59167

Цікаві пригоди лисичок

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Виразне читання вчителем. Хто пояснить значення слова співаночки в Самостійне читання учнями. г Запитання: Що робили дзвіночки Як вони співали д читання за диктором.

Украинкский

2014-05-04

39.5 KB

0 чел.

Конспект уроку з читання 1-й клас

Цікаві пригоди лисичок

Мета: повторити і закріпити вивчене про звуки і букви, слова-омоніми без вживання терміна;

закріпити літературну вимову звука [ч];

учити читати в особах;

учити вірш напам'ять;

удосконалювати навички звукобуквеного аналізу та привального виразного читання;

розвивати пам'ять, увагу, образне мислення, зв'язне мовлення;

виховувати наполегливість, бережне ставлення до природи.

Обладнання: фішки для гри, іграшковий дзвоник, макет телевізора та кадри-малюнки, картка з інформацією про гриби-лисички для довідкового бюро, малюнки із зображенням грибів- лисичок і звірят-лисичок.

Хід уроку

І. Повідомлення теми уроку. Передбачення вчителя та учнів (2 хв.)

Учитель. Діти, вам хотілося б потрапити до телепередачі? Сьогодні ваше бажання здійсниться. Я пропоную вам взяти участь у телепередачі „Цікаві пригоди лисичок". Сподіваюся, що ви пригадаєте все, що вивчили про звуки і букви, безпомилково будете будувати звукові моделі слів, правильно і виразно читати, навчитеся читати в особах, вивчите вірш напам'ять.

А чого б ви хотіли навчитися і досягти на сьогоднішньому уроці?

Що ж нам сьогодні знадобиться? (Увага, старанність, знання, дружба і т. д.)

Щоб нас ніхто не побачив і ми не заважали лісовим мешканцям своєю присутністю давайте одягнемо шапки-невидимки.

Учитель виставляє на дошці макет телевізора із кадрами-малюнками „Улюблені ігри лисичок" (додаток 1).

ІІ. Пригода перша „Улюблені ігри лисичок" (6 хв.)

Учитель. Пограємо разом з лисичками в ігри.

1. Гра „мовний пінг-понг"

Учитель ставить учням запитання. За правильну відповідь учні отримують фішку. У кого більше фішок, той переможець.

- З чого складаються речення? Слова?

- На які групи поділяються звуки?

- Скільки голосних звуків в українській мові? Назвіть їх.

- На які групи поділяються приголосні звуки?

- Який звук завжди м'який?

- А які звуки не бувають м'якими?

- Яка буква не позначає жодного звука?

- А яка буква завжди позначає два звуки? Назвіть ці звуки.

- Коли букви „я", „ю", „є" позначають два звуки? Назвіть їх.

2. Гра „Підбери пару"

Учитель. Граємо групами. Вам потрібно до кожного слова підібрати його звукову модель. Експерт першої групи ..., експерт другої групи ...

І група

річка [- = • - •' - - •]

лисичка [- • - •' - - •]

дзвіночки [- •' - = •]

чапля [= •' - - •]

ІІ група

черепаха [•' - • = •]

качка [- • - • - •' - •]

овочі [- • - •' - = •]

черешня [- •' - - •]

Учні підбирають до кожного слова його звукову модель під керівництвом експерта. Потім експерт кожної групи з'єднує на дошці слова з відповідною моделлю Колективна перевірка.

3. Гра „Зашифровані слова"

Хто більше прочитає правильно слів, той переможець.

сеончко (сонечко)

личксиа (лисичка)

четверик (черевик)

квокча (квочка)

лчико (личко)

чибчук (чубчик)

ІІІ. Пригода друга „Співаночки лісових дзвоників" (5 хв.)

Учитель міняє у телевізорі кадр-малюнок. Чути звуки дзвіночка (додаток 2).

1. Чиї ж це такі гарні пісеньки-співаночки?

2. Робота над віршем П. Короля „Дзвоники" (Буквар К. Прищепа, В. І. Колісниченко, с. 115).

а) Виразне читання вчителем.

б) Словникова робота.

Хто пояснить значення слова співаночки?

в) Самостійне читання учнями.

г) Запитання:

Що робили дзвіночки? Як вони співали?

д) читання за диктором.

Учитель читає разом з учнями: учитель - голосно, учні - тихіше.

е) Читання дівчатками і хлопчиками: дівчатка читають перший рядок, хлопчики - другий, дівчатка - третій, хлопчики - четвертий.

є) Гра „Рибалка"

Учні-„рибки" стараються прочитати без помилок, щоб їх „не спіймали" учні-„рибалки", які уважно слідкують і виправляють допущені помилки.

ж) Вибіркове читання: прочитати слова із звуком [ч].

IV. Фізкультхвилинка (1,5 хв.)

Встало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися.

Будем дружно присідати,

Сонечко розвеселяти.

Встали - сіли, встали - сіли,

От уже й розвеселили,

Нумо всі, нумо всі

Потанцюймо по росі!

V. Пригода третя „Лісова зустріч" (8 хв.)

Учитель міняє у телевізорі кадр-малюнок (додаток 3).

1. Учні читають на дошці.

Чистенькі, гарненькі, руденькі лисички пішли в ліс. І раптом...

Діти висловлюють свої міркування.

А що ж насправді трапилось з лисичками, нам розповість у своєму вірші Ліна Біленька.

2. Робота над віршем Л. Біленької (с. 115)

а) Виразне читання вчителем.

б) Читання учнями інформації про гриб-лисичку у довідковому бюро.

Їстівний гриб

Лисичка

Гриб має лійкоподібну шапочку з нерівними, хвилястими краями.

Пластинки вузькі. Шапочка плавно переходить у ніжку. Колір усього гриба - ясно-жовтий або блідо-оранжевий.

в) Робота над омонімами.

На дошці стоять картинки із зображенням грибів-лисичок і звірят-лисичок, під картинками підписи лисички. Учні розглядають картинки і читають підписи.

Як пишуться і звучать слова лисички?

А яке значення цих слів?

Які ще слова ми з вами знаємо, що звучать і пишуться однаково, а значення мають різне? (Коса, ключ, лист, голка.)

г) Самостійне читання учнями.

д) Запитання.

Який гриб знайшла лисичка?

А що було потім?

Як ви гадаєте, лисича зрізала гриб?

А як би ви зробили на її місці. Чому?

е) Читання „дощиком" по одному реченню. Підбір заголовка.

є) Робота над виразністю.

Знайдіть і прочитайте слова гриба.

З якою інтонацією і силою голосу треба їх читати? Прочитайте.

А решта слів - це слова автора. Як ми їх прочитаємо: запитуючи, розповідаючи чи прохаючи? Прочитайте.

ж) Читання в особах:

перший рядок учнів читає слова гриба, а другий рядок - слова автора;

читання в парах;

гра „Кращі читачі".

Учні читають вірш в парах вголос перед усім класом.

VI. Фізкультхвилинка (1,5 хв.)

Все у лиски вже в порядку.

Вийшла лиска га зарядку.

Лапки вгору, лапки вниз,

Подивилась вона скрізь.

І на місці пострибала,

Й присідала, і вставала.

Головою прокрутила,

Вітрячка вона зробила,

Потім лапки опустила

І взялась собі за діло.

VII. Пригода четверта „Лисички-черепушки" (8 хв.)

Змінюється у телевізорі кадр-малюнок (додаток 4).

а) Виразне читання вчителем.

б) Самостійне читання учнями.

в) Запитання:

Де лисички умивали свої личка?

Що ще мили лисички?

Як Т. Іщенко назвала лисичок? Чому?

Чи хотіли б ви брати приклад з лисичок? Чому?

З яким із віршів схожий цей вірш? Чому?

г) Читання „Ланцюжком" по першому рядку.

д) Читання в парах.

е) Учні першого рядка читають перший рядок вірша, учні другого рядка - другий рядок і т. д.

є) Гра „Закінчи рядок".

Учитель читає початок рядка, а учні його закінчують. Учитель читає рядки не по порядку.

ж) Читання хором через рядок: перший рядок вірша учні читають, другий рядок розповідають напам'ять і так до кінця вірша, а потім навпаки - перший рядок вірша розповідають напам'ять, а другий рядок читають і т. д.

з) Повторення вірша по пам'яті хором, самостійно.

и) Гра „Диктор телебачення".

Учні читають вірш напам'ять.

VIII. Підсумок уроку. Рефлексія (3 хв.)

Пригоди закінчилися. Знімаймо шапки-невидимки і повертаємось до класу.

Я дякую вам за старанність, активну роботу на уроці.

Чого ви навчилися на уроці? Що нового дізналися?

Що було найцікавішим?

А що викликало у вас труднощі?

Чи збулися ваші передбачення? Чому?

Над чим слід вам ще попрацювати?

Що б ви побажали собі на наступний урок?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24516. Необходимость синхронизации процессов и потоков. Критическая секция 19.14 KB
  Необходимость синхронизации процессов и потоков.4 Синхронизация процессов и потоков. В многозадачной ОС синхронизация процессов и потоков необходима для исключения конфликтных ситуаций при обмене данными между ними разделении данных доступе к процессору и устройствам вводавывода. Пренебрежение вопросами синхронизации процессов выполняющихся в многозадачной системе может привести к неправильной их работе или даже к краху системы.
24517. Способы реализации взаимных исключений путем запрещения прерываний, использования блокирующих переменных, системных вызовов 103.83 KB
  Поток при входе в критическую секцию запрещает все прерывания а при выходе из критической секции снова их разрешает. Это самый простой но и самый неэффективный способ так как опасно доверять управление системой пользовательскому потоку который может надолго занять процессор а при крахе потока в критической области крах потерпит вся система потому что прерывания никогда не будут разрешены. Для синхронизации потоков одного процесса программист может использовать глобальные блокирующие переменные к которым все потоки процесса имеют прямой...
24518. Назначение и использование семафоров 46.4 KB
  Пусть буферный пул состоит из N буферов каждый из которых может содержать одну запись рис. Для решения задачи введем три семафора: e число пустых буферов; f число заполненных буферов; b блокирующая переменная двоичный семафор используемый для обеспечения взаимного исключения при работе с разделяемыми данными в критической секции. Использование семафоров для синхронизации потоков Здесь операции Р и V имеют следующее содержание: Ре если есть свободные буферы то уменьшить их количество на 1 если нет то перейти в состояние...
24519. Взаимные блокировки процессов. Методы предотвращения, обнаружения и ликвидации тупиков 35.63 KB
  Методы предотвращения обнаружения и ликвидации тупиков. Тупиковые ситуации надо отличать от простых очередей хотя и те и другие возникают при совместном использовании ресурсов и внешне выглядят похоже: процесс приостанавливается и ждет освобождения ресурса. Проблема тупиков включает в себя решение следующих задач: предотвращение тупиков; распознавание тупиков; восстановление системы после тупиков. Другой более гибкий подход динамического предотвращения тупиков заключается в использовании определенных правил при назначении ресурсов процессам.
24520. Функции ОС по управлению памятью. Типы адресов. Преобразование адресов 40.26 KB
  Сама ОС обычно располагается в самых младших или старших адресах памяти. Функциями ОС по управлению памятью являются: отслеживание свободной и занятой памяти; выделение и освобождение памяти для процессов; вытеснение процессов из оперативной памяти на диск когда размеры основной памяти не достаточны для размещения в ней всех процессов и возвращение их в оперативную память когда в ней освобождается место; настройка адресов программы на конкретную область физической памяти. Программист при написании программы в общем случае обращается...
24521. Методы распределения памяти без использования диска (фиксированными, динамическими, перемещаемыми разделами) 83.87 KB
  Методы распределения памяти без использования диска фиксированными динамическими перемещаемыми разделами. Методы распределения памяти. Рассмотрим наиболее общие подходы к распределению памяти которые были характерны для разных периодов развития ОС. Классификация методов распределения памяти 5.
24522. Понятие виртуальной памяти, ее назначение. Свопинг 14.41 KB
  Понятие виртуальной памяти ее назначение. Понятие виртуальной памяти. Необходимым условием для того чтобы программа могла выполняться является ее нахождение в оперативной памяти. Уже давно пользователи столкнулись с проблемой размещения в памяти программ размер которых превышает имеющуюся в наличии свободную память.
24523. Страничное распределение оперативной памяти 90.7 KB
  В общем случае размер виртуального адресного пространства не является кратным размеру страницы поэтому последняя страница каждого процесса дополняется фиктивной областью. Чтобы упростить механизм преобразования адресов размер страницы обычно выбирается равным 2n: 512 1024 и т. Смежные виртуальные страницы не обязательно располагаются в смежных физических страницах. Запись таблицы называемая дескриптором страницы включает следующую информацию: номер физической страницы в которую загружена данная виртуальная страница; признак...
24524. Сегментное распределение оперативной памяти 30.45 KB
  Сегментное распределение оперативной памяти.Сегментное распределение памяти. Рассмотрим каким образом сегментное распределение памяти реализует эти возможности рис. Во время загрузки процесса система создает таблицу сегментов процесса аналогичную таблице страниц в которой для каждого сегмента указывается: начальный физический адрес сегмента в оперативной памяти; размер сегмента; права доступа; признак модификации; признак обращения к данному сегменту за последний интервал времени и т.