59260

Де Купало ночувало

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Дівчата готують святкові строї хлопці приладдя для парубоцьких ігор старі жіночки випікають солодощі для гостини. За день до проведення свята пізно ввечері хлопці ховають у схованки сюрпризи для дівчат а дівчата мають знайти їх пізно ввечері перед закінченням свята.

Украинкский

2014-05-05

43 KB

0 чел.

Тема: “Де Купало ночувало

Мета: Розвивати пізнавальний інтерес до українських традицій, культури і мови. Сприяти розвитку мислення, виховувати в учнів любов до природи до рідного краю. Вчити не забувати українські обряди, розвивати світогляд, широту думку, збагатити світогляд, широту думки, збагатити словниковий запас дітей.

Література: Олекса Воропай “Звичаї нашого народу”: “Обереги пам’яті”, “Розкажіть онуку”.

Свято готується задовго до дня його проведення. Дівчата готують святкові строї, хлопці – приладдя для парубоцьких ігор, старі жіночки випікають солодощі для гостини. Крім того, хлопці готують “витівки”, сюрпризи для дівчат, при чому все це тримають в секреті. За день до проведення свята пізно ввечері хлопці ховають у схованки сюрпризи для дівчат, а дівчата мають знайти їх, пізно ввечері перед закінченням свята. Перед сутінками по вулиці села проїжджає барвисто прикрашене фіра, на якій декілька хлопців, дівчат, жартують співають.

Дівчата: Ой, качуре - качуреньку

В горіховім вінку

Вибирай си, кучереньку

Щонайкращу дівку.

Жартун: Мені мама не казала

Дівок вибирати

А ми мати наказала

Господиню взяти

І та гарна і та файна

І та непогана

Межи ними Ганущенька

Як намальована.

Дівчата: А на тії Ганущенці

Рутяний віночок

А хто ж то її купував?

Степанів синочок.

І так вони всіх скликають на вигін

Свято розпочинається ввечері.

На великому пагорбі хлопці готують ріщя для купальського вогнища. В центрі галявини вирита яма, або встановлена хрестовина для Марена. В колоні два стовпи для ігор. З лісу і з боку річки виходять 8 сопілкарів. Вони розпочинають свято переливами сопілчаної мови. На фоні сопілок диктор: В це час з протилежної сторони з’являється ніч з зірочками.

Ведучий: На наше свято опустилося ніч з зірочками. Ніч (низько вклоняється і говорить). Ласкаво прошу вас, шановні друзі, на свято. Я вирила, я знала, що в цю ніч ви всі прийдете повеселитися з нами.

Хлопець: Дівчата, хлопці, давайте запалимо вогні.

Всі: Давайте, давайте.

І немов би з неба з факелом в руці з’являється Вогневик.

Вогневик: Так ось і я

Кинусь, ринуся в коло.

Зорі пречисті,

Іскри сльотисті,

Ясні та красні вогні променисті.

Все, що блискуче, -

Все, що летюче,

Все безпинного руху жагуче!

Так ось і я, так ось і я!

Вогневик і його помічники запалюють вогнище. Вся молодь збирається навколо нього. Хлопці стрибають. Настрибавшись, хлопці заводять гру навколо вогнища. Ця гра називається “Вежі”. Дівчата стають широким колом навколо ватри по внутрішньому колу хлопці парами по двоє несуть на руках, які закладені замком третього хлопця. Дівчата співають: “Ой на Купала вогонь горить. А ви Івана хлопці ведіть. Ой помаленьку його ведіть, біля Ганущеньки та й зупиніте”. Хлопці рухаються по колу, біля тої дівчини, котру сподобав хлопець якого несуть, він кричить: “Отут зупиніть”. Він зіскакує буру за руку дівчину і стоїть із нею, поки декілька раз повторюється пісня і всі хлопці виберуть собі пару. Коли гру закінчено троїсті музики грають танець, який замовляють хлопці.

Пироги люблю із маком тільки помащені

Грайте, грайте музиченьки, бо ви заплачені.

Дівчата: Палай вогнику гарячий, полум’яний,

Ой, який був день чудовий, аж рум’яний.

Гори, гори ясно.

Щоб наша доля була щасна,

Гори на все село,

Бо нам тут весело.

(Заграли музики, починаються танці, ігри, розваги. Вздовж річки загораються факела).

Дівчина: Дівчата, дівчата, пора нам віночки сплітати, на воду пускати.

(Дівчата плетуть віночки, співають, улюблених пісень).

Ой, на морі хвиля грала,

У долині роса впала,

На калині поламала цвіт.

Ой виходьте дівчата, у вигін до річки

Прикрашайтесь, одягайтесь в нові черевички.

Марену нашу квітчати, віночки сплітати.

Віночки сплітати на воду кидати. І долю взнавати.

З різних боків на галявині з'являються святково вбрані дівчата. Троїсті музики, які стоять біля маленької сцени, на якій в ході свята з'являються персонажі літнього обряду Купала, награють мелодію дівочого хороводу.

Дівчата збирають квіти в великі кошики, щоби потім сплести віночки.

Диктор: (на фоні троїстих музик).

З святом вас, дівчата і хлопці. З святом вас всі добрії люди. Завітало в наше село довгождане свято Іван купала. Подивіться навкруги. Природа в цей час у самому розквіті. Дарує вона свою чарівність і прикарпатським дівчатам. Бо ходить горами той споконвічний, справедливий Іван, а хоч купало бере та сонцем зарінки сушить, лісами холоди вінком вимітає, у деревині соки переварює. Муку             на сонце випускає, маржину у зелену ліщину загонить, бджілку на солодкі меди веде. Птахам яєчки у гніздах вигріває, дівчатам люди у камелі силу дає. Папороть цвіт збирає, мисливцям звір множить, орлам зайчиків на конюшині показує, рибалкам рибу підкидає.

Місяць веде у срібній чайці голого Купала Івана над горгонами, а зорі примружились із встиду й у ліси порозбігалися боками. І що то їх, зорь тих буде в ночі у лісі. А це для того, щоб дівчата не злякалися шукаючи свою долю, потаємний і чарівний цвіт папороті. А небо… геть вже на горі. А з того неба Купало любість росіває. Ходить купало селом, закохує хлопців і дівчат, вказує судженого, розсипає свої любовні чари.

- А як же задобрити Купала? Може понести з лісу найкращу гілку берези чи вільхи, заквітчати її стрічками, квітами, співати Купалові пісні, забавляти його, щоб і цілісіньке літо напував він добром і щедрістю межи людей.

(Першими з лісу виходять 2 дівчини з великою березовою гілкою. Мариною, за ними весь гурт дівчат, взявшись за руки виходять хоровод навкруги Марени, яку встановлюють 2 дівчини.

Співають:

Ой росла Марена на межі

Зрадувала серденько в дорозі.

Ой, стояла Маринонька на межі

Файні стрічки в вітах, у косі.

Носи, Маринонько, стрічки

Не скидай.

Тай і на дівчат молоденьких

Не забувайте.

(Дівчата уквітують деревце стрічками, квітами.)

Дівчина: Щось довго хлопців немає. Мабуть Купала вбрати не можуть.

  •  Вже й сонце заходить, а хлопців нема.
  •  Без них сумно, без них не свято.
  •  Дівчата чуєте? Хлопці ідуть.

Хлопці співаючи: Ой на горі корито, корито,

Повно води налито, налито

Хлопці ноги помили, помили

Дівки воду випили, випили.

Дівчата: Ой, на горі корито, корито

Повно води налито, налито

Дівки ноги помили, помили

Хлопці воду випили, випили.

Хлопці: Хлопці кажуть що ти там, що ти там

Дівки кажуть що ти наш, що ти наш

Дівчата: Дівки кажуть що ти фе, що ти фе.

Хлопці кажуть дайте ще, дайте ще.

Разом: Ой на горі корито, корито,

Повно воли налито, налито.

Хлопець кричить: Дівчата давайте пожартуємо.

Хлопець: Олено - в твої очі зорями світять

Дівчина: А ти не дивись вгору, бо голова замакітриться?

2-ий хлопець: Марто, воїни сватів пришлю

Дівчина: Присилай, присилай мама багато гарбузів посадила.

3-ї хлопець: А до тебе, Оксано, можна?

Дівчина: А я дівка бойова, такою зостанусь

Ой горе тому буде, кому я дістанусь.

Хлопець: в цю чарівну ніч не завадила б покупатися, сили й здоров'я набратися.

Дівчина: Е, ні, спершу попросимо дозволу у Водяника.

(Всі підходять до води і кличуть).

Всі: Вийди, вийди з глибини,

Вийди діду водяний,

Дозволь нам купатися

Над водою гратися,

Кидати віночки

І вити таночки.

(Прожектор висвітлює плесо води по якій на плоті живуть Русалки і Водяник).

Водяник: Хто тут бентежить наші тихі води?

Дівчата: Сьогодні в нас свято – Івана Купала!

Дозвольте нам купатися,

Над водою гратися,

Кидати у воду віночки

І вести таночки.

Водяник: Добрий вечір, хлопці і дівчата!

Вітаю вас усіх з народним святом Івана Купала!

Водяник здавна вам друг,

І наша річка до ваших послуг.

(Русалки виходять на берег, обходять вогнище).

Русалка: Ви, красні дівчата, хлопці,

Візьміться за руки,

Станьте в коло, заспівайте

Та ведіть хоровод веселий,

Хай люди радіють, хай сміється сонце,

Росте трава, буяють красою квіти…

Співайте! Радійте!

Хоровод.

Сьогодні Івана, а завтра Купала,

Рано-ранці, сонце зійде,

Рано-вранці, та й на мою

Роженьку червону.

Ой, на річці хвиля,

При долині роса.

Стороною дощик іде.

Стороною

Та на мій барвіночок зелений.

(Лунають вигуки і Русалки з Водяником відпливають по течії. Дівчата ведуть танок, прикріплюють до віночків маленькі свічечки, запалюють їх і пускають на воду. Свято порушують крики.)

  •  Відьма! Відьма!
  •  Ловіть відьму!

Відьма з глечиком в руках, на мітлі, біжить до вогнища, хоче мітлою його загасити і хлопці хочуть її спіймати, але відьма скаче через вогонь і тікає. Нарешті спіймали відьму. Вона проситься і обіцяє, що більше не буде від корів молоко відбирати, хлопців і дівчат чарувати. Під загальний сміх хлопці кидають відьму у воду.

Свято наближається до кінця. Святкові танці і розваги тривають, звучать пісні про рідний край, вільне життя, кохання.

А на світанку, всі разом збирають зілля, зустрічають схід сонця.

Підготували: Кузьмин М., Мацюк Л., Мицак І.

 

 

 

   

         

              

 

  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31458. Развитие, его модели и законы. Понятие о саморазвитии. Самоорганизация материальных систем 43 KB
  В результате развития возникает новое качественное состояние объекта. Изменение охватывает все процессы развития вообще. Можно выделить характерные признаки развития: качественный характер изменений их необратимость направленность. В истории философии известны несколько моделей развития моделей диалектики.
31459. Проблема познаваемости мира и ее решение в различных философских системах. Субъект и объект познания. Чувственное познание и его формы 54 KB
  Субъект и объект познания. Локк[эмпиризм сенсуализм] 2агностицизм мир в принципе не познаваем для человека; Юм [человек может иметь дело только со своими ощущениями и за их пределы выйти не способен] критический рационализм [пределы познания в свойствах психич. способностей] Кант догматический рационализм [тождество мышления и действительности] Гегель 3скептицизм отрицает возможность достоверного познания мира В конкретном познавательном акте объектом познания будет тот или иной фрагмент действительности прим. Если же вести речь...
31460. Философия, ее предназначение, функции и роль в обществе. Исторические тенденции в определении предмета философии. Философия и наука. Философия и вненаучное знание 49.5 KB
  Исторические тенденции в определении предмета философии. Предназначение философии Предмет философии философия наука которая изучает наиболее общие законы развития природы общества и познания правильное и бесполезное определение. Предмет философии рассматривает наиболее важные связи в системе мир человек. Назначение философии поиск удела человека обеспечение его бытия в причудливом мире а в конечном счете в возвышении человека в обеспечении его совершенствования.
31461. Проблема материального и идеального в философии. Основной вопрос философии и два его аспекта. Направления в философии 35.5 KB
  Материя порождает сознание или наоборот что первично необхмо выяснить является ли содержание нашего сознания адекватным отражением внешнего мира или нет познаваем ли мир Материализм исходит из принципа первичности материи по отношю к сознанию: первичность материи означает что она есть абсолютное начало мира сущет объективно незывмо от сознания и в мире ничего нет что не являлось бы материей ее сввом или продуктом ее развя. Идеализм философское мировоззрение признающее сущностной субстанцией мира основой бытия не...
31462. Философия как метод. Различные философские методы. Структура философского знания 34.5 KB
  Различные философские методы. Основными методами философии путями средствами с помощью которых осуществляется философское исследование являются: диалектика; метафизика; догматизм; эклектика; софистика; герменевтика. Диалектика метод философского исследования при котором вещи явления рассматриваются гибко критически последовательно с учетом их внутренних противоречий изменений развития причин и следствий единства и борьбы противоположностей.
31463. Философия и мировоззрение. Мировоззрение: структура, функции, типология, классификация. Философия как теоретическое ядро и рефлексивно-рациональная форма выражения мировоззрения 30.5 KB
  Философия и мировоззрение. Мировоззрение: структура функции типология классификация. Философия как теоретическое ядро и рефлексивнорациональная форма выражения мировоззрения Мировоззрение совсть наиб. Философия и есть мировоззрение.
31464. Религиозно-философские воззрения Древней Индии. Религиозно-философская мысль Древнего Китая 45 KB
  В основе периодизации древнеиндийской философии лежат различные источники философской мысли известные как в древности так и в современную эпоху. В соответствии с данными источников в древнеиндийской философии выделяются три основных этапа: XV VI вв. Наибольший интерес у исследователей древнеиндийской философии вызывают заключительные части Вед Упанишады дословно с санскрита сидение у ног учителя в которых дается философская трактовка содержания Вед. Наиболее известными источниками философии Древней Индии второго эпического...
31465. Характерные черты древнегреческой философии. Общая характеристика школ и направлений античной философии 39.5 KB
  Характерные черты древнегреческой философии. Общая характеристика школ и направлений античной философии. Классический сократический период время расцвета древнегреческой философии совпавшее с расцветом древнегреческого полиса. Для эллинистического периода периода кризиса полиса и образования крупных государств в Азии и Африке под властью греков и во главе с соратниками Александра Македонского и их потомками характерно: распространение антиобщественной философии киников; зарождение стоического направления...
31466. Основные проблемы античной философии (общая характеристика). Античная философия досократического периода 45.5 KB
  Проблемы античной философии. Совокупную проблематику античной философии можно тематически определить следующим образом: космология натурфилософы в ее контексте тотальность реального виделась как âphysisâ природа и как космос порядок основной вопрос при этом: Как возник космос; мораль софисты была определяющей темой в познании человека и его специфических способностей; метафизика Платон декларирует существование интеллигибельной...