59188

Лицарі ввічливості

Конспект урока

Педагогика и дидактика

І ведучий: Доброго дня дорогі друзі ІІ ведучий: Доброго здоровя ІІ ведучий: Раді бачити вас у цьому залі І ведучий: Сьогодні у нас відбудеться турнір лицарів ввічливості. ІІ ведучий: У ньому беруть участь ваші ровесники знавці правил ввічливості і хорошого тону.

Украинкский

2014-05-04

37 KB

0 чел.

Лицарі ввічливості

“Ніщо не дається нам так дешево

і не ціниться так дорого, як ввічливість!”

(О.Сухомлинський)

План турніру

  1.  Конкурс “Розминка”.
  2.  Гра “Закінчи речення”.
  3.  Конкурс “Лицарські манери”.
  4.  Інсценізація оповідання Ю.Єрмолова “Чуйний хлопчик”.
  5.  Конкурс “Від теорії до практики”.

Мета:

Сформувати у дітей основи культурної поведінки; виробляти звичку вживати ввічливі слова привітання, як чинну форму звертання; привчати чемно поводитися у транспорті, у школі.

Вчитель: Доброго дня, любі діти!

Ви так гарно відповіли мені “Добрий день!” Отож, ми побажали один одному, щоб день був добрий для кожного з нас, приніс радість, задоволення, добрий настрій. У нашого народу стало звичаєм вітати одне одного цим хорошим теплим побажанням. А ще кажуть: “Доброго здоров’я”, “Здорові були”, “Моє шанування вам”. Є теплі, рідні та близькі слова “мама”, “тато”... Є слова вагомі – “держава”, “Батьківщина”. А є ще ввічливі слова, називаються вони чарівними. Люди, які їх постійно вживають, називаються ввічливими, чемними. Чемна людина всім приємна, бо вона приносить втіху і хороший настрій.

Сію в дитині в серденько ласку.

Сійся, родися ніжне “Будь ласка”,

Вдячне “Спасибі”, “Вибач” тремтливе,

Слово у серці, як зернятко в ниві.

“Доброго ранку!”, “Світлої днини!” –

Щедро даруй ти людям, дитино,

Мова барвиста, мова багата,

Рідна і тепла, як батьківська хата.

І ведучий: Доброго дня, дорогі друзі!

ІІ ведучий: Доброго здоровя!

ІІ ведучий: Раді бачити вас у цьому залі!

І ведучий: Сьогодні у нас відбудеться турнір лицарів ввічливості.

ІІ ведучий: У ньому беруть участь ваші ровесники, знавці правил ввічливості і хорошого тону.

ІІІ ведучий: Ми побажаємо учасникам турніру успіхів. Нехай переможуть найчемніші.

(Звучить марш)

І ведучий: Запрошуємо команди на сцену.

ІІ ведучий: Команда “Усмішка”, команда “Сонечко”.

ІІІ ведучий: Познайомтесь, будь ласка, з журі...

І ведучий: Журі оцінюватиме конкурси за п’ятибальною системою. Увага! турнір оголошуємо відкритим!!!

ІІ ведучий. Щоб у лицарському турнірі перемагати, потрібно бути мудрими і люб’язними, за щитами не ховатись, шпаги гострої не боятись, всі закони доброї поведінки знати.

ІІІ ведучий. Перемогти у турнірі буде не просто, змагатися треба за кожний бал, суворо дотримуючись законів ввічливості. (Звучить музика).

І ведучий. Перед тим, як розпочати конкурсну програму, ми пропонуємо командам привітати одна одну. (Вітають).

ІІ ведучий. Оголошуємо І-й конкурс “Розминка”. Запитання для І команди: Кого у минулому називали лицарями? (У середні віки лицарями називали відважних, сміливих, мужніх воїнів, які носили важку збрую (лати, шолом, кольчугу). Були озброєні списом і мечем. Щоб стати лицарем треба було пройти спеціальну підготовку. У сім років хлопчиків віддавали на навчання досвідченим воїнам. Вони навчали їх їздити верхи, стріляти з лука, метати спис, володіти мечем. Крім військових наук, хлопчиків привчали дотримуватись даного слова, бути ввічливими і тактовними, виручати один одного, захищати слабшого, скривдженого, шляхетно ставитися до жінки).

Запитання для ІІ команди: Яку людину ми називаємо лицарями сьогодні? (Людину безкорисливу, готову на самопожертву в імя іншої, яка дотримує слова, ввічливу, доброзичливу, захисницю слабшого. Лицар здатний на сміливі вчинки, в його грудях бється благородне серце).

І ведучий: Поки журі підбиватиме підсумки, ми проведемо розминку з глядачами.

Гра “Закінчи речення”.

* * *

Розтане навіть льодяна глиба

Від слова теплого (спасибі).

  * * *

Зазеленіє навіть пень,

Коли почує (добрий день).

* * *

За смачний обід і ситний

Скажем мамі ми (спасибі).

ІІ ведучий: Оголошуємо другий конкурс “Лицарські манери”.

1 завдання “Хто скаже найбільше чарівних слів”. Від кожної команди по представникові.

ІІІ ведучий: Кожен з вас повинен назвати всі відомі вам ввічливі слова і вирази. За кожен вираз чи слово по балу.

2 завдання “Благородні вчинки”.

Запитання для І команди: Звідки прийшов до нас звичай знімати шапку, коли заходиш у дім?

(Переступаючи поріг лицар повністю озброєний знімає свій шолом. “Я тебе не боюся” – говорив він цим жестом. – Бачиш, моя голова відкрита. Я вірю тобі”).

Запитання для ІІ команди: Звідки прийшов до нас звичай, вітаючись знімати рукавичку?

(Знявши рукавичку, лицар показував, що у його руці немає зброї, що він ставиться до зустрічного доброзичливо).

Завдання 3.Ми йдемо у театр”.

Запитання для І команди: За скільки хвилин до початку вистави треба приходити у театр?

(Хвилин за 30, щоб вспіти роздягнутись і зайняти своє місце).

Запитання для ІІ команди: Як бути з морозивом, якщо ти не встиг його зїсти, а дзвінок уже пролунав?

(Якщо морозиво у вазочці, то постав його на стіл, якщо у обгортці, то викинь у урну).

 Підсумки.

ІІІ ведучий: Поки журі підбиває підсумки, ми подивимось інсценізацію Ю.Єрмолова “Чуйний хлопчик”.

Дійові особи:

Костик, чуйний хлопчик.

Марія Петрівна, його сусідка.

Бабуся

(На лавці сидить бабуся. Входить Костик).

 Костик (до себе): Сьогодні буду з усіма жінками найчемніший і найуважніший з усіх наших хлопців. Ось бабуся сидить на лавочці. Нехай вона тільки опустить свою палицю, я одразу ж її підніму... От вона розкаже всім: “Ой який же в нас Костик чуйний та вихований!” (Чекає). Чого це вона палицю не випускає? Так цілісінький день можна чекати.

 (У дворі зявляється Марія Петрівна з важкою сумкою).

Костик. О! Краще я їй допоможу. (Підбігає до Марії Петрівни). З магазину?

Марія Петрівна: Так. Купила ось до свята.

Костик: Гаразд, так вже тому й бути, донесу вам сумку до підїзду. Тут зовсім близенько. Давайте, чи що? А то пихкаєте, як маневровий паровоз. (Костик простягає руку, але сусіда, відсторонивши руку Костика йде далі).

Бабуся (до себе). Ой, який грубий, невихований хлопчик! І чого ж його тільки у школі вчать?

Костик (бабусі). Це я невихований? Та ви що, сліпі, чи що? Я ж тільки що, на ваших очах... Ну, вже більше нізащо нікому не допоможу (біжить, підбиває ногою бабусину палицю, та хитає головою). Нізащо, нікому! Досить з мене. Дякую!

ІІІ ведучий: Оголошуємо третій конкурс “Від теорії до практики”.

Завдання 1. Сервірування стола.

(Тарілку, зліва – виделку, праворуч – ніж та ложку. Ложку і виделку увігнутими сторонами донизу).

Завдання 2. Випити компот.

(Дають випити компот не порушуючи правил хорошого тону. Випити рідину, ложечкою дістати ягідку, кісточку випльовують у ложечку, потім у блюдечко).

Підсумки.

По черзі читають вірші І.Бойка

“Некультурні хазяї”

Із гостини по сніжку

Хлопчики вертались,

А товариш запитав:

- Як вам гостювалось?

- Та нічого, все як слід...

Тільки бачиш, друже,

В тому домі хазяї

Некультурні дуже.

Некультурні хазяї

Просто нехороші, -

У прихожій не зняли

З нас вони калоші.

Навіть з наших кожушин

Снігу не струсили,

То ми так, як увійшли,

І до столу сіли.

    * * *

Про культуру школяра

Наш Валерій виступать

Готувався днів із п’ять.

Добре готувався, -

Та перестарався.

Став до столу і мовчок,

Позіхнув у кулачок,

Пальцем носа копирснув,

Рукавами піт змахнув,

Потім ще й почухав

Нігтями за вухом,

Підсмикнув штанці Валера...

В класі засміялися:

“Про культуру школяра”,

Доповідь так звалася!

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79035. Мировоззренческие понятия пантеизма и деизма и их значение для становления научной картины мира (в философии Н.Кузанского, Д.Бруно, Б.Спинозы и французских просветителей 18-го века) 43.5 KB
  Николай Кузанский внёс вклад в развитие представлений, прокладывавших дорогу натурфилософии и пантеистическим тенденциям XVI в. В отличие от современных ему итальянских гуманистов
79036. Философия познания Ф.Бэкона и ее значение для превращения преднауки в науку 42 KB
  Родоначальником нового подхода к науке является знаменитый английский политический деятель философматериалист и один из основоположников науки Фрэнсис Бэкон 1561 1626. Бэкон дал философское обоснование нового взгляда на цель и предназначение науки разработал основные принципы индуктивного метода исследования. Бэконовский афоризм Знание сила в течение трех веков является символом науки. Бэкон предпринимает Великое восстановление наук в книге оставшейся не законченной и фиксирует возникновение науки как триединого целого система...
79037. Философия познания Р.Декарта и ее значение для превращения преднауки в науку 35 KB
  В основе философии Декарта дуализм души и тела мыслящей и протяженной субстанции. Общая причина движения по Декарту Бог который сотворил материю движение и покой. В учении о познании Декарт родоначальник рационализма и сторонник учения о врожденных идеях.
79038. Становление классической науки (XVII век) 35.5 KB
  Становление классической науки XVII век. также научная революция Этап становления классической науки относится к XVII. Этап становления классической науки связан прежде всего с деятельностью таких мыслителей как Г. При этом предметом науки являются законы общие положения обладающие абсолютностью и безусловной значимостью для всех.
79039. Развитие естествознания в XVII - XIX веках 34.5 KB
  Хорошо известно что идея развития пробила себе дорогу в естествознании уже в конце XVIII в. Однако конкретная форма идеи развития в естествознании того времени форма механистического эволюционизма была еще крайне несовершенна. рассматривали развитие как механический круговорот в котором происходит интеграция систем из некоторых простейших элементов и последующий распад их на эти же элементы причем каждый цикл развития завершается возвращением к исходному пункту. Правда дальнейшее проникновение идеи развития в естественные науки все...
79040. Натурфилософия как предшественник и антипод научного знания о природе. Преодоление натурфилософии (XIX в) 45 KB
  Преодоление натурфилософии XIX в. Натурфилософская и позитивистская и диалектическая концепции взаимосвязи философии и науки. явилась по существу первой исторической формой философии вообще. Сосуществования философии и науки как самостоятельных и во многом различающихся по предметам средствам методам и функциям форм познавательной и ориентировочной деятельности человека был сформулирован ряд концепций об их взаимоотношении.
79041. Достижения социально-гуманитарного знания в XVII - XIX веках 35 KB
  Достижения социальногуманитарного знания в XVII XIX вв. В решении проблемы о соотношении социальногуманитарного и естественнонаучного познания исторически сложились и существуют две альтернативные позиции: натурализм и антинатурализм. Данный подход казался безупречным в качестве метода научного познания и использовался для объяснения всех явлений в контексте имеющегося тогда знания. Но принцип редукционизма продолжал существовать в смысловом поле научного познания.
79042. Философия познания И.Канта и ее значение для развития науки XVIII - XIX веках 36.5 KB
  Философия познания И. В рамках этого течения была переосмыслена и заново сформулирована проблема отношения субъекта и объекта разработан диалектический метод познания и преобразования действительности. Основной период критический ознаменовался созданием трех главных произведений: Критика чистого разума 1781 Кри тика практического разума 1788 и Критика способности суждения 1790 В свете философии науки и техники наибольший интерес представляет первое из этих произведений поскольку именно в нем исследуется процесс...
79043. Система и метод Г.Гегеля и их значение для развития науки XIX века 56.5 KB
  Его диалектический метод ГЕГЕЛЬ Hegel Георг Вильгельм Фридрих 17701831 немецкий философ создавший на объективно-идеалистической основе систематическую теорию диалектики. Что Гегель понимал под свободой Свободаэто осознанная необходимость. Хотя Гегель и утверждает что спекулятивный метод и его правила дедуцируются самим движением мысли а не предпосылаются его системе но на деле подобная дедукция возможна только в сфере спекулятивного мышления приемы которого должны быть известны заранее. Гегель считает что разум должен не...