59229

Барви рідного краю (робота з природничим матеріалом)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Уважно послухайте і скажете чому автор назвав вірш двоколірним. То чому автор назвав вірш двоколірним Якими кольорами ви змалювали б вчинки людей у першій частині вірші Чому А якими б у другій Чому Чому вчить цей вірш...

Украинкский

2014-05-05

35.5 KB

0 чел.

Конспект відкритого заняття

за інтересами

“Барви рідного краю”


Тема: Барви рідного краю (робота з природничим матеріалом).

 Мета: вчити дітей виготовляти композиції із природного матеріалу; розвивати дрібну моторику рук, окомір, естетичний смак, творчі здібності; корегувати увагу, спостережливість, мислитель ні операції аналізу, синтезу, порівняння; виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї, бажання приносити радість іншим.

Обладнання: клейонки, ножиці. пластилін, заготовки з лози, природничий матеріал, зразки композицій, магнітофонний запис.


І.Підготовчий етап.

1.Організаційна частина.

  •  Діти, сьогоднішнє наше заняття я хочу почати з того, що у кожного з нас є три матері. Перша – це ненька, яка на спородила, друга – це Батьківщина, наш рідний край, а треті – це матінка природа. Сьогоднішня наша розмова буде про нашу третю матінку - природу.

2.Нервовопсихолоічна підготовка.

  •  Зараз я вам прочитаю вірш Сергія Павленка, який називається “двоколірний вірш”. Уважно послухайте і скажете, чому автор назвав вірш двоколірним.

Двоколірний вірш.

Коли де-небудь квітку бачу,

“Зірви!” – кричить мені, аж плаче.

Повз деревце іду зелене,

“Зламай!” – схиляється до мене.

В гніздечку пташку стріну в гаї,

“Зжени!” – мерщій мене благає.

“Забий!” – з болота жаба просить,

“Замуч!” – цвіркун сюркоче в просі...

Хай буде краще – навпаки!

Коли де бачу квітки очі,

“Люби!” – вона мені шепоче.

Повз деревце іду зелене,

“Привіт!” – схиляється до мене.

В гніздечку пташку стріну в гаї.

Питає плашка: “Як ся маєш?”

“Спочинь!” – з болота жаба просить,

“Всміхнись!” – цвіркун сюркоче в просі.

Який же світ кругом чудовий!

Додому йду в добрі й любові.

  •  То чому автор назвав вірш двоколірним?
  •  Якими кольорами ви змалювали б вчинки людей у першій частині вірші? Чому?
  •  А якими б у другій? Чому?
  •  Чому вчить цей вірш?
  •  Коли ми глянемо довкола, то побачимо безмежну красу рідного краю, його різнокольорові барви. Чи легко порушити, зруйнувати її? Але як?
  •  А що ми можемо зробити, щоб зберегти цю красу?

ІІ. Основний етап.

1.Вступне слово вихователя.

  •  Так, діти, краса нашого краю дуже дивовижна і мальовнича. Ось погляньте на квіти в вазі. Яка краса! Але вона не вічна. Пройде час, квіти зів’януть і свято закінчиться. Але у матінки-природи є такі рослини, що тривалий час зберігаються красивими і продовжують милувати наше око. Зриваючи їх, ми не завдаємо шкоди природі.

2.Повідомлення теми і мети заняття.

- Отож, на сьогоднішньому занятті ми будемо виготовляти композиції з сухих квітів і трав. Під час якого кожен з вас проявить свою фантазію, свою думку і вміння створювати прекрасне.

3.Орієнтування в завданні.

- Ось погляньте всі на зразок. Так виглядає готова композиція, або як її ще називають по-іншому ікебана. Це наче одна велика сім’я. Більша квіточка, на довгому стеблі – це тато. Він встановлюється прямо. Мама нижча за тата, але весь час поглядає на тата. А діти – це маленькі квіти, стоять попереду тата й мами і дивляться на обох. Щоб квітам було затишніше у їхній оселі – ми доповнили композицію (ікебану) різними травинками сухоцвіту, полину, гілочками липи, хмелю, але так, щоб вони сховали головних членів нашої квіткової сім’ї.

4.Практична робота.

- А зараз ми з вами почнемо робити свої квіткові родини. Але я хочу, що ви не повторювали все за мною. А щоб проявили свою фантазію, ініціативу. Отож першим завданням для створення композиції є основа, тобто те, на чому буде кріпитися квіткова сім’я. Цією основою у нас є пластилін. Зараз ми візьмемо пластилін у руки і розімнемо. (Діти розминають пластилін, грає легенька музика).

- А поки ви будете розминати пластилін, я розповім вам легенду, чому квіткові композиції називають ікебанами.

Жив в Японії хлопчик, якого звали Ікібо. Жив він з матір’ю дуже бідно, але перед хатиною вони мали невеличкий садок з озерцем. Там росли дивовижні квіти і дерева. Навіть сусіди дивувались красі цього садка. Тут завжди збиралися найспівочіші пташки і дарували свої чудові трелі. А в озері плавали риби, на сонці виблискували, наче золоті.

Одного дня мама хлопчика занедужала. Вона не могла більше ходити і милуватися красою свого саду. Ікібо не мав грошей, що запросити лікаря. Тому він сподівався на долю, що мати його видужає. А щоб хоч трішки потішити свою матусю, почав робити букети з квітів і розставляти їх у кімнаті. Побачивши з квітів і розставляти їх у кімнаті. Побачивши цю красу, мати Ікібо видужала. А хлопчик відкрив свою школу, яка називалася школа ікенебо, що означає “школа біля ставка”, а композиції почали звати ікебанами, тобто “квіти в вазі”.

- Отож, ми розімнули пластилін, а тепер закріпимо його на нашій підставці.

- Закріпили Тепер ми почнемо формувати нашу квіткову родину. А почнемо ми з батька. Візьмемо всі “чортополох” і примірте до своєї підставки. Якщо він завеликий, то ми його підріжемо. Але спочатку повторимо правила користування ножицями:

  •  не гратися ножицями;
  •  передавати тільки тупим кінцем;
  •  зберігати у визначеному місці.

- Підрізали рослинку, а тепер ми її закріпимо. Я закріплю посередині, а може хтось з боку, чи деінде.

- Коли закріпили батька, тепер підберемо мамусю. Взяли всі будячок, ось який він в нас красивий, круглий, і тепер підріжимо і закріпимо.

- Коли ми закріпили наших батьків. Тепер доповнимо нашу композицію діточками – квіточками. А потім прикрасимо нашу родину, Але так, щоб їм не було тісно.

- Не забувайте, діти, що композиція повинна милувати не тільки наше око, але і всіх оточуючих.

5.Виставка робіт.

(Збираю роботи вихованців і виставляю на столі).

- Чия робота вас сподобалася найбільше?

- Чому?

- Чим саме?

(Охарактеризовую декілька робіт вихованців сам).

ІІІ. Заключний етап.

1.Підсумок заняття.

- Молодці! Ви сьогодні гарно попрацювали.

- А чи задоволені ви нашим заняттям?

- То що ми сьогодні робили?

- Як по-іншому називаються ці композиції?

- А для чого вони нам потрібні?

- Чим вони корисні?

- На наступних заняттях ми проводимо нашу роботу і спробуємо виготовити інші композиції, але не для себе, а для наших першокласників. А на сьогодні наше заняття підійшло до кінця.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28654. Государственный строй России в начале XVIII в. Образование Российской империи. Реформы центральных органов государственного управления. Сенат. Синод. Коллегии 13.76 KB
  Реформы центральных органов государственного управления. Социальноэкое развитие рост сопротивления крестьянства тяжёлые войны диктовали необхть серьёзных реформ госго аппарат проведение котх привело к созданию централизованной системы органов управления. Претерпела изменения также система местного управления. В губерниях и провинциях было учреждено большое число различных должностных лиц ведавших отдельными вопросами управления.
28655. Реформы Петра I: военная, судебная, губернская и др 15.32 KB
  Император обозначил задачи коте возлагались на полицию: борьба с угой преступтью охрана общго порядка обеспече санитарной и пожарной безопти борьба с нищенством проституцией пьянством азартными играми контроль за соблюдением паспортного выдавались на 3 г режима и ловля беглых и беспаспортных. стало вводиться новое территориальное деление госва: Россия была разделена на 8 губерний по котм расписали все уезды и города. Во главе судебной системы стоял монарх котй решал самые важные госые дела. По его инициативе возникли...
28656. Разложение феодально-крепостнического строя и развитие буржуазных отношений в первой половине XIX в. Изменение в общественном строе 14.26 KB
  Они обладали монопольным правом на владение крепостными людьми. В разви правового положя духва необхо отметить 2 след. было предоставлено право покупать земли. о вольных хлебопашцах помещики получили право отпускать своих крестьян на волю за установленный самими помещиками выкуп.
28657. Кризис феодально-крепостнического строя в России и падение крепостнического права в 60-е гг. XIX в. Развитие капитализма в России 13.14 KB
  Посессионная промсть окончательно показала свою экую несостоятельность в силу чего по инициативе самих заводчиков была перестроена на новый лад. Вотчинная промсть основанная на труде крепостных крестьян также приходила в упадок. В то же время активно развивалась капиталистичя промть купеческая и крестьянская. Рост капиталистой промти в стране требовал все больше и больше свободных рабочих рук.
28658. Крестьянская реформа 1892 г. Личное освобождение крестьян. Земельные наделы. Выкупы. Крестьянское самоуправление. Общественный строй России 2-ой половины XIX в. 15.01 KB
  Для разработки проекта реформы в 1857 г. В губерниях обсуждением проекта реформы занимались дворянские комитеты их предложения обрабатывали редакционные комиссии Я. Текущую деятть по подготовке реформы возглавлял зам. Статус крестьянина последовательно менялся в ходе осущния реформы: первоначально помещик сохранял право собстти на земли полученные крестьянами в резте реформы за коте последние меннообязанными и фактически зависели от помещика.
28659. Буржуазные реформы 60-70-х гг. XIX в.: земская, городская, судебная, финансовая и военная 15.05 KB
  Земская реформа. В 1864 г. были изданы Положения о губернских и уездных земских учреждениях. Роль распоряди-х органов вып-ли губернские и уездные земские собрания, члены кот-х избирались по 3м избирательным куриям: к 1й относились уездные помещики, крупные торговцы и промышленники
28661. Революционная ситуация 1879-1881 гг. Крепостническая реакция и контрреформы 80-90-х гг. XIX в. 14.17 KB
  Дознание по таким делам осуществлялось корпусом жандармов. все наиболее важные дела по политим преступлениям стали рассмся Особым присутствием сената с участием сословных представителей. из компетенции суда присяжных были выведены дела о печати в 1874 г. из ведения общих судов дела о противозаконных сообществах и участии в них в 1878 г.
28662. Предмет и метод истории и права России 12.37 KB
  История государства и права России изучает политические и правовые институты существовавшие в процессе исторического развития Российского государства. История государства и права России рассматривает конкретные политические и правовые явления прежде всего фактический материал для установления закономерностей общих поступательных тенденций развития российского государства и права. В этом история государства и права неразрывно связана и с общей историей России и с теорией государства и права. Отличия состоят в том что история изучает более...