59283
ВЕРНІСАЖ ВЕСНЯНИХ КВІТІВ
Конспект урока
Педагогика и дидактика
А зараз відгадайте загадки Заспіва весна в ріжок Квітка робить перший крок Прошиває ковдру снігу І веде до нас відлигу Як зовуть цю ранню квітку Чи зустрінем ї влітку Підсніжник...
Украинкский
2014-05-05
30 KB
0 чел.
СЦЕНАРІЙ ВИХОВНОГО ЗАНЯТТЯ
НА ТЕМУ:
“ВЕРНІСАЖ ВЕСНЯНИХ КВІТІВ”
Тема: Вернісаж весняних квітів
Мета: Розширити знання дітей про природу, ознайомити з різноманітністю весняних квітів, виховувати естетичні почуття, смаки, навчити бережливого ставлення до природи, розвивати логічне мислення.
Хід заняття
І. Організаційна частина
- Добрий день, діти! Ви, напевне, добре відпочили на канікулах, тож будете уважно слухати.
Про що в нас сьогодні піде мова ви здогадаєтесь самі.
ІІ. Основна частина.
1. Щоб дізнатися тему нашого заняття ви повинні послухати віршик:
Весна – чарівниця
неначе цариця
наказ свій послала,
щоб краса вставала.
І проліски і травка
й зелена муравка
і кульбаба рясна
і фіалочка рясна
Всі квіти весняні
веселі, кохані
З-під снігу виходять
Голівки підводять
- Отже, як ви здогадалися тема нашого заняття весняні квіти.
2. А зараз відгадайте загадки
Заспіва весна в ріжок
Квітка робить перший крок
Прошиває ковдру снігу
І веде до нас відлигу
Як зовуть цю ранню квітку?
Чи зустрінем ї влітку?
(Підсніжник)
Мабуть всі ви бачили підсніжники і знаєте які це красиві квіти. Про підсніжник є така легенда. Коли перші люди Адам і Єва були вигнані з раю на землі панував холод падав сніг. Єва дуже змерзла. Щоб втішити її кілька сніжинок перетворилися у квітки підсніжника. Тому ці квіти і такі білі як сніг.
3.
З-під снігу свій листочок
До сонця простягну.
І синій мій дзвіночок
Вітатиме весну.
(Пролісок)
Підсніжники і проліски зацвітають перші, коли навколо ще стоїть сніг, він розтанув тільки де-не-де. А зараз послухайте загадки про квіти, які цвітуть пізніше – у квітні і травні.
Хто красується на лузі
В золотому капелюсі
І чекає на обнову –
Білу шапочку чудову
Цвіте всю весну коло хати
Золотогубі сонценята.
Та ось уранці, де й поділись.
Мов парашути розлетілись.
(Кульбаба)
Цвіте синьо, лист зелений,
Квітник прикрашає
Хоч мороз усе побив
Його не займає.
(Барвінок)
Квітка я ніжна, низенька, дрібна
Коли розцвітаю приходить весна
Мій цвіт фіолетовий 5 пелюсток
В ній квітну довго між інших квіток.
(Фіалка)
Росте на наших луках
Квітонька дрібна
Дала їй сині очі
Ненечка - весна
От пройде біля неї
З усміхом хто небудь
Услід тихенько квітка
Промовить – і не забудь.
(Незабудка)
Дрібнесенькі дзвіночки
Неначе воскові
Нанизано рядочком
На довгому стеблі.
І ніжно-запашненькі
Найкращі із квіток
Ці квіточки біленькі
Зовуть нас у лісок.
(Конвалії)
Квіти, назви яких ви вгадали ростуть в лісі. А які ви знаєте квіти, які ростуть вдома, на подвір’ях весною?
Ви певне знаєте квітку нарцис? А чи знаєте, яка про нього є легенда? Якщо не знаєте, я вам розповім.
Нарцис – то був хлопець. І був він дуже гарний. Одного разу прийшов він до річки води напитись, глянув на себе у воду і став милуватись собою. Довго він сидів на березі річки і не зміг відірватися від свого відображення і перетворився він на квітку, яку назвали його іменем нарцис.
ІІІ. Підсумок уроку.
- Молодці діти, ви були активні. Сподіваюсь, вам сподобався наш урок. Ви дізналися багато цікавого. А за те. Що ви були старанні, весна передала вам подарунки.
До побачення!
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
| 30879. | Корковое торможение | 33.5 KB | |
| Сон и бодрствование Проявлением сна является понижение активности нервной системы выключение сознания понижение мышечного тонуса и всех чувств. Существует несколько видов сна: ежесуточный сезонный наркотический гипнотический патологический. Общая продолжительность суточного сна в среднем 7 8 часов в сутки. Активный сон по типу запредельного торможения В возникновении сна важную роль играют гипногенные структуры ствола мозга ретикулярная формация гипоталамус таламус. | |||
| 30880. | I и II сигнальные системы | 48 KB | |
| система это система связей и ассоциаций в коре больших полушарий ответственная за восприятие натуральных раздражителей. система это система связей и ассоциаций в коре больших полушарий которая ответственна за восприятия смысла слова как раздражителя. Эта система сигнализации состоит в восприятии смысла слов слышимых произносимых и видимых. Эта система присуща только человеку. | |||
| 30881. | Потребности и мотивации | 29.5 KB | |
| Потребности и мотивации Потребности это специфическая необходимость организма обеспечивающая его связь с внешней средой самосохранение и саморазвитие это форма проявления жизнедеятельности. Потребности делятся: на биологические и социальные. Биологические потребности делятся на: 1.Потребности сохранения вида Потребности самосохранения особи делятся на: 1. | |||
| 30882. | Эмоции | 39 KB | |
| Эмоции ЭМОЦИИ чувства с лат. ЭМОЦИИ проявление подсознательной деятельности. Эмоции выполняют две функции : сигнальную и регуляторную. Сигнальная функция эмоции сигнализируют о полезности или вредности данного воздействия об успешности или не успешности выполняемого действия. | |||
| 30883. | Память | 36 KB | |
| Память ПАМЯТЬ это свойство ЦНС воспринимать фиксировать сохранять и воспроизводить полученную информацию А Наследуемая генетическая врожденная память 1. Другие наследуемые процессы Б Ненаследуемая индивидуальная приобретенная приобретенная память можно разделить по времени формирования: Мгновенная иконическая сенсорная Краткосрочная оперативная Долгосрочная долговременная МГНОВЕННАЯ иконическая сенсорная объем ее большой срок хранения информации до 010050 секунд формируемый образ сенсорного происхождения представлен... | |||
| 30884. | Функциональная система | 130 KB | |
| Афферентный синтез Принятие решения Акцептор результата действия Эфферентный синтез Целенаправленное действие Полезный приспособительный результат Обратная афферентация В центральной архитектонике функциональной системы условно выделяют несколько стадий: 1. Формирование акцептора результата действия и программы действия. Роль памяти проявляется в извлечении из нее наших знаний врожденных наследуемых и приобретенных о данном факте и варианты действия и прогноза формы способы достижения цели на основе имеющегося опыта... | |||
| 30885. | Звуковые проявления сердечной деятельности | 22 KB | |
| Тоны. Ухом как правило выслушиваются I и II тоны. I тон систолический протяжный 007013 сек низкий в начале фазы изометрического сокращения. Компоненты тона звук захлопывающихся а в клапанов вибрация стенок желудочков и папиллярных мышц. | |||
| 30886. | Электрические проявления сердечной деятельности | 45 KB | |
| Электрические проявления сердечной деятельности Деятельность сердца сопровождается рядом внешних проявлений: Механические 2. Векторкардиография метод регистрации направления электрической оси сердца в ходе сердечного цикла. В 1901 году Эйнтховен с помощью струнного гальванометра впервые зарегистрировал биотоки сердца. Кривая которую Эйнтховен назвал электрокардиограммой регистрировалась с поверхности сердца Тело человека является проводником 2го порядка ионная проводимость следовательно всякое биополе в т. | |||
| 30887. | Функциональная классификация кровеносных сосудов | 30.5 KB | |
| Сердценасос ритмически выбрасывающий кровь в сосуды генератор давления и регулятор расхода крови 2. Сосуды эластического типа принимающие порцию крови за счет растяжения стенок обеспечивают непрерывный пульсирующий ток крови формируют в динамике систолическое и пульсовое давление в большом и малом кругах кровообращения определяют характер пульсовой волны. Сосуды мышечного типа вносят основной вклад в формирования сопротивлению тока крови существенно изменяют свой просвет под действием нервных и гуморальных влияний. Они краны ССС... | |||
