59483

Гумор і сатира у нашому житті

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Учитель: Про Гаврила і чорнило. Учитель звертає увагу дітей на записані слова епіграф на дошці. на дошці учитель прикріплює назву дії Лунає дзвінок на урок. Учитель захворів.

Украинкский

2014-05-07

490 KB

4 чел.

Cценарій

Театралізований урок: “Гумор і сатира у нашому житті”


Тема:  
Гумор і сатира у нашому житті

(театралізований позакласний захід)

Мета: Познайомити учнів з іменами та творчістю українських гумористів; формувати навички художнього читання гуморесок, анекдотів; виховувати почуття гумору, любов до праці, розуміння потреби вчитися і засудження ледарів, хвальків, пустунів.

Обладнання: 1. Портрет Остапа Вишні, його твори.

2. Виставка творів П. Глазоваго, Є.Дударя, М.Савчука. Г.Бойка.

3. Ілюстрації до усмішок Остапа Вишні.

4. На дошці поряд з портретом Остапа Вишні записано слова: “Ніколи не сміявся без любові”.

Епіграф:  Висміяти – значить вилікувати. (М. Горький)


Хід театралізованого заходу.

Учитель:  Про Гаврила і чорнило.

  •  Що робить? – пита Гаврило. -

Я ковтнув чорнила...

  •  Проковтни ще й промокатку, -

Буде все в порядку!

(після паузи)

- Діти я не випадково розпочала наш захід, який увійде у скарбничку декади української мови і літератури у школі, усмішкою. Адже тема сьогоднішньої зустрічі “Гумор і сатира у нашому житті6”. Ми познайомимося з іменами українських гумористів, їх творами; звернемо увагу на ситуації, які є настільки комічними, що викликають у нас сміх. Сміх може бути гострим і викривальним, - це сміх сатири. А може бути добрий і співчутливим. Саме такий сміх зустрінемо у гумористичних творах.

Сміх має велику силу! А яку саме, ви скажете в кінці уроку, прослухавши підготовлені вами гумористичні твори. А підказкою послужить вам епіграф уроку:

“Висміяти – значить вилікувати”.

(Учитель звертає увагу дітей на записані слова – епіграф на дошці).

Крім того, вашим завданням буде виразно прочитати гуморески, щоб їх суть була зрозуміла слухачам. Вам приходилось бачити і слухати артистів на сцені, що виконують гумористичні твори. Ви, діти, сьогодні теж артисти, тому що готували міні-спектакль із життя школярів на уроці, перерві і вдома за самостійно прочитаними усмішками.

Цей міні-спектакль складається з п’яти дій. А розпочинатимуть кожну дію гумористичні поезії Грицька Бойка.

ДОМАШНЯ ПИСЬМОВА

— Домашню письмову

Чому не писала?

— Бо ручка учора

В колодязь упала...

— Коли ж та письмова

Написана буде?

— Як воду з колодязя

Виберуть люди...

(після паузи)

І так – дія І. Урок української мови.

(на дошці учитель прикріплює назву дії)

Лунає дзвінок на урок. Роль учителя виконує учень.

1. — Віталію, йди до дошки.

Постояв Віталій, постояв біля столу та й каже:

— Я не виконав домашнє завдання.

— Чому?

— У нас нещастя!

Захворіла мама!

— Захворіла? Коли? — здивувалася вчителька.— Я ж її вчора в кінотеатрі бачила.

— Ех не те сказав, треба було про бабусю сказати, вона ж рідко в кіно ходить.

2. — Діти, перекладіть з української мови російською слова морква, квасоля, цибуля за зразком: «картопля — картофель».

— Картопля — картофель, морква — моркофель, квасоля — квасофель, цибуля — цибуфель.

3. — Що ставиться в кінці питального речення?

— Знак питання.

— Добре, сідай.

— А окличного?

— Знак оклику,

— Добре, сідай.

— Розповідного?

— Знак розповіді...

— Неправильно. Придумай розповідне, питальне й окличне речення.

— Учитель захворів.— Це правда? — Ура!

4. — Олесю, провідміняй дієслово ходити.

— Я йду, ти йдеш...

— Швидше, Олесю!

— Я біжу, ти біжиш.

5. — Дітки, придумайте до слова трава однокореневе слово.

— Сіно.

6. — Учні, хто скаже, що таке пряма мова?

— Це коли говориш правдиво і відверто.

— А що таке кур'єр?

— Кур'єр — це той, що курями торгує.

7. — Як на твою думку, Васильку, «штани» — слово в однині чи в множині?

— Я так думаю, що верхня частина в них — однина, а нижня — множина.

8. — Олеже! Я задала твір про молоко на 3 сторінки, а ти написав лише півсторінки. Чому?

А я писав про згущене молоко.

9. — Діти, трапилась дивна історія. З оповідання втекли слова! їх треба обов'язково повернути на місце. А слова ось які: клякса, морква, щеня, молоток, яєчня, кішка, Наталя, каша, мама. Гарненько подумайте, як розставити їх по місцях.

— А що тут думати? — закричав Сергійко і підняв руку.

У мене готово.

— Прочитай, що в тебе вийшло.

— Славко з'їв велику апетитну кляксу. Мишко посадив у зошиті моркву. Тато прибивав поличку щеням! Молоток вищав і махав хвостом. Потім прийшла з роботи яєчня й стала готувати обід. Кішка шипіла на сковороді. В каструлі булькала Наталя. Каша кашляла, і її поклали в ліжко. Мама форкала й вигинала спину.

(Всі діти засміялися й закричали:

— Не так! Не так!

— А як? Ану, подумайте вдома! А зараз перерва. Урок закінчено.

(Дзвенить дзвінок)

Учитель:  Підслухана на перерві розмова.

  •  Ти промокатки не даси?
  •  Не дам – проси, хоч не проси!
  •  Ну, коли так, - трусись над нею!

Я промокну тоді своєю!

(після паузи)

Ітак дія ІІ. Перерва.

(Діти ведуть себе, як на перерві, розмовляють).

1. Марійка:

— Павлику, а чому це ти, коли терликаєш на своїй скрипці, обов'язково відчиняєш вікно?

— А це для того, щоб чули наші сусіди. Усі вони збігаються і просять мою маму не примушувати мене більше грати.

2. — Тарасе, чому ти так часто лупцюєш Марійку?

— Це щоб ніхто не здогадався, що я її люблю.

3. Вася:

— Мій брат Боря розумніший за твого брата. В цьому році він вже вчиться у сьомому класі.

— Подумаєш,— каже Петя.— Мій брат Коля у сьомому вже три роки вчиться!

4. — Женя, ти кого більше любиш — брата чи сестру?

— Сестру.

— Чому? Вона ж усі книги порвала?!

— За це її й люблю. Колись забув біля неї щоденник — на клапті порвала.

5. — А мій тато багатший від твого!

— А мій розумніший!

— А мій твоєму гроші позичив!

— А мій твоєму не віддасть!

6. — У нас є кольоровий телевізор,— хвалиться Андрійко.

Петрик:

— У нас — автомобіль «Жигулі». Маринка:

Ay нас тепер усе є. Тато привіз із відрядження радикуліт, а мама сказала: «Нам цього тільки й не вистачало!»

7. У клас вбігає учень:

— У шкільній роздягальні погасло світло.— Як тепер ти пізнаєш своє пальто?

— По ґудзиках.

— По ґудзиках?! Цікаво, а які ж вони в тебе?

— У мене їх жодного немає.

(Дзвенить дзвінок)

Учитель:   Пояснила

  •  Чого увесь урок ти, Лідо,

Пасешся в зошиті сусіда?

  •  Перевіряю я Семена:

Чи вірно він списав у мене?

(Після паузи)

Дія ІІІ. Урок

Вчитель - учень:

Ваш учитель біології захворів.

Ура!

Але урок проведу я. Ми поговоримо на різні теми, і, заодно, проведу виховну годину.

— Отже, скажіть, чому птахи відлітають у теплі краї?

— Бо як підуть пішки, витратять на дорогу дуже багато часу.

2. — Скажіть, чи відрізняіоться свійські тварини від диких?

— Дикі тварини ніколи не віддають добровільно молоко та яйця.

3. — Діти, які види транспорту ви знаєте?

Ігор:

— Автомобільний, залізничний, морський і... пішохідний.

4. — Як ти гадаєш, Максиме, що важливіше: сонце чи місяць?

— Місяць.

— Чому?

— Тому що місяць світить уночі, коли темно, а сонце — вдень, коли й так видно.

5. — Дітки, ложку золоту я покладу в кислоту. Поясніть, якщо хто знає, чи розчиниться вона?

Всі гукнули хором:

— Ні-і-і!

— А чому?

– Бо інакше ложку ту ви б не клали в кислоту!

6. — Давайте, учні, поговоримо про бюджет сім'ї. Хто розповість? Ну, розповідай, Іванку.

— Тато заробляє в місяць 120 грн. а мама — 8. На харчові продукти йде 100грн. На одяг, взуття теж 100 грн., а на ощадну книжку — 200 грн.

— Сідай, Іване, не знаєш арифметики.

— Це ви не знаєте мого тата й маму!

7. — Васильку, якщо я дам тобі три груші, то як ти їх розділиш на п'ятьох дітей?

— Зварю компот.

8. — Михайлику, якщо на столі сидять чотири музи і я одну вб'ю, то скільки зостанеться?

— Одна,— та, що вбита.

9. Учителька:

— Лесю у твого брата п'ять яблук, а ти в нього два забереш. — Який буде результат?

— Він мене відлупцює.

10. — Де вперше одержав перемогу Суворов?

— На 104-тій сторінці підручника.

11. — Учні! Юрій Долгоруков заснував Москву 85 років тому.

— Ну і пам'ять у Вас!

12. — Діти, назвіть три речі, без яких людина не може жити.

— Сніданок, обід, вечеря.

13. — Діти, чим нам допомагають птахи!

— Птахи нам допомагають дзьобати комах.

14. — Як буде у множині «дитина»?

— Близнята.

15. — Іванку, які ти знаєш теплі, лагідні слова?

— Шуба, рукавички, чай...

16. Вчитель:

— Добре, а тепер проведемо виховну годину. По говоримо про все. Іване, якби ти знайшов 5 гривень що б ти зробив з грошима? Залишив би собі?

— Ні, вчителько.

— Молодець! А що б ти з ними зробив?

— Купив би собі цукерки.

17. — Юрку, ти знову сьогодні запізнився на пер ший урок?

— Так, я заспав, бо нікому було мене розбудити,— мама й тато на роботі.

— А хіба у вас немає будильника?

— Є, але він завжди дзвонить тоді, коли я сплю.

18. — Як треба зберігати підручник, щоб вії завжди був новим і чистим?

— Краще його зовсім не носити до школи.

19. — Андрію, ти знову двійку з математики схопив?

— Так це ж ви посадили мене до Валі, а який з неї математик?!

20. — Васильку, а чому ти несеш щоденник не підпис дідусеві, а не татові?

— Дідусь воював — він уже нічого не боїться. .

21. — Сергійку, чому це твоя мати не була не батьківських зборах?

— Я їй не сказав.

— Чому?

— Бо кожного разу, коли вона побуває на них, у неї голова болить, тому я її пожалів.

22. — У кого вдома є корова?

— У мене.

— То розкажи, як вона виглядає?

— А вона тепер ніяк не виглядає. Татко на зиму всі дірки забили дошками.

23. Учень:

— Я завтра до школи не прийду.

— Чому?

— Бо я захворію.

— А що у тебе болить?

— Бабуся завтра має приїхати.

24. — Дітки, наведіть найпоширеніший вираз, який ви чуєте вдома.

— А щоб ти смоли напився! Де дів гроші?

— А щоб ти крізь землю провалився!

— А щоб ти згорів разом з нею! Вчитель.

— Дуже добрі слова ви чуєте вдома.

25. Вчитель:

— Урок закінчився. До побачення! А ти, Васильку, зачекай мене, я йду до твоїх батьків.

(Дзвонить дзвінок)

Учитель:    Швидко відповів

(на дошці учитель прикріплює назву дії)

Коли прийшов зі школи внук,

Дідусь щоденник взяв до рук:

– За віщо двійку ти схопив?

– За те, що швидко відповів ...

– За те, що швидко? – гримнув дід. –

За це ж п’ятірки ставить слід!

– Та що ви, діду, кричите?

Сказав я швидко, та не те...

(після паузи)

Дія IV. Вдома

(на дошці учитель прикріплює назву дії).

Сценка «Буйні предки»

Вдарив батько спересердя

Хлопчика малого.

Той поплакав, переплакав

Та й питає в нього:

— Тебе, тату, бив твій тато?

— Бив, та ще й немало.

— Ну, а тата твого били?

— Теж перепадало.

І сказало хлопченятко,

Заломивши ручки:

— Тепер ясно, звідки в тебе

Хуліганські штучки.

1. Сценка «Коріння і насіння»

— А ти, тату, в школі вчився?

— Вчився, так, Васильку.

— А то правда, що ти, тату,

Був одержав двійку?

— Було таке, траплялося...

Хлопчик засміявся:

Тоді мама правду каже,

– Що я в тебе вдався.

2. Приходить тітка в гості до Василька:

— Васильку, це тобі,— і подає йому цукерки.

Мама:

— Васильку, а що треба говорити, коли пригощають?

3. Мати — доньці:

– Чому ти так пізно повернулася додому?

— Я була в Марійки — допомагала їй робити уроки.

— Та вона ж відмінниця!

— Я допомагала Марійці робити мої уроки.

Донька:

— Мамо, ти пам'ятаєш вазу, яка переходить у нашій родині з покоління в покоління.

— Так, ну і що?

— Так от, моє покоління її щойно розбило.

— Голова болить, аж тріщить,— жаліється бабуся.

— А чому не чути тріску? — запитує цікава онучка.

Не вірю я приказкам!

— Чому?

— Приказка каже, що мовчання — золото. Я мовчала на уроці, а вчитель мені двійку поставив.

(після паузи)

— Мамо, наш учитель нічого не знає.

— Чому ти так вважаєш?

— Бо він весь час запитує нас.

Дочка серйозно філософствувала:

— Чи знаєте, мамо, про що я найбільше мрію?

— Звідки мені знати?

— Дуже хочу, щоб у нас було три корови — біла, чорна і жовта.

— Нащо нам аж три корови? Одну нічим годувати.

— Три — ліпше. Біла б давала для татка й бабки молоко, чорна б тебе забезпечувала кавою, а жовта мене — лимонним соком. Ой, дуже люблю сік! (Дівчинка жадібно облизує губи).

(Заходить син)

- А ось і я. Послухайте, які гуморески я сьогодні вивчив.

(Розповідає гуморески Степана Руданського “Скільки душ?” і “Не мої ноги”).

Учитель: Іванко розповів саме ці гуморески не випадково. Справа в тому, що з них розпочав свій шлях у гумор наш випускник Анатолій Дедерчук, який і є головним персонажем V дії.

Дія V. У нас гість.

(на дошці учитель прикріпляє назву дії)

- Як ви зрозуміли, Анатолій Дедерчук і є наш гість.

(Слово надається Анатолієві)

Гість-випускник коротко розповідає про себе, свою стежку у світ гумору і, звичайно, усмішки із шкільного життя.

Учитель:  Розвиток п’ятої дії дозволю собі продовжувати Я.

Ви прослухали гумористичні твори багатьох авторів, а утвердив цей жанр в українській літературі Остап Вишня.

(Звертаю увагу на портрет Остапа Вишні)

Життя письменника було дуже складне, але навіть у найважчі хвилини його не покидало почуття гумору, яке, по суті, допомагало йому вижити. Остап Вишня писав дуже багато про все, що його оточувало, і про всіх. Засобами гумору і сатири, він викривав вади суспільства і людей. Сміявся пересмішник і над собою. Але про що б він не писав, завжди керувався при цьому – любов’ю.

(Учитель читає слова Остапа Вишні, записані на дошці:

“Ніколи не сміявся без любові”.)

А ось ілюстрації до його гуморесок.

(Розгляд ілюстрацій до “Мисливських усмішок”, “Зенітки”)

Учитель читає уривки з гуморески “Зенітка”.

(Після паузи)

Учитель: Закінчилась наша вистава. Назвіть авторів прочитаних сьогодні творів.

Учні зачитують: Павло Глазовий, Олег Чорногуз, Грицько Бойко, А.Дімаров, Степан Руданський, народні анекдоти.

Учитель: Яка ж роль гумору і сатири в житті людей?

Учень: Гумор і сатира потрібні для того, щоб вилікуватися від усього хибного, погано, некрасивого. Сміх потрібний, щоб ми весело прощалися зі своїми недоліками, щоб веселіше жили.

Учитель: Думаю, що сьогоднішній урок викликав у вас щиру посмішку, зацікавлення до гумористичних творів.

А якщо у висміяних персонажах чи їхніх вчинках побачити нібито себе, свою поведінку, то смійтеся разом з друзями і лікуйтеся від недоліків.

Тож смійтеся, тож сміймося!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9637. Психология и этика коммерческой деятельности. Понятие о профессиональной психологии, этике, этикете 149.5 KB
  Психология и этика коммерческой деятельности Понятие о профессиональной психологии, этике, этикете Известно, что со времен А. Смита западная научная мысль была занята проблемой специфики того нового социально-экономического и культурного строя, кот...
9638. Коммерческие сделки и посредничество 82.5 KB
  Коммерческие сделки и посредничество Понятие сделки Сделками признаются действия граждан и юридических лиц, направленные на установление, изменение или прекращение гражданских прав и обязанностей (ст. 153 ГК РФ). Таким образом, сделку характеризуют ...
9639. Понятие коммерческой информации и источники её получения 25.5 KB
  Понятие коммерческой информации и источники её получения Информация (лат. - information) - сообщение о чем-либо. Коммерческая информация - это сведения о сложившейся ситуации на рынке различных товаров и услуг. Сюда относят количестве...
9640. Коммерческая тайна и ее содержание 41 KB
  Коммерческая тайна и ее содержание Что такое коммерческая тайна? Видимо, всем известно понятие государственной (военной) тайны. Во всем мире под государственной тайной понимают сведения, относящиеся к внешней политике, обороне, национальной безопасн...
9641. Обеспечение защиты коммерческой тайны 28 KB
  Обеспечение защиты коммерческой тайны Хорошая идея ценнее кошелька, набитого золотом, а украсть ее легче. Поэтому в современном мире промышленный шпионаж приобретает поистине гигантский размах. По оценкам экспертов, ежегодный урон американского бизн...
9642. Роль товарных знаков в коммерческой работе 46.5 KB
  Роль товарных знаков в коммерческой работе Выпуская товар на рынок, фирма должна позаботиться о его узнаваемости потребителями, т. е. фирма должна оформить индивидуальное рыночное лицо товара. Это является своеобразным символом рекламы...
9643. Сущность расчётов в коммерческой деятельности 25.5 KB
  Сущность расчётов в коммерческой деятельности В сфере обращения деньги выступают в двух формах: наличных или безналичных денег, в связи с чем денежные расчеты осуществляются предприятиями и физическими лицами либо наличными деньгами, либо в виде без...
9644. Наличная форма расчетов 32.5 KB
  Наличная форма расчетов Поступление денег в кассу предприятия и выдачу из кассы оформляют приходными и расходными кассовыми ордерами. В кассе можно хранить небольшие денежные суммы в пределах установленного банком лимита для оплаты мелких хозяйствен...
9645. Безналичная форма расчетов 52.5 KB
  Безналичная форма расчетов Важнейшей задачей организации денежного оборота страны является широкое развитие безналичных расчетов и ограничение сферы применения наличных денег. Замещение налично-денежных платежей безналичными перечислениями сокращает...