59325

Шануй батька й неньку

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Формувати почуття обов‘язку перед батьками довести всім присутнім на святі що батьки і діти – це Одне ціле. Діти. Ви нас теж любіть рідненькі Бо ми діти дорогенькі Хочем бути на вас схожі І як ви такі ж хороші. Так любі діти батько й мати найрідніші найближчі кожному з нас люди.

Украинкский

2014-05-06

103 KB

0 чел.

Шануй батька й неньку


У святі беруть участь батьки учнів, з якими проводиться захід. Ведучими, бажано, щоб були вчитель і вихователь даного класу.

Зал прибирають ніби світлицю: вишивками, килимками, квітами, столи застелюють скатертинами, на центральному столі коровай на вишитому рушнику. На столах торти, цукерки, яблука. На одній із стін – сімейний фотомонтаж.

Мета. Виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей – батька й матері, бажання допомагати їм, вчити бути чемними, уважними, завжди пам‘ятати місце, де народилися, рідну оселю. Формувати почуття обов‘язку перед батьками, довести всім присутнім на святі, що батьки і діти – це Одне ціле.

(У зал заходять батьки і гості свята під спів дітей).

Пісня “Ми вас вітаємо”. (мелодія “Ласкаво просимо”).

1. Сьогодні ми зібралися на свято,

До нього готувалися усі.

Щасливі, що у залі мами й тати,

Й гості, що запрошували ми.

 Приспів:

Ми вас вітаємо, ми вас вітаємо –

Весь 2-А клас щиро промовля,

Ми вас вітаємо, ми вас вітаємо –

Хай щастя наша повниться сім‘я.

2. Ви за столи святковії сідайте,

Ми пісню заспіваєм щиро вам,

Ми вдячні, що прийшли ми всі на свято,

Тож веселитись можна усім нам.

3. хай це родинне свято в нашім класі,

Ще більше здружить і зріднить всіх нас,

Бо найщасливіша у світі та людина,

Що друзів має поряд, повсякчас.

Діти.

Рідні мами, рідні тати,

Ми вітаєм вас на святі,

Ми вас любим щиро-щиро,

Вам бажаєм щастя й миру.

Ви нас теж любіть рідненькі,

Бо ми діти дорогенькі,

Хочем бути на вас схожі

І як ви, такі ж хороші.

Хай же наше добре слово

Розквітає веселково.

Вчитель. Так, любі діти, батько й мати – найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Тому й зібралися сьогодні на родинному святі, яке має таку гарну назву “Шануй батька й неньку”. Щоб у нашому шкільному родинному колі відчути тепло, ласку, строгість, увагу найрідніших вам людей – тата й мами. Бо в народі кажуть: “Хто батьків має, той в добрі зростає”.

Пісня “Родинне коло” (співають діти і пританцьовують).

Діти.

Батьки і діти, діти і батьки.

Нероздільне й одвічне коло,

Ми засіваємо життєве поле,

І не на день минулий – на віки,

Бо наша кров пульсує в їхній долі.

Батьки і діти, діти і батьки.

  •  Із перших днів нашого життя нас завжди опікують тато й мама. Вони нам співають колискові, вчать ходити, вимовляти перші слова, взувати черевики, защеплювати ґудзики.
  •  Кожній нашій перемозі батьки безмежно радіють. Мати – привчає нас до роботи і акуратності. А батько до господарства і спритності.
  •  І де б ми не були, завжди повинні пам‘ятати про своїх мамусь і татусів. Прийти, допомогти їм, поговорити з ними, притулитись до їхніх натруджених рук.

Пісня “ Ми співаєм пісеньку” (сл. І муз. Максимчук М.І.).

  1.  ми співаєм пісеньку –

Це про вас, рідненькі.

Дуже, дуже любимо

Ми вас, дорогенькі.

 Приспів:

Мамі посміхнусь,

Татусеві посміхнусь,

І до мами і до татка,

Як зайчатко пригорнусь.

  1.  Ви про нас турбуєтесь,

Рідні дорогенькі

Будем дуже вдячні вам

Все життя рідненькі.

  1.  Матусенька з татусеньком

Вчать, як в світі жити,

Рідну землю шанувати

І Бога хвалити.

Дитина. Дедьо, батько, тато, татко, татусь!

  •  Чому татусь?

Легенда  розповідає так: “давно колись до молодої матері навідувалась лісова царівна Леля, бо полюбився їй синочок на ім‘я Тато. Гарненький хлопчик привітно посміхався до лісової красуні, і та подарувала йому пісеньку “Татонько, татонько”. Виріс хлопчина у статного парубка. З‘явилися у нього свої діти, їх  Леля навчила кликати свого батька: “тато, татусь, таточко”.

Чи справді було так чи ні, але всі українські діти з давніх-давен кличуть батька татком, таточком, татусем.

Коломийка “Тато й мама” (діти співають і танцюють).

 Як мені вас не любити, тату рідний, неню?

Тож ви мене згодували, дбаєте про мене.

Тож ви мене згодували власними руками.

Ой нема то ніде в світі, як в тата і мами.

Тато розуму навчає, мама приголубить,

Ніхто мене так на світі як вони не любить.

Вчитель. Батько; тато...

Суворий, вимогливий, а його любов до нас, дітей, стримана і врівноважена. Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Стриманість батьківської любові відбилася у прислів‘ях.

Діти.

  •  Батькова лайка – дужча за материну байку.
  •  Батько – не мати, не поцілує і не приголубить.
  •  З батьком суд коротенький.

Вчитель. А от пестливість, безмежна любов, лагідність батькової душі відбилася  у пісні М. Свинюка “Доня моя донечка”.

(Батько у якого є донечка, виконує пісню “Доня моя, донечка”).

Діти.

  •  споконвіку батько в сім‘ї вважався господарем. На нього покладалися обов‘язки піклуватися про родину, годувати її та захищати.
  •  Батьків приклад у родині мав велике значення. Діти, особливо хлопчики, намагалися наслідувати батька, бути такими ж як він.

(Хлопчики виконують пісню) “мій татусь”.

  1.  Зовсім не старенький

Любий мій татусь,

Ми з ним добрі друзі

І я цим горжусь.

2. Він такий розумний

Все на світі знає,

Бо книжок багато

Він завжди читає.

3. Мій татусю рідний

Завжди будь таким:

Спритним і веселим, -

Вічно молодим!

  1.  Дуже поважає

Мій татусь футбол,

Разом із гравцями

“Забиває гол”.

5. То підскоче в кріслі,

То “ура!” кричить,

Аж на стелі люстра

Дзвінко дзеленчить.

 6. Недарма вважає

Наша вся сім‘я,

Що на тата ззовні

Дуже схожий я.

7. Підросту ще трішки,

Усього навчусь

І таким завзятим

Стану, як татусь!

Діти.

  •  тато, татусь, таточко. Назва людини з сильним характером, міцними руками. Назва людини, яка все може може зробити, вміє полагодити і візка, і саночки, і машинку.
  •  А як усміхнеться тато, то скільки ласки і тепла в його погляді. І де не глянеш – всюди видно татову руку.
  •  Горе чи нещастя, чи біда яка

Всіх нас виручає татова рука.

Татова правиця знає труд і піт.

Із руки цієї ми йдемо у світ.

- як підеш у люди, щоб там не було,

хай в тобі не згасне батькове тепло.

- тато – помічник, бо завжди допомагає матері по господарству і біля землі, і доглядати, і виховувати, і навчати дітей.

 - Кажуть я мала вередувала,

 Плакала частенько і дарма,

 На руках у тата засинала,

 І в ночі татусь мороку добру мав.

 - Як хворів я, мама наді мною

 Промовляла тихо: “Боже мій!”

  А татусь холодною водою –

 Обтирав мене, щоб я не був слабий.

 - Дорогий, хороший, рідний тату!

  Кращого за тебе не знайти.

 Дорогий, хороший, рідний тату,

 Як чудово, що ти в нас є!

 - А як свято радісне стрічаєм,

 Цілий день разом проведемо.

 Спортом ми займаємось, гуляєм.

 Або  в гості до бабусі ідемо.

 - А коли татусь відпочива,

 Кожен з нас стихає і мовчить.

 Нам він потім книжку прочитає

 Або грати в шахи нас навчить.

 - Діти  мріють, ласкою зігріті,

 Щоб ніколи не було біди,

 Щоб були рідніші в цілім світі

 Тато й мама з нами поруч назавжди!

Батьки, у яких є лише сини, виконують пісню “Синочки мої соколята”.

Вчитель. Ми всі чиїсь діти.

Пройде кілька років – ви станете дорослими і теж батьками. А ви, батьки, станете ще старші. Проте всі повинні пам‘ятати, що ви в житті ступите на стежку, яка зветься Старість. А народна мудрість вчить.

Діти.

- що робить батько, те й його дитятко.

- що зробили для батьків, те зроблять для тебе твої діти.

- годуй батька на печі, бо й сам будеш там.

- як син до батька обходиться, таких синів матиме.

Вчитель. Три біди є у людини – смерть, старість і погані діти – говорить українська народна мудрість. “Старість неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а від самих дітей”. (В.О. Сухомлинський). 

Тому й хочеться переповісти цікаву й повчальну казку “Як внук діда виручив”.

Учень. Був собі дід, а в нього був син жонатий. Дід був такий старий, що став уже забувати. От син сидить одного разу із жінкою тай каже:

- що ми будемо з батьком робити, що не вмира та й не вмира?

- знаєш що? Візьми лубок здоровий. Зсадиш його з печі, та й на лубок. Винесем його на холод, може простудиться і вмре до дідька.

Так вони і зробили.

А маленький внучок все те бачив...

- що ти там робиш? – питають якось батьки свого сина.

- оце – лубок, а оце – дідусь! Це як будете вже такі старі, як дідусь, то я тоді й вас – на лубок тай винесу на мороз, щоб вам було те, що й дідусеві, - відповів він.

Група батьків виконують пісню “Батько й мати”.

Діти.

- І коли згрубіла наша мова,

Їй здобудьте ласку із грудей.

Бережіть їх від злого слова,

Бо найглибші рани від дітей.

- Не скупіться на добрі слова,

Бо у світі так мало тепла,

Лиш від рідної хати

Та від лагідних рук мами й тата.

- Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата,

Та встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

Група батьків виконують пісню “Смерекова хата”.

Вчитель. Перше слово, яке діти вимовляють в усіх країнах світу, це слово “МАМА”. І не даремно, бо першою людиною, яка схиляється над їх колискою, є мама.

До речі, у багатьох мовах світу слово “мама” починається літерою “М”.

Діти.

- Мама – румунська, російська, українська,

- майка – болгарська,

- матка – польська,

- містер – грецька,

- медер – шведська,

- мадре – іспанська,

- муттер – німецька,

- мам – португальська,

- мазер – англійська.

- Мама, мати, неня, ненька, матуся, мамуся, мамка, мамочка. Все  найкраще увібрало в себе це дивовижне слово.

- Мати... Це вона подарувала нам перший подих, перший удар нашого серця, допомогла зробити перший крок на землі, зупинила перші сльози, зрозуміла перші слова. Все найкраще, що є в нас, від рідної неньки.

- Люба наша мамо, калиновий цвіте,

В тобі, рідна неню, весь наш білий світ.

Ти наш скарб найбільший, ти наш цвіт живий,

Ти наша перлина, образ дорогий.

(Діти виконують пісню) “Про маму й тата” (сл. І муз. Максимчук М.І.).

Вчитель. Дорогі діти! Якби ви знали, як потрібні любов і ласка, повага вашим матерям, ласкаве слово, особлива увага, доброта. Все це  сповнює життя їх радістю, відновлює сили, продовжує молодість.

Кожне ваше грубе слово образа, боляче ранить материнське серце, викликають сльози, збільшують кількість зморшок на її обличчі, засніжують голову сивиною.

Тож будьте хорошими синами й дочками! Куди б не занесла в житті вас на своїх крилах доля, не забувайте рідні пороги.

Пісня “Моє село”, виконують ті батьки, які народилися в інших селах.

Діти.

- Пробач мені, лелечко, мамо,

Провини дитячі мої,

Люблю я тебе, моя рідна,

Ласкаві очі твої.

- Пробач мені рідна, хороша.

 За біль що тобі завдала,

Хай в косах не віє пороша,

А квітами квітне весна.

- Як виросту, мамочко мила,

Дороги твої я встелю,

Квітками з весняного дива,

За ласку й турботу твою.

- В нас мами всі чудові, молоденькі,

Красуні всі, чарівні, як весна.

Ми любимо усіх вас дорогенькі,

А зараз для вас пісня хай луна.

- А ви дорогі татусі, запросіть наших мам на вальс.

Діти виконують “Пісня про маму” (Скільки в мами сонця...), а батьки парами танцюють.

Вчитель. Всі старанно готувалися до свята. Свою любов і повагу до вас, батьків, діти висловили під час проведення письмового конкурсу “За що я люблю своїх тата й маму, і хочу бути, як вони”.

- Я люблю своїх батьків за те, що вони прикладають всі старання, щоб я росла вихованою, привчають вишивати і пекти. Я своїх батьків шаную.

- Мене батьки вчать добра, безмежно люблять і допомагають у навчанні.

- Я люблю свою маму за те, що вона добра, лагідна, смачну їжу готує, а тато вчить майструвати.

- Люблю маму за її ласку і смачну їжу. Тата – бо допомагає у навчанні.

- Я люблю батьків за те, що вони ласкаві, вміють простити мої провини, працьовиті і дбайливі.

- Мама вчить мене, акуратності, тато – спритності у роботі. Батьки хочуть, щоб я була щаслива й вихована.

Всі діти хочуть бути схожі на своїх батьків.

Діти. Дорогі мами й тата! Хоч ми і ще маленькі, та в нас є теж свої бажання. Як інколи хочеться вашої додаткової уваги. І не завжди хочеться відповідати на ваше “Чому?”.

     Вірш “Батьки чомучки”

 Ну і мама! ну і тато!

Наче справжні дошкільнята:

Нічогісінько не знають –

Смішно і казать комусь,

Бо щодня мене питають

Лиш одне “Чому” й “Чому”.

- Ти чому образив Віту?

- А чому отримав двійку?

- А чому прийшов так пізно?

- Та чому в шкарпетках дірка?

- Ти чому такий непослух?

- А чому не стелиш постіль?

- Ти чому це вірш не вчиш?

- А чому портфель без ручки?

- І чому такий синець?

Ох настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи –

Хоч би й дуже захотів...

Треба їх віддать до школи,

Хай питають вчителів!

  А. Костецький.

    Вірш “Новий закон”

Коли начальником я б стала

Хоч на одну годину,

То я б одразу наказала

Закон ввести єдиний:

У дні святкові й вихідні

Батьків не допускати

Без нас у клуб, на стадіон,

В кіно і на концерти.

Ще й входи всюди спорядила б

Словами охоронними:

“Вхід без дітей для всіх батьків

сурово заборонений”.

Батько.

- Як справи? Чому такий сумний? Чому відвертаєшся?

Син.

- З батьком двієчника розмовляти не бажаю.

Мати.

- Ти знову принесла трійку? Коли я вже тобою порадію?

Молодша донька.

- Мамо, дай мені щоденник!

Мати.

- Ти куди його поділа?

Молодша донька.

- Як куди? В куток поставила.

Вчитель. А зараз, дорогі батьки, поринемо з вами у дитинство і трішечки пограємось і позмагаємось. Але не забудьте, ви повинні бути рухливі, активні, завзяті і усміхнені.

Конкурс 1. Казковий  (без підготовки для всіх батьків).

- Назвіть головних героїв казки “Колобок”.

- Скільки героїв у казці “Рукавичка”?

- Якими словами починається казка “Ріпка”?

- Яку казку знають усі українські діти, навіть ще не вміючи добре говорити?

(“Курочка Ряба”)

- Хто “битий небиту везе”?

(“Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат”)

Конкурс 2. Пісенний (беруть участь мами й діти).

Переспіви дитячих пісень.

Конкурс 3. Будь уважний! (беруть участь тати).

Вчитель називає дату народження дитини, а батьки повинні відгадати чия це дитина.

Конкурс 4. Впізнай! (беруть участь мами).

 Впізнати дитину по голосу. Діти співають, а мами з зав‘язаними очима мають відгадати.

Конкурс 5. Навпаки! (діти відгадують батьків по голосу).

Конкурс 6. Перекличка.

Діти називають батьків лагідними словами, а батьки дітей.

Конкурс 7. Танцювальний (беруть участь батьки і діти).

Танець “Маленькі каченята”.

Вчитель. Існує така думка: “Якщо твої плани розраховано на рік – сій жито, якщо на десятиріччя – саджай дерева, якщо на віки – виховуй дітей”.

Задумаймось над цими словами.

Звучить приспів пісні “Родина”, вчитель під звучання музики промовляє:

 Прийшов час закінчувати нам свято,

 Ми вдячні всім, хто з нами тут.

 Бажаєм щастя вам, здоров‘я, радості багато,

 Щоб вік ваш довгим і безхмарним був.

Мами й тати беруть своїх дітей між собою на руки, стають півколом, і всі разом співають приспів пісні “Родина”.

Свято закінчується солодким чаюванням.

  

 

 

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25286. Проблема сутності релігії, її визначальні характеристики. Специфіка релігійного світосприйняття 29 KB
  Специфіка релігійного світосприйняття Походження слова релігія€: 1 Цицерон виводив релігію із relegere перечитувати перебирати. У нього релігія – це начитаність знання на відміну від неуцтва; 2 Лактанцій виводив назву релігія€ від основи ligo зв’язувати скріплювати сполучати. Релігія у нього – це зв’язок між Богом і людиною; 3 Августин – від основи religo поєднувати союз між двома істотами. Релігія розуміється як союз Бога із занепалою людиною.
25287. Віра і релігійна віра. Психологічні аспекти осягнення феномену віри 28.5 KB
  Віра і релігійна віра. Психологічні аспекти осягнення феномену віри Поняття віра€ є полісемантичним багатозначним. Віра – це особливого роду суб’єктивний акт те як ми віримо. У змістовному відношенні виділяють: 1 етичну віру віра довір’я; напр.
25288. Вчення про Бога: теїзм, деїзм, пантеїзм 28.5 KB
  Вчення про Бога: теїзм деїзм пантеїзм Теїзм від грецького theos бог – релігійнофілософське вчення яке визнає існування Бога як надприродної істоти що наділена розумом і волею і таємничим чином впливає на всі матеріальні та духовні процеси. На відміну від деїзму теїзм стверджує безпосередню участь Бога в усіх світових подіях а на відміну від пантеїзму відстоює існування Бога поза світом і над ним. deus – бог – вчення яке визнає існування Бога в якості першопричини світ який потім розвивається за своїми власними законами. деїзм...
25289. Аналіз доказів буття Бога 32.5 KB
  Аналіз доказів буття Бога Особливості доказів буття Бога: 1 на думку богословів кожен доказ без інших не може бути взятий; 2 вони є непрямими; 3 всі докази не стверджуються з логічною необхідністю вони лише вірогідні. Якщо Бог сукупність всіх досконалостей то суди входить досконалість як Буття а отже Бог існує. Все що ми мислимо – то є буття. Кант: з поняття Бога не можна вивести буття Бога бо вони протилежні одне одному.
25290. Зв’язок української філософії з політикою українізації. „Поворот” на філософському фронті України та його наслідки 26.5 KB
  Поворот€ на філософському фронті України та його наслідки. У ній активну участь взяли письменники та літературні діячі України. Зеров відзначає той факт що відбувається відродження шляхом повернення України до Заходу тобто через відновлення віковічних зв'язків з Західною Європою. У столиці тогочасної України у Харкові відбувається організаційне оформлення ідей та позицій.
25291. П.Копнін – засновник київської світоглядно-гносеологічної школи 29.5 KB
  Копнін – засновник київської світоглядногносеологічної школи Павло Копнін 19221971. Основні праці Копніна: Боротьба матеріалізму та ідеалізму€ канд. Копніна був найпліднішим у його творчості. Починаючи з Копніна в Україні виникає нове культурне явище.
25292. Основні напрямки філософських пошуків В.Шинкарука 33 KB
  Радіщева€ дисертація Людина та світ людини€ Соціальноісторичні та світоглядові аспекти філософських категорій€. В своїй дисертації Шинкарук висловлює такі думки: людина є внутрішня€ та зовнішня€ де перше визначає друге; зовнішня натура як ієрогліф€ внутрішньої; вирішальна значущість внутрішнього світу людини який уможливлює поставлення себе над усіма випадками€; принцип самопізнання як наріжний для людини; обмеженість опосередкованості розуму та переваги безпосереднього спілкування€ з духовним світом. Відповідно...
25293. Проблема людини і світу у працях українських шестидесятників 32 KB
  Проблема людини і світу у працях українських шестидесятників Парадигмальні зрушення котрі було започатковано в українській філософії 60х років мали значущість не лише науковофілософську а й загальнокультурну й навіть політичну. Цінності культури розглядаються як квінтесенція духовного досвіду людини та як найважливіший регулятив її світовідношення. У центр своїх наукових пошуків Іванов поставив проблему людини. При розгляді цієї проблеми виходив з діяльних аспектів людського буття єдності онтологічних світоглядних та гносеологічних...
25294. Проблема методології та логіки наукового пізнання в Україні 60-80-х років 32.5 KB
  Проблема методології та логіки наукового пізнання в Україні 6080х років Головною орієнтацією наукового пізнання в цей період було звернення до матеріалізму в природознавстві.Копнін – засновник світоглядногносеологічної школи – орієнтував свою філософію на розкриття світоглядних методологічних і гносеологічних аспектів розвитку наукового пізнання проблеми діалектичної логіки розвиток діалектики як теорії пізнання діалектичного матеріалізму з’ясування взаємозв’язку філософії з іншими науками обґрунтування творчої активності суб’єкта...