59314

Кайдашева сімя – зразок реалістичної соціально-побутової повісті

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Кайдашева сім’я зразок реалістичної соціальнопобутової повісті. Нечуя-Левицького Кайдашева сім’я€. ВИХОВНА: виховувати повагу до старшого покоління показати огидність сімейних конфліктів. Історія написання повісті €œКайдашева сім’я€.

Украинкский

2014-05-06

45 KB

12 чел.

ТЕМА. “Кайдашева сім’я” – зразок реалістичної соціально-побутової повісті.

МЕТА

НАВЧАЛЬНА: ознайомити старшокласників з повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”.

РОЗВИВАЮЧА: закріпити вивчене про повість.

ВИХОВНА:      виховувати повагу до старшого покоління, показати огидність сімейних конфліктів.

ТИП УРОКУ:   комбінований.

ОБЛАДНАННЯ: ілюстрації до повісті

.

                                                           ХІД УРОКУ.

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Активізація опорних знань.

Опитування.

1).  Розповісти про дитячі та юнацькі роки письменника.

Додаткове запитання: - Чому І. Левицький особливо пишався Шевченком і дуже любив його твори?  

2). Розповісти про письиенницьку зрілість І. Нечуя-Левицького.

Додаткове запитання: - Як ти оцінюєш ранній вихід на пенсію митця? Що можеш сказати про трагізм останніх днів письменника?

 

Після опитування вчитель цікавиться, чи хтось з учнів не прочитав “ще що-небудь цікаве про митця”.

 

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

 

     Учні в зошитах записують тему і план уроку.

 

  1.  Історія написання повісті “Кайдашева сім’я”.
  2.  Прототипи.
  3.  Зміст.
  4.  Оцінка повісті літературознавцями

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

Відкрити дошку з цитатою М. Рильського про даний твір:

 

“Жодна література світу,скільки мені відомо, не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо і захмареного тугою за кращим життям, твору про трудяще селянство за умов капіталізму, як “Кайдашева сім’я” Нечуя. Тут усе виконує свою визначену автором роль, веде свою мистецьку партію, як інструмент у хорошому оркестрі чи хорі”.

 

Вчитель розповідає про історію написання твору та прототипи.

 

Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” була написана в 1878 році, а наступного надрукована у львівському журналі “Правда”. У Східній Україні її видали лише у 1886 році, після майже десятирічної боротьби з цензурою. У цій публікації було вилучено аж 25 уривків. Вдруге автор видав повість у 1887 році в Києві, щмінивши початок і закінчення.

Твір має точно вказане місце, де відбуваються події. Село Семигори, так майстерно виведене митцем у повісті, було авторові майже рідне. У дитинстві і в юності він тут навіть деякий час жив у родичів, був знайомий з багатьма семигорськими ровесниками.

Кайдаші мали своїх прототипів: сім’ю Мазурів з цього ж таки села, яка прославилася постійними бійками і колотнечею. Виличне првізвище Мазурів – Кайдаші – письменник і подарував своїм літературним героям. Хата заможних Мазурів стояла на кутку  Солоному, коло церкви, поруч дійсно був горб, на якому ламалися вози. Жили у Семигорах й свати Мазурів – багаті Довбиші.

 

Після такого пояснення варто перейти до роботи над змістом твору, але не просто переказувати повість від початку до кінця, а методом дошукування художньої істини обговорити найважливіші епізоди, вчинки, допомогти учням правильно зрозуміти твір. Для цього досить проблемного характеру:

 

1.                     Лаврін і Карпо розмовляють про дівчат. Чи можемо ми, аналізуючи діалог братів, визначити котрий з них добріший, сердечніший, гуманніший? Чому? (Добріший Лаврін, бо про кожну дівчину відзивався позитивно, у кожній знаходив щось гарне).

 

2.                     Хто був главою в сім’ї? (Кайдашиха). Чому? Добре це було чи погано? (Добре, бо Омелько випивав, не мав такого авторитету як Маруся, був слабовольним).

 

3.                     Як ви розумієте той епізод, коли п’яний Омелько пізно повертається додому, мало не топиться в бочці з водою в сінях, а вся рідня регоче над п’яним? Чи можна було так робити, як Маруся, Карпо, Лаврін?

 

4.                     Кайдаші були багаті. Хто в цій сім’ї зароляв гроші? (Батько, адже був прекрасним стельмахом). Чи можна було знущатися з годувальника сім’ї так, як це показано в повісті.

 

5.                     Проаналізуйте залицяння Карпа до Мотрі. Чи є в їхніх стосунках ніжність, ліризм, романтичність? (Ні). Як ви думаєте, чому навіть кохання не робить Карпа і Мотрю ніжними, вразливими? (Це грубі натури у яких завжди бере верх тверезий розрахунок).

 

6.                     Чи можна простити Кайдашисі, що вона переклала всю роботу на Мотрині плечі? Чи не робила би цю роботу Мотря, якби жили з Карпом окремо?

 

7.                     Коли і чому заплакала Мотря? Чи знайшла вихід із ситуації? (Заплакала, коли Кайдашиха купила їй поганий одяг, але довго не журилася, одягла на храм дівоцький).

 

8.                     Проаналізуйте факт побиття Карпом старого батька. Як зреагував на вчинок сина Омелько? Що відчував після бійки Карпо. А Мотря?

 

9.                     Чи допомагали Довбиші будувати хату молодятам? Хто її будував? Чи справедливою була Мотрина “віддяка” старим?

 

10.                 Чому Мотря не дозволила Кайдашисі бавити дитину вдень, а вночі вдавала, що спить і не чує, що дитя плаче? (Таким чином заставляла стару робити всю роботу вдень, а вночі ще й бавити дитину).

 

11.                 Проаналізуйте перше побачення Меланки і Лавріна. Порівняйте їхню любов з Карповою та Мотриною.

 

12.                 Який засіб сміху використовує автор, показуючи, як саме Кайдашиха їде до Балашів? (Гумор, доброзичливий сміх). Наведіть приклади.

 

13.                 Як ви розціцнюєте той факт, що заможна Кайдашиха дозволила Лаврінові одружитися з убогою Меланкою? Чи можемо ми в даному випадку сказати, що Маруся була доброю матір’ю, хотіла синові добра і щастя?

 

14.                 Чому Кайдашиха так тяжко заповзялася на молоду невістку? (Боялася, щоб та  не уподібнилася Мотрі).

 

15.                 У чому полягала “святість” баби Палажки? Проаналізуйте цей образ?

 

16.                 Як сприйняла Кайдашиха те, що Мелашка пропала? Чи зреагувала би так Мотря, якби пропала її невістка? Чи йшла би шукати в Київ? Про що це свідчить?

 

17.                 Як ви розумієте слова Омелька, що діти загнали його “на піч”? (Почали самі господарювати, не слухаючись батька). Хто саме з синів це зробив конкретно? (Лаврін). Чия вина більша: Карпова, який вдарив батька, чи Лаврінова, який заставив старого зрозуміти, що той уже не є господарем власного майна?

 

18.                 Як справляли похорон Кайдаша? Скільки днів після цього сім’я жила в мирі? Як ви розцінюєте таку поведінку?

 

19.                 Чому Кайдашиха назвала себе “сиротою”, розповідаючи, як її ображають діти.

 

20.                 Чи відчувала Мотря муки совісті, коли скалічила свекруху? А Карпо, коли загнав матір в ставок? Як ви це розумієте?

 

21.                 Чи однаково ставилася Маруся до внуків від Лавріна і внуків від Карпа? Про що це свідчить? Як Мотря налаштовувала своїх дітей проти баби? Подумайте, чи виростуть ці діти порядними людьми?

 

V. Узагальнення і системазація вивченого.

 

Варто повторити, що таке повість ( учні записують визначення в зошит).

 

ПОВІСТЬ – це розповідний художній твір, в якому розповідають про багато подій з життя дійових осіб і за своїм розміром і широтою охоплення життєвих явищ займає проміжне місце між оповіданням і романом.

 

Чому Кайдашева сім’я – сатирична соціально-побутова повість (визначення записують в зошит)

 

СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА ПОВІСТЬ - це художній твір, у якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв’язані з певними суспільними обставинами і пояснюяться ними.

 

Учні аналізують сюжетно-композиційні особливості даного твору, визначають, які саме засоби сміху використовує автор у конкретно взятих епізодах. Повторюють, що таке гумор, іронія, сатира, сарказм.

 

ГУМОР – м’яка форма комічного; сміх, який не ставить за мету викриття явища; добродушне підсміювання.

 

ІРОНІЯ – іносказання, аке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане набуває у контексті мови протилежного значення; висміювання, яке містить в собі критичну оцінку того, що висміюється. Іронічне ставлення передбачає насмішку, дещо сковану, але таку що легко виявляється в інтонаціях автора-опівідача; іноді іронія маскується удаваною похвалою.

 

САТИРА  - вид комічного,який нещадно висміює людську недосконалість. Сатира виражає різко негативне ставлення автора до зображуваного, висміювання людини чи явища.

 

САРКАЗМ – зла, уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії.

 

За допомогою гумору смішне в житті і в людини зображується в незлобливо – добродушному, жартівливому тоні. Для сатири ж характерне різне висміювання зображуваного, викривальний тон, гнівний осуд негативного в суспільстві та особистому житті людей.

Повість “Кайдашевва сім’я”, в якій письменник майстерно використав засоби як гумору, так і сатири, викликає не тільки сміх, а й серйозні роздуми, змушує кожного глянути на себе збоку.

 

Виписати зразки різновидів сміху, користуючись текстом “Кайдашевої сім’ї”.

 

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

 

  Підготуватися до пообразної характеристики героїв твору. Виписати цитати до образів Марусі та Омелька (по 5 цитат).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81615. Стратегия развития Калининградской области до 2020 года 56.38 KB
  Целью исследования является выявление основных итогов, к которым придет регион в процессе реализации стратегии. Цель исследования обусловила постановку следующих задач: Проанализировать основные отрасли исследуемого региона. Изучить приоритетные направления и стратегические цели развития.
81616. Международная Амнистия 38.87 KB
  «Международная амнистия» международная неправительственная организация, которая ставит своей целью «предпринимать исследования и действия, направленные на предупреждение и прекращение нарушений прав на физическую и психологическую неприкосновенность, на свободу совести...
81617. Античная философия как основа европейской культуры 73.09 KB
  Античная философия являет собой последовательно развивавшуюся философскую мысль и охватывает период свыше тысячи лет. Несмотря на все разнообразие воззрений мыслителей этого периода, античная философия вместе с тем есть нечто единое, неповторимо оригинальное и чрезвычайно поучительное.
81618. Понятие марксистской социологии. Диалектический материализм и социология 36.17 KB
  Карл Маркс родился 5 мая 1818 г. в немецком городе Трире в семье адвоката, воспитывался в культурной, доброжелательной среде. Он получил юридическое образование сначала в Боннском, а затем в Берлинском университетах. Вся его жизнь и жизнь близких ему людей была подчинена научному творчеству и революционно-практической деятельности.
81619. Тактики речевого поведения 52.18 KB
  В соответствии с этим специалисты по теории речевой деятельности психолингвисты определяют речевую деятельность как мотивированное определяемое целями сознательное речевое проявление а речевое поведение как лишенное осознанной мотивировки автоматизированное стереотипное речевое проявление..
81620. Формирование и развитие психологических познавательных процессов в онтогенезе человека 60.33 KB
  Согласно теории деятельности высшие психические процессы восприятие внимание память мышление рассматриваются как особые формы внутренних действий для памяти это анемические действия направленные на запоминание материала для мышления это умственные действия направленные...
81621. Імпресіонізм в мистецтві 909.5 KB
  Головне досягнення імпресіонізму це художнє дослідження поведінки кольору і світла в атмосфері, дослідження і передача на полотні їх взаємодії. Вони прагнули показати, що, наприклад, добре освітлений сонцем предмет яскравіше, ніж той же предмет при кімнатному освітленні.
81622. Развивающее обучение дошкольников и школьников 50.78 KB
  Важное место в структуре педагогического процесса занимает процесс обучения в ходе которого усваиваются знания умения и навыки формируются личностные качества позволяющие человеку адаптироваться к внешним условиям и проявить свою индивидуальность.
81623. Анализ тематической группы пословиц и поговорок, включающих в свою структуру личные имена 378.5 KB
  Тематическая группа пословиц с антропонимами, насчитывающая десятки языковых единиц, заинтересовала меня. Я решила исследовать их, изучить, прослеживается ли характеристика конкретного имени в тех пословичных выражениях, в которых употреблено данное имя человека.