59413

Літературно-музична композиція до дня народження І.Франка. Ти вірним був сином свого народу

Конспект урока

Педагогика и дидактика

У літературно-музичній композиції беруть участь двоє ведучих, чотири читці, три учні-сопілкарі, хор. В епізодах - танцювальна група в гуцульському народному одязі. У глибині сцени на полотні - зображення Карпатських гір, вкритих сосновими лісами, в центрі - великий портрет або бюст

Украинкский

2014-05-07

42.5 KB

2 чел.

Літературно-музична композиція

до дня народження І.Франка.

Ти вірним був сином свойого народу


У літературно-музичній композиції беруть участь двоє ведучих, чотири читці, три учні-сопілкарі, хор. В епізодах - танцювальна група в гуцульському народному одязі. У глибині сцени на полотні - зображення Карпатських гір, вкритих сосновими лісами, в центрі - великий портрет або бюст І. Я. Франка, прикрашений квітами. Посередині сцени із сопілками в руках сидять троє хлопчиків у гуцульському вбранні. З обох боків стоять учасники художньої самодіяльності, перед ними - двоє ведучих. Хлопчики починають грати на сопілках "Верховино, світку ти наш".

І частина. "І до бою сміло став я за свободу й повноправ'я".
 
1-й ведучий. Краю мій рідний, скільки в тобі чарів і краси!
2-й ведучий. По твоїх мальовничих просторах гордо несе свої хвилі бурхливий Черемош, тебе прикрашають високі вежі древнього Львова, зелені пагорби Чернівців, співуче Прикарпаття.
1-й ведучий. Барвистим віночком простяглися від краю до краю підгірські села, такі близькі й рідні моєму серцю.
Хор співає пісню "Верховино, світку ти наш". Другий і третій куплети пісні виконуються тихо (крім приспівів).
2-й ведучий.  Довго наш народ бідував. Віками гнобили його царські сатрапи, німецькі барони, польські шляхтичі, румунські бояри, мад'ярські графи. Їм допомагали свої, українські пани. Вороги загарбали наші багатства, а волелюбний народ український намагалися перетворити на рабів.
1-й ведучий. Та народ, що дав світові безсмертного Шевченка, народ, який породив легендарних месників Довбуша і Кармалюка, боровся за своє щастя.

1-й читець. 
 Ні, народ наш не тужив,
 Вірив, мріяв, з паном бився.
 У цвіту народних нив
 Велетень новий родився.
2-й читець.
 Гей, на гребені Карпат
 Встала заграва багряна.
 Ми почули слово "брат"
 У піснях Франка Івана.
3-й читець. 
 Люди, люди! Я ваш брат,
 Я для вас рад жити.
 Серця свого кров'ю рад
 Ваше горе змити.
2-й ведучий.
 Співайся, пісне полум'яна,
 Нехай почує вся земля
 Про мужнього Франка Івана,
 Сина коваля.
1-й ведучий.
 Всі роки життя його суворі
 Освітилися борні вогнем.
 Батько вмів кувать плуги, підкови...
 Син був слова правди ковалем.

Хор виконує пісню "Ми - ковалі". При стишеному співі другого і третього куплетів пісні виступають читці.
4-й читець.
 Говорив коваль про кривду люту,
 Про життя нестерпне бідняка...
 І несла та мова, часто чута,
 Гнів у серце юного Франка.
1-й читець.
 Скільки він у кузні перемріяв,
 Скільки він снаги набрався там,
 Щоб се горе мстити лиходіям,
 Вказувати правду трударям.
2-й ведучий.
 Хлопцем маленьким ти з батьком у кузні
 Вдивлявся, як іскри летять огняні,
 Здавалось, то гнівом палаючі очі,
 Що віру гартують в майбутнії дні.

4-й читець. На дні моїх спогадів, десь там у найглибшій глибині, горить огонь. Невеличке огнище неблискучого, але міцного огню освічує перші контури, що виринають із темряви дитячої душі. Се огонь у кузні мого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі.
1-й ведучий.
 Ти вірним був сином свойого народу,
 Із іскор вогненних ти вірші складав,
 Вони закликали народ до свободи,
 І кожен із вірою скелю лупав!
1-й читець.
 Народу славного ви син,
 І правди ви окраса,
 Орел долин і верховин -
 Великий брат Тараса.
2-й читець. 
 Ані тортури, ні нужда,
 Ні вражі люті сили,
 Ні паничів гидка орда
 Вогонь ваш не згасили.
3-й читець.
 Вогонь душі - ясна зоря,
 Усюди видно в світі.
 І лине клич Каменяра,
 Гучний, як в "Заповіті".

Хор виконує пісню "Гімни" ("Вічний революціонер") (слова.
І.Франка музика М. Лисенка). При стишеному співі другого куплету пісні виступають читці.
2-й ведучий.
 Я ж підріс, -
 Взнав я Маркса і Шевченка -
 Взяв я молот і поніс ...
 І прийшов я до титанів,
 Що у ніч чи на зорі
 Рушать скелю злих тиранів,
 В скелю б'ють каменярі.
2-й читець.
 І всі ми, як один, підняли вгору руки,
 І тисяч молотів о камінь загуло,
 І в тисячні боки розприскалися штуки
 Та відривки скали: ми з силою розпуки
 Раз по раз гриміли о кам'яне чоло.
3-й читець.  
 І всі ми вірили, що своїми руками
 Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт,
 Що кров'ю класною і власними кістками
 Твердий змуруємо гостинець і за нами
 Прийде нове життя, добро нове у світ.
1-й ведучий.
 І до бою сміло став я
 Проти панства, царства мли,
 За свободу й повноправ'я,
 Щоб народи всі жили.
4-й читець.
 Ми ступаєм до бою нового
 Не за царство тиранів, царів,
 Не за церков, попів, ані бога,
 Ні за панство неситих панів
1-й читець.
 Наша ціль - людське щастя і воля.
 Розум владний без віри основ,
 І братерство велике, всесвітнє,
 Вільна праця і вільна любов.
4-й читець.
 І в час, коли палали хати
 І кров лилася по степах,
 Ішов гуцул у бій на ката
 Із словом правди на вустах.
1-й читець.  
 Він не схилився головою
 І рвав кайдани вікові,
 Бо звали дух його до бою
 Твоїх пісень слова живі.

ІІ частина. "Пісне, моя ти сердечна дружино".

1-й ведучий. Ще в дитинстві запала в душу малого Івася пісня народна. Любов до неї проніс він через усе своє життя.

3-й читець. 
 Пісне, моя ти сердечна дружино,
 Серця відрадо в дні горя і сліз.
 З хати вітця, як єдинеє віно,
 К тобі любов у життя я приніс.

4-й читець.
 Тямлю, як нині: малим ще хлопчиною
 В мамині пісні заслухувавсь я,
 Пісні ті стали красою єдиною
 Бідного мого тяжкого життя.

2-й ведучий. Особливо припали до серця поета чудові коломийки і народні гуцульські танці, якими славиться земля Карпатська. На старості літ хворий Франко любив відпочивати в мальовничому гуцульському селі Криворівня.

1-й читець.
 Син мудрого сільського коваля,
 Він тут ступав, він тут знаходив спокій,
 Бо тут орлів, поетів тут земля,
 На скелі цій, на цій горі високій.
2-й читець.
 Сюди, до сонця, простору й тепла,
  Де зілля віще і цілющі води,
  В оселю мавок, у гніздо орла
 Він друзів і порадників приводив.
3-й читець. 
 На друга клич достойні друзі йдуть -
 У царство гір, на простір верховинський,
 В далекий шлях, у несходиму путь
 Йдуть Леся Українка й Коцюбинський

1-й ведучий. Разом з ними милувався наш Іван Франко скарбами народної творчості жителів цього казкового краю.
 На сцену виходять парами танцюристи в гуцульському народному одязі, у хлопців топірці в руках. Хор співає:
 "Ой, легойка коломийка,
 Легойка, легойка,
 Та від тої коломийки
 Болить головойка.
 Та єк станеш коломийки
 Співати, співати,
 Затужиш ти, та й заплачеш,
 Та й станеш думати.

Балетна група під музику виконує народний танець коломийку. Після танцю хор хлопців співає на мотив гуцульських коломийок:
 Ой, піду я в Бориславку грошей заробляти,
 Як ся верну з Бориславки, буду ґаздувати.
 Ой, зацвіла синя квітка на плоті, на плоті.
 Ой, змарніло біле личко на панській роботі.
 Ой, бодай ті, отамане, та й хата згоріла,
 Ой, як мені молодому панщина доїла.

Хлопці з балетної групи виконують гуцульський народний танець "Аркан". Після танцю хор співає:
 Як я тую коломийку зачую, зачую,
 Через тую коломийку дома не ночую.
 Ой, заграй ми, музиченько, заграй ми, заграй ми,
 Ти, молода дівчинонько, співай ми, співай ми.
Балетна група залишає сцену.

ІІІ частина. "Мене ж болить її відвічнеє страждання".

2-й ведучий. Та любов Івана Франка до рідного краю не була пасивною, споглядальною. Він любив Україну полум'яною любов'ю поета-борця. Він присвятив їй не тільки такі перлини поезії, як "Моя любов", "Розвивайся ти, високий дубе...", "Не пора, не пора...^, але й усеньке своє життя. Тому гостро виступав проти показного патріотизму, проти любові на словах.

4-й читець. 
 Ти любиш Русь, за те
 Тобі і честь і шана,
 У мене тая Русь
 Кривава в серці рана.
1-й читець. 
 Бо твій патріотизм -
 Празнична одежина,
 А мій - то труд важкий,
 Гарячка невдержима.
2-й читець.  
 Ти любиш в ній князів,
 Гетьмання, панування,-
 Мене ж болить її
 Відвічнеє страждання.
3-й читець. 
 Ти, брате, любиш Русь,
 Як дім, воли, корови,-
 Я ж не люблю її
 З надмірної любові.

1-й ведучий. З великим болем у серці звертався Іван Франко до галицького селянина, змальовуючи його багатостраждальну долю.

4-й читець.  
 Поле плодюче, царина відкрита,
 Трави густі по лісах і лугах -
 Чом же тебе не годують досита,
 Чом же ти з голоду мреш по хатах?
1-й читець.  
 В гір твоїх лоні залізо чимале,
 Чом же тупії твої леміші?
 Чи лиш на теє залізо те здале,
 Щоб тебе в пута кували чужі?
2-й ведучий. У поемі "Мойсей", написаній в розпал революційних подій !905 року, Франко віщує рідному народові славне майбутнє.
2-й читець.
 Та прийде час, і ти вогнистим видом
 Засяєш у народів вольних колі,
 Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
 Покотиш Чорним морем гомін волі,
 І глянеш, як хазяїн домовитий,
 По своїй хаті і по своїм полі.

1-й ведучий. Іван Франко завжди думав про свій народ, його майбутнє - і коли писав повість "Борислав сміється", і "Захара Беркута", ще зовсім молодим на початку 80-х років. Думаючи про спільноту людей, захоплюючись соціалістичними теоріями, він і на мить не забував, що його матір'ю є Україна. "17 марта 1883" поет написав вірш "Розвивайся ти, високий дубе...", якого зараз ще мало хто знає. 
Два читці по черзі читають по дві-три строфи:
 Розвивайся ти, високий дубе,
 Весна красна буде!
 Розпадуться пута віковії,
 Прокинуться люде.
 Розпадуться пута віковії,
 Тяжкії кайдани,
 Непобіджена злими ворогами
Україна встане.
 Встане славна мати Україна,
 Щаслива і вільна,
 Від Кубані аж до Сяна-річки
 Одна, нероздільна.
 Щезнуть межі, що помежували
 Чужі між собою,
 Згорне мати до себе всі діти
 Теплою рукою.
 "Діти ж мої, діти нещасливі,
 Блудні сиротята,
 Годі ж бо вам в сусід на услузі
 Свій вік коротати!
 Піднімайтесь на святеє діло,
 На щирую дружбу,
 Та щоби ви чесно послужили
 Для матері службу.
 Чи ще ж то ви мало наслужились
 Москві і Ляхові?
 Чи ще ж то ви мало наточились
 Братерської крові?
 Пора, діти, добра поглядіти
 Для власної хати,
 Щоб ґаздою, не слугою
 Перед світом стати!"
 Розвивайся ти, високий дубе,
 Весна красна буде!
 Гей уставаймо, єднаймося,
 Українські люде!
 Єднаймося, братаймося
 В товариство чесне.
 Най братерством, щирими трудами
 Вкраїна воскресне!
Хор співай пісню "Верховино, мати моя" (слова і музика М.Машкіна).
1-й ведучий.
 Наші славні лісоруби
 Люблять добре працювати,
 А в години відпочинку
 Над усе - потанцювати.

Балетна група виконує хореографічну композицію "Свято лісоруба" або (тільки хлопці) - танець лісорубів.
На сцені з'являються у шкільній формі три хлопчики і стають у центрі. В руках у них квіти, пучки калини, їх погляди звернені до портрета І.Франка.
1-й хлопчик.
 Містом, селами ще й ланом,
 попід лісом віковим
 ми йдемо з Франком Іваном,
 розмовляємо із ним.
2-й хлопчик. З нас один (показуєє на першого хлопчика) - поет майбутній.
3-й хлопчик. Другий (показує на другого хлопчика) - вчитель на порі.
1-й хлопчик. Третій (покпзує на третього хлопчика - технік самобутній.
Всі разом.   Всі ж поки що школярі.
2-й хлопчик.
 Чи чуєш удари могучі?..
 Це наш каменяр молодий
 Висаджує скелі і кручі
 І шлях прокладає новий
2-й ведучий. У своєму зверненні до вільних потомків ти заповідав:
1-й ведучий.
 А як мільйонів куплений сльозами
 День світла, щастя й волі засвітає,
 То чень в новім, великім людськім храмі
 Хтось добрим словом і мене згадає.
2-й ведучий. І ми, твої нащадки, виконаємо твій заповіт.
На сцену виходять танцюристи та всі інші учасники композиції.
3-й читець. 
 Під небом миру в сонцем даль залиту
звучить хода весела і дзвінка...
 У нашім серці буде вічно жити
 ім'я безсмертне рідного Франка.

Школярі кладуть квіти і калину біля портрета І.Франка. Вони виконують народну пісню "Ой, у лузі червона калина", пісню "Не пора, не пора..." на слова І.Франка.

 У літературно-музичній композиції використані уривки з творів І.Я.Франка, а також П.Тичини, В.Сосюри, П.Дорошка, Т.Масенка, М.Нагнибіди, А.Дмитерка, Р.Братуня, П.Амбросій, В.Ткаченко, П.Горецькото, М.Романченка та О.Юренка.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81034. Международный валютный фонд (МВФ). Всемирная торговая организация (ВТО) 43.14 KB
  Всемирная торговая организация ВТО Международный валютный фонд МВФ англ. ВТО является преемницей Генерального соглашения по тарифам и торговле ГАТТ заключенного в 1947 году и на протяжении почти 50 лет фактически выполнявшего функции международной организации. ВТО отвечает за разработку и внедрение новых торговых соглашений а также следит за соблюдением членами организации всех соглашений подписанных большинством стран мира и ратифицированных их парламентами. ВТО строит свою деятельность исходя из решений принятых в 1986 1994 годах в...
81035. Организация Североатлантического договора (НАТО) 42.5 KB
  Тогда государствамичленами НАТО стали США Канада Исландия Великобритания Франция Бельгия Нидерланды Люксембург Норвегия Дания Италия и Португалия. Одной из декларированных целей НАТО является обеспечение сдерживания любой формы агрессии в отношении территории любого государствачлена НАТО или защиту от неё. Главная цель НАТО гарантировать свободу и безопасность всех своих членов в Европе и Северной Америке в соответствии с принципами Устава ООН.
81036. Парламентская ассамблея Совета Европы (ПАСЕ). Организация по безои сотрудничеству в Европе(ОБСЕ). Европейский суд по правам человека 41.43 KB
  Европейский суд по правам человека ОБСЕ Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе крупнейшая в мире региональная организация занимающаяся вопросами безопасности.Верховный комиссар по делам национальных меньшинств Бюро по демократическим институтам и правам человека ОБСЕ Парламентская ассамблея ОБСЕ Представитель по вопросам свободы СМИ наблюдает за развитием положения в области средств массовой информации в 56 государствах-участниках ОБСЕ. Третья корзина или человеческое измерение...
81037. Организация стран-экспортеров нефти (ОПЕК). Организация Исламская Конференция (ОИК). Лига Арабских Государств (ЛАГ) 40.44 KB
  Организация странэкспортеров нефти основана в 1960 году рядом стран Алжир Эквадор Индонезия Ирак Иран Кувейт Ливия Нигерия Саудовская Аравия Объединенные Арабские Эмираты и Венесуэла с целью координации действий по объему продаж и установления цен на сырую нефть. Внимание к интересам странпроизводителей нефти и необходимости обеспечения: устойчивых доходов странпроизводителей нефти; эффективного рентабельного и регулярного снабжения странпотребителей; справедливых доходов от инвестиций в нефтяную промышленность; охраны...
81038. Азиатско-Тихоокеанское экономическое сотрудничество (АТЭС). Евразийское экономическое сообщество (ЕврАзЭс). Ассоциация государств Юго-Восточной Азии. (АСЕАН) 39.91 KB
  АСЕАН. Задачи Завершение оформления в полном объёме режима свободной торговли формирование общего таможенного тарифа и единой системы мер нетарифного регулирования Обеспечение свободы движения капитала Формирование общего финансового рынка Согласование принципов и условий перехода на единую валюту в рамках ЕврАзЭС Установление общих правил торговли товарами и услугами и их доступа на внутренние рынки Создание общей унифицированной системы таможенного регулирования Разработка и реализация межгосударственных целевых программ Создание...
81039. Внешняя политика США 1991-2000 годах 39.62 KB
  На фоне разнообразных и зачастую противоречивых тенденций в американской политической и научной элите в 1990-е гг. формировалась внешняя политика. Ее целью, как и целью внешней политики любой страны, являлось формирование оптимального внешнеполитического курса
81040. Внешняя политика США 2000-2011 годах 41.12 KB
  Власть Буша пришла к власти в тот период когда в американском истэблишменте и обществе утвердилось мнение о мировом лидерстве США. Основным внешнеполитическим тезисом американских политиков стало утверждение о том что беспрецедентная мощь Соединенных Штатов...
81041. Проблема мировой политики (Международная безопасность и ее военные аспекты, Проблемы конфликтов, Проблема права в МО) 44.98 KB
  Проблема мирового права. Наличие международного права позволяет уменьшить неопределенность в межгосударственных отношениях стабилизирует их. Источниками международного права стали следующие: Международный обычай признанный как норма цивилизационных отношений.
81042. Внешняя политика РФ в 1990-е годы 39.71 KB
  Предстояло добиться признания России в качестве правопреемницы бывшего Советского Союза в ООН а также помощи западных стран в проведении курса реформ. Важная роль отводилась внешней торговле России с зарубежными странами. началось дипломатическое признание России.