59478

Місце України в європейській історії

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Що спільне і що відмінне в тезах їхніх авторів На які визначальні чинники в історії України вони звертають увагу Джерело За фокусну точку України на дніпровських порогах де степовий шлях перетинався з річковою торговельною магістраллю люто билися всі новоприбульці...

Украинкский

2014-05-07

54.5 KB

1 чел.

Сценарій уроку

на тему:

Місце України в європейській історії


На цьому уроці Ви дізнаєтесь:

– що спільного і що відмінного в європейській і українській історії;

– якими чинниками це зумовлено;

– якими є місце і роль України в європейській цивілізації.

Завдання: Розгляньте запропоновані джерела. Що спільне і що відмінне в тезах їхніх авторів? На які визначальні чинники в історії України вони звертають увагу?

Джерело 1. Норман Дейвіс, сучасний англійський історик:

“Україна – земля, по якій найбільше європейських народів прийшли на свою кінцеву батьківщину. ...по ній проходить головний суходільний шлях з Азії до Європи. Її сучасна слов’янська назва означає “на краю”... За фокусну точку України на дніпровських порогах, де степовий шлях перетинався з річковою торговельною магістраллю, люто билися всі новоприбульці, адже це була точка переходу між заселеними землями на Заході і відкритим степом на Сході”.

Джерело 2. Омелян Прицак, сучасний американський історик українського походження:

“Україна стала перехрестям багатьох культур і релігій. Як і кожне пограниччя, ця територія таїть у собі, з одного боку, можливість злиття багатств різних... релігійно-культурних традицій, а з другого – суперечності, які зумовлюють ці різні складники: осіла і кочова державність, християнство та іслам, католицизм і православ’я...”.

Джерело 3. Іван Лисяк-Рудницький, американський історик українського походження:

“...Україна перебуває “між Сходом і Заходом”. ...поняття “Захід” стосується Європи в цілому. Україна “західня”, остільки, поскільки вона становить органічну складову частину європейської спільноти народів. ...Але... під впливом сил, що променювали зі Сходу, загальноєвропейські прикмети зазнали змін, – хоч вони не були знищені і заступлені іншими”.

В цілому періодизація історії України збігається з періодизацією європейської історії (див. попередній параграф). Вже на світанку цієї історії Україна стала її складовою, потрапивши під вплив спочатку грецького, а потім і римського світів. Північне Причорномор’я стало об’єктом грецької колонізації вже в VІІ ст. до н.е., а далекі пращури слов’ян так чи інакше контактували зі стародавніми греками, а потім і з Римом.

В епоху Середньовіччя територія України стала серцем типової для того часу європейської держави, відомої під назвою Київська Русь. Але через всю її історію червоною ниткою проходить боротьба з кочовиками – аварами, печенігами, половцями. В ХІ–ХІІ ст. вона розпалась на ряд держав-князівств, серед яких виділялося Галицько-Волинське князівство (королівство). І якщо Київська Русь охоплювала також територію сучасних Росії та Білорусі, то Галицько-Волинську державу вже можна розглядати як суто українську.

Монголо-татарське нашестя середини ХІІІ ст. перетворило на руїну значну частину українських земель і послабило Галицьку державу. В ХІV ст. більшість українських земель потрапляє під владу Литовської і Польської держав. В Криму утворюється Кримське ханство, яке майже відразу стає васалом могутньої Османської імперії. Землі на південь від Київщини, усе Лівобережжя, південні степи перетворюються на “дике поле” – величезну незаселену територію, через яку пролягають шляхи татарсько-турецьких набігів. Цей прикордонний світ стає колискою славнозвісного українського козацтва, яке зуміло виробити свій власний спосіб життя і навіть створити власну організацію, що мала виразні риси державності. Варто зазначити, що козацтво дуже багато запозичило як від Європи, так і від Сходу. Саме козацтво змогло зберегти український народ і його національно-релігійну своєрідність від поглинення польсько-литовським католицьким світом. У той же час Польсько-Литовська держава (Річ Посполита, з 1569 р.), а разом з нею й Україна, були частиною, хоча і периферійною, європейського світу.

Національна революція середини ХVІІ ст. під проводом Б. Хмельницького засвідчила, що український народ готовий сам творити власну долю, вона призвела до формування української держави – Гетьманщини. Але геополітична ситуація не дозволяла зберегти цілковиту самостійність цієї держави. Вона потрапляє під протекторат Московської держави (згодом Росії, Російської імперії). Ця держава на той час була швидше азіатською, ніж європейською, і приєднання України сприяло її європеїзації.

У ХVІІІ–ХІХ ст. Російська імперія повністю ліквідує залишки української державності й автономії, намагається поглинути Україну, відмовляючи українському народові у праві на існування й розглядаючи його лише як частину російського. Західна ж частина Українських земель потрапляє до складу Австрійської імперії. Обидві ці держави, незважаючи на їхню відсталість, були частинами європейського світу, і в них, хоч і з деяким запізненням, йшли загальноєвропейські процеси, поширювались європейські ідеї.

ХІХ ст. в історії Європи часто називають століттям націоналізмів. Формуються модерні (сучасні) нації. Не обійшов цей процес і Україну, хоча умови для національного розвитку були вкрай несприятливі. І вже на початку ХХ ст. перша світова війна і російська революція стали каталізаторами української національної революції і відновлення української держави. І хоча ця держава не змогла зберегти незалежність, більшовицьке керівництво змушене було рахуватися з цим. Тому й існувала у складі СРСР Україна як окрема республіка (УРСР). Не випадково сучасна українська держава є правонаступником УРСР.

Отже, своєрідне геополітичне положення України – на перехресті трьох світів – зумовило надзвичайно складну і драматичну історію України. Вона стала своєрідною ареною боротьби цих світів.

Завдання. Розгляньте схему:

Західно-Християнський                                     Східно-Християнський

(Європейський світ)                                           (Євразійський світ)

(Річ Посполита,                                                   (Московське царство

Австрійська імперія)                                            Російська імперія СРСР)

Втягування    відштовхування                спроби                   релігійна                           втягнення

(до XVII ст.); із XVIII ст. в                 релігійної           спорідненість                      поглинання

основному культурні впливи                інтеграції

                                                                    (Унія)

                                               

УКРАЇНА

Релігійна протилежність                                                                     Боротьба, відштовхування

Східний (Мусульманський) світ

                                            (Кримське ханство, Османська імперія)

Поміркуйте:

1. Вплив якого Цивілізаційного світу був найсильнішим? Чому?

2. Якими були форми цих впливів? Чим вони були зумовлені?

3. Чи згодні Ви цілком із характеристикою у схемі взаємовідносин України з мусульманським світом?

4. Які слова (поняття) Ви поставили б у вислів:

Для Заходу Україна – … , а для Сходу (Росії) – …

Звернемо увагу:

– І Західно-, і Східно-Християнська Цивілізації мають спільну основу: Античну цивілізацію і Християнство.

– Західно- і Східно-Християнська Цивілізації перебували у стадії постійного протистояння, але виступали “спільним фронтом” проти Цивілізації Мусульманської.

– Вплив Заходу на Україну визначався не лише спробами “втягнути“ її в свою орбіту, але й більш високим рівнем культурного і технічного розвитку. Та й активні силові “втягнення” припиняються в цілому з XVIII ст.

– Вплив Євразійської цивілізації (уособленої в Московському царстві – Російській імперії – СРСР) визначався намаганням інтегрувати, поглинути Україну, знищити її унікальність.

– Якщо для Заходу Україна  була периферією, об’єктом  поширення впливів, то для Східно-Християнської Цивілізації (Росії) Україна  якийсь  час була “донором”, генератором ідейного і культурного розвитку.

– Не можна не звернути увагу ще на одну особливість української історії, що відрізняє її, скажімо, від французької. У Франції держава існувала з V ст. безперервно. Український народ же протягом тривалого часу не мав власної державності. І. Лисяк-Рудницький називав це трагедією української історії.

Поміркуйте: чому, чим це було зумовлено?

Головне:

– Україна знаходиться на перехресті двох Цивілізаційних світів – Західного і Східного. Це наклало свій відбиток на всю українську історію і культуру.

– Україна належить, в цілому, до Східно-Християнської Цивілізації, але тривалі впливи, а деякий час – втягнення її в орбіту, Західно-Християнського світу сформували, в цілому, особливий, перехідний тип цивілізаційного розвитку України.

– Україна самим своїм розташуванням покликана була стати своєрідним містком між Сходом і Заходом, але не завжди могла виконувати це завдання.

– Здобуття Україною незалежності у 1991 р. дає підстави для сподівань, що вона зможе кінець-кінцем гідно відповісти на Європейський “виклик” та інтегруватись до Європейської Цивілізації, “синтезувавши” (поєднавши) кращі риси обох Цивілізаційних Світів.

Запитання і завдання:

  1.  

Визначте головні особливості історії України. Чим вони зумовлені?

  1.  Зверніться до попереднього параграфу і складіть порівняльно-синхроністичну таблицю історії Європи і України. Використовуйте свої знання з курсу історії.
  2.  Українців інколи називали “неісторичною нацією”. Як Ви гадаєте, чому? Які ще народи Європи так називали?
  3.  Які аргументи Ви можете навести на підтвердження або спростування цієї тези? (Можлива дискусія.)

Книжкова полиця

  1.  Дейвіс Н. ЄВРОПА: ІСТОРІЯ. - К., 2000.
  2.  Мак-Ніл В. Піднесення Заходу. Історія людського суспільства. – К., 2002.
  3.  Кремень В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе., - К., 1998.
  4.  Лисяк- Рудницький І. Історичні есе. В 2-х тт., - К., 1994.
  5.  Грицак Я. Нарис історії України: Формування модерної української нації ХІХ – ХХ ст. – К., 2000.
  6.  Більш ніж сусіди. Розширений Європейський Союз та Україна – нові відносини. Аналіичний звіт. – Варшава, 2004, 30 с.
  7.  Більше ніж сусіди. Пропозиції до політики ЄС щодо України. Під ред. Г. Громадського, О. Сушка, М. Валя, К. Волчук. – Варшава, 2003. с. 28.
  8.  Векори інтеграційних процесів Сходу України: соціально-економічні аспекти. Збірник доповідей. – Луганськ, 2003. 182 с.
  9.  Зовнішня політика України: Матеріали парламентських слухань/ Струк О., Бері М., Мариній М. Та ін. – К., 2004. 198 с.
  10.  Матеріали 8 міжнародної наукової конференції “Національна ідентичність і європейська інтеграція: Україна – Польща – Німеччина” – Львів, 2004. – 192 с.
  11.  Розширення Європейського Союзу: вплив на відносини України з центрально-європейськими сусідами/ Інститут регіональних иа євроінтеграційних досліджень “ЄвроРегіо Україна”. – К., 2004. 360 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63519. Технология сборки ракет, реактивных снарядов и гранатомётных выстрелов 1020 KB
  Техническая документация на сборку ракет и РС, гранатомётных выстрелов. Планировка сборочных цехов ракет и РС. Технологическое оборудование для сборки ракет и РС и его размещение в цехах. Материалы и инструменты, применяемые при сборке ракет и РС.
63520. Технология сборки реактивного снаряда М-14ОФ 908.5 KB
  Реактивные снаряды поступают от заводов промышленности для сборки на базу в виде следующих комплектующих элементов (КЭ): боевые части неокончательно снаряженные укладывают в деревянные отсылочные ящики.
63521. Ремонт артиллерийских выстрелов и реактивных снарядов 919.5 KB
  Ремонт артиллерийских выстрелов и реактивных снарядов Объем учебного материала темы: Ремонт боеприпасов. Технологическое оборудование материалы и инструменты применяемые при ремонте боеприпасов и реактивных снарядов. Технология ремонта боеприпасов и реактивных снарядов.
63522. Ремонт артиллерийских выстрелов без разборки на элементы 174.5 KB
  Взрыватель из очка снаряда мины вывинчивают вручную штурвальным ключом или на специальных станках типа УВВ01. Ремонт ВУЗ без разборки на элементы Ремонт ВУЗ без разборки на элементы заключается...
63523. Ремонт стреляных артиллерийских гильз 199.5 KB
  Устройство цеха ремонта гильз. Технологическое оборудование материалы и инструменты применяемые при ремонте стреляных латунных и стальных гильз.
63524. Прием готовой продукции ОТК 135 KB
  Организация и осуществление контроля технического состояния боеприпасов направлены на своевременное выявление недопустимых дефектов, на обеспечение содержания боеприпасов в постоянной боевой пригодности и на своевременное продление сроков сохраняемости и назначенных сроков службы.
63525. Хранение и сбережение ракет и боеприпасов на арсеналах, базах и складах 1.08 MB
  Хранение и сбережение ракет и боеприпасов на арсеналах базах и складах Объем учебного материала темы. Организация хранения боеприпасов и ракет. Размещение и укладка ракет и боеприпасов. Правила совместного хранения боеприпасов.
63526. Оборудование мест хранения и технический осмотр боеприпасов 5.82 MB
  Инструкция по техническому осмотру боеприпасов на арсеналах базах и окружных складах. Инструкция по категорированию боеприпасов И 44АК799. Перечень боеприпасов артиллерии и ПТУРС применение которых запрещено или ограничено и боеприпасов подлежащих реализации.
63527. Прием, отправка и транспортирование боеприпасов 2.19 MB
  Руководство по организации и обеспечению противопожарной защиты арсеналов баз и складов вооружения ракет и боеприпасов. № 393 Об утверждении Правил содержания запасов ракет и боеприпасов ВВ и изделий на их основе по степени взрывопожароопасности.