59188

Лицарі ввічливості

Конспект урока

Педагогика и дидактика

І ведучий: Доброго дня дорогі друзі ІІ ведучий: Доброго здоров’я ІІ ведучий: Раді бачити вас у цьому залі І ведучий: Сьогодні у нас відбудеться турнір лицарів ввічливості. ІІ ведучий: У ньому беруть участь ваші ровесники знавці правил ввічливості і хорошого тону.

Украинкский

2014-05-04

37 KB

0 чел.

Лицарі ввічливості

“Ніщо не дається нам так дешево

і не ціниться так дорого, як ввічливість!”

(О.Сухомлинський)

План турніру

  1.  Конкурс “Розминка”.
  2.  Гра “Закінчи речення”.
  3.  Конкурс “Лицарські манери”.
  4.  Інсценізація оповідання Ю.Єрмолова “Чуйний хлопчик”.
  5.  Конкурс “Від теорії до практики”.

Мета:

Сформувати у дітей основи культурної поведінки; виробляти звичку вживати ввічливі слова привітання, як чинну форму звертання; привчати чемно поводитися у транспорті, у школі.

Вчитель: Доброго дня, любі діти!

Ви так гарно відповіли мені “Добрий день!” Отож, ми побажали один одному, щоб день був добрий для кожного з нас, приніс радість, задоволення, добрий настрій. У нашого народу стало звичаєм вітати одне одного цим хорошим теплим побажанням. А ще кажуть: “Доброго здоров’я”, “Здорові були”, “Моє шанування вам”. Є теплі, рідні та близькі слова “мама”, “тато”... Є слова вагомі – “держава”, “Батьківщина”. А є ще ввічливі слова, називаються вони чарівними. Люди, які їх постійно вживають, називаються ввічливими, чемними. Чемна людина всім приємна, бо вона приносить втіху і хороший настрій.

Сію в дитині в серденько ласку.

Сійся, родися ніжне “Будь ласка”,

Вдячне “Спасибі”, “Вибач” тремтливе,

Слово у серці, як зернятко в ниві.

“Доброго ранку!”, “Світлої днини!” –

Щедро даруй ти людям, дитино,

Мова барвиста, мова багата,

Рідна і тепла, як батьківська хата.

І ведучий: Доброго дня, дорогі друзі!

ІІ ведучий: Доброго здоровя!

ІІ ведучий: Раді бачити вас у цьому залі!

І ведучий: Сьогодні у нас відбудеться турнір лицарів ввічливості.

ІІ ведучий: У ньому беруть участь ваші ровесники, знавці правил ввічливості і хорошого тону.

ІІІ ведучий: Ми побажаємо учасникам турніру успіхів. Нехай переможуть найчемніші.

(Звучить марш)

І ведучий: Запрошуємо команди на сцену.

ІІ ведучий: Команда “Усмішка”, команда “Сонечко”.

ІІІ ведучий: Познайомтесь, будь ласка, з журі...

І ведучий: Журі оцінюватиме конкурси за п’ятибальною системою. Увага! турнір оголошуємо відкритим!!!

ІІ ведучий. Щоб у лицарському турнірі перемагати, потрібно бути мудрими і люб’язними, за щитами не ховатись, шпаги гострої не боятись, всі закони доброї поведінки знати.

ІІІ ведучий. Перемогти у турнірі буде не просто, змагатися треба за кожний бал, суворо дотримуючись законів ввічливості. (Звучить музика).

І ведучий. Перед тим, як розпочати конкурсну програму, ми пропонуємо командам привітати одна одну. (Вітають).

ІІ ведучий. Оголошуємо І-й конкурс “Розминка”. Запитання для І команди: Кого у минулому називали лицарями? (У середні віки лицарями називали відважних, сміливих, мужніх воїнів, які носили важку збрую (лати, шолом, кольчугу). Були озброєні списом і мечем. Щоб стати лицарем треба було пройти спеціальну підготовку. У сім років хлопчиків віддавали на навчання досвідченим воїнам. Вони навчали їх їздити верхи, стріляти з лука, метати спис, володіти мечем. Крім військових наук, хлопчиків привчали дотримуватись даного слова, бути ввічливими і тактовними, виручати один одного, захищати слабшого, скривдженого, шляхетно ставитися до жінки).

Запитання для ІІ команди: Яку людину ми називаємо лицарями сьогодні? (Людину безкорисливу, готову на самопожертву в імя іншої, яка дотримує слова, ввічливу, доброзичливу, захисницю слабшого. Лицар здатний на сміливі вчинки, в його грудях бється благородне серце).

І ведучий: Поки журі підбиватиме підсумки, ми проведемо розминку з глядачами.

Гра “Закінчи речення”.

* * *

Розтане навіть льодяна глиба

Від слова теплого (спасибі).

  * * *

Зазеленіє навіть пень,

Коли почує (добрий день).

* * *

За смачний обід і ситний

Скажем мамі ми (спасибі).

ІІ ведучий: Оголошуємо другий конкурс “Лицарські манери”.

1 завдання “Хто скаже найбільше чарівних слів”. Від кожної команди по представникові.

ІІІ ведучий: Кожен з вас повинен назвати всі відомі вам ввічливі слова і вирази. За кожен вираз чи слово по балу.

2 завдання “Благородні вчинки”.

Запитання для І команди: Звідки прийшов до нас звичай знімати шапку, коли заходиш у дім?

(Переступаючи поріг лицар повністю озброєний знімає свій шолом. “Я тебе не боюся” – говорив він цим жестом. – Бачиш, моя голова відкрита. Я вірю тобі”).

Запитання для ІІ команди: Звідки прийшов до нас звичай, вітаючись знімати рукавичку?

(Знявши рукавичку, лицар показував, що у його руці немає зброї, що він ставиться до зустрічного доброзичливо).

Завдання 3.Ми йдемо у театр”.

Запитання для І команди: За скільки хвилин до початку вистави треба приходити у театр?

(Хвилин за 30, щоб вспіти роздягнутись і зайняти своє місце).

Запитання для ІІ команди: Як бути з морозивом, якщо ти не встиг його зїсти, а дзвінок уже пролунав?

(Якщо морозиво у вазочці, то постав його на стіл, якщо у обгортці, то викинь у урну).

 Підсумки.

ІІІ ведучий: Поки журі підбиває підсумки, ми подивимось інсценізацію Ю.Єрмолова “Чуйний хлопчик”.

Дійові особи:

Костик, чуйний хлопчик.

Марія Петрівна, його сусідка.

Бабуся

(На лавці сидить бабуся. Входить Костик).

 Костик (до себе): Сьогодні буду з усіма жінками найчемніший і найуважніший з усіх наших хлопців. Ось бабуся сидить на лавочці. Нехай вона тільки опустить свою палицю, я одразу ж її підніму... От вона розкаже всім: “Ой який же в нас Костик чуйний та вихований!” (Чекає). Чого це вона палицю не випускає? Так цілісінький день можна чекати.

 (У дворі зявляється Марія Петрівна з важкою сумкою).

Костик. О! Краще я їй допоможу. (Підбігає до Марії Петрівни). З магазину?

Марія Петрівна: Так. Купила ось до свята.

Костик: Гаразд, так вже тому й бути, донесу вам сумку до підїзду. Тут зовсім близенько. Давайте, чи що? А то пихкаєте, як маневровий паровоз. (Костик простягає руку, але сусіда, відсторонивши руку Костика йде далі).

Бабуся (до себе). Ой, який грубий, невихований хлопчик! І чого ж його тільки у школі вчать?

Костик (бабусі). Це я невихований? Та ви що, сліпі, чи що? Я ж тільки що, на ваших очах... Ну, вже більше нізащо нікому не допоможу (біжить, підбиває ногою бабусину палицю, та хитає головою). Нізащо, нікому! Досить з мене. Дякую!

ІІІ ведучий: Оголошуємо третій конкурс “Від теорії до практики”.

Завдання 1. Сервірування стола.

(Тарілку, зліва – виделку, праворуч – ніж та ложку. Ложку і виделку увігнутими сторонами донизу).

Завдання 2. Випити компот.

(Дають випити компот не порушуючи правил хорошого тону. Випити рідину, ложечкою дістати ягідку, кісточку випльовують у ложечку, потім у блюдечко).

Підсумки.

По черзі читають вірші І.Бойка

“Некультурні хазяї”

Із гостини по сніжку

Хлопчики вертались,

А товариш запитав:

- Як вам гостювалось?

- Та нічого, все як слід...

Тільки бачиш, друже,

В тому домі хазяї

Некультурні дуже.

Некультурні хазяї

Просто нехороші, -

У прихожій не зняли

З нас вони калоші.

Навіть з наших кожушин

Снігу не струсили,

То ми так, як увійшли,

І до столу сіли.

    * * *

Про культуру школяра

Наш Валерій виступать

Готувався днів із п’ять.

Добре готувався, -

Та перестарався.

Став до столу і мовчок,

Позіхнув у кулачок,

Пальцем носа копирснув,

Рукавами піт змахнув,

Потім ще й почухав

Нігтями за вухом,

Підсмикнув штанці Валера...

В класі засміялися:

“Про культуру школяра”,

Доповідь так звалася!

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75906. Диссидентское движение в СССР: основные направления, лидеры и результаты деятельности 19.6 KB
  Диссиденты (лат. dissidents - несогласный) - термин, который с середины 70-х годов применялся к лицам, открыто спорившим с официальными доктринами в тех или иных областях общественной жизни СССР и пришедшим к явному столкновению с аппаратом власти. Первые годы брежневского правления
75907. Сравнительный анализ политических программ двух-трех современных российских политических партий (целевая аудитория (электорат) партии, образ желаемого будущего России (политическая, социально-экономическая модели, место России в международных процессах) 16.93 KB
  Все три партии видят будущее России поразному. Окончательное формирование социалистических общественных отношений В качестве альтернативы этим шагам предусмотрена программаминимум которая предполагает национализацию природных богатств России установление власти трудящихся и т. В программе ЕР нет ясного положения относительно будущего России какой она должна быть отсутствует там и идеология партии.
75908. Аграрная политика в дореволюционной России и в СССР: крепостное право и коллективизация без выдачи паспортов, община и колхоз 16.6 KB
  Крепостное право и кресьянская община. В России крестьянская община зародилась вместе с Древнерусским государством и видоизменяясь просуществовала вплоть до конца 1920х. В период Киевской Руси крестьянская община стала основной производящей единицей.
75909. В чем причины кризиса советской экономики в 1980-е гг.? Системный кризис, падение цен на нефть, нерентабельность производства, экстенсивный характер развития? Причины субъективные и объективные 15.55 KB
  Системный кризис падение цен на нефть нерентабельность производства экстенсивный характер развития Причины субъективные и объективные. Проблемы экономического развития были вызваны рядом причин: Системный кризис. В условиях догоняющего развития без демократических свобод при отсутствии гражданского общества в СССР произошла подмена цели средствами главной жертвой которой стала свобода как необходимое хотя и не единственное условие развития человека его инициативы и предприимчивости. Советская модель хозяйствования лишенная...
75910. Как характеризуют существовавшие в конце 80-х - начале 90-х программы реформ Г.Явлинский и А.Чубайс? Каковы отличия в подходах и восприятии 18.19 KB
  Российская приватизация по масштабам и объему стоящих перед ней задач принципиально отличалась от приватизации осуществленной в 1980е годы в странах Запада.Чубайс прохладно относился к приватизации однако понимал важность ее осущетсвления в рамках проведения рыночных реформ. списка литры: мы вели очень жесткую теоретическую дискуссию с Виталием Найшулем как автором концепции ваучерной приватизации приводили ему длинный список катастрофических тяжелейших последствий которые она неизбежно повлечет за собой. мне лично тема приватизации...
75911. Особенности шоковой терапии и приватизации в России 18.04 KB
  Особенности процесса приватизации происходившего в России: массовый характер приватизации вызванный высокой долей государственной собственности в стране а также стремлением ускорить процесс преобразования экономической структуры общества; значительный удельный вес неэквивалентных форм безвозмездная передача оплата не в полной мере и др. вызванный отсутствием денежных средств в частных руках; проведение особого ваучерного этапа приватизации. Целью приватизации провозглашалось создание эффективного собственника однако бесплатная...
75912. Российские экономические реформы 1990-х гг. в оценках западных исследователей: направления критики 19.84 KB
  В оценках западных исследователей: направления критики Негативная оценка результатов российских реформ общее в выступлениях экономистов Оправдывать или объяснять логику развития событий в России становится неприличным и социально опасным Российские реформы далеки от того чтобы считать их феноменально успешными Главные аргументы критиков Игнорирование китайского опыта...
75913. Понятие «модернизация». Что подразумевают под «европейской модернизацией» России? Какие исторические формы этот процесс приобретал? Можно ли считать сталинскую индустриализацию модернизацией 16.6 KB
  Что подразумевают под европейской модернизацией России Какие исторические формы этот процесс приобретал Можно ли считать сталинскую индустриализацию модернизацией Модернизация – современный термин используемый для характеристики давно уже идущего в мире процесса – процесса социальных изменений посредством которых менее развитые общества приобретают характеристики отличающие большинство развитых обществ. Несмотря на то что исторически многие страны в своем развитии шли бок о бок термин модернизация долгое время не использовался....
75914. Помешало ли строительство империи в России (XVIII-XIX вв.) созданию российской (русской) нации? Точки зрения Хоскинга и Миллера. Понятие нации и русского национализма в России до 1917 года 20 KB
  Усилия уходившие на сбор налогов и создание армии для нужд империи требовали подчинения практически всего населения особенно русских интересам государства и таким образом затрудняли создание общественных ассоциаций представляющих основу для национального самосознания в гражданском смысле. В России условия для национального самосознания были созданы в XVI веке изобретением традиции это дало толчок и послужило оправданием первых шагов по строительству империи но в середине XVII века само имперское государство внезапно отказалось от...