59212

Особливості тексту-опису. Робота автора у тексті-описі

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Особливості текстуопису. Виявити особливості текстуопису Виявити роботу автора опису. Які види текстів ми вже уміємо писати Текстрозповідь Які ж особливості мас тексірозповідь Важливо викласти послідовність подій не розірвати ланцюжок подій...

Украинкский

2014-05-05

72.5 KB

0 чел.

Сценарій проведення уроку.

Тема. Особливості тексту-опису.

"Робота" автора у тексті-описі.

Мета. Виявити особливості тексту-опису,

Виявити "роботу'" автора опису.

розвивати уяву, увагу, мислення.

Виховувати шанобливе ставлення до

слова, мови.

Обладнаний: картина А Куїнджі" Місячна ніч над Дніпром"

Хід уроку:

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. - Які види текстів ми вже уміємо писати" (Текст-розповідь)

- Які ж особливості мас тексі-розповідь? (Важливо викласти послідовність подій, не розірвати "ланцюжок" подій)

- Сьогодні ми з вами познайомимося з особливостями тексту-опису. Щоб навчитися писати тексти-описи, нам потрібно зрозуміти; яку "роботу виконує автор тексту-опису. А чи потрібно нам взагалі вміти писати тексти-описи? Чи не достатньо нам добре писати розповіді?

Діти. Нам часто у житті доводиться описувати те, що ми бачили або відчували, коли розповідаємо про краєвиди місцевості, де побували, відпочивали, про нові країни, по яких мандрували, про людину, з якою товаришуємо.

Учитель. А коли ви читаєте опис, що вам це дає?

Діти. Ми хочемо уявити те, про що читаємо, хоч самі не бачили те, що нам описують. Нам стає зрозуміліше, що нам хочуть розповісти.

Учитель. Чи залежить від "якості" опису те, що ми уявляємо?

Діти. Так. Чим кращий опис, тим точніше ми можемо уявити те, що бачив автор.

Учитель. Отже, добре складений опис допомагає людям "бачити" те, очевидцями чого вони не були, те, чого не бачили. А недбалий опис дає тільки поверхневі уявлення, людина погано уявляє те, що її описують. Щоб бути хорошим оповідачем, тобто, щоб бути зрозумілішим своїм співрозмовникам, потрібно знати особливості тексту-опису і "роботу" автора опису.

ІІ. Визначення особливостей тексту-опису і "роботи" автора тексту-опису.

Учитель. Складемо схему особливостей тексту-опису.

Отже, ми бачили пейзаж, картину чи розглядали людину. Ми були очевидцями.

А читачі не бачили того, що бачили ми. Вони не були очевидцями


Учитель.
Яке ж завдання автора?

Діти. Він повинен так описати, щоб читачі "побачили" те, що бачив автор.

Учитель. Отже, "робота" автора тексту-опису - детально описати, "намалювати" словами картину (людину, явище природи) читачам, які його не бачили. "Намалювати" так, щоб читачі могли уявити те, що бачив автор.

Автор повинен випередити всі запитання, які можуть виникнути у читачів і дати на них відповіді у тексті. Це нам слід враховувати під час написання тексту-опису.

Ш. Знайомства з текстом-описом.

1.

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми спробуємо себе спочатку у ролі не автора, а читачів. Чи вдасться нам уявити те, що нам описує автор? Чи не виникнуть у нас запитання до нього? Потім ми порівняємо наші уявлення з самою картиною.

- Ми за вами вчилися розглядати, вивчати картини художників. Ми намагалися зрозуміти, що ж намалював художник, який настрій передає нам його картина.

- Зараз ми послухаємо опис картини, а побачимо її уже після обговорення.

- Намагайтеся здогадатися, що зображено на цій картині. Прислухайтеся до своїх відчуттів.

Цей опис складено мистецтвознавцем - людиною, яка професійно займається описом і поясненням змісту картин. Ці люди працюють у образотворчий музеях і допомагають відвідувачам музею зрозуміти задум художника.

Отже, опис:

Перед нами розкривається широкий простір, що поширюючись, іде вдалину: рівнина, перекреслена зеленуватою стрічкою тихої ріки, майже зливається на горизонті з темним небом, що вкрите рядами легких хмар. У вишині вони трохи розійшлися і в утворене вікно глянув Місяць, освітив річку, хатки і павутину стежин на ближньому березі. Все у природі притихло зачароване чудесним сіянням неба і води.

Блискучий серебристо-зеленкуватий диск Місяця залив своїм таємничим фосфоруючим світлом землю, що пірнула у нічний спокій. Воно (світло) таке сильне, що деякі глядачі намагалися заглянути за картину, щоб знайти там ліхтар чи лампу. Але ліхтаря не було, а Місяць продовжував випромінювати своє чарівне, таємниче світло.

Гладеньким відбивають це світло води ріки, з бархатистої сині ночі біліють стіни українських хат.

Це величне видовище змушує думати про вічність і незнищенну красу світу.

2. Перевірка розуміння опису.

Учитель. Що ж ви зрозуміли, що уявили?

Діти. - Я зрозумів, що на картині зображено ніч, темне небо, тиху річку і яскравий Місяць.

- Я уявила, як Місяць виглядає між хмарами і освітлює спокійну, зеленувату річку.

- А річка ця схожа на дзеркало.

- Світло Місяця таємниче, фосфоруючи і вся земля, ніби зачарована ним світлом.

- А я "побачив" на березі річки біленькі хатинки і стежинки.

- Я не "побачив" як земля і небо розмежовуються чіткою лінією. Вони, немов злилися.

- А небо покрите темними невеличкими рядами, між якими світить Місяць

3. Розгляд картин

Учитель. Цікаво, чи правильно ми "побачили" картину. Ось погляньте на цей шедевр Архипа Куїнджі "Місячна ніч над Дніпром".

Що з того, що "побачили ми в описі, ми побачили на картині?

Діти. - Ми майже точно уявили те, що намалював художник.

От тільки нам не описали, що на березі річки є млин, який добре помітно на фоні вези.

Учитель. Автор випустив з уваги цю деталь та все ж його опис допоміг нам уявити картину художника ще до того, як ми її побачили.

- Які ж слова і словосполучення допомогли автору опису "намалювати" те, що малював фарбами художник?

Діти.  - Зеленувата стрічка річки.

- Глянув Місяць.

- Павутина стежин.

- Чудесне сіяння неба і води.

- Блискучий диск Місяця.

- Таємниче, фосфоруючи світло.

- Пірнула у нічний спокій.

- бархатиста синь ночі.

- Величне видовище.

Учитель. Використовуючи порівняння, переносне значення слів автор тексту опису "малює" словами, передає настрій картини, випереджує наші запитання.

IV. Підсумок уроку. Мотивація навчальної діяльності на наступний урок.

Учитель. З якою роллю з нашої схеми ми успішно справилися на уроці?

Діти. Ми були читачами, які "побачили" те, що прочитали.

Учитель. Що ж нам слід зробити, щоб, коли ми станемо авторами тексту-опису, досягти такого ж результату: дати можливість читачам “побачити” те, що бачимо ми.

Діти. - Ми не забудемо про жодну деталь картини.

- Ми використовуватимемо "кольоровії слова, порівняння.

- Відповідатимемо не запитання читачів ще до самих запитань.

Учитель. На наступному уроці ми всі разом будемо пробувати себе у ролі автора тексту-опису іншої картини. Сподіваюся, що з цим завданням ми справимося теж успішно.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25627. Гистогенез и органогенез 22 KB
  4 неделя Углубление желточной складки образование желточного стебля и приподнятие зародыша в полости амниона. Замыкание нервной трубки и формирование переднего невропора к 25 сут и заднего невропора к 27 сут образование нервных ганглиев; закладка легкого желудка печени поджелудочной железы эндокринных желез аденогипофиза щитовидной и околощитовидных желез. Образование ушной и хрусталиковой плакод первичной почки мезонефроса. Образование зачатков верхних и нижних конечностей 4 пар жаберных дуг.
25628. Гладкие мышечные ткани 29.5 KB
  Стволовые клетки и клеткипредшественники в гладкой мышечной ткани на этапах эмбрионального развития пока точно не отождествлены. Поверх чехликов из базальной мембраны между миоцитами проходят эластические и ретикулярные волокна объединяющие клетки в единый тканевой комплекс. Ретикулярные волокна проникают в щели на концах миоцитов закрепляются там и передают усилие сокращения клетки всему их объединению. Поэтому после поступления нервного импульса медиатор распространяется диффузно возбуждая сразу многие клетки.
25630. Дифференцировка первичной эктодермы 39 KB
  Меньшая часть эктодермы расположенная над хордой нейроэктодерма дает начало дифференцировке нервной трубки и ганглиозной пластинки. Нейруляция процесс образования нервной трубки протекает по времени неодинаково в различных частях зародыша. Замыкание нервной трубки начинается в шейном отделе а затем распространяется кзади и несколько замедленнее в краниальном направлении где формируются мозговые пузыри. Из нервной трубки образуются нейроциты и нейроглия головного и спинного мозга сетчатки глаза и органа обоняния.
25631. Диффузная эндокринная система 32 KB
  Среди одиночных гормонпродуцирующих клеток различают две самостоятельные группы: I нейроэндокринные клетки APUDсерии нервного происхождения; II клетки не нервного происхождения. Эти клетки характеризуются способностью поглощать и декарбоксилировать предшественники аминов англ. Согласно современным представлениям клетки APUDсерии развиваются из всех зародышевых листков и присутствуют во всех тканевых типах: 1 производные нейроэктодермы {нейроэндокринные клетки нейросекреторных ядер гипоталамуса эпифиза мозгового вещества...
25632. Железистые эпителии 42.5 KB
  Железистый эпителий состоит из железистых или секреторных клеток гландулоцитов. Они накапливаются в местах наибольшей активности клеток т. В цитоплазме клеток обычно присутствуют секреторные гранулы размер и строение которых зависят от химического состава секрета. Цитолемма имеет различное строение на боковых базальных и апикальных поверхностях клеток.
25633. Желудок 56 KB
  Пепсин вырабатывается в неактивной форме в виде пепсиногена который в содержимом желудка в присутствии соляной кислоты превращается в активную форму пепсин. Слизь покрывая поверхность слизистой оболочки желудка предохраняет ее от действия хлористоводородной кислоты и от повреждения грубыми комками пищи. Механическая функция желудка состоит в перемешивании пищи с желудочным соком и проталкивания переработанной пищи в двенадцатиперстную кишку. В осуществлении функции принимает участие мускулатура желудка.
25634. Желчь 31 KB
  К ним относятся внутрипеченочные и внепеченочные желчные протоки. К внутрипеченочным принадлежат междольковые желчные протоки а к внепеченочным правый и левый печеночные протоки общий печеночный пузырный и общий желчный протоки. Междольковые желчные протоки вместе с разветвлениями воротной вены и печеночной артерии образуют в печени триады. На этом основании предполагают что междольковые желчные протоки выполняют секреторную функцию.
25635. ИММУННАЯ СИСТЕМА И КЛЕТОЧНЫЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ В ИММУННЫХ РЕАКЦИЯХ 37 KB
  Иммунная система объединяет органы и ткани в которых происходит образование и взаимодействие клеток иммуноцитов выполняющих функцию распознавания генетически чужеродных субстанций антигенов и осуществляющих специфическую реакцию. Иммунитет это защита организма от всего генетически чужеродного микробов вирусов от чужих клеток или генетически измененных собственных клеток. В организме взрослого человека она представлена красным костным мозгом источником стволовых клеток для иммуноцитов центральным органом лимфоцитопоэза...