ID: 59324

Название работы: Особистісно-орієнтоване навчання. Нове ?! Цікаве?! Потрібне?!

Категория: Конспект урока

Предметная область: Педагогика и дидактика

Описание: Забороняється: Висловлюватись образливо про будького; Під час обговорення питання переходити на особистість опонента; Переривати співрозмовника; Бути категоричним; Висміювати думку опонента чи доводити її до абсурду; Спрямовувати розмову в інший бік коли немає аргументів...

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2014-05-06

Размер файла: 103 KB

Работу скачали: 0 чел.

Сценарій методичного ток-шоу

“Особистісно-орієнтоване навчання.

Нове ?! Цікаве?! Потрібне?!”

Правила ведення дискусії.

Дозволяється:

•  Сперечатися, не погоджуватися з загальноприйнятою точкою зору;
•  Висловлювати різні, можливо, зовсім дивні та оригінальні думки з проблем, що обговорюються;
•  Визнавати можливість помилковості своїх поглядів і просити критично їх осмислити.

Забороняється:

•  Висловлюватись образливо про будь-кого;
•  Під час обговорення питання переходити на особистість опонента;
•  Переривати співрозмовника;
•  Бути категоричним;
•  Висміювати думку опонента чи доводити її до абсурду;
•  Спрямовувати розмову в інший бік коли немає аргументів;
•  Використовувати образливі перебільшення, а також слова “усі”, ніхто, ніде, ніколи, завжди ...”

Лише японці, завдяки своєму образному та символічному світосприйняттю, могли створити формулу гуманістичної особистісно-зорієнтованої освіти, якою є містке прислів’я: “Освіта – це те, що залишилося, коли все забуто”. Зміст цієї мудрості розкриває і структуру, і стратегічну мету особистісно-зорієнтованого навчання. Адже пам’ять залишає лише те, що необхідно для подальшого життя, лише те, що має практично значущість у майбутній життєдіяльності, те, що здобуто зусиллями свого розуму і власного серця.

Для більшості з вас термін ОЗО не є вперше почутим. Адже майже всі вчителі пройшли курсову підготовку, де саме останніми роками і читались лекції з питань нових педагогічних технологій, опрацьовуються ці ж питання і на районних семінарах та метод об’єднаннях, та і в школі ми вивчали та обговорювали ці теми. Однак не зайвим буде, коли ми повернемось до цієї теми.

І. Отже, візитка ОЗО:

•  Зміна акцентів: пріоритет формування і розвитку особистості, пріоритет пізнання внутрішнього Макрокосмосу над зовнішнім, пріоритет знання, як жити у мінливому світі, над знанням, як змінити його.
•  Навчання без примусу. Вимогливість на підставі взаємо поваги. Моделювання ситуації успіху, забезпечення свободи вибору. Варіативність пізнання і рішень.
•  Виховання діяльнісно-практичної та морально-ціннісної сфери Особистості. “Я – концепція”.
•  Стосунки учитель – учень: діалог, співпраця, взаєморозуміння, допомога, індивідуалізація, зосередження уваги на потребах учня, діагностика.
•  Головний напрямок: відмова від інформативної моделі викладання, пріоритет розливальної і виховної мети (що співзвучне зі словами Камю “Людина освічена, але не вихована, набагато страшніша від людини неосвіченої і невихованої”)
•  Оцінювання: гласність, мотивованість, безконфліктність, самооцінка, взаємооцінка,  переконання у можливості самовдосконалення і росту.
•  Особистість учителя: загальна культура, тактовність, відвертість, щирість, ерудиція, професіоналізм, емпатія, діалог, співробітництво.

Питання до прихильників та опонентів (вчителів школи).

1.  Чи багато з прочитаного для вас нове?
   1.  В чому відмінність між традиційною і особистісно-зорієнтованою освітою?
   2.  Чи згідні ви з думкою, що дитина – особистість від народження, завдання вчителя – розвивати цю особистість.
   3.  Навчання без примусу. Чи можливо це?

Питання до експертів (учнів старших класів)

1.  Чи відчуваєте ви зміни з боку вчителів в ставленні до вас?
2.  Хто пояснить, які мотиви вашого навчання? Тобто, чи заставляють вас до навчання батьки, чи маєте страх перед учителем, чи просто любите учитися, чи є якісь інші причини?

Висновок: Найкращий варіант – уміти поєднати все те, що є доброго в сучасній, так званій традиційній освіті з тим, що нас чекає після реформування.

ІІ. А далі хотілось би поговорити про роль учителя. ОЗО розглядає вчителя як посередника між учнем і об’єктами пізнання; він організатор самоосвіти учня; забезпечує формування внутрішньої мотивації до самоосвіти і життєдіяльності. Свобода вибору – головне правило вчителя в спільній з учнем діяльності (“Хороший учитель учить знаходити істину, а не подає її у готовому вигляді”) (так сказав Дістервег (псих.)

ОЗО виключає:

Переконання: “Учитель – найвища інстанція інтелекту”; “я знаю все”, “Істина відома тільки мені”; “Вам ніколи до мене не піднятися”, “Роби як я ”, “Думай як я”;

•  Позицію сили, безапеляційність, жорстку субординацію, неприступність, футляр. Персони.
•  Вказівні жести, допити біля дошки, моралізуючи коментарі, щодо невиконання та якості виконання учнівської роботи.
•  Зовнішню мотивацію (залякування контрольною, заліком, іспитом).

ОЗО передбачає:

Переконання: “Є багато джерел знань і мудрості, я допоможу тобі їх знайти і ними користуватися”, “Я дам пораду, на що звернути увагу передусім, щоб ми разом досягнули мети”.

•  Позицію співробітництва. “Допомога поруч” “Я також можу помилятись”.
•  Оцінювання роботи учня, а не його особи.
•  Жести відкритості, різні дистанції контакту, запрошення до відповіді за бажанням.

Питання до прихильників та опонентів.

1.  Як на вашу думку, що легше: подати істину в готовому вигляді чи навчити знаходити її?
2.  Чи готові ми до того, що учень може мати свою думку, відмінну від загальноприйнятої, та ще й сприяти тому, щоб він міг відстояти її?
3.  Чи не применшується роль вчителя в системі ОЗО?
4.  А як бути все ж таки з контрольними, тематичними, іспитами. То треба чи не треба заставляти дітей до навчання.

Питання до експертів.

1.  Як вам краще і цікавіше здобувати інформацію: з пояснення вчителя чи з інших джерел (довідник, підручник, телебачення, комп’ютер).
2.  Хто може поділитися досвідом самоосвітньої роботи?    

Висновок: Підтвердженням цього є слова Василя Сухомлинського: “Тільки той стане справжнім учителем, хто не забуває, що сам був дитиною”

Звичайно, ми на периферії ще нескоро будемо технічно оснащені так, як в обласних центрах, або як діти забезпечених батьків. Тому саме наша ерудиція, наша самоосвіта, наш професіоналізм -  поки що єдине безкоштовне, систематизоване, вмотивоване джерело знань. І ніхто не принижує значення і ролі вчителя. Просто суспільство змінюється, науково-технічний процес прискорюється, і нам необхідно адаптуватися до сучасних вимог життя. І це об’єктивна реальність.

ІІІ. А зараз поговоримо про особистісно-орієнтований урок  починається з визначення  педагогічної мети, яка повинна стати особистою метою кожного учня. Прийняття мети учнями і педагогом у формі діалогу є першим відправним пунктом у реалізації особистісно-орієнтованого навчання.

Основні етапи особистісно-орієнтованого уроку

(за С.Подмазіним):

1.  Етап орієнтації про місце уроку в курсі, розділі, темі.
2.  Етап цілепокладання.

•  Визначення разом з учнями особистісно-важливих завдань (що

може дати цей Урок учневі).

3. Етап проектування.

•  Залучення учнів до діяльності через випереджувальні

завдання, повідомлення, реферати, самостійні завдання;

•  Складання плану очікуваної роботи.

4. Етап організації виконання запланованої діяльності.

•  Вибір учнями завдань і способів їх виконання;
•  Робота в групах чи індивідуально;
•  Фіксація пояснення нового матеріалу (конспект, схема,

таблиця, план, тези );

•  варіативність у виборі домашнього завдання

(диференціація за рівнем складності).

Методи психолого-педагогічної підтримки діяльності школярів:

Заохочення, створення яскравих наочно-образних уявлень, навчально-пізнавальна гра, створення ситуації успіху, створення проблемних ситуацій, виконання творчих завдань.

5. Контрольно-оцінювальний етап.

•  Залучення учнів до контролю за ходом навчальної діяльності

(парні і групові форми взаємоконтролю);

•  Надання учням можливості порівнювати отримані результати зі зразком;
•  Оцінювання.

Питання до прихильників та опонентів

1.  Хто хоче поділитися досвідом роботи в групах?
   1.  Які позитивні сторони групової роботи?
   2.  Які труднощі виникають при формуванні роботи в групах?
   3.  На якому етапі уроку доцільно використовувати групові форми роботи?

Питання до експертів

1.  Чи подобається вам працювати в групах?
2.  В яких групах краще працювати: в гетерогенних чи моногенних?
3.  Чим корисна робота в малих групах?

Висновок: Час вимагає від нас виховання справжніх патріотів із високим інтелектуальним потенціалом, навчити здобувати знання і користуватись ними, знаходити вихід із нестандартних ситуацій, критично мислити, приймати рішення та відповідати за нього, сприяти зростанню учнів як людей шляхетних, глибоко інтелектуальних, котрі вірять в успіх, у себе. І знайте, що мудрий вчитель виховує мудрість учня, творчий вчитель виховує творчість, а добрий – доброту. Тож

Не економте добром

Не бережіть її на завтра

Не бійтесь вчасно проказати

Своє “люблю”, своє “прости”

Не економте доброти.

Її примножте, віддавши

Добро – то не “моє”, а “наше”

Нехай у вас завжди горить

Душа людська, як вир глибока,

Стражденна, добра, не жорстока

Сама весна, сама блакить.

   /М.Чумарна/