59505

Виховний захід: Свято зустрічі весни

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Дати поняття про свято Сорока Святих, актуалізувати знання учнів про обрядові пісні, хороводи. Актуалізувати знання про птахів, користь, яку вони приносять.

Украинкский

2014-05-08

50.5 KB

0 чел.

Сценарій

Виховний захід: Свято зустрічі весни


Мета. Дати поняття про свято Сорока Святих, актуалізувати знання учнів про обрядові пісні, хороводи. Актуалізувати знання про птахів, користь, яку вони приносять. Ознайомити з народними прикметами, пов'язаними зі святом Сорока Святих та з птахами. Виховувати дбайливе ставлення до навколишнього світу, до птахів, прищеплювати інтерес до народознавства.

Обладнання. Листівки із зображенням птахів, малюнки та аплікації, книжки, виготовлені учнями (про птахів), малюнки та аплікації із зображенням птахів, виставка книг про птахів.

Хід заняття

Пісня «Щебетала пташечка».

Вчитель. Що з весною настає?

Діти. Сніг у полі розтає.

Вчитель. А чому це так буває?

Діти. Сонце його пригріває.

Вчитель. Що ж синіє на землі?

Діти. Ніжні проліски малі.

Вчитель. А що пнеться з-під листа?

Діти. То травичка пророста.

Вчитель. А над полем що бринить?

Діти. Любий жайворон дзвенить!

Вчитель читає оповідання В.О. Сухомлинського «Жайворонок і пролісок».

Вчитель.   Весна-красна,   пробуджена   жайворонком   і першими сонячними променями та потічками, прийшла на землю. Тому не випадково наші предки вважали весну початком нового року. Із сивої давнини прийшов до нас обряд закликання весни. Найбільше цьому святу раділи дівчатка і хлопчаки. Всі одягали нове вбрання і прохали: Благослови, мати, весну закликати, Весну закликати, зиму проводжати. Зимонька в саночках, літечко в возочку.

А мати відповідала:

Благословляю, дитино, йди весну гукай,

Щоб прийшла з радістю і великою милістю божою.

Вважалося,   як   свято   зустрінеш,   так   весна   тебе щастям-красою обдарує.

Весна пора засіву землі. Недарма говорять, що весняний день рік годує. Народна мудрість щедра на прислів'я про культури, які вирощують.

1-й учень. Казав овес: сій мене в болото буду я золото.

2-й учень. Казав ячмінь: кинь мене в грязь буду я князь.

3-й учень. Греча каже: а мене хоч в золу, аби в пору.

4-й учень. Не вважай на врожай, а жито сій, то й хліб буде.

5-й учень. Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.

6-й учень. Тоді просо засівається, як дуб глухий розвивається.

Вчитель. Посів супроводжували обрядовими піснями-веснянками. Спробуємо й ми. (Діти стають в коло і, супроводжуючи пісню рухами, співають).

ВЕСНЯНКА

Виоремо нивоньку довгеньку.

Посіємо гречечку чорненьку.

Гречечка вродиться,

Женчики знайдуться.

Гречечку чик-чик, чик-чик.

А з тої гречки чорні вершечки,

А з того проса русая коса,

А з тої пшениці русі косиці.

Учень.

Ой сонечко яснее пригріва,

А сніжок водицею підлива.

І весняні струмені у ярку,

І нагорі квітонька у сніжку.

Ой та квітка пролісок лісовий,

А над полем жайворонок весняний.

Один з підготовлених учнів читає оповідання В. О. Сухомлинського «Жайворонок і сонце».

Вчитель. Провісниками весни вважали птахів. В деяких районах України весну зустрічали, коли прилітали журавлі.

Учень.

Тому веселиками звуться журавлі,

Що прилітають до веселої землі,

Що теплий день приносять на крилі

І залишаються у нашому селі.

(Я.Щоголів) Пісня «Журавлики» (сл. В.Татаринова, муз. М.Парцха-ладзе).

Вчитель. Існує навіть свято птахів. Це свято Сорока Святих, яке відзначають 22 березня. Вважалося, що саме з цього дня починається справжня весна. Адже, за народними повір'ями, саме цього дня з чужини поверталися сорок сороків птахів. А який звичай існував, пов'язаний з цим днем?

Діти відповідають. Матері в цей день випікали обрядове печиво у вигляді жайворонків чи голубів, а діти, взявши печиво, бігали по вулицях, вибігали за околицю і закликали птахів.

Птахів викликаю з далекого краю:

Летіть, соловейки, на наші земельки, Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.

Вчитель. Хоча цей день і вважали святом Сорока Святих, люди давно примітили: 1-й учень. Сорок Святих ще принесуть сорок морозів.

2-й учень. Сорок Святих сорок лопат снігу викинуть.

3-й учень. Як на Сорок Святих погода, то на гречку урода.

Вчитель. Як не злилася Зима, прийшла пора і їй відступати. Адже птахи принесли весну. А що ж роблять птиці навесні, коли із вирію повертаються?

Учениця.

Що роблять птиці навесні,

Коли із вирію вертаються?                       

Вони в такі блакитні дні

З ланами і людьми вітаються.

Чиї ж то голоси дзвенять,

Як ліс під сонцем вишумовує?

Дрозди й синиці гомонять

Пташиною своєю мовою.

Що робить жайворон-трудар.

Як луг ромашками квітчається?

Він з неба розсипає жар,

І щедра пісня не кінчається!

Діти   виконують   «Пісню   жайворонка»   (муз.   Ю.Рожавської, сл. Г.Гриненка).

Вчитель.

А тепер відгадайте загадку.

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мошок поїдає.

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (Ластівка) Ластівки разом з  теплом  у  нашу оселю  приносять щастя.

Пісня    «Повертайся,  ластівко»  (муз. В.Верменича, сл. М.Сингаївського).

Вчитель. А що роблять гуси і качки?

Учень.

Що роблять гуси і качки,

Як річка грає і хлюпочеться?

Б'ють крилами, як новачки,

їм плавать і пірнати хочеться.

А чом лелеки крадькома

Стоять і ловлять сонця промені?

Бо кращої землі нема,

Вони красою зачаровані.

Вони вертаються сюди,

Радіють, плачуть і хвилюються.

І так одвічно, так завжди

Землею рідною милуються.

(М. Сингаївський)

Читання   оповідання   В.Сухомлинського   «Лелеки   прилетіли».

Вчитель. Про яку пташку загадка?

Учениця.

Вчитель. А ще з птахами пов'язані різні прикмети.

1-й учень. Якщо птахи прилетіли прямо на гнізда, буде дружна весна.

2-й учень. Гуси з вирію високо летять води буде багато, а низько мало.

3-й   учень.   Жайворонок   прилетів   —   настане   стійка весна.

4-й учень. Побачив шпака, знай: весна біля порога.

5-й учень. Грак прилетів через місяць сніг зійде, а журавель скоро лід скресне.

Вчитель. А ще птахи провісники погоди.

6-й учень. Соловейко співа всю ніч перед погожим днем.

7-й учень. Горобці й ластівки гніздяться з північного боку на жарке літо.

8-й учень. Як жайворонок багато і довго співає, втримається ясна погода без опадів, коли ж мовчить вранці бути дощу.

Вчитель. Багато цікавого, думається, дізналися ви, діти, про птахів. Пісня «Гляньте, діточки малі» (мелодія І.Воробкевича). Входить Весна.

Діти.

Ой, весна, весна, днем красна,

Що ти нам, веснонько, принесла?

Весна.

Принесла я вам літечко,

Щоб родилося житечко,

Ще й озимая пшениця

І усякая пашниця,

Ще й чарівні квіточки,

Щоб квітчались діточки.

Коробочку з веретінцями,

А скриночку з червінцями,

Старим бабам по серпечку,

Старим дідам по кийочку,

Малим дітям по яблучку:

Хоровод «А вже красне сонечко».

Вчитель. Дякуємо, Веснонько, що прийшла, стільки радості принесла. Залишайся з нами, пригощай гостей пирогами. Всіх пригощають обрядовим печивом.

Додаток

ПОВЕРТАЙСЯ, ЛАСТІВКО

Муз. В.Верменича Сл. М.Сингаївського

Повертайся, ластівко, до двора, до двора.

За весною скучила дітвора, дітвора.

Скоро вже повернуться журавлі, журавлі,

Скоро підем босими по землі, по землі.       (Двічі)

В небі світить сонечко золоте, золоте,

Скоро наша яблунька зацвіте, зацвіте.

Буде цвіту сонячно на гіллі, на гіллі,    

Буде він у ластівки на крилі, на крилі.   (Двічі)

Тільки ти, весняночко, не барись, не барись.

І своєю піснею озовись, озовись!

Не барися, ластівко, прилітай, прилітай

В український сонячний рідний край,

рідний край!   (Двічі)

ЖУРАВЛИКИ

Муз. В.Парцхаладзе Сл. В.Татаринова

Журавлики, журавлики,

Вернулись в край родной,

Дударики, дударики           

Трубят над моей землей.     (2 раза)

Журавлики, журавлики,

Грохочет первый гром,

Вы — белые кораблики і

В просторе голубом.          (2 раза)

Веселые, нарядные,

Летите в вышине.

Журавлики, журавлики, і

Как рады мы весне.        (2 раза)

ЩЕБЕТАЛА ПТАШЕЧКА

(народна)

Щебетала пташечка під віконечком,

Сподівалась пташечка тепла з сонечком!     (Двічі)

Прилинь, прилинь, чаронько, весна красная,

Як легенька хмаронька в небі ясная!              (Двічі)

Осип луки перлами, вкропи росами,

Розлийся джерелами стоголосими!         (Двічі)

Щебетала пташечка під віконечком,

Сподівалась пташечка тепла з сонечком!     (Двічі)

КУ-КУ («ЗОЗУЛЯ»)

Ку-ку, ку-ку — чути в ліску,

Ходім, співаймо, радо вітаймо.

Гожу, гожу, гожу весну.

Ку-ку, ку-ку, чуємо вас.

Гаєм, лісочком, бором, поточком

Голос, голос, голос гуде.

Ку-ку, ку-ку, пташко мала,

Ти нам співала, правду казала

Щезла, щезла, щезла зима.

ПІСНЯ ЖАЙВОРОНКА

Муз. Ю.Режавської Сл. Г.Гриненко

Ой зима, ой лютая,

Утікай, утікай.

А весно-матусенько,

Прилітай, прилітай.      (Двічі)

Як розсиплю зернятка

На ріллю, на ріллю,

В зерно свою пісеньку

Переллю, переллю.       (Двічі)

Розгублю насіннячко

На луги, на луги.

Зійдуть, зійдуть квіточки і

Навкруги, навкруги.         (Двічі)

А ВЖЕ КРАСНЕ СОНЕЧКО

(хоровод)

А вже красне сонечко припекло, припекло,

Ясне щире золото розлило, розлило.             (Двічі)

На вулиці струмені воркотять, воркотять,

Журавлі курликають та й летять, та й  летять. (Двічі)

Засиніли проліски у ліску, у ліску,

Швидко буде земленька вся в вінку, вся в вінку. (Двічі)

 Ой, сонечку-батечку, догоди, догоди,

А ти, земле-матінко, уроди, уроди.        (Двічі)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79008. Роль науки в образовании и формировании современного человека 30.5 KB
  Роль науки в образовании распространяется на все компоненты образовательного процесса цели средства результаты принципы формы и методы. Образовательный процесс выступает в качестве исходной территории на которой происходит встреча индивида и науки а также его подготовка к жизнедеятельности в данном обществе формирование зрелой личности. В этой связи достаточно часты обращения к античной идее пайдейя обозначающей процесс формирования индивида включающий в себя три составляющие: воспитанность образованность и культура....
79009. Структура эмпирического и теоретического знания 47 KB
  Теоретический уровень научного познания как и эмпирический имеет ряд подуровней среди которых можно выделить следующие по степени общности: а аксиомы теоретические законы; б частные теоретические законы описывающие структуру свойства и поведение идеализированных объектов; в частные единичные высказывания утверждающие нечто о конкретных во времени и пространстве состояниях свойствах и отношениях некоторых идеализированных объектов Абстрагирование и идеализация начало теоретического познания. Научные законы регулярные...
79010. Эксперимент и наблюдение 38.5 KB
  Наблюдение и эксперимент в научном познании виды эксперимента. Существуют три основных метода опосредственного получения нового знания операциональный экспериментальный и логикоматематический. Эмпирическая процедура может выступать как средство выявления точного и однозначного физического смысла тех или иных ключевых понятий для чего в их определения должен входить метод позволяющий в каждом конкретном случае на основе эксперимента решить правильно ли применение этого понятия в данной познавательной ситуации или нет. При...
79011. Гипотеза и теория 29.5 KB
  К числу основных из них относятся проблема гипотеза теория и закон выступающие вместе с тем как формы узловые моменты построения и развития знания на теоретическом его уровне. Гипотеза научное допущение или предположение истинное значение которого не определено. Гипотеза это предположение о существовании какойто вещи явления свойства связи отношения и т. Научная гипотеза должна отвечать ряду требований главные из которых: соответствие фактам которые эта гипотеза собирается объяснить; внутренняя непротиворечивость; проверяемость;...
79012. Идеалы и нормы науки. Мотивация научной деятельности 37 KB
  Историческая изменчивость идеалов и норм рождает потребность их разумного объяснения и применения. Внутренний мотив это познавательная потребность информация заключенная в объекте на который направлено внимание человека. Познавательная потребность характеризуется следующими основными критериями: интенсивное стремление субъекта к знанию и к познавательной деятельности на основании чего избирается его направленность; активный поиск ожидание информации; формулирование вопросов задач и проблемных ситуаций; ...
79014. Проблема классификации наук 54.5 KB
  Проблема классификации наук. Науки: гуманитарные естественные точные математические экономические макроэкономика логика психология. В конечном счете все проблемы по классификации наук проявляются как невозможность совершить упомянутую классификацию без нарушения логических правил: требования одного основания и правило запрещающее членам деления иметь общий элемент. проблемы в качестве своего источника имеют трудность отыскания такого единого основания деления которое было бы существенным признаком для любой науки Наука как целостное...
79015. Основные закономерности развития науки 37.5 KB
  Основные закономерности развития науки. Необходимо выделять внешнее и внутреннее развитие любой системы и рассматривать специфику того и другого видов развития в том числе и науки. Сам процесс развития науки также понимается далеко неоднозначно. cumultio увеличение накопление по сути дела сводит на нет и даже игнорирует качественные изменения которые происходят в структуре научного знания и вызываются изменением основных понятий и принципов науки особенно в ходе научных революций.
79016. Исторические типы рациональности: классическая, неклассическая, постклассическая науки 31.5 KB
  Исторические типы рациональности: классическая неклассическая постклассическая науки. Исторические типы научной рациональности. Три крупных стадии исторического развития науки каждую из которых открывает глобальная научная революция можно охарактеризовать как три исторических типа научной рациональности сменявшие друг друга в истории техногенной цивилизации. Причем появление каждого нового типа рациональности не отбрасывало предшествующего а только ограничивало сферу его действия определяя его применимость только к определенным типам...