59427

Українські вечорниці “Пісенне село”

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Святково прибрана світлиця. В кутку — макет сільської хати з соломяною стріхою, пліт, лавочка, на якій сидить бабуся, виготовлені мальви, соняшники, на плоті висять глечики.

Украинкский

2014-05-07

1.78 MB

1 чел.

Сценарій

Українські вечорниці “Пісенне село”

(МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ)


ВЕЧОРНИЦІ

Святково прибрана світлиця. В кутку — макет сільської хати з солом'яною стріхою, пліт, лавочка, на якій сидить бабуся, виготовлені мальви, соняшники, на плоті висять глечики. Збоку — народознавчий куточок — виставка сорочок, рушників та іншого рукоділля.

До бабусі підходять двоє внуків — Андрійко та Інна.

Андрійко.

Отут у народнім куточку

бабусину бачу сорочку.

Сама ниточки вона пряла,

сама молодими руками

розшила її квіточками,

сама полотенця наткала,

Інна.

Скажіть всім, бабусю,

коли це було,

а скільки-то літ

з того часу пройшло.

Усі ми охоче це хочемо знати,                              

Хто і коли вас навчав вишивати?

(Бабуся бере в руки сорочку).

Давно це було. У кожному селі жили цікаві люди, які багато вміли робити своїми руками і навчали цього інших. І тільки наставав вечір — люди поспішали на посиденьки. Там виконували різні роботи. Особливо часто це робили восени, взимку. Такі сходи називали вечорницями. Була я ще дівчиною на таких вечорницях, там навчилася вишивати, вже минуло півстоліття цим сорочкам. Оце беру в руки і згадую собі молоді роки. Оці дві сорочки, чоловікова і моя, ми в них ішли до шлюбу. Я їх бережу. На вечорничках ми пряли, вишивали, лущили кукурудзу, дерли пір'я, веселились, співали.

До них підходять хлопчик і дівчинка з хлібом-короваєм на вишиваному рушнику.

Хлопчик.

Гостей дорогих    

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

любов'ю і миром,

Дівчинка.

Бабусі відкрита

хата наша біла,

щоб наша бабуся

літ багато жила.

Дарують хліб.

В центр виходять «дідусь» і «бабуся». Дідусь у капелюсі,    киптарику, з довгою бородою та вусами. Бабуся — зав'язана, в киптарі га фартусі. Вони сідають на лавочці біля хати. Виходить дівчинка    і хлопчик (ведучі).

Х л о п ч и к.

На околиці села,

як мовиться в казці,

жив веселий дід Хома

і баба Параска.

(«Дід» і «баба» вклоняються).

Дід учив всіх майструвати,

на сопілці грати.

Баба вчила вишивати

І пісні співати.

Ой було, давно було,

веселилось все село.

«Дідусь» і «бабуся» встають і співають пісеньку «Зеленеє жито»..., запрошуючи до роботи.

Зеленеє жито, зелене,

хорошії гості у мене.

Зеленеє жито треба жати,

хорошії гості йдуть до хати.

Підходять діти до них. Діти сідають довкола, хто до кукурудзи, хто до пір'я, а кілька дівчаток — вишивати.

В е д у ч і.

  1.  Прибрана хатина,

усміхнені личка.

Всіх нас запросила

Хата-вечорничка.

  1.  Вдягли блузочки ми

гарненькі, спіднички,

разом готували -            

свої вечорнички.

  1.  В хлопчиків новенькі

вишиті сорочки,

а в дівчаток файні

з квіточок віночки.

(Діти біля кукурудзи).

  1.  Вечорнички почалися,

до роботи взялись ми,

кукурудзо, стережися,

перелущим тебе ми.

Дівчатка. — Ой так, так!

Хлопчики. — Справді так! (біля пір'я)

Пір'я з решета тікає,

бо робота дружно йде.

Прикарпатські вечорнички

Ой, нема таких ніде.

Дівчатка. — Ой так, так!

Хлопчики. — Справді так! (біля вишиття).

Швидко голка вишиває Оці файні рушники, нитка голку доганяє, я ж співаю пісеньки.

Дівчатка. — Ой так, так!

Хлопчик й. — Справді так!

Двоє дівчаток виконують пісеньку «Рушничок»  (танцюючи).

* *  *

Рушничок, рушничок

Нині вишивала.

Червоненьку ниточку

На рушничок клала.

* * *

Ну, а я, ну, а я

їй помагала,

чорний колір, чорний колір

слідом прокладала.

*  *  *

Рушничок, рушничок

вишили обоє.

Ремесло, ремесло.

Показали своє

Діти.

Хвалить мама, хвалить тато оці мої рученята. Я сміюся, це не я, все це голочка моя.

Вишивала нам бабуся рушники.

А тепер і я навчуся залюбки.

Мамі вишию на блузі

геть усі квіточки оті, що в лузі, у росі.

* * *

Я вкраїночка мала,

з прикарпатського села.

Я співанки файні знаю

і охоче їх співаю.

*     *    *

(Пісня інсценівки «Ішло дівча лучками»).

*   *     *

Ішло дівча лучками.

лучками, лучками, лучками.

Несло фартух з грушками.

з грушками, з грушками, грушками.

*     *     *

Ой дівчино, чия ти,

чия ти, чия ти, чия ти?

Чи підеш ти гуляти,

гуляти, гуляти, гуляти?

*   *   *

Ой не скажу, чи я,

чи я, чия я, чия я, чия я.

Вийдеш ти, то вийду я.

*     *     *                                                                                                 

Ой дівчино, куди йдеш,

куди йдеш, куди йдеш, куди йдеш?

Скажи правду, що несеш,

що несеш, що несеш, що несеш?

*     *     *

Несу грушки ще й ябка,

ще й ябка, ще й ябка, ще й ябка.

Буде хлопцям забавка,

забавка, забавка, забавка,

(Сідають До роботи).

Діти.

Ох і славні ж вечорнички,

всім весело, всюди сміх.

Налущимо всі ми разом

кукурудзи повен міх.

До роботи ми охочі,

вечорнички хоч.куди,

ну, а зараз усі до танцю,

ну, Андрійку, заводи.

(Пісня з танцями. «Чобітки»).

Хлопчик.

Чобітки веселі в мене,

Як піду гуляти,

Чобіточки тупотять —

Хочуть танцювати.

Дівчинка.

Я бабусі помагала:

тарілочки мила.

Перекинула відро —

баба розсердилась.

То ж не смійтеся, дівчата,

чи я виновата,

що веселі ось такі

маю чоботята.

(Всі танцюють: хто гопачок, хто інші рухи. Діти сідають до роботи).

X л о п ч и к.

Скажу, друзі, вам казку,

приніс зайчик дровець в'язку,

поколов їх дрібненько,

зварив юшку швиденько,

юшка була солодка,

моя казка коротка.

Х л о п ч и к.

Скажу казку я другу,

прибіг котик із лугу,

ліг собі біля печі,

муркотить свої речі: —

дасте бубликів в'язку,

скажу ще одну казку.

Д і в ч и н к а.       Гра “Калита”

Весела я, чемна

і гарна дитинка,

до танцю охоча,

бо я українка.

Д і в ч и н к а.

Я притупну каблучками,

в боки розведу руками,

Сплесну, вихром закружляю —

черевики нові маю.

Дівчинка   чи   хлопчик.

А черевички не простенькі,

в них підківки золотенькі,

те й риплять, ступлю лиш крок,

так і просяться в танок.

Всі діти, співаючи, танцюють «Гоп, гоп, чики, чики..»

Гоп, гоп, чики, чики,

купив тато черевики.

Я піду у них на свято

танцюватиму завзято.

X л о п ч и к.

Чую, чую коломийку,

Хто там починає,

всі ми дружно потанцюєм,

ще й заспіваєм.

Діти співають і танцюють.

*    *    *

Ой кувала зозуленька,

на грушечці сіла,

ще би з вами вишивала,

та ручка зболіла.

*    *    *

Ой кувала зозуленька,

сіла на солому,

щоб сходились ми частенько

до ось цього дому.

*      *      *

Ой кувала зозуленька,

сіла на полиці,

ой кінчились,

ой кінчились наші вечорниці.

Виходять 3 ведучі.

Ми гуляли, веселились,

усім весело було.

Вечорнички закінчились

і, здається, все пройшло.

Ні, так просто не проходить,

у серці струночка бринить,

бо завжди у нашім класі

народознавство буде жить,.

Заходіть до нас частенько,

будем дуже вдячні вам,

любі мами і бабусі,

з вами весело всім нам.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44505. Көзұясы, қабырғаларының құрылысы, тесіктері, олардың маңызы 15.81 KB
  Начинается серия войн с Византией велись они с переменным успехом но в целом удачно для Болгарии. престиж Болгарии как международной державы был высок. Послов Болгарии за императорским столом сажали выше чем послов германского императора Оттона I. в Болгарии появилось богомильское движение дуализм.
44506. Қанат-таңдай шұңқыры, оның қабырғалары, тесіктері, қатынастары. Самай шұңқыры. Самайасты шұңқыры 15.81 KB
  Медиальды қабырғасы-төбе сүйегінің сыртқы бетінің сыналық бұрышының маңындағы төменгң бөлігінен, самай сүйектің қабықшалы бөлгінің сыртқы бетінен, сына сүйектің улкен қанатының саай шұңқырына қараған бетінен құралған
44507. Ми сауыты негізінің сыртқы беткейі 16.56 KB
  Шүйде сүйегі-os occipitale, ми саутының артқы қапталында орн. сыртқа беті-дөңестеу, ішкі беті-ойыстау келген тақ сүйек. Шүйде сүйектің артқы жағында ми сауытын омыртқа өзекшесімен жалғастырушы шүйделік үлкен тесік-foramen magnum, бүйір қапталында сигма тәрізді қойнаудың жүлгесі-sulcus sinus sigmoideus, орналасқан.
44508. Ми сауыты негізінің ішкі беткейі, тесіктері, маңызы 16.32 KB
  Түрік ершігінің бүйір бөлігінде-нервтік өрім жүлгесі-sulcus coroticus, орн. алд немесе мұрын қуысына қараған бетінде-сына сүйек қырқасы-crista sphenoidalis, ол кеңсірік сүйегінің қанатымен-ala vomeris, беттесіп кеңсірік-ілмектік өзекшені-canalis vomeroorastralis, құрайды. Сына сүйек қойнауы-sinus sphenoidalis
44509. Биотехнические системы 5.73 MB
  Биотехнические системы – особый класс больших систем, в которых биологические и технические элементы связаны в едином контуре управления, причем роль управляющего звена в них могут играть как технические, так и биологические звенья. Создание таких систем является сложной задачей, использующей целый арсенал отдельных приемов, методов и подходов
44510. ОСНОВЫ ТЕОРИИ ГОСУДАРСТВА И ПРАВА 1.58 MB
  Общество выступает как система разнообразных общественных связей и общественных отношений. Общество — это сложнейшая, естественным путем сложившаяся социальная система, которая, в свою очередь, состоит из социальных сообществ.
44511. Биотехнологические основы приготовления хлеба 1.22 MB
  В учебном пособии представлены основные положения биотехнологии хлебопекарного производства, рассмотрены свойства нишевых веществ зерна, описаны разнообразные типы брожения и микроорганизмы, их вызывающие, приведены практические разработки и теоретическое обоснование применения различных заквасок для переработки ржаной и пшеничной муки, биотехнологические методы интенсификации процесса приготовления теста и улучшения качества готовых изделий.
44512. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ 89.65 KB
  Доходи звітного періоду: їх склад та порядок визнання. Витрати звітного періоду: їх склад та порядок визнання. Основні засоби: класифікація, порядок та методи нарахування амортизації. Ставки податку на прибуток. Звільнення від сплати податку на прибуток в Україні...
44513. ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ РЕГЛАМЕНТАЦИЯ И КОНТРОЛЬ КАЧЕСТВА ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ 99.21 KB
  Cформировать у студентов знание о мониторинге окружающей среды; о природных условиях и ресурсах; о многообразии экологических факторов, влияющих на живые организмы в различных средах обитания; о качестве окружающей среды; о качестве жизни; о роли экологической экспертизы и сертификации в реализации прав граждан на благоприятную среду