59309

Основні норми української літературної вимови

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Виробляти й удосконалювати навики правильної вимови голосних і приголосних звуків та передачі їх на письмі. Ось про те чому замість звукаякий ми чуємо пишемо букву що позначає інший звук чому ь м’який знак а в інших ні; про основні правила вимови й написання букв і йтиметься на сьогоднішньому уроці.

Украинкский

2014-05-06

43 KB

6 чел.

ТЕМА: Основні норми української літературної вимови.

МЕТА:

НАВЧАЛЬНА: систематизувати й поглибити знання учнів про

              звуки і буквенні знаки письма.

РОЗВИВАЮЧА: виробляти й удосконалювати навики правильної

                 вимови голосних і приголосних звуків та передачі               їх на письмі.

ВИХОВНА: заохочувати учнів до вивчення мови, оволодіння її

                     орфоепічними та орфографічними нормами.

ТИП УРОКУ: застосовування знань і формування вмінь.

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ: бесіда, робота з підручником, система                

                 тренувально-творчих завдань.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, словник, таблиця.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Активізація опорних знань.

1.1)Яка різниця між мовою і мовленням?

   2)Які види мовленнєвої д-сті ви знаєте?

   3)Які основні правила спілкування?

   4)Що ви розумієте під культурою мовлення?

2. Перевірка домашнього завдання (вправи №4)

3. Уважно розглянути записиний на дошці вірш.Відповісти на      питання до деяких слів.

Ця мова буде жити вічно                           Чому без ь?

На зло відступником від роду                   Чому д, а не т?

Вона лірично і епічно

Думки століть несе народу.                       Чому е, а не и?

І в третьому тисячолітті,                            Чому о, а не е?

Яке уже не за горами,

Пребуде неповторна в світі                        Чому в, ане у?

І буде вічно жити з нами

                            (А. Струк.)

4. Слово вчителя.

Ось про те, чому замість звука,який ми чуємо, пишемо букву, що позначає інший звук, чому ь (м’який знак), а в інших – ні; про основні правила вимови й написання букв і йтиметься на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

  1.  Запитання до учнів:

1). Який розділ науки про мову вивчає звуки?

2). Що вивчає графіка?

3). Що утворюють звуки мовлення, поєднуючись у певному порядку?

4). Чи втрачається смисл слова при переміщенні звуків?

5). За допомогою яких знаків передаються звуки на письмі?

6). Як зветься розміщений у певному порядку ряд букв?

7). Чим відрізняється буква і звук?

8). Що називається літературною мовою?

  1.  За допомогою наведеної таблиці повторити норми української літературної вимови.

ОСНОВНІ НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ

1.Ненаголошені [e] та [и] у вимові зближуються то як (еи), то як (ие)

(веична), (стеиповий), (жиеве), (виешневий)

2.Ненаголошений (о) здебільшого вимовляється чітко. Лише в деяких словах перед складом з наголошеним (у), (і) він наближається у вимові до (у)

(вода), (молоко), (додому)

(зоузуля), (поуріг)

3.Дзвінкі приголосні перед глухими та в кінці слів вимовляються дзвінко. Глухо вимовляється лише приголосний (г) в словах вогко, легко, нігті, кігті, дігтяр.

(книжка), (казка), (дуб)

(вохко), (лехко), (кіхті)

4.Шиплячі приголосні вимовляються твердо

(н’іг), (д’іучата),

(човен), (шчас’т’а)

5.Звуки (дж), (дз) вимовляються злито, як один неподільний звук. Якщо (д) і (з) або (д) і (ж) належать до різних значущих частин слова, їх слід вимовляти як окремі звуки.

(джем), (кукурудза)

(дзв’ін),

(надземний),

(п’ідживити)

6.Звук (г) вимовляється на відміну від звука (г), як проривний.

анок), (гніт)

7.Приголосний (в) не оглушується і не переходить у (ф). Після голосних і у кінці складів і перед приголосними та в кінці слова вимовляється як (ý)

(буý), (даýно),

(шоýк)

 

 

 3. Ознайомлення учнів із орфоепічним словником та словником        літературної вимови.

4. За допомогою підручника (с. 15) з’ясувати поняття фонетичної

  транскрипції.

5. СЛОВНИКОВИЙ ДИКТАНТ. Прочитати слова, дотримуючись орфоепічних норм.

Клекотіти, тримати, блищати, дерево, очерет, селезень, тривати, бриніти, криниця, човен, травень, переможець, прилетіти, престарий, пристарілий, левада, кишеня, леміш.

6. Творчі завдання.

1). Розподільний диктант.

Однакова кількість букв                                Різна кількість букв

  і звуків                                                               й звуків

СЛОВА ДЛЯ ДОВІДОК: тінь, батьківщина, щирість, плющ, гудзь, віджимати, любов’ю, дзвенять, єдність, давньої, формальний.

2). Скласти з поданих  букв якнайбільше слів.

І. варіант:  і, г, о, с, р, п, о, и, я, н.

ІІ.варіант:  г, о, і, н, л, о, с.

3). Скласти з поданих слів речення.

Людини,це,винахід,найгеніальніший,письмо.

(Письмо – це найгеніальніший винахід людини)

7. Виконати за підручником вправу № 34 (стор. 19).

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота з підручником.

Розглянути таблицю “Основні норми правильної вимови”

(с. 185-188).

2. Прочитати вірш. Визначити у виділених словах  кількість букв і звуків.

     Буква – до букви,

     Слово – до слова...

     Родиться диво –

     Ім’я йому – мова!

Оцінювання.

VІ. Домашнє завдання: підручник параграф 2-4, вправи 36, 38, 42.

КАРТКА  №1

Переписати, вставляючи замість крапок пропущені букви і потрібні розділові знаки. Зробити усний аналіз речень за схемою: а) із кількох частин складається; б) головні члени речення; в) сполучники; г) смислові зв’язки в складносурядному реченні.

Люди й тварини виг...кували його (час) довгу гірську зиму і ось він нарешті пр...йшов.Крізь діри у даху моргали їм (пастухам) бл...скучі зорі уві сні щасливо всміхалися. У лісі десь пугач пугутькав а в одній з пастуших стайок (хат) хтось вигравав на флоярі (сопілці), розл...ваючи ген по горах свою тугу.

КАРТКА  №2

Списати, розкриваючи дужки та вставляючи замість крапок пропущені букви і потрібні розділові знаки. Назвати окремі частини складного речення.

І помінився світ поп...ред мене і засвітило небо (на) вибіч. Кудел...ть хмара явори, пряде дощів осін...і мітки і човниками трактори снують основи г...рні нитки. Усе іде але (не) все м...нає над берегами вічної ріки. Людей міл...ярди і міл...ярди слів а ти їх маєш вимовити в перше!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24349. Научные школы (функции, признаки, типы). Историческое развитие способов трансляции научных знаний (от рукописей до современного комп.) 142 KB
  Научные сообщества и их исторические типы: невидимый колледж научные школы. Другой распространенной формой неформального объединения ученых играющих заметную роль в развитии науки являются научные школы. В содержательном плане чаще всего для сторонников научной школы характерен особый подход к проблемам и методам познания.
24350. Наука и экономика (сущность научно-технического прогресса экономика как наука, экономика науки) 87 KB
  Инновационная экономика Одной из важных сфер функционирования науки как социального института является экономика. Термин экономика многозначен и включает в себя по крайней мере два класса явлений: а экономику как отрасль науки изучающую экономические отношения и народное хозяйство; б экономику как различные виды и отрасли производства народное хозяйство страны мирового сообщества отношения в этих сферах по поводу производства распределения и обмена. Непосредственная связь науки и экономики проявляется в экономике как научной...
24351. Наука и власть (политология, политизация науки и проблемы управления наукой) 122 KB
  При рассмотрении проблемы взаимоотношения науки и власти следует имеет в виду два вектора анализа: а воздействие государственной власти на науку; б влияние науки на власть государственную политику. Под научной политикой понимается деятельность государственных учреждений по развитию управлению контролю финансированию науки. Государство выступает по отношению к науке в следующих основных функциях: как законодатель устанавливающий правовые основы функционирования науки в обществе в целом и конкретные нормы регулирования его...
24352. Теория и практика. Критерии истинности познания. Научная истина 98.5 KB
  Мы исходим из установки что наши знания это не абсолютные истины но рабочие гипотезы которые мы готовы сменить отбросить если они противоречат новым фактам. б Понятие истины. Объективность истины. Диалектика абсолютной и относительной истины Важную роль в обосновании принципа доверия к субъекту имеет обоснование возможности достижения объективной истины.
24353. Создание новой базы данных 9.79 MB
  Access хранит все таблицы базы данных, а также другие объекты в одном файле. Прежде, чем приступить к созданию таблиц базы данных, необходимо создать файл пустой базы данных.
24354. Герменевтика как методология 349.5 KB
  Дильтей правда был не первым мыслителем обратившим внимание на особый статус понимания в гуманитарных науках. Таким образом заслуга Дильтея заключается не в том что он выдвинул тезис об особом статусе понимания в историкогуманитарных науках €œнауках о духе€ а в том что он предпринял попытку систематического развития этоготезиса. Это положение послужило позднее поводом к противопоставлению €œобъяснения€ и €œпонимания€ как двух несовместимых методов познания. Термин €œгерменевтика€ употребляется также и в теоретическом смысле:...
24355. Три аспекта бытия науки: как познавательная деятельность, как социальный институт, как особая сфера культуры 83 KB
  Такая переформулировка имеет логическое оправдание: вопервых значение науки как элемента культуры в современных условиях выросло настолько что требует специального рассмотрения см вопрос 7 вовторых научные знания являются наиважнейшей компонентой культуры и одновременно присутствуют в двух других составляющих науки поэтому без обсуждения вопроса о сущности и роли научных знаний в жизни общества не обойтись. Знакомство с деятельной стороной науки позволяет понять не только что происходило и почему происходило но и как происходило то...
24356. Позитивисткая традиция в философии науки. О.Конт как основоположник позитивизма 41.5 KB
  Это значит что: философское знание должно быть абсолютно точным и достоверным; для его достижения философия должна использовать научный метод при познании и опираться на достижения других наук; основной путь для получения научного знания в философии эмпирическое наблюдение; философия должна исследовать лишь факты а не их причины внутреннюю сущность окружающего мира и другие далекие от науки проблемы; философия должна освободиться от ценностного подхода и от оценочного характера при исследовании; философия не должна стремиться...
24357. Неопозитивизм (логический позитивизм – Карнап, Шлик, Рейхенбах и др.). Принципы верификации, физикализма и конвенционализма 56 KB
  22 Предмет философии науки в неопозитивизме Р.Рассел Наиболее последовательную системную роль философия науки впервые приобрела в работах неопозитивистов Р. Неопозитивисты стремились создать философию науки как строгую науку которая позволила бы найти в конгломерате человеческих убеждений мнений те безусловно истинные элементы которые могли бы служить надежным базисом познания и деятельности. Философия науки по их мнению должна базироваться на строгих методологических установках основу которых составляет методология современного...