59440

Сценарій свята: Наша мова солов’їна

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Поетична грань живе у слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води. “Рідна мова дорога людині як саме життя” – говорить народна мудрість. Адже без мови не може існувати народ та його культура. Рідне слово порівнюють з хлібом, мову називають солов’їною, дивом калиновим.

Украинкский

2014-05-07

96 KB

2 чел.

Сценарій свята:

Наша мова солов’їна


Святково прибраний зал.

На стелажі виставка літератури про мову.

Епіграф до свята слова із вірша Ю.Шкрумеляка “Молитва за рідну мову”.

Боже, Отче милостивий,

Ти, нам дав ту мову красну.

Поміж іншими найкращу,

Нашу рідну, нашу власну.

Вчитель.

Мова – краса спілкування.

Мова – як сонце ясне.

Мова – то предків надбання.

Мова – багатство моє.

Мова – то чиста криниця,

Де б’є, мов сльоза джерело.

Мова – то наша світлиця,

Вона – як добірне зерно.

Мова – державна перлина,

Нею завжди дорожать.

Без мови немає країни,

Мову, як матір любіть.

Із святом вас, шановні добродії, шанувальники рідного слова.

Мова – цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги.

Століттями мова народу була тою повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.

Поетична грань живе у слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води. “Рідна мова дорога людині як саме життя” – говорить народна мудрість. Адже без мови не може існувати народ та його культура. Рідне слово порівнюють з хлібом, мову називають солов’їною, дивом калиновим.

“Бентежна, тополина, калинова,

Не випита, не вибрана до дна,

Це наша українська рідна мова

Немов бандури вічної струна”.

Учениця читає вірш “Молитва до мов” К. Мотрич.

В зал заходять дві ведучі.

Вчитель. Народна пісня – голос невсипущий

Душі людської вічне відкриття.

Вона ніколи, як і хліб насущний

Не вийде з моди сущого життя.

Для вас звучить пісня “Наша мова”.

І ведуча. Рідна мова!

ІІ ведуча. Мудра Берегине!

І ведуча. Пресвята Богородице!

ІІ ведуча. Судилась їй терниста дорога!

І ведуча. Вона як Україна, дивиться у душу кожного з нас очима рідної мами, батьківським словом промовляє до нашого серця.

ІІ ведуча. Слово рідної мови, увінчане терновим вінком страждання, не раз топтане і зневажене.

І ведуча. Заборонене і зганьблене.

ІІ ведуча. Зраджене і забуте.

І ведуча. Щоразу воскресало, аби відродитися у терновому вінку страждання, краси і слова.

ІІ ведуча. Терниста дорога стелилась нашій мові, але вона піднімалася з колін, розвивалася, квітла.

Учениця читає вірш “Наша мати – Україна”.

І ведуча. 21 лютого – День Мови. Це свято вшановує вся наша держава. Ми зібралися, щоб вшанувати нашу рідну мову, бо вона – життя духовного основа. Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – засобу спілкування між людьми, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і наступним поколінням.

Опановувати мову людина починає з дня народження. Спочатку прислуховуючись до слів матері, рідних, згодом – вимовляючи звуки, слова. Протягом життя – людину супроводжує мова.

Слово – найтонший різець – яким можна доторкнутися до найтонших рис в людському характері, до найпотаємніших куточків людської душі, до найсокровеннішого. Словом можна створити красу, а можна й спотворити. Ви будете чути прекрасну мову кращих синів і дочок України, які своє слово поставили на сторожі честі, совісті. Прекрасна наша мова, бо писалась людьми з незглибимими душами, кров’ю гарячих сердець.

Це – мова Кобзаря, якого ми любими і яким ми пишаємось. Слово чисте і міцне геніальної Л. Українки, майстрів поетичного слова – М. Рильського, П. Тичини, В. Сосюри, В. Симоненко, Л. Костенко, С. Воробкевича, О. Підсухи, Д. Білоуса, наших земляків М. Підгорянки, Ю. Шкрумеляка. Вони прагнули, щоб мова, ніби зелено віттям огорнула всю Україну.

Учениця читає вірш Ю. Шкрумеляка “Молитва за рідну мову”.

ІІ ведуча. Щасливі ми, хто народився і живе на своїй рідній землі, яка має добру і ніжну назву – Україна. Ми з гордістю та радістю можемо заявити усьому світу, що засяяла веселка над нашою землею, нашою державою: Україна здобула волю і незалежність. Перед світом постала держава з співочою, солов’їною мовою, давньою історією, духовною культурою, працьовитим і миролюбним народом. Тут наші державні корені, тут наша земля, яка дала нам горде ім’я – українці. Кожен українець повинен знати як жили наші предки, за що вони боролись, як здобували кращу долю і волю. Тобто знати історію свого народу. Україна є рівною серед рівних держав Європи, але нашому серцю вона наймиліша.

Учениця читає вірш Н. Чира “Рідна мова”

Вчитель.

Мова – найважливіший засіб спілкування. Життя без неї уявити неможливо, це “найбільше є і найдорожче добро кожного народу.”

Учениця читає вірш О. Плоскінь “Рідна мова”.

Учень читає вірш “Рідна мова” О. Підсухи.

Пісня “Мова України”.

Вчитель. Мову чудову, глибинне і пружне слово ми будемо свято оберігати, її чистоту, збагачувати і відшліфовувати до блиску, до гостроти разючої.

Учениця читає вірш М. Рильського “Мова”

Вчитель. Справжня любов до своєї родини, свого народу немислима без любові до рідної мови.

(Учень читає вірш “Слова я чую барвінкові...”)

Вчитель. Кажуть, що мова наша солов’їна, мова – душа народу, вона буде жити вічно, переходячи з покоління в покоління.

Добута з надр деяких поколінь,

Ти скарб народу – рідна мово!

Учениця читає вірш “Наша мова”

Вчитель. Мова... Слово... Здавна люди розуміли велику їхню силу.

Ну щоб здавалося слова...

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує...

Вірш “Рідне слово” Д. Білоуса.

Вірш “Рідна мова”.

(Мово рідна, слово рідне...)

Вчитель. Рідна мова – каже письменник Б. Антоненко-Давидович, - це невід’ємна частка Батьківщини, голос свого народу й чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші й найніжніші струни людської душі.

Учениця читає вірш “Я знаю: мова мамина – свята...”

Звучить пісня “Рідна мова”

Вчитель. Любов до нашої неньки – України починається з любові до рідного краю, до пам’яті про рідну хатину, до народної мудрості, народної казки. Немає у світі людини, яка б не любила, або не чула казок. Ви, діти знаєте напевно багато казок, а зараз для вас учні лялькового гуртка “Оленка” з с. Добротів розкажуть казочку “Колобок” на сучасний лад.

Керівником гуртка є О. В. Вагилевич.

Вчитель. Дотепна, влучна наша мова у веселиках, жартах, гуморесках. Ось послухайте гуморески.

Учні розказують гуморески “Мова”, “Кухлик”.

Вчитель. Шанує і любити рідну мову весь український народ. Наші діточки старанно готувались до свята і на ньому присутні учасники літературного гуртка “Паросток”, де керівником є Г. М. Дем’янчук.

(Виступ учнів літ. Гуртка “Паросток”.)

Вчитель. Наша мова наче пісня. А тому й пісень у нас багато.

Пісня “Наша мова солов’їна”

Виконують учні гуртка “Літ. світлиця”.

Вчитель.

Що є найцінніше в житті кожної людини? Рідна мати, рідна земля, рідна мова. У рідному слові початок усіх початків людського буття. Пам’ятаймо завжди про це, бережім, плекаймо, збагачуймо примножуймо красу рідної мови.

Україна та її культура святкують відродження. Тож побажаємо всім українцям, що свято бережуть українське слово – щастя, натхненя, добра, миру та світлого майбутнього.

На цій оптимістичній ноті дозвольте завершити наше свято.

Всього вам найкращого! Дякуємо всім хто прийняв участь у його підготовці.

Хай вам щастить!



Вед. 1. Ой там, далеко на Волині створилась армія УПА...

14 жовтня на свято Покрови покровителька українського війська, у волинських лісах було утворено УПА. Довгі роки і десятиліття радянська пропаганда і вся тоталітарна комуністична система всіляко паплюжила і принижувала УПА. Але вони ніколи не зраджували народ і свою присягу, не продавались західним ані східним.

Вед. 2. УПА була добровільною армією, що свідчить про високу свідомість української нації.

Запорукою успіху в боротьбі з ворогами була її єдність, зумовлена керівництвом єдиного проводу, яким була революційна ОУН. Це робило повстанську армію надзвичайно дисциплінованою, вишколеною і живучою завдяки своїм молодим кадрам.

Вед. 1. Ми сьогодні зібралися в цьому залі, щоб привітати вас шановні вояки УПА із 61-ю річницею створення УПА. Хочемо побажати вам всім здоров’я, миру, добра, віри у справедливість та довгих років життя.

(звучить гімн України).

Вед. 2. Слово для привітання вояків УПА надається голові Ланчинської сільської ради Михайлу Климко.

Вед. 1. Ми розпочинаємо святковий концерт піснею.

Виступають діти д/с “Ромашка” і вокальний ансамбль “Навкруг Чигирина”.

Вед. 2. У лавах УПА перебуває цвіт нації, який боровся за Україну – самостійну Соборну державу на своїй землі, а не за Україну під чоботом Берліна та Москви. У заяві “За що бореться УПА” записано: “УПА бореться за повне визволення українського народу з-під більшовицького ярма, за побудову української держави”.

(пісня “Ми твої Вкраїно козаки).

Вед. 1. 14 жовтня – свято Покровительки українського народу, Матері Божої. В цей день 1942 р. УПА започаткувала свій героїчний літопис. Від того моменту почалась визвольна боротьба, в якій велику посвяту, героїзм, відданість ідеї проявили жінки України.

Вед. 2. Таких патріоток, які вважали за необхідність включатись в повстанські лави і разом з чоловіками піти в боротьбу з усіма страхіттями підпільного життя, було багато і в нашому селищі.

Вед. 1. Для них звучить пісня “Світи місяченьку”.


Вед. 2.  Плекаємо пам’ять в юних душах.

В поклоні голову схили

Про тих героїв знати мусим

Що нам свободу принесли.

Вед. 1.  Поліг стрілець, пожовкло листя

Чи впав у трави за селом

Прийди сюди і поклонися

Він патріотом вмер давно.

Вед. 2. “Ой у полі жито” – вокальний ансамбль.

Вед. 1.  Розкидані могили в чистім полі

Десь при дорозі у розмай траві

Та їх не обминай ніколи

Поховані у них живі.

Вед. 2.  Не всі повернулись додому

І пам’ять загиблих наші душі пече,

Пропонуємо мовчки героїв згадати

Разом помовчати плече в плече.

(хвилина мовчання).

Вед. 1.  А живим героям, що Божої волі

Вціліли в ті буремні дні

Ми зичимо щастя земного

І миру на вашій землі.

(пісня “Запорожці”).

Вед. 2. Для історії 61-рік – це мить, а для суспільства – то нові покоління, які виросли в нових умовах, в умовах одурманення комуністичною пропагандою і відкриття її правдивого прочитання тих героїчних сторінок нашої історії.

(пісня “Єдинородний сину”).

Вед. 1. Ми ще раз щиро вітаємо борців за самостійну Україну, зичимо всім здоров’я, наснаги в утвердженні незалежності Української держави.

Вед. 2.  За Україну, за її волю

За честь і славу, за народ

Ми урочисто

              скажемо нині

Героям – слава!

              Слава – Україні!

(Звучить гімн України).



Учитель 1. Березень – перший місяць весни. Колись дуже й дуже давно березень розпочинав новий рік, тобто лік року вівся від першого березня.

Про походження назви місяця не важко здогадатися. Мабуть, і ви, любі друзі, одразу визначили, що слово “березень” походить од назви дерева “береза”. Саме в перший весняний місяць вона починає вбиратися в сережки – цвісти.

Учитель 2. Хто де і коли вперше вжив цю назву – невідомо, але у фольклорі вона зустрічається не так часто. Значно частіше в українській народній творчості знаходимо назву “март” або “марець”, хоча ці слова неслов’янського походження.

Назва “март” походить від імені бога війни Марса. Проте до того ,як Марс надів військові обладунки, він був покровителем пастухів і хліборобів.

Називали наші пращури цей місяць ще й “березоль” (“береза” – “зола”). Готуючи під посіви землю, вони вирубували дерева (берези) та палили їх, а золу використовували, як добриво. А ще йменували цей місяць “сухий”, бо в ньому майже завжди дуже мало опадів.

А ось про березень каже народ:

  1.  березень у зими шубу купив, а через три дні продав;
  2.  Нема у березня води – не буде в квітні трави;
  3.  У березні й курка повинна напитися з калюжі;
  4.  Зима березень лякає, а сама вже зникає;
  5.  У березні мороз скрипучий, та вже
  6.  Не придивляйся в березні до неба – там немає хліба, а дивись на землю нижче – там хліба ближче.

– А які ви знаєте народні прикмети?

Учениця. – Якщо граки прилетіли просто на гнізда – буде дружна весна.

– Довгі бруньки на деревах – спізниться літо.

Учень. – Жайворонок прилетів – настане стійке тепло.

Побачив шпака – знай: весна біля порога.

Учень. – Сонце перед заходом червоне – на вітер.

– Грак прилетів – через місяць сніг зійде, а журавель – скоро лід скресне.

Учень. Хмари пливуть високо – буде гарна погода; коли ж надвечір вони ущільнюються й сильнішає вітер – на потепління.

Учениця. Перший грім при Пн. вітрі – буде холодна весна, при Сх.. – суха і тепла, а при Зх. – мокра.

Учениця. З берези тече багато соку – літо буде дощовим.

Учень.  Ось і веснонька прийшла

І тепло нам принесла.

Все на сонечку нагрілось

І під дощиком умилось.

Учениця. Вже травичка зеленіє,

Перші птахи прилетіли

І щебечуть по садках

І своїх малих хатках.

Учениця. Землю сонечко пригріло,

Квіточки замайоріли.

І цвітуть вони, як казка.

Тож радійте їх, будь ласка!

Учень . А весна, немовби пісня

Так лине знов і знов.

Йде до нас вона в намисті

І співає про любов.

Ведуча. Березень – перший місяць весни. Він приносить тепло. Але він приносить тепло не тільки в природу, а й в серця людей. Адже сонце розпочинає світити яскравіше, краще пригрівати землю і з’являються перші підсніжники.

Вся природа наче оживає. Березень – світлий, радісний місяць на землі, місяць коли жінки святкують Міжнародний день.

Учениця.  А чому це, а чому,

Ми такі веселі?

Чом це радісно у нас,

Нині у оселі?

Недарма раз у раз

Дружній сміх лунає

Що у нас, що у нас

Хто з вас угадає.

Учень.  Що це за свято готується тут?

Може почесні гості прийдуть

Може прийдуть адмірали?

Може прийдуть генерали?

Може герой облетів ввесь світ

Ні, ні, ні. Гадати досить

Дивись, ось вони гості

Щедрі, любі кохані!

Здрастуйте наші мами!

Учениця.  Гостей дорогих ми вітаємо щиро!

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром!

День чарівний, справжнє диво,

В класі посмішок багато,

В класі людно і красиво.

Бо у нас сьогодні свято.

Ведучий. Перші поняття про щастя, добро, ласку нерозривно пов’язані з образом найдорожчої для нас людини – матері. А її колискова звучить найніжнішою музикою і тоді коли посрібляться наші коси. З колискової пісні починається потяг людини до добра, творчості, наснаги.

Учениця.  Свято сяє квіточками,

Гріє сонечко весни.

Свято це – є свято мами,

В день чарівний і ясний.

Матуся, моя дорогенька,

Це свято даруєм тобі

Яка ж бо ти ніжна, рідненька,

А очі які голубі.

Учениця.  Мати, матінка, матуся,

Мама, мамочка, мамуся,

Називаю тебе я

Рідна ненечко моя.

Учениця.  Такі голубі ніби небо

Мої проліска синього цвіт

Ніколи їм плакать не треба,

Нехай радість несе їм привіт.

Радійте за нас любі мами

Від вас ми навчаємось жить.

І слава про вас добра слава,

Нехай птахом по світу летить.

Учениця.  Є у мами доня

Гарна, білолиця.

Є у мами доня –

Віта-помічниця.

Устає раненько,

Підмете чистенько,

Ще й до мами скаже:

– Відпочинь рідненька.

Посуд я помию,

Гарно стіл накрию,

Тільки борщ зварити

Я іще не вмію.

Але обов’язково навчуся!

Пісня “Казала мені мати”.

Ведуча. Мати. Материнське слово здатне пройматися болем дитини на відстані, журитися долею дітей усе життя.

Учениця.  Ми вдячні за те, що бувало

Сердито дивились на нас

Та досить схилити голівку

Суворість проходила враз

Це, мабуть, тому, що матусине слово

Як маківка ніжно цвіло.

Учень. Отож пригорнусь я до тебе

Як серце моє стукотить

І хочеться вирости швидше

І в щасті з тобою прожить.

Для тебе моя дорогенька

Віночок з барвінку сплету

Найкращий рушник вишиванку

Під ноги тобі розстелю.

Ведучий. Як відомо цього дня чоловіки стають особливо хорошими. Вони дарують своїм жінкам і донечкам квіти, дозволяють собі приготувати обід і поприбирати. А жінкам цього дня можна все: спи до 12 години, дивись телевізор, відпочивай, чоловіки все стерплять. Адже, це особливий день – жіночий, 8 березня.

Учень. Я татові заздрю

Бо вчора для неньки

Він проліски ніжні

Вніс в хату тихенько.

Навшпиньки прийшов

І за двері в буфет

Поставив чудовий

Весняний букет.

А тато уранці всміхнувсь ,підморгнув

І пролісків купку мені простягнув.

Отримуй, козаче! Даю половину

Бо квіти найкращі – то квіти від сина.

Учень. Вітаємо Вас, дівчатка

Зичим щастя вам.

Щоб радість і посмішки

Все ділили пополам.

Ведуча. А також ми сьогодні хочем привітати усіх працівників – жінок нашого ЦДЮТ.

Привітання пісня “Ой заграйте дударики”.

Ведучий. Але в цей день, найголовнішу шану ми повинні віддати нашим матерям.

Учениця.  Тож сьогодні я хочу

Вам спасибі сказати

За недоспані ночі

За тривоги ваші.

Учень.  За натруджені руки,

Що шукають утоми

За хвилини розлуки

Які глядяться в домі.

Учениця читає “молитва дитини за матір”.

Учень.  Ми вас любимо щиро,

Любим і щиро бажаєм

Сто років життя вам прожити

Без горя, без сліз і без журби

Хай буде з вами, щастя і здоров’я.

На многії літа і на завжди.

Ведуча. Найголовніше, щоб в усіх серцях жінок завжди була весна. Так, весна. Адже вона – це надії, сподівання, радість і впевненість у своїх силах. Вона збагачує нашу землю не тільки красою, а й талантами. Перед чарами весни здається відступають недуги, а зболена душа переповнюється радістю, мріями, насолодою від краси природи, навіює нові думки і плани.

Учениця.  Твоє, матусю, дорога

Святкуємо сьогодні свято

Зібралась разом дітвора

Так радості багато.

Та квіти в’януть і словам

Не вічно жити, гомоніти.

Від слів цінніші є діла

І кращі квіти – добрі діти.

Учениця читає вірш “Руки матері”.

Учень.  Тож розцвітайте, мов, квітки,

Живі, барвисті і правдиві

А з добрих справ сплетімо вінки

І подаймо мамі милій

Маму дуже я люблю

Їй палкий привіт я шлю

Та не тільки їй одній

А й бабусі своїй.

Учениця читає вірш “Дорога бабусю”!

Ведуча. Так, обов’язково. Адже найголовніше сьогодні завдання не забути поздоровити своїх бабусь і сестер, дівчат ровесниць.

Учениця.  Бабусю, моя дорогенька

Матуся моєї матусі

Присядь біля мене близенько

Я ніжно отак притулюся

Накину тобі я на плечі

Хустинку тепленьку

Так гарно з тобою малечі.

Ведучий. Любі подруги, дівчата, однокласниці завзяті, Вас із святом теж вітаєм і у коло всіх скликаєм.

(“Танець каченят”).

Дозвольте сьогодні усім побажати

багато щасливих і сонячних літ:

бабусям і мамам,

вчителям і дівчатам в це свято

подарувати ввесь сонячний світ.

Ведучий:  Хай в житті вам радість буде

Процвітайте, як той цвіт

Дай же Боже, всім жінкам

Многих, добрих, щасливих літ.

Танець для батьків.




Підготувала і провела

культорганізатор: Мельник М.В.


Ведучий.

Українське народне прислів’я стверджує: “Сумний грудень у свято і будень”. Та це прислів’я – не для молоді. Адже саме у грудні молодь збирається майже щодня. З останнім місяцем року пов’язано чи не найбільше з народних свят – день Андрія, за ім’ям християнського святого Андрія Первозданного, що випадає на 13 грудня. З цим днем пов’язана значна кількість різноманітних звичаїв, обрядів і повір’їв, а також угадування майбутньої долі, ворожіння, ритуальне кусання калити. Від нього віє чарівною язичницькою стихією.

(До хати по 2 заходять дівчата).

1-а дівчина.

Дівчата, не роздягайтеся, побіжімо до криниці по воду. Принесемо її в роті і замісімо тісто на балабушки. Хлопці, звичайно, не даватимуть занести воду, будуть смішити, та ви на них не звертайте уваги...

(Дівчати вибігають, з’являються хлопці і ховаються в кутку).

1-й хлопець.

Дівчата повертаються, зустрінемо їх!

(Кидаються навперейми).

2-а дівчина.

Чого причепились?! Не смішіть, не заважайте, йдіть геть!

2-й хлопець.

Макітру вареників на стіл – підемо!

1-а дівчина.

Та вже будуть вам вареники – їжте, хоч лусніть, тільки воду дайте донести!

3-й хлопець.

Ну що є! Вважайте що ви нас умовили.

(Виходять, а дівчата замішують тісто на балабушки).

2-а дівчина.

Спечемо балабушки, позначимо кожна свою кольоровою ниткою і будемо ворожити.

3-а дівчина.

А як будемо ворожити?

2-а дівчина.

А ти дивись і на вуса мотай!

(Дівчата розстелюють рушник на підлозі і в’яжуть балабушки).

1-хлопець.

А ми з Юрком розібрали пліт у Романа Палія! Жодного кілка вранці не знайде. Це йому за те, що не пускає Галю на вулицю.

2-хлопець.

А ми з Степаном ворота Івана Пісного кинули в річку.

3-хлопець.

Я бачив, як хлопці з того кутка викотили на дах воза і регочуть усі.

4-хлопець.

А ми з Миколою моєму сусідові розкидали стіг сіна по городу, аж до вулиці посипали доріжку! Ото роботи завтра буде, а як він буде лаятись!

5-хлопець.

Та що там сіно! Мій батько розповідав, що, коли він парубкував, то клуню з хлопцями розібрав до ранку моєму дідові, – за те що не позволяв своїй дочці, тепер уже моїй мамі, зустрічатись із ним.

1-хлопець.

Побешкетували ми добряче, – пора й додому. Завтра не спізнюйтесь на вечорниці, будемо калиту кусати.

(Виходять).

Ведучий.

На Андрія жінки не пекли хліба, не шили, не пряли. Тільки дівчата вранці випікали обрядовий корж із діркою в середині – калиту.

Тільки місили по черзі. Калита випікалась солодкою, з медом, і запікали її у печі так, щоб в середині було трудно – на сухар.

(Гра “Калита”).

2-а дівчина.

Тепер треба впустити до хати голодного пса. Балабушок багато, всіх їх пес не з’їсть ... Але знайте, – чию з’їсть першою, та дівка першою і заміж вийде.

3-а дівчина.

А чию не з’їсть?

2-а дівчина.

То та ще посидить дівкою річ чи два... гірше тому, чию балабушки собака надкусить і покине...

Ту дівчину парубок зрадить.

1-а дівчина.

Давайте ще поворожимо на півня і дізнаємось, хто буде чоловік.

3-а дівчина.

А як на півня ворожать?

1-а дівчина.

О 12 – год. ночі ми посопемо долівку пшеницею, поставимо в мисочку води і люстерко. Впустимо до хати півня. Якщо півень спочатку нап’ється води – чоловік п’яниця буде, почне дивитись у дзеркало – гультяєм і ледарем буде, клюне пшениці – буде господарем.

4-а дівчина.

А поки що біжімо на вулицю, дізнаємось, як буде зватись чоловік.

3-а дівчина.

А як це робиться?

4-а дівчина.

Зустрінеш чоловіка чи парубка, – спитай, як його звати, – таке ім’я у судженого.

(Дівчата вибігають на вулицю, повертаються).

1-а дівчина.

Мого зватимуть Данилом!

2-а дівчина.

А мого – Іваном!

3-а дівчина.

Богданом!

4-а дівчина.

Ярославом!

5-а дівчина.

Михайлом!

2-а дівчина.

Сьогодні ворожать цілісінький вечір. Вдома лягайте на нове місце, під ліжком ставте тарілку з водою, будуйте з трісочок місточок і загадуйте сон. Хто переведе тебе через місточок – той і буде судженим.

1-а дівчина.

Йдучи додому, поворожимо на 9-го кілка.

3-а дівчина.

А як це робиться?

1-а дівчина.

Підходиш до тину і починаєш рахувати кілки. До 9-го кілка добре придивися. Який кілок – такий і суджений: кривий – старий, рівний – молодий, з корою – багатий, без кори – бідний.

2-а дівчина.

Ми тут ворожимо, а хлопці в цей час бешкетують. І їм люди вибачають, бо самі колись молодими були.

3-а дівчина.

Знімайте калиту. Розділімо її поміж собою і з’їмо, а вже після цього сядемо за стіл. Дівчата наварили вареників з капустою, напекли пампушок.

(Все виставляється на стіл, грає музика).

2-а дівчина.

Дівчата, йдучи додому, будьте обережні! Ті хлопці, яких ми не запросили калиту кусати, заплутають нитками дорогу. А можуть вискочити зненацька і крикнути :”Пугу, пугу, козак з Лугу!”.


(Дівчата співають).

Ой, била мене мати

Березовим прутом,

Щоб я не стояла

І з тим баламутом.

А я собі стояла,

Аж кури запіли,

На двері воду лляла,

Щоб не скрипіли.

На двері лляла,

На пальцях ходила,

Щоб мати не почула,

Мене не сварила!

Ой як даремно мамо,

Що ти така сердита:

Коли була такою, –

Також була бита.

(Дівчата виходять)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32786. Изучение законов колебания математического и физического маятников 251.5 KB
  Определить положение центра масс физического маятника. Отклонение маятника от положения равновесия будем характеризовать углом образованным нитью с вертикалью рис. При отклонении маятника от положения равновесия возникает вращательный момент силы тяжести равный по модулю произведению силы mg на её плечо = l sin : M = mgl sin где m масса; l длина маятника. 1 Напишем для маятника уравнение динамики вращательного движения обозначив угловое...
32787. Происхождение, сущность и социальные функции науки 15.93 KB
  Наука – исторически сложившаяся форма духовнопрактического освоения мира направленная на познание и преобразование объективной действительности. Понятие наука имеет несколько аспектов: 1 система знаний 2 их духовное производство 3 практическая деятельность на их основе4 социальный институт. Этот аспект подчеркивает социальную сущность науки: наука как социальный институт представляет собой систему взаимосвязей между научными коллективами организациями членами научных сообществ а также систему норм и ценностей. Наука прошла...
32788. Особенности научного познания 14.79 KB
  Особенности научного познания. Цель научного познания – открытие объективных законов природы общества мышления постижение сущности изучаемых явлений. Объективность – адекватное отражение действительности не зависящее от субъекта познания. Наличие методологии познания.
32789. Уровни и методы научного познания 14.54 KB
  Уровни и методы научного познания. В научном познании используются разнообразные методы. Метод греч. Учение о методах – методология ее предметом является обоснование методов исследование их эффективности особенностей применения в различных областях знания.
32790. Диалектика, её исторические формы. Диалектика и метафизика 15.42 KB
  Диалектика и метафизика. диалектика – это учение о всеобщих связях и закономерностях развития природы общества и мышления а также основанный на этом учении метод познания. Диалектика как теория и метод познания в своем историческом развитии прошла несколько этапов. Наивная или стихийная диалектика античности.
32791. Общее понятие о философии. Исторические основания возникновения философии. Дофилософские мировоззренческие системы и их роль в формировании философии 15.71 KB
  Философия зародилась около 25 тыс. Термин философия был введен Пифагором и дословно означал любовь к мудрости phileo – любовь sophi – мудрость. Философия все больше превращалась в обобщенную систему знаний о мире задачей которой являлось дать ответы на наиболее общие глубинные вопросы о природе обществе человеке. Философия – это форма духовной деятельности человека форма общественного сознания направленная на осмысление коренных мировоззренческих вопросов.
32792. Спецефика филосовского знания. Соотношение философии и частных наук. Взаимосвязь философии и медецины 15.26 KB
  Соотношение философии и частных наук. Взаимосвязь философии и медецины. С выделением отдельных наук в самостоятельные области знаний возникает вопрос о соотношении философии и частных наук под частными науками понимаются те которые изучают отдельные области реальности. Роль философии представители данного направления сводят к логическому анализу научного языка; 3антисциентизм ограничивает роль науки решением узко практических задач.
32793. Основной вопрос философии и его 2 стороны. Исторические формы материализма и идеализма 16.65 KB
  Основной вопрос философии и его 2 стороны. Центральная мировоззренческая проблема – об отношении человека к миру – конкретизируется в философии как вопрос об отношении мышления к бытию об отношении идеального и материального. Этот вопрос является основным вопросом философии т. Крупнейший представитель немецкой классической философии И.
32794. Исторические этапы развития мировой филосовской мысли. Основные филосовские принципы и исторические типы филосовствования 14.95 KB
  В истории философской мысли также выделяются основные типы философствования философского анализа. В античности созерцательный тип философствования проявился в натурфилософии философии природы а в Древнем Китае – в принципе недеяния т. 2Умозрительный тип философствования – это способ теоретического постижения действительности основанный на отвлеченных логических построениях не связанных с опытными данными. Ярким примером умозрительного типа философствования являются доказательства существования Бога в учении Ф.