59218

Текст-опис за картиною. Сценарій проведення уроку

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Передати функції контролю за написанням твору групам Розвивати спостережливість, зв’язне мовлення, уміння чітко висловлювати свої думки. Виховувати шанобливе ставлення до слова і любов до природи.

Украинкский

2015-01-09

28.5 KB

0 чел.

Сценарій проведення уроку

Тема. Текст-опис за картиною.

Мета. Вчити описувати пейзажі за картиною

та планом.

Передати функції контролю за написанням твору групам Розвивати спостережливість, зв’язне мовлення, уміння чітко висловлювати свої думки. Виховувати шанобливе ставлення до слова і любов до природи.

Обладнання. Схема особливостей тексту-опису, репродукції картин.

Хід уроку:

1. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Що ми робили на минулому уроці?

Діти. Ми колективно писали текст-опис картини і перевірили, чи зрозуміло ми висловили свою думку, своє бачення.

Учитель. Яке ж завдання ми поставили перед собою на сьогоднішній урок?

Діти.   Сьогодні  ми   спробуємо  самі  (у групі) написати  текст-опис.  Кожна  група описуватиме свою картину, яку не бачили учні іншої групи.

Учитель. Як перевірятимемо свої опису?

Діти. Треба дати прочитати свій опис іншій групі, а картину не показувати – нехай відгадають, що було на ній зображено.

Учитель. Пригадайте, що повинен пам'ятати автор опису, щоб справитися зі своєю “роботою”? І яка у нього “робота”?

Діти. Автор повинен детально "змальовувати" словами картину, щоб читачі  змогли "побачити" те, очевидцями чого вони не були.

Учитель. Тож, складаючи, оцінюйте свій опис з точки зору читача: щоб йому було зрозуміло, що ми бачили.

Учитель. Пригадайте схему, за якою ми описувала картину.

Діти. Спочатку ми складати план.

Учитель. Дія чого?

Діти. Щоб нічого не забути, не випустити з уваги, бо від цього залежить. як нас зрозуміють.

Учитель. Як ви описуватимете кожен пункт плану?

Діти. Ми будемо підбирати слова (різні частини мови), словосполучення, будемо вживати переносне значення слів та порівняння.

Учитель. Отже, ми знаємо, що роботи, і знаємо, як це робити. Залишається тільки зробити. Тож вибирайте конверт з картиною.

ІІ. Самостійна робота груп

(учитель виконує роль консультанта груп)

1 група

План

1. Вітряна ніч

2. Пора року.

3. Озеро.

4. Береговий обрив.

5. Похмуре небо.

Текст-опис   (стиль збережено)

Місячна ніч

Осіннього вечора лютувала буря. Вітер виривав дерева з корінням, похилені дерева висять над озером. Озеро було освітлене місячним сяйвом. Місяць з-за хмар поглядає, на похилені дерева і доріжкою пробігає по озеру. Похмуре небо вкрите темними хмарами, які біжать наввипередки, втікаючи від злого вітру. Обрив над річкою облягали мох і трава.

Це була похмура холодна ніч.

2 група

План

(відсутній)

Текст-опис   (стиль збережено)

   ***

Погідного осіннього дня небо злилося з озером, мов заглядає у дзеркало його поверхні. Біля озера були молоді гори. Гори були різноманітні. Там росли молоді берези, маленькі ялини і могутня сосна. Сосна була дуже стара. Вона закривала своїми могутніми гілками світло малим ялинкам.

3 група

План

  1.  Весняний день.
  2.  Безшумний ліс.

3. Дзюркотливий струмок.

4. Задумане небо.

Текст-опис (стиль збережене)

Весняний день

Одного весняного дня ми зайшли у ліс. Дерева ще не прокинулись від довгого сну і сумують за своїм зеленим листячком Зате ялинки пишаються своїм зеленим вбранням. На зеленій поляні ростуть конвалії і підсніжники, а коло квітів ростуть "котики". А поміж горбочками і деревами дзюркотить дзеркальний струмок. Білокорі берези видивляються у струмок на свою красу. Щойно з далекого краю прилетіли ластівки і принесли на своїх крилах весну. Навіть небо після холодної зими гріється у проміннях сонечка.

Ліс зустрічає весну.

Ш. Підсумок уроку. Мотивація навчальної діяльності на наступний урок.

Учитель. Що ми робитимемо на наступному уроці?

Діти. Треба перевірити, чи зрозуміло ми висловили свою думку. Для цього будемо читати один одному свої описи і допоможемо їх удосконалити, виправити помилки.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25234. К. Леві-Строс Структурна антропологія 33.5 KB
  полягає в застосуванні структурного методу до аналізу історикоетнографічних процесів культури – як окремого людського буття так і етногенезу в цілому а також до становлення окремих форм соціального буття. полягає в тому щоб в процесі аналізу конкретної етнографічної проблематики наблизитися до осягнення проблеми становлення і формування людського суспільства і людської культури. З огляду на це вивчення життя первісних народів є ключем для розуміння загальних закономірностей культури. Енґельса оскільки момент якісного стрибка від...
25235. Поняття історичних законів у новоєвропейській філософії історії 25 KB
  Поняття історичних законів у новоєвропейській філософії історії. Поняття історичної закономірності у новоєвропейській філософії співіснує із поняттям прогресу.Час дух осягає себе в поняттях. Яскравої конкретизації поняття історичної закономірності набуває в марксизмі.
25236. Поняття системи у філософії науки 27 KB
  Поняття системи розкривається в двох основних значеннях – онтологічному та методологічному. В методології широко використовується поняття теоретичної системи знання яке описує встановлення єдності між різними елементами знання на основі певних семантичних та синтаксичних правил. Онтологічний зміст поняття система розкривається в формі опису складно існуючої реальності яку поділяють на елементи зв’язки між ними і характеризують як цілісне утвореня. Специфічне тлумачення поняття система набуває в рамках діалектики та синергетики де вона...
25237. Проблема міфології у філософській спадщині Лосєва 41 KB
  Проблема міфології у філософській спадщині Лосєва Олексій Лосєв 1893 1988 – представник російської філософії її €œзолотого віку€. Головні праці: €œФілософія імені€ €œМузика як предмет логіки€ €œДіалектика міфу€ €œІсторія античної естетики€. Міфологічна проблематика займає центральне місце в філософській спадщіні Лосєва. Сам себе він називава філософом міфу оскільки всі його роботи в тій чи іншій мірі спроба відкрити світ міфу для читатача.
25238. Проблеми єдності онтології та гносеології 23 KB
  Критика марксизму виявила неприйнятність в межах філософського осмислення буття науки тези Леніна про єдність онтології та гносеології оскільки людина як суб’єкт без їх відокремлення нездатна встановлювати осмислене відношення до буття на основі методів. Онтологія дає нам знання про буття а гносеологія про пізнання цього буття. Кожній частині буття відповідає своє адекватне пізнання. Постмодерний дискурс критикуючи раціонально зцентровану гносеологію виявляє ірраціональні елементи як онтологічні ознаки людського буття.
25239. Життєвий світ і система 32 KB
  Габермас досліджує шлях уречевлення комунікації визначаючи його як роз'єднання системи і життєвого світу. Концепція життєвого світу дістає своє емпіричне втілення за Габермасом в архаїчних суспільствах де структури нормативної інтеграції опосередковані мовленнєвою комунікацією водночас становлять системні структури. Тому архаїчне родове суспільство Габермас розглядає як втілення єдності системи й життєвого світу. Однак ця система зберігає своє відношення хоча й перетворене до життєвого світу.
25240. Життєвий світ та система 22 KB
  Поняття життєвого світу пов’язане з горизонтом. Розрізняють внутрішній та зовнішній горизонти. Внутрішній горизонт – це сукупність припущень якими ми керуємося в сприйнятті та розумінні речей. Зовнішній горизонт – це сукупність речей через яку ми сприймаємо річ.
25241. Філософія “критичного раціоналізму” К.Поп пера 25.5 KB
  логічна теорія наукового методу – є теорією дедуктивного методу перевірки згідно з якою гіпотезу можна перевірити тільки емпірично і тільки після того як вона була висунута. Процедура перевірки передбачає що з даної теорії за допомогою інших раніше прийнятих положень виводяться деякі одиничні положення €œпрогнози€ з них вибираються ті положення які не виводяться з попередньо прийнятої теорії і шляхом порівняння їх з результатами практичних застосувань і експериментів виноситься рішення стосовно них. При цьому позитивне рішення може...
25242. Основні концепції історико-філософського процесу 29.5 KB
  Основні концепції історикофілософського процесу. Можна виділити 3 історикофілософські парадигми: негативістську класичнугегелівську та пост класичну. Він будує свою систему як свбоме усвідомлення всього попереднього історикофілософського досвіду. Стрижнем історикофілософського наслідування її внутрішнім механізмом є діалектичне заперечення яке одержує значення найважливішого методологічного принципу аналізу поступального руху філософського знання наступна філософська система не просто відкидає попередню а діалектично заперечує її...