59475

Демографічна проблема

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Потім відбулося неймовірне: кількість населення Землі почала збільшуватись фантастичними вибухоподібними темпами. Зявились песимістичні прогнози перенаселення планети. населення світу уже складали 4 млрд.

Украинкский

2014-05-07

39 KB

0 чел.

Сценарій уроку

на тему:

Демографічна проблема


На цьому уроці Ви дізнаєтесь:

– Що таке демографічна проблема і які причини її загострення.

– Як європейські країни намагаються розв’язати цю проблему.

Останніми роками демографічна проблема у світі набуває неабиякої гостроти. В чому її суть? Спробуємо розібратися.

Від найдавніших історичних епох і до початку ХІХ ст. населення світу не перевищувало 1 млрд. людей. Потім відбулося неймовірне: кількість населення Землі почала збільшуватись фантастичними, вибухоподібними темпами. Приблизно через 100 років після досягнення мільярдного рівня (близько 1930 р.) воно подвоїлось і досягло 2 млрд., а 40 років потому (1960 р.) – 3 млрд. Саме в цей період виникло поняття “демографічний вибух”. З’явились песимістичні прогнози перенаселення планети. Наступні роки лише підтвердили цей прогноз: У 1975 р. населення світу уже складали 4 млрд. людей. Цілком зрозуміло – якщо зростає кількість населення, значить, зростає потреба у продуктах харчування, одязі й інших товарах соціального значення, в нових землях, у великих кількостях палива, металу, транспортних засобів. А це, в свою чергу, призводить до значного посилення навантаження на екологічну систему планети. В цьому й полягає демографічна проблема.

Демографічна проблема не нова. Ще наприкінці XVIII ст. англійський священик Т. Р. Мальтус (1766-1834) висловив думку, що населення земної кулі збільшується значно швидше (у геометричній прогресії), ніж зростають засоби існування людей (в арифметичній прогресії), тому час від часу на Землі будуть з’являтися “зайві люди”. Жахливий висновок, адже згідно з ним руйнівні війни – це “благо” для людей!

У чому ж основна причина “демографічного вибуху”? Насамперед– це результат зниження смертності в усіх вікових групах, а народжуваність, хоча і дещо скоротилась, проте не такою мірою, як смертність.

Які ж наслідки “демографічного вибуху”? Безконтрольне і постійне зростання народонаселення світу рано чи пізно призведе до хаосу у світовій економіці, що зробить безплідною боротьбу з голодом, спровокує виснаження природних ресурсів і фатальні політичні потрясіння.

На щастя, прогнози Мальтуса не справдилися, хоча до його теорії сьогодні ставляться не так агресивно, як раніше. Підраховано, що Земля може прогодувати до 50 млрд людей. Крім того, пік “демографічного вибуху” залишився позаду. Більше того, в розвинутих країнах Європи навіть спостерігається депопуляція (зменшення кількості населення), у зв’язку з цим демографічна політика тут значно відрізняється від китайської або індійської, де ведеться пропаганда щодо обмеження кількості дітей в сім’ї. У європейських країнах уряди запроваджують заходи, що стимулюють ріст народжуваності. Це і грошові виплати на кожну народжену дитину, і різноманітні пільги для родин, які мають двох та більше дітей, і заборона абортів тощо. Проте, незважаючи на це, деякі європейські країни на наших очах встановлюють своєрідні рекорди старіння своїх націй.

Прогнозується, що у 2025 році вісім європейських країн (Німеччина, Швейцарія, Італія, Швеція, Франція, Данія, Бельгія, Велика Британія) матимуть 20% людей старших за 65 років. Відомо, що для простого відтворення населення необхідно, щоб у кожній сім’ї було 2-3 дитини, а у європейських країнах переважають сім’ї, де виховується лише одна дитина, крім того, зростає кількість бездітних сімей. Чому так сталося? Відповідь на це питання дає теорія “демографічного переходу”, запропонована ще у 1945 році демографом Ф. Ноутстойном. Згідно з нею рівень народжуваності і смертності визначається не біологічними, а соціальними умовами. Простіше кажучи, перенаселеність властива лише бідним країнам, навіть в ісламських суспільствах (наприклад, у деяких заможних країнах Близького Сходу) жінки не бажають більше мати багато дітей. Теорія “демографічного переходу” передбачає чотири фази. Для першої фази характерні високі показники народжуваності і смертності, що робить чисельність населення практично стабільною. Подібна ситуація можлива за умови низького рівня розвитку медицини. Фаза 2: суспільство навчилося контролювати захворювання, які призвели до високої смертності – як наслідок, вона суттєво знизилася, проте народжуваність залишилась високою, що спричинило швидке зростання населення. Під час фази 3 соціально-економічні перетворення у світі призводять до зниження народжуваності (наприклад, у Західній Європі); в кінці цієї фази кількість населення знову стабілізується, оскільки зменшення дитячої смертності компенсується низькою народжуваністю. Нарешті, для фази 4 притаманні низькі коефіцієнти народжуваності і смертності, що зумовлює практично стабільний рівень населення планети. Аналіз демографічної дійсності в країнах Європи демонструє, що розвинуті країни наближаються до кінця третьої фази, а країни Східної Європи знаходяться в кінці другої фази.

Головне

Усі гострі проблеми людства так чи інакше пов’язані з проблемою різкого зростання населення планети. Особливо це проявилося у другій половині ХХ ст., коли антропогенне навантаження на біосферу землі досягло критичної межі. Прискорення темпів зростання кількості населення називають “демографічним вибухом”. Сьогодні на планеті живе понад 6 млрд. людей. Масовий голод у країнах “третього світу”, епідемії є наслідком руйнівної експансії людини у природній простір. У Європі ця проблема не така гостра. Тут останніми роками навіть спостерігається депопуляція.

Запитання і завдання

  1.  

Поясніть поняття “демографічна криза” та “демографічний вибух”.

  1.  Скільки членів було у сім’ї Вашого прадіда? У сім’ї Вашого батька? Як Ви вважаєте, скільки буде у Вашій власній сім’ї?
  2.  Останнім часом спостерігається зменшення населення в окремих країнах Європи. Чи однакові причини депопуляції населення в Україні та Франції?
  3.  Висловіть свої думки щодо мальтузіанства. Що є раціонального у цій теорії?
  4.  Які заходи здійснюються в європейських країнах щодо розв’язання демографічних проблем?
  5.  Наскільки переконливою Вам здається теорія демографічного переходу?
  6.  Перевірте себе, як Ви засвоїли такі поняття:

– демографічна проблема;

– демографічний вибух;

– мальтузіанство;

– фази демографічного переходу;

– просте відтворення населення;

– депопуляційні процеси;

– засоби реалізації демографічної політики.

Книжкова полиця:

  1.  Лавров С. Б. Глобальні проблеми сучасності – ч.1. – Спб., 1993.
  2.  Сиротенко А. Й. Глобальні проблеми людства – К; Географія та основи економіки в школі, № 1, 2002 р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81801. Традиционность науки и виды научных традиций. Традиции и новации 29.55 KB
  Традиции и новации. Кун впервые рассмотрел традиции как основной конституирующий фактор развития науки. Он обосновал казалось бы противоречивый феномен: традиции являются условием возможности научного развития. традиции.
81802. Традиции и революции в науке. Научные революции как пререстройка оснований науки 30.76 KB
  Научные революции как пререстройка оснований науки. Этапы развития науки связанные с перестройкой исследовательских стратегий задаваемых основаниями науки см. Перестройка оснований науки сопровождающаяся научными революциями может явиться вопервых результатом внутридисциплинарного развития в ходе которого возникают проблемы неразрешимые в рамках данной научной дисциплины. В зависимости от того какой компонент основания науки перестраивается различают две разновидности научной революции: а идеалы и нормы научного исследования...
81803. Глобальные научные революции, их социокультурные предпосылки 33.12 KB
  Так создание механической картины мира сопровождалось борьбой двух научно-исследовательских программ ньютоновской и картезианской. Сущностные основания регулярного воспроизводства такой фазы развития науки как революция следующие при этом каждое последующее основание вытекает из предыдущего..
81804. Первая научная революция и формирование научного типа рациональности 29.03 KB
  В ходе этой революции сформировался особый тип рациональности получивший название научного. Научный тип рациональности радикально отличаясь от античного тем не менее воспроизвел правда в измененном виде два главных основания античной рациональности: вопервых принцип тождества мышления и бытия вовторых идеальный план работы мысли. Тип рациональности сложившийся в науке невозможно реконструировать не учитывая тех изменений которые произошли в философском понимании тождества мышления и бытия.
81805. Смена типов научной рациональности 41.37 KB
  С научной картиной мира связывают широкую панораму знаний о природе включающую в себя наиболее важные теории гипотезы и факты. Структура научной картины мира предлагает центральное теоретическое ядро фундаментальные допущения и частные теоретические модели которые постоянно достраиваются. Когда речь идет о физической реальности то к сверхустойчивым элементам любой картины мира относят принципы сохранения энергии постоянного роста энтропии фундаментальные физические константы характеризующие основные свойства универсума: пространство...
81807. Главные характеристики современной, постнеклассической науки 33.24 KB
  В ходе развития науки в последней трети XX в. Ее фундамент составляют ставшие общенаучными принципы развития и системности. Такое понимание процессов развития исходит из синергетики. Вопервых принцип развития эволюции в современной науке получил статус фундаментальной мировоззренческой и методологической константы.
81808. Новые стратегии научного поиска. Глобальный эволюционизм и современная научная картина мира 33.72 KB
  Синергетика оказалась весьма продуктивной научной концепцией, предметом которой выступили процессы самоорганизации — спонтанного структурогенеза. Она включила в себя новые приоритеты современной картины мира: концепцию нестабильного неравновесного мира, феномен неопределенности и многоальтернативности развития, идею возникновения порядка из хаоса.