59271

Методрозробка практичного заняття з латинської мови

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Навчальна мета: навчити студентів правильно читати латинські слова з вмінням вірного пояснення вимови голосних дифтонгів; правильно читати медичні терміни у склад яких входить буква у і.

Украинкский

2014-05-05

75 KB

1 чел.

Методрозробка

практичного заняття з латинської мови

І. Тема практичного заняття.

а) Граматична тема: Алфавіт. Голосні. Дифтонги.

б) Лексична тема: Вивчення лексичного мінімуму.

ІІ. Мета практичного заняття.

а) Навчальна мета: навчити студентів правильно читати латинські слова з вмінням вірного пояснення вимови голосних, дифтонгів; правильно читати медичні терміни, у склад яких входить буква –у-, -і-.

б) Виховна мета: Invia est in medicina via sine lingua Latina. – Непрохідний шлях в медицині без латинської мови. Провести бесіду про те, що медична освіта неможлива без володіння основами латині.

в) Професійне спрямування заняття.

Навчити студентів грамотно читати та перекладати медичні терміни, в склад яких входять дифтонги, букви –у-, -і-.

ІІІ. Етапи досягнення дидактичної мети.

№ п/п

Основні учбові елементи

Рівень засвоєння

1

Засвоїти правила читання голосних букв, дифтонгів

2

2

Навчити студентів вірно читати медичні терміни

2

3

Виробити навики правильно писати та вимовляти дифтонги, голосні букви –і-, -у-

2

4

Засвоїти лексичний мінімум

2

IV. Методичні рекомендації студентам.

V. План і організаційна структура практичного заняття.

№ п/п

Етапи і основні питання заняття

хв

Оснащ.

уроку

Рівень засв.

Кількість оп.студ.

І

Оргмомент

3

Кабінет лат.мови

ІІ

Перевірка домашнього завдання

а) історія лат.мови

б) роль лат. і гр.мови у створенні мед.термінології

в) алфавіт

20

Конспект

Конспект

Підр.табл

2

2

2

2

1

2

ІІІ

Подача нового матеріалу

1. Пояснення нового матеріалу

2. Робота над новою лексикою

3. Ознайомлення з терміноелементами

52

Табл.

2

1

1

16

17

17

IV

Переклад лексичних груп, термінів (робота з розд.матеріалом)

10

Карточки підр

17

V

Підведення підсумків

5

VI. Подача нового матеріалу.

І. Підготовчий етап:

  1.  Повторити алфавіт.
  2.  Пояснення нового граматичного матеріалу: Голосні. Дифтонги.
  3.  Опрацювання лексики.
  4.  Завдання для контролю вихідного рівня.

№ п/п

Питання

Еталон відповіді

Рівень засвоєння

1

Скільки голосних у лат.мові

Як читається гол. а, е, о, и,

1. У лат.мові 6 голосних

Голосні а, е, о, и пишуться і читаються як і гол. в укр.мові

2

2

У яких випадках голосна –і- читається як –й-

2. Перед голосною на початку слова і між голосними всередині слова

2

3

Як читається буква –у-.

Які ви знаєте грецькі префікси і корені з буквою –у-

3. Як –і-

hyper, hypo, dys, syn

hydr, myo, myc, oxy, pyr, poly

2

4

Визначення “дифтонг”

Які дифтонги х-ні для лат.мови

4. Сполучення двох голосних, які вимовляються як один склад.

Дифтонги ае, ое, ои, аи

2

5

Пояснити вимову дифтонгів ае, ое, еи, аи

5. ае = е, ое = е(о)

еи = еу (ев)

аи = ау (ав)

ІІ. Основний етап

а) Читання та переклад слів.

б) Пояснення вимови дифтонгів, вживання –у-, -і-,

VII. Завдання для контролю кінцевого рівня знань.

№ п/п

Питання

Еталон відповіді

Рівень засвоєння

1

Пояснити вимову і написання –у- у словах:

Pyramedonum

Hydrops

Dysenteria

-у- чит, як –і- у гр. коренях pyr, hydr, у префіксі dys

Пірамідонум (руr гр. корінь)

Гідропс (hyd гр. корінь)

Дізентеріа (dys – гр.префікс)

2

2

Пояснити вимову дифтонгів:

diaeta

aloe

lagoena

auris

ае = е, ое = ое, ое = е, аи = ау

діета

алое

лагена

ауріс

VIII. Пояснення дом. завдання

  1.  И.Я.Козовик, Р.И.Манеу. Учебник лат. языка §2, §3, §4 – записати у словник. Впр.II, III, IV, V, VI ст. 15-16
  2.  Е.М. Шевченко Лат.мова і основи мед.термінології. §2, §3, §4. впр. 1, 2 стор.8

Методичні вказівки для студентів по темі: Алфавіт. Голосні. Дивтонги.

Рекомендована література:

1) И.Я.Козовик, Р.И.Манеу. Учебник лат. языка К. 1988 г.

Теорія: §1, §2, §3, §4.

Вправи: ст. 15-16

2) Е.М. Шевченко Лат.мова і основи мед.термінології. К. 1992р.

Теорія:  §1, §2, §3, §4.

Вправи: §6

Контрольні питання

  1.  Скільки букв в лат.алфавіті і як вони називаються?
  2.  Назвати голосні літери латин. алфавіту і правила їх читання.
  3.  В яких коренях і префіксах вживається у?
  4.  Як читається голосний і?
  5.  Що називається дифтонгом? Які є дифтонги в лат.мові і як вони вимовляються?
  6.  Як читаються буквосполучення ае, ое?


Методрозробка №

практичного заняття з латинської мови

І. Тема практичного заняття.

а) Граматична тема: Особливості читання деяких приголосних. Буквосполучення ngu, su, ti.

Буквосполучення з h у словах грецького походження.

б) Лексична тема: Вивчення лексичного мінімуму.

ІІ. Мета практичного заняття.

а) Навчальна мета: навчити студентів правильно читати латинські слова, пояснювати вимову деяких приголосних, буквосполучень.

б) Виховна мета: Non est medicina sine lingua Latina – Нема медицини без латинської мови. Провести бесіду про те, що медицина неможлива без знання латинської мови.

в) Професійне спрямування заняття.

Навчити студентів грамотно читати та перекладати медичні терміни.

ІІІ. Етапи досягнення дидактичної мети.

№ п/п

Основні учбові елементи

Рівень засвоєння

1

Засвоїти правила читання приголосних, буквосполучень

2

2

Навчити студентів вірно читати медичні терміни

2

3

Виробити навики правильно писати та вимовляти слова з буквосполученнями ngu, su, ti 

2

4

Засвоїти лексичний мінімум

2

IV. Методичні рекомендації студентам.

V. План і організаційна структура практичного заняття.

№ п/п

Етапи і основні питання заняття

хв

Оснащ.

уроку

Рівень засв.

Кількість оп.студ.

І

Оргмомент

3

Кабінет лат.мови

ІІ

Перевірка домашнього завдання

а) історія лат.мови

б) алфавіт, голосні, дифтонги мед.термінології

в) читання вправ

27

Конспект, табл

Підруч.

Підр.ст. 8, 16

2

2

2

2

2

4

ІІІ

Подача нового матеріалу

1. Пояснення нового матеріалу

2. Робота над новою лексикою

3. Ознайомлення з терміноелементами

45

Підр. Ст. 16,17,18

Підр.

2

1

1

15

14

IV

Переклад лексичних груп, термінів (робота з розд.матеріалом)

10

Підр.

16

V

Підведення підсумків

5

VI. Подача нового матеріалу.

І. Підготовчий етап:

  1.  Повторити алфавіт, правила читання голосних, дифтонгів.
  2.  Пояснення нового граматичного матеріалу. Особливості читання деяких приголосних. Буквосполучення ngu, su, ti. Буквосполучення з h у словах грецького походження.
  3.  Опрацювання лексики.
  4.  Завдання для контролю вихідного рівня.

№ п/п

Питання

Еталон відповіді

Рівень засвоєння

1

У якому випадку ti читається як ці?

ti читається як ці перед голосною (operatio) 

2

2

В яких випадках s читається, як українське з?

Між голосними, між голосною і приголосною m або n (mensis, basis)

2

3

Як читаються буквосполучення ch, ph, rh, th і в яких словах вони зустрічаються?

ch-x, ph-ф, rh – p, th – m

у словах грецького походження (chamomilla, therapia)

2

4

Як витається буква с?

Як у перед е, і, у, ае, ое, еи

Як к перед а, о, и і у кінці слова, перед всіма приголосними

2

ІІ. Основний етап.

а) Читання та переклад слів.

б) Пояснення вимови буквосполучень ti, ngu, gu, su; rh, th, ph, ch.

VII. Завдання для контролю кінцевого рівня знань.

№ п/п

Питання

Еталон відповіді

Рівень засвоєння

1

Пояснити читання буквосполучень в таких словах:

Mentha, unguis, funetio,

Quercus, tilia, consuetudo

Мента (th-m), унгвіс (перед гол.нгв), функціо (ti перед гол як ці). Кверкус (QU – кв) тіліа (ti перед пригол як ті), консветудо (su перед голосн з якими утв окремий склад читається як св).

2

2

Визначити в яких словах с читається як у, а в яких як к: carum, crista, coena, cerebrum, fractura 

Карум (с перед а), кріста (с перед приголсоню), цена (с перед дифтонгом ое), церебрум (с перед е), фрактура (с перед приголосною)

2

VIII. Пояснення дом.завдання.

1) И.Я.Козовик, Р.И.Манеу. Учебник лат. языка §5, §6 – записати у зошит. Впр.I, II, ІІІ, IV, V, ст. 18-20

2) Е.М. Шевченко Лат.мова і основи мед.термінології. §8, §10, §11. впр. §9 стор. ІІ, §13 ст. 13

Методичні вказівки для студентів по темі: Особливості читання деяких приголосних. Буквосполучення ngu, su, ti.

Буквосполучення з h у словах грецького походження.

 

Рекомендована література:

1) И.Я.Козовик, Р.И.Манеу. Учебник лат. языка К. 1988 г.

Теорія: §51, §6

Вправи: ст. 18-20

2) Е.М. Шевченко Лат.мова і основи мед.термінології. К. 1992р.

Теорія:  §8, §10, §11.

Вправи: §9, §13.

Лат.прислів’я: ст.13

Контрольні питання

  1.  Як читається буква с? Дати приклади.
  2.  Як читається буква s?
  3.  У якому випадку ti читається як ті?
  4.  Як читаються буквосполучення ch, ph, rh, th?
  5.  Як читаються буквосполучення ngu, su, ti?
  6.  Коли буквосполучення su читається як св?   

 

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80192. Методы анализа линейных цепей 136 KB
  Все электрические цепи состоящие из сопротивлений емкостей индуктивностей и соединительных проводов линейны. Анализ отклика линейной цепи на известное входное воздействие сводится при этом к известной в математике задаче решения линейного дифференциального уравнения nго порядка с постоянными коэффициентами. Порядок n этого уравнения в радиотехнике принято называть порядком линейной цепи системы.
80193. Нелинейные и параметрические цепи 143.5 KB
  Наиболее часто используют метод анализа нелинейных цепей основанный на линеаризации характеристик НЭ при фильтрации высших гармоник сигнала на выходе цепи. В результате первой операции в безынерционном НЭ происходит такое преобразование формы входного сигнала при котором в его спектре появляются новые гармонические составляющие. Вторую операцию осуществляет линейный фильтр выделяя нужные спектральные составляющие преобразованного входного сигнала. Кусочнолинейная аппроксимация характеристики Нелинейный резонансный усилитель мощности...
80194. Генерация сигналов. Модуляция и детектирование сигналов 138 KB
  Колебательной системой или устройством с самовозбуждением называют динамическую систему преобразующую энергию источника постоянного тока в энергию незатухающих колебаний причем основные характеристики колебаний амплитуда частота форма колебаний и т. Процесс получения переменных сигналов требуемой формы и частоты называют генерированием электрических колебаний. Автогенератор часто просто генератор устройство преобразующее энергию постоянного тока в энергию электрических колебаний требуемой частоты и формы. Автогенератор можно...
80195. Типы и основные характеристики линий связи 357.5 KB
  Типы и основные характеристики линий связи Принципы построения радиоэлектронных систем связи Любую техническую систему действие которой основано на непосредственном использовании высокочастотных электромагнитных колебаний радиодиапазона для сбора передачи извлечения обработки или хранения информации называют радиотехнической системой упрощенно радиосистемой. Линией связи называют физическую среду космическое пространство свободное пространство воздух в нейтральном или ионизированном состояниях земная поверхность морская вода...
80197. Элементная база линейных цепей 163.43 KB
  Таким образом анализируемая RС-цепь при малых τα может осуществлять линейную операцию дифференцирования поданного на нее сигнала. Чтобы определить частотный коэффициент передачи дифференцирующей цепи, запишем комплексную амплитуду тока
80198. Усиление сигналов. Типы и параметры усилителей 99.11 KB
  Во многих радиоэлектронных устройствах имеют место колебания, частоты которых близки к нулю. Для усиления медленно меняющихся во времени сигналов применяют усилители постоянного тока (УПТ). Современные УПТ в основном выполняют в виде интегральных микросхем
80199. Цифровая модуляция. Виды цифровой модуляции 80.5 KB
  число различных его элементов которые преобразуются в последовательность элементов посылок сигнала {Unt} путем воздействия кодовых символов на высокочастотное несущее колебание UНt. Долгое время не находила практического применения изза сложности восстановления в приемнике опорного несущего колебания строго синфазного с несущей частотой принимаемого сигнала. Так как на практике при приеме сигнала сложно определить абсолютное значение начальной фазы то проще определять относительный фазовый сдвиг между двумя соседними символами....
80200. Основные принципы передачи и приема информации 146.5 KB
  В качестве сигнала можно использовать любой физический процесс изменяющийся в соответствии с переносимым сообщением. целесообразно ввести параметры передаваемого сигнала которые являются основными с точки зрения его передачи. Такими параметрами являются длительность сигнала Тс его ширина спектра Fc и динамический диапазон Dc. Длительность сигнала Тс является естественным его параметром определяющим интервал времени в пределах которого данный сигнал существует.