59434

Cценарій. Барвиста писанка

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Матеріали: Таблиці та кольорові фотографії писанок Таблиці символіки Кольорові фотографії писанок регіонів України Натуральні писанки Мотивація навчальної діяльності. Діти повинні знати звичаї та обряди українського народу...

Украинкский

2014-05-07

45.5 KB

2 чел.

 

Cценарій

Барвиста писанка


Мета:
Розширити і поглибити уявлення дітей про історію походження писанки про народну символіку; ознайомити із традицією описування писанки як оберег, розповісти про основні символічні знаки писанки, їх магічні значення, роль кольорів.

Формувати усвідомлення ставлення до свят та багаття брати в них участь, дотримуватись традицій та обрядів свого народу. Розвивати окомір, відчуття кольору, виховувати інтерес до декоративного мистецтва, бажання самим творити красиві візерунки. Розвивати зацікавлення у пізнанні багатогранної культури нашого народу.

Виховувати у дітей повагу до національних звичаїв і традицій, потребу дарувати людям радість своєю творчістю.

Матеріали: Таблиці та кольорові фотографії писанок,

Таблиці символіки,

Кольорові фотографії писанок регіонів України

Натуральні писанки

Мотивація навчальної діяльності. Діти повинні знати звичаї та обряди українського народу, народну символіку, символічні знаки писанки, їх магічне значення.

Обладнання:  Електрична плитка,

Віск бджолиний,

Салфетки,

М’яка тканина для зняття воску,

Яйця курячі.

Нафель,

Писачки,

Олівці,

Барвники,

Пластмасова ложка

Лотки для яєць.

Хід заняття

З давніх-давен писанки були вірними помічниками й захисниками наших предків. Їх вважали символом добра  сонця. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу, вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого, недоброго. Писанка – це символ Краси. Весни, Великодня й України.

Сьогодні і ми заглянемо до світлиці, де створюються писанки. Зустрінемось із мистецтвом писанки, відкриємо і прочитаємо сторінки історії писанкарства, пригадаємо народні звичаї та обряди, пов’язані з писанкою.

Ой, Писанка люба,

Які в тебе взори,

То олені, то півні,

Ялинки та зорі...

Дивуюсь, любуюсь...

Та знати хотіла б,

Що скажуть ті взори?

Скажи мені, мила!

Ялинка зелена

І олень рогатий

Тобі нагадають

Зелені Карпати

А той безконечник

Біжить безконечно,

Бо правда не згине,

А житиме вічно!

Тепер розумію,

Недарма ж мати

Нам наказала

Тебе шанувати

Бо щастя віщуєш ти,

Писанко-чічко,

Посвячена в церкві

В Воскресную нічку.

Дотепер серед народу живуть перекази що з писанки (яйця) почався світ.

Легенда перша

У давнину яйце було символом життя, символом його зародження. В афінських оповіданнях мовилося: “З однієї половинки шкарлупи утворилася земля, з другої 0 небо, з жовтка – сонце, з білка – місяць, а з інших решток – зорі”.

У стародавніх перських храмах зберігалися золоті зливки у формі яйця, розмальовані різними кольорами.

Звідки взялися писанки?

Як Христа вели на муки,

Хрест дали йому у руки,

І, зітхаючи о Бозі,

Хрест той ніс він по дорозі

У скорботі і нарузі...

Десь його поділись друзі,

А сторожа навкруги –

Все кати і вороги,

Але ось прийшов гостинцем

З своїм хлопчиком-мізинцем

Чоловік марний, убогий,

Та  вступається з дороги

Він узяв яєць в торбинку,

Наскладав у кошелику,

Ніс до міста їх продати,

Щоб на сіль і хлібець мати.

А хлопчина каже: “Тату,

В Бога матимеш заплату

І доступне в раї чести,

Як поможеш хрест той нести”

І послухав він дитини

Та й поніс той хрест на спині,

Облегшив Христові біль

А синок поніс кошіль.

На Голгофі хрест лишає

І до міста повертає,

Хоче яйця ті продати

А кошик глянув: “Рідна мати!

Замість яєчок біленьких –

Сотня писанок пишненьких”.

Всі радіють – чудо! Диво!

І купують радо й живо.

За хвилину розкупили

Й дуже гарно заплатили,

А син каже: “Це вад Бог,

Бо Христові ти поміг”

І пішли ці давні вісті

На весь світ. В селі і в місті

Люди писанки писали,

Бога – Творця величали.

Виводить мама дивним писачком

По білому яйцю воскові взори

Мандрує писанка по мисочках

Із цибулини золотим узором,

З настоями та травах і корі,

На весняній і на осіннім зіллі -

І писанка оранжево горить

У філігранному сплетінні ліній

То вже, вона, як дивовижний світ,

То вже дзвенить, як згусток сонця

Буяють буйно квіти у росі.

Олені бродять в березневім сонці

І стилізовано сплітаються сади

У маєві густих обрамлень

Мереживом найтоншим мерехтить

Космацький пращурів орнамент.

Наші предки вірили, що писанка має магічну силу. Старі люди і нині вважають її особливою святинею, що приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого.

Моя бабуся розповідала, що писанки приносять добробут. Колись пасічники клали їх під вулик, щоб роїлися бджоли.

Я знаю, що шкарлупу від писанок зберігають, а потім вивішують на городі на полицях, щоб у землі не заводились черв’яки.

Я моя бабуся підвішує освячені писанки під образами, бо вірить у те, що вони охоронятимуть усіх мешканців хати від злих духів.

Мені мама розповідала легенду про писанку.

Щороку змій Ірод, прикутий залізними ланцюгами у пеклі, посилає на світ Божий своїх гінців. А коли повернуться, запитує, чи ще творять люди писанки. Якщо гінці цього не заперечують, Ірод заходиться від плачу, бо немає ще в нього сили і влади на землі. Тож поки малюють, доти й світ буде.

Гарна писанка у мене,

мабуть, кращої нема.

Мама тільки помагала,

малювала я сама.

Хоч не зразу змалювала, —

зіпсувала п'ять яєць, —

та як шосте закінчила,

тато мовив: «Молодець».

Я ту писанку для себе,

для зразочка залишу,

а для мами і для тата

дві ще кращі напишу.

Мені так сподобались писанки, що обов'язково спробую сам розмалювати.

Розмалюю писанку

Розмалюю, Гривастого коника

Намалюю. Розмалюю писанку,

Розмалюю, Соловейка-любчика

Намалюю. Розмалюю писанку,

Розмалюю,

Різьблену сопілоньку

Намалюю.

А сопілка буде грати,

Соловейко щебетати,

А гривастий кониченько

Славно танцювати.

Що ми знаємо про писанку?

Беручи в руки розмаїто-барвисте яйце, ми передусім милуємося його красою, орнаментом і мало замислюємося над його історією символікою, над тим, що означає, наприклад, “кривулька”, “рибка”, “олень”, “хрест”.

А що означають кольори  на писанці?

Кожний колір фарби для писанки має світ символ.

Червона фарба означає радість життя, любов для молодих, надію на одруження.

Жовта, оранжева присвячена сонцеві, зорям і місяцеві, в господарстві – урожай, тепло, приріст покоління.

Зелена – символізує весну, воскресіння природи, багатство тваринного і рослинного світу.

Чорна – нескінченність життя людини, продовження його в потойбічному світі;

Червона з білим означає пошану до духів, подяку за охорону від злих сил;

Синій сила і здоров’я, здоровий дух.

Білий чистота і світлість людської душі.

Кілька фарб одночасно (4-5) означають родинне щастя, мир, любов.

Чорна з білим – пошана до духів. Подяка за охорону.

Бронзова (коричнева) фарба – матір-земля, її врожаї, щедрість для людини.

Орнаменти, що найчастіше зустрічаються на писанках, тісно пов’язані з нашим життям. Вони необхідні людям.

Трикутник репрезентує Трійцю; сітка – потяг Христа до людей

Риба – символ Христа; перші букви слів “Ісус Христос – Син Бога-Спасителя”  грецькою мовою утворюють слова “ іchthys” що означає “риба”

Хрест емблема страждання,  смерті і воскресіння Христа; зустрічається в багатьох формах

Шестикутна або восьмикутна зірка символ воскресіння і безсмертя Христа

Зірки – вічність життя земного, що продовжується на небесах

Крапки – сльози Діви Марії, яка вічно оплакує Христові муки

Хвилі, кривульки, безконечник без початку і кінця символізують вічність

Символ Церкви означає відділити добро від зла

Птахи – істоти, що можуть найвище злетіти і наблизитися до світу богів. Також птахів вважають передвісниками весни.

Олень міфічна тварина, образ якої пов’язується зі сходом Сонця. За легендою Олень щоранку виводить Сонце з підземного царства на небо.

Жіночі фігури на писанках – це зображення Великої Богині, Богині Неба, що дарує життя на землі, а також забирає на небо, посилає небесну вологу – дощ. Є охоронницею всього живого на землі.

Писанки з рослинним орнаментом сприяли росту рослин, вчасному дозріванню, щедрому урожаю.

Писанка  - це неповторне багатство... Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед усім світом.

Невеличка за розміром, а глибока за змістом українська писанка стала втіленням образу світла й образом народу – творця, його світогляду й високого Сонця над ним, зростання його життя, невпинне пульсування космічних ритмів Світобуття.

Українська писанка перемагає зло. Вона вічна, як сам український життєлюбний народ. Тож прийміть від Яремчанців писанку. Любімося і даруймо одне одному писанки!

На щастя, на долю, на віки!

Найкращі вітання, сердечні побажання

Добра вам і щастя!!!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20676. Философские аспекты психоанализа Зигмунда Фрейда 51.5 KB
  Зигмунд Фрейд 18561939 учёный врач психиатр проживавший в Австрии. Фрейд признан отцомоснователем психоанализа течения в медицине признающего узость физиологического неврологического и просто инструментального подхода гипноз электрошок и пр. Неправомерно отождествлять фрейдизм и психоанализ как таковой который в современной науке представляет сложную дисциплину далеко выходящую за границы учения Фрейда и его последователей.
20677. Классический позитивизм и эмпириокритицизм в истории философии 100.5 KB
  Таким образом по мнению позитивистов право на истинность получает знание сообщаемое исключительно наукой а единственными методами познания выступают естественнонаучный инструментарий. Историю обществоведение по его мнению следует обогатить точными методами и экспериментами. По мере смены этих форм господства по мнению СенСимона происходит смена форм мировоззрения: для феодализма характерно религиозное для индустриализма научное воззрение на мир. По его мнению научная социология или социальная физика должна стать единственным...
20678. Структурализм в философии 35.5 KB
  Так же известными представителями данного течения были ЛевиСтросс Альтюссер Фуко и Лакан выступившие против экзистенциализма идеалистического субъективизма персонализма историцизма и плоского эмпиризма. Клод ЛевиСтросс 1908 французский философ социолог этнолог считается основателем структурной школы в этнологии и современного философского структурализма. Структуралистская концепция ЛевиСтросса отразила широкий диапазон накопленных знаний в естественных и гуманитарных науках. Так например ЛевиСтросс особое значение придал...
20679. Философская герменевтика 43.5 KB
  Гадамер. Ганс Георг Гадамер немецкий философ родился в 1900 умер в 2002 году. Главным герменевтическим сочинением Гадамера признана работа Истина и метод I960. Хайдеггер Диалектика Гегеля 1971 Путь Хайдеггера 1983 четырехтомник Малых работ 19671977 Гадамер в своих ранних произведениях анализирующих античную философскую культуру стремится использовать герменевтический метод преподнося концепцию понимания как интерпретацию а концепцию познания как поиска согласия в диалоге.
20680. Экзистенциальное учение в творчестве Мартина Хайдеггера 48.5 KB
  Основным его трудом признана работа Бытие и время 1927 в которой ставится акцент на необходимость в изучении онтологической проблематики первоначально понять кто вопрошает о смысле бытия и предлагается экзистенциальное раскрытие сути вопрошающего. Рассматривая творчество Хайдеггера через призму экзистенциального учения необходимо прежде всего обратиться к работе Бытие и время. По Хайдеггеру человек имеет определённую бытийную способность которая вынуждает нас искать нечто обозначаемое как здесь бытие Dasein или наличное...
20681. «Философия существования» в произведениях Ж.-П. Сартра 46.5 KB
  Сартра. ЖанПоль Сартр 19051980 французский писатель и философ центральной проблемой творчества которого было отношение сущности и существования. Сартр считал основываясь на феноменологии что не возможно воспринять подлинную сущность объекта можно лишь фиксировать существование экзистенцию в том числе и существование человека. Сартр проявлял интерес к марксистскому учению.
20682. Философия науки в 20 веке (постпозитивистские течения) 72 KB
  Философия науки направление в философии которое предметом своих исследований избирает научное знание то есть стремится понять основные принципы лежащие в основе естественных наук как таковых. В этом разделе обсуждаются вопросы о сущности науки её отличия от мифов религии связи с социокультурным историческим уровнем развития общества. Затрагиваются проблемы ценности и этичности научного познания методологии и целей развития науки и т.
20683. Религиозная философия Соловьёва В.С. 53 KB
  Поэтому только с опорой на веру в действительность мира опыт может привести к объективному знанию которое приобретает научную форму посредством рационального мышления. Очень важной здесь является аналогия с исследованием естественного мира в творчестве Соловьёва по той причине что позволяет преодолеть ограниченность фейербаховской философской антропологии. На первое место выходит дуализм мира удалённого и горестного для человека. Под материей философ здесь подразумевает не вещество а говорит о присущей Абсолютному жажде бытия...
20684. Отделы сосудистой системы и роль каждого отдела 188 KB
  Кровеносная система состоит из сердца и системы сосудов, которые подразделяются на артерии (сосуды, несущие кровь от сердца), вены (сосуды, несущие кровь к сердцу) и сосуды микроциркуляторного русла. Обеспечивает непрерывное движение (циркуляцию) крови в организме животных.