59265

Інсценізація за мотивами української народної казки Украдене щастя (Естрадна казка)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Відбувається на хуторі, біля ґрунтової дороги, неподалік від хати Газди. На дорозі через весь шлях велика холобина, де завжди грузнуть коні і вози, просто навпроти хати Газди.

Украинкский

2014-05-05

42.5 KB

1 чел.

Екзаменаційна робота

Студента ІІ курсу

Коломийського навчального факультету

Київського державного коледжу

естрадного та циркового мистецтва

Лиюка Любомира Івановича

Інсценізація

за мотивами української

народної казки “Украдене щастя”

(Естрадна казка)

м. Коломия  2002 рік


Украдене щастя (казка)

Вистава на 3 дії

Дійові особи

1. Газда-хуторянин – І дія (40-річний чоловік в розквіті сил з легкою сивиною на скронях, середнього зросту), ІІІ (літній чоловік років 53-ьох повністю сивий дуже постарілий, виглядає на 60, видно що багато пережив горя).

2. Дружина його – молода 35-36-річна жінка.

3. Їх син (щасливий хлопець) – підліток років 12-13.

4. Злодій – І дія (молодий чоловік, худорлявий, 35-37 років) ІІ-ІІІ дії (літній чоловік 49-50 років, повнуватий, рожевощокий).

5. Його дружина – (повна, вгодована, пезбідована 36-37 років).

6. Щастя - (високий на зріст, схильний до повноти чоловік, 45-50 років).

7. Нещастя – (високий на зріст, худий чоловік, на вигляд змучений, 50 років).

Родина яка прийняла на ніч  хлопця (селянин – років 40-45; його дружина – 37-39 років; двоє дітей – 10-ти і 13-14 років)

Війт, суддя, присяжні, громада.

І дія.

Звучить пісня “Тихий сон по горах ходить”.

[Відбувається на хуторі, біля ґрунтової дороги, неподалік від хати Газди. На дорозі через весь шлях велика холобина, де завжди грузнуть коні і вози, просто навпроти хати Газди. Село невелике, бідне – типово українське, хати дерев'яні, криті соломою. На подвір’ї біля хати стоїть віз, неподалік сарай (чи комора) з різними с/г знаряддями, біля хати урин ця з журавлем. З хати виходять Газда і його дружина.]

Дружина співає: Хата моя, біла хата. Пісня переривається... жінка продовжує іншу пісню.

Газда. (прислухається) – Ну ось... Знову хтось застряг у болоті. Зараз прийдуть просити коней.

Газдиня – А таки-так, прийдуть. Ніяк не можуть через те болото побудувати міст.

Газда – Та кажуть грошей не вистачає. Громада щороку посилає гроші, а все-одно мало. Що не кажи, а село у нас небагате.

Газдиня – Еге-ж. А де взяти тих грошей?

Газда – Не знаю. Я жінко от що міркую... Візьму я, і збудую через болото міст. Скільки б це мені не коштувало. Я це зроблю. А люди будуть переїжджати його, може й мене добрим словом згадають, подякують, помоляться за здоров'я...

Газдиня – Ет, чоловіче, роби як знаєш. Співає “Через річку кладка”.

Гасне світло. Кінець першого акту.

ІІ акт.

[На задньому плані стоїть міст, збоку хата Газди, по мості переходять люди, всі дякують Газді і хвалять його. Під мостом стоїть злодій, і слухає, що говорять люди чи не похвалиться хтось великими грішми. Потім злодій виходить з-під моста, і йде до хати Газди. Той щось майструє на подвір’ї, під деревом стоїть стіл...]

Злодій – Боже поможи, Газдо!

Газда – Дякую за добре слово, хай пан Бог і тобі допомагає.

Злодій – Оце, Газдо, проходив я біля моста, якого ти побудував...

Газда – І що ж там кажуть про мене люди?

Злодій – Та, всі звалять і дякують тому, хто це зробив. Просять Бога, щоб дав його щастя і здоров'я.

Газда – Що ж дякую братику, за добру звістку. Жінко, а нумо накрий стола та зготуй щось пообідати нам з гостем.

[Жінка накриває стіл, газда з злодієм сідають обідати].

Газда (пообідавши) – Ну, чоловіче добрий, заночуєш сьогодні в мене, а назавтра знову підеш послухаєш, що люди кажуть.

Гасне світло. Кінець ІІ акту. Пісня “Вечірня пісня”.

ІІІ акт.

[Злодій знову сидить під мостом і слухає. По мості ідуть Щастя і Нещастя, у подобі людей.]

Нещастя – Слухай братику, що я тобі скажу. Я гадаю, що чоловік, який побудував цей міст, заслужив на те аби бути щасливим.

Щастя – Правду кажеш брате. Слухай от-що... Невдовзі його жінка народить сина і буде той син щасливий. Все, щоб хтось не побажав для хлопця – збудеться, і все те що скаже сам хлопець здійсниться.

[Після того як Щастя і Нещастя пішли, злодій швидко вискочив з-під моста і побіг до хати Газди.]

Газда – А що, чоловіче? Що кажуть люди?

Злодій – Все те ж саме. Хвалять тебе і просять добра та щастя.

[Про розмову Щастя і Нещастя злодій промовчав. Як газдиня народила сина, він вночі украв хлопця, змастив губи породилі кров'ю барана, а сам утік. Газди на ранок прокинулись, а сина нема. Газда побачив у жінки на губах кров...]

Газда – Господи-Боже, жінко, що ти зробила з сином?

Газдиня – Нічого.

Газда – Коли та така, то підеш під суд, і хай громада скаже, що з тобою робити...

[Зібралися війт, суддя, присяжні і порішили замурувати жінку у стіну старого замку живцем.] Пісня розбійників... коли замуровують жінку.

Гасне світло. Кінець першої дії. Завіса опускається.

Дія ІІ.

[Ліс. По лісу іде злодій з украденим дитинчам на руках. Доходить до берега моря...]

Злодій – Щастя, зроби для цього хлопця, щоб тут з’явився замок [Світло пригасає, лунає грім, з'являється замок]. Ти ба, дійсно з’явився. Добре, а тепер Щастя зроби так аби у цього хлопця було дуже багато грошей. [Світло знову пригасає, лунає грім, з’являється скриня з грішми. Злодій виходить з дитиною, а через хвилю з'являється з двома жінками, одна з них несе на руках дитину. Це годувальниця, 2-га жінка - дружина]

Гасне світло. Кінець І акту.

ІІ акт.

[Пройшли роки. Хлопець вже став підлітком. Кімната взимку. Вечір. Біля дверей проходить хлопець. Зупиняється і починає слухати. В кімнаті сидять, біля столу, злодій і його дружина...]

Дружина – От ти скажи мені чоловіче. Ми нічого не робимо, але маємо все. Звідки це в нас?

Злодій. – Я тобі розкажу, але ти нікому-нікому.

Дружина – Та що ти, чи я дурна, щоб комусь шосе казати?

Злодій – Слухай... Десь років з 13-14 тому і був злодієм і промишляв в одному селі. Там жив один Газда. І той Газда дав гроші побудувати міст через велике болото де всі люди, грузнули возами. Люди переходили через міст, дякували тому Газдові. Я слухав це, розповідав йому, а він мене за це годував і дозволяв ночувати в нього. І от одного разу я почув, під мостом сидячи, розмову Щастя і Нещастя. Щастя тоді сказало, що у цього Газди народиться син і що все, що він скаже, чи хтось попросить для нього здійсниться. Про цю розмову я Газді не сказав, а як його дружина народила сина, вночі вкрав хлопця, а жінці змастив губи кров'ю. на другий день всі вирішили що вона з’їла вночі свого сина і наказали замурувати її в стіну живцем. А я з хлопцем прийшов сюди, попросив у Щастя замок для нього і багато грошей, а далі ти знаєш. [При цих словах до кімнати забігає хлопчик].

Хлопець – Так от ви які?! А я називав вас батьком. Так будьте ж ви – собакою. Зроби це – Щастя.

[Світло пригасає, лунає грім. Злодій перетворюється на пса]; - А ви жінко ні в чому не винні. Ідіть з Богом, тільки щоб я вас більше не бачив. [Жінка тікає]. Щастя зроби так щоб цей замок пропав і від нього не залишилося і сліду. [Гасне світло, лунає грім, замок зникає]. Падає завіса. Кінець ІІ дії.

Дія ІІІ.

Пісня “Приснилось, що я вернувся додому...”

[Хлопець з псом іде літом, доходить до хати де живе селянин з сім'єю, проситься переночувати].

Селянин – Сідай хлопче, повечеряй з нами.

Хлопець – Ні дякую. Я не хочу їсти, тільки переночую і завтра піду далі.

Селянка – І куди ж ти ідеш?

Хлопець – Мандрую по світу.

Селянин – Коли ти не хочеш їсти, то може погодувати твого собаку?

Хлопець – Ні цьому собаці я сам дам їсти. [Підходить до печі, витягує лопатою грані і кидає псові. Той їсть].

Селянин – Ніколи не бачив щоб пес їв грань.

Хлопець – А бачили щоб жінка з’їла свою новонароджену дитину?

Селянка – Ні не бачили, але чули, що у такому-то селі, вже давненько, був такий випадок?

Хлопець – І ви в це вірите.

Селянин – Не дуже. Але люди таке розказували.

Хлопець – Добре. На добраніч вам. І дякую за ночівлю. Я завтра дуже рано піду, може ви ще будете спати, тому дякую наперед.

Всі – На добраніч.

[Гасне світло. Кінець третього акту]

ІІ акт.

Пісня – співає хлопець, що шукає матір. Швидко, швидко ми побачимось, рідна матінко моя...

[Хлопець підходить до замку, біля якого стоять Газда, війт, суддя, присяжні, громада].

Хлопець – Дозвольте мені підійти до стіни (його пропускають) Щастячко будь-таке добре. Поверни мені мамку живою і здоровою. (гасне світло, лунає грім, стіна розступається і з неї виходить жінка-мати). Дякую тобі, Щастя.

Газда – Дружино?! (ану?! (починає плакати від щастя і обнімати дружину і сина). Як же це? Я не вірю своїм очам.

Газдиня – А колись ти не повірив мені.

Газда – Вибач, ясочко, і ти, синку, вибач і ви громадо.

Суддя і війт (разом) – А що ж тоді сталося?

Хлопець – Тут є дехто, хто може це пояснити. Щастя зроби з цього пса, того, ким він був (лунає грім, пригасає світло, пес перетворюється на злодія).

Газда – Ти? Розказуй що було (злодій розказує).

Суддя – То що, шановна громадо, який присуд зробимо? (Всі кричать “смерть”, “скарати”, “замурувати його”.

Хлопець – Я зроблю це сам. Щастя – зроби так щоб, цей чоловік був замурований у стіні, як моя мама, навічно. (Світло пригасає, хлопець повертається до тата і мами, вони знову обнімають його).

Війт – Що ж, шановна громадо. Залишимо їх га самоті. (всі виходять, стиха перемовляючись, на сцені залишається тільки хлопець з родиною. Вони повертаються і ідуть у протилежну сторону. Світло гасне. Завіса опускається. На передній план перед завісою виходить казкар...) Пісня про Правду і Кривду.

Казкар – Завжди на цьому світі так буває, що кривду, правдонька перемага. Коли ти людям зробиш зло, сторицею до тебе вернеться воно. Мораль така в тій казці, добрі люди, що від чужого горя щастя не прибуде. А я вам радощі бажаю, іду, але я з вами не прощаюсь!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78843. Складання розповіді «Весняна симфонія» на основі власних спостережень учнів і за картинами 238.5 KB
  Про яку пору року говориться Як ви про це дізнались Яку картину до цього вірша б намалювали Чи співпадають ваші міркування із цією картиною Весна Виберіть із вірша слова які б стали назвою для картини. Весна До мого вікна підійшла весна Розтопилася на шибці квітка льодова.
78844. Наука и религия 12.39 KB
  Если попытаться оценить место науки в духовной культуре мы увидим что она нам дает неполные ограниченные познания и не может быть положена в основу духовной жизни человека и общества. Религия это форма познания мира связь человека с Богом. Наука возникла на основе практических потребностей человека. Ответ на него позволит повлиять на решение вопроса о смысле жизни что в свою очередь окажет влияние на нравственность человека и общества в целом.
78845. Наука как социальный институт 31.5 KB
  С дальнейшим развитием науки происходит неизбежный процесс дифференциации научного знания сопровождающийся специализацией научного знания возникновением новых научных дисциплин и последующим разделением прежних наук на отдельные их разделы и дисциплины. На рубеже 1920 веков достижения науки все чаще начинают использоваться в материальном производстве и социальной жизни а во второй половине 20 века наука превращается в непосредственную производительную силу значительно ускорившую рост экономики и благосостояния в развитых странах. На...
78846. Наука и власть 29.5 KB
  Наука и власть Любая власть как институционализированная государственноправовые институты так и не институционализированная например власть старшего в семье власть учителя в школе власть женщины над любящим ее мужчиной и т. Власть государственная необходима для организации общественного производства которое немыслимо без подчинения участников единой воле а также для регулирования взаимоотношений между людьми в обществе. Проблема наука и власть имеет два аспекта: 1 проблема самой науки как формы власти;...
78847. Наука и нравственность. Этика науки 29 KB
  Этика науки Современная наука имеет ряд особенностей качественно отличающих ее от науки даже недавнего прошлого. Довольно быстро обнаружились и некоторые опасности связанные с возможным применением достижений современной науки. Этика науки изучает нравственные основы научной деятельности. Этические проблемы науки рождались в связи с развитием физики биологии в частности генетики психологии.
78848. Научная рациональность и ее типы 29 KB
  Научная рациональность и ее типы Основными свойствами научной рациональности являются: объектная предметность эмпирическая или теоретическая однозначность доказанность проверяемость способность к улучшению. Наука это прежде всего специфическая форма культуры порождающая особую агрессивную форму рациональности развивающуюся в сложном историческом социокультурном контексте. Анализ научной рациональности и научного знания является комплексным междисциплинарным исследованием предусматривающим синтез различных видов и форм знаний. ...
78849. Научное, ненаучное, псевдонаучное знание 30.5 KB
  Научное ненаучное псевдонаучное знание. Научное знание система знаний о законах природы общества мышления. Научное знание составляет основу научной картины мира и отражает законы его развития. Научное знание: является результатом постижения действительности и когнитивной основой человеческой деятельности; социально обусловлено; и обладает различной степенью достоверности.
78850. Метатеоретический уровень научного знания 26.5 KB
  мета за после это теория о теории: объектом научного анализа для метатеории выступает сама теория. Метатеоретический подход не просто реорганизует научное знание является не только способом научного анализа теории но производит в ней сдвиги содержательного порядка порождает новое знание. Рефлексия является своеобразным способом развития самого содержания знания одним из важных путей разработки теории Дело в том что плодотворен сам по себе выход за пределы теории отстраненный взгляд на нее. На основе метатеории в процессе...