59466

Європейські держави: минуле і сучасне

Конспект урока

Педагогика и дидактика

А точніше модель європейської цивілізації. Згадайте: Які риси і цінності притаманні цьому типу цивілізації Але Європа зовсім не зразу виробила цю модель. Вони вважали що це були темні страшні віки після загибелі античної цивілізації. Епоха зародження індустріальної цивілізації ХVІ кінець ХVІІІ ст.

Украинкский

2014-05-07

45.5 KB

1 чел.

Сценарій уроку

на тему:

Європейські держави: минуле і сучасне


На цьому уроці Ви дізнаєтесь
:

– який історичний шлях пройшла Європа;

– які європейські цінності витримали перевірку часом;

– який сучасний стан європейського суспільства.

Людство завжди хвилювали питання: “Хто ми?”, “Звідки?”, “Куди ми йдемо?”. І завжди люди порівнювали, де краще жити, які переваги має та чи інша країна, той чи інший шлях розвитку. До того ж історія людства складалася так, що майже завжди одні країни розвивались швидше, інші – більш повільно. Одні країни чи групи країн виходили у світові лідери, а інші залишались аутсайдерами. Потім ситуація змінювалась.

Але приблизно від ХІХ століття беззаперечним лідером світового розвитку стала Європа чи, якщо бути більш точним, Європейсько-північноамериканська цивілізація. У 80-х роках минулого століття навіть заговорили про “кінець історії”, маючи на увазі, що людство вже остаточно виробило оптимальну модель свого існування.

Ця модель базується на приватному підприємництві в економічній сфері і демократичних цінностях та громадянському суспільстві – в суспільно-політичній. Тому в розвинутому світі, за прогнозами прихильників цієї майже революційної ідеї, жодних суттєвих змін вже не буде. А інші частини світу будуть лише поступово “підтягуватись” до згаданої вище моделі.

Завдання. Спробуйте обговорити цю тезу. Як, на Вашу думку, подальший історичний розвиток підтверджує чи спростовує її?

Зверніть увагу: це, по суті своїй, модель європейська. А точніше – модель європейської цивілізації.

Згадайте: Які риси і цінності притаманні цьому типу цивілізації?

Але Європа зовсім не зразу виробила цю модель. Власне, вона вистраждала її і пройшла довгий шлях історичного розвитку.

Спробуємо визначити основні етапи цього розвитку.

І. Поява Європи. Європа як така з’явилася порівняно пізно. Першими власне європейськими державами можна вважати поліси стародавньої Греції (VІІІ–ІV ст. до н.е.). Але вони вже суттєво відрізнялись від могутніх тоді держав Сходу. Головні відмінності полягали у формах політичної організації – більшість з них були демократіями. Це визначало і зовсім інше місце людини – вона розглядалась як індивідуальність, свідомий громадянин.

На подібних цінностях будувалось і суспільство стародавнього Риму. Рим же в останні століття до н.е. і перші століття н.е. завойовує велику частину тодішнього світу, стає імперією, а з ІІІ ст. н.е. перетворюється на християнську державу.

Поміркуйте: Відомий вислів: “Рим завойовував світ тричі – мечем, хрестом і Римським правом”. Спробуйте пояснити цей вираз.

Саме римське завоювання поширило “європейськість”. Багато що з римських досягнень взяли на озброєння тодішні “варварські” племена – далекі предки сучасних європейських народів.

ІІ. Середньовіччя (476-1492 рр.). Сучасні історики не люблять цей термін. В ньому проглядає презирливе, зверхнє ставлення до цієї епохи істориків доби Відродження. Вони вважали, що це були темні, страшні віки після загибелі античної цивілізації. Насправді це була цікава і насичена епоха, в якій відбувалось формування європейських держав. Основи їхніх території, державного устрою, взаємовідносин були закладені саме тоді. Хронологічні рамки цього періоду визначаються падінням західної Римської імперії і “відкриттям” Америки Колумбом – початком великих географічних відкриттів.

Цікаво, що саме в цей період формується і розуміння чи, скоріше, відчуття європейської єдності. Тобі під нею розуміють “християнський світ”. Цей період називають також добою феодалізму.

ІІІ. Епоха зародження індустріальної цивілізації (ХVІ – кінець ХVІІІ ст.). Це період становлення сучасної європейської цивілізації, період, в якому відбуваються надзвичайно важливі процеси в усіх сферах:

В економічній: становлення і розвиток капіталізму, ринкових відносин.

В політичній: формування національних держав.

В духовно-інтелектуальній: реформація і поширення гуманізму.

Разом з тим було чимало і жахливих речей: загарбання інших країн і територій, пограбування і перетворення цих країн на колонії. Дослідники вважають, що саме це дало європейцям первинні капітали для швидкого економічного розвитку.

Європейські держави, змагаючись за панування в Європі, ведуть постійні війни.

Поширення протестантизму теж викликає нескінченні війни католиків з протестантами – як між країнами, так і всередині країн.

І все ж таки основи сучасної цивілізації закладені саме в цей період. Європейці дедалі менше залежать від природи й держави і дедалі більше – від власних сил і можливостей. І саме тоді формуються ключові європейські ідеї про невід’ємні (природні ) права людини, серед яких і право на опір насильству.

Поміркуйте: Відомий американський дослідник В. Мак-Ніл назвав цю епоху початком панування Заходу (яке триває і нині). Як Ви гадаєте, чому?

ІV. Індустріальна епоха (ХІХ – сер. ХХ ст.). Саме в цей період формуються підвалини сучасної цивілізації. Промислова революція докорінно змінила основи людського існування і забезпечила панування Заходу. Протягом ХІХ ст. формується індустріальне суспільство. Змінюється також політична система. Всюди в Європі до влади приходить буржуазія, хоча за формою правління європейські держави можуть бути як республіками, так і конституційними монархіями. А зі зростанням промислового капіталізму дедалі голосніше заявляють про свої права і промислові робітники. І вже на початку ХХ ст. в більшості розвинутих країн вони отримують виборче право.

Ще наприкінці ХVІІІ ст. Велика Французька революція висунула відоме гасло: свобода, рівність, братерство. Звичайно, братерство, виявилось утопією, а ось принципи свободи і рівності, в розумінні рівності можливостей і політичної рівності, дедалі більше набирають силу як основа існування європейського суспільства.

Разом з тим протиріччя роздирають Європу, загострюється конкуренція між країнами. Це виливається, врешті-решт, у криваві, небачені досі світові війни.

Соціальні, національні і політичні протиріччя, які не знаходили вирішення, породили російську революцію. А спроба більшовиків здійснити утопічний комуністичний експеримент ще більше поглибила розкол Європи, породивши фашизм і нацизм.

Поміркуйте: В. Черчіллю належить відома думка про те, що демократія зовсім не є найкращою формою правління, але вона – краща з усіх можливих. Як Ви гадаєте, що мав на увазі уславлений британський політик і чому такою нестійкою виявилась демократія в цей період?

Після другої світової війни (1939-1945 рр.) світ виявився розколотим на два табори, між якими тривала аж до кінця 80-х рр. ХХ ст. “холодна війна”. Але, якоюсь мірою, саме це сприяло подоланню протиріч між європейськими країнами і формуванню справжньої європейської єдності на базі основоположних принципів демократії, поваги до прав людини і вільної ринкової економіки. Перемога Заходу в “холодній війні” закріпила панування цих принципів.

V. Сучасна епоха. Її називають інколи “постіндустріальною”, або “інформаційною”. Її підвалини сформувалися у середині ХХ ст. із розгортанням науково-технічної революції, яка в черговий раз призвела до суттєвих змін у суспільстві, значно збільшивши роль людини та її творчої праці. Економічне піднесення дозволяє сформувати тип суспільства, яке, хоча і з деяким перебільшенням, називають “суспільством загального благоденства”, маючи на увазі високий рівень і якість життя в ньому. Це не означає, що всі проблеми в цьому суспільстві вирішені. Та й життя постійно породжує нові. Але суспільство демонструє свою здатність їх вирішувати.

Після другої світової війни, в умовах війни “холодної” і міжнародної конкуренції, що постійно загострювалась, виникла і набула поширення ідея і практика європейської інтеграції. І сьогодні вже дійсно можна говорити про єдину Європу. Це не означає, знову ж таки, відсутність протиріч. Але це свідчить про можливість мирного їхнього подолання.

Останніми роками дедалі частіше говорять про глобалізацію сучасного світу, маючи на увазі, що він дедалі більше перетворюється на дійсно єдину систему. І основоположними принципами цієї системи залишаються вже відомі Вам підвалини європейської цивілізації.

Поміркуйте: То, може, мали рацію ті, хто казав про “кінець історії”?? А що, на Вашу думку, скажуть з цього приводу представники мусульманського світу? Чому так багато противників глобалізації, у тому числі і в розвинутих країнах?

 Запитання і завдання:

  1.  

Які етапи історичного розвитку пройшла Європа?

  1.  Як Ви думаєте, чи можлива інша періодизація?
  2.  Як Ви розумієте, що таке “європейська інтеграція”? Які її причини?
  3.  Що розуміють під поняттям “глобалізація”? Як Ви думаєте, це об’єктивне явище чи процес, нав’язаний світові економічно розвинутими країнами? Організуйте дискусію (обговорення) з цих питань.

Книжкова полиця

  1.  Дейвіс Н. ЄВРОПА: ІСТОРІЯ. – К., 2000.
  2.  Мак-Ніл В. Піднесення Заходу. Історія людського суспільства. – К., 2002.
  3.  Історія сучасного світу (за ред. Ю. А. Горбаня). – К., 2001.
  4.  Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К., 2000.
  5.  Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. – К., 2001.- 448 с.
  6.  Філіп Тоді. Нарис історії Європейського Союзу. – К., 2001. – 142 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41207. РАЗВИТИЕ ПОНЯТИЙ И МЕТОДЫ ИХ ИССЛЕДОВАНИЯ 165.5 KB
  Мы сказали далее что если в раннем возрасте значение слова носит у ребенка аффективный характер то к концу дошкольного и к началу школьного возраста за значением слова кроются конкретные впечатления от реального практического наглядного опыта а на дальнейших этапах за словом начинают уже стоять сложные системы отвлеченных связей и отношений и слово начинает вводить данный предмет в известную категорию иерархически построенных понятийных систем. Это положение принципиально важно для современной психологической науки потому что оно...
41208. СЛОЖНЫЕ ФОРМЫ РЕЧЕВОГО ПАРАДИГМАТИЧЕСКИЕ КОМПОНЕНТЫ В СИНТАГМАТИЧЕСКИХ СТРУКТУРАХ 149 KB
  Лишь в некоторых случаях примером которых являются так называемые пассивные конструкции например Мальчик укушен собакой синпраксическая и логическая структуры предложения расходятся и действующее лицо логическое подлежащее ставится в творительном падеже который семантически остается именительным в то время как объект воздействия в именительном который по своему значению принимает функции косвенного однако и в этом случае флексия этого косвенного падежа является средством управления. На самом деле это не два рядом...
41209. Финансовый анализ как инструмент управления финансово-хозяйственной деятельностью предприятия 195 KB
  Сущность содержание финансового анализа и его место в системе экономических знаний 1. Предмет метод объекты и субъекты финансового анализа 1. Классификация методов и процедур финансового анализа Финансовый анализ как инструмент управления финансовохозяйственной деятельностью предприятия Финансовый анализ являясь неотъемлемым компонентом комплексного экономического анализа хозяйствующего субъекта представляет собой процесс идентификации сбора обработки и использования разнообразной официальной и неофициальной внутренней и внешней...
41211. Информационное обеспечение АСУВ 73.5 KB
  Понятие информации и ее классификация Для принятия правильного решения руководитель перерабатывает информацию. Это приводит к тому что в ряде случаев объем информации поступающей оператору превышает его физические возможности по ее переработке и использованию. Очевидно что в таких условиях управление предприятием затруднено а рост объемов информации может привести к не обеспечению оперативной работы СУ. Поэтому все большее значение приобретает рационализация потоков информации автоматизация ее обработки в СУ.
41212. «СЕМАНТИЧЕСКИЕ ПОЛЯ» И ИХ ОБЪЕКТИВНОЕ ИЗУЧЕНИЕ 445.5 KB
  Выготским обозначили термином значение слова. Однако этим не исчерпывается анализ реальной психологической структуры слова. Как мы уже говорили выше каждое слово возбуждает целую сложную систему связей являясь центром целой семантической сети актуализирует определенные семантические поля которые характеризуют важный аспект психологической структуры слова. Под внутренними ассоциативными связями понимаются те связи которые вызываются включением слова в определенную категорию собака животное стул мебель дуб дерево.
41213. РОЛЬ РЕЧИ В ПРОТЕКАНИИ РЕГУЛИРУЮЩАЯ ФУНКЦИЯ РЕЧИ И ЕЕ РАЗВИТИЕ 154 KB
  Необходимо выйти за пределы организма и посмотреть как волевые процессы формируются в развитии конкретной деятельности ребенка и в его общении со взрослыми. Выготского объясняющая организацию волевого акта основана на анализе речевого развития ребенка. Предъявляя ребенку эти речевые инструкции мать перестраивает его внимание: выделяя названную вещь из общего фона она организует с помощью своей речи двигательные акты ребенка. Поэтому истоками произвольного акта является общение ребенка со взрослым причем ребенок сначала должен...
41214. ВНУТРЕННЯЯ РЕЧЬ И ЕЕ МОЗГОВАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ 76 KB
  Сначала регуляция поведения собственной речью ребенка требует его развернутой внешней речи затем речь постепенно свертывается превращаясь во внутреннюю речь. Таким путем формируется тот сложный процесс самостоятельного волевого акта который по существу является подчинением действия ребенка уже не речи взрослого а его собственной речи которая носит сначала развернутый а затем свернутый внутренний характер. попытаться дать анализ того как формируется внутренняя речь ребенка имеющая регулирующую функцию и какова структура этой...
41215. СИНТАКСИЧЕСКАЯ И СЕМАНТИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА ФРАЗЫ 104.5 KB
  Чем определяется переход от отдельных слов к фразам которые составляют основную единицу целого высказывания Мы уже сказали о том что если изолированное слово обозначает предмет действие или качество и обобщает его т. Однако подобные предположения лишь подчеркивают своеобразие тех процессов которые обеспечивают порождение фразы. Потребовалось длительное время чтобы понять процесс порождения целой фразы этой единицы речевого сообщения.