59245

СЦЕНАРІЙ РАНКУ: КОТИЛАСЯ ПИСАНОЧКА...

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: Формувати уявлення дітей про виготовлення писанок: ознайомити з традиційними елементами та кольоровою гамою писанок Гуцульщини; виховувати інтерес до декоративноприкладного мистецтва...

Украинкский

2014-05-05

39 KB

1 чел.

СЦЕНАРІЙ РАНКУ

“КОТИЛАСЯ ПИСАНОЧКА...”


Мета: Формувати уявлення дітей про виготовлення писанок:

  •  ознайомити з традиційними елементами та кольоровою  гамою писанок Гуцульщини;
  •  виховувати інтерес до декоративно-прикладного мистецтва;
  •  розвиток естетичний смак

Матеріали:  зразки гуцульської писанки, вишивки, атрибути для персоніфікованого читання.


Стук у двері заходить Писанка.

Запитання до дітей: На яке свято люди розмальовують писанки? Як зрозуміти таку приказку: «Дороге яєчко на Великдень»? Як називаються яєчка, фарбовані одним кольором? Що роблять з писанками і крашанками? Що робили з писанкою ваші бабусі і дідусі?

Розповідь дітей.

Розповідь Писанки: “Свячену писанку приорювали в полі, щоб краще родило жито-пшениця, клали під поріг стайні, щоб добре велося худобі. Зводячи нову хату, в кожному кутку клали по писанці. Ваші прабабусі і прадідусі вірили, що писанка охороняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей. Ось послухайте легенду: Далеко в горах до високої стрімкої скелі залізними ланцюгами прикутий страшний нехрист, злий дух Пекун щез-би. І той нехрист має дванадцять своїх посланців, що ходять по селах та містах і придивляються, як живуть люди. Все, що вони побачать або почують, розповідають нехристові. Коли посланці кажуть, що люди живуть бідно і сваряться між собою, нехрист радіє і сміється так, що аж гори трясуться, а ланцюги його слабнуть. Якщо посланці кажуть, що між людьми злагода й добро, нехрист сердиться, насуплює брови, а ланцюги міцніше стискають його погане тіло. Та найстрашніша для нехриста вістка, що люди ще пишуть писанки, що вони не забули цього звичаю: тоді він реве, як звір, рветься з усієї сили і б’ється головою об скелю так, що аж вогонь креше. З того постають грім і блискавка, а ланцюги робляться тоді такі міцні, що годі їх відірвати. Тепер ми розуміємо, чому писанкарство розповсюджене на всій Україні. Писанки бувають найрізноманітніші. На Гуцульщині поширені геометричні мотиви: різні клинчики, пів клинчики, півсонця, місяці, півмісяці, зірочки; рослинні елементи: квіти, ялиночки, гілочки, листочки; а також зображення тварин: півня, оленя, коня”.

Далі йде персоніфіковане читання вірша дітьми і Писанкою:

Ой писанко люба,

Які в тебе взори!

То олені, півні,

Ялинки та зорі...

Дивуюсь, любуюсь,

Та знати б хотіла,

Що кажуть ті взори?

Скажи ж мені, мила!

Писанка:

 Ялинка зелена

 І олень рогатий

 Тобі нагадають

 Зелені Карпати.

А той безконечник

Біжить безконечно,

Бо правда не згине,

А житиме вічно.

Дитина:

 Тепер розумію,

 Недаром же мати

 Нам наказали

 Тебе шанувати.

Бо щастя віщуєш

Ти. писанко-чічко,

Посвячена в церкві

В Воскресную нічку.

Писанка розповідає, як правильно її розписувати: “Щоб виготовити писанку, треба мати паличку-писачок. У кожному писачку є дірочка, в неї встромлена трубочка, в яку набирають трохи фарби. Для кожної фарби – окремий писачок.

Спершу треба нанести бджолиним воском лінії і кривульки. Під руками має бути тепленька вода і всілякі барвники. Спочатку яйце опускаємо у жовту фарбу. Потім 10-15 хв. у теплій воді. Після цього наводимо зелений колір. Коли ж це все зроблено, легенько гріємо яєчко під настільною ламкою і витираємо віск. Яйце готове.

 Я – писанка, писана житнім вогнем,

Проціджена через вузеньку кирстку,

Мене ще леліятимуть у любистку,

Абись-те любили, любили мене.

Котитимуть легко з голодних верхів

В хустині оранжевій, у вишиванці,

Де барви, мов звуки флоярині вранці,

Глибокі, терпкі, мов не з наших віків...

Ведучий І. Сьогодні важко знайти людину, яка б лишилась байдужою і не захоплювалась красою українських писанок, цих справжніх шедеврів, цих крихких виробів людських сердець і рук. Писанки ще в поганські часи розписували деякі слов’янські племена. У своїх писанках наші пращури відображали світ, у якому вони жили, свої погляди і вірування, вшановували сонце, як джерело тепла і весняного пробудження, а саме яйце-писанка було символом зародження життя.

Ведучий ІІ. Звичаї, вірування та ігри, пов’язані з писанками, що зберігаються в народі по нинішній день, указують, що писанки своєю традицією сягають глибоко в дохристиянські часи.

Ведучий І. Яйце було емблемою Сонця-весни. Птиця – це вісник весни, радості, сонця. Птахи починають нести яйця й виводити пташенят лише з веною, із сонцем. Яйце було амулетом, з допомогою якого людина заворожувала в собі та з’єднувала добрі сили, а лихі відвертала.

Виводить мама дивним писачком

по білому яйцю воскові взори.

Мандрує писанка по мисочках

Із цибулинним золотим узваром,

з настроями на травах і корі,

на весняній і на осіннім зіллі –

і писанка оранжево горить

у філіграннім сплеті ліній.

То вже вона, як дивовижний світ,

то вже дзвенить, як згусток сонця,

буяють буйно квіти у росі,

олені бродять в березневім сонці.

І стилізовані сплітаються сади

у маєві густих обрамлень.

Мереживом найтоншим мерехтить

геометричний космацький орнамент.

І я поплив у світ дитячих мрій

на білі колискові оболоні.

Ведучий ІІ. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу. Старі люди і нині вважають писанку особливою святістю, що вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людей від усього злого. Писанку треба вміти написати, треба дати належні фарби, треба писати тоді, коли належить, треба вміти її замовити і дати, кому належить.

Ведучий І. Писанки носили на могили батьків та дідів.

Ведучий ІІ. Писали дівчата писанки кожна потайки, ворожила над білою шкарлупою, купала кожне яйце в трав’яних фарбниках-галунах, покривала символами сонця, воскресіння, любові, щастя, родючості. А найкращу дарувала нареченому, своєму судженому.

Ой, чия то дівчинонька по горі ходила,

Взяла в руки писаночку – води ся напила?

Ой, молоді легіники, де воли наймете?

Я загинула писаночку, чи ї там знайдете.

Ой, займемо сиванки в зелену ліщину,

Заміняєм писаночку на файну дівчину.

Ой, калино, калиночко, чом у лузі стоїш,

Ой, т файна писаночко, чом ся мене боїш?

Який листочок на явору, такий на калині,

Ти писанку подарував, мою ще донині.

Йде Великдень. Гей, дівчата,

Будем писанки писати.

Писаночок-крашаночок

Напишемо аж сім коробочок.

Як сказали, так зробили,

Прийдуть гості у вівторок.

Писаночок буде сорок,

Є що друзям показати,

Любим гостям дарувати.

Ведучий І. Якщо дівчина дарувала парубкові писанку – це означало, що вона його вибирала. Дівчата малювали писанки і несли на плай, пускали з гори. Куди вона котилася, звідти буде суджений.

Ведучий ІІ. Боронь Боже, аби хтось увійшов до хати, як розписували писанку. Газдиня враз шепотіла: “Сіль тобі в очах, кремінь у зубах. Як не шкодить земля воскові, так аби не пошкодили твої очі моїм писанкам”.

А ще, як розписували писанки, не можна було згадувати про померлих, аби не зашкодити тому, хто дістане готову писанку. То таке повір’я... То ж доки пишуть писанки, доти буде “світ”.

Михайло ВЕРЕС.

ПИСАНКА

Спекла мама на Великдень

Біленькі паски.

А я куплю фарб і спишу

Гарні писанки.

Розмалюю на писанках

Квіти, ялички.

І роздам їх на Великдень

Поміж діточки.

Я братові маленькому

Дам писанки дві,

Щоб качав їх по зеленій

Шовковій траві.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

  1.  А.М. Богуш, Н.В. Лисенко “Українське народознавство в дошкільному закладі”.
  2.  Літературно-мистецький альманах для дітей “Подарунок на Великдень”.
  3.  О.Воропай “Традиції і звичаї українців”.
  4.  Великодні легенди і перекази, журнал “Розкажи онуку”.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74411. Заложение и развитие листа 29.5 KB
  Сначала его клетки делятся во всех трех направлениях и зачаток листа растет в толщину и высоту. Довольно рано рост в толщину прекращается и зачаток листа становится плоским. Вначале зачаток листа не разделен на части но вскоре можно различить две части верхнюю и нижнюю причем верхняя апикальная первое время растет быстрее нижней базальной.
74412. Заложение прокамбия и типы строения стеблей 46.5 KB
  Закладывается замкнутое кольцо прокамбия. Довольно часто внутрь от первичной ксилемы часть прокамбия дифференцируется в дополнительные участки внутренней флоэмы барвинок Vinc вьюнок Convolvulus и др. При таком заложении прокамбия листовые следы могут быть совсем незаметны а могут быть хорошо выражены.
74413. Перидерма и корка корней 26 KB
  Клетки экзодермы паренхимы первичной коры и эндодермы не могут обеспечить такого интенсивного разрастания и первичная кора при этом разрывается и разрушается. Перед сбрасыванием первичной коры в более глубоких слоях образуется перидерма. Из двулетних растений с мясистыми корнями многие в том числе морковь образуют перидерму; в корнях других растений например свеклы феллоген не закладывается: происходит лишь подкрепление кольца толстостенной эндодермы путем отложения утолщений на стенках клеток первичной коры примыкающих к эндодерме а...
74414. Перидерма 48 KB
  В силу плотного смыкания клеток пробки заполнения их полостей воздухом обладающим как известно очень слабой теплопроводностью и наличия в оболочках клеток суберинового слоя очень слабо проницаемого для воды и воздуха пробка предохраняет стволы и ветви от излишней потери воды за счет испарения и от резких температурных колебаний. Кольцо феллогена в большей своей части состоит из плотно сомкнутых живых паренхимных клеток имеющих на поперечном разрезе форму прямоугольника относительно малого радиального размера а на продольном...
74415. Покровные ткани 52 KB
  Кожица состоит из плотно сомкнутых клеток имеющих в плане у большинства растений более или менее извилистые очертания рис. У некоторых растений например у многих злаков кожица состоит из клеток нескольких типов рис. Оболочка эпидермальных клеток утолщается обычно неравномерно: в каждой клетке наиболее толста наружная стенка боковые стенки несколько тоньше внутренняя сравнительно тонка. Боковые и внутренние стенки клеток обычно имеют поры рис.
74416. ПРОВОДЯЩИЕ ПУЧКИ 36 KB
  Проводящие пучки нередко включают и иные ткани живую паренхиму млечники склеренхиму. Проводящие пучки сопровождаемые примыкающими к ним тяжами механической ткани обычно склеренхимы называются сосудисто-волокнистыми или армированными проводящими пучками. Проводящие пучки тянутся на значительном протяжении вдоль органа; ответвлениями и перемычками анастомозами они связываются в трехмерную сетку.
74417. МЕХАНИЧЕСКИЕ ТКАНИ - АРМАТУРА, ИЛИ СТЕРЕОМ 43 KB
  Эта ткань состоит из толстостенных клеток прозенхимной формы с заостренными концами с немногочисленными узкими простыми щелевидными порами в оболочке расположенными длинной осью под острым углом к продольной оси клетки рис. Сформировавшись клетки склеренхимы обычно теряют живое содержимое и их полости заполняются воздухом. Клетки склеренхимы называют еще толстостенными волокнами или просто волокнами.
74418. Бесполое и половое размножение мхов 33.5 KB
  Оплодотворение возможно лишь в воде часто покрывающей невысокие дерновинки мхов. Оплодотворенная яйцеклетка покрывается оболочкой начинает тотчас же делиться и дает спорофит сидящую на ножке коробочку который у мхов имеет специальное название спорогоний; в клетках его находится диплоидное число хромосом рис. Вначале из спор у лиственных мхов вырастают ветвистые нити похожие на водоросли и называемые протонемой; на них образуются почки каждая из которых может дать листостебельный мох развивающий впоследствии снова половые органы ...
74419. Образовательные ткани 37 KB
  В отличие от животных высшие растения растут и образуют новые клетки в течение всей своей жизни, хотя обычно с некоторыми перерывами. У многих растений средних широт, например, перерывы (периоды покоя) обусловливаются наступлением зимнего периода покоя.