59243

Свято Миколая-Чудотворця

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Біля входу на сцену сидить на стільчику дід Панас і дрімає. Дійові особи: Святий Миколай дід Панас 1й ангел Софія 2й ангел Ірена Жид Чорт Візник Ведучий Ведучий: Майже у всіх народів є звичай давати дітям вночі на Святого Миколая всякі дарунки.

Украинкский

2014-05-05

39.5 KB

0 чел.

СВЯТО

Миколая-Чудотворця

На сцені висить великий лозунг: “Величаємо Тебе. Святителю Христовий, Миколаю, і почитаєм пам’ять твою, бо ти молиш за нас Христа Бога нашого”.

В глибині сцени стоїть престол на тлі темно-синього неба і великих золотих зірок.

Біля входу на сцену сидить на стільчику дід Панас і дрімає. Два ангели – Софія та Ірена – сидять на стільчиках та приготовляють дарунки.

Дійові особи:

Святий Миколай

дід Панас

1-й ангел Софія

2-й ангел Ірена

Жид

Чорт

Візник

Ведучий

Ведучий: Майже у всіх народів є звичай давати дітям вночі на Святого Миколая всякі дарунки. Велика тоді втіха. Цей гарний звичай основується на житті Святого Миколая. Він жив на кінці ІV століття нашої ери і відзначався незвичайною добродійністю. Будучи священиком у Патарі, а пізніше архієпископом у місті Миру (у Малій Азії). угодник зі свого невеликого майна давав щедрі жертви не тільки тим, що соромилися просити, хоч терпіли нуджу. Давав так, що не тільки не знав цього світ, але навіть той, хто був запоможе ний. Миколай робив це в строгій тайні. Отже, з тих далеких часів, з доброти людської прийшло до нас свято Миколая.

Софія: Жваво, жваво Ірене, бо роботи багато, а часу мало! Швидко верне Святий Миколай з засідання й поїдемо на землю. Треба, щоби все на час було готове. Там є куди і до кого ходити.

Ірена: Я ще не була ніколи на Землі. От цікаво подивитися. А чиї там діти і які вони?

 Софія: Є різні діти, але ці, до котрих ми сьогодні поїдемо, - це діти – українці, славного колись та лицарського роду! Вони гарні і добрі, люблять свій край та пильно привчаються йогом служити. За те наш Святий Отець їх дуже любить, все про них пам’ятає.

Ірена: То для них ці подарунки? Так багато?

 Софія: Бо стільки й треба сестричко. Українських дітей багато.

Ірена: Ах, Боже! Що ж робити? Ми не встигнемо приготувати стільки дарунків. Ось глянь. Всі зорі засяяли, а я вже рук не чую від праці. Може старенького Панаса попросити, щоб поміг? Він теж і так весь день дрімає та куняє під дверима.

Софія: Лишім його. Старий він, пора йому спочити. Досить натрудився весь свій вік на землі. Ми швидко скінчимо. Подивись, вже небагато лишилось.

 Ірена: Е, ні! Це ж раз у рік: для дітей нехай і він поможе дещо (будить діда). Дідусю Панасе, дідусю!

Панас: (будиться). Що там такого? Що сталося?

 Ірена: Дідусю! Поможіть нам, будь-ласка, бо не встигнем на час скінчити.

Панас: (не дочуває) Відчинити, кажеш? Чи хто дзвонив? А то я спішу, спішу... Я зараз... (хоче відчинити двері).

Ірена: Ой ні, дідусі, ні! Ніхто не дзвонив, а от поможіть нам в’язати даруночки. Працюємо від ранку, а ще не готові. Вже й руки помліли.

Софія. Нічого, нічого! Ось сядьте тт., біля нас, в’яжіть, та й розказуйте нам, про цих ваших українців, бо ми йдемо до них сьогодні в гості (садовить його біля себе і дає дарунки в’язати).

Послухаємо та й робота швидше піде.

Панас: Ох, ох! Славний народ! Добрий, людяний, чесний. Бога любить і віру свою святу шанує, та тільки одного в нього лихо – незгода. Усі змагання, усі найкращі устремління під подивом незгоди розвіваються, розлітаються... Це було доб’ються волі, прийде незгода та й все зруйнує, знищить. Ох, ох!.. Молю я нашого Отця за моїх земляків, щоб освятив вже раз їх розум. Ох ах! Дітоньки мої! Болить душа, коли згадаю... Ох, ах!..

(задумується)

Ірена: Хтось дзвонить, дідусю! Дідусю Панасе! Дзвонять, чуєте, дзвонять!

Панас: (будиться) Що? Що? Кого гонять? Де?

Ірена: Дзвонять, кажу, хтось іде!

Панас: Ох!.. Старість, старість... (іде відкриває двері).

Жид: А Гітен туг!

Панас: Чого?

Жид: Чи тут живе святий Миколай, той, що потребує вибиратися тепер на землю?

Панас: Чого хочеш? Вмер на Землі? То не ту, не сюди! Друга брама направо! Йди туди і зголосися до Святого Петра.

(випихає жида за двері)

Жид: (входить знову). Ай, вай! Я ще не вмер! Пощо мені вмирати! Хай мої вороги вмирають. Пощо мені до Святого Петра? Я не хочу мати з ним жодних інтересів. Я хочу до Святого Миколая. А коли йог немає дома, то може шановне панство куплять що? Панство вибирається сьогодні між українців, а в мене є прекрасні для них даруночки на продаж. Гарненькі, дешевенькі. Маю ковбасу, горілку, тютюн, що хочете, все з гроші.

Панас: Тут нічого не купують. Іди собі з Богом, відкіля прийшов.

Жид: Як то, іди? Чому зараз іди? А з чим панство на Землю поїдуть, коли в мене нічого не куплять? Я свій чоловік, чому панство не мають купити у свого чоловіка? Пощо купувати в чужих? У мене товар – “Прима” сорт і дешевенька. Я можу і на пати дати! Я не боюся!

Панас: Кажу тобі, що тут не гендлюють, тут небо! Як ти сюди зайшов, за чим?

Жид: Як зайшов? Велика штука. За гроші всюди сьогодні зайдеш. А що мені робити? Де мені торгувати? На Землі не дають, а з неба викидають... Ай, вай!

Що за робота? З чого порядний чоловік має тепер жити?

Панас: Слухай, жиде, ще раз тобі кажу, що тут не торгують. Тут небо. Йди там на Землю і торгуй собі довіку. Чого тут шукаєш?

Жид: Як то торгуй? Чи там торгувати? Грошей хлоп не має, до шинку не ходить, якусь видумали кооперативу, жидові прийдеться хіба з голоду помирати?

Що то порядок? Який то порядок? То не є жадний порядок!

Софія: Коли ваш інтерес не йде, то може б ви взялися до якої іншої роботи? Не всі ж люди торгують, а живуть якось...

Жид: Що значить до роботи? Я ж не можу робити того, що простий хлоп робить! Я порядний чоловік. Я люблю наших хлопів, я не хочу відбирати їм хліба. Але нехай він і мені дасть жити! Ну, купіть що на початок, пане святий. (оглядається нишком до діда). В мене є все, чого захочете. Може тютюнець. може папіроски, може...

Панас: Та що це ти? Що це ти собі надумав? Ти вже й на небо заліз з тією поганню? Гони ж мені звідси, бо як свисну, то просто чортові в губу полетиш. Ах ти, Іродова душа!

Жид: (тікає за дверима). Ай, вай! Пощо свистати! Не треба  свистати. Я сам піду. Та не гарно свистати (зазирнувши в двері). Ай, вай! Який мені великий пан-марципан (пішов).

Панас: Ох, ох... А то поганий день сьогодні! Не можна й хвилинку подрімати. Ох, ох... поганий день (сідає під дверима і далі дрімає).

Софія: (до Ірени). Так, сестричко, (встає) ми вже готові. Дарунків досить. Тепер ходімо на зустріч Святому Миколаю (виходять).

Чорт: (перебраний у широкий плащ). Ледве туди дістався. Якби там не фальшивий  пашпорт та цей убір – то було б ніяк не пощастило. (побачив діда Панаса). Спить сердега. От і гаразд. Зможемо своє діло без труду зробити. (виймає з-під плаща в’язанку різок і кладе між приготовлені ангелами подарунки). Це українцям від мене дарунки. А їм цього треба! Ой треба!

Візник: (за кулісами) Агов!... Тпру!.. Агов!..

Чорт: (ховається) Хтось приїхав.

Візник: (дзвонить раз і другий, далі входить, оглядається). Що це. немає нікого! (побачив діда). Пане! Ласкавий пане! Агов! Чуєте? От спить! Треба пождати (придивляється). Ех! Та й гарно тут та пишно. От і небо. Тепло, ясно, привітно... Гей, гей!.. Де вже нам грішникам... І нас на Землі така завірюха та заметіль, що й світу Божого  не видно (тре замерзлі руки). Та й часи ж тепер настали... Тяжкі такі, що крий Господи! Заробітку ніякого, прийдеться нам піти з торбами.

Панас: (пробудився) Що за галас? Хто тут? Чого, за чим? Що це й хвилинку не дасте мені сьогодні подрімати.

Візник: (кланяється) Слава Ісусу Христу!

Панас: Наві слава! Хто тут? Вмерлі? Не тут, люди! Друга брама на право! Гайда звідси!

Візник: Хорони Господи! Я живий!  Я приїхав святий угодник, як щороку, по Святого Миколая. Сьогодні його празник. Час уже на Землю.

Панас: А, це ти, Дринда? Ох, ох... Старість... Недобачаю, недочуваю, не пізнаю. Здоров, друже, вибачай. Не пізнав. Що ж там чувати доброго? Як інтерес?

Візник: Ой зле, дуже зле. Тепер намножилось тілько тої бензинової погані, що скоро порядним візникам зовсім не буде місця...

Панас: То за чим ти тут?

Візник: Та до Святого Миколая.

Панас: Нема дома.

Візник: Знаю, пожду.

Святий Миколай: (входить, стає біля престолу). Хвала Предвічному на небі, а людям спокій н Землі! (сідає на престол).

Ангели: (входять і стають побіч Миколая) Амінь!

(Панас і візник вклякають)

Св. Миколай: Хто це? За чим сюди прийшов?

Панас: Це Святий Отче візник. Прийшов щоби тебе відвезти сьогодні н Землю.

Св.Миколай: Не треба мені сьогодні візника. Панасе! Замовиш сьогодні аероплан. А ти іди собі з Богом (показує на зал глядачів). А це що за дітвора?

Панас: Це наші діти, Святий Отче. Тебе очікують. Вони і чемні і побожні, кохають рідний край... Благослови їх Отче і обдаруй.

Софія: Зглянься на них, Святий Отче, і благослови цих дітей на довгий шлях життя.

Ірена: Благослови нове покоління і дай йому силу, якої лицарським батьками не стало. Благослови цей нарід безталанний.

Св.Миколай: Хай благословення Боже осінить вас. Най серця ваші відірвуться від суєти земних справ і піднімуться понад нею. Хай осінить вас благодать Божа.

А тепер я хочу познайомитись, хто прийшов на зустріч із Святим Миколаєм. Подивіться Ангели мої, може хтось із дітей приніс і для нас якість подарунки?

Софія: Ось там, я бачу, сидить хлопчик? (тягне з залу якогось викладача).

Св.Миколай: Благословляю вас, щоб у силі розуму тіла виростали, в любові, злагоді жили, бо розум і наука, бо любов і згода – це сила не побіленні, незламні ніким і ніколи!

Подайте, Ангели, дарунки, роздам любим діточкам, щоби пам’ятали про день Святого Миколая і його науку.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33503. Склад злочину 38.5 KB
  Важливе значення складу злочину виявляється і в тому що він дозволяє провести поперше чітке розмежування між злочином і незлочинним суспільно небезпечним діянням; подруге відмежувати один злочин від будьякого іншого наприклад крадіжку від грабежу зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службових повноважень.Елементи і ознаки складу злочину. У кожному складі злочину виділяють його елементи.
33504. Диспозиції 26 KB
  Для опису ознак складу конкретного злочину законодавець використовує один із 4х видів диспозицій: просту описову відсильну бланкетну. Проста диспозиція називає лише склад злочину і не розкриває його змісту ст. Описова диспозиція називає склад конкретного злочину і розкриває його зміст дає його визначення.
33505. Поняття та ознаки покарання за кримінальним законом України 32 KB
  50 КК покарання є заходом примусу що застосовується від імені держави за вироком суду до особи визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. І першою важливою ознакою покарання що визначає його соціальний зміст с визнання покарання заходом державного примусу що застосовується до осіб які вчинили злочинне посягання. Покарання примушує особу до законослухняної поведінки.
33506. Поняття, предмет кримінального права України 31.5 KB
  Кримінальне право як самостійна окрема галузь права має низку ознак як загальних для всіх галузей права так і специфічних тільки для неї. Норми кримінального права це узагальнені правила що охоплюють безліч відповідних життєвих ситуацій індивідуальних випадків. Таким чином кримінальне право як галузь права це система сукупність юридичних норм а по суті законів прийнятих Верховною Радою України що встановлюють які суспільна небезпечні діяння є злочинами і які покарання підлягають застосуванню до осіб що їх вчинили.
33507. Призначення покарання за сукупністю вироків 31 KB
  71 сукупність вироків має місце там де засуджений після постановлення вироку але до повного відбуття покарання вчинив повий злочин. Таким чином при сукупності вироків: а постановлений вирок яким особа засуджена до певної міри покарання; б це покарання ще цілком не відбуте засудженим; в новий злочин вчинений після постановлення вироку але до повного відбуття покарання. 71 якщо засуджений після постановлення вироку але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин суд до покарання призначеного за новим вироком повністю або...
33509. Один день Ивана Денисовича 13.61 KB
  Рассказывается об одном дне из жизни заключённого русского крестьянина и солдата Ивана Денисовича Шухова в январе 1951 года. Один день Ивана Денисовича Солженицына привлекает художественным исследованием характера Ивана Шухова не через какоето исключительное событие лагерной жизни побег поединок со следователем смерть а через описание одного дня от подъема до отбоя. Давайте вглядимся в тот мир вещей что сложился вокруг Ивана Денисовича: белая тряпочка чтоб рот на морозе прикрывать ботинки валенки вязанка шапка ложка...
33510. Поэты советского времени 14.47 KB
  Маяковский смог писать на эти же темы но так что бы выделиться из толпы. Маяковский выдающийся поэт футурист в каждом хлёстком слове бессмертных произведений которого бескомпромиссность и убеждённость трагедия и сарказм. одился Владимир Маяковский 7 июля 1893 года в небольшом грузинском посёлке в семье лесничего. Маяковский ушёл из жизни в возрасте 37 лет выстрелив себе в сердце из револьвера.
33511. Лирика периода Великой Отечественной войны (основные темы, художественные особенности) 16.05 KB
  Жди меня и я вернусь Если бы нас своим могуществом. Жди меня и я вернусь Всем смертям назло стихотворение К. Феномен Жди меня вырезаемого перепечатываемого и переписываемого посылаемого с фронта домой и из тыла на фронт феномен стихотворения написанного в августа 1941 на чужой даче в Переделкино адресованного вполне конкретной земной но в эту минуту далекой женщине выходит за рамки поэзии. Жди меня молитва атеиста заговариванье судьбы хрупкий мост между жизнью и смертью и оно же опора этого моста.