59335

О слово рідне! України слово! (Сценарій свята мови)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

О слово рідне України слово Богдана мудрість і Тараса заповіт. О слово рідне Мудру і прадавнє Ти вросло з могутньої землі Тебе валуєви жорстоко розпинали А ти возносилось і не корилось ні 3 учень. О слово рідне Подарунок мами І пісня ніжна і розрада нам Я всім на світі...

Украинкский

2014-05-06

51.5 KB

0 чел.

О слово рідне! України слово!

(Сценарій свята мови)


1 учень.  О слово рідне! України слово!

Богдана мудрість і Тараса заповіт.

І гул століть, і сьогодення гомін

В тобі злились, як духи моноліт.

2 учень.  О слово рідне! Мудру і прадавнє,

 Ти вросло з могутньої землі!

Тебе валуєви жорстоко розпинали,

А ти возносилось і не корилось – ні!

3 учень.  О слово рідне! Подарунок мами!

І пісня ніжна, і розрада нам!

Я всім на світі поділюся з вами,

Та слова рідного нікому не віддам.

Ведуча 1. Рідне слово... Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню!

В-2. Скільки в тобі материнської лагідності і доброти, мудрості земної, закладеної ще славними предками вільнолюбивими!

В-1.  Що може бути дорожчим для людини як рідне слово.

Пісня “Рідна мова” (сл. Воробкевича, м. В.Підуфалого)

В- 1. Мова – то не просто слова, звуки. Це – голос народу. Втрата мови веде до зникнення самої нації.  Тому наш народ протягом віків вів боротьбу за її збереження.

Учень 3.  Цареві блазні і кати,

Раби на розум і на вдачу,

В ярмо хотіли запрягти

Її як дух степів, гарячу,

І осліпити, й повести

На чорні торжища, незрячу...

Учень 4.  Хотіли вирвати язик

      Хотіли ноги поламати,

Топтали під шалений крик

В’язнили, кидали за грати

Зродить калікою з калік

Тебе хотіли рідна мати.

Уч.-3.  Ти все порубана була, ...

Але свій дух величного гідний

Як житнє зерно берегла.

Уч.-4.  Ми ж діти – українського народу,

Що в древнім Києві життя нам дав колись

І в спадок передав співучу мову,

Не дай же друже, загубитись слову!

Не дай упасти радості і тихої журби.

Ведуча.  “Ну щоб здавалося слова

Слова та голос більш нічого.

А серце б’ється ожива як їх почує.

Так писав великий син України Тарас Шевченко.

Уч. 1.  Через які пройшло воно тортури?

І вистояло, і зламало мури,

Мільйони піднімало за собою,

Знаменом пломеніло серед бою.

Не як потік, а як гірська ріка

Вогненне слово Лесі і Франка,

І Мирного і Нечуєве слово!

Неопалиме слово Кобзаря,

І Коцюбинського співуча мова,

Як світ ясний, провісна зоря!

Ведуча. Саме письменники збагачували нашу рідну мову, дбали про її збереження, до нас сьогодні завітали добре вам відомі літературні герої, устами яких несли до народу наше рідне слово письменники. Назвати їх імені вам допоможуть розповіді героїв про себе. Будьте уважними та спостережливими.

(По черзі на сцену виходять літературні персонажі)

Сценка із оповідання “Грицева шкільна наука” І. Франка.

Сценка із казки “Фарбований Лис” І. Франка.

Виходять на сцену дві дівчини Леся Українка та її мами.

Леся.  Мамо, іде вже зими

Снігом травицю вкриває

В гаю пташок вже немає...

Мамо чи кожна пташина

В вирій на зиму літає?

Мама.  Ні, не кожна.

Одне, бачиш пташина сивенька

Скаче швидко отам біля хати, -

Ще зосталась пташина маленька.

Леся.  Чому же  вона не втіка?

Нащо морозу Чека?

Мати:  Не боїться морозу вона.

Жде що знову прилине весна:

Леся.  Нащо ж співає? Чудна!

Краще б шукала зерна!

Мати.  Спів пташині – потіха одна. –

Хоч голодна, веселенько.

Розважає пташине серденько.

Жде, що знову прилине весна.

Тішся, дитино, поки ще маленька.

То ж бо живеш навесні.

Ще твою дума літає легенька,

Ще твої мрії ясні.

(Виходять зі сцени)

Ведуча 1. Вони були завжди разом донька і мати, Лесі я Олена Пілка. Вони допомагали одна одній і в радості і в хвилини смутку.

Ведуча 2. 26 лютого 1871 року в сім’ї Петра Антоновича Косача (юриста) і відомої української письменниці Олени Пілки народилася донечка Лариса, якій пізніше судилося назватися Лесею Українкою.

Сценка із оповідання “Грицько” Б.Д. Грінченка.

Ведуча 2. А яка мелодійна наша мова.  Тому так легко покладається на музику. Українська пісня... Хто не був зачарований нею. Вона натхненна безмежна шириною і красою образів. “Дзвенить піснями Україна”, - писав М.Гоголь. І справді пісні – самоцвіти лунають над  широкими степами і сивими городами. То вони звучать, як стогін Дніпра – Славути, то як голос душі людської сповненої туги за рідним краєм і безмежної любові до матері-землі.

Учень 1. Народна після зоряно незгасно

Говорить в моєму серця повсякчас

Не пломенистим закликом, не гаслом,

А променем, що будить сівача.

Вона мене виводить на дорогу,

Вона мене просвітлює на віки,

Де радість і печаль мого народу

Вродилися в древа вічного гілки.

Учень 2.  Вона – любов, вона – печаль і втіха,

Жива вода на виразки душі.

Поки живе – обереже від лиха

Понад стежками тихі спориші.

І я готова крізь чисті брами

Пройти і душу випалить дотла,

Лише в народна пісня не  вмирала,

Щоб в молодих серцях вона жила.

Пісня “При долині кущ калини”

Читці 1.  Рідна мова – звук бандури

Після солов’я

Тихий шепіт трав у лузі,

Клекіт журавля.

Ч-2.   Рідна мова – гра сопілки,

Вітру свист у полі.

Роса чиста, що виливає

Яблука червоні.

Ч-3.   Рідна мова – красна осінь

Щедра і багата.

Не раз була передчасно

Холодом розп’ята.

Ч-4.   Рідна мова – плач матусі

На могилі сина,

Розколена при дорозі

Червона калина.

Ч-5.   Рідна мова – шум джерельця,

Чистої води,

Корінь дерева старого

Що живить плоди.

Ч-6.   Рідна мова – Дніпра хвилі,

Рідні водограї

Рідна мова вільним птахом

У небо злітає.

Ведуча.  Рідна мова веде нас у чудовий світ мистецтва, літератури, лучних висловів. Та справжньою її окрасою є фразеологія – золоті злитки української мови. Серед суто народних фразеологізмів всім відомий вислів “піднести гарбуза”. От і героєві “Сватання на Гончарівці” довелося спробувати цю городину.

Сценка з п’єси “Сватання на Гончарівці” (Д-1. від слів  Стецька:

“Та й патлата...” до кінця яви).

Ведуча.  А ось цікаво дізнатися Стецьку, чи знаєш ти, хто написав “Сватання на Гончарівці?”

Стецько:  Аякже, ім’я Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка знають усі.

Ведуча. Та це ж псевдонім відомого автора. А яке справжнє прізвище? Не знаєш? Тоді, можливо, наші юні знавці української літератури допоможуть. [Григорій  Квітка, він жив у основі біля Харкова] І тому додав до прізвища цю назву. Ще він підписував свої твори псевдонімом Грицько Основ’яненко).

Стецько. Так, так. Як я забув. От дурна голова. А що це так пахне? Піду подивлюся.

/Можливо пісня “ Із сиром пироги...” інсценівка пісні./

Ведуча 1. Українське слово, українська після... Ми почули вперше їх від матері, яка співала над нашою колискою. Ще з уст матусі долинули до нас перші слова сказані пізніше й нами. Тому з образом матері пов’язане усе найдорожче у нашій душі рідний дім, яблуні і вишні в цвіту, журлива річка, запашний луг – усе те, що зветься Батьківщина.

Ведуча 2. Людина має завжди пам’ятати звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову. Не можна бути байдужим до того, як ми користуємось мовою, як виражаємо свої думки, як цінуємо рідне слово. Один мудрець сказав: “Людина, байдужа до рідної мови, схожа на дикуна”. Тому, що її байдужість до мови пояснюється повною байдужістю до минулого, сучасного, майбутнього свого народу”.

Та бувають і у нас такі, яких засудив П.Газовий у гуморесці “Турок”.

Уч. читає гумореску П.Глазового “Турок”

Ведуча 1. Мова – то справжній океан. В 11-томному “Словнику української мови” зареєстровано понад 13 тис. слів. Та підрахувати геть усі слова навіть однієї мови – справа майже нездійсненна. Звичайна людина вживає в середньому до4 тис. слів. То ж хай ці слова будуть із справжньої народної мовної криниці. Чисті, красиві, образні. То ж бережімо її, плекаймо, шануймо.

Учень-читець: Вірш В.Барановича “Українці мої”.

Учень-читець:  Плекаймо в серці кожне гроно,

Прозоре диво калинове,

Хай квітне, пломенить червоно

В сім’ї великій, вольній, новій.

Ведуча.  У сьогодні до цього дару Божого, до мови, звертаємося з молитвою, написаною письменницею Катериною Мотрич.

Читець.  “Молитва до мови”. К.Мотрич.

Ведуча.  Ми вдячні вам, що завітали на наш вечір. Радіємо, що сьогодні у  нашій залі не було байдужих. Сподіваємось, що на вечорі розкрились перед вами скарби рідної мови, викликали бажання зустрічатися з найдревнішим і наймудрішим порадником-книгою.

В.  Бажаємо вам цікавих знахідок. Вітаємо всіх піснею “Мово моя материнська”.

Не шуми, веселий луже”.

Т. Любов Заставна

Уривок із “Зерна думок”

Дужі розкинувши крила,

В небі летить журавель.

Жайвір завзято співає,

Ллється струмочок пісень.

Може, про ниву родючу

Чи хліборобську сім’ю?

Може про рідну матусю

Чи про кохану свою?

Щоб не співалось у пісні

Повній по вінця добра,

Батьківську мову у небо

Пташка маленька зняла.

Як же моє рідне слово

На українській землі

Ломлять калинову мову,

Хочуть скупати в багні.

Як же то можна топтати

Ті колискові пісні,

Що споконвіку співали

Дітям малим матері?

Як же ту мову забути,

Що повела батька в світ?

Мальви яскраво-червоні

Біля вікон і воріт.

В тому, що маєш сьогодні,

Кожна крапля вини.

Ми ж є Шевченка правнуки

І Чорновола сини.

Тож піднесімо рідну мову,

Хай у веснянках цвіте,

Щедра, багата, як осінь,

В кожну оселю іде

В купелі буде дитячій

Буде вона в сивині,

Буде у спадок даватись

Так, як пташині пісні.

Буде багата держава

На нашій щедрій землі.

Щастя своє і добробут

Мусиш творити самі.

Боже великий на небі,

Сили і розуму дай,

Щоб ми могли відродитись

І відродити свій край!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24175. Восто́чные славя́не 21.04 KB
  Восточнославянские племена Прарусские Вятичи верхняя и средняя Ока и Москварека Радимичи частично прабелорусы междуречье верхнего Днепра и Десны по течению Сожа и его притоков Северяне частично праукраинцы территория современных Черниговской Сумской Курской и Белгородской областей Ильменские словене бассейн озера Ильмень и верхнее течение Мологи Кривичи частично прабелорусы территория нынешних Витебской Могилёвской Псковской Брянской и Смоленской областей а также восточной Латвии Праукраинцы Белые хорваты окрестности...
24176. Образование древнерусского государства 24.46 KB
  Древнерусского государство складывалось в процессе развития феодальных отношений возникновения классовых противоречий и принуждения. Поэтому годом образования древнерусского государства считается 862 год.Байер доказывали скандинавскую теорию образования древнерусского государства Руси.
24177. Первые русские князья. Основные направления внутренней и внешней политики. (Олег, Владимир 1, Ярослав Мудрый, Владимир Мономах, [Изяслав, Всеслав, Всеволод, Святослав]) 32.27 KB
  Олег Владимир 1 Ярослав Мудрый Владимир Мономах [Изяслав Всеслав Всеволод Святослав]. В 980 к власти пришел Владимир в междуусобице погибли Олег и Ярополк. Владимир вошел в историю как крупный государственный деятель. Владимир разослал по отдельным областям своих сыновей.
24178. Принятие христианства на Руси и её значение 48.38 KB
  Значение принятие на Руси христианства: Стремление укрепить международный авторитет Киевской Руси. Крещение Руси и её расцвет: При князе Владимире Святославиче правившем между 978 и 1015 официальной религией Киевского государства в 988 стало христианство. О высоком уровне грамотности жителей Руси свидетельствуют дошедшие до нашего времени многочисленные берестяные грамоты.
24179. Время правления Ярослава Мудрого 30.48 KB
  его сын Ярослав посаженный княжить в Новгороде наняв варягов отказался платить традиционную дань 2000 гривен 1 гривна = ок. Но в современной историографии есть версия что их убил Ярослав Мудрый мудрый в старину означало хитрый. В это время варяги нанятые Ярославом ведут себя бесцеремонно в Новгороде и новгородцы убивают их часть.
24180. Внешняя и внутренняя политика в годы правления Владимира Мономаха 28.06 KB
  Немудрено ведь годы правления Владимира Мономаха фактически начались еще при князе Всеволоде его отце и он активно участвовал во всех государственных делах при Святополке. Внутренняя политика в годы правления Владимира Мономаха. Князь сразу же принял решение расширить и обновить Русскую правду которую стали называть в результате его решительных действий Устав Владимира Мономаха.
24181. Причины феодальной раздробленности Древнерусского государства 42.71 KB
  Причины феодальной раздробленности Древнерусского государства Для возникновения феодальной раздробленности были экономические социальные и этнические причины. Появление изгоев и закупов свидетельствует о наличии расслоения в старой свободной общине и создании категорий крестьян вынужденных вступать в поземельную зависимость не от государства а от частных господ. На этом более высоком уровне феодализации политическая раздробленность Древнерусского государства была закономерной и вела к укреплению его функций в интересах отдельных земель...
24182. Положительные и отрицательные последствия феодальной раздробленности 17.63 KB
  Положительные: 1 трудности жизни на юге заставляли людей уходить на север и восток страны заселяя и осваивая эти прежде неразвитые окраины древней Руси. Значение периода феодальной раздробленности в русской истории У политической раздробленности как у любого исторического явления есть и положительные и отрицательные стороны: 1. Положительные: исчезла пропасть между центрами и окраинами; последние превратились в самостоятельные княжества которые по уровню хозяйственного социальнополитического и культурного развития превосходили Киевскую...
24183. Сущность социальных отношений 47 KB
  Социальные нормы это средства социальной регуляции поведения индивидов и групп. Социальная роль это социальная функция модель поведения объективно заданная социальной позицией личности в системе социальных и межличностных отношений. С социальной стратификацией связано понятие социальной мобильности. Под социальной мобильностью понимается любой переход индивида или социального объекта ценности то есть всего того что создано или модифицировано человеческой деятельностью из одной социальной позиции в другую.