59483

Гумор і сатира у нашому житті

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Учитель: Про Гаврила і чорнило. Учитель звертає увагу дітей на записані слова епіграф на дошці. на дошці учитель прикріплює назву дії Лунає дзвінок на урок. Учитель захворів.

Украинкский

2014-05-07

490 KB

4 чел.

Cценарій

Театралізований урок: “Гумор і сатира у нашому житті”


Тема:  
Гумор і сатира у нашому житті

(театралізований позакласний захід)

Мета: Познайомити учнів з іменами та творчістю українських гумористів; формувати навички художнього читання гуморесок, анекдотів; виховувати почуття гумору, любов до праці, розуміння потреби вчитися і засудження ледарів, хвальків, пустунів.

Обладнання: 1. Портрет Остапа Вишні, його твори.

2. Виставка творів П. Глазоваго, Є.Дударя, М.Савчука. Г.Бойка.

3. Ілюстрації до усмішок Остапа Вишні.

4. На дошці поряд з портретом Остапа Вишні записано слова: “Ніколи не сміявся без любові”.

Епіграф:  Висміяти – значить вилікувати. (М. Горький)


Хід театралізованого заходу.

Учитель:  Про Гаврила і чорнило.

  •  Що робить? – пита Гаврило. -

Я ковтнув чорнила...

  •  Проковтни ще й промокатку, -

Буде все в порядку!

(після паузи)

- Діти я не випадково розпочала наш захід, який увійде у скарбничку декади української мови і літератури у школі, усмішкою. Адже тема сьогоднішньої зустрічі “Гумор і сатира у нашому житті6”. Ми познайомимося з іменами українських гумористів, їх творами; звернемо увагу на ситуації, які є настільки комічними, що викликають у нас сміх. Сміх може бути гострим і викривальним, - це сміх сатири. А може бути добрий і співчутливим. Саме такий сміх зустрінемо у гумористичних творах.

Сміх має велику силу! А яку саме, ви скажете в кінці уроку, прослухавши підготовлені вами гумористичні твори. А підказкою послужить вам епіграф уроку:

“Висміяти – значить вилікувати”.

(Учитель звертає увагу дітей на записані слова – епіграф на дошці).

Крім того, вашим завданням буде виразно прочитати гуморески, щоб їх суть була зрозуміла слухачам. Вам приходилось бачити і слухати артистів на сцені, що виконують гумористичні твори. Ви, діти, сьогодні теж артисти, тому що готували міні-спектакль із життя школярів на уроці, перерві і вдома за самостійно прочитаними усмішками.

Цей міні-спектакль складається з п’яти дій. А розпочинатимуть кожну дію гумористичні поезії Грицька Бойка.

ДОМАШНЯ ПИСЬМОВА

— Домашню письмову

Чому не писала?

— Бо ручка учора

В колодязь упала...

— Коли ж та письмова

Написана буде?

— Як воду з колодязя

Виберуть люди...

(після паузи)

І так – дія І. Урок української мови.

(на дошці учитель прикріплює назву дії)

Лунає дзвінок на урок. Роль учителя виконує учень.

1. — Віталію, йди до дошки.

Постояв Віталій, постояв біля столу та й каже:

— Я не виконав домашнє завдання.

— Чому?

— У нас нещастя!

Захворіла мама!

— Захворіла? Коли? — здивувалася вчителька.— Я ж її вчора в кінотеатрі бачила.

— Ех не те сказав, треба було про бабусю сказати, вона ж рідко в кіно ходить.

2. — Діти, перекладіть з української мови російською слова морква, квасоля, цибуля за зразком: «картопля — картофель».

— Картопля — картофель, морква — моркофель, квасоля — квасофель, цибуля — цибуфель.

3. — Що ставиться в кінці питального речення?

— Знак питання.

— Добре, сідай.

— А окличного?

— Знак оклику,

— Добре, сідай.

— Розповідного?

— Знак розповіді...

— Неправильно. Придумай розповідне, питальне й окличне речення.

— Учитель захворів.— Це правда? — Ура!

4. — Олесю, провідміняй дієслово ходити.

— Я йду, ти йдеш...

— Швидше, Олесю!

— Я біжу, ти біжиш.

5. — Дітки, придумайте до слова трава однокореневе слово.

— Сіно.

6. — Учні, хто скаже, що таке пряма мова?

— Це коли говориш правдиво і відверто.

— А що таке кур'єр?

— Кур'єр — це той, що курями торгує.

7. — Як на твою думку, Васильку, «штани» — слово в однині чи в множині?

— Я так думаю, що верхня частина в них — однина, а нижня — множина.

8. — Олеже! Я задала твір про молоко на 3 сторінки, а ти написав лише півсторінки. Чому?

А я писав про згущене молоко.

9. — Діти, трапилась дивна історія. З оповідання втекли слова! їх треба обов'язково повернути на місце. А слова ось які: клякса, морква, щеня, молоток, яєчня, кішка, Наталя, каша, мама. Гарненько подумайте, як розставити їх по місцях.

— А що тут думати? — закричав Сергійко і підняв руку.

У мене готово.

— Прочитай, що в тебе вийшло.

— Славко з'їв велику апетитну кляксу. Мишко посадив у зошиті моркву. Тато прибивав поличку щеням! Молоток вищав і махав хвостом. Потім прийшла з роботи яєчня й стала готувати обід. Кішка шипіла на сковороді. В каструлі булькала Наталя. Каша кашляла, і її поклали в ліжко. Мама форкала й вигинала спину.

(Всі діти засміялися й закричали:

— Не так! Не так!

— А як? Ану, подумайте вдома! А зараз перерва. Урок закінчено.

(Дзвенить дзвінок)

Учитель:  Підслухана на перерві розмова.

  •  Ти промокатки не даси?
  •  Не дам – проси, хоч не проси!
  •  Ну, коли так, - трусись над нею!

Я промокну тоді своєю!

(після паузи)

Ітак дія ІІ. Перерва.

(Діти ведуть себе, як на перерві, розмовляють).

1. Марійка:

— Павлику, а чому це ти, коли терликаєш на своїй скрипці, обов'язково відчиняєш вікно?

— А це для того, щоб чули наші сусіди. Усі вони збігаються і просять мою маму не примушувати мене більше грати.

2. — Тарасе, чому ти так часто лупцюєш Марійку?

— Це щоб ніхто не здогадався, що я її люблю.

3. Вася:

— Мій брат Боря розумніший за твого брата. В цьому році він вже вчиться у сьомому класі.

— Подумаєш,— каже Петя.— Мій брат Коля у сьомому вже три роки вчиться!

4. — Женя, ти кого більше любиш — брата чи сестру?

— Сестру.

— Чому? Вона ж усі книги порвала?!

— За це її й люблю. Колись забув біля неї щоденник — на клапті порвала.

5. — А мій тато багатший від твого!

— А мій розумніший!

— А мій твоєму гроші позичив!

— А мій твоєму не віддасть!

6. — У нас є кольоровий телевізор,— хвалиться Андрійко.

Петрик:

— У нас — автомобіль «Жигулі». Маринка:

Ay нас тепер усе є. Тато привіз із відрядження радикуліт, а мама сказала: «Нам цього тільки й не вистачало!»

7. У клас вбігає учень:

— У шкільній роздягальні погасло світло.— Як тепер ти пізнаєш своє пальто?

— По ґудзиках.

— По ґудзиках?! Цікаво, а які ж вони в тебе?

— У мене їх жодного немає.

(Дзвенить дзвінок)

Учитель:   Пояснила

  •  Чого увесь урок ти, Лідо,

Пасешся в зошиті сусіда?

  •  Перевіряю я Семена:

Чи вірно він списав у мене?

(Після паузи)

Дія ІІІ. Урок

Вчитель - учень:

Ваш учитель біології захворів.

Ура!

Але урок проведу я. Ми поговоримо на різні теми, і, заодно, проведу виховну годину.

— Отже, скажіть, чому птахи відлітають у теплі краї?

— Бо як підуть пішки, витратять на дорогу дуже багато часу.

2. — Скажіть, чи відрізняіоться свійські тварини від диких?

— Дикі тварини ніколи не віддають добровільно молоко та яйця.

3. — Діти, які види транспорту ви знаєте?

Ігор:

— Автомобільний, залізничний, морський і... пішохідний.

4. — Як ти гадаєш, Максиме, що важливіше: сонце чи місяць?

— Місяць.

— Чому?

— Тому що місяць світить уночі, коли темно, а сонце — вдень, коли й так видно.

5. — Дітки, ложку золоту я покладу в кислоту. Поясніть, якщо хто знає, чи розчиниться вона?

Всі гукнули хором:

— Ні-і-і!

— А чому?

– Бо інакше ложку ту ви б не клали в кислоту!

6. — Давайте, учні, поговоримо про бюджет сім'ї. Хто розповість? Ну, розповідай, Іванку.

— Тато заробляє в місяць 120 грн. а мама — 8. На харчові продукти йде 100грн. На одяг, взуття теж 100 грн., а на ощадну книжку — 200 грн.

— Сідай, Іване, не знаєш арифметики.

— Це ви не знаєте мого тата й маму!

7. — Васильку, якщо я дам тобі три груші, то як ти їх розділиш на п'ятьох дітей?

— Зварю компот.

8. — Михайлику, якщо на столі сидять чотири музи і я одну вб'ю, то скільки зостанеться?

— Одна,— та, що вбита.

9. Учителька:

— Лесю у твого брата п'ять яблук, а ти в нього два забереш. — Який буде результат?

— Він мене відлупцює.

10. — Де вперше одержав перемогу Суворов?

— На 104-тій сторінці підручника.

11. — Учні! Юрій Долгоруков заснував Москву 85 років тому.

— Ну і пам'ять у Вас!

12. — Діти, назвіть три речі, без яких людина не може жити.

— Сніданок, обід, вечеря.

13. — Діти, чим нам допомагають птахи!

— Птахи нам допомагають дзьобати комах.

14. — Як буде у множині «дитина»?

— Близнята.

15. — Іванку, які ти знаєш теплі, лагідні слова?

— Шуба, рукавички, чай...

16. Вчитель:

— Добре, а тепер проведемо виховну годину. По говоримо про все. Іване, якби ти знайшов 5 гривень що б ти зробив з грошима? Залишив би собі?

— Ні, вчителько.

— Молодець! А що б ти з ними зробив?

— Купив би собі цукерки.

17. — Юрку, ти знову сьогодні запізнився на пер ший урок?

— Так, я заспав, бо нікому було мене розбудити,— мама й тато на роботі.

— А хіба у вас немає будильника?

— Є, але він завжди дзвонить тоді, коли я сплю.

18. — Як треба зберігати підручник, щоб вії завжди був новим і чистим?

— Краще його зовсім не носити до школи.

19. — Андрію, ти знову двійку з математики схопив?

— Так це ж ви посадили мене до Валі, а який з неї математик?!

20. — Васильку, а чому ти несеш щоденник не підпис дідусеві, а не татові?

— Дідусь воював — він уже нічого не боїться. .

21. — Сергійку, чому це твоя мати не була не батьківських зборах?

— Я їй не сказав.

— Чому?

— Бо кожного разу, коли вона побуває на них, у неї голова болить, тому я її пожалів.

22. — У кого вдома є корова?

— У мене.

— То розкажи, як вона виглядає?

— А вона тепер ніяк не виглядає. Татко на зиму всі дірки забили дошками.

23. Учень:

— Я завтра до школи не прийду.

— Чому?

— Бо я захворію.

— А що у тебе болить?

— Бабуся завтра має приїхати.

24. — Дітки, наведіть найпоширеніший вираз, який ви чуєте вдома.

— А щоб ти смоли напився! Де дів гроші?

— А щоб ти крізь землю провалився!

— А щоб ти згорів разом з нею! Вчитель.

— Дуже добрі слова ви чуєте вдома.

25. Вчитель:

— Урок закінчився. До побачення! А ти, Васильку, зачекай мене, я йду до твоїх батьків.

(Дзвонить дзвінок)

Учитель:    Швидко відповів

(на дошці учитель прикріплює назву дії)

Коли прийшов зі школи внук,

Дідусь щоденник взяв до рук:

– За віщо двійку ти схопив?

– За те, що швидко відповів ...

– За те, що швидко? – гримнув дід. –

За це ж п’ятірки ставить слід!

– Та що ви, діду, кричите?

Сказав я швидко, та не те...

(після паузи)

Дія IV. Вдома

(на дошці учитель прикріплює назву дії).

Сценка «Буйні предки»

Вдарив батько спересердя

Хлопчика малого.

Той поплакав, переплакав

Та й питає в нього:

— Тебе, тату, бив твій тато?

— Бив, та ще й немало.

— Ну, а тата твого били?

— Теж перепадало.

І сказало хлопченятко,

Заломивши ручки:

— Тепер ясно, звідки в тебе

Хуліганські штучки.

1. Сценка «Коріння і насіння»

— А ти, тату, в школі вчився?

— Вчився, так, Васильку.

— А то правда, що ти, тату,

Був одержав двійку?

— Було таке, траплялося...

Хлопчик засміявся:

Тоді мама правду каже,

– Що я в тебе вдався.

2. Приходить тітка в гості до Василька:

— Васильку, це тобі,— і подає йому цукерки.

Мама:

— Васильку, а що треба говорити, коли пригощають?

3. Мати — доньці:

– Чому ти так пізно повернулася додому?

— Я була в Марійки — допомагала їй робити уроки.

— Та вона ж відмінниця!

— Я допомагала Марійці робити мої уроки.

Донька:

— Мамо, ти пам'ятаєш вазу, яка переходить у нашій родині з покоління в покоління.

— Так, ну і що?

— Так от, моє покоління її щойно розбило.

— Голова болить, аж тріщить,— жаліється бабуся.

— А чому не чути тріску? — запитує цікава онучка.

Не вірю я приказкам!

— Чому?

— Приказка каже, що мовчання — золото. Я мовчала на уроці, а вчитель мені двійку поставив.

(після паузи)

— Мамо, наш учитель нічого не знає.

— Чому ти так вважаєш?

— Бо він весь час запитує нас.

Дочка серйозно філософствувала:

— Чи знаєте, мамо, про що я найбільше мрію?

— Звідки мені знати?

— Дуже хочу, щоб у нас було три корови — біла, чорна і жовта.

— Нащо нам аж три корови? Одну нічим годувати.

— Три — ліпше. Біла б давала для татка й бабки молоко, чорна б тебе забезпечувала кавою, а жовта мене — лимонним соком. Ой, дуже люблю сік! (Дівчинка жадібно облизує губи).

(Заходить син)

- А ось і я. Послухайте, які гуморески я сьогодні вивчив.

(Розповідає гуморески Степана Руданського “Скільки душ?” і “Не мої ноги”).

Учитель: Іванко розповів саме ці гуморески не випадково. Справа в тому, що з них розпочав свій шлях у гумор наш випускник Анатолій Дедерчук, який і є головним персонажем V дії.

Дія V. У нас гість.

(на дошці учитель прикріпляє назву дії)

- Як ви зрозуміли, Анатолій Дедерчук і є наш гість.

(Слово надається Анатолієві)

Гість-випускник коротко розповідає про себе, свою стежку у світ гумору і, звичайно, усмішки із шкільного життя.

Учитель:  Розвиток п’ятої дії дозволю собі продовжувати Я.

Ви прослухали гумористичні твори багатьох авторів, а утвердив цей жанр в українській літературі Остап Вишня.

(Звертаю увагу на портрет Остапа Вишні)

Життя письменника було дуже складне, але навіть у найважчі хвилини його не покидало почуття гумору, яке, по суті, допомагало йому вижити. Остап Вишня писав дуже багато про все, що його оточувало, і про всіх. Засобами гумору і сатири, він викривав вади суспільства і людей. Сміявся пересмішник і над собою. Але про що б він не писав, завжди керувався при цьому – любов’ю.

(Учитель читає слова Остапа Вишні, записані на дошці:

“Ніколи не сміявся без любові”.)

А ось ілюстрації до його гуморесок.

(Розгляд ілюстрацій до “Мисливських усмішок”, “Зенітки”)

Учитель читає уривки з гуморески “Зенітка”.

(Після паузи)

Учитель: Закінчилась наша вистава. Назвіть авторів прочитаних сьогодні творів.

Учні зачитують: Павло Глазовий, Олег Чорногуз, Грицько Бойко, А.Дімаров, Степан Руданський, народні анекдоти.

Учитель: Яка ж роль гумору і сатири в житті людей?

Учень: Гумор і сатира потрібні для того, щоб вилікуватися від усього хибного, погано, некрасивого. Сміх потрібний, щоб ми весело прощалися зі своїми недоліками, щоб веселіше жили.

Учитель: Думаю, що сьогоднішній урок викликав у вас щиру посмішку, зацікавлення до гумористичних творів.

А якщо у висміяних персонажах чи їхніх вчинках побачити нібито себе, свою поведінку, то смійтеся разом з друзями і лікуйтеся від недоліків.

Тож смійтеся, тож сміймося!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22916. Теорема Кронекера – Капелі (критерій сумісної системи лінійних рівнянь) 46 KB
  Припустимо що система сумісна і числа λ1λ2λn утворюють розв’язок системи. Вертикальний ранг основної матриці системи дорівнює рангу системи векторів a1a2an вертикальний ранг розширеної матриці співпадає з рангом системи векторів a1a2anb. Оскільки вектор b лінійно виражається через a1a2an за теоремою 2 про ранг ранги системи векторів a1a2an і a1a2anb співпадають.
22917. Розв’язки системи лінійних рівнянь 50 KB
  Оскільки система сумісна ранги матриці A і рівні і дорівнюють r. Система переписується таким чином: Всі розв’язки системи можна одержати таким чином. Одержується система лінійних рівнянь відносно базисних змінних x1x2xr.
22918. Еквівалентні системи лінійних рівнянь 29.5 KB
  Дві системи лінійних рівнянь з однаковим числом змінних називаються еквівалентними якщо множники їх розв’язків співпадають. Зокрема дві несумісні системи з однаковим числом змінних еквівалентні. Еквівалентними перетвореннями системи лінійних рівнянь називаються перетворення які зводять систему до еквівалентних систем.
22919. Метод Гауса розв’язання систем лінійних рівнянь (метод виключення змінних) 84.5 KB
  Отже за теоремою Крамера система має єдиний розв’язок. Але на практиці цей розв’язок зручніше знаходити не за формулами Крамера. Система має нескінчену кількість розв’язків змінні системи діляться на дві частини – базисні та вільні змінні.
22920. Поняття підпростору 47 KB
  1 в підпросторі M існують два лінійно незалежні вектори a1 і a2. З іншого боку пара лінійно незалежних векторів утворює базис площини R2. Це означає що будьякий вектор простору лінійно виражається через a1 і a2. 2 в підпросторі M існує лише лінійно незалежна система що складається з одного вектора a.
22921. Однорідні системи лінійних рівнянь 49 KB
  Будемо розглядати однорідну систему лінійних рівнянь з змінними 1 Зрозуміло що така система рівнянь сумісна оскільки існує ненульовий розв’язок x1=0 x2=0xn=0. Цей розв’язок будемо називати тривіальним. Можна зробити висновок що якщо однорідна система лінійних рівнянь має єдиний розв’язок то цей розв’язок тривіальний. Однорідна система лінійних рівнянь має нетривіальний розв’язок тоді і тільки тоді коли її ранг менше числа невідомих.
22922. Поняття фундаментальної (базисної) системи розв’язків 55.5 KB
  Як показано вище множина M всіх розв’язків однорідної системи лінійних рівнянь утворює підпростір. Фундаментальною базисною системою розв’язків однорідної системи лінійних рівнянь називається базис підпростору всіх її розв’язків. Теорема про фундаментальну систему розв’язків.
22923. Теорема про розв’язки неоднорідної системи лінійних рівнянь 43 KB
  Теорема про розв’язки неоднорідної системи лінійних рівнянь. Нехай дана сумісна неоднорідна система лінійних рівнянь 3 L множина всіх її розв’язків а деякий частковий розв’язок M множина всіх розв’язків відповідної однорідної системи 4. Нехай a=γ1γ2γn і припустимо що b=λ1λ2λn довільний розв’язок системи 3 тобто b є L.
22924. ЛЕМА ПРО ДВІ СИСТЕМИ 37.5 KB
  bk – дві системи векторів кожен вектор першої системи лінійно визначається через другу систему. Якщо m k то перша система лінійно залежна. Нехай а1 а2 аm і b1 b2 bk – дві системи векторів кожен вектор першої системи лінійно виражається через другу систему. Якщо перша система лінійно незалежна то m≤k.