59204

ЗУСТРІЧ ПТАХІВ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ти чуєш ллється між дубів Весела пісенька Пашків Тепловій: Із далекої землі Повертаються додому Довгоногі журавлі. ІІ дівчинка: Не турбуйтесь ми вас всі вітаєм Довгоногі рідні журавлі. Хатина з вікна виглядає дівчинка до неї прилітає дівчинкаластівка.

Украинкский

2014-05-05

33 KB

0 чел.

ЗУСТРІЧ  ПТАХІВ

 Дійові особи: дівчинка старшого віку, дівчатка (четверо), діти, Тепловій, Журавлі, Ластівка, Шпак, Соловейко, Деркач.

 Декорації: імітоване подвіря, стоїть хатка, дерева, кущі.

 Музичне оформлення: запис співу пташок, грамзапис веснянки “Ой прийшла весна” у виконанні Ніни Матвієнко, українська народна пісня “Щебетала пташечка”.

На сцену виходить дівчина старшого віку в українському костюмі з випеченими “жайворонками” у ситі.

 Дівчина:  У нас здавна є традиція славна:

Воду брати з чистої криниці,

Муку з ярої пшениці,

Руками добрими замісити

І гостей на свято запросити.

Тихо звучить грамзапис веснянки “Ой прийшла весна” у виконанні Ніни Матвієнко. Вибігають дівчатка, одягнені в українські костюми.

 Дівчатка:  Ой, виходьте, дівчата,

Будемо весну стрічати,

Весну красну вітати.

(Звертаються до дівчини). А правду кажуть старі люди, що весну птахи на крилах приносять?

 Дівчина:  Правду.

Йдіть до мене, жайворонки беріте,

На високу гору йдіте.

Пісеньок гарних співайте,

Весну-красну величайте.

  (Дає дітям печиво “жайворонки”).

  Благословляю вас, діти, весну закликати

із веселою посмішкою і жайворонком-пташкою.

Діти підносять вгору “жайворонків” і промовляють.

 Діти: Пташок викликаємо із теплого краю:

Летіть, соловейки, на нашу земельку,

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.

 Раптом здалеку лунає чийсь голос: “Аго-го-о-о-ов! Ачу-чу-у-у-у! Фю-фю-фю-фю!” Музика припиняється.

 Діти: Справді голос чути...

Хто це може бути?

Зявляється теплий вітер – Тепловій. В оранжевому вбранні, з червоними та зеленими стрічками і кошиком перших весняних квітів у руках.

 Діти: Це ти гукав? Хто ти такий?

 Тепловій: Я теплий вітер Тепловій!

Понад землею я літаю,

Спішу-лечу скоріш до гаю.

Бо я веселу, сонячну весну

З далекої дороги виглядаю! (Чути спів пташок).

 І дівчинка: Ти чуєш, ллється між дубів

Весела пісенька Пашків?

 Тепловій: Із далекої землі

Повертаються додому

Довгоногі журавлі.

Дружно крилами шумлять,

Роздивляються здаля.

На сцену ключем “вилітають” дівчатка-журавлі.

 Журавлі:

 1 журавель: Де це наша споконвіку облюбована земля?

 2 журавель: Пролетіли тридцять рік,

 3 журавель: Проминули сім морів,

 4 журавель: Може, в скелі наші гнізда на високій на горі?

 5 журавель: Може, в парках вони? – Ні!

 6 журавель: Може, в сквериках? – Ні, ні, ні!

 1 журавель: Може, в полі, серед поля, в молодій озимині?

 2 журавель: Нам далеко ще летіть, поки в крилах заболить.

 3 журавель: До широких споконвіку облюбованих боліт.

 Тепловій: Здрастуйте, журавлики веселі,

Як жилося вам на чужині?

Вже за вами скучили гніздечка

В нашій рідній стороні.

Тепле сонце вже летить над краєм,

І весна приходить по ріллі.

 ІІ дівчинка: Не турбуйтесь, ми вас всі вітаєм,

Довгоногі, рідні журавлі.

Хатина, з вікна виглядає дівчинка, до неї прилітає дівчинка-ластівка.

 Дівчинка: Ти знов защебетала у мене під вікном,

Із вирію вернувшись, клопочешся гніздом.

А там же вічне літо цвіте, як божий рай, -

Чого ж вернулась знову ти в мій журливий край?

 Ластівка:  Хоч літо там і сяє, - лютіше тут мені:

Така квітучо-пишна Вкраїна по весні.

Так квітчасто-люба, що й в тім краю-раю

Вже бачу я хатинку, де се гніздечко вю.

Діти співають українську народну пісню “Щебетала пташечка”.

Вилітає шпак. Стає біля дерева, на якому прикріплена шпаківня.

 І дівчинка:  Знову в саду молодому

Шпаківні з пахучих дощок,

І знову у нас біля дому

Щебече знайомий шпачок.

 ІІ дівчинка: Учора в годині досвітні

Вже чуємо, з саду звучать

Пісень переливи привітні.

 Шпак: Прибув я весну зустрічать.

З далекого теплого краю

Невтомно летів я сюди.

Я знаю, я знаю, я знаю,

Що рідні найкращі сади.

ну де ще на світі їм рівні,

З таким кучерявим гіллям?

За те, що зробили шпаківні,

Все літо співатимуть вам!

Дві дівчинки йдуть. Чути спів соловя. Зупиняються.

 І дівчинка:  Аж гнеться калина від співу дзвінкого!

Це що там співає? Не видно нікого.

 ІІ дівчинка: Поглянь-но ти краще в калину рясну:

Ото соловейко стрічає весну.

 І дівчинка:  Щебече, витьохкує, срібно сміється,

І де стільки сили у нього береться?

 ІІ дівчинка: Такий же маленький, а як він співа!

Немов би до нас вимовляє слова.

 І дівчинка: Співа соловейко про сонце й хмаринку;

Про любу Вкраїну, що квітне в барвінку.

 ІІ дівчинка: А нам не наслухатись гарних пісень:

В садок під калину приходим щодень.

 І дівчинка: І дуже ми вдячні маленькій пташині:

Хоча вона взимку жила на чужині,

 ІІ дівчинка: Та пісню принесла у рідний свій край.

Співай, соловейку, ще дужче співай!

“Вилітає” соловейко.

 Дівчинка:  Ти про що, соловейко, співаєш,

Сиплеш радість іскристу свою?

 Соловейко: Що ніде так гарно не буває,

Як у рідному нашім краю.

“Вилітає” деркач.

 Деркач:  Я деркач, я маю крила, як увесь пташини рід.

Та в ногах у мене сила, я – пташина-скорохід.

З чужини, здолавши втому, дні і ночі – сорок діб! –

Пішки дибав я додому – диб та диб! Диб та диб!

Натрапляв на скелі гострі, від буранів утікав,

І не раз мисливський постріл на зорі мене лякав.

Здер я ноги, зранив спину...

Схудлий, стомлений, кривий,

Я прийшов на батьківщину

І, як бачите, - живий.

 І дівчинка: Пташки повертаються сюди,

Радіють, плачуть і хвилюються.

І так одвічно, так завжди

Землею рідною милуються.

 ІІ дівчинка: Вони на різні голови

Співатимуть для тебе,

І в краплях срібної роси

Побачиш чисте небо.

Усі учасники свята стають, взявшись за руки.

 Дівчина:  То ж не завадить, друзі, нам,

Згадати нині по-новому:

Був давній звичай у древлян –

Вклонятися всьому живому.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59173. Урок із біопластики. Чудеса з Колобком 38.5 KB
  Життя зродився з неї Сокіл. Бо ви є Життя. І ті що прийдуть не зазнають Добра без Зла і Краси без Погані бо без цього не пізнають що таке життя і навіщо жити в ньому. У Білобога ж у Вирію вродились бог громовиці Перун...
59174. Юні знавці рідної мови 42.5 KB
  Якщо людина слово відчуває серцем вона здатна передати найтонші відтінки думки почуття й переживання може піднятись на вершину людської культури. Адже людина стала власне людиною з тієї миті як свою думку втілила у слово.
59175. Я, моя школа, моя родина. Сценарій проведення Дня родини серед учнів 10-х класів разом із батьками 56 KB
  Усе життя ми кого-небудь любимо. Іноді ця любов буває скороминущою, іноді нерозділеною, іноді божевільною. І тільки одна любов може витримати все, пройти через усі іспити, піддатися всесвітньому руйнуванню, але все-таки бути нездоланною.
59176. Я - майбутній підприємець. Ділова гра 37 KB
  Водночас слід зазначити що підприємництво це особливий вид діяльності і ця особливість характеризується такими ознаками: Це самостійна діяльність діяльність за свій рахунок. Головне на чому тримається підприємницька діяльність це власність підприємця.
59177. Урок-драматизація в початковій школі. Я в цім світі не один 49 KB
  Виступ класного мінітеатру Давайте пригадаємо казку Крихітка Єнот. Дійові особи: автор Мама Єнотиха Крихітка Єнот Мавпочка. В одному лісі в невеличкій хатинці жила собі Мама Єнотиха зі своїм синочком КрихіткоюЄнотом.
59178. Призначення етичного кодексу при регулюванні діяльності різних служб та підприємств 30 KB
  Познайомитися з призначенням етичних кодексів при регулюванні діяльності різних служб підприємств груп. Посібники: Розяснення принципів написання етичних кодексів роздавальний матеріал. Приклади етичних кодексів роздавальний матеріал див. Аналізуються приклади етичних кодексів.
59179. Якщо краса позбавлена душі за новелою Томаса Манна: Смерть у Венеції 36.5 KB
  Художні особливості твору: карнавальний принцип значення деталі позиція оповідача афористичність традиційні і новаторські засоби відображення дійсності поєднання реалізму з модернізмом вплив імпресіонізму експресіоністичні елементи...
59180. Урок - елегія за творчістю Лесі Українки. Я маю те, що в серці не вмирає 32 KB
  Стояла я і слухала весну Вона мені багато говорила. Співала пісню дзвінку й голосну То знов таємнотихо шепотіла Вона мені співала про любов Про молодощі радощі надії Вона мені переспівала знов Те що давно мені співали мрії.
59181. Ярій, душе! Ярій, а не ридай... Сценарій літературного вечора, присвяченого В. Стусу 47.5 KB
  У листі від 25 квітня 1970 року до сина Василь згадує як він з самого дитинства було йому менше року уперше відчув себе самотнім: мама в полі довкола нікого нема. Вересень у житті Стуса роковий: 20 вересня 1965 року його відраховують із аспірантури інституту літератури...