59350

Cценарій «На Великдень»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Гей Хто тут Озовися Наліг що вже тріщить Ти чуєш Підіймися Не можу біль терпіть Хрін: Хто ниє біля мене У цей святковий день Яйце: Це я яйце свячене Хтось душить наче пень. Мене їдять і діти І вся людська сімя: Гей гопса гопсаса Червоні в мене боки Танцює ковбаса....

Украинкский

2014-05-06

43 KB

3 чел.

Cценарій «На    Великдень»

Звучить запис церковного дзвону і співу «Христос воскрес!»,

1.Христос Воскрес!

 Радійте, діти! Біжіть у поле, у садок,

 Збирайте зіллячко і квіти,

 Кладіть на Божий хрест вінок.

2.На вас погляне Божа Мати,

  Радіючи з святих небес.

  Збирайтесь, діти!Нумо співати

  Христос воскрес, Христос воскрес!

Вчитель: Все міцніше з’єднується душа України – її слова, споконвічна символіка, національність, свідомість з тілом України – її народом. Тому усім нині сущим і нині воскресшим – наше «Христос воскрес!»

Діти: Воістину воскрес!

Вчитель: Відповідає народ:»Воістину воскрес». Це означає: справді є, справді ожив і живе з нами.

       Великодні свята – це великий день Воскресіння Хртстового. Як увесь світ і увесь народ, так і ми повинні знати, що Великдень – це пам’ять тієї світлої події, коли Ісус Христос, що за нас терпів розп’яття на хресті, воскрес, тобто встав з гробу власною силою.

        Біблія описує це так:  третього дня, по смерті Ісуса, зійшов ангел з неба і

відвалив камінь від гробу, де лежало тіло Христа. Землетрус страшний відчули всі. Воїни, що стерегли його, втекли зпереляку в місто. Душа Ісуса з’єдналась з тілом, і він вийшов з гробу.

        Пам’ять про цю подію святкуємо у Великодну неділю.До цього дня люди постять, сумують і не їдять м’ясного.

         Лиш в неділю по освяченні паски і яєць їдять м’ясне. Цей день дуже велично і весело зустрічають. Радіє земля, все живе. Ось про це і в пісні сказано”Христос воскрес”.

         Вистава “На Великдень”. Дія відбувається в кошику.

Яйце: Хтось тисне щохвилини,

         Не чую рук вже й ніг,

         Затерпла всенька спина

         Й болить вже правий бік.

         Гей! Хто тут? Озовися!

         Наліг, що вже тріщить

         Ти чуєш? Підіймися,

         Не можу біль терпіть!

Хрін: Хто ниє біля мене

         У цей святковий день?

Яйце: Це я, яйце свячене,

          Хтось душить наче пень.

Хрін: (придивившись)

         То шинка, друже милий,

          Обабіч розляглась,

          Спить, бач, як знахабніла.

           (Хрін відсуває Шинку)

Шинка: А вам до того зась!

Яйце: Тепер уже вільніше

          Тай біль вже не такий.

Хрін: І вигляд веселіший.

Яйце: Ти добрий, хоч гіркий.

Хрін: Що за такого мають,

         Мені не дивина,

         Проте, всі поважають

         Як прийде лиш весна.

         Сьогодні свято – Паски,

         Я незамінний тут

         Який смачний я з м’ясом.

Ковбаса: (ображено)

               Хвалько ти, шалапут,

               Смачніше всіх на світі

               І найситніша – я.

               Мене їдять і діти

               І вся людська сім’я:

               Гей гоп-са, гоп-са-са,

               Червоні в мене боки –

               Танцює ковбаса.

Масло: Я так потрібне людям

            Їм  ситності даю.

            Мене і в страві люблять

            І хворі з медом п’ють.

            Без мене свято Паски

            Не може обійтись.

Сир: Скажи мені, будь-ласка,

        Не гірший,я ніж ти.

        До мене дай сметани,

        Хоч пальці оближи.

        Й вареники із мене

        Чи ж не смачні, скажи!

Паска: (гордо)

          Та що там говорити?

          Важливіша я тут,

          Без мене вас до церкви

          Святити не підуть.

          Я глолова над вами,

          Мій рід йде з давнини,

          Шанують нас віками

          І славлять щовесни.

          Та й з паскою Великдень

          Звуть люди на землі,

          Тоді день є великий

          Як паска на столі.

          До того ж я багата

          Родзинками й медком,

          Їдять мене на свята

          Із м’ясом, молоком.

Крейда: Я теж як ви свячена,

            Мене із церкви приснесли,

            На дверях, хоч не винна

            Малюю я хрести.

Писанка: Я писана красуня –

              Вся в рисках і квітках,

              Красу митців несу я

              Їх славлять у віках.

              

              Мене кладуть у свято

              На пишному столі,

              Щоби моїм убранством

              Втішалися малі.

Шинка: “Краса”, “любов” – всі трублять,

             Давно я знаю вас,

           Однак мене всі люблять

           Без всяких там прикрас.

Писанка: Без мене наше свято

               Не буде тим, чим є,

               Бо писанка багато

               Нам радості дає.

Хрін: (додавши)

        В цій писанці вкраїнська

        Душевна глибина,

        Жива блакить барвінка

        Й хода весни красна.

Свічка: (до всіх)

            О, знати ми повинні

            Ціну собі й другим,

            Любов, як ту святиню,

            Нести до серця всім  

            Свята – це дні єднання

            З родиною родин,

            Це наше славне знам’я,

            Бо лиш народ один.

            Ми знаєм тільки чвари

            І множимо роздор

            Вкраїнці! Досить сварок,

            Єднаймось під прапор.

            Так нашому народу

            Франко давно казав,

            Будуймо ж дім із згоди,

            Бо слушний час настав.

 

Діти співають веснянки..                   

                                                                                 

                 

     

                 

      

4

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32852. Духовная сфера общ6ества. Основные формы и уровни. Общественная психология и идеология,их диалектическая взаимосвязь 14.08 KB
  Специфика идеологии проявляется в том что она возникает на основе существующих в обществе экономических отношений и отражает действительность через призму этих отношений. В классовом обществе экономические отношения выступают в форме классовых интересов поэтому специфику идеологии можно конкретнее представить как отражение действительности через призму интересов определенных классов как систему идей и взглядов классов. В классовом обществе нет и не может быть надклассовой или внеклассовой идеологии. Общественно историческая практика...
32853. Религия, как форма общественного сознания 16.61 KB
  1Мораль 2Религия 3Искусство4Наука 5Философия 6Политическое сознание 7Право 8Экологическое сознание Религия представления о мире основанные на вере в сверхъестественное и отражающие мир в иллюзорной форме. Религия как ФОС проявляется в религиозной психологии основанной на эмоциях и религиозной идеологии учении о Боге и его отношении к миру. Религия существует много веков повидимому также долго как существует человечество.
32854. Мораль, особенности медицинской этики 13.15 KB
  Особенности медицинской этики. Одним из важнейших разделов медицинской этики является деонтология наука о профессиональном долге врача. в связи с развитием новых медицинских технологий появилась необходимость пересмотра многих принципов медицинской этики. Сформировалась новая наука биоэтика этика живого дисциплина определяющая меру ответственности тех кто принимает решение о выборе метода лечения и о применении в медицинской практике новых научных знаний и медицинский технологий.
32855. Искусство 11.91 KB
  Искусство Общество это обособившаяся от природы часть материального мира высокоорганизованная материальная система подчиняющаяся всеобщим законам и в то же время имеющаяся специфические особенности функционирования и развития. 1Мораль 2Религия 3Искусство 4Наука 5Философия 6Политическое сознание 7Право 8Экологическое сознание Искусство как ФОС это средство отражения мира в форме художественных образов оно направлено на реализацию эстетических потребностей общества. Искусство не только ФОС но и деятельность общества по...
32856. ФИЛОСОФИЯ НОВОГО ВРЕМЕНИ В ЕВРОПЕ. ДЖ.БРУНО, ДЕКАРТ, Ф.БЭКОН, ГОББС, Д.ЛОКК. ФРАНЦУЗСКИЙ АТЕИЗМ И МАТЕРИАЛИЗМ 56.45 KB
  Лицо эпохи постепенно начинает определять наука ее авторитет постоянно растет вытесняя на периферию культурного пространства притязания религии. Отрицательное отношение церкви к Спинозе было вызвано неявной критикой им религии что нашло позднее наиболее полное выражение в работе Теологическополитический трактат 1670. Утверждение материалистических идей французские материалисты совмещали с резкой критикой религии и церкви. Антиклерикализм и деизм Вольтера Одним из первых выдающихся французских просветителей выступивших против религии и...
32857. КЛАССИЧЕСКАЯ НЕМЕЦКАЯ ФИЛОСОФИЯ. КАНТ, ФИХТЕ, ШЕЛЛИНГ, ГЕГЕЛЬ 46.21 KB
  Немецкая философия конца XVIII первой половины XIX века есть завершение традиции классической европейской философии в целом. Хотя все представители этого этапа развития философии самобытные и яркие мыслители их объединяет общность разрабатываемых проблем и единство исследовательских принципов. С известными оговорками к немецкой классической философии можно отнести и ее критиков Людвига Фейербаха и Карла Маркса. Все представители этого направления европейской философии поставили философию в сердце культуры показали неотделимость...
32858. ФИЛОСОФИЯ МАРКСА И ЭНГЕЛЬСА 36.68 KB
  ФИЛОСОФИЯ МАРКСА И ЭНГЕЛЬСА. Созданная Карлом Марксом 1818-1883 в содружестве с Фридрихом Энгельсом 1820-1895 марксистская философия явилась своеобразным порождением немецкой классической философии: перевернутый объективный идеализм Гегеля здесь превратился в материализм а перевернутый антропологизм Фейербаха превратился хотя и не сразу в социологизм. Другая ее особенность в том что философия у Маркса и Энгельса оказалась тесно связанной с политэкономией и теорией социализма на основе переосмысления классической английской...
32859. РУССКАЯ ФИЛОСОФИЯ: КИРЕЕВСКИЙ, ХОМЯКОВ, ГЕРЦЕН, ЧЕРНЫШЕВСКИЙ, ЛЕОНТЬЕВ, ДАНИЛЕВСКИЙ, ЛЕНИН, ФЛОРЕНСКИЙ 45.31 KB
  Ее феноменальность заключается в том что русская философия развивалась исключительно автономно самостоятельно независимо от европейской и мировой философии не находилась под влиянием многочисленных философских направлений Запада эмпиризма рационализма идеализма и др. Характерными чертами русской философии являются: сильная подверженность религиозному влиянию особенно православию и язычеству; специфическая форма выражения философских мыслей художественное творчество литературная критика публицистика искусство эзопов язык что...
32860. МАТЕРИАЛИЗМ И ИДЕАЛИЗМ. АГНОСТИЦИЗМ. МАТЕРИЯ И ДВИЖЕНИЕ. ИЗМЕНЕНИЕ И ПОКОЙ. (ОПРЕДЕЛЕНИЯ.) ФОРМАЛЬНАЯ ЛОГИКА. ДИАЛЕКТИКА И МЕТАФИЗИКА 35.77 KB
  В истории философии М. появляются вместе с возникновением философии в рабовладельческих обвах древн. Выступая в качестве идеологов прогрессивной в то время буржуазии материалисты вели борьбу со средневековой схоластикой и церковными авторитетами обращались к опыту как учителю и к природе как объекту философии. этой эпохи было стремление к анализу к разделению природы на более или менее обособленные не связанные друг с другом области и объекты исследования и рассмотрение их вне развития среди представителей материалистической философии...