59466

Європейські держави: минуле і сучасне

Конспект урока

Педагогика и дидактика

А точніше модель європейської цивілізації. Згадайте: Які риси і цінності притаманні цьому типу цивілізації Але Європа зовсім не зразу виробила цю модель. Вони вважали що це були темні страшні віки після загибелі античної цивілізації. Епоха зародження індустріальної цивілізації ХVІ кінець ХVІІІ ст.

Украинкский

2014-05-07

45.5 KB

1 чел.

Сценарій уроку

на тему:

Європейські держави: минуле і сучасне


На цьому уроці Ви дізнаєтесь
:

– який історичний шлях пройшла Європа;

– які європейські цінності витримали перевірку часом;

– який сучасний стан європейського суспільства.

Людство завжди хвилювали питання: “Хто ми?”, “Звідки?”, “Куди ми йдемо?”. І завжди люди порівнювали, де краще жити, які переваги має та чи інша країна, той чи інший шлях розвитку. До того ж історія людства складалася так, що майже завжди одні країни розвивались швидше, інші – більш повільно. Одні країни чи групи країн виходили у світові лідери, а інші залишались аутсайдерами. Потім ситуація змінювалась.

Але приблизно від ХІХ століття беззаперечним лідером світового розвитку стала Європа чи, якщо бути більш точним, Європейсько-північноамериканська цивілізація. У 80-х роках минулого століття навіть заговорили про “кінець історії”, маючи на увазі, що людство вже остаточно виробило оптимальну модель свого існування.

Ця модель базується на приватному підприємництві в економічній сфері і демократичних цінностях та громадянському суспільстві – в суспільно-політичній. Тому в розвинутому світі, за прогнозами прихильників цієї майже революційної ідеї, жодних суттєвих змін вже не буде. А інші частини світу будуть лише поступово “підтягуватись” до згаданої вище моделі.

Завдання. Спробуйте обговорити цю тезу. Як, на Вашу думку, подальший історичний розвиток підтверджує чи спростовує її?

Зверніть увагу: це, по суті своїй, модель європейська. А точніше – модель європейської цивілізації.

Згадайте: Які риси і цінності притаманні цьому типу цивілізації?

Але Європа зовсім не зразу виробила цю модель. Власне, вона вистраждала її і пройшла довгий шлях історичного розвитку.

Спробуємо визначити основні етапи цього розвитку.

І. Поява Європи. Європа як така з’явилася порівняно пізно. Першими власне європейськими державами можна вважати поліси стародавньої Греції (VІІІ–ІV ст. до н.е.). Але вони вже суттєво відрізнялись від могутніх тоді держав Сходу. Головні відмінності полягали у формах політичної організації – більшість з них були демократіями. Це визначало і зовсім інше місце людини – вона розглядалась як індивідуальність, свідомий громадянин.

На подібних цінностях будувалось і суспільство стародавнього Риму. Рим же в останні століття до н.е. і перші століття н.е. завойовує велику частину тодішнього світу, стає імперією, а з ІІІ ст. н.е. перетворюється на християнську державу.

Поміркуйте: Відомий вислів: “Рим завойовував світ тричі – мечем, хрестом і Римським правом”. Спробуйте пояснити цей вираз.

Саме римське завоювання поширило “європейськість”. Багато що з римських досягнень взяли на озброєння тодішні “варварські” племена – далекі предки сучасних європейських народів.

ІІ. Середньовіччя (476-1492 рр.). Сучасні історики не люблять цей термін. В ньому проглядає презирливе, зверхнє ставлення до цієї епохи істориків доби Відродження. Вони вважали, що це були темні, страшні віки після загибелі античної цивілізації. Насправді це була цікава і насичена епоха, в якій відбувалось формування європейських держав. Основи їхніх території, державного устрою, взаємовідносин були закладені саме тоді. Хронологічні рамки цього періоду визначаються падінням західної Римської імперії і “відкриттям” Америки Колумбом – початком великих географічних відкриттів.

Цікаво, що саме в цей період формується і розуміння чи, скоріше, відчуття європейської єдності. Тобі під нею розуміють “християнський світ”. Цей період називають також добою феодалізму.

ІІІ. Епоха зародження індустріальної цивілізації (ХVІ – кінець ХVІІІ ст.). Це період становлення сучасної європейської цивілізації, період, в якому відбуваються надзвичайно важливі процеси в усіх сферах:

В економічній: становлення і розвиток капіталізму, ринкових відносин.

В політичній: формування національних держав.

В духовно-інтелектуальній: реформація і поширення гуманізму.

Разом з тим було чимало і жахливих речей: загарбання інших країн і територій, пограбування і перетворення цих країн на колонії. Дослідники вважають, що саме це дало європейцям первинні капітали для швидкого економічного розвитку.

Європейські держави, змагаючись за панування в Європі, ведуть постійні війни.

Поширення протестантизму теж викликає нескінченні війни католиків з протестантами – як між країнами, так і всередині країн.

І все ж таки основи сучасної цивілізації закладені саме в цей період. Європейці дедалі менше залежать від природи й держави і дедалі більше – від власних сил і можливостей. І саме тоді формуються ключові європейські ідеї про невід’ємні (природні ) права людини, серед яких і право на опір насильству.

Поміркуйте: Відомий американський дослідник В. Мак-Ніл назвав цю епоху початком панування Заходу (яке триває і нині). Як Ви гадаєте, чому?

ІV. Індустріальна епоха (ХІХ – сер. ХХ ст.). Саме в цей період формуються підвалини сучасної цивілізації. Промислова революція докорінно змінила основи людського існування і забезпечила панування Заходу. Протягом ХІХ ст. формується індустріальне суспільство. Змінюється також політична система. Всюди в Європі до влади приходить буржуазія, хоча за формою правління європейські держави можуть бути як республіками, так і конституційними монархіями. А зі зростанням промислового капіталізму дедалі голосніше заявляють про свої права і промислові робітники. І вже на початку ХХ ст. в більшості розвинутих країн вони отримують виборче право.

Ще наприкінці ХVІІІ ст. Велика Французька революція висунула відоме гасло: свобода, рівність, братерство. Звичайно, братерство, виявилось утопією, а ось принципи свободи і рівності, в розумінні рівності можливостей і політичної рівності, дедалі більше набирають силу як основа існування європейського суспільства.

Разом з тим протиріччя роздирають Європу, загострюється конкуренція між країнами. Це виливається, врешті-решт, у криваві, небачені досі світові війни.

Соціальні, національні і політичні протиріччя, які не знаходили вирішення, породили російську революцію. А спроба більшовиків здійснити утопічний комуністичний експеримент ще більше поглибила розкол Європи, породивши фашизм і нацизм.

Поміркуйте: В. Черчіллю належить відома думка про те, що демократія зовсім не є найкращою формою правління, але вона – краща з усіх можливих. Як Ви гадаєте, що мав на увазі уславлений британський політик і чому такою нестійкою виявилась демократія в цей період?

Після другої світової війни (1939-1945 рр.) світ виявився розколотим на два табори, між якими тривала аж до кінця 80-х рр. ХХ ст. “холодна війна”. Але, якоюсь мірою, саме це сприяло подоланню протиріч між європейськими країнами і формуванню справжньої європейської єдності на базі основоположних принципів демократії, поваги до прав людини і вільної ринкової економіки. Перемога Заходу в “холодній війні” закріпила панування цих принципів.

V. Сучасна епоха. Її називають інколи “постіндустріальною”, або “інформаційною”. Її підвалини сформувалися у середині ХХ ст. із розгортанням науково-технічної революції, яка в черговий раз призвела до суттєвих змін у суспільстві, значно збільшивши роль людини та її творчої праці. Економічне піднесення дозволяє сформувати тип суспільства, яке, хоча і з деяким перебільшенням, називають “суспільством загального благоденства”, маючи на увазі високий рівень і якість життя в ньому. Це не означає, що всі проблеми в цьому суспільстві вирішені. Та й життя постійно породжує нові. Але суспільство демонструє свою здатність їх вирішувати.

Після другої світової війни, в умовах війни “холодної” і міжнародної конкуренції, що постійно загострювалась, виникла і набула поширення ідея і практика європейської інтеграції. І сьогодні вже дійсно можна говорити про єдину Європу. Це не означає, знову ж таки, відсутність протиріч. Але це свідчить про можливість мирного їхнього подолання.

Останніми роками дедалі частіше говорять про глобалізацію сучасного світу, маючи на увазі, що він дедалі більше перетворюється на дійсно єдину систему. І основоположними принципами цієї системи залишаються вже відомі Вам підвалини європейської цивілізації.

Поміркуйте: То, може, мали рацію ті, хто казав про “кінець історії”?? А що, на Вашу думку, скажуть з цього приводу представники мусульманського світу? Чому так багато противників глобалізації, у тому числі і в розвинутих країнах?

 Запитання і завдання:

  1.  

Які етапи історичного розвитку пройшла Європа?

  1.  Як Ви думаєте, чи можлива інша періодизація?
  2.  Як Ви розумієте, що таке “європейська інтеграція”? Які її причини?
  3.  Що розуміють під поняттям “глобалізація”? Як Ви думаєте, це об’єктивне явище чи процес, нав’язаний світові економічно розвинутими країнами? Організуйте дискусію (обговорення) з цих питань.

Книжкова полиця

  1.  Дейвіс Н. ЄВРОПА: ІСТОРІЯ. – К., 2000.
  2.  Мак-Ніл В. Піднесення Заходу. Історія людського суспільства. – К., 2002.
  3.  Історія сучасного світу (за ред. Ю. А. Горбаня). – К., 2001.
  4.  Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К., 2000.
  5.  Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. – К., 2001.- 448 с.
  6.  Філіп Тоді. Нарис історії Європейського Союзу. – К., 2001. – 142 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78864. Проблемы развития науки в постпозитивизме 13.56 KB
  Проблемы развития науки в постпозитивизме. философии науки развивается течение постпозитивизма. Постпозитивисты Поппер Мун Лакатос Фейрабенб Полани подвергли критике позитивистский идеал факта введя в анализ науки историческое социологическое и культурологическое измерение. Постпозитивизм общее название используемое в философии науки для обозначения множества методологических концепций пришедших на смену тем которые были присущи методологии логического позитивизма.
78865. Специфика социально-гуманитарного познания 14.44 KB
  Предмет социального познания мир человека а не просто вещь как таковая. Все указанные и им подобные моменты входят в процесс социального исследования и неизбежно сказываются на содержании получаемых в этом процессе знаний. между объектом и субъектом социального познания стоят письменные источники хроники документы и т. Текстовая природа социального познания характерная его черта.
78866. Философия в системе социально-гуманитарного знания 28.5 KB
  Философия в системе социально-гуманитарного знания. При изучении социально-культурных процессов и явлений общество культура человек в современной науке принято делать отличия социально-гуманитарного знания от естественного...
78867. Методы в социально-гуманитарных науках 13 KB
  Методы в социальногуманитарных науках. Разновидностью включенного наблюдения является этнометодология суть которой состоит в том чтобы результаты описания и наблюдения социальных явлений и событий дополнить идеей их понимания. В социальногуманитарных науках широко применяется сравнительный компаративистский метод опять же с учетом специфики их предмета. Так в психологии этот метод реализуется в двух вариантах: а Сопоставление различных групп по возрастам деятельности и другим параметрам метод поперечных срезов.
78868. Место проблемы человека в системе социально-гуманитарного знания 28.5 KB
  Место проблемы человека в системе социальногуманитарного знания Построить социальную онтологию отвлекаясь от человеческих индивидов как субъектов социального процесса невозможно. Поэтому главное внимание социальная философия уделяет исследованию человека как предпосылки и субъекта социальноисторического процесса. Что такое человек Каковы его природа и сущность Каковы характерные особенности и направленность эволюции человека Все это суть проблемы философской антропологии учения о человеке исследующего своеобразие человеческого...
78869. Концепция социальной рациональности Макса Вебера 29 KB
  Концепция социальной рациональности Макса Вебера. Вебер внёс существенный вклад в такие области социального знания как общая социология методология социального познания политическая социология социология права социология религии экономическая социология теория капитализма. Свою концепцию Вебер называл понимающей социологией. Вебер в этом плане решительно расходится с Дюркгеймом полагая что реальным действующим лицом может быть не мифическое коллективное сознание государство или класс а конкретный индивид.
78870. Феноменологическая программа исследования знания 32.5 KB
  Феномен и логос учение о феноменах явлениях это обозначение философского движения появившегося в начале 20 века а также своеобразной практики осмысления пытающейся проникнуть к истокам человеческого опыта и познания. Ее отличительными чертами являются: нацеленность на вскрытие и приведение к непосредственной очевидности тех пластов нашего опыта которые в обыденной жизни остаются незримыми зачастую будучи основанием зримых; экспликация и истолкование смыслового содержания этого опыта и его сущностных структур; преимущественно...
78871. Герменевтический подход в социально-гуманитарном познании 29 KB
  Рикер понимает теорию операций понимания в их соотношении с интерпретацией текстов; слово герменевтика означает не что иное как последовательное осуществление интерпретации. Таким образом нужно установить соотношение между понятиями интерпретации и понимания. Цель понимания совершить переход от этого выражения к тому что является основной интенцией знака и выйти вовне через выражение. Согласно Дильтею виднейшему после Шлейермахера теоретику герменевтики операция понимания становится возможной благодаря способности которой наделено...
78872. Марксистский подход к исследованию социальной реальности 31.5 KB
  Базис или способ производства материальных благ или экономическая формация = производительные силы производственные отношения. Производительные силы ресурсы и средства обеспечивающие процесс производства. Производственные отношения выражается в различных формах собственности на средства производства. Классы в узком смысле слова социальные группы различающиеся по отношению к средствам производства.