115).

а) Виразне читання вчителем.

б) Словникова робота.

Хто пояснить значення слова співаночки?

в) Самостійне читання учнями.

г) Запитання:

Що робили дзвіночки? Як вони співали?

д) читання за диктором.

Учитель читає разом з учнями: учитель - голосно, учні - тихіше.

е) Читання дівчатками і хлопчиками: дівчатка читають перший рядок, хлопчики - другий, дівчатка - третій, хлопчики - четвертий.

є) Гра „Рибалка"

Учні-„рибки" стараються прочитати без помилок, щоб їх „не спіймали" учні-„рибалки", які уважно слідкують і виправляють допущені помилки.

ж) Вибіркове читання: прочитати слова із звуком [ч].

IV. Фізкультхвилинка (1,5 хв.)

Встало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися.

Будем дружно присідати,

Сонечко розвеселяти.

Встали - сіли, встали - сіли,

От уже й розвеселили,

Нумо всі, нумо всі

Потанцюймо по росі!

V. Пригода третя „Лісова зустріч" (8 хв.)

Учитель міняє у телевізорі кадр-малюнок (додаток 3).

1. Учні читають на дошці.

Чистенькі, гарненькі, руденькі лисички пішли в ліс. І раптом...

Діти висловлюють свої міркування.

А що ж насправді трапилось з лисичками, нам розповість у своєму вірші Ліна Біленька.

2. Робота над віршем Л. Біленької (с. 115)

а) Виразне читання вчителем.

б) Читання учнями інформації про гриб-лисичку у довідковому бюро.

Їстівний гриб

Лисичка

Гриб має лійкоподібну шапочку з нерівними, хвилястими краями.

Пластинки вузькі. Шапочка плавно переходить у ніжку. Колір усього гриба - ясно-жовтий або блідо-оранжевий.

в) Робота над омонімами.

На дошці стоять картинки із зображенням грибів-лисичок і звірят-лисичок, під картинками підписи лисички. Учні розглядають картинки і читають підписи.

Як пишуться і звучать слова лисички?

А яке значення цих слів?

Які ще слова ми з вами знаємо, що звучать і пишуться однаково, а значення мають різне? (Коса, ключ, лист, голка.)

г) Самостійне читання учнями.

д) Запитання.

Який гриб знайшла лисичка?

А що було потім?

Як ви гадаєте, лисича зрізала гриб?

А як би ви зробили на її місці. Чому?

е) Читання „дощиком" по одному реченню. Підбір заголовка.

є) Робота над виразністю.

Знайдіть і прочитайте слова гриба.

З якою інтонацією і силою голосу треба їх читати? Прочитайте.

А решта слів - це слова автора. Як ми їх прочитаємо: запитуючи, розповідаючи чи прохаючи? Прочитайте.

ж) Читання в особах:

перший рядок учнів читає слова гриба, а другий рядок - слова автора;

читання в парах;

гра „Кращі читачі".

Учні читають вірш в парах вголос перед усім класом.

VI. Фізкультхвилинка (1,5 хв.)

Все у лиски вже в порядку.

Вийшла лиска га зарядку.

Лапки вгору, лапки вниз,

Подивилась вона скрізь.

І на місці пострибала,

Й присідала, і вставала.

Головою прокрутила,

Вітрячка вона зробила,

Потім лапки опустила

І взялась собі за діло.

VII. Пригода четверта „Лисички-черепушки" (8 хв.)

Змінюється у телевізорі кадр-малюнок (додаток 4).

а) Виразне читання вчителем.

б) Самостійне читання учнями.

в) Запитання:

Де лисички умивали свої личка?

Що ще мили лисички?

Як Т. Іщенко назвала лисичок? Чому?

Чи хотіли б ви брати приклад з лисичок? Чому?

З яким із віршів схожий цей вірш? Чому?

г) Читання „Ланцюжком" по першому рядку.

д) Читання в парах.

е) Учні першого рядка читають перший рядок вірша, учні другого рядка - другий рядок і т. д.

є) Гра „Закінчи рядок".

Учитель читає початок рядка, а учні його закінчують. Учитель читає рядки не по порядку.

ж) Читання хором через рядок: перший рядок вірша учні читають, другий рядок розповідають напам'ять і так до кінця вірша, а потім навпаки - перший рядок вірша розповідають напам'ять, а другий рядок читають і т. д.

з) Повторення вірша по пам'яті хором, самостійно.

и) Гра „Диктор телебачення".

Учні читають вірш напам'ять.

VIII. Підсумок уроку. Рефлексія (3 хв.)

Пригоди закінчилися. Знімаймо шапки-невидимки і повертаємось до класу.

Я дякую вам за старанність, активну роботу на уроці.

Чого ви навчилися на уроці? Що нового дізналися?

Що було найцікавішим?

А що викликало у вас труднощі?

Чи збулися ваші передбачення? Чому?

Над чим слід вам ще попрацювати?

Що б ви побажали собі на наступний урок?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34744. Мусульманский календарь. Мусульманская система летоисчисления 13.08 KB
  Мусульманская система летоисчисления Мусульманский исламский календарь лунный календарь используемый в исламе для определения дат религиозных праздников а также как официальный календарь в некоторых мусульманских странах. Поэтому в мусульманских странах календарь называют календарём Хиджры. Такая система до сих пор используется в некоторых странах например в Пакистане и Бангладеш. В разных странах используются разные правила.
34745. Календарные системы в Древнем Риме. Реформа Юлия Цезаря 16.15 KB
  Последующие месяцы продолжали сохранять свои числовые обозначения: Квинтилис Quintilis пятый Секстилис Sextilis шестой Септембер September седьмой Октобер Oktober восьмой Новембер November девятый Децомбер December десятый Мартиус майус квинтилис и октобер имели по 31 дню а остальные месяцы состояли из 30 дней. Очень любопытна история распределения дней по месяцам. Первоначально год римского календаря как уже говорилось состоял из 304 дней. Чтобы...
34746. Григорианская реформа и григорианский календарь 14.62 KB
  Эта разница ежегодно накапливаясь привела через 128 лет к ошибке в одни сутки а через 1280 лет уже в 10 суток. Реформа должна была решить две основные задачи: вопервых ликвидировать накопившуюся разницу в 10 суток между календарным и тропическим годами вовторых максимально приблизить календарный год к тропическому чтобы в будущем разница между ними не была ощутимой. Григорианский календарь В григорианском календаре длительность года принимается равной 3652425 суток.
34747. Единицы счета времени: месяц, неделя, сутки 12.86 KB
  Переход к земледелию и скотоводству определил необходимость учета времени его фиксирования в определенных единицах. Все основные выработанные человечеством единицы счета времени сутки месяц и год определяются астрономическими факторами: сутки периодом обращения Земли вокруг своей оси месяц периодом обращения Луны вокруг Земли год периодом обращения Земли вокруг Солнца. Для облегчения исчисления времени введено фиктивное понятие среднее солнце т.
34748. Виды летоисчисления (эры) и точки отсчета 15.88 KB
  К первым например относится эра Кали в Индии. К политическим эрам относятся те исходной точкой которых служат даты основания городов вступления на престол различных правителей и т. Такова например эра постконсулата исходной точкой которой явилось избрание последнего римского консула Флавия Василия Меньшего в 541 г.В реальных эрах за точку отсчета времени принимается историческое событие в фиктивных легендарное.
34749. Эра от Рождества Христова Дионисия Малого 11.06 KB
  эры Диоклетиана монахом Дионисием Малым. от начала правления императора Диоклетиана около 243 313 гг. Римляне называли это эрой Диоклетиана. Дионисии Малый считал приличнее заменить эру язычника и противника христианства Диоклетиана другой эрой каклибо связанной с христианством.
34750. Обыденные представления человека Древней Руси о времени и хронологии 17.96 KB
  Таковы например масленица коляда от латинского календы; другое название этого праздника овсень от овесень которым отмечали поворот солнца на лето красная горка праздник встречи весны радуница и русалии весенний и летний поминальные праздники и другие.Пережиточные названия дней недели связанные с астральными культами сохранились в некоторых странах Европы до наших дней например: немецкие Montg день Луны понеденьник Sonntg день солнца воскресенье французское Vendredi день Венеры пятница...
34751. Реформа Летоисчисления Петра 1 11.17 KB
  Петр же хотел чтобы подобно остальным европейским государствам новый год считали от Рождества Христова с 1 января. С этой целью 20 декабря был издан указ чтобы Новый год по примеру всех остальных христианских держав считать с 1 января через 8 дней после Рождества Христова 25 декабря по старому стилю. Кроме того повсюду где место удобное от 1 до 7 января надобно зажигать костры и смоляные бочки .
34752. Понятие о мартовском, сентябрьском и ультрамартовском годах византийской эры. Способы их перевода на современную систему летоисчисления 55.18 KB
  Перевод даты по ультрамартовскому стилю на современную систему летосчисления: Если событие приходится на период времени между мартом и декабрем включительно для перевода в современную систему счета времени необходимо от даты по эре от сотворения мира отнять 5509 лет. Задача 1:Перевести в современную систему летосчисления дату приведенную по ультрамартовскому стилю: 18 июля 6793 г. Решение:Так как дата приведена по ультрамартовскому стилю то для месяца июля вычитаем 5509. Задача 2:Перевести в современную систему летосчисления дату...