59310

Інтонація та розділові знаки між простими реченнями в складносурядному

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Які речення називається складносурядним 2. Які смислові звязки існують між простими реченнями у складносурядному 3. ЗАВДАННЯ: записити й виразно з інтонацією прочитати речення.

Украинкский

2014-05-06

38.5 KB

0 чел.

ТЕМА: Інтонація та розділові знаки між простими реченнями в    складносурядному

МЕТА:

НАВЧАЛЬНА:  ознайомити учнів з особливостями інтонації та правилами розстановки розділових знаків між простими реченнями у складі складносурядного;

РОЗВИВАЮЧА: формувати їх вміння ставити і пояснювати розділові знаки між простими реченнями у складносурядному;

ВИХОВНА: виховувати в учнів любов до рідної країни.

ТИП УРОКУ: засвоєння нових знань.

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ: бесіда, робота з підручником, система тренувально-творчих завдань.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, індивідуальні картки.

 

ХІД УРОКУ.

І.Організація класу до уроку.

ІІ. Активізація опорних знань.

1.      Перевірка домашньої вправи № 23.

2.      Фронтальне опитування:

1). Які речення називається складносурядним?

2). Які групи сполучників сурядності?

3). Які смислові зв’язки існують між простими реченнями у складносурядному?

3.      Індивідуальна робота учнів з картками.

4.      Пояснювальний диктант.

ЗАВДАННЯ: записити й виразно, з інтонацією прочитати речення. Визначити смислові зв’язки між простими реченнями у складносурядному.

Ще не вмерла Україна і слава, і воля, ще нам, браття молодії, усміхнеться доля (П. Чубинський). Співай же, Десно, у весняних просторах, ростіть будови, гомоніть міста (М. Рильський). Та пітьма не так уже мучила Соломію, але холод пройшов її наскрізь (М. Коцюбинський). Прилинув вітер, і в нічній хатині він про весняну волю заспівав (Леся Українка). Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати. (В. Симоненко)

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

 

  1.  БЕСІДА З УЧНЯМИ.

1). Як розділяються частини складносурядних речень?

Здебільшого прості речення як частини складносурядних з’єднані  сполучниками сурядності, розділяються комами. Але між частинами складносурядного речення можуть ставитися й інші розділові знаки (крапка з комою, тире).

  1.  Записати на дошці і в зошитах подані речення, зробити їх інтонаційно-змістовий аналіз (пояснити інтонацію, смислові зв’язки між простими реченнями у складносурядних та правила розстановки розділових знаків).

По степовій дорозі зрідка пробігали вантажні машини й смугами зривалася пилюка.

 

Тільки коники сюрчать та перепел іноді підпадьомкне.

 

  - Кома не ставиться між простими реченнями-частинами складносурядного, з’єднаними неповторювальними єднальними

 (і (й), та) і розділовими (чи, або) сполучниками, якщо є спільний другорядний член або неповнозначне слово, зокрема частка (тільки, лише). 

Приклад: З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця; на ланах  грає  сонячна хвиля...

(П. Мирний)

- Крапка з комою ставиться між частинами складносурядного речення, з’єднаними сполучниками а, але, проте, все ж, однак (зрідка – сполучник і, та), якщо вони дуже поширені, або мають всередині розділові знаки, або далекі за змістом.

Приклад: Дощ пройшов – і Київ                                

(М. Рильський)

 

- Тире ставиться між частинами складносурядного речення, з’єднаними сполучниками і (й) , та (в значенні і), й, а, якщо вони виражають швидку чи несподівану зміну подій або різне протиставлення.

3.З метою засвоєння пунктограми “ Кома, крапка з комою і тире в складносурядному реченні” учні знайомляться з правилами, які вміщені в підручнику (на стор. 20).

Здебільшого частини складносурядного речення розділяються комами.

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ:

1). Між частинами складносурядного речення – двома питальними, спонукальними, окличними, називними та безособовими реченнями, з’єднаними сполучником і.

Наприклад: О котрій годині прибуде до Києва поїзд і хто нас зустріне? Хай навколо вирує життя і утвердиться мир на землі! Було затишно і пахло смолою.

2). Між частинами складносурядного речення, з’єднаними неповторювальними сполучниками і, та (в значенні і), чи, або, якщо вони мають спільний другорядний член.

Наприклад: По степовій дорозі зрідка пробігали вантажні машини й смугами  зривалася пилюка. (О. Копиленко) Тільки коники сюрчать та перепел іноді підпадьомкне. (В. Козаченко)

КРАПКА З КОМОЮ ставиться між частинами складносурядного речення, якщо вони дуже поширені або далекі за змістом.

Наприклад: Все зраділо, стрічаючи день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий. (П. Мирний)

ТИРЕ  ставиться, якщо частини складносурядного речення, з’єднані сполучником і , та (в значенні і ), виражаючи швидку, несподівану зміну подій або різке протиставлення.

Наприклад: Черкне хтось сірник - і на мить  виткнеться з пітьми з десяток сірих обличчь. (М. Коцюбинський)

4.Прочитати речення, визначити ті, в яких є спільний другорядний член, що відноситься до обох простих речень. Списати, ставлячи, де треба, коми.

  Ще вечір спав в очеретах і полохливий мокрий птах шукав гнізда. (А. Малишко). На Дніпрі тремтіли окремі вогники і від кожного з них тягнулася блискуча доріжка. (В. Собка).

        Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь. (І. Нечуй-Левицький).

5.      Закінчити кожне з поданих речень, утворивши складносурядне  з єднальним або протиставним сполучником. Поставити розділові знаки.

Залізничник у червоному картузі підняв прапорця ... У пристанційному скверику озвалися солов’ї ... На подвір’ї нікого не було ... У темряві вулиці спалахнули фари ... На Дніпрі тремтіли вогники ...

 

6.      СЛОВО ВЧИТЕЛЯ.

Щоб засвоїти правильну інтонацію в складносурядному реченні, слід розглянути графічне зображення інтонування при виразному читанні.

Хлопчик полюбив ці степові краєвиди.

Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом.

При читанні простого речення голос спершу підвищується, робиться невеличка пауза, а в кінці речення голос дещо спадає. У складносурядному реченні ритмомелодика специфічна і кожна з частин інтонується, але весь комплекс речень (як смислове, так і граматне ціле) накладає на інтонацію,яка є в реченнях – частинах, ще одну, загальну інтонацію кінця. Але й вона не однорідна і є зіставна (властива реченням з протилежним зв’язком,де логічним наголосом виділяються ті члени, зміст яких протиставляється). Графічно це зображується так:

На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч.

(П.Панч)

Є й перелічувальна інтонація(властива реченні, що передають одночасність або послідовність дій), коли йдеться про перелік фактів чи явищ.

Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала прозора тінь від листя.

(П. Панч)

ВИСНОВОК: інтонація в складносурядному реченні залежить від смислових відношень між частинами речення, а ці вфідношення від сполучників.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1.      Пояснювальний диктант. (Завдання: записати речення, виразно прочитати їх, пояснити вживання розділових знаків.

Ані шелесту не було чути, ані колихання не було помітно. (Марко Вовчок). Чи стрімкі то гори біліють, чи, може, далека то Україна біліє черідкою хат. (о. Гончар). Найменший шелест або стук  - і моє серце падає і завмирає. (М. Коцюбинський). Ще сонячні промені сплять – досвітні вогні вже горять.

2.      Запитання до учнів:

 1). Які розділові знаки ставляться в складносурядних реченнях?

  2). Сформулювати правила: коли в складносурядному реченні ставиться кома, крапка з комою, тире?

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: параграф 3, виписати з творів художньої літератури 6 речень на вживання розділових знаків у складносурядних рече


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21053. Патофизиологическая характеристика воспаления 28.5 KB
  Определение и классификация воспаления. Характеристика методов воспаления. Мечникова в изучение воспаления. Значение воспаления для организма.
21054. Резистентность и реактивность. Неспецифические факторы защиты организма 36.5 KB
  Реактивность это способность организма отвечать изменениями жизнедеятельности на факторы внешней и внутренней среды как в условиях нормы так и в условиях патологии. Реактивность определяет состояние резистентности. Высокая реактивность определяет низкую резистентность.
21055. Патологическая физиология аллергических реакций 36 KB
  Скорость накожной реакции после внутрикожного введения аллергена больному аллергией: а немедленного типа ГНТ волдырь. б замедленного типа ГЗТ 4872 часа инфильтрат. По локализации субстрата с которым можно перенести аллергию от больного к здоровому: а ГНТ гуморальный тип. б ГЗТ клеточный тип.
21056. Патофизиология опухолевого роста 21 KB
  Цель лекции: Рассмотреть современное состояние вопроса этиологии и патогенеза злокачественных опухолей. План лекции: Определение опухолей современные представления об этиологии и патогенезе опухолей отличие доброкачественных и злокачественных опухолей. Анаплазия это изменение структуры и биологических свойств опухолей делающих их похожими на недифференцированные ткани. Этиология опухолей факторы вызывающие развитие опухолей называются канцерогенными или бластогенными.
21057. Патофизиология анемий 34 KB
  Этиология патогенез и гематологическая характеристика острой постгеморрагической анемии. Этиология патогенез и гематологическая характеристика В12 и фолиеводефицитной анемии. По типу эритропоэза выделяет нормобластические и мегалобластические анемии. По диаметру эритроцитов выделяют нормоцитарные анемии 7585 мкм; макроцитарные анемии более 85 мкм; микроцитарные анемии менее 75 мкм.
21058. Патологическая физиология лейкоцитозов и лейкопений 27.5 KB
  По лейкограмме устанавливают вид сдвига ядра нейтрофилов при нейтрофильном лейкоцитозе. Существуют пять видов сдвига ядра нейтрофилов: 1. Гипорегенеративный сдвиг влево характеризуется абсолютным и относительным увеличением содержания сегментоядерных нейтрофилов. Регенеративный сдвиг характеризуется увеличением содержания сегментоядерных и палочкоядерных нейтрофилов.
21059. Патофизиология гемобластозов 17 KB
  ЦЕЛЬ ЛЕКЦИИ: Изучить этиологию патогенез принципы терапии и диагностики гемобластозов. ПЛАН ЛЕКЦИИ: Современные представления об этиологии и патогенезе гемобластозов. Классификация гемобластозов.
21060. Патофизиология сердечно-сосудистой системы 23.5 KB
  Определение и классификация сердечнососудистой недостаточности. Этиология виды и патогенез острой сердечнососудистой недостаточности. При сердечной недостаточности первично страдает функция сердца при сосудистой недостаточности первично страдает сосудистая система. Основными отличиями острой сердечнососудистой недостаточности от хронической являются: сила действия этиологического фактора скорость формирования декомпенсации соотношение явлений повреждения и защитноприспособительных механизмов.
21061. Патофизиология эндокринной системы 33.5 KB
  Это приводит к повышению или понижению выработки тропных гормонов в эденогипофизе. Например: нечувствительность ГТ к повышению концентрации гормонов синдром ИщенкоКушенга. Генетический дефект биосинтеза гормонов. Секреция не нарушена но изменяется его действие на периферии: а нарушается связь гормонов с Prt N98 в связи с белками.