59436

Cценарій: В осінні шати-барви вдяглися ліси й поля

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Поглибити знання учнів про рідну природу, вчити бачити і розкривати красу навколишнього світу; заохочувати дітей до творчості; розвивати мовлення, мислення дітей; формувати вміння визначати настрій твору...

Украинкский

2014-05-07

45 KB

2 чел.

Cценарій

В осінні шати-барви вдяглися ліси й поля


Мета.
Поглибити знання учнів про рідну природу, вчити бачити і розкривати красу навколишнього світу; заохочувати дітей до творчості; розвивати мовлення, мислення дітей; формувати вміння визначати настрій твору; вдосконалювати темп читання; допомагати відчути тісний зв'язок між читанням та предметами естетичного циклу; виховувати любов до рідної природи.

Обладнання. Малюнки до теми, репродукція картини 1.1. Левітана «Золота осінь», платівка П.І. Чайковського «Пори року».

Підготовча робота. Вивчення пісень та віршів, читання літературних творів.

Хід уроку

Вчитель. Усі почули ви дзвінок, Він покликав на урок. Кожен з вас приготувався, На перерві постарався. (Виконується поспівка). Вчитель музики. Добрий день! Діти (разом). Добрий день!

Вчитель музики. Продзвенів дзвінок, почався урок. Зараз сядуть лиш дівчата, А за ними і хлоп'ята. А до якого уроку ви приготувалися? (Відповіді учнів).

Вчитель.  У світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

Оце вогнище родинне

Школа наша і сім'я.

Тут пісні вам і загадки,

Вірші, танці все для вас.

Побажаєм нам удачі,

За роботу, в добрий час!

Підготовка до читання.

1.  Вправи для очей:

а)  гра «Маятник». Ведемо очима вправо-вліво.

б)  «Стовпчик».

Ведемо очима вгору-вниз.

2.  Гра «Водолаз».

3.  Робота зі скоромовкою: Летів горобчик, сів на стовпчик, А біг хлопчик злетів горобчик.

(Читання скоромовки хором, самостійно, пошепки).

Вчитель музики. Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми вирушаємо у подорож у світ прекрасного, у світ природи. А допоможе нам у цьому мистецтво: музика, живопис, поезія. Ви знаєте, що музика розповідає про природу, про наш настрій веселий чи сумний.

Вчитель.   Тему уроку  пропоную відгадати самим.

Загадка. 

У садах, гаях блукає,

Жовті шати одягає,

Золотисту стелить постіль,

Жде сестрицю білу в гості.

Про яку пору року сказано? (Осінь)

Вчитель   музики. Скажіть, хто створює музику? (Композитор)

Світ   природи,   що нас    оточує,    різноманітний   і   багатий. Красу форм і кольорів відтворює живопис. Хто малює   картини?    (Художник).   Про   все   це можна   розповісти   художніми засобами та поетичними словами.

Вчитель. Яку тему з читання ми закінчили вивчати?

Діти (разом).

В осінні шати-барви

Вляглись ліси й поля.

Вчитель. Письменники, художники, композитори за допомогою своїх специфічних засобів передають красу осінньої природи. Для художника це фарби, для композитора музичні звуки, а для письменника і поета слово.

Ми вивчали з вами багато віршів та оповідань, і зараз я пропоную вам познайомитися з незвичайним гостем їжачком-лісовичком. А чому ж гість незвичайний? Тому, що їжачок на зиму засинає.

Вчитель. Їжачок пропонує нам декілька завдань.

Перше завдання з природознавства назвати прикмети осені.

—  Назвати, які зміни сталися в природі, коли скінчилося літо? (Стало прохолодніше, але ще бувають сонячні, теплі дні)

—  Який колір неба спостерігали ви влітку, а який восени? (Влітку небо блакитне, чисте, прозоре. А восени небо часто вкривається хмарами, стає сірим, непривітним)

Вчитель музики. А зараз ми перенесемося туди, де іде дощик.

Буває у сонечка день вихідний, Як землю навідує дощ заливний. Заспіваймо співаночку про дощик.

Співаночка

Дощик, дощик Капає дрібненько.

А тепер проилескаємо в долоні ритмічний малюнок.

—  Подивіться, будь ласка, на дві краплинки: одна більша, друга менша. В музиці так само: є звуки довгі й короткі. Заспіваємо співаночку ще раз. Пам'ятати про тривалість звуків.

(Співаночка)

Вчитель. Продовжуємо відповідати на запитання їжачка.

Як змінилося забарвлення листя на деревах і кущах? (Листя на деревах і кущах жовтіє і, наче золоті  пташенята,   злітають листочки)

—  Що зумовлює зміни в житті рослин? (Сонце дедалі нижче підіймається над землею. Стає прохолодніше. З холодного ґрунту рослини менше беруть поживних речовин)

Вчитель. Так, із настанням осінніх холодів припиняється рух соку по стовбурах і гілках. Листочкам вже не вистачає поживних речовин. Вони почали готуватися до листопаду, відірвались від гілочки. Листочки повільно розгойдуються, неначе кажуть своє останнє «прощай» і тихо падають на землю.

Вчитель музики. З приходом осені змінюється і настрій людей: одним вона подобається, іншим не дуже. Свою любов до осені кожна людина показує по-різному. А як ви ставитесь до осені, можна побачити з ваших малюнків. (Звернути увагу дітей на виставку малюнків).

Дівчинка.  Осінь, осінь вже прийшла,

Йдуть дощі, нема тепла,

Пожовтів зелений сад,

У діброві листопад.

Спів пташиний голосний

Змовк усюди до весни.

Цвінь-цвірінь, цвінь-цвірінь.

Змовк усюди до весни.

Діти, заспіваймо пісню «Осінь». Вчитель. Багато письменників у своїй творчості зверталися  до   осінньої  тематики.   Пригадайте,   в  якому оповіданні описується рання осінь? (І. Нечуй-Левицький «Осінній день»)

Вчитель. Діти! їжачкові вже час на зимовий відпочинок. Він запрошує вас із собою, щоб ви ще встигли помилуватися красою осіннього лісу. В якому оповіданні ми читали про красу осіннього лісу? (Олесь Донченко «Лісовою стежиною»)

Вчитель. А як не згадати про наших пернатих друзів? Питання   з   природознавства:   на   які   дві   групи поділяємо ми птахів? (Зимуючі, перелітні)

Назвіть цих птахів. В якому оповіданні ми читали про них? (М.П. Стельмах «У лісі»).

Хлопчик. У золоті осінні дні відлітають у вирій журавлі.  Через ліси, через  поля,  через гомінкі міста летять вони високо у небі. У глухому лісі край болота сіли на ніч відпочивати. Незабаром зійде над лісом і річкою веселе сонце. Все тоді засяє в  осінньому лісі.   Високо піднімуться журавлі, й почуємо ми їхні прощальні голоси.

Вчитель. Поет Г. Паламарчук склав такий вірш:

Чому веселиками звуться журавлі

Тому веселиками звуться журавлі,

Що прилітають до веселої землі,

Що теплий день приносять на крилі

І залишають в нашому селі.

Лиш на весні веселики вони,

А журавлями звуться восени,

Бо журяться у вирій летючи,

Бо не заміниш рідний край нічим.

Вчитель. Коли люди називають журавлів веселиками, а коли журавлями? (Відповіді дітей).

Вчитель музики. Про журавлика і ми знаємо пісеньку. Заспіваємо?

(Лунає пісня «Журавочка»). Вчитель. А зараз фізхвилинка! Трава низенька, низенька, Дерева високі, високі, Вітер дерева колише, колише, Птахи летять відлітають, А листя тихенько на землю лягає, Будемо листочки збирати І з ними танцювати.

Вчитель музики. Діти, подивіться на картину, її написав художник 1.1. Лсвітан, називається вона «Золота осінь». Чи подобається вам картина? Чим? Чому художник назвав картину саме «Золота осінь»?

—  Чи подобаються вам такі дерева?

—  Як ви думаєте, художнику 1.1. Левітану теж подобалися ці кольори?

(Відповіді дітей).

Вчитель музики. Художник 1.1. Левітан, автор картини, тонко відчував природу, умів бачити і відтворювати фарбами на полотні її красу. На картині переважають зеленувато-золотисті тони. Вони притягують увагу глядача, вводять у світ замрійливої спокійної осені.

У своїх творах композитори також відтворювали осінь, але не словами та пензликами, а музичними звуками. Російський композитор П.І. Чайковський написав цілий музичний цикл і назвав його «Пори року». Зараз ми послухаємо уривок із музичного твору «Жовтень».

(Слухання музики).

Вчитель. Осінь... Скільки поезії у цьому золотаво-сонячному слові й стільки радості та смутку, її часто називають   золотою,   замріяною,   чудовою...   Слухаєш, спостерігаєш природу в осінні дні й відчуваєш усю її урочисту красу. Вона особливо м'яка, ніжна, як гарна мелодія. У ній поєдналися чарівність барв теплого літечка  : першими подихами наступних холодів зими.

Осінь надихала багатьох поетів на створення геніальних творів. Ось так відчув осінь великий російський поет О.С. Пушкін.

(Вірш про осінь).

Вчитель. А зараз я хочу перевірити, хто з вас зможе прочитати вірш, як диктор українського телебачення, і передати голосом замилування і захоплення красою природи.

(Діти читають вірші).

Вчитель музики. Ви знаєте, що багато віршів стали піснями. Тільки найкраще поетичне слово стає піснею. Одна з наших учениць написала музику до вірша. І зараз ми почуємо цю чудову пісню у виконанні наших дівчаток.

(Лунає пісня «Наша щедра осінь»).

Вчитель. На тлі жовтого осіннього листя палахкотять червоні грона.

Відгадайте загадку: 

У вінку широколистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою чудову вроду.

(Калина)

Споконвіку любили українці калину, садили її біля хати, в садку, над річкою і ставком. У калини гарний білий цвіт, пахучий, рясний. А ще зачаровують око ягоди калини. Стоїть кущ рум'яний увесь, аж горить. Як дівчина.

(Діти співають пісню «Ой є в лісі калина»).

Вчитель. А тепер попрацюємо групами.

1. Вибрати з поданих слів ті, які найбільш характеризують осінь і скласти тематичну павутинку до слова «осінь».

2. Із поданих прислів'їв вибрати ті, які характеризують осінь, пояснити зміст прислів'їв.

3.  Розповісти,  звідки  походить назва кожного осіннього місяця.

Підсумок уроку

Вчитель. На цьому наша подорож закінчується. Але, яка ж осінь без дарунків?!

(Під музику грамзапису обидва вчителі роздають дітям осінні листочки з побажаннями).

Вчитель. На згадку про наш урок нехай у кожного з вас залишиться цей останній осінній листочок.

Вчитель   музики.    Спасибі,   діти,   за уважність, активність, емоційність. (Вчитель дякує учням, оцінює).

Вчитель.

Всі ви, діти, молодці,

Гарно попрацювали.

Вчитель музики. Але дзвоник пролунав

Він мені і вам сказав,

Що урок вже час кінчати.

Всі (разом). Треба йти відпочивати!    


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37171. Социально-политические изменения в XVII в. Соборное уложение 1649 г. Народные бунты 14.46 KB
  Социальнополитические изменения в XVII в. Общие факты Характерной чертой экономического развития России в XVII веке стало безраздельное господство феодальнокрепостнической системы. Прекратился созыв Земских Соборов которые являлись неотъемлемой частью государственной власти в первой половине XVII в. âБунташный векâ XVII в.
37172. Церковные реформы. Алексей Михайлович Романов и патриарх Никон. Раскол как общественное явление 20.59 KB
  Алексей Михайлович Романов и патриарх Никон. патриархом был избран митрополит Новгородский Никон один из самых крупных могучих русских деятелей XVII века по замечанию историка С. Никон ещё будучи в Новгороде старался привести духовенство к благочестию и соблюдению церковного устава. Став патриархом Никон занялся просмотром патриаршей библиотеки где нашёл древнюю грамоту об учреждении патриаршества в Москве подписанную восточными иерархами.
37173. Предпосылки преобразований в конце XVII века и начало правления Петра I. Вестернизация 34 KB
  Предпосылки преобразований в конце XVII века и начало правления Петра I. Но самое главное отличие от вестернизации Петра Первого то что это мало влияло на обычаи русского народа. Начало правления Петра Первого связанное с европеизацией. Царь отправился в путешествие под именем урядника Преображенского полка Петра Михайлова.
37174. Северная война и ее влияние на внутренне положение России 16.82 KB
  После победы под Нарвой Карл XII решил что разгромленная им русская армия более не сможет продолжать войну. армия получила 268 орудий в том числе 100 полковых а в 1702 г. шведская армия сосредоточилась у Минска где Карл XII уже заручившийся поддержкой Мазепы изменившего русскому царю стал поджидать казачьи войска обещанные гетманом. Но тут русская армия выполняя замысел Петра I начала медленно отступая постоянно тревожить шведов внезапными нападениями и кратковременными стычками.
37175. Реформы Петра Первого 89.44 KB
  Реформы Петра Первого. ВОЕННЫЕ РЕФОРМЫ ПЕТРА I Военные реформы занимают особое место среди Петровских преобразований. Историки насчитывают всего лишь несколько месяцев мирного времени за более чем 35летнее правление Петра. Понятно что именно армия и флот были главным предметом заботы Петра.
37176. Доходы бюджета 42 KB
  Доходы бюджета необходимо рассматривать прежде всего как фактор влияющий на совокупное потребление путем оказания влияния на уровень доходности социальных групп и виды деятельности. Доходы бюджета способны воздействовать на хозяйственную активность на объемы выпускаемой продукции и техническое оснащение производства на равновесие цен на отраслевое и территориальное размещение инвестиций. Доходы бюджета выражают экономические отношения возникающие в процессе формирования основного общегосударственного фонда денежных средств между...
37177. Расходы бюджета 29 KB
  По своему материальновещественному воплощению бюджетные расходы представляют собой денежные средства направляемые на финансовое обеспечение задач и функций государства и местного самоуправления. Посредством такой формы функционирования бюджета как бюджетные расходы образуются доходы нетрудоспособных граждан и оказывается поддержка другим социальнонезащищенным слоям населения. Бюджетные расходы способны оказывать активное влияние на формирование экономического роста приоритетное финансирование научных исследований развитие прогрессивных...
37178. Межбюджетные отношения 36.5 KB
  Низкая доля собственных доходов в бюджетах субъектов Федерации и местных бюджетах заметно снижает заинтересованность на местах в наращивании налогового потенциала в своевременном и полном поступлении налогов в бюджетную систему. Межбюджетные трансферты из федерального бюджета бюджетам бюджетной системы Российской Федерации предоставляются в форме: дотаций на выравнивание бюджетной обеспеченности субъектов Российской Федерации; субсидий бюджетам субъектов Российской Федерации; субвенций бюджетам субъектов Российской...
37179. Бюджетный процесс 30 KB
  В соответствии с Бюджетным кодексом правительство России вносит на рассмотрение Государственной Думы проект федерального бюджета на очередной финансовый год не позднее 26 августа. В первом чтении принимаются основные параметры бюджетапроходит в течение 30 дней со дня его внесения в Государственную думу. Рассматривается: прогнозируемый объём доходов в очередной год и плановый период с выделением объёма нефтегазовых доходов; приложения с нормативами распределения доходов между уровнями бюджетной системы; общий объём расходов; ...