59204

ЗУСТРІЧ ПТАХІВ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ти чуєш ллється між дубів Весела пісенька Пашків Тепловій: Із далекої землі Повертаються додому Довгоногі журавлі. ІІ дівчинка: Не турбуйтесь ми вас всі вітаєм Довгоногі рідні журавлі. Хатина з вікна виглядає дівчинка до неї прилітає дівчинкаластівка.

Украинкский

2014-05-05

33 KB

0 чел.

ЗУСТРІЧ  ПТАХІВ

 Дійові особи: дівчинка старшого віку, дівчатка (четверо), діти, Тепловій, Журавлі, Ластівка, Шпак, Соловейко, Деркач.

 Декорації: імітоване подвіря, стоїть хатка, дерева, кущі.

 Музичне оформлення: запис співу пташок, грамзапис веснянки “Ой прийшла весна” у виконанні Ніни Матвієнко, українська народна пісня “Щебетала пташечка”.

На сцену виходить дівчина старшого віку в українському костюмі з випеченими “жайворонками” у ситі.

 Дівчина:  У нас здавна є традиція славна:

Воду брати з чистої криниці,

Муку з ярої пшениці,

Руками добрими замісити

І гостей на свято запросити.

Тихо звучить грамзапис веснянки “Ой прийшла весна” у виконанні Ніни Матвієнко. Вибігають дівчатка, одягнені в українські костюми.

 Дівчатка:  Ой, виходьте, дівчата,

Будемо весну стрічати,

Весну красну вітати.

(Звертаються до дівчини). А правду кажуть старі люди, що весну птахи на крилах приносять?

 Дівчина:  Правду.

Йдіть до мене, жайворонки беріте,

На високу гору йдіте.

Пісеньок гарних співайте,

Весну-красну величайте.

  (Дає дітям печиво “жайворонки”).

  Благословляю вас, діти, весну закликати

із веселою посмішкою і жайворонком-пташкою.

Діти підносять вгору “жайворонків” і промовляють.

 Діти: Пташок викликаємо із теплого краю:

Летіть, соловейки, на нашу земельку,

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.

 Раптом здалеку лунає чийсь голос: “Аго-го-о-о-ов! Ачу-чу-у-у-у! Фю-фю-фю-фю!” Музика припиняється.

 Діти: Справді голос чути...

Хто це може бути?

Зявляється теплий вітер – Тепловій. В оранжевому вбранні, з червоними та зеленими стрічками і кошиком перших весняних квітів у руках.

 Діти: Це ти гукав? Хто ти такий?

 Тепловій: Я теплий вітер Тепловій!

Понад землею я літаю,

Спішу-лечу скоріш до гаю.

Бо я веселу, сонячну весну

З далекої дороги виглядаю! (Чути спів пташок).

 І дівчинка: Ти чуєш, ллється між дубів

Весела пісенька Пашків?

 Тепловій: Із далекої землі

Повертаються додому

Довгоногі журавлі.

Дружно крилами шумлять,

Роздивляються здаля.

На сцену ключем “вилітають” дівчатка-журавлі.

 Журавлі:

 1 журавель: Де це наша споконвіку облюбована земля?

 2 журавель: Пролетіли тридцять рік,

 3 журавель: Проминули сім морів,

 4 журавель: Може, в скелі наші гнізда на високій на горі?

 5 журавель: Може, в парках вони? – Ні!

 6 журавель: Може, в сквериках? – Ні, ні, ні!

 1 журавель: Може, в полі, серед поля, в молодій озимині?

 2 журавель: Нам далеко ще летіть, поки в крилах заболить.

 3 журавель: До широких споконвіку облюбованих боліт.

 Тепловій: Здрастуйте, журавлики веселі,

Як жилося вам на чужині?

Вже за вами скучили гніздечка

В нашій рідній стороні.

Тепле сонце вже летить над краєм,

І весна приходить по ріллі.

 ІІ дівчинка: Не турбуйтесь, ми вас всі вітаєм,

Довгоногі, рідні журавлі.

Хатина, з вікна виглядає дівчинка, до неї прилітає дівчинка-ластівка.

 Дівчинка: Ти знов защебетала у мене під вікном,

Із вирію вернувшись, клопочешся гніздом.

А там же вічне літо цвіте, як божий рай, -

Чого ж вернулась знову ти в мій журливий край?

 Ластівка:  Хоч літо там і сяє, - лютіше тут мені:

Така квітучо-пишна Вкраїна по весні.

Так квітчасто-люба, що й в тім краю-раю

Вже бачу я хатинку, де се гніздечко вю.

Діти співають українську народну пісню “Щебетала пташечка”.

Вилітає шпак. Стає біля дерева, на якому прикріплена шпаківня.

 І дівчинка:  Знову в саду молодому

Шпаківні з пахучих дощок,

І знову у нас біля дому

Щебече знайомий шпачок.

 ІІ дівчинка: Учора в годині досвітні

Вже чуємо, з саду звучать

Пісень переливи привітні.

 Шпак: Прибув я весну зустрічать.

З далекого теплого краю

Невтомно летів я сюди.

Я знаю, я знаю, я знаю,

Що рідні найкращі сади.

ну де ще на світі їм рівні,

З таким кучерявим гіллям?

За те, що зробили шпаківні,

Все літо співатимуть вам!

Дві дівчинки йдуть. Чути спів соловя. Зупиняються.

 І дівчинка:  Аж гнеться калина від співу дзвінкого!

Це що там співає? Не видно нікого.

 ІІ дівчинка: Поглянь-но ти краще в калину рясну:

Ото соловейко стрічає весну.

 І дівчинка:  Щебече, витьохкує, срібно сміється,

І де стільки сили у нього береться?

 ІІ дівчинка: Такий же маленький, а як він співа!

Немов би до нас вимовляє слова.

 І дівчинка: Співа соловейко про сонце й хмаринку;

Про любу Вкраїну, що квітне в барвінку.

 ІІ дівчинка: А нам не наслухатись гарних пісень:

В садок під калину приходим щодень.

 І дівчинка: І дуже ми вдячні маленькій пташині:

Хоча вона взимку жила на чужині,

 ІІ дівчинка: Та пісню принесла у рідний свій край.

Співай, соловейку, ще дужче співай!

“Вилітає” соловейко.

 Дівчинка:  Ти про що, соловейко, співаєш,

Сиплеш радість іскристу свою?

 Соловейко: Що ніде так гарно не буває,

Як у рідному нашім краю.

“Вилітає” деркач.

 Деркач:  Я деркач, я маю крила, як увесь пташини рід.

Та в ногах у мене сила, я – пташина-скорохід.

З чужини, здолавши втому, дні і ночі – сорок діб! –

Пішки дибав я додому – диб та диб! Диб та диб!

Натрапляв на скелі гострі, від буранів утікав,

І не раз мисливський постріл на зорі мене лякав.

Здер я ноги, зранив спину...

Схудлий, стомлений, кривий,

Я прийшов на батьківщину

І, як бачите, - живий.

 І дівчинка: Пташки повертаються сюди,

Радіють, плачуть і хвилюються.

І так одвічно, так завжди

Землею рідною милуються.

 ІІ дівчинка: Вони на різні голови

Співатимуть для тебе,

І в краплях срібної роси

Побачиш чисте небо.

Усі учасники свята стають, взявшись за руки.

 Дівчина:  То ж не завадить, друзі, нам,

Згадати нині по-новому:

Був давній звичай у древлян –

Вклонятися всьому живому.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14868. ҚАЗАҚ ҒАШЫҚТЫҚ ЖЫРЛАРЫНЫҢ ОРЫНДАЛУ ЕРЕКШЕЛІКТЕРІ 170 KB
  Бұлтбаева Айзада Зейкеновна ҚАЗАҚ ҒАШЫҚТЫҚ ЖЫРЛАРЫНЫҢ ОРЫНДАЛУ ЕРЕКШЕЛІКТЕРІ Зерттеу жұмысының жалпы сипаттамасы Диссертациялық зерттеудің өзектілігі. Халық эпосы қазақ баласының рухын көтеріп санасын түзейтін ғасырлар үні еліміздің рухани байлығының көне...
14869. Қазақ өнері 57 KB
  Қазақ өнері Өнерi. Қазақстан жерiнде кезiгетiн бейнелеу өнерiнiң алғашқы нұсқалары палеолит дәуiрiне жатады. Олар Қаратау мен Хантау тауларында тасқа қашалған жанжануарлар тұрпаты түрiнде кездеседi. Неолит және қола дәуiрiнде тасқа бедерленген Баянауыл үңгiрiндегi Павло
14870. ҚАЗАҚ ТАРИХЫ – ТҮРКІЛЕРДІҢ ДАЛАЛЫҚ ӨРКЕНИЕТІНІҢ ҚҰРАМДАС БӨЛІГІ 44 KB
  ҚАЗАҚ ТАРИХЫ ТҮРКІЛЕРДІҢ ДАЛАЛЫҚ ӨРКЕНИЕТІНІҢ ҚҰРАМДАС БӨЛІГІ Ж. Исахметұлы А.Е. Жұрынбай Тараз мемлекеттік педагогикалық институты Жамбыл облыстық педагог кадрлардың білімін жетілдіру және қайта даярлау институты Тараз қ. Осы күнге дейін тарихшылардың ...
14871. Қазақ халқының салт-дәстүрлері 108 KB
  Қазақ халқының салтдәстүрлері Той малы Той малы дәстүр. Жүз жылқы той малына кетіпті М.Ж.Көпеев. Келін алуға келген қадірлі құдалар ел дәстүр салты бойынша сән салтанатымен жөн жосығымен келіп түседі. Бұл жолдың кәде жоралары да көп болады. Соның ішінде ең ба
14872. Мәдениет, салт-дәстүрлер 162.5 KB
  Мәдениет салтдәстүрлер Балаға ат қою Бала дүниеге келгеннен кейін атасы мен әжесі немесе ауыл ақсақалы балаға ат қояды. Ат қоюшы адам баланың құлағына: Сенің атың деп үш рет қайталайды. Бесікке салу Шілдехана өткеннен кейін баланың әкешешесі бесік тойын жаса
14873. Қазақтар 141.5 KB
  Қазақтар Қазақтар ұлт Қазақстан Республикасының байырғы және негiзгi халқы. Қдың ҚРдағы саны 83 млн. 1999 әлемде 124 млн. Түркi тiлдерiнiң солт.батыс қыпшақ тiлдерi тобына жататын қазақ тiлiнде сөйлейдi. Ислам дiнiнiң сүнниттiк бағытын қабылдаған. Оған дейiн шаман дiнiнiң негi...
14874. Қазақтың ас беру дәстүрі: әлеуметтік-саяси қызметі (XVIII–XIX ғғ. деректері бойынша) 241 KB
  Қазақтың ас беру дәстүрі: әлеуметтіксаяси қызметі XVIIIXIX ғғ. деректері бойынша КІРІСПЕ Тақырыптың өзектілігі. Қазақ қоғамының әлемдік тарих үрдісінің бір саласы ретінде өзінің өткенінде жүйелі ой елегіне түспеген зерттелмеген зерттелсе де біртекті бағасына ие бол...
14875. ҚАЗАҚ БИI 48 KB
  ҚАЗАҚ БИI Қазақ би өнерiнiң түп тамыры ғасырлар қойнауынан нәр алатыны белгiлi. Бүгiнде бишiлер де би ансамбльдерi де би студиялары да жоқ емес баршылық. Бiрақ кәсiби жеке бишiлерiмiз саусақпен санарлықтай. Менi көптен берi осы мәселе ойландырады. Бiздiң би әлi әлемге таныла
14876. ҚАЗАҚТЫҢ ДӘСТҮРЛІ МӘДЕНИЕТІ 47 KB
  Ақселеу Сейдімбек Л.Н. Гумилев атындағы Еуразия ұлттық университетінің профессоры филология ғылымдарының докторы ҚАЗАҚТЫҢ ДӘСТҮРЛІ МӘДЕНИЕТІ Адамзат баласы жасаған мәдениет екі түрге бөлінетінін білесіздер. Біріншісі рухани мәдениет екіншісі материа...