59398

Дочка Прометея: До дня народження Лесі Українки

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Творчість Лесі Українки є великим надбанням не лише української а й усієї світової культури. Талант Лесі Українки проявився в найрізноманітніших сферах літературної праці вона була поетом драматургом прозаїком літературним критиком...

Украинкский

2014-05-06

47 KB

2 чел.

СЦЕНАРІЙ

До дня народження Лесі Українки


Дочка Прометея: До дня народження Лесі Українки (25 лютого 1871 - 1 серпня 1913). Бібліографічні та методичні матеріали

 Як помогти в безмірнім людськім горі?
                         Як світ а старого збудувати?
                        Як научить байдужих почувати?
                        Як розбудити розум, що заснув?
                        Як час вернуть, що марне проминув?
                        Як певную мету вказати розпачливим?
                                    Автор цих рядків Леся Українка
                                   (Лариса Петрівна Косач-Квітка).

Народилася Леся Українка 25 лютого 1871 року в м.Звягелі (тепер Новоград-Волинський).

На Україні з'явився поет грандіозного обдарування. Настільки грандіозного, що сучасникам не вистачило духовних діоптрій, щоб осягнути велич цього поета. Може, тільки І.Франко зрозумів це тоді, назвавши Люсю Українку "трохи чи не одиноким мужчиною на всю соборну Україну". Народ реалізував себе в трьох геніях, котрі прийшли один за одним - Шевченко, Франко, Леся Українка - і здійснили титанічну роботу духу, взаємно доповнюючи себе, надолуживши за багато віків і забезпечивши українській літературі майбутнє. Творчість Лесі Українки є великим надбанням не лише української, а й усієї світової культури. Її безсмертні твори відомі далеко за межами нашої країни, перекладені на мови народів світу.

Талант Лесі Українки проявився в найрізноманітніших сферах літературної праці - вона була поетом, драматургом, прозаїком, літературним критиком, публіцистом, перекладачем і фольклористом. З Волині винесла вона палку любов до чарівної природи, закоханість у народну пісню, поетичні звичаї, побут, дивовижні повір'я і легенди. Там зароджувалася і проростала невпокійна прихильність до люду простого, з красивим і щедрим серцем, та героїчною і печальною долею. Провідною рисою стилю Лесі Українки є романтичний порив. Вона розуміла, що критичний реалізм вже не може задовольнити письменників у їх пошуках відображення нових життєвих явищ. Свою творчість Леся Українка зарахувала до неоромантизму, в якому реалістичне зображення дійсності поєднується з романтичною піднесеністю. Леся Українка виявила себе в поемах і поезіях як поет-громадянин і як співець найтонших людських почуттів. Мабуть, ніким з українських поетів кінця XIX - початку XX ст. не володіла так всесильно прометеївська непримиренність до зла, до поневолення, як володіла вона Лесею Українкою. Цією пристрастю, творчою одержимістю і наповнено чимало її поетичних творів. Свою правду про Прометея Леся Українка у повному розумінні вистраждала. Вона створила образи окрилених героїв, в яких пломенів вогонь, колись дарований людині Прометеєм. Максим Рильський у своєму "Слові про Лесю Українку" назвав її нащадком Прометея. Леся Українка мусила глибоко й відповідально розуміти своє покликання в українській літературі, коли вона писала:
"Тяжкий твій спадок, батьку Прометею,
Та я, дочка твоя, прийму його..."

І вона прийняла його чесно й віддано не тільки в своїй творчості, а й у своєму житті, що було сповненим надії вибороти кращу долю для свого народу, й тим вона цілком заслужила на право називатися дочкою Прометея. Леся Українка сприймає прометеївський вогонь як "Божу іскру", иайціннійший дар, що може зігріти людину, дати народові справжнє розуміння громадсько-національного обов'язку, скерувати його на самовіддане служіння вищій справі. Таким чином, Прометей і його нащадки, стають борцями за правду проти зла в боротьбі за здійснення народного ідеалу. Поетеса хотіла бачити суспільну боротьбу творчою, а національні чвари припиненими, вона твердо бажала, щоб український народ звільнився від власної безсилості, й ставила своє сильне поетичне слово на стороні народних інтересів. Для неї література поряд з наукою і мистецтвом була формою національної ідеології, тому вона завжди виступала на боці всього, що могло сколихнути національне сумління, заторкнути різні сторони життя. Тому кожний її образ і кожна картина ставили і розв'язували різні проблеми ширші й вужчі, підпорядковані одному - національному визволенню, її творчість глибокоідейна, бо це живий вираз інтересів, смаку, поглядів І почувань українського народу в його прагненні до волі.

Полум'яне серце поетеси зупинилося на 42 році життя (1 серпня 1913 року). В жалобі схилила голову мати-Україна. Леся Українка вірила в щасливу прийдешність свого народу. "В просторі бачу я країну осяйну, неначе світло ідеалу, неначе світло правди", - писала вона. В останні дні життя, переборюючи тяжкий фізичний біль, письменниця творить оптимістичний гімн своєму народові, в силу духу якого вірила до кінця днів своїх:
І встане велетень з землі,
Розправить руки грізні,
І вмить розірве на собі
Усі дроти залізні. ("Про велета").

Спадщина Лесі Українки - це багатюще джерело краси і творчого духу народу, з якого черпати усім живущим і прийдешнім поколінням чисту воду, брати наснагу для життя і праці.

Методичні матеріали.
Готуючись до відзначення дня народження Лесі Українки - геніальної дочки українського народу, бібліотеки повинні розгорнути широку популяризацію її творчої спадщини, розкрити читачам все багатство творчості, демократичну спрямованість її творів. Своєрідність і багатогранність таланту, органічний зв'язок її творчості з українським народним фольклором, з російською літературою. Основну увагу слід зосередити на розкритті того нового, що внесла поетеса в розвиток вітчизняної естетичної думки, вказати на нові теми, ідеї, образи та жанри, якими вона збагатила українську літературу. Популяризація драматичних творів Лесі Українки повинна розкрити їх тематику, ідейне спрямування. Треба відмітити новаторство драматурга - вона відстоювала нові принципи соціальної драми, де в основі конфліктів лежать важливі суспільні інтереси. Необхідно зупинитись і на перекладацькій діяльності письменниці, яка особливо великого значення надавала перекладам кращих творів світової літератури українською мовою. Своєю художньою, критичною, перекладацькою діяльністю Леся Українка зробила величезний внесок у справу культурного єднання народів світу. Щоб ознайомити читачів з її перекладацькою діяльністю, дати їм уявлення про майстерність перекладу, бібліотекар може запропонувати такі твори, перекладені українською мовою, як "Запропаща грамота" та "Зачароване місце" з "Вечорів на хуторі під Диканькою" Гоголя, поезія в прозі "Німфи" Тургенєва, "Стара Ізергіль" Горького; збереглись уривки її перекладів з "Одіссеї" Гомера (рапсодія третя та четверта), уривок з п'ятої пісні "Пекла" Дайте, з "Каїна" Байрона, з "Макбета" Шекспіра та інші. Ці переклади можна знайти в 4-му томі п'ятитомного видання творів Лесі Українки. Успіх роботи по популяризації спадщини Лесі Українки серед широких кіл читачів в значній мірі залежить від того, наскільки повно представлені її твори у фонді бібліотеки. У зв'язку з цим необхідно проаналізувати укомплектованість фонду творами Лесі Українки, літературою про її життя та діяльність, бібліографічними матеріалами, систематично слідкувати за виходом у світ нових книг, присвячених Лесі Українці, перевидань її творів і своєчасно одержувати їх. Просто знахідкою для тих, хто цікавиться творчістю поетеси стане книга Лесі Українки "На крилах пісень". Вона вийшла у видавництві "Веселка" 1994 року і відтворює першу збірку уславленої поетеси, видану у Львові 1893 року. Збережено формат, елементи художнього оформлення, первісну верстку (заставки, шрифти заголовків). Книга містить фотоілюстрації з сімейного архіву Косачів.

Видається чимало праць та досліджень про творчість письменниці. Серед них - В.Ф.Погребенник "Народною творчістю натхненна" (До 120-річчя від дня народження Лесі Українки); Л.Українка "Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстаціях" та інші. У роботі з читачами треба зосередити увагу на застосуванні комплексного розкриття творчості письменниці. Для цього необхідно використати такі форми, як: книжкові виставки, тематичні полиці, відкриті перегляди літератури. До ювілею Лесі Українки на сторінках періодичної преси друкуються і продовжуватимуть друкуватись багато матеріалів.Важливо, щоб ці матеріали знайшли відображення в довідково-бібліографічному апараті бібліотеки.

У популяризації творчості великої письменниці важлива роль відводиться масовій роботі, закрема, таким ефективним формам, як літературні вечори, цикли вечорів поезії, літературні години, тематичні огляди. Цикли вечорів поезії, наприклад, можна провести за темами: 'Громадсько-політична лірика Лесі Українки", "Сатирична поезія", "Пейзажна лірика", "Інтимна лірика". Для цього можна вибрати й окремі твори Лесі Українки, такі як "Давня казка", "Осіння казка", "Лісова пісня". При проведенні масових заходів в бібліотеках треба звернути увагу на широке розкриття таких важливих тем, як "Життя і творчість Лесі Українки", "Леся Українка в період першої російської революції", "Леся Українка - великий мислитель - революціонер" та ін. Читачів зацікавлять також теми, пов'язані з висвітленням діяльності Лесі Українки в різних літературних жанрах: "Леся Українка - лірик", "Леся Українка - драматург". "Леся Українка - літературний критик". Можна розглядати теми, що стосуються окремих творів поетеси, скажімо, тема "Поетична драма - феєрія "Лісова пісня". Бажано провести літературний вечір, щоб краще розкрити значення цього невмирущого твору, цієї незвичайної драми, драми - пісні. Слід підкреслити, що це "пісня пісень" не лише Лесі Українки, а й усієї української літератури. Останнім часом помножились жанрові різновиди цього твору. "Лісова пісня" тепер не тільки драма, але й балет, опера, кінофільм. Звідси випливають великі можливості для бібліотек по комплексній популяризації цієї драматичної поеми. Можна провести літературну годину "Лісова пісня" - безсмертний твір великої поетеси, провести вечір "Перлина світової літератури".

Епіграфом до цього вечора можна взяти слова з цього ж твору:
"Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає".
Вечір розпочати музикою з опери В.Кирейка "Лісова пісня".

Один із виступів на вечорі може бути присвячений "Лісовій пісні" як художньому твору. Інші виступи можуть розповісти про сценічне життя драматичної поеми, про "Лісову пісню" в музиці та кіно. Розповіді ведучих бажано супроводжувати показом уривків вистави "Лісова пісня", демонструванням ілюстрацій, фотографій, прослуховуванням грамзаписів, демонструванням кінофільму "Лісова пісня", поставленого на Київській кіностудії режисером і автором сценарію В.Івченком.

Особливе місце в популяризації творчості Лесі Українки та літератури про її життя і діяльність повинні зайняти тематичні огляди її творів. Пропонуємо такі теми оглядів: "Поезія мужності і боротьби", "Леся Українка про обов'язок поета та завдання поезії", "Співець рідної природи", "Образ Лесі Українки в художній
літературі", "Леся Українка і фольклор", "Образи і сюжети світової літератури в творчості Лесі Українки".
Як підсумок роботи по відзначенню ювілею Лесі Українки можна провести ювілейний літературний вечір або вечір поезії. Вія може пройти як вечір - концерт. Важливо, щоб на ньому звучало слово великої поетеси: читались її твори, ставились сцени із її п'єс, виконувались романси, пісні на слова Лесі Українки. А саме: романс М.Лисенка на слова Л. Українки "Смутної провести", романс П. Гайдамаки на слова Л. Українки "Горить моє серце...", романс К.Стеценка "Стояла я і слухала весну", романс М.Степаненка на слова Л. Українки "До тебе, Україно", романс П.Гайдамаки на сл.Л. Українки "Нічка тиха й темна була", романс М.Степаненка на слова Л. Українки "Коли сниться мені", романс Я.Степового на слова Л.Українки 'Тетьте думи", романс Є.Юцевича на слова Л. Українки "Ой, здається, не журюся" та інші. Така різнобічна популяризація творчості української письменниці допоможе читачам збагнути всю мудрість і багатогранність таланту поета-борця, поетеси, що "сіяла розумне, добре, вічне".

Бібліографія:
1. Українка Л. Зібрання творів у 12-ти т,-К.: Наук.думка, 1975.
2. Українка Л. Твори в 2-х т. Т.1. Поетичні твори. - К.: Наук.думка, 1986. - 608 с. Т.2. Драматичні твори. - 728 с.
3. Українка Л. Вибране. Поезії. Поеми. Драматичні твори. -К.: Дніпро, 1974. - 637 с.: іл.
4. Українка Л. Бояриня. Драматична поема. - К.: Молодь, 1991. -96 с.
5. Українка Л. На крилах пісень; Поезія. - К.; Веселка, 1994. -128 с.
6. Українка Л. Переклади з Генріха Гейне. - Львів: Вища школа, 1981. - 93 с.
7. Українка Л. Публікації. Статті. Дослідження. - К.: Наук.думка, 1984. - 293 с.
8. Українка Л. Сім струн: Лірика. - К.: Дніпро; Тбілісі: Сакартвело, 1991. - 204 с.
9. Українка Л. Хвилі моєї туги. - Львів: Каменяр, 1991. -118 с.
* * *
1. Козуля О. Жінки в історії України. - К.: Український центр духовної культури, 1993. - 265 с.
2. Костенко А. Леся Українка. - К.: 1986. • 382 с.
3. Погребенник В.Ф. Народною творчістю натхненна (До 120-річчя від дня народження Лесі Українки). - К.: Знання, 1990. - 48 с.
4. Популяризація творів українських письменників. Методичні поради. - К.: Ін-т підвищення кваліфікації працівників культури, 1992. -67 с.
*   *   *
1. Бабій Ф. Про назву твору "Лісова пісня" та імена її персонажів // Дивослово. - 1995. - N2. - С.10-14.
2. Бетко І. Драматична поема "Одержима": проблема морального максималізму // Дивослово. - 1995. - N2. - С.19-21.
3. Борисюк Т. Трагедія великого роду (Про трагедію рідних Л.Українки) // Літ.Україна. - 1991. - 1 серп. - С.7.
4.Войтюк А.Ю. Про творчий метод Л.Українки // Рад.літературознавство. - 1980. - N6. - С.34-46.
б.Давидюк В. Позатекстова міфологічна символіка "Лісової пісні" // Дивослово. - 1994. - N2. - С.8-9.
6. Дун О. Мендель Розенбаум про Л.Українку // Дзвін. -1992. - N3-4 - С.163-165.
7. Жила В. Прометеївські образи й мотиви в творчості Л.Українки // Сучасність. - 1993. - N4. - С.118-127.
8. Зорівчан Р. Рецепція творчості Л.Українки англомовними літературами // Дивослово. - 1995. - N2. - С.26-30.
9. Малишко А.Лесі Українці: [Вірш] // Жовтень. - 1971. -N2 - С.2-3.
10. Мірошниченко Л. Дещо про незнайдені твори Лесі Українки // Дивослово. - 1994. - N2. - С.20-23.
11. Мороз Л. Л.Українка і християнство // Дивослово. - 1995. -N2. - С.4-10.
12. Осляк І.Ф. Леся Українка в оцінці Максима Рильського // Українське літературознавство. - 1971. - вип.12. С.68-63.
13. Попович М. Пломінь чистого серця (Філософське осмислення життя в творчості Лесі Українки) // Вітчизна. - 1971. -N2. - С. 168-173.
14. Святовець В. "Та цілий світ живе у кожнім слові" (із секретів творчості Лесі Українки) // Дніпро. - 1972. - N2. -С.126-137.
15. Скуратівський В. "... Чи не весь епос світового буття": 3 нотаток про драматургію Лесі Українки // Укр.театр. - 1991. - N4. - С.2-3.
16. Чжу Хунь Хе Жунчан. Леся Українка в Китаї // Всесвіт. -1994. -N3.
17. Щербанюк І. Духовна спадкоємиця Миколи Лисенка // Дивослово. - 1995. - N2. - С.17-19.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

52187. REGULATION AND CONTROL OF FINANCIAL INSTITUTIONS 77.5 KB
  The Fed controls the money supply and prevents the economy from crisis. Its most powerful tool in controlling the money supply is the reserve requirement. It is the percentage of all deposits that a bank must keep on hand at the bank or on deposit with the Fed. If the Fed requires banks to keep 20 percent of all funds on deposit, then they can loan out the other 80 percent to individuals and companies.
52188. Одяг. Покупки 36 KB
  Мета: Удосконалювати навички усного мовлення та читання тексту з повним охопленням змісту прочитаного; навчити учнів уживати нові лексичні одиниці в мовленні – ознак якостей характеру людини. Навчити критичного та логічного мислення, уміння давати власну оцінку подіям; сприяти розвитку самостійного мислення, уміння чітко виконувати інструкції вчителя.
52190. Школьные принадлежности 48 KB
  Развивающая: развивать умение применения полученных знаний в конкретной обстановке. отрабатывать фонетические навыки на конкретном примере; учить понимать иностранную речь в игровых ситуациях.
52192. Japanese Management Principles 128 KB
  Around 1980 we were all just getting used to the concepts of Material Requirements Planning (MRP) and Manufacturing Resource Planning (MRPII) with their dependence on complex computer packages when we began to hear of manufacturers in Japan carrying no stock and giving 100% customer service without any of this MRP sophistication.