59382

Cценарій. Свято букваря

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Та ще Півника покличу: Мій Півнику мій братику Сюди швидше біжи Азбуці допоможи Півник. Я лисичка я хитренька Букву ЕЛ віддам тихенько Хвостом пишним поведу Слід з дороги замету. Азбуку дуже шаную Букву ПЕ їй подарую.

Украинкский

2014-05-06

95.5 KB

2 чел.

Cценарій

Свято букваря

  1.  
      Ясне  сонечко  проміння

Посилає  щедро  в  клас,

Це  воно,  напевно,  знає

Що  сьогодні  свято  в  нас.

  1.  В  першім  класі – урочистий

“День  прощання  з  Букварем”

Пригадай- но , як  колись  ти

Був  маленьким  школярем.

  1.  Є  святкових  днів  багато

На  листках  календаря.

А  між  ними – й  наше  свято –

Вшанування   Букваря.

  1.  День  вітання  і  прощання

Свято  перших  букварів,

Перша  сходинка  зростання

Для  найменших  школярів.

  1.  Є  книг  багато – радісних , печальних,

Тонких,  товстих,  барвистих,  наче  жар,

Але  одна – усім  книжкам  начальник,

І  звуть  її  по- простому – Буквар !

  1.  Від  найпершого  дня

Дуже  любий  він  нам.

І  веде  нас  усіх

По  Країні  знання.

                              Пісня  “ Зелено”

  1.  Любі  гості,  мами  й  тата.

В  нас  Букварикове  свято.

Ми  всіх  гостей  вітаємо,

І  дуже  вам  радіємо,

Бо  ми  всі  букви  знаємо,

Бо  ми  читати  вміємо.

  1.  Хай  кожен  гість  перевіря,

Чи  знають  учні  Букваря?

Чи  можна  нам,  школярикам,

Прощатися  з  Буквариком?

  1.  Ми  покажемо  вам  казку

Нас  підтримате  будь-  ласка.

  1.  Шановне  товариство,  наша  казка

На  честь  Свята  Букваря,тож  слухайте,  будь- ласка.

В  країні  Української  Мови, на  вулиці  Алфавітній

Буквар  проживав.

Газдиню- дружину  Азбуку і 33 доні-букви  мав.

 

  1.  Був  дуже  розумний  і  дуже  любив  серед  вас

Малих  діточок,які  приходять  у перший  клас.

Бо  1-го  вересня  першокласники

Букваря  у  школу  запросили

І  з  його  дочками  дуже  подружили

Та  їхні  імена  завчили.

  1.  А  нині  за  працю  велику  Букварю  наші  малята

Підготували  веселе  прощальне  свято.

Та  коли  Буквар  з  Азбукою  поспішали  на  нього,

 По  дорозі  трапилася  біда.

(На  сцені  сидить  Азбука  і  ллаче)

   Азбука.  Ой-ой-ой!  Я  на  свято  поспішала,

                  Посковзнулася  і  впала.

                   Із  рук  випав  мені  кошик –

                  Вітер  букви  порозносив.

                  Зараз  прийдуть  діти милі,

                  Що  ці  букви  довго  вчили.

                  Ой-ой-ой!  Хто  може  знати,

                  Як  ці  букви  позбирати?!

    Мишка.  Шкряб,  шкряб,  крізь  дірку  бачу

                     Хтось  у  класі  гірко  плаче.

                     Та  це  ж  Азбука – цариця,

                     Що  у  неї  клас  мій  вчиться.

                     Чим  тобі  допомогти,

                      Щоб  не  плакала  тут  ти?

    Азбука.  Я  всі  букви  розгубила.

                    Що  робити,  мишко  сіра?

    Мишка.  Ша – шо – ши , ше – ші – шу ,

                     Букву “ША”  візьми,  прошу.

    Котик.  М`яв,  я  тут  шукаю  мишку,

                   Та  що  бачу?  Плаче  книжка.

                   Я – найкращий , найдобріший,

                   Я  є  котик  найгарніший.

                   М`яв!  Великий  розум  маю.

                   М`яв!  Усім  допомагаю.

                   Мудра  Азбуко, скажи,

                   Як  тобі  допомогти?

    Азбука.  Я  всі  букви  розгубила,

                    Допоможи,  кицю  мила.

     Котик.  Букву  “КА”  тобі  залишу

                    Та  ще  Півника  покличу:

                    Мій  Півнику,  мій  братику!

                    Сюди  швидше  біжи,  Азбуці  допоможи!

Півник.                                                                                                              

 Несе  мене  Лиска  за  високії  ліси,

За  синії  гори,  за  бистрії  ріки.

Порятуй  мене!

Лисичка.  (Співає  пісню  лисички )

Я   Лисичка,  я  сестричка,

Не  сиджу  без  діла,

Півника  спіймала,

Хитро  обдурила.

А  тепер  же  мені  треба

Добре  відпочити,

А  ще  треба  на  вечерю

Півника  зварити.                    

Ой  хто  це?!  Відпусти!

Котик.

Ось,  злодійко,  ти  й  спіймалась.

А  чого  ти  так  злякалась?

Лисичка.

Прошу  тебе,  відпусти!

І  що  хочеш – попроси .

Котик.

Ти  і  Півник,  йдем  у  клас,

Азбука  чекає  нас.

Лисичка.

Я  лисичка,  я  хитренька,

Букву “ЕЛ”  віддам  тихенько,

Хвостом  пишним  поведу,

Слід  з  дороги  замету.

Півник.

А  я  Півник – співунець ,

Маю  гарний  гребінець.

Ку – ку – рі – ку  нагадую,

Вранці  Котику  співаю.

Азбуку  дуже  шаную,

Букву “ПЕ”  їй  подарую.

Дощик.

Швидко  я  сюди  примчався,

Бо  дізнався,  бо  дізнався,

Що  у  Азбуки  біда – усіх  букв  не  вистача

Кап – кап – кап , співаю  я,

Помию  вулиці  й  поля,

Помию  я  усе  довкола

І  заблищить  як  нова  школа.

А  я  загляну  у  вікно

Де  букву “ЩА”  вже  ждуть  давно,

Щоб  провели  щасливо  свято,

Я  хочу  букву”ЩА”  віддати.

Та  не  сам  я  до  вас  прийшов,  а  привів  із  собою  свою  сестричку – Хмаринку .

Хмаринка.

Я – хмаронька-хмаринка,

Неба  пухнаста  дитинка,

Закрила  сонця  промінці,

Тримаю  букву  “ХА”  в  руці.

Хай  “ХА”  залишиться  у  вас,

Хай  весело  сміється  клас.

А  я  ще  трошки  пожартую

І  дощиком  вас  почастую.

Метелик.

Веселий  метелик  під  дощик  попав,

І  крильця  мені  вітерець  обламав.

Метелику  прикро. Та  я не  сумую –

І  азбуці  букву  свою  подарую.

Це  гарненька  буква „Е”

В  мене  є  іще  одне.

Боровик.

Тільки  дощик  закінчився

Із  землі  я  появився,

Я – боровик ,

Я – найсмачніший  гриб  на  світі,

Я – білий ,

Мене  шукати  слід  уміло.

Коло  пенька  в  траві  високій

Знайти  боровика  морока.

Я  ріс,  дрімав  біля  пеньочка,

Накритий  дубовим  листочком.

Сьогодні  ж  на  мою  шапчину

Злетіла  буква “БЕ”- дитина.

Прошу , Азбуко,  букву взяти

Боровика  добром  згадати.

Їжак.

Ох , як  страшно  я  втомився, поки  сюди  прикотився.

Маю  піджак з голочок  , звуся  просто – їжачок.

Мудрі  букви „Ї „  і  „ЖЕ” віддам,

Пригодяться  вони  вам.

А  тепер  же  побіжу,

Може, ще  й  грибок  знайду.

Колобок.

Я  по  засіку  метений  і  на  яйцях  спечений,

Я  від  баби  втік  , я  від  діда  втік,

А  у  клас  прибіг,  букву”О”  приніс.

Чув , що  Азбука  сумує,  то  я  О  їй  подарую.

Я  кругленький  і  смачненький,

Всім  звіряткам  потрібненький

Дітки  всі  про  мене  знають

І  казочку  пам`ятають.                                                                                                                                                          

Зайчик.

Колобок , колобок , я  тебе  з`їм.

Колобок.

Не  їж  мене , Зайчику – побігайчику ,

Краще  поміркуй і  букву  Азбуці  подаруй .

Зайчик.

Є  у  заячому  світі  така  буква  на  приміті,

З  нею  все  на  світі  є , подарую  букву «Є».

Є  у  мене  шубка  сіра, яка  взимку стає  біла,

Є  зайчиха , є  зайчата, є де  в  полі  поганяти.

Заєць  життя  зна  своє , побіжу , бо  діло  є.

Ведмідь.

Колобок , колобок , я  тебе  з`їм.

Колобок.

Не  їж  мене , клишоногий , тобі  мене  не  спіймати.

Я  побіг , а ти  не  йди , Азбуці  допоможи.

Ведмідь.

Помагати  всім  готовий

І  тому  прийшов  до  школи ,

Приніс  сюди  букви  „І”  і  „ВЕ”

Нехай  Азбука  живе .

А  мені  вже  час  у  ліс ,

Швидше  б  я  в  барліг  заліз .

Цілу  зиму  буду  спати ,

Смачно  лапу  в  сні  смоктати .

І  згадаю  в  своїх  снах

Оце  свято  ще  не  раз.

Але  ж  хто  це  там  бреде ?

Це  ж  Дюймовочка  іде.

Дюймовочка.

Яке  було  життя  славне

На  вікні  в  моєї  мами,

В  горіховій шкарлупці

На  трояндовій  пелюстці

А  тепер  одна  блукаю,

Свою  ластівку  шукаю.

Казка  далі  мене  кличе,

Вам  же  букву „ДЕ”і  „ЙОТ” позичу,

Щоб  Дюймовочка  мала

Завжди  в  памяті  жила.

Але  що  це  за  покривало

На  мене  з  гори  упало?

Осінь.

Це  я – осінь  золота,що  у  вирій  відліта,

Проминули  мої  дні:  і  веселі , і  сумні.

Цілу  осінь  вчились  діти , як  читати , як  сидіти.

То  ж  хотіла  їх  вітати , добре  слово  їм  сказати.

Але  бачу : лихо  сталось – букви  десь  порозлітались.

Часом  це  буває  так.  Що  ж , залишу  „Мякий  знак „

І  скажу  всім  по  секрету , що  вже  передала  зимі  естафету.

Зима.

Я , зима  білосніжна , загорну  все  в  сніги ,

На  дерева , на  квіти  напущу  холоди.

Все  замерзне  у  тиші , заніміє , замре,

А  на  спогад  залишу  Азбуці  букви „ЗЕ” і „ЕМ”.

Весна.

Я – весна –цариця  ясна,

Ніжна ,пишна і прекрасна,

Ніби  дівчина  в вінку.

Все  довкола  оживає ,

Птах  з  вирію  прилітає,

Радість  і тепло несу.

Розцвітають  сад і поле,

Зелень, ніби  буйне  море.

В  тебе  серденько  сумне,

Щоб відчула  щедрість  мою,

Віддам  одну твою  я доню

Це  гарненька  буква  „ЕН”.

А  тепер  ідем  зі  мною,

Помилуєшся  красою.

Найгарнішим  місцем  в  світі,

Його  звуть  Долина  квітів.

Квіти.

Ми  просто  з  саду , ще  в  росі,

Погляньте  які  гарні  всі.

По  букві  віддамо  сьогодні,

Всі  квіти  будуть  з  нами  згодні.

Фіалка.

Як  ніч  спаде  на  землю  покривалом,

Я  зачарую  запахом  своїм.

Фіалка  букву  „ЕФ” дарує  славну,

Щоб  колір  фіолетовий  розцвів.

Ромашка.

Жовтіє  сонце  всерединці,

Біленькі  пелюстки  голубить.

Ромашка  на  тонкій  стеблинці

Скаже ,любить чи  не  любить.

Всміхаюсь  небу , вітру, хмарам,

Люблю  весну  і  тепле  літо,

Цвіту  в  саду  і  в полі  гарно,

Мене  в  вінки  вплітають  діти.

Чуйне  й  добре  серце  маю,

То ж Азбуці  скажу  тепер,

Що  про  твою  тривогу  знаю

І  пропоную  букву  „ЕР”.

Айстра.

Опівночі  айстра  в  саду  розцвіла...

Умилась  росою, вінок  одягла

І  стала рожевого  ранку  чекати

Бо  дуже  хотіла  на  свято  попасти.

Я  від  родичів  і  від  себе

Букву „А” принесла  для  тебе.

Звеселю  своє  серце  піснями

Порадію  разом  з  вами.

Червона  шапочка.

Які  чарівні  і  чудові  квіти !

І  навіть  вміють  говорити,

Я  з  вами  познайомитись  готова,

Хоч  усі  знають, що  я  Шапочка  Червона.

Із  казки  поспішала , букву „ЧЕ” принесла,

Щоб  читалась  азбука  і  вічно  жила.

Успіхів  усім  вам  зичу,

А  тепер  сюди  покличу  Івасика-Телесика.

Івасику-Телесику, приплинь, приплинь сюди,

Букву  для  Азбуки  допоможи  знайти.

Івасик-Телесик.

Пливи, пливи , човнику,  просто  в  клас,

Я  букву  „ЕС” зловив  для  вас.

Човником  по  річечці  я  мандрую

Бабу  й  діда  рибкою  годую.

Літо.

З  далекої  дороги  до  вас  я  прийшло

Я – літо ,володарка  сонця , тепла і  краси

Хмар  пухнастих  й  дощу  веселкового,

Квітів  всіх  кольорів  і  ясної роси ,

Вишень  стиглих  і  меду  липового,

Дзюркотливих  річок  і  засмаглих  облич,

І  волошок  і  лип, і  хлібного  лану.

Буква „ТЕ”  є  у  літа,  тож  клич  її, клич

Бо  без  неї  теж  свято  в  дітей  не  настане.

А  тепер  йдемо  на  город

Там  чекає  на  вас  народ.

        ( Виходять  овочі  й  співають  пісню „ Ходить  гарбуз  по  городу” )

Овочі.

Господиня  сіяла  буряк,

Посадила  гарбузи  і  огірочки,

І  цибулю, і  часник , і  мак.

Все  посходило  в  рівненькії  рядочки.

На  городі  кожен  раз

Дба  господар  наш  про  нас,

Бурян  поле  й  поливає  завжди  вчасно,

То  й  вродилося  нас  на  городі  рясно.

Гарбуз.

Я – гарбуз  у  жовтім  жупані ,

Я  найбільший  і  найстарший  в  цьому  роді.

Сонце  гріє  боченьки  мої,

Мене  батьком  називають  на  городі.

Добре  серце  в  гарбуза  і  шкуринка  золота,

Буквареві  букви  „ГЕ”  і  „У” віддам  сердечно,

Хай  іде до  першачків  безпечно.

Диня.

Я  на  грядці  сонцем  сяю

Родичів  багато  маю.

Усі  знають  жовту  диню –

Гарбузову  господиню.

На  свято  я  до  вас  прийшла

Букву  „И” вам  принесла.

Цибуля.

Одягла  спідничок  двадцять  сім ,

Бант  зелений  зав’язала  мов  на  свято.

Ох ,  не  плачте, витріть  сльози  всім,

У  цибулині  вітамінів  так  багато.

А  ти ,Азбуко, не  журися

Я  подарую  тобі  букву „ЦЕ” .

Буряк.

В  мене  чуб  густий  немов  трава,

Я – буряк , даю  усім  здоровя  й силу.

Сонце  гріє , дощик  полива.

Ну  хіба  козак  із  мене  не  красивий?

Бурячок – це я , й дружна  буряків  сімя

Між  рядочків  букву я  знайшли  чудову

у  борщі – я,  у  салаті – я .

Тож  хай „Я” моє  іде  сьогодні  в  школу.

Плюс.

Я – плюс.

З  іншої  держави  довго  добирався.

Стомив  свої  ноги, страшно  настраждався,

Але  бачу, тут  не  вистачає  букви  “Ю”

Яку  я  справді  дуже-дуже  люблю.

Ось  вам  буква  любима,

Без  якої  Азбука  не  буде  ціла.

Даруйте , але  мені  вже  час  повертатись,

Бо  в  математиці  числа  не  будуть  додаватись.

Ведуча.

Вже  могла  б  йти  Азбука  на  свято

Та  не  знала , де  одну  букву  шукати,

Й  тут  зявилася  Газдиня,

Українська  господиня.

Газдиня.

Без  мене  вам  не  обійтися,

Хочу  громаді  прислужиться.

Вже  напекла  і  наварила,

У  гості дуже  б  всіх  просила.

Але  спочатку  букву “Г”

Нехай  у  мене  Азбука  візьме

Ге – наймолодша  в  алфавіті,

Лиш  починає  жити  в  світі.

Дуже  потрібна  всім,  звичайно,

І  учні  знають  її гарно.

Візьми  Азбуко,  я  спішу,

Дітям  у  святі  поможу.

Азбука.

Як  добре, що  я  так  багато  друзів  мала

І  всі  букви  швиденько  позбирала.

Тепер , мої  друзі  з 1-А, можу   із  закінченням  Букваря  птивітати  вас.

                               Пісня  “ Співана   Азбука”

Буквар.

Цікава, діти, ваша  казка  і  корисна –

Так  ви  повторили,

Букви  ті , що  вже  учили.

Хто  старанно  букви  вчив

Той  “ 12”  заслужив.

Ведуча.

Так, навчився  писати  й  читати

Наш  дружний  клас.

Ви  можете  всі  привітати  нас!

Але  не  думайте, що  все  давалося  нам  так  легко.

Учні.

Недавно  дуже  дивно

Здавалося  мені:

І  як  писати  рівно

Ці  літери  трудні.

І  навіть  з  паличками

Я  впоратись  не  міг.

Криві  та  з  карлючками ,

Ну , просто  як  на  сміх.

А  далі  знов  рядочок,

Мов  бублик , кругле  “о”.

Мені  аж  серед  ночі

Ввижалося  воно.

 

Пишу – виходить  криво,

Неначе  пада  вбік.

А  потім  я,  на  диво,

Писав,  писав – і  звик.

Старався  я  не  марно –

Кривуль  ніде  нема.

І  ручка  пише  гарно,

Виписує  сама.

                      Пісня  “ Букви  в  зошиті  писать”

Ведуча.

Скільки  всього  траплялося  з  нами,

Скільки  всього  ми  дізналися.

Деяким  з  нас  здавалося,  що  у  школі

Є  лише  довгі  нескінчені  уроки

Та  маленькі  перерви.

Юра  твердить,  що  перерва –

Втричі  більша  від  уроку,

Бо  встига  Юрко  за  неї

Купу  справ  зробить  нівроку.

 

За  перерву  Юра  встиг

Насмішити  в  класі  всіх.

Ще  й   на  Славі  покататись,

Десь  залізти  встиг  у  фарбу,

Гулю  встиг  набить об  парту

Й  на  портфель  Руденко  Лізи

Причепить  якусь  мармизу.

Ще  Юрко – герой! – зумів

Поплювати  в  горобців.

В  двір  помчав – аж  тут  дзвінок:

Знову  треба  на  урок!

Та  в  Юрка  спокійні  нерви,

Бо  урок  мине  за  мить,

Ну , а  потім  знов  перерва:

Встигне  купу  справ  зробить!

Ведуча.

Всякого  бувало  з  нами.  І  ось  ще  трохи – і  перший  клас  стане  спогадом.

За  цей  рік  ми  багато  чого  навчилися, і  не  тільки  читати  й  писати , а  й  рахувати , розвязувати  задачі.

Математика.

Так, я  також  працювала  з  першокласниками, а  тепер  хочу  перевірити , чи  добре  вони  засвоїли  числа  та  цифри , чи  вміють  лічити.

Цифра 0.

Є  число, що зветься  нуль.

Знають  його  всюди,

Відніми  його,  додай –

Що  було,  те  й  буде.

Цифра 1.

Ось  один,  чи  одиниця –

І  тонка,  й  пряма,  як  спиця.

Цифра 2.

А  оце  ось  цифра  два,

В  неї  кругла  голова,

Довгий  хвіст, зігнута  шийка,

Отака , як  бачиш,  двійка.

Цифра 3.

Перші  цифри – дві  сестри,

Ось  і  третя – цифра  три.

Цифра 4.

Ось  чотири  жартівливо

Вигинає  лікоть  вліво.

Цифра 5.

Вийшла потім  погулять

На  папері  цифра  пять.

Руку  вправо  простягнула,

Ніжку  бубликом  зігнула.

Цифра 6.

Цифра  шість – немов замок:

Знизу  круг , вгорі – гачок.

Цифра 7.

Цифра  сім, як  кочерга,

В  неї , бач,  одна  нога.

Цифра 8.

У  цифри  вісім – два  кільця

Без  початку, без  кінця.

Цифра 9.

Цифра  девять – чи  девятка

Наче  в  цирку  акробатка,

Сторчака  як  повернгеться,

Зразу  в  шістку  обернеться.

Буквар.

Що  ж,  шановна  Математико!

Як  бачимо,  діти  добре  навчилися читати,  писати,  знають  цифри.

Математика.

Так, Букварю, початкову  грамоту  діти  засвоїли  добре.

Та  їм  треба  вчитися  далі  і  поглиблювати  свої  знання.

Буквар.

Що я  скажу  вам  од  душі,

Мої  малі  товариші!

Я  півроку  вас  учив,

Ви  тепер  письменні.

Літеру  за  літерою

Вчили  ви  щодня,

Підійшли  до  світлого

Справжнього  знання.

За  науку  в  перші  дні

Що  ви  скажете  мені ?

                              “ Пісня  про книжку “

Дитина 1.

Добрий  Букварику!  Перша  книжко!

Хочеться  навіть  поплакати  трішки.

Жаль  розлучатися,  хоч  і  треба.

Ми  не  забудем  ніколи  про  тебе!

Дитина 2.

Спасибі  тобі  за  добру  науку,

За  паличку  першу,  і  першу  букву,

За  перше  слово,  і першу  казку,

За  першої  вчительки  щиру  ласку.

Ми  памятатимем  довгі  роки

Мудрі  й  повчальні  твої  уроки.

Разом.

Прощавай,  Букварику,  

В  школі  перший  друже,

Ми  тобі,  Букварику,

Дякуємо  дуже!

Буквар.

Дякую  вам  за  добрі  слова,але  перш  ніж  піти  від  вас,  я  познайомлю  вас  з  тими, хто  вестиме  вас  далі  країною  Знань.

Читанко  добра,  бери  естафету,

Веди  школярів  шляхами  планети.

Читанка.

Я – ваша  перша  читанка –

Красива  в  мене  свитонька,

Цікаві  сторінки,

Є  вірші  та  казки.

Вам  даватиму  щодня

І  забави,  і  знання.

Рідна  мова.

Як  найчарівніша  колискова

Плекає  з  дитинства  вас  рідна  мова.

То  піснею  злине,  то  гарною  казкою,

То  словом  догани,  то  ніжною  ласкою.

Під  мамине  слово  ви  й  виросли  нишком,

Шануйте,  малята, цю  добру  книжку.

Буквар.

Цих  діток  я  прошу  навчати

Того,  що  знаєте  самі,

А  вас  прошу  не  лінуватись

І  вчить  уроки  день  при  дні.

І  берегти  книжки –

Віднині  найперші  друзі  вам  вони.

Всі  разом.

Обіцяємо  не лінуватись,

На “ відмінно”  і  “ добре”  навчатись.

Діти:

Ось  і  прочитана  сторінка,

Котра  вінчає  нашу  книгу,

В  ній  і  зайчик,  і  ялинка,

І  перший  пролісок  з-під  снігу.

І  ще  цікавого  багато –

Про  землю  рідну,  хліб,  калину,

Як  треба  матір  шанувати,

І  як  любити  Україну.

Ми  завтра  підем  знов  до  школи,

Бо  у  знаннях  краса  і  сила.

Та  не  забудемо  ніколи,

Що  нам  ця  книжка  світ  відкрила.

                              Пісня “ Наша  книжка”

Ведучий.

Від  першого  вересня  і  до  сьогоднішнього  дня  з  нами  були  наші  батьки,  вони  допомагали  нам  вчитися . Вони  будуть  з  нами  поруч  ще  11  шкільних  років  і  все  життя.  Побажаємо  їм  сили  і  наснаги.

Діти.

Матусю  рідненька,  найкраща,  єдина,

Щоб  ти  не  хилилась  ніколи  в  журбі,

І  сонце,  і  зорі,  і  даль  журавлину

Твої  діти  дарують  тобі.

І  вам,  шановнії  батьки,

Спасибі  хочемо  сказати

За  ночі  ті,  що  недоспали,

Коли  задачі  ви  рішали.

За  вірність  прикладів  і  вправ,

І  за  малюнки  з  малювання –

Тут  кожен  батько  участь  брав.

Це  перший  крок,

Попереду  ще  11  років,

Отож,  навчайтеся,  батьки,

І  кожен  день  робіть уроки !

Перший  раз  у  перший  клас!

Рік  тому  зустрів  він  нас.

Скоро  підем в  клас  наступний,

Вітер  хай  нам  дме  попутний.

Один  одного  ми  любим,

Станем  всі  за  одного.

Вчитись  в  другім  класі  будем,

Всі  ми  хочемо  цього.

Ну, а  вчителька  як  буде?

Що,  покине  усіх  нас?

Ні,  вона  разом  із  нами

Переходить  в  другий  клас.

Цей  рік  непомітно  зовсім  пролетів,

І  всі  підросли  ми,  дорослими  стали.

А  попереду  ще  стільки  днів,

Відкриття  і  нові  пєдистали.

                             Пісня “Сядемо  за  партами”

Ведуча.

Свято  закінчилось  для  всіх  нас.

Ми  дуже  раді  зустрічі  із  вами.

Якщо  приємно  ви  провели  час,

Ми  дякуєм,  нам  гарно  було  з  вами.