59359

Христос народився! Славімо Його!

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Діккенса Різдвяні повісті. Діккенса €œРіздвяні повісті виробляти вміння аналізувати зміст художнього твору стежити за авторською думкою в творі; удосконалювати навички аналізу тексту виразного читання. Діккенс присвятив 5 творів які об’єднав в цикл...

Украинкский

2014-05-06

82.5 KB

0 чел.

СЦЕНАРІЙ

Тема: Христос народився! Славімо Його!

(за циклом творів Ч.Діккенса “Різдвяні повісті”).


Мета: Ознайомити дітей з циклом творів Ч.Діккенса “Різдвяні повісті”, виробляти вміння аналізувати зміст художнього твору, стежити за авторською думкою в творі; удосконалювати навички аналізу тексту, виразного читання. інсценування;

розвивати логічне мислення, твору уяву, вміння порівнювати і робити висновки;

виховувати людяність, доброту, милосердя, уміння співчувати ближнім.

Тип уроку: нестандартний

(урок-зустріч з героями “Різдвяних повістей Ч.Діккенса)

Обладнання: портрет письменника, текст “Різдвяних повістей”, ілюстрації до творів, інсценування уривків повістей,  схеми, перфокарти, таблиці, вислови Ч.Діккенса.

Епіграф уроку: “Нехай буде над кожним із нас Боже благословення, його любов та ласка”.

(Ч.Діккенс “Різдвяна пісня в порозі”, строфа V)

  1.  Вступне слово (тихо звучить колядка «Нова радість стала»)
    •  Душа праведна наша споконвіку рідниться з Колядою, світле ймення якої славиться від сивої, античної давнини мовами світовими. А з Колядою являється диво в небесах – Світло воскресає від Світла і обнімає землю, звіздар ясна веселиться в центрі небозводу. Та й не дивно, бо є “Христос народився! Славімо Його!”

І знов Різдво...

Ах, скільки раз

Воно неначе казка, міф

З давно-давно минулих літ

Являлося посеред нас!

З надвір’я сніп входив до хати,

Ставав в кутку і колосками

Щось шелестів,

Хотів сказати,

Що знов Христос родивсь між нами,

Родилась правда, мир, любов....

(Б.Лепкий)

Цей урок, діти, ми присвятимо святу із свят – Різдву Христовому, адже сьогодні і є Різдво (25.12.05), яке відзначають на батьківщині англійського письменника Ч.Діккенса, з героями творів якого ми зараз зустрінемось на уроці.

  1.  Запис теми і епіграфа уроку дітьми в зошити. (3 хв.)

(У кожного учня на парті стоїть ялиночка і 12 іграшок до неї)

Учитель: - Різдво – це велике свято, свято добра й радості. Воно заходить у кожний дім, засвічуючи різдвяні ялинки. Протягом уроку перед вами, діти, стоятиме таке завдання: прикрасити різдвяну ялинку своїми знаннями. За кожну правильну відповідь ви маєте право прикрасити її кулькою, о дорівнюватиме 2 б.

  1.  Розповідь про святкування Різдва на Україні і в Англії.

Учень: Православні святкують Різдво 7 січня. На святвечір, який придає на 6 січня, на столі має бути 12 пісних страв (за числом апостолів).

Характерними українськими стравами є кутя, вареники, голубці, оселедець і ін. страви. Вечеряють, коли на небі з’явиться перша зірка. Вечеря починається молитвою при запаленій свічці, а під вікном лунають колядки, які величають народження Ісуса Христа. (звучить колядка).

Учениця: Сьогодні – католицьке Різдво. Я хочу розповісти про святкування його англійцями на їх рідній мові.

Christmas is celebrated on the 25 th of December and symoboliyes the birthday of Christ This day is marked by setting a fur-tree and decorating it with different toys and candels.

Children wait for Santa Claus who comes to every house and brings presents. Going to bed children leave their stockings and Shoes to receive presents the next morning.

Переклад:

Різдво святкують 25 грудня, воно символізує день народження Христа. У цей день продаються ялинки і прикрашають їх різними іграшками та свічками.

Діти чекають на Санта Клауса, який приходить у кожний дім залишають свої панчохи і туфлі, щоб наступного ранку отримати подарунки.

Вчитель: Англійський письменник Ч.Діккенс писав:

“Це радісні дні, дні милосердя, доброти, всепрощення. Це єдині дні в усьому календарі, коли люди, наче з мовчазної згоди, вільно розкривають одне одному серця і бачать у своїх ближніх, - навіть у тих, хто не має ні грошей, ні долі, - таких самих людей, як вони самі”.

В Англії існувала традиція: перед Різдвом у пресі публікували твори з різдвяною тематикою. Саме цьому святу Ч.Діккенс присвятив 5 творів, які об’єднав в цикл “Різдвяні повісті”.

  1.  Розгляд таблиці:

“Різдвяні повісті”

1. “Різдвяна пісня в прозі”

(Свят вечірнє оповідання з привидами)

1843 р.

2. “Дзвони”

(Оповідання про Духів церковного годинника)

1844 р.

3. “Цвіркун за багатінням”

(Казка про сімейне щастя)

1845 р.

4. “Битва життя”

(Повість про кохання)

1846 р.

5. “Одержимий, або змова з привидом”

1848 р.

  1.  Історія написання “Різдвяних повістей”

Учень: У1843 р. Ч.Діккенсу запропонували виступити у пресі з підтримкою закону про обмеження робочого дня. Сміт розповів йому про нелюдські умови праці робітників на фабриках і заводах. Розповідь боляче вразила письменника. Мабуть, пригадалось власне дитинство, коли він, десятирічний хлопчик, мусив працювати на фабриці вакси. Спочатку він дума написати памфлет “До англійського народу на захист дитини-бідняка”, але потім вирішив написати ряд творів, які пізніше об’єднав в цикл “Різдвяні повісті”, що з’являтимуться друком щороку напередодні Різдва.

“Молот вдарив із силою у 20 раз, та що там – у 20 тисяч раз більшою силою, ніж та, яку я міг би прикласти, якщо б виконав свій перший задум”, - писав Діккенс Сміту 120 березня 1843 р.

  1.  Робота над першим твором циклу “Різдвяні повісті”.
    •  Першим твором циклу “Різдвяні повісті” є повість “Різдвяна пісня в прозі” – 1843 р., має підзаголовок (Свят вечірнє оповідання з привидами).

а) Теорія літератури.

  •  
  •  
  •  

  1.  

  1.  

  1.  

б) З’ясування назви твору.

  •  Як ви розумієте назву твору?

Учень:

Твір має поетичну назву. Як відомо, різдвяні пісні відрізняються особливою святково вістю, оскільки відображають велику радість, перемогу світла над пітьмою, добра над злом, народження Ісуса Христа.

Як  належить пісні, повість складається з п’яти строф, різких за тональністю.

  1.  Розгляд таблиці.

“Різдвяна пісня в прозі”

І строфа

зображення реального життя героя до його морального відродження

ІІ, ІІІ, ІV строфа

Фантастична подорож героя у часі та просторі

V строфа

Зображення реального життя героя після переродження

Строфа – ритмічно завершена частина твору; у давніх греків – пісня хору на сцені.

  1.  Постановка проблемного запитання.
    •  Хто головний герой твору? (Скрудж)

“...Я вже не той чоловік, що був раніше. Після твоєї науки я вже не хочу бути тим, чи я був”.

Запитання: А яким він був?

  1.  Вибіркове читання

Завдання: Зачитати, яким був Скрудж. (с. 159, 160)

  1.  Інсценування уривку з повісті “Різдвяна пісня в прозі”.

Ведучий: Скрудж тримав двері напівпрочиненими. Аби мати можливість пильнувати за своїм клерком, який у маленькій темній комірці переписував папери. Коли у Скруджа в каміні вугілля було небагато, то клерка ще менше, - видавалося, там тліє одна-однісінька вуглинка. Клерк не міг докинути вугілля. Адже Скрудж тримав ящик з вугіллям у себе в кімнаті, і варто  було клеркові з’явитися там із коминковим совком як господар починав уголос побоюватися про можливу розлуку із своїм помічником. Тому клерк обмотав якнайтугіше шию вовняним шарфом і спробував зігрітися побіля свічки...

Племінник Скруджа: З наступаючим святом, дядечку! Бажаю вам гарненько порозважатися на свята.

Скурдж: Дурниця! (буркнув) Нісенітниця!

Племінник: Це святці – нісенітниця, дядечку! Мабуть, я вас не зрозумів!

Скрудж: Ви чули! Порозважатися на святці! А ти сам за яким правом хочеш розважатися? Які в тебе підстави для веселощів? Чи тобі видається, що ти недостатньо бідний?

Племінник: В такому разі за яким це ви правом так похмуро налаштовані, дядечку. Які у вас підстави бути похмурим? Чи вам видається, що ви ще недостатньо заможні?

Скрудж: Дурниця! Нісенітниця!

Племінник: Не бурчіть, дядечку.

Скрудж: А що накажеш мені робити, коли я живу серед таких телепнів, як ось ти? Веселі святці! Та згинь ти зі своїми святцями! Коли б моя воля, б такого бевзя, котрий бігає та галасує “Веселі святці! Веселі святці!” зварив би живцем, вкупі з начинкою, для святкового пудингу, а в могилу застромив кілок з падуба.

Племінник: Дядечку! (став благати)

Скрудж: Племіннику! (відбирав дядечко) Святкуй свої святці, як сам знаєш, а мені дозволь святкувати їх по-своєму.

Племінник: Годі вам гніватися, дядечку! Завітайте завтра до нас та пообідайте з нами.

Запитання до учнів:

  1.  Яке слово для Скруджа було “найлиховіснішим”?

(це було слово “щедрість”)

  1.  Як відзивались про нього жителі міста?

(Ніхто з людей не міг сказати про Скружда доброго слова)

  1.  Який умовний ланцюг помилок скував для себе Скрудж до різдвяної подорожі?

Діти записують на заготовках

            слова і прикріплюють на магнітну дошку.

Наприклад: скупість, жорстокість, жадібність, бездушність, ненависть.

  1.  Робота на дошці.

а) записати план характеристики образу Скруджа.

Б) Дати розгорнуту відповідь на один із пунктів плану.

1.2.Роота по рядах.

Завдання: Записати план подорожі Скруджа у різдвяну ніч.

І ряд – “Подорож у Минуле”

ІІ ряд –“Подорож у Сучасне”

ІІІ ряд – “Подорож у Майбутнє”

(Складність плану діти обирають самостійно. Хто пише простий план, прикрашає свою ялинку однією різдвяною кулькою, складний – двома кульками, цитатний – трьома кульками).

13. Перевірка написаних планів.

14. Висновок:

Скупий, жорстокий Скрудж ненавидів людей. Все своє життя до різдвяної подорожі він присвятив накопиченню грошей. У нього нікого не було – ні друзів, ні сім’ї. Основним для нього були тільки гроші, і більше нічого в житті й непотрібно було.

  •  А яка ваша думка?
  •  Що потрібно людині для повного щастя?

Під впливом різдвяної ночі серце стало у Скруджа добрим  до людей.

(Учні зачитують перший вислів Ч.Діккенса).

15. Інсценізація уривка з повісті “Дзвони” (1844 р.) (див. у додаток)

Запитання:

  1.  Яка думка Тобі Веку приносила велике задоволення?

(Думка про те, що він чесно заробляє свій хліб).

  1.  Що показали Тобі Веку духи Дзвонів?

(Майбутнє його дочки)

16. Інсценізація уривка з повісті “Цвіркун за вигнищем” (1845 р.) (див. у додаток)

Запитання:

  1.  Кого мала на увазі сліпа Берта?
  2.  Чим закінчує свою повість Діккенс?

17. Творчий переказ уривка з повісті “битва життя” (1846 р.) від імені головного героя.

Запитання:

  1.  Чи простив батько свою дочку Мейрон?
  2.  Які вислови служниці Клементі вам запам’ятались?

18. Переказ “Одержимий, або угода з привидом” (1848 р.).

(слухання англійської колядки).


19. Розгляд схеми:

Запитання:

  1.  Що об’єднує ці твори?

(всі твори присвячені Різдву, всіх їх об’єднує Різдво)

  1.  Чого навчають нас ці твори?

(бути добрими, людяними, завжди дотримуватись Божих заповідей)

20. Заповнити таблицю (3 хв.)

Яка повість Ч.Діккенса найбільше сподобалась? Чому?

Герої повісті

Риси характеру

Підсумок: Краплю надії дарує нам Діккенс у чарівне свято Різдва: людина може стати щасливою, якщо її душа прокинеться, якщо розум прагнутиме звернути добрий вчинок для ближнього.

Пам’ятаймо завжди слова Діккенса: “Май душу, май серце і будеш людиною на всі часи”.

(на д/з твір-роздум на дану тему)

  •  Тепер, діти, подивимось, чия ялинка найкраще прибрана. Полічіть, скільки різдвяних кульок на ній.

Отже, стільки балів ви одержали за урок.

(звучить колядка)

Од небесного Едема

Світла зірка Вифлеєма

Путь небесну провела,

Путь, де люди без поміхи

Взнали щастя самовтіхи

Без розпусти і без зла.

Взнали щастя на в розкошах,

Не в хоромах і не в грошах,

А в душевній чистоті,

І в любові, і в єднанні,

В віковічному братанні,

В братній щирості святій.

(Г.Чупринка).

  •  Нехай буде над кожним із вас

Боже благословення, його любов та ласка.

Хай осінить вас Господь своєю милістю!

“Дзвони”

(Оповідання про Духів церковного годинника)

(1844 р.)

Небагато найдеться людей, які би дали згоди заночувати в церкві зимової ночі. Є у нічного вітру звичка завивати навколо церкви, видаючи жалібний стогін. Проникнувши всередину церкви, він старається залетіти у всі куточки: торкається басів органа, то здіймається вверх під дах, то кидається зі стогоном вниз, під кам’яні плити підлоги.

Дуже страшно в це час на дзвіниці. Там, наверху однієї дзвіниці старої церкви жили дзвони. Уже всі давно забули, як їх було звати. У дзвонів були голосні, чисті, заливаючі глоси. (чути глоси дзвонів).

Тоді Век цілими днями стояв біля дверей церкви, бо він був посильним, і тут чекав на доручення. Тяжко було стояти Тобі взимку, адже зуб на зуб не попадав. А ще гіршими днями були ті, коли йшов дощ із снігом, а він стояв у мокрій шинелі на тонкій підстилці зі соломи.

Тобі не любив брати гроші дарма. Думка, що він чесно заробляє свій хліб, приносила йому велике задоволення при всій його бідності.

Дзвони для Тобі були друзями. Коли вони заводили свою музику, він завжди дивився на них. Вони інтересували його можливо тому, що завжди були теж одинокі, і висіли на своєму місці в любу погоду.

Духи старих дзвонів показали Тобі майбутнє його дочки Маргарет. Не судилось їй бути щасливою: рано залишилась вдовою з дитям на руках. Ніхто не брав на роботу, нічого їсти. А надворі зима. З відчаю кинулась вона до річки.

“Іди за нею!” – почулося старому.

Тобі: Милі дзвони! Вона любить своє дитя! Вона його любить! Я був її батьком. Змилуйтесь над нею і наді мною! Куди вона йде? Верніть її!

Ведучий: Маргарет міцніше закутала дитину, погладила. Притисла сильніше до худих грудей, ніби давала клятву з ним не розлучатись ніколи. І прилинула до нього сухими зубами в останньому, болісному пориві любові. А потім заховала малесеньку ручку у себе за пазухою, біля наболілого серця, повернула сонне личко до себе і побігла дальше, до річки.

Тобі: Змилуйтесь над нею, духи дзвонів! Адже на страшний цей гріх її штовхнула материнська любов, найсильніша, найглибша. Подумайте! Скільки вона вистраждала! О, зжальтесь над моєю дочкою, адже вона і зараз жаліє своє дитя і тільки тому губить свою безсмертну душу, щоб спасти його!

Ведучий: Тобі міцно обхопив її. Тепер-то він її утримає. Сила його безмірна. Але тут дзвони – старі знайомі дзвони, його милі, вірні друзі – задзвонили в честь Різдва, але так радісно, так весело, що він заскочив на ноги і зруйнував зависнувши над ним чари.

“Цвіркун за вогнищем”

(Казка про сімейне щастя)

(1845 р.)

Ведучий: Калеб Пламмер і його сліпа дочка Берта жили в дерев’яному будиночку, який можна було розбити двома ударами. Будучи сліпою, дівчина не знала, яким дуже старезним був цей будинок, не знала, що живуть вони надто бідно, що уже давно в їхньому домі поселитись горе і розпач, не знала також, що рідке волосся батька все більше і більше сивіє на не грачих її очах.

В їхньому домі жив цвіркун. Калеб зі смутком слухав його пісні в ті дні, коли дочка втратила матері, коли в домі не було чого їсти. І цей цвіркун навіяв йому думку, що дівчину можна зробити щасливішою, якщо прикрасити словами навколишнє життя.

Калеб з дочкою трудились в своїй комірчині, виготовляючи дитячі іграшки для фабриканта Телктона.

Берта:  Батьку, розкажи мені, яка у нас кімната, які стіни у ній, який посуд?

Батько: Навіщо тобі, донечко? Я уже не раз про це розказував.

Берта:  Прошу тебе, розкажи, я ще раз хочу почути.

Батько: Наша кімната, хоча невеличка, затечи ста, стіни світлого кольору, а на тарілках – яскраві квіти.

Берта:  Ох, батьку, яка жорстока моя доля!

Батько: Бути сліпою, донечко, велика нещастя.

Берта: Молючись, я прошу Бога прозріти хоча б на одну хвилинку, щоб побачити тебе, твої очі, твої руки, побачити всіх тих, хто мене оточує, хто з добротою ставиться до мене.

Битва життя

(Повість про кохання)

(1846 р.)

Мейрон: Я – Мейрон, головна героїня повісті “Битва життя”. Народилась в Англії. Мій невеличкий кам’яний будинок знаходився на тому місці, де колись давним-давно проходила жорстока битва. Страшно було поглянути на долину, засіяну трупами. Не раз сходив одинокий місяць над цією долиною, не раз дивились на неї зі скорботою зірки, не раз вітер овівав її, перш, ніж зникли сліди битви.

З часом все повернулось до життя: ріка, яка була червоною від крові, крутили урожай, недільні дзвони кликали до церкви, цвіли квіти, ден раніше на полі бою пасли тисячі людей.

Тепер тут ріс сад, який примикав до нашого буднику, де проживав мій батько та старша сестра Грей. Змалечку ріс у нашому домі Елфред, син померлого батькового друга. Глибоко в душу запали мені його слова: “Необхідно постаратись іноді забути про це поле битви заради більш широкого поля битви Життя, на яке  кожен день споглядає сонце. В битві життя безголосі перемоги і поєдинки, але зустрічаються великі самопожертви і благородні геройства, які січуть не стають легші від того, що про них не говорять і не пишуть, а ці подвиги здійснюються кожен день”.

Прости мене, Всевишній, що сьогодні, зимового вечора, я покидаю тих, хто найдорожчий для мене в світі. Молю Тебе, пошли щастя моїй сестрі Грейсм, яка любить Елфреда не менше, ніж я. Дай здоров’я моєму батькові, і нехай він теж мене простить.

“Одержимий, або угода з Привидом”

(1848 р.)

Автор: Повість “Одержимий, або угода з Приводом я написав у 1848 р., вона завершує цикл “Різдвяні повісті”.

Головний герой – професор Редлоу. Побачивши його запалі щоки і очі, фігуру в чорному, похмурого, волосся з сивиною, спадавши на чоло, можна було сказати, що це одержимий.

Жив він у закинутому крилі коледжу, куди майже ніколи не пробивалося світло. Одинокий, мовчазний, завжди сидів над книгами.

Кинутий рано батьками на призволяще долі, все в житті доводилось моєму героєві виборювати самому.

Можливо тому, його серце було замкнутим для інших. Роздумуючи різдвяної ночі над своїм життям, його мучили докори совісті, що він, приуспівши в знаннях, мало зробив для близьких йому людей. Редлоу хотілося забути про свого покинутого друга, про єдину сестру, яка рано померла. У цьому допомагає йому Привид, який стирає пам’ять про минуле! До кого б тепер мій герой не доторкнувся, всі ставали таким, як він. Всім приносив тільки нещастя.

Людина без пам’яті, без минулого, незалежно яким воно було, є ніщо.

До такого висновку приходить Редлоу.

А знадвору вітер доносив ледь чутку мелодію колядки.

(звучить анлійська колядка)

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80736. Text linguistic 28.24 KB
  One-direction sequences can be used in dialogue, when a utterance is not a rejoinder, but a continuation the stimulating utterance addressed the same third party or to both speakers themselves, e. g. St. Erth, all money goes fellows who don’t know a horse from a haystack.- Canynge. And care less want men racing to whom a horse in something.
80738. Morphology: General Principles. Structure of English words 27.02 KB
  Lexicology- is a brunch of linguistics which study the meaning and use of words. In English as in many other languages the word is the smallest unit able to form a sentence by itself. Most words consist of meaningful parts called morphemes, accordingly all Eng. Words fall into two large classes...
80739. The Etimology of English words 26.49 KB
  Etimology study the origin of words and word equivalents. Acc. to the origin all present-day Eng. Words can be divided into two groups: native words, which have been part of the Eng. Vocabulary since the old Eng. period; borrowed words (loan words) which were taken from another lang-ge at a certain stage of Eng. history.
80741. Title as the coding unit of text 27.42 KB
  Lets begin with the units used in titles. Usually these are nouns in the niminative position in singular or plural, combined with position or without it (Mother, Devils, War and Peace) But there may be verbs used in the imperative mood (Live with Lightning), in the firm of the infinitive (to let)...
80742. Syntax and its object. The problem of sentence definition 28.07 KB
  The problem of the definition of S. remains unsolved. There exist 400 different definitions of a S. which fall into 4 main types: psychological, logical, phonetical, structural. The following definition of a S.5 that the S. is a minimal unit of communication is adopted by almost every grammarian.
80743. Paradigmatic structure of the sentence 28.45 KB
  Paradigmatic finds its expression in a system of apposition s making the corresponding meaningful (functional) categories syntactic oppositions are realized by correlated sentence patterns, the relations between which can be described as “transformations”, i.e. transitions to another partern of certain notional parts...
80744. Categorial Structure of the Word 29.65 KB
  The most general meanings rendered by L. expressed by systemic correlations of word-forms are interpreted as categorial grammatical meanings. The forms themselves are identified within definite paradigmatic series. The categorial meaning (e.g. the gram. number) unites the individual meanings of the correlated paradigmat...