59462

Cценарій: Усний журнал “Народні символи України”

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Частину журналу який висвітлює яке-небудь одне питання умовно прийнято називати сторінкою журналу. Щоб викликати інтерес до журналу можна зробити його своєрідний макет із твердого паперу відповідно оформивши його обкладинку і кожну сторінку.

Украинкский

2014-05-07

66 KB

7 чел.

Cценарій

Усний журнал “Народні символи України”


Усний журнал

Усний журнал – своєрідна форма, робота по моральному вихованню, яка дозволяє яскраво, емоційно до нести до вихованців важливу інформацію з галузі політики, науки, техніки, літератури, мистецтва, спорту...

Особливість цієї форми роботи в тому, що проводиться вона безпосередньо самими учнями.

Частину журналу, який висвітлює яке-небудь одне питання, умовно прийнято називати “сторінкою” журналу. Загальний обсяг його – 3-5 “сторінок”.

Кожна “сторінка” являє собою коротке усне повідомлення учнів, яке, в залежності від змісту, може бути проілюстроване експонатами, діафільмами, короткими фільмами, записами на магнітну стрічку.

“Сторінки” розміщують по ступеню їх значущості: перша висвітлює найбільш важливе питання, інші конкретизують його або висвітлюють якісь інші самостійні питання.

Щоб викликати інтерес до журналу, можна зробити його своєрідний макет із твердого паперу, відповідно оформивши його обкладинку і кожну сторінку.

Усний журнал може мати тематичний або оглядний характер. Тематичні усні журнали можуть присвячуватись життю і діяльності громадських діячів, творчості письменників, композиторів, вчених, яким-небудь визначеним подіям.

На окремих сторінках усного журналу може бути представлена творчість самих учнів: зачитування власних віршів, виконання пісень, замальовки, карикатури та інше.

Для підготовки і проведення усного журналу необхідно створити “редакцію” (редколегію) в складі 5-6 чоловік. Очолює її відповідальний редактор журналу. В обов’язки редколегії входить: визначення тематики усного журналу, називання його сторінок, складання плану і програми випуску чергового номеру; підбір основного і ілюстративно-художнього матеріалу для сторінок журналу; називання ведучих кожної сторінки і художників-оформителів журналу. Необхідно чітко визначити термін випуску журналу (підготовка зазвичай займає 2-3 тижні), місце його проведення.

Відкривають і проводять журнал учні (ведучі). Ведучі повідомляють назви сторінок і пояснюють їх, використовуючи для цього афоризми, виразні віршовані рядки. Так, до сторінки журналу “Рушники, рушники – то матусі моєї роки” краще за все підходять рядки А. Малишка:

Рідна мати моя,

Ти ночей не доспала,

Ти водила мене

У поля край села.

І в дорогу далеку

Ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний

На щастя на долю дала.

Проводячи журнал потрібно в темпі, відводячи на кожну сторінку 10-20 хвилин, на ввесь журнал не більше години.

Після проведення журналу корисно разом з учнями проаналізувати успіхи і недоліки в його підготовці і проведенні. Усний журнал корисно показувати іншим класам, батькам.

Варіантів оформлення усного журналу багато. Так, в одних випадках сторінки журналу збирають як би в перепліт зовнішньо являють собою форму журналу. На кожній сторінці чітко великим шрифтом написана її назва. І ведучий, відкриваючи ту чи іншу сторінку, ніби пере листує журнал.

В других випадках на сцені встановлюється рухлива на осі вітрина із відповідного по програмі числа сторінок, і ведучий, повертаючи вітрину, виходить як би із-за сторінок, відкриваючи їх зміст.

Третій варіант оформлення: позаду сцені вивішують широку стрічку з назвою журналу, нижче приклеюють назву місяця і номер випуску.

Ось ще один варіант. Чергову сторінку, проходячи через сцену із куліси в кулісу, несе учень. Ці сторінки можуть бути у вигляді листка або щитка, на якому написаний номер сторінки і її назва.

Журнал можна побудувати так. Після відкриття занавіси на сцену один за другим виходять учні з щитками-сторінками в руках. У направляючого щит з надписом “Сьогодні в номері”. Дійшовши до рампи учні зупиняються. Направляючий голосно говорить: “Усний журнал – “Народні символи України”, випуск перший” і іде за куліси. Учень, який несе сторінку, повідомляє про те, що побачать і почують глядачі в журналі, і теж іде. Після чого ведучий запрошує на сцену першого виступаючого і надає йому слово. Так представляють всі сторінки. В кінці журналу учні з своїми сторінками виходять на сцену і говорять: “Наш випуск закінчений. Наступний номер усного журналу вийде через місяць. Все що ви хотіли б побачити, повідомте редакції усного журналу в своїх листах у вигляді пропозицій, побажань”.

Проведення усного журналу потребує організаторських умінь з сторони класного керівника. Він повинен викликати в учнів інтерес до цієї роботи, бажання підготувати і провести журнал. Особливо велика допомога з сторони класного керівника необхідна на початку. Учням слід допомогти підібрати редакційну колегію, назву, емблему, девіз, обгортку журналу, дати пораду, як краще відібрати, розподілити і подати зібраний матеріал, яких гостей і як запросити. Характер допомоги класного керівника змінюється по мірі того, як учні оволодівають методикою проведення усного журналу: вона більше відноситься до визначення його змісту, ніж до техніки проведення. Робота учнів стає більш самостійною.

Щоб розширити актив учасників усного журналу, склад редколегії можна поновлювати, створювати змінні редколегії. Можна підібрати постійних консультантів усного журналу з числа викладачів різних предметів.

Удачі і недоліки кожного номеру усного журналу слід обговорювати з учнями, підтримуючи в них прагнення до творчості, проявлення ініціативи і активності.


Народні символи України

(усний журнал)

Мета. Виховувати любов і повагу до рідного краю.

(Клас оформлено в українському стилі. На стінах, рушники. На столі хліб, букет з барвінку, колосся, вербові гілки; миска з писанками. Сторінки журналу готують учні групами, кожна — свою).

Ведуча. Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.

Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбність.

Поговоримо про них на сторінках нашого журналу. .Наші народні символи оповиті легендами, оспівані в піснях, тому ілюстраціями до сторінок журналу будуть старовинні легенди, народні пісні, вірші.

Перша сторінка. «Хліб — усьому голова».

Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій пошані в народі. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у борошні, й, нарешті, на столі. Якби в нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний колосок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що це наш хліб.

«Як вродить жито, то будемо жити», — говорить народне прислів'я. Хліб з людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання. На знак згоди дівчина подає хліб на весіллі, хлібом мати благословляє до вінця і зустрічає молоде подружжя.

В Україні з хлібом-сіллю зустрічають на вишитому рушнику найпочесніших гостей. Він — ознака гостинності українського народу.

З хлібом у нас зустрічають гостей,

Хліб на весіллях цвіте в короваї,

І кращих немає на світі вістей,

Ніж — хліб уродився на славу.

Щирим словом, хлібом та сіллю

Ми братів-гостей зустрічаєм,

Хлібом — новосілля й весілля,

І свято дружби-згоди квітчаєм.

  1.  Виконання пісень про хліб.
  2.  Інсценізація казки «Ледар і трудівник».

Нащо тримаєш хліб в руках? Дай мені, — просить
Ледар.

Я б тобі дав, — відповідає Трудівник, — але він ду
же дорогий для мене. Щоб його дістати, треба раніш ви
орати землю.

Тоді вже можна хліб їсти?

Ні, треба дочекатися літа, поки з зерна виросте злак.

Тоді можна їсти?

Ні, треба зерно змолотити, а потім спекти хліб.

Тоді вже їсти?

Так. Тільки ледачому не дадуть.

3. Прислів'я.

Хліб — усьому голова.

Сила — від хліба, хліб — від землі.

Хліб — батько, вода — мати.

•Якщо хліб та вода, не страшна нам зима.


Друга сторінка. «Недалеко червоне яєчко».

З давніх-давен люди святкують Великдень — Паску. На Паску дорослі розписують та фарбують яєчка, дарують їх дітям, примовляючи «Христос Воскрес». Діти відповідають: «Воістину Воскрес».

З глибини віків від пращурів нам у спадщину дісталась дивовижна писанка. Це диво-витвір рук людських, народжений не з дерева, не з металу, а із звичайного яйця, і який представляє собою живописну мініатюру. Напередодні Великодня в Україні був звичай розписувати яйця і роздарювати їх з добрими намірами друзям, знайомим. Писанка — символ життя. У слов'ян яйце, як і дерево, було ще символом пробудження та оновлення світу, символом перемоги життя над смертю.

  1.  Розповідь казки «Казочка про писанку».
  2.  Розповідь легенди «Легенда про крашанку».
  3.  Вірш.

«ЯК НАШІ БАБУНІ»

На Великдень я прокинуся раненько,

Певно, ще раніш від пташечки на клуні —

Так колись ранесенько вставали

Наші всі бабуні й прабабуні.

З татом, з мамою до церкви я поїду,

Не залишимо й маленької Лідуні,

Хай вона «Христос Воскрес» співати вчиться,

Як співали ще бабуні й прабабуні.

На Великдень принесемо посвятити

Круглу пасочку і писанки-красуні.

Так колись давним-давно робили

Наші всі бабуні й прабабуні.

А потому, ще й гаївку заспіваїм —

Коло церкви ми дівчатка гожі.

Як колись співали на Великдень

Наші всі бабуні й прабабуні.

Третя сторінка. «Рушники, рушники — то матусі моєї роки».

Український рушник! Хто з вас не бачив його? Він пройшов крізь віки і зараз символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. Рушник передавали як оберіг з роду в рід, з покоління в покоління. А який він гарний! Його можна порівняти з піснею. Без рушника, як і без пісні, не обходилось жодне сімейне свято. Найбільше обрядових сюжетів пов'язано з рушником.

Рушники — це обереги від усього злого, що може зайти в дім. «Хай стелиться вам доля рушниками» — бажали людям щастя.

1. Моя бабуся гарно вишиває,

Цвітуть на полотні троянди й виноград,

Розмай калиновий там грає,

І дивні птахи щебетять.

Навік з'єдналось чорне і червоне —

Мойого краю гордість і краса.

Душа народу — малинові дзвони,

Його веселка і його сльоза.

2. Вірш.

«РУШНИК»

Рушникове обличчя веселе

Обпліта коровай на столі,

Закликає гостей до оселі,

Випромінює щедрість землі.

Рушничок на столі — давній звичай,

Ним шлюбують дітей матері,

Він додому із далечі кличе,

Де в калині живуть солов'ї.

Він простелений тим, в кого серце

Не черствіє й дарує тепло.

Хай цей символ сусідиться вічно,

В нашій хаті на мир, на добро.

3. Вірш.

«РУШНИЧОК»

Дощ пройшов з грозою,

Вмите сонце сяє,

В небі над рікою

Рушничок спустився,

Прямо в нашу річку

Потім простелився.

В лузі, ніби стрічка,

Впала на калину

Хмарка сивувата,

Я біжу в долину

Рушничок шукати.

4. Виконується «Пісня про рушник».

Четверта сторінка. «Пісня — душа народу».

Ведуча. Яке це диво — українська народна пісня! Кого тільки не полонила її вічна краса. Українська пісня — то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість чи смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу й натхнення. Любов до рідного краю, мови починається з колисаночки. В ній — материнська ласка і любов, світ добра, краси, справедливості.

Тут мамина пісня лунає і нині,

її підхопили поля і гаї,

її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов'ї.

І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

Минають віки, змінюються покоління, а народні пісні залишаються. Вони володіють чудовою здатністю полонити людське серце, допомагати в праці, оспівувати з радістю відпочинок, тамувати душевний біль. Земля наша українська така співуча, що не тільки кожне село, а й вулиця мала свої пісні.

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут кожна травинка і кожна билинка,

Вигойдують мрії на теплих вітрах,

Під вікнами мальви, в саду материнка,

Оспівані щедро в піснях.

1. «Легенда про пісню» (розповідь легенди).

2. Коли пісні мойого краю

Пливуть у рідних голосах,

Мені здається, що збираю

Цілющі трави я в лугах.

В піснях і труд, і день народу,

І за народ пролита кров.

В піснях — дівоча світла туга

І вільний помах косаря,

В них юність виникає друга,

Висока світиться зоря.

3. Виконуються українські народні пісні.

  1.  «Ой у полі криниченька».
  2.  «Чом ти не прийшов».
  3.  «Два дубки».
  4.  «Ой під вишнею, під черешнею» та ін.

П'ята сторінка. «При долині кущ калини».

Калина — найулюбленіша в Україні рослина. Про походження куща калини розповідає народна легенда (розповідь легенди «Легенда про калину»), а також казка «Калинка».

Похилена калина — засмучена дівчина. Щоб вівся рід, калину садили коло хати. Кущ калини біля материнської хати — це не тільки окраса, а й наш духовний символ, наша спадщина.

Говорила мати: «Не забуться, сину,

Як будуєш хату, посади калину.

Білий цвіт калини — радість України,

А вогняні грона — наша кров червона.

Зоряна калина і краса, і врода

Нашої країни — нашого народу».

— Пам'ятаєш, сину, що казала мати:

«Посади калину в себе біля хати».

З калини робили колиски для немовлят, прикрашали світлиці.

На калині мене мати колихала,

Щастя, долі в чистім полі виглядала,

Ой, калинонько червона, нахилися,

Від землі ти сили-соку наберися.

Та літа давно минули-одлунали,

Як мене гілля високе колихало.

Знов калина коло млина розквітає,

Мого рідного синочка забавляє.

Виростай же, мій синочку, мій соколе.

Тобі щастям колоситься рідне поле,

Пролягла тобі на полі путь орлина

І в дорогу проводжає цвіт калини.

* * *

Зацвітай, молода калино,

Серед тихого повесіння.

Чиста хвиля до тебе плине,

Омиває твоє коріння.

Це ж тобі од вітрів ламатись.

Білим цвітом шуміть над світом,

Свіжих сил від землі набратись,

Дивом кетягів пломеніти.

Неподоланому народу,

Солов'їній моїй Україні,

Над камінням, над сиві води

Ти про щастя шуми, калино.

КАЛИНА

Посадіть калину коло школи,

Щоб на цілий білий світ

Усміхнулась щира доля,

Материнський ніжний цвіт.

Посадіть калину на городі,

Щоб розквітнула земля!

Із роси — пречиста врода,

З неба — почерк журавля.

Посадіть калину коло хати,

Щоб на всеньке, на життя,

Став би кожен ранок святом,

Дітям буде вороття.

Посадіть калину в чистім полі,

Хай вона освятить час,

Рід наш дуже любить волю,

Хай же й Воля любить нас!

А щоб цвіт її не стерся,

Не зів'яв у спориші,

Посадіть калину коло серця,

Щоб цвіла вона в душі.

Ведуча. Вдумайтесь в слово «Батьківщина» і вдумайтесь в слова «Що таке Батьківщина?». (Роздуми учнів).

Що таке Батьківщина?

За віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата.

Під вербою криниця,

Серед лугу лелека,

І діброва далека.

І веселка над лісом,

І стрімкий обелісок...

Ким в житті ти не станси І:

Шахтарем, хліборобом,

Зореплавцем хоробрим,

Будівничим, солдатом —

Слід завжди пам'ятати:

Коли любиш ти все це

І приймаєш у серце,

Як готовий щомиті

Від біди боронити

Кожну в лузі травинку,

Кожну в гаї пташинку,

Значить — це Батьківщина

Має доброго сина.

Наша свята земля, рідна оселя, солов'їна мова, невмируща пісня, червона калина і все, про що ми говорили, — є нашою Батьківщиною, яка зветься Україною. Тож любімо, шануймо, бережімо її та будьмо гідними її синами та доньками.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

66926. Чернобыль – наши раненые души... 57.5 KB
  Здравствуйте уважаемые гости ВЕДУЩИЙ 2: Добрый день дорогие ликвидаторы последствий аварии на Чернобыльской атомной электростанции ВЕДУЩИЙ 1: Мы рады приветствовать Вас сегодня 14 декабря в день чествования участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской атомной электростанции.
66927. ВОСПИТАНИЕ ЧЕСТИ 175.96 KB
  В современных условиях школа призвана не столько воспитывать, сколько перевоспитывать подрастающее поколение: ведь ни для кого не секрет, что телевидение воспитывает гораздо сильнее, чем можно было предполагать на заре его возникновения.
66928. Рольова гра «Судимо Чіпку» 60 KB
  Мета: 1) у ході гри визначитись зі ставленням до головного героя роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», оцінивши його вчинки, мотиви поведінки; 2) перевірити знання учнів з правознавства про адміністративну та кримінальну відповідальність; 3) розвивати в учнів аналітичні здібності; уміння грамотно, послідовно висловлювати свої думки...
66929. Поріс чорнобилем Чорнобиль - бідою нашою поріс 72.64 KB
  У ці дні ми привертаємо увагу, як української так і світової громадськості, до страждань людей, які зазнали і продовжують зазнавати дії радіації, а це 3 міл. ІОО тис. наших співвітчизників і жителів інших держав: Білорусії та Росії. Серед них і ті, хто захистив світ від страшної біди ціною свого здоров'я...
66930. Мужність і біль Чорнобиля 55 KB
  Вступне слово вчителя. 26 квітня 2010 року виповнилося 24 роки з дня найстрашнішої за наслідками катастрофи минулого тисячоліття. Чотири букви – ЧАЕС – стали символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації, перетворюючи свої жертви в безпомічних людей.
66931. Дзвони Чорнобиля 54.5 KB
  Коли пара під великим тиском зруйнувала частину паропроводів потік води та пари викликав хімічні реакції з розігрітим графітом та цирконієм унаслідок чого утворилися горючі грози тиск яких був достатнім для підняття кришки реактора.
66932. Чорнобильська балада 57.5 KB
  Мета. Виховувати почуття співчутливості, критичне ставлення до історичних подій. Розвивати почуття гордості за свій народ. Прищеплювати любов до рідного краю. Обладнання. Стіл, накритий вишитим рушником, свічка, живі квіти, фотографії пожежників, магнітофон, фонограми...
66933. На Чорнобиль журавлі летіли 1.91 MB
  Мета заходу: згадати про трагедію віку — вибух на ЧАЕС, поглибити знання студентів про неї, визначити негативний вплив аварії на стан навколишнього середовища та здоров'я населення; розвивати вміння школярів аналізувати та узагальнювати навчальну інформацію, вміння виразно декламувати...
66934. Christmas in the Wood 49 KB
  Dady: Ok.Sit here and listen attentively. It was winter, December. All people were on Christmas Eve. The snow is falling down…. And there were a beautiful fir-tree in the middle of the "wood ". Some more trees are around it..