59429

Cценарій. Вечорниці

Конспект урока

Педагогика и дидактика

1ша жінка: Ні таки що не кажіть а світ перемінився. Куди то все поділося Похитавши головою сумно наспівує 2га жінка: То ж і я кажу а співали як ми молодими. Пісня Шли корови з темної діброви Котрась із жінок перериваючи пісню говорить 3тя жінка...

Украинкский

2014-05-07

40 KB

2 чел.

Cценарій

Вечорниці


Виконавці:
учасники фольклорного гурту “Тайстра”

учасники народного драматичного театру ім. В.Симчича.

Оформлення сцени: внутрішній інтер’єр хати, стіл, лавиці. На столі горять свічки, стоять миски. Господиня прибирає біля пічки.

На застелених лавах сидять жінки з вишиванням, прядінням.

ЗАВІСА ВІДКРИВАЄТЬСЯ

Господиня: - Поспішаю, жіночки, все приготувати, бо вже, напевно, давно пора вечорниці починати.

  •  Ох, як подумаю собі, коли ще ми дівували – та як зачуєш де-небудь вечорниці – так аж перелази тріщать, а тепер...

От скоро і треті півні заспівають, а вечорниці ще й не зачинались.

1-ша жінка: - Ні, таки що не кажіть, а світ перемінився. Ну а хлопці ж які були, не ті що тепер. Було, пам’ятаю, як налетить котрий та як схопить тебе, та так і до землі не допустить, так і носить...

Ох-хо-хо. Куди то все поділося?

(Похитавши головою, сумно наспівує)

2-га жінка: - То ж і я кажу, а співали як ми молодими. Чи то так зуміють теперішні? Як зачуєш, бувало, пісню на одному кутку вулиці, - а з другого вже й підхопили дужі голоси – та й полинула пісня.

Пісня: “Шли корови з темної діброви”

Котрась із жінок, перериваючи пісню, говорить

3-тя жінка: - Точнісінько моя доля! Неначе сю пісню про мене зложили, ну справді – моє життя.

4-та жінка: - Та що ти про свою долю! Нічого тобі нарікати, ти зі своїм Іваном прожила своє життя тихо та мирно, та й діти  вас розумні та гарні.

5-та жінка: - Ось послухайте: кажуть, Палатна десятого хлопця вродила!

1-ша жінка: - Знов хлопця, та вже хай би була дівчина.

2-га жінка:  - Добре, добре. Таки косарів буде мати.

7-ма жінка: - А я, знаєте, у неділю була на ярмарку в Косові... А там таке всяке було!

4-та жінка: - Та й що ти собі купила?

7-ма жінка: - Таку гарну хустку!

5-та жінка: - Ото, вже маєш тих хусток багато!

7-мі жінка: - Маю, а чого бим не мала!

6-та жінка: - Та годі-бо вам! Зараз ще  сваритися почнете. Краще заспіваймо.

Пісня “Ой нагорі цигани стояли”

4-та жінка: - Ох, де наші літа молодії? І сліду нема, мов поверх води поплили.

В хату заходять 3 хлопці

Михайло: - Добривечір вам! А що, тіточко? Чи приймете нас на вечорниці?

Господиня: - Е, шкода, хлопці: сьогодні вечорниць у мене не буде! Пан війт казав, щоб не приймала вас, бо оштрафують. А то все через оті збитки, що недавно в Вороного зробили, кажуть що то ви бешкетували.

Василь: - Та хто таке сказав? Ми такого не робили.

Дмитро: - Хлопці, що ж нам тепер робити? Та й до кого ми зараз підемо?

Михайло: - Та не виганяйте – бо нас, тітко. Нехай уже цей вечір у вас посидимо. Ще ж ніхто не знає, що заборонили і сьогодні зберуться з музикою.

Господиня: - Ще й музика? Їй-богу, не хочу! Ви мені такого лиха наробите, що мене оштрафують.

Дмитро: - Тіточко, ми штраф у складчину заплатимо.

Василь: - Еге ж-бо! Пустіть хоч це вечір. Бачите, й музика буде, так вже давно не танцювали.

Господиня: - Тобі, джигуне, аби танці!.. Ну гаразд, але глядіть, щоб і вам чого не було.

Михайло: Не бійтеся, більш копи лиха не буде! О, чуєте, вже хтось іде... Дівчата, бо тоненько балакають. Ач, як пищать! То й добре будуть-таки вечорниці. То ми зараз з хлопцями підемо за музикою, а ви тітко, з дівчатами печіть книглі, зваріть голубці, пироги та ще щось добреньке, аби вечорниці буди файні.

6-та жінка: - Сказано: молоді. В них одне на умі, забави, жарти, гулянки. І так до самого рання.

2-га жінка: - А пригадаймо собі ж, чи не такими й ми були в молодому віці (затягують пісню).

Пісня “Світить місяць, світить ясний”

3-тя жінка: - Ет, що там згадувать. Минулися наші літа молодії.

4-та жінка: - А поглянеш на... молодих, та й самій серце звеселиться.

(Входять дівчата, вбігають в хат з сміхом жартами)

Марійка: - Добрий вечір вам! Як дуженькі?

Господиня: - Доброго здоров’я! Добре, як ви?

Анничка: - А будуть вечорниці?

Господиня: - Будуть легіні пішли за музиками, та просили або ми варили добру вечерю.

Галина: – Добре! Тіточко Даннице, а поки нічого немає, то може примовте нам.

Ворожка: - То піди принеси води з криниці з тієї, що за хатою.

(Дівчина приносить воду. Ворожка наливає воду у глиняний горшок, світи чотири свічки. Дівчата присідають, кожна в руках зі свічкою)

Ворожка: - де ти дівоча доле? Чи ти ореш поле, чи ти пасеш череду, чи ти пасеш вівці, чи спиш при горовці? Прийди добра доле, а зла пропади навіки.

Добра доле, тебе викликаю до вінка зеленого до весілля веселого, до дівчої світлиці, до зеленої травиці, аби ви були в парі: Анничко, Марійко, Галинка. Вмийте лише і руки у воді, а воду вилийте на яблуню, що біля хати.

Марічка: - Ото будуть тепер всі легіні наші.

4-та жінка: - А я так думаю: коли в тебе ні вроди, ні вдачі, то й чари не поможуть. Я тобі краще парую: коли помітиш, що порубок оком на тебе кидає, не липни до нього відразу. Покише сучий син. Походить тай покине. Ти роби так, дочко, коли він до тебе ближче, ти од нього дальше. Раз подивись привітно, а двічі не любо, коли вийди до нього, а коли  ні. Поводи його так довгенько, а як добре вивіриш, що він тебе не дурачить отоді й каже йому правду. Отак треба з ними.

5-та жінка: - Ну а тепер признавайся по-правді: принадила вже собі якого чорнявого? Чи може тобі до вподоби білявий?

Галинка: - Бач, які ви...

2-га жінка: - Аж правда: білявий більше до мислі. Бач і не ворожка, а вгадала.

(Чути на дворі, що йдуть хлопці з музикантами і співають. Дівчата з нетерпінням чекають їх). Парубки співають коломийки.

Господиня: Е, та як ідуть парубки та ще й музикантами, то зараз веселіше буде.

(Парубки і музиканти входять в хату і здоровкаються).

Дмитро: - Добрий вечір вам, дорогі ґазди, тай вас чесне дівоцтво.

Хлопці співають: -  “Котилися з гори вози, поламали шпиці

Нам казали файні люди, що тут вечорниці.

Тай  прийшли ми на вечірки до вашої хати,

Не дрімати, а співати та й пожартувати.”

Василь: -   Ой хвалились дівоньки, що гарно співають

А дівоньки – то заледве рота розкривають

1-ша жінка: - Та ми й співали, тільки ви не чули..

Пісня “Ой музики мої”

Господиня: – Звідки такого цвіту до нас у хату завітало? Легіники, мов дворики, дівочки мов квіточки красні та пишні. Чи вас хвилею прибили, в чи добрим вітром прикотило?

3-та жінка: - А чи й ви до роботи такі беручкі, як до вечорниць та до фіглів здатні?

Василь: -   А може скажеш, красна дівко, як ся називаєш?

Галина: -   То може перше скажеш ти.

Василь: -   Мене звати Василь, хазяйський син. Багатий. Маю дві курки, одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться, зате бачить добре. Маю землі видимо-невидимо. Скільки б не дивився і не придивлявся – все одно не бачиш. А що вже худоби? І жуки, і гусінь, і  мухи, а що вже комарів – світу білого не видно.

Марійка: -  Не хоче вона тебе, парубче. Ти багатий, а вона хоче працьовитого.

Василь: -   Марічко, ну чим я тобі не жених. Може  не зовсім гарний за те я роботящий. Вже як за щось візьмусь – то й за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду, а що вже обідати люблю! Обідав – би до самої вечері, вечеряв би – до сніданку. Вибереш мене – горя не знатимеш!

Анничка: - Не хоче вона такого працьовитого. Хоче вона розумного та гарного.

Галинка: - Атож!

Василь: - А мама кажуть, що я такий гарний, як місяць, а розумний як писарів вкупі. Мені б ще таку жінку, як я. А то візьму гіршу – то люди сміятимуться. Ти не дивись, що я такий замурзаний. Ти мене вмий, причеши – то можна під вінець шкандибати. А цілуватись... То я готов  зараз...

(Цілує Галину, вона з сміхом виривається)

Господиня: - Оце ж молоді. Ну ніяк не вгамуються.

Марічка: - А може затанцюймо якого танцю веселого, ми ж іще не танцювати.

Господиня: - Натанцюєтесь іще, поки до третіх.

6-та жінка: - До півнів ще не трохи. А поки що заспіваймо щось веселенького.

5-та жінка: - Як заспівать – то й заспівать!

(зачинають пісню “На городі кози пасла”)

ЗАВІСА


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82239. Применение общенаучных достижений в социально-гуманитарном познании. Междисциплинарные связи и научная картина мира в социально-гуманитарных науках 34.93 KB
  Социальногуманитарные науки как и наука в целом всегда создают целостные картины общества. Научная картина общества это целостная система знаний которая объясняет основные законы возникновения и существования окружающей социальной действительности и систематизирует конкретные знания полученные в различных областях социальногуманитарных наук. Она представляет собой своеобразную модель общества включающую в себя общие понятия принципы гипотезы прежде всего обществознания которые сформулированы в терминах обыденного языка и...
82240. Индивидуальный и коллективный субъекты, формы их существования. Включённость сознания субъекта, его системы ценностей и интересов в объект исследования СГН 40.74 KB
  Означает ли сказанное что мы должны признать футбольную команду самостоятельным субъектом деятельности И не означает ли такое признание что мы приписываем собственную деятельность ее сознательно или стихийно сложившиеся надындивидуальные условия регулятивные механизмы и результаты некоему мифологическому субъекту вполне подобному Абсолютной Идее Гегеля действующей посредством живых людей Такова например позиция Э.Если мы не хотим впасть в какуюто туманную мистику или мифологию в понимании общества то можно ли вообще видеть в нем...
82241. Коммуникативная рациональность. Роль традиций, ценностей, образцов интерпритации и предрассудков (Г.Гадамер) в межсубъектном понимании и смыслополагании 38.92 KB
  Что такое понимание Можно ли рассматривать понимание только как знание наравне с эмпирическим и теоретическим знанием Несомненно понимание является знанием но знанием особенным имеющим специфические черты которые существенно отличают его от других видов знания. Так прежде всего необходимо рассматривать понимание как осмысление как выявление и реконструкцию смысла. Таким образом главной задачей герменевтики становится истолкование и понимание текстов. Дильтей полагает что главным методом данных наук является понимание.
82242. Методологические функции «предпосылочного знания» и регулятивных принципов в науке 34.35 KB
  Одновременно произошло уточнение понимания природы социальности и исследования в сфере философии науки должны раскрывать как и в каких формах социальный и культурно-исторический моменты входят в содержание знания и влияют на способы и результаты познавательной деятельности. Сегодня найдены реальные вполне адекватные формы и опосредующие механизмы такого воздействия в частности выявлена роль идеалов и норм философско-мировоззренческих предпосылок и оснований научного знания. Через них принимая форму ценностного сознания социальная и...
82243. Ценностные предпосылки как следствия коммуникативности СГН. Оценочные суждения в науке и необходимость «ценностной нейтральности» в социальном исследовании 34.11 KB
  Наиболее важной классификацией ценностей является их деление на абсолютные ценности, т.е., разделяемые всеми людьми (жизнь, здоровье, любовь, красота, истина, справедливость, свобода, счастье и т.д.) и относительные ценности, т.е., разделяемые только определенной группой людей (деньги, слава, наслаждение, власть, статус и т.д.).
82244. Принципы «логики социальных наук» К. Поппера 30.45 KB
  Признание того что ценности в науке выражают ее социокультурную обусловленность становится определяющим в философии и методологии науки особенно социально гуманитарного знания. В этом отличие науки от социального знания кот субъективно. Поппер утверждает что и естественный и соц науки имеют общий научный метод познания основаны на доказательствах. Согласно Адорно нельзя уравнивать соц и естеств науки.
82245. Роль научной картины мира, стиля научного познания, философских категорий и принципов, представлений здравого смысла в исследовательском процессе социально-гуманитарных наук 33.42 KB
  Все больше возрастает значимость понятия картина мира для методологии соцгум наук а развитие соцгум наук в свою очередь все активнее вводит гум составляющую в НКМ. Понимание КМ в соцгум науках не возможно без ориентации на человека понимания его места в культуре в мире способов видения им мира. В КМ соцгум наук нет противопоставления субъектачеловека и объектамира описываются лишь типы понимания мира включающего самого человека.
82246. Внебиологическое понимание жизни. Социокультурное и гуманитарное содержание понятия жизни (А.Бергсон. В. Дильтей. Философская антропология) 46.85 KB
  Социокультурное и гуманитарное содержание понятия жизни А. Философская антропология Проблема жизни относится к тем научным проблемам которые имеют несомненный философский смысл и значение. вопрос о сущности жизни; вопрос о происхождении или вечности жизни.
82247. Познание и «переживание жизни» - основное содержание художественных произведений 57.65 KB
  Проблема жизни в ее преломлении к существованию человека привлекла внимание и философов гуманитарного склада что выразилось в появлении различного рода философий жизни экзистенциализм ницшеанство Дильтей и др. русский экзистенциализм абсолютизирующих отдельные стороны духовной жизни и психической деятельности человека. Державин в своей поэме Бог весьма образно характеризовал проблему человека: Частица целой я вселенной Поставлен мнится мне в почтенной Средине естества я той Где кончил тварей ты телесных Где начал ты духов...