59459

Сценарій: Веселий ярмарок (ознайомлення дітей з традицією ярмаркування українського народу)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

При вході до залу зібрались учасники свята: дітипокупці з кошиками торбинами а також їх рідні і гості запрошені на свято. Дітипокупці підходять невеликими групами до лотків запитують що продавець просить за товар і пропонують свої умови.

Украинкский

2014-05-07

75 KB

15 чел.

Сценарій

Веселий ярмарок (ознайомлення дітей з традицією ярмаркування українського народу)


Мета: Ознайомити дітей з традицією ярмаркування українського народу.

Виховувати риси дбайливого господаря, формувати бережливе ставлення до результатів праці. Навчати дітей змалечку заощаджувати кожну зароблену копійку.

Свято проводиться в класі або просто в залі, оформленому на зразок ярмарку. Попід стінами розміщені яскраво прикрашені лотки із написами: "Картопля", "Капуста", "Морта", "Помідори", "Огірки", "Гарбузи", "Часник". "Цибуля", "Груші", "Яблука", "Лікарські рослини ", "Посуд ", "Гончарні вироби ", "Вишивки " та ін. Відповідний товар, зібраний дітьми  на пришкільних ділянках, виготовлений на уроках трудового навчання та заняттях гуртків, розкладений у кожному лотку. Біля кожного лотка — учень-продавець. У зручному місці —  стільці для тих, хто захоче відпочити.

При вході до залу зібрались учасники свята: діти-покупці з кошиками, торбинами, а також їх рідні і гості, запрошені на свято. Звучить інсценізація за повістю М. Гоголя "Со-рочинський ярмарок " у виконанні В. Данильця і В. Мойсеенка.

Учитель:

Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок прошу гуртом, поодинці,

Чекають на всіх там чудові гостинці!

На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись і є що придбати.

Тут щедрі дарунки і саду, й городу,

Тут пісня і жарти — усім в нагороду.

Тут речі умільців ні з чим незрівнянні,

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Полив'яний посуд — тарелі, горнятка,

Сопілки — хлоп'яткам, намисто — дівчаткам.

Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

Під мелодію української народної пісні "Ой, там, на точку, на базарі" учасники свята заходять до залу, підходять до лотків, розглядають товар, прицінюються. Продавці припрошують купувати і рекламують свій товар.

Продавець картоплі:

Купуйте, купуйте усі бараболю,

Варіте і смажте із сіллю й без солі,

Сто страв господиня з картоплі зготує,

Картопля як хліб — вона всіх нагодує.

Продавець капусти:

Купуйте капусту, вона вітамінна,

І солена в бочці, в салатах відмінна.

У борщику, в супі, в смачних голубцях,

І смажена в маслі, і терта — в млинцях.

Продавець моркви:

Ця морква під сонечком щедрим зростала,

Земелька водою її напувала,

Тому-то й вродила така соковита.

Морквяного соку вам треба попити!

Продавець помідорів:

Беріть помідори, вони — пречудові,

До вашого столу хоч зараз готові!

Продавець огірків:

Огірки вродили рясно,

Урожай зібрали вчасно,

Товстенькі й колючі, немов їжачки,

Аж просяться в бочку, візьми й засоли.

Продавець гарбузів:

Подивіться, люди добрі, на наші гарбузи —

Жовтобокі, величезні, аж у землю вгрузли,

Їжте кашу гарбузову, вживайте насіння, А

найбільший припасіть парубкам на сватання.

Продавець часнику:

Хто гострого хоче — часник хай придбає,

Він всякі мікроби вогнем випікає!

Продавець цибулі:

Погляньте, цибуля яка уродила —

Велика, ріпчаста, ну — справжнєє диво.

Цибулю на зиму собі запасайте,

Тушкуйте, варіть і сирою вживайте.

Продавець груш:

Скуштуйте цю грушу — солодку, духмяну.

У роті, немовби медок, вона тане.

Продавець яблук:

Лоточка із яблуками не обминайте,

Які до смаку вам, такі вибирайте.

Сортів тут багато, усі вони — різні,

Ось яблука ранні, ось — яблука пізні.

Продавець лікарських рослин:

Беріте калину — червоні корали.

Ці кетяги небо і сонце ввібрали.

Напоїть матуся калиновим чаєм —

Недугу ураз як рукою знімає.

Продавець посуду:

Підходьте, сюди, дорогі господині,

Та й виберіть посуд всій вашій родині.

Тут ложки, миски і всілякі горнята,

Мішалки, тертки і качалка пузата.

Продавець гончарних виробів:

Макітру купіть, щоби маку натерти,

Гладущик, щоб пити смачне молоко.

Горщечки, щоб квіти хатні посадити,

Великий горщок, щоб куті наварити.

Продавець вишивок:

Дивуйтесь, купуйте, але не баріться.

Краса-то яка — підійдіть, подивіться!

Яка-то робота, які-то узори!

В цих вишивках — пісня й лани неозорі,

Птахів щебетання, весняні світання,

Квітковий розмай і калини зітхання.

Оця вишиванка пасує дівчатам!                    

А ці сорочки до лиця вам, хлоп'ята!

Для вас готували прекрасні майстрині

Ось ці пояси — і червоні, і сині.

Діти-покупці підходять невеликими групами до лотків, запитують, що продавець просить за товар, і пропонують свої умови. Платнею можуть бути умовні гроші, а також загадки, приказки, скоромовки, цікаві розповіді, вірші, гуморески, танці, пісні в яких йдеться про товар.

Наприклад:

* Цікава розповідь. У столиці Соломонових островів послуги лікарів оплачуються картоплею. Один візит до-хворого — одна картоплина. Але такий рахунок тільки в будні і до настання темряви. Вечірня допомога коштує 5 картоплин. А з суботи до понеділка — 10.

* Народні усмішки.

Зібрав голова колгоспу своїх підлеглих і говорить: "У минулому році ми посадили сто гектарів картоплі — жуки з’їли. Цього року ми посадили сто п'ятдесят гектарів картоплі — жуки з'їли. Так давайте в наступному році посадимо двісті гектарів картоплі — може, ті жуки нарешті подавляться".

— Дядьку Петре! Я обробив картоплю хлорофосом, а через годину пішов дощ. Як ви вважаєте, загинуть жуки чи ні?

— Як тобі сказати, Миколо... Поздихати вони, звичайно, не поздихають... Але того здоров'я, що мали, вже мати не будуть!

* Загадка:

Ген із поля до села

В кухню тіточка прийшла.

На підлозі сіла, хрусь!

Я сама не роздягнусь!

Стали тітку роздягать,

Зняли хусточок із п'ять,

Фартухи, кожух, каптан,

Аж залишився... качан.

Як же зветься тітка тлуста?

Здогадалися?  (Капуста.)

* Їде вояк морквяний

Літературна версія Івана Малковича на мотив народної пісеньки, записаної Оленою Пчілкою.

Їде вояк морквяний,

коник буряковий,

кожушина горіхова,

жупан лопуховий.

Пістолети з качана,

кулі з бараболі,

а шабелька з пастернаку,

а піхви з квасолі.

Їде, їде вояченько,

під ним коник скаче.

Надибали його свині:

— Злізай-но, вояче!

Він вихопив пістолета,

став свиней стріляти, —  

свині кулі похапали,—

нічим воювати!

Він вихопив шабелину,

став свиней рубати,

свині шабельку погризли —

нічим воювати!

Зачинає вояк наш

з коника злізати,

зачинає кулаками

свиней воювати.

Так їх дуцяв, так їх бухав

тими кулаками —

котилося свинське військо

догори ногами!

Отакий-то вояченько —

жупан лопуховий,

кожушина горіхова,

коник буряковий!

* Лідія Повх "Пісенька про груші"

Росла на груші грушка,

Як всі грушки проста.

Та хто б, скажіть, подумав?

Упала на кота!

Кіт — ну нявчать на грушу!

Прийшов у сад дідусь...

Та хто б, скажіть, подумав?

І діда грушка — лусь!

Тоді приходить бабця

їх, бідних, лікувать.

Та хто б, скажіть, подумав?

І бабцю грушка — гать!

Аж тут прибігли діти

Під грушку — й залюбки,—

Ну, хто й, скажіть, подумав? -

Поїли всі грушки!

* Загадка:

Що це Женя сховав у кишеню?

Кругле, наче м'ячик,

Кинеш — а не скаче.                    

На дотик — гладеньке,

На смак — солоденьке? (Яблуко.)

* Народна усмішка:

Якось на уроці вчителька питає Славу:

— Коли ти йдеш по вулиці і бачиш гарний сад, а в ньому багато груш і яблук, що ти думаєш про того господаря?

— Чи має він собаку! — відповідає хлопчик.

* Вірш Анатолія Костецького "Квіткові сни".

Кожній квітці навесні

кольорові сняться сни:

кульбабі сняться жовті,

тюльпанові — червоні,

і дуже-дуже голубі

дзвіночку лісовому.

Бузку бузкові сняться сни,

волошці — волошкові,

ромашці — срібні від роси,

фіалці — фіалкові.

* Пісня І. Складаного "Ой, там, на веселім базарі" (на мелодію української народної пісні "Ой, там, на точку, на базарі").

Ой, там, на веселім на базарі,

Лежибоку молодого продавали.

Стали думать і гадать,

Що за нього можна дать,                          Двічі

можна дать.

Ой, радились ми, говорили

Та й на тому усі разом порішили:

Лежибоку не продать,

Бо не хочуть купувать, купувать.

Ой, там, на веселім на базарі,

Нечупарика малого продавали.

Стали думать і гадать,

Що за нього можна дать, дать.   Двічі

Ой, радились, говорили

Та й на тому усі разом порішили:

Нечупару не продать,

Бо не хочуть купувать, купувать.                 Двічі

* Вірш Степана Руданського "Добре торгувалось"

Чи в Києві, чи в Полтаві,

Чи в самій столиці

З мазницею чумак ходить

Помежи крамниці:

І в крамницях, куди глянеш,

Сріблом-злотом сяє,

А йому-то і байдуже:

Він дьогтю питає!

Реготять купці дурнії,

А він тільки сплюне

Та й до другої крамниці,

Багатшої, суне.

В найбагатшій крамниці

Два купці сиділо,

1 туди чумак заходить

З мазницею сміло:

"Добрий день вам, добрі люди!"

Та й зачав питати,

Чи нема у них, принаймні,

Дьогтю де продати.

"Нєту, нєту!" — купці кажуть

Та й, шельми, сміються:

"Здесь не дьоготь — только дурні

Адні продаються!"

"То нівроку ж, — чумак каже, —

Добре торгувалось,

Що й но два вас таких гарних

На продаж осталось".

Ідучи з покупцями від лотка до лотка, вчитель-ведучий скеровує торги так, що вони супроводжуються номерами художньої самодіяльності.

Звучить весела українська музика. На бутафорному возі, "завантаженому овочами" (діти в костюмах овочів), на ярмарок їде Явтух. Відбувається діалог .між: дітьми-покупцями і Явтухом (як в українській народній пісні "Да куди їдеш, Явтуше").

Діти:         Да куди їдеш, Явтуше?

Да куди їдеш, наш друже?

Явтух:  Не скажу!

Діти:          Да коли ж твоя та добрая ласка,

То й скажеш!

Явтух:  На базар!

Діти:         Ой, що везеш, Явтуше?

Ой, що везеш, наш друже?

Явтух:  Не скажу!

Діти:           Да коли твоя та добрая ласка,

То й скажеш!

Явтух:  Груші!

Діти:           Ой, дай же нам, Явтуше!  

Ой, дай же нам, наш друже!

Явтух:  Не дам!

Діти:           Да коли твоя та добрая ласка,

То й даси!

Явтух:  Візьміть ось гниленьку!

Учитель:  А що ще є на твоєму возі, Явтуше?

Явтух:  Не скажу, а як діти відгадають — покажу.

Явтух загадує дітям загадки про овочі.

  •  Стоїть пані чепуриста, бо вдягла сорочок триста. (Капуста.)
  •   Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква.)
  •  Товстий Гнат

При землі не впізнають,

А як вирвеш, борщик звариш,

Тоді й похвалиш. (Буряк.)

  •  Без рук, без ніг, а виліз на пліт. (Гарбуз.)
  •  Сидить Марушка в семи кожушках,

Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля.)

  •  На городі молода пишні коси розпліта,

У Зелені хустинки золоті хова зернинки. (Кукурудза.)

Явтух: Молодці, діти! Всі загадки відгадали! То ж дивіться, що я везу на базар продавати.

Діти -(в костюмах овочів).

Ми — з гарбузової родини,

А виростаєм — для людини!

За те нас люблять і шанують,

Що різні страви з нас готують!

Який салат без огірка?

А що за борщ без буряка?

Чи то без моркви? Без капусти?

Без нас в каструлі буде пусто!

Це правда, хлопчики й дівчатка,

Миє — і всі живуть в достатку!

Діти в костюмах овочів виконують танок під мелодію української народної пісні "Ой ти, гарний Семене"

Учитель: Погляньте, діти, хто ще завітав на наш веселий ярмарок. Поважно ступаючи, входить Омелько в солом'яному брилі, аза ним всі члени родини. Діти: Та це ж Омелько зі своєю сімейкою!

Учень:          У нашого Омелечка

Невелика сімеєчка:

Тільки він та вона,

Та старий, та стара,

Та Іван та Степан,

Та Василь, та Панас,

Та той хлопець, що в нас,

Та дві дівки косаті,

Та два парубки вусаті,

Та дві Христі в намисті,

Та дві ляльки в колисці.

Он як!

Омелько:     Так, у мене, Омелька,

Чималенька сімейка!

Усі хочуть їсти-пити,

Треба посуд їм купити.

Омельчиха: Купити кожному по мисці:

Великому — велику,

Меншиму - меншу

Малому — маленьку,

Найменшому — найменшу.

Бабуся:         А що ж миска без ложки?

Дідусь:          Доведеться купити й ложки.

Великому — велику,

Меншому — меншу,

Малому — маленьку,

Найменшому — найменшу.

Омельчиха: Та ще треба купити діткам

Сорочки та спіднички,

Чобітки і рукавички,

Звичайнісінькі шнурки,

Стрічечки і пояски.

Омелько:      Ой, доведеться!

Діти:             А гостинці?

Омелько:      Будуть вам і гостинці, якщо покажете, як ви вмієте співати,

танцювати.

Дівчата з Омелькоаої сім "і співають українську народну пісню "Ой я, молода".

Ой я, молода,                                       А я, молода,                               

На базар ходила,                                 Окуня купила.                           

На базар, на базар,         двічі             Окуня, окуня,                            

На базар ходила я.                               Окуня купила я.            двічі

Хлопці з Омельковоїродини танцюють український гопак.                                     

Омелько: Гарні діти! Порадували тата і гостинці заробили. Ходімо купувати.

Все купивши, Омелькова родина виконує, пританцьовуючи, українську народну пісню "Як пішли ми на базар ".  

Як пішли ми на базар

Ложки купувати,

Ложки мої, ложки

Ходять коло хати.                двічі

Як пішли ми на базар

Миски купувати,

Миски мої, миски                 Двічі

Ходять коло хати.

Під веселу мелодію до залу заходять двоє дітей в костюмах білого і сірого гусей. Вони купують дитячу гармошку, а за покупку платять українською народною піснею "Веселі гуси ".

В нашої бабусі

Ой веселі гуси:

Один сірий,

Другий білий,                   

Ой веселі гуси.                 Двічі

Витягнули шиї

І шиплять, як змії:

Один сірий,

Другий білий,                   

І шиплять, як змії.      Двічі        

Мили гуси лапки

Десь біля канавки:

Один сірий,

Другий білий,

Десь біля канавки. Двічі

До залу, захекавшись, входить бабуся з лозиною в руках, а гуси, побачивши її, ховаються за лоточок.

Бабуся: Ой, лишенько мені! Десь пропали мої гуси! Діти, а чи не бачили ви їх? Може, вони до вас на ярмарок забрели? Діти: А які вони, бабусю? Бабуся: Сіренький і біленький!

Діти: Бачили, бачили! Ось вони за лоточком сховалися!

Діти продовжують співати пісеньку гусей.

Вийшли, вийшли гуси,

Кланялись бабусі:

Один сірий,

Другий білий           Двічі      

Кланялись бабусі!         

Бабуся: А чого це ви, мої любі, аж на ярмарок забрели? Гусочка:

Гусачок купив гармошку,

Унизу дірява трошки!

Гусачок (грає на гармошці).

Ну вона ж і грати вміла,

Як старий гусак, шипіла.

Бабуся, заспокоївшись, що знайшла своїх улюблених гусей, з цікавістю оглядається на всі боки.

Бабуся: Ой, яке чудо! Та я ніби в дитинство повернулася і потрапила на справжнісінький український ярмарок!

Учитель: Ні-ні, бабусю, це ви потрапили на шкільний веселий ярмарок, а ми, готуючись до його проведення, хотіли хоч частково відродити традицію українського ярмаркування. Розкажіть нам, будь ласка, як ви колись ярмаркували.

Бабуся: Ярмарок, діти мої, для українського селянина завжди був очікуваною і бажаною подією. Як правило, великі ярмарки відбувалися в кінці літа і восени. Зібравши врожай хліба, овочів, фруктів, господар бачив, що з цього достатку можна продати, щоб прикупити щось з одежі, хатнього начиння, або поміняти товар на товар.

Ще за кілька днів господарі з синами змащували колеса возів, вистеляли їх сіном та домотканими килимами, складали товар, що мали везти на продаж.

Господині з дочками готували святковий одяг, щоб самим показатись і на інших подивитись, а, як поталанить, то й жениха знайти.

Коли наставав ярмарковий день, то шлях, що тягнувся до містечка, кипів народом, який поспішав з усіх навколишніх та далеких сіл і хуторів. Зранку, ще до сходу сонця, тягайся довжелезні валки чумаків із сіллю та рибою, їхали вози з гончарними виробами, мішками із зерном, прядивом, полотном та всякою хатньою поклажею. А поміж усім цим люди гнали худобу на продаж та несли на плечах і в руках навантажені кошики, коробки, мішки. І весь цей довгий шлях, ярмарковий майдан, тісні вулички містечка, що були наповнені величезною кількістю люду, ніби перетворювались в одне величезне чудище, що ворушилося, кричало, гоготало, гриміло, мукало, мекало, ревло, кукурікало, мінялося великою кількістю різноманітного і строкатого товару. Аж голова наморочилась, не розуміючи, куди вдатися. А скільки там було гумору, жартів, співу, танців, змагань, різноманітних витівок... Майже так, як на вашому веселому ярмарку.

Учитель:     На доброму ярмарку ми побували,

Одні продавали — інші купували,

Співали, сміялись та ще й жартували,

Та про предків наших славних з шаною згадали.

Усі учасники виходять із залу, співаючи останній куплет пісні "Ой, там, на веселім базарі".


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36416. Типовые способы настройки контуров в системах подчиненного регулирования 17.06 KB
  Типовые способы настройки контуров в системах подчиненного регулирования. Оптимизация контура выбор такого закона регулирования и параметров этого закона который в наибольшей степени соответствует требованиям статическим и динамическим характеристикам контура регулирования. Определение вида звена регулирования П И ПИ который обеспечивает наилучшие статические и динамические характеристики. Определение параметров регулирования постоянной времени коэффициента усиления и т.
36417. Критерий абсолютной устойчивости В.М.Попова 56.49 KB
  Критерий Попова в геометрическом варианте: для абсолютной устойчивости состояния равновесия НСАУ с устойчивой линейчатого и нелинейчатого характеристика которой лежит в секторе 0к достаточно чтобы модифицированный годограф Попова целиком лежал справа от прямой проходящей через точку 1 к j0с произвольным угловым коэффициентом 1 х. Обобщенный критерий Попова на случай нейтральной или неустойчивой линейной части: в этом случае корень характеристического уравнения линейной части имеет либо = 0 корень либо хотя бы 1 полис расположенный в...
36418. Физическая природа постоянных времени и времени запаздывания в моделях технологических объектов. Одноемкостные и многоемкостные объекты 12.92 KB
  Физическая природа постоянных времени и времени запаздывания в моделях технологических объектов. Физическая природа постоянных времени электрическая индукция емкость; лампочка идеальная нагрузка постоянная времени и временя запаздывания приближенно равны нулю и механическая: масса и момент инерции. Постоянная времени связана с теплоемкостью и с теплообменом. природа времени запаздывания транспортная транспортер.
36419. Приведите классификацию и поясните сущность методов технической линеаризации 38.16 KB
  На выходе звена эта составляющая отфильтровывается низко частотной линейной частью системы.3 если А→∞ z0 x0 становится линейной во всем диапазоне изменения х. Для нелинейности типа зоны нечувствительности наложение на входной сигнал хn последованности импульсов прямоугольной формы с амплитудой А=n делает для постоянной составляющей х0 нелинейную характеристику линейной на участке шириной n12 посл. Она становится линейной уже при А=а.
36420. Электропривод и его место в структуре АСУТП 12.7 KB
  способы обеспечивают контроль за текущим состоянием объекта эффективные алгоритмы управления точные математические модели объектов быстродействие современных средств обработки информации позволяет быстро рассчитать величины управляющих воздействий и выдать их на объект. В настоящее время все больше для управления ЭП используют УВМ и микропроцессоры. При этом функции управления ЭП принимают на себя ВУ АСУТП обычно это МП или микроЭВМ связанные с ЭВМ более высокого уровня. При этом схема управления ЭП содержит только усилительные узлы и...
36421. Символьные вычисления в MatLab 357.5 KB
  Исследование скорости роста символьной функции описывающей некоторые параметры модели объекта анимированная визуализация полученной характеристики. здесь f1 имя функции х имя переменной вводится как строка в апострофах по которой производится дифференцирование n порядок производной. здесь f1_new имя функции х имя переменной вводится как строка по которой производится интегрирование. Здесь f1 имя функции переменной n порядок остаточного члена x имя переменной вводится как строка в апострофах по...
36422. Математические модели геометрического проектирования 312.5 KB
  Для автоматизации процесса построения Rфункции плоского геометрического объекта в виде точечного множества с шагом h можно предложить следующий алгоритм точки принадлежащие объекту отобразить в виде красных точек: А. Тогда по свойству Rфункции имеем Значит в точке с координатами xy рисуем красную точку если Pxy=0. Пример построения поверхности 0уровня Ффункции двух прямоугольников нахождение геометрического места точек касания объектов S1 и S2 1. Тогда поверхность 0уровня Ффункции двух прямоугольников задается четырьмя...
36423. Компьютерное моделирование процессов финансового рынка 292.5 KB
  При нажатии на кнопку Запрос Request вы получите котировки для совершения сделки: Кнопки Купить Buy и Продать Sell стали активными. По правой котировке можно купить Buy а по левой котировке продать Sell. Если в течение этого промежутка времени не было принято решение о сделки то кнопки Купить Buy и Продать Sell снова станут неактивными. Это говорит о том что вы или пытаетесь выставить ордер слишком близко к текущей цене ближе чем величина спрэда по данному инструменту либо неверно выбрали тип ордера Buy Limit Buy Stop...
36424. Компьютерное моделирование физических процессов 161.5 KB
  При этом судьба каждой частицы разыгрывается с помощью случайного выбора а полученные для множества частиц результаты подвергаются статистической обработке. Метод применяется например при проектировании ядерных реакторов детекторов частиц на ускорителях и обработке получаемых результатов а также во многих других случаях скажем при исследовании распространения мутаций в среде живых организмов. Мы будем изучать естественно очень простой вариант задачи прохождение пучка тяжелых частиц через слой газа состоящего из легких...