59324

Особистісно-орієнтоване навчання. Нове ?! Цікаве?! Потрібне?!

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Забороняється: Висловлюватись образливо про будького; Під час обговорення питання переходити на особистість опонента; Переривати співрозмовника; Бути категоричним; Висміювати думку опонента чи доводити її до абсурду; Спрямовувати розмову в інший бік коли немає аргументів...

Украинкский

2014-05-06

103 KB

0 чел.

Сценарій методичного ток-шоу

“Особистісно-орієнтоване навчання.

Нове ?! Цікаве?! Потрібне?!”


Правила ведення дискусії.

Дозволяється:

  •  Сперечатися, не погоджуватися з загальноприйнятою точкою зору;
  •  Висловлювати різні, можливо, зовсім дивні та оригінальні думки з проблем, що обговорюються;
  •  Визнавати можливість помилковості своїх поглядів і просити критично їх осмислити.

Забороняється:

  •  Висловлюватись образливо про будь-кого;
  •  Під час обговорення питання переходити на особистість опонента;
  •  Переривати співрозмовника;
  •  Бути категоричним;
  •  Висміювати думку опонента чи доводити її до абсурду;
  •  Спрямовувати розмову в інший бік коли немає аргументів;
  •  Використовувати образливі перебільшення, а також слова “усі”, ніхто, ніде, ніколи, завжди ...”

Лише японці, завдяки своєму образному та символічному світосприйняттю, могли створити формулу гуманістичної особистісно-зорієнтованої освіти, якою є містке прислів’я: “Освіта – це те, що залишилося, коли все забуто”. Зміст цієї мудрості розкриває і структуру, і стратегічну мету особистісно-зорієнтованого навчання. Адже память залишає лише те, що необхідно для подальшого життя, лише те, що має практично значущість у майбутній життєдіяльності, те, що здобуто зусиллями свого розуму і власного серця.

Для більшості з вас термін ОЗО не є вперше почутим. Адже майже всі вчителі пройшли курсову підготовку, де саме останніми роками і читались лекції з питань нових педагогічних технологій, опрацьовуються ці ж питання і на районних семінарах та метод об’єднаннях, та і в школі ми вивчали та обговорювали ці теми. Однак не зайвим буде, коли ми повернемось до цієї теми.

І. Отже, візитка ОЗО:

  •  Зміна акцентів: пріоритет формування і розвитку особистості, пріоритет пізнання внутрішнього Макрокосмосу над зовнішнім, пріоритет знання, як жити у мінливому світі, над знанням, як змінити його.
  •  Навчання без примусу. Вимогливість на підставі взаємо поваги. Моделювання ситуації успіху, забезпечення свободи вибору. Варіативність пізнання і рішень.
  •  Виховання діяльнісно-практичної та морально-ціннісної сфери Особистості. “Я – концепція”.
  •  Стосунки учитель – учень: діалог, співпраця, взаєморозуміння, допомога, індивідуалізація, зосередження уваги на потребах учня, діагностика.
  •  Головний напрямок: відмова від інформативної моделі викладання, пріоритет розливальної і виховної мети (що співзвучне зі словами Камю “Людина освічена, але не вихована, набагато страшніша від людини неосвіченої і невихованої”)
  •  Оцінювання: гласність, мотивованість, безконфліктність, самооцінка, взаємооцінка,  переконання у можливості самовдосконалення і росту.
  •  Особистість учителя: загальна культура, тактовність, відвертість, щирість, ерудиція, професіоналізм, емпатія, діалог, співробітництво.

Питання до прихильників та опонентів (вчителів школи).

  1.  Чи багато з прочитаного для вас нове?
    1.  В чому відмінність між традиційною і особистісно-зорієнтованою освітою?
    2.  Чи згідні ви з думкою, що дитина – особистість від народження, завдання вчителя – розвивати цю особистість.
    3.  Навчання без примусу. Чи можливо це?

Питання до експертів (учнів старших класів)

  1.  Чи відчуваєте ви зміни з боку вчителів в ставленні до вас?
  2.  Хто пояснить, які мотиви вашого навчання? Тобто, чи заставляють вас до навчання батьки, чи маєте страх перед учителем, чи просто любите учитися, чи є якісь інші причини?

Висновок: Найкращий варіант – уміти поєднати все те, що є доброго в сучасній, так званій традиційній освіті з тим, що нас чекає після реформування.

ІІ. А далі хотілось би поговорити про роль учителя. ОЗО розглядає вчителя як посередника між учнем і об’єктами пізнання; він організатор самоосвіти учня; забезпечує формування внутрішньої мотивації до самоосвіти і життєдіяльності. Свобода вибору – головне правило вчителя в спільній з учнем діяльності (“Хороший учитель учить знаходити істину, а не подає її у готовому вигляді”) (так сказав Дістервег (псих.)

ОЗО виключає:

Переконання: “Учитель – найвища інстанція інтелекту”; “я знаю все”, “Істина відома тільки мені”; “Вам ніколи до мене не піднятися”, “Роби як я ”, “Думай як я”;

  •  Позицію сили, безапеляційність, жорстку субординацію, неприступність, футляр. Персони.
  •  Вказівні жести, допити біля дошки, моралізуючи коментарі, щодо невиконання та якості виконання учнівської роботи.
  •  Зовнішню мотивацію (залякування контрольною, заліком, іспитом).

ОЗО передбачає:

Переконання: “Є багато джерел знань і мудрості, я допоможу тобі їх знайти і ними користуватися”, “Я дам пораду, на що звернути увагу передусім, щоб ми разом досягнули мети”.

  •  Позицію співробітництва. “Допомога поруч” “Я також можу помилятись”.
  •  Оцінювання роботи учня, а не його особи.
  •  Жести відкритості, різні дистанції контакту, запрошення до відповіді за бажанням.

Питання до прихильників та опонентів.

  1.  Як на вашу думку, що легше: подати істину в готовому вигляді чи навчити знаходити її?
  2.  Чи готові ми до того, що учень може мати свою думку, відмінну від загальноприйнятої, та ще й сприяти тому, щоб він міг відстояти її?
  3.  Чи не применшується роль вчителя в системі ОЗО?
  4.  А як бути все ж таки з контрольними, тематичними, іспитами. То треба чи не треба заставляти дітей до навчання.

Питання до експертів.

  1.  Як вам краще і цікавіше здобувати інформацію: з пояснення вчителя чи з інших джерел (довідник, підручник, телебачення, комп’ютер).
  2.  Хто може поділитися досвідом самоосвітньої роботи?    

Висновок: Підтвердженням цього є слова Василя Сухомлинського: “Тільки той стане справжнім учителем, хто не забуває, що сам був дитиною”

Звичайно, ми на периферії ще нескоро будемо технічно оснащені так, як в обласних центрах, або як діти забезпечених батьків. Тому саме наша ерудиція, наша самоосвіта, наш професіоналізм -  поки що єдине безкоштовне, систематизоване, вмотивоване джерело знань. І ніхто не принижує значення і ролі вчителя. Просто суспільство змінюється, науково-технічний процес прискорюється, і нам необхідно адаптуватися до сучасних вимог життя. І це обєктивна реальність.

ІІІ. А зараз поговоримо про особистісно-орієнтований урок  починається з визначення  педагогічної мети, яка повинна стати особистою метою кожного учня. Прийняття мети учнями і педагогом у формі діалогу є першим відправним пунктом у реалізації особистісно-орієнтованого навчання.

Основні етапи особистісно-орієнтованого уроку

(за С.Подмазіним):

  1.  Етап орієнтації про місце уроку в курсі, розділі, темі.
  2.  Етап цілепокладання.
  •  Визначення разом з учнями особистісно-важливих завдань (що

може дати цей Урок учневі).

3. Етап проектування.

  •  Залучення учнів до діяльності через випереджувальні

завдання, повідомлення, реферати, самостійні завдання;

  •  Складання плану очікуваної роботи.

4. Етап організації виконання запланованої діяльності.

  •  Вибір учнями завдань і способів їх виконання;
  •  Робота в групах чи індивідуально;
  •  Фіксація пояснення нового матеріалу (конспект, схема,

таблиця, план, тези );

  •  варіативність у виборі домашнього завдання

(диференціація за рівнем складності).

Методи психолого-педагогічної підтримки діяльності школярів:

Заохочення, створення яскравих наочно-образних уявлень, навчально-пізнавальна гра, створення ситуації успіху, створення проблемних ситуацій, виконання творчих завдань.

5. Контрольно-оцінювальний етап.

  •  Залучення учнів до контролю за ходом навчальної діяльності

(парні і групові форми взаємоконтролю);

  •  Надання учням можливості порівнювати отримані результати зі зразком;
  •  Оцінювання.

Питання до прихильників та опонентів

  1.  Хто хоче поділитися досвідом роботи в групах?
    1.  Які позитивні сторони групової роботи?
    2.  Які труднощі виникають при формуванні роботи в групах?
    3.  На якому етапі уроку доцільно використовувати групові форми роботи?

Питання до експертів

  1.  Чи подобається вам працювати в групах?
  2.  В яких групах краще працювати: в гетерогенних чи моногенних?
  3.  Чим корисна робота в малих групах?

Висновок: Час вимагає від нас виховання справжніх патріотів із високим інтелектуальним потенціалом, навчити здобувати знання і користуватись ними, знаходити вихід із нестандартних ситуацій, критично мислити, приймати рішення та відповідати за нього, сприяти зростанню учнів як людей шляхетних, глибоко інтелектуальних, котрі вірять в успіх, у себе. І знайте, що мудрий вчитель виховує мудрість учня, творчий вчитель виховує творчість, а добрий – доброту. Тож

Не економте добром

Не бережіть її на завтра

Не бійтесь вчасно проказати

Своє “люблю”, своє “прости”

Не економте доброти.

Її примножте, віддавши

Добро – то не “моє”, а “наше”

Нехай у вас завжди горить

Душа людська, як вир глибока,

Стражденна, добра, не жорстока

Сама весна, сама блакить.

   /М.Чумарна/

                                         


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75888. Комп’ютерні технології і сучасна лексикографічна наука 26.72 KB
  Множество различных компьютерных лексикографических программ можно разделить на две больших группы: программы поддержки лексикографических работ и автоматические словари АС различных типов включающие лексикографические базы данных. Автоматические словари. Иными словами различаются автоматические словари конечного...
75889. Когнітивний інструментарій когнітивної лінгвістики 26.47 KB
  В основе этого языка лежит теория знаний разработанная в искусственном интеллекте и образующая важный раздел когнитивной науки. Онтологически разделение декларативных и процедурных знаний соответствует различным типам знаний когнитивной системы человека. В теории знаний для изучения и представления знания используются различные структуры знаний фреймы сценарии планы. Минскому фрейм это структура данных предназначенная для представления стереотипной ситуации Более развернуто можно сказать что фрейм является концептуальной структурой...
75890. Понятие «империя» и многообразие его трактовок. Континентальные и морские империи 15.44 KB
  Континентальные и морские империи. Исторически такая трактовка империи оформилась не сразу. Понятие империи было тесно связано с завоеваниями территориальными захватами. Развитие империи как агрессивного расширяющегося государства всегда сопровождалось развитием личной диктатуры тиранической власти единоличного правителя.
75891. Межнациональные отношения внутри империи. Метрополия и колонии. Сравнительный анализ Российской империи, Австро-Венгрии, Великобритании. «Внутренний колониализм» 18.63 KB
  Сравнительный анализ Российской империи АвстроВенгрии Великобритании. Характер интеграции присоединенных территорий материальные духовные связи метрополии с завоеванными территориями определяют будущее империи. Сравним Британскую Российскую и АвстроВенгерскую империи.
75892. СССР как «империя»: сохранился ли имперский характер государства в советский период? Является ли современная Россия империей 17.35 KB
  Империя: слово и его значения Ливен Д. Российская империя и её враги с XVI века до наших дней. Она расширялась в соперничестве с имперскими континентальными государствами Австрийской и Османской империями на западе Китаем и Северо-Американскими Штатами на востоке.
75893. Неудобные регионы современной России: в чем их специфика, будущее этих регионов в составе России? (анализ одного-двух примеров на выбор семинариста – Кавказ, Сибирь, Крым, Дальний Восток, «крайний север», Калининград и т.п.) 14.13 KB
  Население регионов все активнее пытается привлечь внимание Центра к своим социальноэкономическим и экологическим проблемам; все большее число людей обращают внимание на региональные культурные особенности и проявляют интерес к истории своего края. Предварительные результаты последней переписи населения проведенной в октябре 2010 года свидетельствуют о том что в графе национальность жители ряда регионов указывали новые национальные самоидентификации.
75894. Понятие «центр» - «периферия» в современной России и их границы 15.2 KB
  Результаты многочисленных социологических исследований показывают что такие ощущения присущи населению субъектов РФ вне зависимости от их географического положения и связаны они во-первых с повсеместными представлениями об удаленности интересов и политических решений центра от насущных проблем периферии и во-вторых с уверенностью в том что влиять на центральные интересы и решения фактически невозможно.
75895. Соотношение светской и церковной власти в Древней и Средневековой Руси 14.01 KB
  В Новгородских землях и Смоленских церкви обеспечивались к половине 12 в. К тому же во время феодальной раздробленности авторитет главы церкви значительно вырос. Территориально-административная организация церкви повторяла систему подчинения древнерусских княжеств Киеву один митрополит и несколько.
75896. Сущность российского самодержавия. Когда оно возникло? В чем его отличия от западноевропейских монархий 15.64 KB
  САМОДЕРЖАВИЕ - форма правления, при которой власть всецело и нераздельно принадлежит царю. Идея самодержавия возникла уже в самом замысле крещения Руси, то есть возникновение централизованного государства объединенного единой религией.