59224

Моя земля – земля моїх батьків

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Сучасна епоха науковотехнічного прогресу характеризується насамперед прискореним розвитком системи наукових знань що дедалі більше розгалужуються поглиблюються і разом з тим взаємопроникають.

Украинкский

2014-05-05

117 KB

7 чел.

“Моя земля – земля моїх батьків”

 

Пісня

Добрий день вам, люди добрі!

Щиро просим до господи!

Раді вас й нас вітати,

Щастя і добра бажати!

Сьогодні свято – ще одна сходинка до родинного єднання. Заходьте будь-ласка на свято. Хай буде вам затишно, тепло, мов в своїй хаті, хай щира розмова і бесіда мудра в душі розквітає твоїй.

Всі ми раді зустрічати наших ніжних бабусів. Дорогеньких мам і главу родини – тата. І сестричку вашу, й брата. Хай усім добре буде вам.

Шановні батьки, готі, діти запрошуємо вас до нашої оселі на хліб, на сіль, на щире слово на бесіду мудру, на свято родинне. Ми раді вітати вас на нашому святі, але щоб пустити вас на простори наші, ми знати цікаві, що робити вмієте. Яким мистецьким ремеслом володієте?

Пісня: Ми роду козацького діти.

З хлібом у нас зустрічають гостей

Хліб на весіллях цвіте в короваї,

І кращих немає на світі вістей,

Ніж хліб уродився у рідному краї,

Хліб священний лежить на столі –

запашний і рум’яний, високий,

знають добре старі і малі,

що то рук хліборобських неспокій.

Хліб священний лежить на столі

В нього запах жнив’яного літа.

Хай завжди буде хліб на столі

І, як сонце, сіяє над світом.

Пісня: Вітальна.

Хлібом-сіллю вас вітаємо

І здоров'я всім бажаєм,

Під веселий рідний спів

Посилаєм вам уклін.

1 вересня 1990 р. в усіх школах і училищах України почався рух учнівської молоді “Моя земля – земля моїх батьків”.

Біля двору, яворина, все село – моя родина, краю рідний мій. В мене є свій край билинний де народ такий гостинний,

Краю рідний мій!

Я люблю твої простори аж до зір і понад зорі, краю рідний мій!

Все моє – ліси і ріки, мова, дана нам навіки, краю рідний мій!

Цей рух сприяє вихованню любові до батьківського роду, родинної оселі, материнської мови й пісні.

Мова? Що це таке? Народ говорить: слово до слово зложиться мова. А коли славний поет Т.Г.Шевченко ось як про неї каже:

“Ну щоб здавалося слова...

Слова та голос – більш нічого.

....

Мово українська

Мово моя рідна

Чому тебе цураються,

Чом ти така бідна?

Я тебе, кохана,

Вирву з по невіри

Навернуться ще до тебе

Усі недовірки.

Над Галичиною

Перла заблистіла

- Подивіться, яка гарна

Наша мова мила!

Пахуча, мов квітка,

Розкішна мов пава

За те тобі, моя мово,

Вічна честь і слава.

Мово рідна, слово рідне

Хто се вас стидає

Хто горнеться до чужого

Того Бог карає.

....

Буду я навчатись мови золотої

У трави веснянки у гори крутої

В потічка веселого, що простане річкою,

В пагіння зеленого, що зросте смерічкою.

Пісня: Моя Україна. (любить укр. у сні й наяву, вишневу свою Укр. ... і мову сол.)

Наша славна Україна,

Наше щастя і наш рай.

....

Я запитую в себе, питаю у вас у людей

Я питаю в книжок

Роззираюсь на кожній сторінці. –

Де той рік, де той місяць.

....

Рідний край наш: Україна, красна та багата

Рідне небо, ясне сонце, місяць зорі срібні.

Рідний нарід українці всі до нас подібні

Рідна віра: свята Трійця, Пречиста Мати

Рідна мова: нею вчились Бога прославляти

Присягаєм: рідну віру завжди визначати, -

Говорити по-українські, молитись, співати

Як ріка не піде вгору, як сонце не згасне

Так ми того не забудем, що рідне, що власне

Що нам рідне, те нам буде і красне і гоже –

Присягаєм що так буде! Поможи нам Боже.

Ми всі діти українські,

Український славний рід

Дбаймо щоб про нас, маленьких,

Добра слава йшла у світі.

Дбаймо, щоб той скарб любови,

Що нам Бог в серця вселив,

Рідну землю й рідний нарід

Прикрасив і збагатив.

Свої здібності і сили

Розвиваймо раз у раз

Щоб народу була втіха

І щоб користь була з нас.

Будьмо пильні у науці,

Будьмо чесні у ділах,

Будьмо смілі і відважні

І не думаймо про страх.

В своїх починах змагаймо

До добра і до краси,

Будьмо чисті тілом, духом

Ще чистіші від роси.

Все що рідне хай нам буде

Найдорожче і святе

Рідна віра, рідна мова

Рідний край наш над усе?

Щоб про це ми не забули

Ні на хвилю ні на мить

Хай Господь Святий із неба

Нас, малих, благословить

Твій рідний край, дитино,

То красна це земля

Куди не глянеш оком

Ліси, луги, поля

І потічок той срібний

І той зелений гай

Це все моя дитино

Твій рідний край.

Твій рідний край дитино

То ті сільські хати

Що в них живе народ наш

Усі твої брати.

І птахи ті співучі, і той цвіток розмай.

Це все моя дитино, твій рідний край.

Твій рідний край, дитино,

То мури старих міст

Де наша давня слава

Сягала ясних звізд.

Старі церкви і палати

Золото і срібло, знай –

Це все моя дитино

Твій рідний край.

Твій рідний край, дитино

То в полі могили,

Там твої славні предки

За свій народ лягли.

Пісня: “Попереду сотник їде”.

Знаєм, хто ми, чиї діти,

І хто наша мати:

Ми є нарід – українці!

Україна – мита!

Ми живем ми розквітаєм

Як на весні квіти

Встанеш, ненько Україна

Збудять тебе діти.

Коли ти любиш рідний край

Радій, співай!

Прийшла пора прийшла година –

Сміється Київ сяє Львів

Ярмо одвічних ворогів

Скидає вільна Україна!

Але, козаче, позір май,

Коли ти любиш рідний край.

В усіх людей одна святиня

Куди не глянь де не спитай.

Рідніше їм своя пустиня,

А ніж, земний в пустелі рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини

А нас, людей без Батьківщини.

Пісня: “Повіяв вітер степовий”.

Україна в давній славі

В козацьких пригодах,

На заквітчаних левадах

В рідних синіх водах

Україна в білих селах

У густих садочках

У хрещатому барвінку

У синіх квіточках.

Україна на яворі

Пташкою співає

На стрілецькії могили

Голову схиляє.

Україна в рідний мові

І в пісні прекрасній

Україна в рідній школі

В майбутності ясній.

Україна – рідний край – Бод. Над.

Рідний край! Дорогий серцю батьків і прадідів наших. Оспівані в піснях народних безмежні степи, зелені ліси, й доли, високі блакитні небеса. Хіба є що на світі краще за це миле серцю дозвілля, хіба є що на світі дорожче за Вітчизну?

Рідний дім, дорога батьківська хата, ласкава оселя. Тут ми народилися вперше побачили світ уперше зробили крок а потім вийшовши на поріг перед нами відкривається чарівний світ. Коло вікна ростуть, цвітуть вогнисті мальви, соняшник, вишня. А над хатою синіє високе безкрає небо...

Рідне село моє! Розквітле, уквітчане... Оксамитно-темними стрічками стеляться городи, подвір’я й будинки потопають у сніжно-білій, незаймано-чистій заметілі вишневого квітування.

Село... Багате, щасливе, уквітчане... Але чи завжди воно було таким? Чи завжди на обличчях його жителів грала весела усмішка і променилися радісно очі?

Давайте заглянемо в історію, повернемося у ті далекі часи коли виникло село:

Історія села. Бод.Н.

Життя розкидало наших односельчан у різні куточки країни і за її межі. Але серцем чуйним і своїми думками вони залишилися з рідним селом. А лише випадає вільна хвилина – линуть спішать до рідного порогу.

Спішу в село: моє там джерело

Моя настала, щастя таємниця

Там день у травах світиться, іскриться

І ясенове височить село.

Мої тут друзі, вічні трударі,

Важкі, теплі і жилаві їх руки,

Маленька школа – перший храм науки

І чистота ранкової зорі.

Тут променя виблискує весело

І пахне на покосах конюшина

Тут мій початок і моя вершина

Спішу в село.

Пісня: Приїжджайте частіше додому.

Вірш (Батько й мама)

  1.  Моє село – це моя доля (Пісня про маму).

Моя колиска юних літ

Немов та пісня світла в полі,

Стежина перша в ясен світ.

  1.  Забракне сили у дорозі

В село я птахом прилечу

Воно у радості в тривозі

Нестиме сонце на плечу.

  1.  Моє село – цвіте садами

Зроста світлицями будов

Якими б я могла словами

До нього змалювать любов.

 

Мій краю – дорога колиско,

Тобі доземно вклоняюсь,

Коли ось знову повертаюсь

Сюди із далека чи зблизька

Доброго ранку моє рідне село

ти під небом голубим розцвіло

Доброго ранку моя рідна земля

піснею в серці моїм проросла.

Доброго ранку, односельчани мої,

Уклін вам низький до самої землі

Я знаю натруджені руки болять

Та ваші надії, як сонце горять.

Новими світлицями, різних будов

Ще Трійця розквітне, знову і знов

Доброго ранку, краю мій милий

Будь мій народе завжди щасливий.

Моє село, моя рідня

батьків моїх могили.

Душа моя не проживе і дня

Без краю де мене ростили

І поки буду я жива,

Будуть трудитись руки

Я хочу щоб любов жила,

В дітей моїх і внуків

Щоби у славі і добрі,

Своїх дітей ростили

Множили рід свій у селі

І берегли батьків могили.

Передо мною килими чудові

Натура стеле – темнії луги.

І Трійці красної ліси чудові

І Прута рідного веселі береги.

Снується краєвидів плетениця

Та рідна ниточка у нас одна

То Трійця наша – мати чарівниця

Вона приваблює гостей із далека.

Спішать до отчого дому сини, дочки. Чекають з нетерпінням їх матері. Все зробили вони для того щоб вказати дітям своїм дорогу в життя, працювали, не складаючи рук.

Варт пошани сивий волос

І старенький тихий голос

Ви тим зморшкам придивіться

Станьте ближче і вклоніться.

Є добра народна традиція: старшого сина називають в честь батька, старшу дочку в честь матері. На батьківському подвір’ї стараються залишити сина, щоб тут жила людина з тим же прізвищем, щоб рід не переводився.

Хата, де на почесному місці висять прикрашені рушниками портрети батьків, і дідусів, ніколи не виховає черству байдужу жорстоку людину. Вивішений на стіні портрет дідусі чи бабусі – це не просто давні традиції, е пам'ять про тих, хто творив історію, з кого треба брати приклад, який би наслідували і майбутні покоління.

Пісня “Батьківська хата”

Вірш     ....                              Б.Н.

Вірш “Молитва перед наукою”

  1.  Боже, отче, взносим руці

Дай нам сили, дай охоти,

Помагай нам у науці

Всякі труди побороти

  1.  Дай навчитись нам у школі,

Як у світі чесно жити,

Я добути щастя, долю,

І Тебе Святий славити

  1.  Нашу працю і забаву

Зволь з небес благословляти

Дай нам вирости на славу,

Щоб зраділа рідна мати.

Пісня “Боже великий, Єдиний.”

Гідросфера

Урок-гра (підсумковий)

Мета. Узагальнити знання, отримані в темі; закріпити знання, уміння, навички; виробити вміння працювати з картою.

Завдання уроку:

— допомогти учням відновити в пам'яті місце знаходження географічних об'єктів, які вивчались протягом цього розділу;

— допомогти виявити пробіли в знаннях учнів для подальшого розкриття і закріплення в інших темах;

— звернути увагу учнів на вивчену тему за допомогою використання незвичайної форми уроку;

— зацікавити учнів певним розділом, в цілому захопити вивченням предмету із самостійним звертанням до різноманітних джерел шкільних знань.

Обладнання. Фізична карта світу, фізична карта півкуль, ребуси на планшетах, схема будови річкової системи.

Хід уроку

Урок проводиться в кінці теми, розбитий на конкурсні завдання для команд і окремих учнів, капітанів.

План проведення

І конкурс: привітання — готується дома учнями.

II конкурс: розминка — «На хвилях океану».

ІІІ конкурс: картографів.

IV конкурс: знатоки географії— «Лабіринти Посейдона».

V конкурс: мандрівники.

VI конкурс: хитромудрі запитання.

VII конкурс: ребуси. VIII. Підведення підсумків.

На початку уроку учням пропонується вірш, який написано заздалегідь на дошці.

З-за гір важкі тумани

Клублять вітри сюди.

Ті осідають в хмари

Й женуть потік води.

Як змії голубії,

Повзуть залами рік.

І в синім океані

Закінчують свій біг.

Ось білими птахами,

Мандруючи здаля,

Летять з-за моря хмари

Дощем кропить поля.

Туман лежит на кручах,

Недвижен и глубок.

Где оседает туча,

Рождается поток.

Как змеи голубые,

Ползут изливы рек.

И в синем океане

Оканчивают бег.

Как белые драконы,

Крилами шевеля,

Летят оттуда тучи

Дождем кропить поля.

Питання. Яке явище в гідросфері описано у вірші (відповідь — кругообіг води в природі, стани води).

Учні класу поділені на три команди, дітям напередодні дається завдання придумати назви команди, девіз і емблему команд: 1. «Перлина». 2. «Гідросферики». 3. «Крапельки».

Девізи команд.

1. «Перлина».

«Перлини біля моря,

Немов птахи на просторі,

Ми радужно сіяєм

Й увагу привертаєм.

Ми пливем по річці знань

Вдячні нашим вчителям,

Ми долаєм перешкоди,

Переможем всі незгоди».

«Золоті рибки»

Щоб прийняти участь в грі,

Всі сюди ми припливли,

Щоб змагатись, вигравати,

Гідросферу треба знати.

2. «Гідросферики».

Гідросфериками нас

Кличуть всі не випадково.

Атмосферою пізнань

Поглинає всіх нас школа.

Ми прийшли не розважаться,

А уміло позмагаться.

У цій грі географічній

Переможе хай сильніший!

3. «Крапельки».

Ось сюди ми прилетіли,

Щоб з командами чужими

Географію повчити,  

Розумнішим — приз вручити.

Зразу проводиться оцінювання команд в «5» системі — краще привітання і девіз.

II конкурс: розминка — «На хвилях океану».

Пропоную всім учасникам команд написати невеликий географічний диктант. Запитання зачитуються, а відповідь учням потрібно знайти на дошці під номерами. В кінці роботи обмінюються листочками і перевіряють завдання. Правильні відповіді у вигляді шифру показую на планшеті, все закодовано, робота швидко перевіряється. Оцінювання за кожні дві правильні відповіді 1 бал (найвища оцінка «5»). Після перевірки учні рахують бали і ставлять оцінки. Листочки забираю для виставлення оцінок у журнал.

Географічний диктант «На хвилях океану».

1. Водна оболонка нашої планети.

2. Частина океану чи моря, яка вдається в суходол.

3. Частина суходолу, яка вдається в море, океан і з трьох сторін оточена водою.

4. Періодичні підняття і опускання рівня води в океанах і морях.

5. Горизонтальне переміщення водних мас в океані і морі у вигляді великих потоків, які рухаються по визначених шляхах.

6. Рівнина посеред гирлом річки, де річка ділиться на багато рукавів.

7. Територія, з якої стікають в дану річку поверхневі і підземні води.

8. Штучні водойми з великими запасами води, утворені шляхом будування на річках плотин.

9. Замкнуті природні западини на поверхні Землі, заповнені водою.

10. Невеликі штучні водойми.

Відповіді на дошці

1. Озеро     11. Море

2. Шельф     12. Ехолот

3. Дельта     13. Водосховище

4. Острів     14. Ставок

5. Затока     15. Течії

6. Басейн річки    16. Протока

7. Гідросфера    17. Півострів

8. Снігова лінія    18. Канал   

9. Приплив і відплив   19. Айсберг

10. Вододіл     20. Цунамі

Шифр-перевірка відповідей

1-7

2-5

3-17

4-9

5-15

6-3

7-6

8-13

9-1

10-14

ІII конкурс: конкурс картографів.

Робота учнів з атласами, завдання ділиться між командою. Командири отримують завдання на листочках, займають окремі місця і працюють. В цей час команда працює над іншим завданням.

Завдання для команди.

Написати назви морів, куди впадають річки

1.  Інд —... (Аравійське море)

Індигірка —... (Східно-Сибірське море)

Об —... (Карське море)

2.  Сирдар'я —... (Аральське море)

Рона —... (Середземне море)

Амур —... (Охотське море)

3.  Ніл —... (Середземне море)

Рейн —... (Північне море)

Одра —... (Балтійське море)

Завдання для капітна

Розташувати з півночі на південь гирла річок

а) Амазонка     1 в

б) Вісла     2 к

в) Маккензі     3 б

г) Міссісіпі     4 и

д) Меконг     5 г

е) Оранжова     6 з

ж) Парана     7 д

з) Ріо-Гранде    8 а

и) Св. Лаврентія    9 е

к) Юкон     10 ж

IV конкурс: — «Лабіринти Посейдона».

Пропонуються запитання, а учням треба одразу дати відповідь, хто більше відповідей дасть, тому найвища кількість балів. Команди відповідають по черзі.

І команда.

1. Місце, де річка бере свій початок? (Витік)

2. Самий глибокий океан? (Тихий)

3. Прилад для визначення глибин? (Ехолот)

4. Яким іншим словом називається штучна ріка? (Канал)

5. Що таке заплава? (Частина річкової долини, яка затоплюється під час повені)

6. Кордон між басейнами річок? (Вододіл)

7. Що встановлюють на річках вздовж узбережжя? (Бакени)

8. Виходи гірських порід на дні річки? (Пороги)

9. За водяним режимом озера поділяють на... (Стічні, безстічні)

10. Які бувають типи озер? (Вулканічні, тектонічні, карстові)

11. Низький рівень води в річці? (Межень)

ІІ команда.

12. Утворюється внаслідок роботи підземних вод? (Карст)

13. Бог води? (Посейдон)

14. Який є кругообіг води? (Малий і великий)

15. Які бувають моря? (Внутрішні і зовнішні)

16. Чим відокремлюється суходіл? (Протокою)

17. Які бувають течії? (Теплі і холодні)

18. Як позначаються течії на карті? (Кольором і стрілками)

19. Які бувають острови? (Материкові, вулканічні, коралов))

20. В чому вимірюється солоність? (Проміля)

III команда.

21. Морський цар? (Нептун)

22. Від чого виникають рухи води? (Вітер, цунамі, приплив)

23. Неглибока частина океану? (Шельф)

24. Організми, які живуть на поверхні води в океані? (Планктон)

25. Стародавня назва Дніпра? (Борисфен)

26. Чим з'єднується Тихий і Атлантичний океан? (Панамський канал)

27 Які частини виділяють в річці? (Гирло, витік, притоки, річище)

28. Які бувають болота? (Низинні, верхові, перехідні)

29. Який канал з'єднує моря різних океанів? (Суецький)

30. Як називаються організми, які живуть на дні моря? (Бентос)

31. Яка найдовша річка в світі? (Ніл)

32. Яке море не має берегів? (Саргасове)

VI конкурс: мандрівники.

1 ) Пропонується учням мандрівка по карті у вигляді неповних назв річок, яка команда швидше знайде на карті і заповнить пропуски в назвах річок.

1)  к А м А   ліва притока Волги.

к А с А ї   річка в Африці.

р О н А   річка у Франції.

м О р Е   частина океану.

л Є н А    річка у Росії.

с Е н А    річка у Франції.

а М у Р    річка у Росії.

к У р А    річка на Кавказі.

2) По карті знайдіть кольорові моря та річки. Учні самостійно шукають по картам, яка команда більше назве, та отримує більше балів.

Моря:        Річки:

Червоне                                        Біла

Біле                                            Оранжева

Чорне                                       Голубий Ніл

Жовте                                        Нігер

Хуанхе

3) Нанести за географічними координатами водоспади і назви річок, на яких вони розташовані і вказати материк.

6° пн. ш. 63° зах. д.    43° пн. ш. 79° зах. д.

(Анхель, р. Оріноко)   (Ніагарський, р. Ніагара)

Півд. Ам.     Півн. Ам.

18° пд. ш. 26° сх. д.   25° пд. ш. 54° зах. д.

(Вікторія, р. Замбезі)   (Ігуасу, р. Парана)

Афр.      Під. Ам.

1° пн. ш. 26° сх. д.

(Стенлі, р. Конго)

Афр.

5° пд. ш. 15° сх. д.

(Лівінгстона, р. Конго)

Афр.

VI конкурс: хитромудрі запитання.

  1.  Чого не обнесеш навколо хати? (Води в решеті)
  2.  Де стоїть вода стовпом? (В стакані, пляшці)

3) По чому плаває качка? (По воді)

4) Який ключ не б'є, і не видмикає? (Нотний)

5) В розбитій посудині... (води не вдержиш).

6) У всіх різне горе, а у мельника... (одне — води нема).

7) В воді родиться, а води боїться? (Сіль)

  1.  Із-під гірка, з-під крутої

Прокрадається порою

Та й до моря утіка

Через лози по ярках. (Джерело)

9) Що приходить тихо, а відходить з шумом? (Сніг)

10) Живе — лежить, помре — побіжить? (Сніг)

11) Без ніг, а біжить, без рук, а рукава має? (Річка)

12) Стоїть корито, повне води налито? (Став)

13) Не вода, не суходіл, і на лодці не попливеш, і ногами не підеш? (Болото)

  1.  Кругом вода, а з питвом біда.

Хто знає, де це буває? (На морі)

  1.  Ні у вогні не горить, ні у воді не тоне? (Лід)

VII конкурс: ребуси. Напишіть назви річок, які починаються на «А».

VIII. Підведення підсумків

Доповідь на тему:

“Місце географії у сучасному науковому пізнанні світу”

Вчитель:

Марчук Н.В.

Троїцька школа І-ІІ ст.

2002 р.


Троїцька загальноосвітня школа І-ІІ ст.

Атестаційні матеріали вчителя географії

Марчук Надії Василівни

2002 р.
МІСЦЕ ГЕОГРАФІЇ У СУЧАСНОМУ

НАУКОВОМУ ПІЗНАННІ СВІТУ І СЕРЕД ШКІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

Сучасна епоха науково-технічного прогресу характеризується насамперед прискореним розвитком системи наукових знань, що дедалі більше розгалужуються, поглиблюються і разом з тим взаємопроникають. Внаслідок цього виникають нові напрями і галузі науки з гучними, що викликають мимовільну повагу, назвами: молекулярна біологія, квантова електроніка, біокібернетика тощо.

На цьому фоні особливо помітне поблажливе ставлення до «старомодної» географії, яка здається мало не реліктовим предметом у системі наук. Справді, якщо виходити з її назви, виявиться, що свої головні — описові — функції географія вже виконала. Ще в країнах Стародавнього Сходу — Єгипті, Вавілоні, Індії, Китаї — нагромаджувалися емпіричні знання про природу та суспільство, про навколишній світ. Уся енциклопедична сукупність знань про природу земної поверхні і про господарство народів, що населяють Землю, становила предмет античної географії.

Страбон, Птолемей та інші найвидатніші географи давнини описували країни, материки, океани, взаємне розташування їх, клімат, грунти, води, рослинний і тваринний світ. Ці знання були життєво необхідні людям з моменту виникнення людської цивілізації. Тому не випадково географію називають найдавнішою наукою про Землю.

Можна виділити кілька етапів у «відносинах» географії з навколишнім світом. Спочатку, на перших стадіях суспільного розвитку, коли окремі держави часто були територіальне роз'єднані, географія обмежувалася вибірковим описом земної поверхні. Проте згодом потреби суспільства і тенденції розвитку географічного пізнання породили епоху великих географічних відкриттів. У цей час географія фактично очолила ускладнену систему наукових дисциплін. Географічні відкриття виявилися важливим імпульсом економічного «оновлення» європейських країн і становлення господарських осередків у різних районах Азії, Африки та Америки.

Підсумком цієї епохи було завершення в загальних рисах описового етапу в розвитку географії. Соціальне замовлення того часу

в основному виконане: завдяки картографії об'єкт географії — географічна оболонка, а точніше земна поверхня, — набув територіальної впорядкованості.

Проте економічний розвиток суспільства ставив нові вимоги до пізнання навколишнього середовища. Розвиваючись у певних природних умовах, людство відчувало свою залежність від зовнішнього світу. Вивчення зміни кліматичних і погодних циклів, територіального розподілу природних ресурсів, розвитку старих і виникнення нових центрів діяльності людини — все це поповнювало перелік життєво важливих завдань, без розв'язання яких воно неминуче зазнавало б (і не раз зазнавало й зазнає) економічних, соціальних, психологічних втрат.

Наслідком зрослих потреб у поглибленому вивченні навколишнього середовища стало прискорене розчленування енциклопедичне широкої географії на ряд наукових дисциплін, що сконцентрували свою увагу на окремих елементах або частинах природи і господарства. Так виникли спеціалізовані географічні науки — кліматологія, ґрунтознавство, гідрологія, економічна географія. Прогресивність і необхідність диференціації географічної науки, починаючи головним чином з XVIIIXIX ст., були цілком очевидними і аналогічними до процесів у всій системі наукових знань.

Проте паралельно виявилися й негативні риси, властиві методології і методам географічної науки з часу її нерозчленованості. Насамперед виявилося, що в географії практично немає понятійного і методичного апарату, необхідного для поглибленого аналізу конкретних географічних об'єктів. Усе, що можна описати, в основному було описано і відображено на картах. Для аналітичних досліджень, що виявляли певні залежності між окремими географічними елементами, не було адекватного інструментарію.

Ера великої географії, здавалося, безповоротно минула. Це уявлення посилювалося бурхливим розвитком інших галузей природознавства і насамперед механіки — лідера науки в XVIIXVIII ст. Закономірність її висунення випливала як з виробничих потреб суспільства, так і з внутрішньої логіки самого наукового пізнання (Б. М. Кедров, 1974).

Як відомо, однією з підвалин механістичного світогляду є принцип детермінізму — переконання в тому, що будь-які процеси можна пояснити через міцні причинні зв'язки. Ідея причинності, загальної залежності проникала тоді в усі сфери наукового пізнання. Своєрідне відображення дістала вона і в географії, пояснюючи суспільний розвиток цілковито зумовленим природним середовищем. Таким чином заперечувалися соціальні, суспільні закономірності, і наука, розчленовуючи складні об'єкти та явища, з дивовижною швидкістю засвоювала сферу причинних взаємозв'язків матеріального світу на рівнях, де діють закони фізики і механіки.

Проте окремі компоненти географічного середовища функціонують, як невід'ємні частини матеріального світу, «на загальних підставах». Отже, можливе виявлення законів їх функціонування і розвитку за допомогою теоретичного і методичного арсеналу фізики та інших галузей природознавства. Йдучи за цією логікою, географічні, а точніше фізико-географічні науки почали шукати у висновках аналітичних досліджень підтвердження загальності фізичних законів і тим самим успішно долати стан кризи.

Але дослідження поглиблювалися паралельно дробленню, членуванню природного середовища на незалежні складові елементи. І цей процес членування географічної оболонки призвів зрештою до тези про «зникнення» об'єкта географічного вивчення, а отже, і самої географії.

Не варто думати, що такі уявлення тепер зовсім забуті й оживають лише в історичних екскурсах, хоча «мода» на них, безперечно, минає. Навіть тепер, коли перед людством вимальовуються одна за одною найскладніші суто географічні проблеми взаємодії природи і суспільства, географію часом обходять під час наукового «поділу» її проблематики.

У цьому зв'язку, на наш погляд, доречно і необхідно вдатися до класифікації наук, принципів виділення їх із загальної системи наукових знань. Досі не втратила свого значення класифікація наук, яку дав Ф. Енгельс. За цією класифікацією кожна наука «аналізує окрему форму руху або ряд форм руху, що зв'язані між собою і переходять одна в одну». Разом з тим вона є «класифікацією, розміщенням, згідно з внутрішньо властивою їм послідовністю, самих цих форм руху, і в цьому саме і полягає її значення».

Відповідно до основних форм руху матерії — механічної, фізичної, хімічної, біологічної, геологічної, соціальної — окреслюються й основні групи наук. Кожна з них має цілком певний предмет дослідження, що визначає її специфіку та закономірності.

За рубежем і досі мають великий вплив погляди Канта та його послідовників Ріккерта і Вільденбанда, які класифікували науки не за змістом (предметом вивчення), а за підходом, методом вивчення. Кант твердив: «Наші емпіричні знання можна класифікувати двома способами: або стосовно до усталених концепцій про світ, або стосовно до простору і часу, до яких вони фактично належать... Географія і історія охоплюють усю сферу наших сприйняттів: географія — просторові сприйняття, історія — часові».  

Отже, географія вивчає будь-які об'єкти в просторі.

З цим твердженням ніяк не можна погодитися, бо об'єкти географічної науки чітко визначені: географічна оболонка і географічне середовище у фізичній географії та виробництво в територіальному розрізі — в економічній географії. Проте, перш ніж усвідомити (на новому рівні і в новому виявленні) свій предмет дослідження,  географії  і географам  довелося  пройти  тернистий шлях, сповнений помилок.

Згадана тенденція диференціації географії і членування об'єктів її вивчення зумовили поширення думки про унікальність географічних явищ. Логіка, що привела до такого висновку, була простою і зовні цілком правильною. Природне середовище складається з різнорідних елементів і компонентів, що розвиваються за незалежними один від одного законами. В результаті утворюється неповторний феномен, окремі територіальні частини якого не пов'язані між собою. Функціонують вони так само, як і оболонка в цілому, відповідно до законів фізики, хімії. Проте якихось особливих географічних закономірностей при цьому не спостерігається. Отже, предмет географії, як і сама географія, досить відносні. Тому, поділивши вивчення земної поверхні між фізичними (кліматологія, океанологія тощо), хімічними (ґрунтознавство) та біологічними (зоологія та ін.) науками, слід відмовитися від загальних географічних досліджень як практично мало корисних і по суті своїй штучних.

І тут, на нашу думку, ми повинні з вдячністю згадати багатьох учених-географів, чиї праці сприяли виявленню складних взаємозв'язків як у самій природі, так і в її відносинах з суспільством. А. Гумбольт і А. Гетнер, Л. Мечников і А. Григор'єв, О. Воєйков і М. Баранський у свій час глибоко розкривали як предмет географії, так і її проблеми.

І ось, всупереч усталеним у науці уявленням про необхідність розчленування складних явищ на ряд простих, елементарних (як єдино можливий метод пізнання), в географії висувається поняття географічної оболонки'. Академік А. О. Григор'єв обґрунтовує виділення географічної оболонки в складі гідросфери, атмосфери і біосфери, виходячи з її цілісності, з неможливості звести її до окремих складових компонентів. Об'єкт географії у новому вигляді знайшов своє «обличчя».

На ідеї цілісності географічної оболонки грунтуються всі сучасні уявлення фізичної географії. Наприклад, апріорно можна твердити, що зміни в будь-якій частині оболонки (територіальній чи структурній) неодмінно позначаються на всіх інших. До важливих особливостей географічної оболонки слід віднести також наявність кругообігу, ритміку (повторюваність) явищ, безперервність розвитку. Наслідком безперервності розвитку оболонки є: територіальна диференціація природного середовища, полярна асиметрія, неоднакова швидкість різних процесів.

Закономірності розвитку географічної оболонки об'єктивні і незмінні, але сама вона дедалі більше трансформується, перетворюючись на змінене людьми географічне середовище. Тому більшої актуальності набувають дослідження проблем впливу природи

на життя суспільства. Серед них і проблема використання природних ресурсів, і проблема пристосування до природних умов, і проблема зміни основних властивостей навколишнього середовища під впливом людини. Не випадково О. Є. Ферсман зазначав, що «господарська і промислова діяльність людини за своїм масштабом і значенням стала порівнянною з процесами самої природи. Речовина і енергія не безмежні стосовно до зростаючих потреб людини, їх запаси за величиною — одного порядку з потребами людства... Людина геохімічне переробляє світ».

У цьому «перероблянні» світу, обличчя Землі важлива роль-економічної географи, що виділилася з комплексу географічних наук у XVIIXVIII ст. У Росії термін «економічна географія»-вперше вжив талановитий вітчизняний учений М. В. Ломоносов. Його уявлення про географію і досі має раціональне зерно: «Що-корисніше родові людському для взаємного передавання своїх лишків, що безпечніше тим, хто плаває в морі, що мандрівникам по різних державах потрібніше, як знати розташування місць, течію річок, відстань міст, розміри, багатство і сусідство різних земель, звичаї, поведінку та уряди різних народів? Це добре показує географія, яка увесь всесвіт єдиному поглядові підпорядковує».

Отже, ми з'ясували, що географічні дослідження мають бути прив'язані до території і комплексні за своїм характером. Як же-в такому разі класифікувати географію? її відносять то до точних, то до гуманітарних наук. В Англії, у найстарішому університеті в Кембріджі, цю дисципліну вивчають на факультеті географії і геології разом з геофізикою, мінералогією і петрографією, у більшості вузів США — на суспільних факультетах, у Франції географія традиційно зберігає тісні зв'язки з історією. У Мічиганському товаристві математичної географії відроджуються традиції античної Греції, де географію вважали просторовою (геометричною) наукою.

Оскільки існують три головні, взаємопов'язані між собою сфери світу — природа, суспільство і мислення, — все наукове знання поділяється відповідно на три головні галузі: природознавство, соціально-економічні науки і науки про мислення, про людський дух — філософські та психологічні (Кедров, 1973). Географія розвивається на стикові природничих і суспільних наук, включаючи в себе коло проблем взаємодії суспільства і природи в територіальному розрізі. Тому найправильнішим визначенням географії вважаємо таке: «Географія — система природничих і суспільних наук, що вивчають природні і виробничі територіальні комплекси та їхні компоненти».

У системі географічних наук виділяється чотири групи наук: 1) природничі, або фізико-географічні; 2) суспільні географічні — історія географії, топоніміка та економічна географія; 3) картографічні; 4) об'єднані географічні дисципліни — країнознавство, краєзнавство тощо. Деякі з перелічених географічних дисциплін входять частково до систем інших наук (біологічних, геологічних, соціально-економічних і т. п.), оскільки між окремими науками не існує чітких меж.

Перелік географічних дисциплін свідчить про чималу диференціацію географічної науки. Разом із спеціалізацією, поглибленням географічних досліджень закономірно посилюється взаємодія її з іншими науками. І, як уже зазначалося вище, створилося враження про «розтягування» географії суміжними галузями знань, про її «розмивання» в системі біологічних, геологічних, економічних та інших наук.

Але дехто з географів обґрунтував тези про єдину комплексну географію, що має спільний об'єкт дослідження — географічне середовище. У географічному середовищі з максимальною інтенсивністю відбуваються процеси взаємодії природи і суспільства. Проте закономірності функціонування та розвитку природи, як і суспільства, залишаються специфічними і, звичайно, не зливаються в межах географічного середовища в єдині для всієї географії. Тому і єдність географії слід розуміти діалектичне, як єдність протилежностей, що включає дві системи наук — фізико-географічну та економіко-географічну. Вони об'єднуються для розкриття закономірностей (і фізико-географічних, і економіко-географічних), що виявляються в процесі взаємодії природи і суспільства.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

43910. Оценка рыночной стоимости 100% доли ООО «1» 5.73 MB
  Необходимо отметить, что для целей анализа было проведено преобразование отчетности ООО «1». Абсолютные значения величин, на основании которых строится анализ, приведены в преобразованном балансе и преобразованном отчете о прибылях и убытках.
43911. Разработка направлений совершенствования кадровой политики ТПДН «Холмогорнефть» ОАО «Сибнефть-Ноябрьскнефтегаз» 677.5 KB
  Анализ основных показателей производственно-хозяйственной деятельности предприятия Анализ эффективности использования персонала предприятия Теоретические основы совершенствования кадровой политики предприятия Целевые установки совершенствования кадровой политики предприятия
43912. Свидетельство о вере и Церкви росписей собора святого равноапостольного князя Владимира в Киеве 2.73 MB
  Сразу же отметим, что духовность, духовную жизнь, духовное состояние следует понимать только как жизнь, водимую Духом Святым, как степень подчинения всего Духу Святому или же уклонения от Его воли. То есть духовность обязательно связана с Церковью, водимой Духом Святым, основанной Господом Иисусом Христом.
43913. Разработка автоматизированной системы автоматизации учета контроля прохождения изделия по этапам технологического процесса, для ОАО «НИИ Машиностроения» 24.52 MB
  Для современных предприятий внедрение информационной системы является серьезным шагом к решению таких ключевых бизнес задач как: снижение общих затрат предприятия повышение скорости товарооборота сокращение излишков товарных запасов до минимума увеличение и усложнение ассортимента продукции улучшение качества продукции выполнение заказов в срок повышение общего качества обслуживания заказчиков и т. Целью дипломного проекта является разработка автоматизированной системы автоматизации учета контроля прохождения изделия по этапам...
43914. Проектирование здания пожарно-спасательной станции АПСО, ГИМС в пос. Соловецкий 5.66 MB
  Анализ современной практики градостроительства дает возможность сделать заключение что работы по ремонту и реконструкции жилых и общественных зданий носят постоянный и закономерный характер. После завершения работ по реконструкции и строительству пристройки здания все элементы благоустройства примыкающей территории нарушенные в процессе производства строительно-монтажных работ должны быть восстановлены в прежнем виде. В результате этих испытаний после статической обработки получены расчетные характеристики грунтов каждого слоя таблица 1....
43915. Разработка рецептуры заварных изделий 6.29 MB
  В последние годы увеличился выпуск полуфабрикатов для приготовления кондитерских изделий: дрожжевого песочного слоеного теста крема помады и др. Заварные изделия Изделия из заварного теста эклеры трубочки шу профитроли любят все и взрослые и дети. Многие производители кондитерской продукции стремятся включить заварные изделия в свой ассортимент однако приготовление заварного теста отнюдь не простая задача. Тесто Для приготовления заварного теста используйте готовую смесь Теграл Клара Супер.
43916. Изучение технологического процесса ремонта электродвигателя-преобразователя НБ – 436 в объёме ТР-3 1.04 MB
  Расчет эксплуатируемого парка локомотивов. Расчет программы технических обслуживаний и ремонтов поездных локомотивов Расчет фронта ремонта локомотивов Определение процента неисправных локомотивов.
43917. Гидравлика. Жидкие среды 1.71 MB
  Гидравлическая классификация основана на разности в скоростях падения частиц (зерен) материала неодинаковой величины и плотности, находящихся во взвешенном состоянии в водной среде. Частицы классифицируются в основном в условиях их стесненного падения, при этом одновременно
43918. Методика організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при викладанні дисципліни «Деталі машин» (на прикладі Української інженерно-педагогічної академії) 1.9 MB
  Вища освіта України завжди була дуже високої якості. Такою вона залишається і сьогодні. Випускники ВНЗ України, особливо фізико-математичного, медичного, авіаційного, морського, інженерно-технічного і хіміко-технологічного профілів, працюють і мають авторитет практично у всіх країнах світу.