59204

ЗУСТРІЧ ПТАХІВ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ти чуєш ллється між дубів Весела пісенька Пашків Тепловій: Із далекої землі Повертаються додому Довгоногі журавлі. ІІ дівчинка: Не турбуйтесь ми вас всі вітаєм Довгоногі рідні журавлі. Хатина з вікна виглядає дівчинка до неї прилітає дівчинкаластівка.

Украинкский

2014-05-05

33 KB

0 чел.

ЗУСТРІЧ  ПТАХІВ

 Дійові особи: дівчинка старшого віку, дівчатка (четверо), діти, Тепловій, Журавлі, Ластівка, Шпак, Соловейко, Деркач.

 Декорації: імітоване подвіря, стоїть хатка, дерева, кущі.

 Музичне оформлення: запис співу пташок, грамзапис веснянки “Ой прийшла весна” у виконанні Ніни Матвієнко, українська народна пісня “Щебетала пташечка”.

На сцену виходить дівчина старшого віку в українському костюмі з випеченими “жайворонками” у ситі.

 Дівчина:  У нас здавна є традиція славна:

Воду брати з чистої криниці,

Муку з ярої пшениці,

Руками добрими замісити

І гостей на свято запросити.

Тихо звучить грамзапис веснянки “Ой прийшла весна” у виконанні Ніни Матвієнко. Вибігають дівчатка, одягнені в українські костюми.

 Дівчатка:  Ой, виходьте, дівчата,

Будемо весну стрічати,

Весну красну вітати.

(Звертаються до дівчини). А правду кажуть старі люди, що весну птахи на крилах приносять?

 Дівчина:  Правду.

Йдіть до мене, жайворонки беріте,

На високу гору йдіте.

Пісеньок гарних співайте,

Весну-красну величайте.

  (Дає дітям печиво “жайворонки”).

  Благословляю вас, діти, весну закликати

із веселою посмішкою і жайворонком-пташкою.

Діти підносять вгору “жайворонків” і промовляють.

 Діти: Пташок викликаємо із теплого краю:

Летіть, соловейки, на нашу земельку,

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.

 Раптом здалеку лунає чийсь голос: “Аго-го-о-о-ов! Ачу-чу-у-у-у! Фю-фю-фю-фю!” Музика припиняється.

 Діти: Справді голос чути...

Хто це може бути?

Зявляється теплий вітер – Тепловій. В оранжевому вбранні, з червоними та зеленими стрічками і кошиком перших весняних квітів у руках.

 Діти: Це ти гукав? Хто ти такий?

 Тепловій: Я теплий вітер Тепловій!

Понад землею я літаю,

Спішу-лечу скоріш до гаю.

Бо я веселу, сонячну весну

З далекої дороги виглядаю! (Чути спів пташок).

 І дівчинка: Ти чуєш, ллється між дубів

Весела пісенька Пашків?

 Тепловій: Із далекої землі

Повертаються додому

Довгоногі журавлі.

Дружно крилами шумлять,

Роздивляються здаля.

На сцену ключем “вилітають” дівчатка-журавлі.

 Журавлі:

 1 журавель: Де це наша споконвіку облюбована земля?

 2 журавель: Пролетіли тридцять рік,

 3 журавель: Проминули сім морів,

 4 журавель: Може, в скелі наші гнізда на високій на горі?

 5 журавель: Може, в парках вони? – Ні!

 6 журавель: Може, в сквериках? – Ні, ні, ні!

 1 журавель: Може, в полі, серед поля, в молодій озимині?

 2 журавель: Нам далеко ще летіть, поки в крилах заболить.

 3 журавель: До широких споконвіку облюбованих боліт.

 Тепловій: Здрастуйте, журавлики веселі,

Як жилося вам на чужині?

Вже за вами скучили гніздечка

В нашій рідній стороні.

Тепле сонце вже летить над краєм,

І весна приходить по ріллі.

 ІІ дівчинка: Не турбуйтесь, ми вас всі вітаєм,

Довгоногі, рідні журавлі.

Хатина, з вікна виглядає дівчинка, до неї прилітає дівчинка-ластівка.

 Дівчинка: Ти знов защебетала у мене під вікном,

Із вирію вернувшись, клопочешся гніздом.

А там же вічне літо цвіте, як божий рай, -

Чого ж вернулась знову ти в мій журливий край?

 Ластівка:  Хоч літо там і сяє, - лютіше тут мені:

Така квітучо-пишна Вкраїна по весні.

Так квітчасто-люба, що й в тім краю-раю

Вже бачу я хатинку, де се гніздечко вю.

Діти співають українську народну пісню “Щебетала пташечка”.

Вилітає шпак. Стає біля дерева, на якому прикріплена шпаківня.

 І дівчинка:  Знову в саду молодому

Шпаківні з пахучих дощок,

І знову у нас біля дому

Щебече знайомий шпачок.

 ІІ дівчинка: Учора в годині досвітні

Вже чуємо, з саду звучать

Пісень переливи привітні.

 Шпак: Прибув я весну зустрічать.

З далекого теплого краю

Невтомно летів я сюди.

Я знаю, я знаю, я знаю,

Що рідні найкращі сади.

ну де ще на світі їм рівні,

З таким кучерявим гіллям?

За те, що зробили шпаківні,

Все літо співатимуть вам!

Дві дівчинки йдуть. Чути спів соловя. Зупиняються.

 І дівчинка:  Аж гнеться калина від співу дзвінкого!

Це що там співає? Не видно нікого.

 ІІ дівчинка: Поглянь-но ти краще в калину рясну:

Ото соловейко стрічає весну.

 І дівчинка:  Щебече, витьохкує, срібно сміється,

І де стільки сили у нього береться?

 ІІ дівчинка: Такий же маленький, а як він співа!

Немов би до нас вимовляє слова.

 І дівчинка: Співа соловейко про сонце й хмаринку;

Про любу Вкраїну, що квітне в барвінку.

 ІІ дівчинка: А нам не наслухатись гарних пісень:

В садок під калину приходим щодень.

 І дівчинка: І дуже ми вдячні маленькій пташині:

Хоча вона взимку жила на чужині,

 ІІ дівчинка: Та пісню принесла у рідний свій край.

Співай, соловейку, ще дужче співай!

“Вилітає” соловейко.

 Дівчинка:  Ти про що, соловейко, співаєш,

Сиплеш радість іскристу свою?

 Соловейко: Що ніде так гарно не буває,

Як у рідному нашім краю.

“Вилітає” деркач.

 Деркач:  Я деркач, я маю крила, як увесь пташини рід.

Та в ногах у мене сила, я – пташина-скорохід.

З чужини, здолавши втому, дні і ночі – сорок діб! –

Пішки дибав я додому – диб та диб! Диб та диб!

Натрапляв на скелі гострі, від буранів утікав,

І не раз мисливський постріл на зорі мене лякав.

Здер я ноги, зранив спину...

Схудлий, стомлений, кривий,

Я прийшов на батьківщину

І, як бачите, - живий.

 І дівчинка: Пташки повертаються сюди,

Радіють, плачуть і хвилюються.

І так одвічно, так завжди

Землею рідною милуються.

 ІІ дівчинка: Вони на різні голови

Співатимуть для тебе,

І в краплях срібної роси

Побачиш чисте небо.

Усі учасники свята стають, взявшись за руки.

 Дівчина:  То ж не завадить, друзі, нам,

Згадати нині по-новому:

Був давній звичай у древлян –

Вклонятися всьому живому.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73746. Теоретичні засади анімації в туризмі 74.5 KB
  Анімаційна діяльність у сфері туризму є невід’ємною частиною культурно-дозвіллєвої діяльності соціуму взагалі і окремої людини зокрема. Для розуміння анімаційних процесів необхідно чітко визначитись з більш ґрунтовними поняттями, з поняттям „дозвілля”.
73749. История становления социального партнерства в мире 36.5 KB
  Регулирование социально-трудовых отношений в этот период носит одно сторонник характер. С легитимацией профсоюзов наемные работники получили своего официального представителя в процессе регулирования социально-трудовых отношений.
73750. Організація нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку 147.5 KB
  Нормативноправову основу організації бухгалтерського обліку; порядок формування і документального оформлення облікової політики підприємства. Після вивчення теми 2 студент повинен вміти: пояснити рівні нормативноправового регулювання бухгалтерського обліку; розробити положення про облікову політику; охарактеризувати організаційні методичні та технічні складові облікової політики. Ключові слова Структура нормативноправового регулювання бухгалтерського обліку облікова політика...
73751. Зародження та розвиток анімаційних форм дозвілля 160.5 KB
  На відміну від сучасної людини, якій не важко відокремити свій вільний час від робочого, первісні люди сприймали життя як єдиний безперервний процес виживання свого роду і племені у ворожому і багато в чому незрозумілому світі.
73752. Социальные тенденции развития социального партнёрства 44 KB
  Тенденции развития социально трудовых отношений в развитых странах Основные результаты социально-трудовых отношений индустриальной эпохи. Социально трудовые отношения несмотря на наличие различных механизмов их регулирования продолжают оставаться противоречивыми. Эти противоречия кроются в самой природе социально-трудовых отношени...
73753. ГЕОЕКОЛОГІЧНЕ, ГІДРОГЕОЛОГІЧНЕ, ГЕОЛОГІЧНЕ ТА ІНЖЕНЕРНО – ГЕОЛОГІЧНЕ КАРТУВАННЯ 27.5 KB
  Загальні принципи і методи картування. Геологічне картування або геологічна зйомка вивчення геологічної будови земної кори тобто головна мета це складання різних карт того чи іншого регіону. Також при картуванні використовується аерофотометоди на основі яких можливо з високою точністю встановити на місцевості і відобразити на геологічній карті межі та інші деталі геологічної будови об`єкта картування.