59256

Сценарій: Зустріч з казкою

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Першою до нас в гості завітала українська народна казка Колобок яка вам вже є знайомою але уважно просимо додивитись її до кінця й тоді Ведуча: Та не треба поспішати а краще казку розпочати бо недаремно мудрі кажуть люди що краще раз побачити ніж десять раз почути.

Украинкский

2014-05-05

66.5 KB

2 чел.

Сценарій “Зустріч з казкою”

Тема: Зустріч з казкою

Мета:  Збагачувати активний словниковий запас дітей, вчити правильно висловлювати їх свої думки. Продовжити роботу по знайомству з кращими зразками усної народної творчості (казками), вчити дітей визначати головну думку твору, засоби, якими в творі досягається мета. Виховувати любов до рідної мови, бажання бути добрим, щирим, служити людям. Виховувати любов і повагу до свого народу – творця невичерпного джерела мудрості.

Обладнання: Ілюстрація до книги “Українські народні казки”, а також ілюстрації до казок “Колобок” та “Цап та баран”. Костюми: зайчика, колобка, їжачка, лисички, цапа, вовка та барана.

Хід свята.

Ведуча: найпоширенішим видом усної народної творчості є казка. З нею ми зустрічаємося на кожному кроці, починаючи з раннього дитинства. Казки увібрали в себе народну мудрість і життєвий досвід. У казці завжди добро перемагає, здійснюються найвибагливіші бажання. Тільки в казці за мить можна долетіти до потрібного місця на килимі-самольоті, голодному насититися дарами скатерті-самобранки, а бридкій жабі перетворитися на красуню.

Ведучий: Сьогодні в нас відбудеться зустріч із казками. Першою до нас в гості завітала українська народна казка “Колобок”, яка вам вже є знайомою, але уважно просимо додивитись її до кінця й тоді …

Ведуча: Та не треба поспішати, а краще казку розпочати, бо недаремно мудрі кажуть люди, що краще раз побачити, ніж десять раз почути.

Ведучий: Жили були собі дідусь та бабуся. Жили то жили, та дожилися до того, що й хліба нема.

Дідусь: Бабусю, а снідати що ж будемо, чи хлібчик ще є?

Бабуся: Нема, дідусю, ох, нема. Ще тільки сонечко на небо, а я вже в хижці, у засіку хотіла борошенця назмітати на хлібчик духмяний, ох-хо-хо!

Дідусь: Ну і що ж, назмітала?

Бабуся: Та ось у жменьці, зовсім мало.

Дідусь: Хоча б на коржик з маком вистачило. Ану-мо, бабусенько, до роботи! Ти міси тісто, а я дровець нарубаю та піч витоплю.

Ведуча: Замісила бабуся тісто, і для смаку вкинула яйце, сметану, ще й маслечка грудочку. Стала коржика ліпити.

Бабуся: Ох і тісто яке м’яке, ніжне, ніби щічки у дитини. Ех, нема у нас з дідусем ні діток, ні онуків, немає кому ні казочку розповісти, ні пісеньки заспівати, як мати моя співала:

 У мого синочка – очі, як волошки,

 У мого синочка щічки – маків цвіт …

Ой, що ж це? Поки співала, а руки самі виліпили замість коржика колобочка-синочка з оченятами.

Дідусь: Бабусю, що ж це? Колобочок! Та гарний який!

Ведучий: Посадили колобочка в піч, щоб підрум’янився.

Бабуся: Що ж, дідусю, на сніданок треба, мабуть, картоплі накопати та й потому буде.

Дідусь: Так-так, з кропом та маслечком буде чим посмакувати. А таким гарненьким Колобком тільки милуватися будемо.

Ведуча: Витягла бабуся Колобка, поставила на віконечку, щоб прохолонув, а сама з дідусем пішли на город по крім та картоплю.

(літає муха і сідає на Колобка).

Колобок: Апчхи! Де це я, хто ж це я? А де дідусь та бабуся? Ох, як гарно, як цікаво! А що там за вікном, а далі за воротами? Ось побіжу подивлюся та поки прийдуть дідусь з бабусею я й повернуся. Ого-го! Гоп-ля!

Ведучий: От непосида! Куди ж це він? Якби яка біда не трапилась.

Колобок: Як гарно навкруги: дерева шумлять, травинки шепочуть, пташки співають і мені так весело, що теж поспівати захотілось, пісенька сама собою складається:

 Був я жменька борошенця,

 Трішки масла та сметани,

 Бо хотіла так бабуся

 Спекти коржик на сніданок.

 Та не коржик і не пряник

З печі скочив на полок,

 А солодкий і рум’яний

 Розвеселий Колобок.

 Ви такого малюка на стрічали досі –

 Рудий чубчик і веснянки на кирпочці – носі.

Зайчик: Ой, Колобок! Ходімо зі мною. Я йду на город, хочу полити капусту та поласувати солодкою морквою

Колобок: Е-е ні, Зайчику, дякую за запрошення, я моркви не їм, та й хочу подивитися, що там далі, за цією галявою. Отож, бувай! Краще ти заходь в гості до нас з дідусем і бабусею.

Зайчик: Добре, буде час, зайду.

(Колобок котиться далі і співає пісеньку. Зустрічає Вовка).

Вовк: Ох, м’ячик! От добре, а я саме йду до друга Ведмедя, то тепер в футбол з ним поганяємо.

Колобок: Я не м’ячик, а Колобок, а в футбол, тільки звичайно, не мною, а м’ячем, ми зіграємо іншим разом, бо мені вже час повертатись до дідуся і бабусі, щоб не хвилювалися. До зустрічі.

(Колобок знову співає свою пісеньку і котиться далі).

Колобок: Ой! Який гарний метелик! Подивлюсь поближче. Постій, зупинися! А де ж стежка? Заблукав! Що робити? Хто?  Колобок?!

Їжачок: Це ти Колобок, а я … Ось відгадай загадку:

 В мене шуба з голочок,

 а тому я … Хто?

Колобок: Я не знаю, бо тільки сьогодні спечений. Діти, допоможіть! Хто це? Швидше підкажіть.

(Діти з залу підказують: “Їжачок”).

Їжачок: Так, я їжачок. А що ти тут робиш? Заблукав? Не  страшно, я тут всі кущики – травинки знаю, я тебе проведу додому, йди за мною!

Колобок: Спасибі, друже, хочеш я заспіваю тобі свою пісеньку:

Та не коржик і не пряник

 З печі скочив а полок,

 А солодкий і рум’яний

 Розвеселий Колобок.

(Виходить лисичка).

Лисичка: О-о-о, яка гарна в тебе, Колобочку, пісенька.

(Далі говорить тихіше і в бік).

Лисичка: Така гарна, така смачна, як і ти, от і сніданочок до мене сам прикотився.

(Знову говорить вголос, звертаючись до їжачка).

Лисичка: А ти, їжаче, котись собі далі. Ми тут з Колобком разом поспіваємо, а потім я його проведу додому. Іди-іди.

Їжачок: Знову щось надумала, руда хитрунка. Але мене не обдуриш. Заховаюся тут під кущем та й подивлюся.

Лисичка: Колобочку, я вже старенька, погано чути стала, підійди ближче і заспівай свою пісеньку. А я запам’ятаю і будемо співати разом.

Колобок: Добре! Слухайте, будь-ласка.

(Співає)

Лисичка: Я вже, майже, запам’ятала твою гарну пісеньку, але дещо не дочула. Стрибни мені на язичок і заспівай іще разок.

Колобок: Добре, я зараз.

Їжачок: Почекай, Колобочку. Дозволь мені поспівати.

І, раз, гоп-ля!

Лисичка: Ой-ой-ой, ай-ай-ай!

Їжачок: Гей, Лисичко, почекай! Побігла, тільки курява знялась.

Ану-мо, Колобочку, співай голосніше свою пісеньку та підемо далі, бо вже дідусь з бабусею зачекалися.

(Співають і йдуть).

Дідусь: Колобочок!

Бабуся: Наш синочку! Як ми хвилювалися за тебе. Дякуємо тобі, їжаче, що привів додому Колобка. Ось тобі гостинець.

(Дають їжачкові яблуко).

Їжачок: Дякую.

Ведуча: Ось і казочка підійшла до кінця, як я і обіцяла, закінчилась вона зовсім незвичайно, бо наш Колобок – це добрий, чемний та веселий малюк, і з ним просто нічого лихого не могло трапитись.

Нашій казочці кінець, а хто дивився – молодець. Кінець.

Ведучий: Другою до нас в гості завітала казка “Цап та баран”.

Ведуча:

Жити собі дід та баба.

І мали вони барана і цапа.

от користі з них – ні-ні,

тільки збитки лише одні.

Приятелі побували і в городі,  і в саду,

Наробили лише шкоди і накликали біду.

Баба:

 Ох-ох, ох-ох-ох!

 З’їли редьку і горох,

 Буряки та ще й капусту.

 На городні, через них

 Стало зовсім пусто.

Дід:

 А в садку, чи шкоди мало?

 З яблунь кору поздирали,

 І на грушах листя з’їли,

 Обламали знизу гілля.

Баба:

 Зовсім випасли квітник –

Не подвір’я, а смітник.

Дід:

Щоб позбутися біди,

Хай ідуть аби куди.

Баба:

 Покладу їм у торбину,

 Я останню капустину.

 От і все, нехай ідуть.

Дід:

Ось вам торба, в добрий путь

Ведучий:

 Скоро цап та баран те зачули,

 Зараз із двору майнули

 Куди очі дивляться степом гайнули.

Цап та баран:

 Хоч і з двору вигнали нас – ох-ох-ох!

 Та завжди із Цапом ми удвох, ох-ох.

 Ми з ним нерозлучні друзі,

Разом в полі, в лісі, в лузі,

Разом в полі, в лісі, в лузі, ох-ох-ох!

(В траві знаходять вовчу голову).

Цап:

Ой, Баране, глянь – овва!

В траві – вовча голова!

Може б замість капусти.

В торбі її примостили?

Бо, хто зна, як подивиться –

В господарстві знадобиться.

Баран:

Сили в мене вистачає,

Та сміливості немає.

А от Цап, хоч і хоробрий,

Силу ж з’їла всю хвороба.

 Провалився був під лід –

 Ледве витяг його дід.

 То ж давай-но разом, друже,

 Бо боюся сам я дуже.

(Ховають вовчу голову в торбину).

Цап:

В полі он вогонь горить,

Може підемо туди?

Ночувати все ж десь треба,

То ж подалі від біди.

Бо в ночі тут страшно дуже,

Вовків багато в полі дуже.

Ведуча:

 Ось підходять вони ближче,

 Коли глядь – аж то вовчища.

 Круг багаття повсідались.

 Що робить? Привітались.

Цап:

 А здорові, молодці?

1-й вовк:

 Звідки тут взялись оці?

2-й вовк:

 Та це ж добре буде діло –

 Каша ще не закипіла.

3-й вовк:

 А до каші в самий раз,

 М’Ясо буде добре з вас.

Ведучий:

 Цапу сміливості зась,

 А Баран давно злякавсь.

Цап:

 А неси сюди, Баране,

 Вовчу голову, погану.

 Та не цю, а більшу дай.

 Цю ж у торбу знов вкидай.

1-й вовк:

 Що тут думати-гадати?

 Треба звідси утікати,

 Бо до завтрашньої днини

 Попаду і я до торбини.

2-й вовк:

 Хлопці, видно, діло знають,

 Бач, як голови тягають.

 Тільки стане ось темніше,

 Звідси я втечу хутчіше.

3-й вовк:

 Тут не треба і дороги,

 Тільки б мати вовчі ноги!

1-й вовк:

 Ось і каша вже кипить,

 Та нема води долить.

(Тікає).

Ведуча:

 Як пішов, що в воду канув.

1-й вовк:

 Я вертатися не стану.

 Врятувався, і слава Богу!

 Порятуйте вовка ноги.

2-й вовк:

 Ех! Забіг десь вражий син!

 Ну, не вовк, а справжній свин.

 Пішов та й сидить,

 А каші нічим долить.

 Ось візьму я ломаку,

 Та прижену його як собаку.

(Теж тікає)

3-й вовк:

 За бідою б їх послати!

 Ось біжу я їх пригнати.

Ведучий:

 Як побіг, так і той рад,

 Що не вернеться назад.

Цап:

 Ану-мо, брате, скоріше хапатись,

 Щоб нам цю кашу поїсти, та звідси забратись.

Ведуча:

 Я поїли добряче, то тільки їх і бачили.

 А тим часом зібрались вовки на раду

 І стали думати, гадать.

1-й вовк:

Що ж ми, браття, за вовки

Що нас налякали ті два лайдаки?

Та всі ж підіймуть нас на сміх!

Ходімо, краще поїмо їх.

Ведучий:

 Прийшли, аж ті добре справлялись,

 Давно вже од казана убрались,

 Як побігли та на дуба забрались.

 Стали вовки думати-гадати

 Якби Цапа та Барана доганяти.

 Йшли, йшли, і на дубі їх знайшли.

1-й вовк:

 От ти, старий, лягай

 Та ворожи – гадай,

 Як нам їх добувати,

 Та із дуба зняти.

Ведуча:

 Ліг старий вовк, ворожить,

 А Баран із ляку так тремтить,

 Що гіляку обламав

 Та на вовка і впав.

Цап:

А подай мені ворожбита,

Буде в нього спина бита.

Ведучий:

 Як почули те вовки –

 Та в різні боки навтьоки

 А Цап та Баран в поле пішли,

 Курінь знайшли

 Та й живуть там – ладять,

 Смачну кашу варять.

 Та з вовків посміюються.

Ведуча:  Ось і підійшло до кінця наше з вами сьогоднішнє свято. Сподіваємося, воно вам сподобалося, сподобалися гості свята. Ці гості – казки, вирушили додому - у світ казок, подарувавши нам багато радості, веселого настрою. На великий жаль ми з вами також прощаємось.

Література:

  1.  Журнал “Розкажіть онуку” № 13-14. 07. 1999 р.
  2.  Газета “Початкова освіта” № 15. 04. 2001 р.
  3.  Конспект виховного заняття.

Готували:  Ніньовська Оксана, Рокочук  Вікторія, Пирожук Олександра

 

     


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

61611. Графические изображения и инструмент WordArt в MS Word 268.67 KB
  Цели урока: Образовательная - научить вставлять и редактировать изображения в документ Word, Научить работать с инструментом WordArt; Воспитательная – воспитание информационной культуры учащихся, внимательности, аккуратности, дисциплинированности, усидчивости...
61612. Знакомство с витражом как одним из видов декоративно прикладного искусства 15.28 KB
  Развивающие: развитие творческой фантазии сформировать навыки работы над имитацией техники витража. Вы знаете что это такое Мы познакомимся с витражом как с одним из видов ДПИ с его особенностями техникой изготовления и выполним эскиз витража.
61613. Зимний пейзаж в ночи 16.17 KB
  Задачи урока: образовательные: формирования представления о графике как способа создания художественного произведения линией пятном; формирование навыков рисования кистью белилами на темном фоне; развивающие: развивать воображение фантазию; расширять художественный кругозор учащихся...
61615. Музеи архитектуры 16.55 KB
  Цели задачи: систематизировать знания об архитектуре музеях и рассказать о музеях архитектуры под открытым небом заповедных зонах культуры; дать понятия гармония и агрессивность архитектуры; формировать умения рисовать по представлению анализировать и преображать форму...
61616. Опора тела и движение 36.37 KB
  Образовательные: формировать представление о скелете человека как опоре организма о правильной осанке и умении сохранять ее в покое и движении. а беседа – организм человека 9:339:37 С какой темой вы знакомились на прошлом уроке Какие полезные советы вы можете дать по уходу за кожей...
61617. Упражнения в написании слов с безударной гласной в корне слова 104.26 KB
  Цели: образовательные: повторить правило о написании слов с безударной гласной в корне слова отрабатывать умение применять правило продолжать учить находить морфемы анализировать материал...
61618. Собака. Кошка 396.41 KB
  Задачи: Образовательные: Уточнить знания о внешнем виде кошки и собаки. Изучить правила содержания кошки и собаки. Продолжить формировать понятие млекопитающие или звери на примере изучения кошки и собаки. Уход за шерстью ушами зубами и когтями; Еда и вода для собаки; Выгул собаки.