59219

Текст-опис за картиною В. Д. Поленова: Ставок, що заріс

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Вчити змальовувати пейзажі за картиною та колективно складеним планом. Розвивати мову і спостережливість, збагачувати словниковий запас, розвивати уміння висловлювати свої думки та почуття.

Украинкский

2014-05-05

32 KB

0 чел.

Сценарій проведення уроку (Відеоматеріал)

Тема.  Текст-опис за картиною В. Д. Поленова

"Ставок, що заріс"

Мета.  Вчити змальовувати пейзажі за картиною та

колективно складеним планом.

Розвивати мову і спостережливість, збагачувати

словниковий запас, розвивати уміння висловлювати

свої думки та почуття.

Розвивати естетичні почуття і потребу у прекрасному.

Виховувати шанобливе ставлення до слова і природи.

Обладнання Схема особливостей тексту-опису, репродукція картини В.Д.Полєнова " Ставок, що заріс".

Хід уроку:

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Згадайте, що ми вчили на минулому уроці?

Діти. Ми ознайомилися з особливостями тексту-опису.

Учитель. А для чого ми не вчили?

Діти. Щоб бути цікавими співрозмовниками. Поряд з розповіддю ми хочемо уміти описувати, щоб наші розповіді були детальнішими, зрозумілішими для людей, з якими ми спілкуємося.

Учитель. Чим відрізняється опис від розповіді?

Діти. Коли ми пишемо розповідь, важливо не розірвати "ланцюжок" подій, а коли пишемо опис, то потрібно "намалювати" словами те, що бачиш. "Намалювати" так, щоб люди, які не бачили, стали очевидцями.

Учитель. Згадаємо схему особливостей тексту-опису.

Діти. Автор бачить щось і описує те, що він бачив. Читачі, що не бачили того, що бачив автор, з його опису можуть "побачити" те саме.

Учитель. У якій ролі ми були на минулому уроці?

Діти. На минулому уроці ми були читачами.

Учитель. Чи справився автор зі своєю "роботою"? Чи "побачили" ми те, що бачив автор?

Діти. Так.

Учитель. Спробуємо ж себе у ролі автора.

Наше завдання - ми сьогодні будемо описувати картину, будемо автором.

Яку ж мету ми сьогодні поставимо?

Діти. Ми будемо вчитися детально описувати словами те, що ми бачимо на картині.

ІІ. Колективна підготовча робота

1. Розгляд картини.

2. Складання плану

Учитель. Що потрібно описати, щоб наші читачі зрозуміли, уявили те, що бачимо ми? Зафіксуємо це у плані.

План

1. Літній пень.

2. Казковий ліс

3. Лісовий ставок

4. Мальовнича поляна

5. Блакитне небо

IV. Робота над текстом твору

1. Колективний опис картини за першим пунктом плану

Учитель. Що ми будемо описувати у цьому пункті плану?

а) добір іменників, прикметників, дієслів та словосполучень

Діти. День (який?) спокійний, дивовижний, погожий, спокійний і т.д.

Проміння (яке?) спекотний, літній і т.д.

День (що робить?) розлігся, пакує і т.д.

Проміння огортає теплом

б) складання речень до першого пункту плану

Дивовижний літній полудень розлігся над землею. Вітерець ані шелесне. Сонячне проміння охоплює ліс, огортає його своїм теплом.

2. Робота у групах. Опис окремих пунктів плану.

1 група - "Казковий ліс"

а) добір іменників, прикметників, дієслів та словосполучень.

б) складання речень до 2 пункту плану.

Ліс, мов грається сонечком у жмурки Він не пускає до листочків сонячне проміння. Тут пахне грибами і лісовими квітами.

2 група – “Лісовий струмок”

а) добір іменників, прикметників, дієслів і словосполучень.

б) складання речень до 2 пункту плану.

Лісовий ставок виблискує на сонці. У ньому купається листочки білого латаття. Над ставком чекає човнів стара пристань. Очерет стоїть, наче сторожа біля води.

3 група - "Мальовнича поляна"

а) добір іменників, прикметників, дієслів і словосполучень.

б) складання речень до 3 пункту плану.

Мальовнича поляна розляглася перед лісом. На ній виблискують біленькі квіти, немов хтось щойно розсипав золоте намисто на зелене полотно. З полянки до лісу біжить стежина.

4 група – “Блакитне”

а) добір іменників, прикметників, дієслів і словосполучень.

б) складання речень до 5 пункту плану.

Погідне небо дихає, на землю теплом. По небу пливуть білі хмаринка, мов човники, що задивляються на землю. Ми так чекаємо теплого літа.

3. Перевірка роботи групи

а) читання групою зразків;

б) корекція і редагування зразків.

V. Колектнвне написання твору

(попередження орфографічних помилок - письмо з пропуском у слові на місці орфограми)

VІ. Перевірка колективної роботи

1. Читання тексту для "читача" (дитини, що не бачила картину)

2. Перевірка розуміння "читачем" колективної роботи

Учитель. Зараз ми запропонуємо тобі кілька картин. Якщо ми детально описали картину і ти все правильно зрозуміла, то ти вибереш саме "нашу" картину.

(Дитина розглядає кілька картин і вибирає ту, яку їх описали)

VІІ. Підсумок уроку. Мотивація навчальної діяльності на наступний урок

Учитель. Чи справилися ми з роботою автора?

Діти. Так.

Учитель. На наступному уроці кожна наша група одержить свою картину і вже самостійно описуватиме її.

Зразок дитячого твору

Сонячний день панує над землею. Вітерець заснув. Ліс, мов грається з сонцем у жмурки. Він не пускає до листочків сонячне проміння. Тут пахне грибами і квітами. У тихому лісі співають пташки. Лісовий ставок виблискує  на сонці. У ставку купаються листочки білого латаття. Над водою чекає стара пристань човнів. Очерет стоїть, наче сторожа. Мальовнича поляна розляглася біля лісу. На ній виблискували квіти, немов їх щойно хтось розсипав на зелене полотно. Погідне блакитне небо пихало на землю теплом. По небу пливуть хмаринки, ніби човники. Ми так чекаємо теплого літечка.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73079. Типология культур Н.Данилевского 32.5 KB
  В основу концепции исторической типологии им положен принцип многообразия локальных цивилизаций циклического развития культуры. Данилевский первым обосновал такой подход к истории мировой культуры. Данилевский отстаивал идею самобытности русской культуры национального характера русского народа и духовных ценностей.
73080. Позитивистские и эволюционные концепции культуры: Г.Спенсер, Э.Тайлор 33.5 KB
  В 19 веке появилась специальная наука об человеческих общностях социология ставшая основой для формирования культурной антропологии социологии культуры и более частных культурологических дисциплин культурной этнологии и этнографии социологии искусства и т.
73081. Теории развития культуры в эпоху Просвещения. Д.Вико и И.Гердер 36.5 KB
  Просветителей интересовала возможность духовного совершенствования человека, взаимопонимания народов. Эти идеи оказали значительное влияние на развитие общественной мысли. Вместе с тем в 19-20 вв. идеология Просвещения нередко подвергалась критике за идеализацию человеческой природы...
73082. РЕЧЕВЫЕ АКТЫ В СТАНДАРТНОЙ ТЕОРИИ 90 KB
  Речевой акт в понимании Дж. Остина Первой своей задачей при создании теории речевых актов Дж. Остин считал выяснение характера отношений между констативными и перформативными высказываниями и условий удачности перформативов.
73083. Социальная философия и теоретическая социология 272 KB
  В противоположность кайресу следует обозначить состояние которе метафорически можно назвать исторической дремотой сном истории. Сон истории - это период когда как кажется ничего не происходит. Это и есть ритм истории. Факторы исторического процесса и их соотношение...
73084. Вывод (доказательство) в логике 31.5 KB
  Вывод доказательство в логике: вывод и вывод из данных формул в аксиоматическом исчислении высказываний прямое и косвенное доказательство в системах естественного вывода. Доказательство логическая форма мысли обосновывающая истинность того или иного положения посредством других положений...
73085. Политика снижения рождаемости, ее результативность в разных странах 23.47 KB
  Политика одного ребёнка на одну семью (или одна семья — один ребёнок) — демографическая политика Китая. Китай был вынужден законодательно ограничить размер семьи в 1970-х годах, когда стало понятно, что огромное количество людей перегружает земельные, водные и энергетические ресурсы страны.
73086. Демографическая ситуация в экономически развитых странах мира (на примерах Европейских стран, Североамериканских, Тихоокеанских) 23.59 KB
  Население планеты постоянно растет. Самые быстрые темпы роста численности населения по-прежнему сохраняются в группе из 50 наименее развитых стран: 95% всего прироста численности населения мира приходится на данные регионы, и лишь 5% — на более развитые.