59507

Сценарій :“Сію, сію, посіваю...” (народні звичаї та обряди)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Урожай дорідний в полі і Христос роздається Рік новий йде новим кроком Всі вітаєм з Новим Роком Здоров’я міцного щастя багато чистої води з криниці в полі ярої пшениці Хліба солі на столі і погоди на душі €œСію вію посіваю. На щастя на здоров’я На Новий рік на нове літо...

Украинкский

2014-05-08

48.5 KB

1 чел.

сценарій

Сценарій :“Сію, сію, посіваю...” (народні звичаї та обряди)


Мета:
Розкрити дітям красу народних обрядів та звичаїв. Виховати потреби в знатті традицій свого рідного краю.

Хід заняття

Вчитель. А зараз шановні господарі вмощуйтеся зручненько, сидіть тихонь, щоб добре почули наших щедрувальників.

І сипляться, сипляться золотиста пшениця. Разом із золотистим зерном сипляться побажання: добрі, щирів, веселі, бо йдуть від чистого дитячого серця новорічні віншування:

  1.  Сійся, родися, жито й пшениця,

Всяка пашниця,

Щоб не родився кукіль,

Не болів у вас мозоль,

Щоб не боліли ніколи,

Від Миколи до Миколи,

Щоб була мука смачна і видно в сирині дні,

Що водилися у хаті і безчубі, і чубаті,

Хай вас виростають бики і корови,

Цибулі як дулі, часник, як бик,

Буряк, я ходак...

Баємо господарю добробуту і втіхи,

Ну а грошей  - аж три міхи!

З Новим роком!

  1.  З Новим роком! З добрим роком!

Що ступив широким кроком на поріг у вашу хату

І веселу, і багату, дружню, щиру і щасливу.

У сім’ю трудолюбиву.

Хай вам родить і пшениця, горох, і сочевиця,

Кукурудза і овес, щоб ряснів ваш різ увесь.

Хай вам буде щастя, доля.

Урожай дорідний в полі і Христос роздається!

  1.  Рік новий йде новим кроком, Всі вітаєм з Новим Роком!

Здоров’я міцного, щастя багато, чистої води

з криниці, в полі ярої пшениці,

Хліба – солі на столі і погоди на душі!

  1.  “Сію, вію, посіваю. На щастя, на здоров’я

На Новий рік, на нове літо!

Роди Земле жито, роди пшеницю, всяку пашницю,

Щоб на полі густо, в стодолі не пусто,

На городі і в оборі, щоби в хаті і в коморі –

Калачі і сало, щоб добро сідало.

А здоров’я – всій родині, кращу долю – Україні!

  1.  Я маленький сівачко, дайте грошей в кулачок

Не давайте копійки, бо дрантиві кишеньки.

Будьте, дядечку, гонорові, дайте гроші паперові.

  1.  Новий рік нам появився на місці старого.

Нехай він нам принесе добра, щастя, всього.

А старий рік хай ніколи назад не вертає.

А новий рік нехай вам пронесе здоров’я, сили.

Щоб ви вуйку і ви цьоцю, ще 100 літ прожили.

  1.  Сію жито і пшеницю, щоб дав Бог густі пашницю

Хочу вам на Новий рік, щоб щасливим був ваш вік

Щоби вам з роси й води пішли сташки й гарбузи

Щоб вас бог в опіці мав, кожну напасть відвертав

Будьте щасні ви і діти, будьте гожі, мов ті квіті.

  1.  Сію, сію, посіваю, з новим роком поздоровляю!

Дай вам Боже щастя-здоров’я, в голоді зілля, в а доли весілля,

Сію на нас жито, щоб було добре жити!

Ще й пшеницю яру, щоб завжди у парі,

Сиплю на вас просо, щоб було краще ніж досі.

Сиплю на вас овес, щоб вами гордився рід увесь

Щоб ся вели воли і корови, овець повен хлівець

Молока повний кінець, цибуля, як дуля,

петрушка, як кушка, морквиця, як кобиці.

А льон по коліна. З новим роком!

Різдво

Це православне свято, звичайно найурочистіше. Тому передують 6 тижнів Пилипівського посту. У цей період люди пряли, ткали, та готувалися до Різдва. 6 січня на святий вечір варили кутю, готували різні пісні страви на вечерю, а скоромні – на всі свята, тобто на 3 дні Різдва, адже готувати їжу у святкові дні не можна. Надвечір господар заносив у хату оберемок пшеничної соломи і встеляв нею підлогу в каплі. Потім під божницею ставили великий сніп жита – “дідух”. У чотирьох кутках стола клали по зубцю часнику – що “оберіг від усього зла”.

На стіл господиня ставила 12 пісних страв. Вечеряти сідали усією сім’ю, коли зійде перша зірка. За повір’ям, вона сповіщає про народження Ісуса. Першою їли кутю. Повечерявши, господиня відправляла дітей до бабок-повитух та хресних батьків.

Не Чернігівщині перед тим, як почати різдвяну трапезу, господар взявши першу ложку куті в рот і не ковтаючи виходив на двір подивитися на нічне небо: якщо воно зоряне, то наступного року добре вестиметься всяка птиця, а коли зірок мало доведеться спробувати її. Кожен з присутніх, з’ївши 3ложкикуті, мА покуштувати всі страви, а завершивши вечерю ще раз кутею та узваром. Ранком першого дня Різдва дідух спалювали, а частину його залишали, щоб підв’язати плодові дерева, на добрий врожай. Удень ходили в гості до родичів. Жінкам Різдво ходити до чужих було не можна. Увечері 7 січня збиралися колядники і йшли по селу колядувати. На коляду їх ще ранком благословляв священик. Колядники брали із собою зірку, дзвони і торбу на гостинці, скриньку на гроші. Гостинці призначалися самим колядникам, а гроші - церкві.

Наступного дня йшли колядувати тільки по тих хатах, де мешкають дівчата. Для дівчат співали окремі колядки. Всі три дні Різдва церві йшла відправа, а після неї люди святкували та вітали одне одного з урочистою подією.

Коляда

Коляда, то дух землі

З пісня прадідів пречиста

Що хлібом пахне на столі,

Горить у вишивках врочисто.

Надія, віра та любов

Між дітьми й добрими батьками,

Щоб рід був красен і здоров

І славився господарями.

Щоб оминала рід біда,

Йо поля, сади і ріки.

Іди до хати коляда,

Щоб нас утвердити навіки.

Колядки

Віншування

1а.  Сійся, родися, жито, пшениця,

Всяка пашниця – щоби родило в землі,

Щоби хліб був на столі

Я на полі, і в стодолі, щоб добра було доволі.

Щоб не знали вже розлуку ваші діти, ваші внуки

Дай же Боже в добрий час, щоб добро гостило в вас

Сію жито і пшеницю, най зародить вам пашниця

З Новим роком йди до хати, що вам маю побажати

Зичу сили й гаразду, щоб прогнали всю біду,

Зичу урожаю в полі, статку в хаті і в стодолі,

Не журби але забави, не упадку, але слави –

Зичу щиро в цій годині, цій українській родині.

Сію жито і пшеницю, щоб дав Бог густу пашницю.

Зичу вам на новий рік, щоб щасливим був вам вік

Христос рождається!

2а.  Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця

На цей Новий рік, щоб ся вродило ліпше, як торік.

Дай вам Боже в щасті, в здоров’ї дочекати від Різдва

Від нового року до Богоявлення,

Від Богоявлення нового року до Воскресіння

Від цього року до ста літ, з року на рік, доки

Господь назначив вік! Слава Ісусу Христу!

Христос Рождається! На щастя! На здоров’я і на той

Новий рік робись були здорові щасливі і веселі –

Як в небі ангели: і ви бабуню, і в дідуню,

І ви тітко і ви дядьку, і вся ваша родина!

3а.   Сію, сію дай вам, Боже, щоби життя було гоже

Від Рождества до Хрещення, від Хрещення до Стрітення

Від Стрітення до Богоявлненя, від Богоявлення

До Воскресіння, від Воскресіння – до ста літ,

Доки Господь призначить вік!

Христос ся рождає!

Сієм, сієм, посіваєм у році новому,

Мир, злагода, і щасті, для вашого дому!

Обіцяв рік сто кіп пшениці вродити,

Хай же щастить вам в щасті й здоров’ї прожити!

На щастя, на здоров’я, на Новий рік!

Щоб вам вродило краще, ніж торік:

Коноплі під стелю, а льон по коліна,

Щоб вам, господарі, голова не боліла:

Христос рождається!

За Різдвом наступав другий празник – Новий рік.

Аще він зветься празником святого Василя.

Василь приходив не сам, а дівчинкою Маланкою.

Всі рядилися в чудернацький одяг. Було дуже весело, навіть трішечки страшно, бо раптом мов з-під землі, з’являлися волохаті ведмеді, бородаті цапи, рогаті чортики, князі з булатними мечами, старезна відьма і навіть Котигорошко з велетенською булавою. Але не треба боятися, бо це наші колядники, перевдягнені в казкових героїв.

Щедрівка про козу

Святий Василь вважається покровителем землеробства. Саме тому необхідно в цей день засіяти оселі збіжжям. Здебільшого доручали цю справу дітям. У тих селах, де була церква засівали після ранкової відправи, а де не було – вдосвіта.

Традиційно засівали тільки хлопчики, дівчатка лише щедрували. Рано-вранці батьки будили свої синів. Зодягались, дітлахи брали спеціально виплетену рукавицю, наповнювали її житом чи пшеницею, ставши перед образами засівали власну хату. – На щастя, на здоров’я! Роди Боже, жито, пшеницю і всяку пашницю. Будьте здорові, з Василем!

Батьки ощедровували хлопців грішми, і тоді вони починають чи з крайньої хати села. Оббігали всі сусідські оселі. Кожен намагався щонайпершим засіяти й отримати найкращий подарунок. Тим, хто спізнювався, давали, лише млинці та пироги. Крім індивідуальних, були й гуртові посівальники. Вони обирали старшого. На Чернігівщині головного посівальника садовили на лаву, приказуючи:

- сядь же у нас на посидь, щоб усе добре садилось: кури, гуси, качки та рої! Саме тому центральною фігурою посівальницького гурту був парубок перевдягнений у Козу. Опівночі селяни виходили на подвір’я слухати, як новий рік проганяє старого. Вважалося, що найуважніші можуть почути лайку між ними: старий рік хоче забрати з собою все, а новий рік намагається віддати тільки ”лихе”. Післухавши господар повертався у хату і в’язав із соломи та сіна3 в’язанки. Одну ніс до клуні, інші на подвір’я та в садок. Підпаливши їх, дим спрямовували так, щоб він обкурював фруктові дерева, аби добре, аби добре родили в новому році і не побив їх мороз”.

- Вранці наступного дня колядники, знавши свою чудернацьку одежу знову бігли від хати до хати. Вони сіяли зерна по хатах, примовляючи

Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця,

Коноплі постелю, льон по коліна,

Щоб вас хрещених голівка не боліла.

Оскільки і зерна, і слава були чарівними, кімната відразу ставала широким полем, на якому сходила зелена пшениця, починали співати пташки, розцвітали волошки і польові маки.

На дворі гула хуртовина, та усі тут раділи, бо маленькі колядники проносили до кожної хати жменьку веселої весни.

  •  Щедрик, щедрик...”
  •  Третій празник був найщедрішим, бо колядники цілий день щедрували. Мені вони заспівали оцю щедрівку: Ой сивая та і зозуленька”
  •  А наступного дня зранку. Люди йшли до річки або ставка. Тим вирішали великого хреста з льоду. Приходив священик і освячував воду. Люди набирали води в глечики і берегли цілий рік, бо це була жива вода, яка приносила здоров’я і красу. Свято називалося Водохреща або Йордан. Священик ходив по селу і скроплював святою водичкою кону оселю, щоб до людей у двір приходило тільки щасті, щоб обминали їх нечисті сили зла.

І знову колядники заходили до кожної хати. Вони нікого не забували – нестарої самотньої бабусі, що жила на краю села, ані хворої дівчини, що мешкала у великому місті на найвищому поверсі. Колядники приносили самотній бабусі радість, а дівчинці – здоров’я.

  •  “Добрий вечір”
  •  Любі діти, навчіться цих чарівних колядок та щедрівок. Тоді ви станете колядниками, які приносять людям добру вістку, щастя і радість.

Христос рождається!

Славім Його!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83198. «Моделі протидії» фінансовому шахрайству на ринку фінансових послуг 18.88 KB
  Теорія ризик-менеджменту розглядає шахрайство як один з багатьох компонентів операційних ризиків. Кримінальна відповідальність за шахрайство з фінансовими ресурсами в науці кримінального права є проблемою новою а тому звичайно і недостатньо розробленою.
83199. СТРАТЕГІЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА 53.5 KB
  У сучасних умовах процес успішного функціонування і економічного розвитку вітчизняних підприємств багато в чому залежить від міри забезпечення їх економічної безпеки. Економічна безпека будьякого підприємства це захищеність його діяльності від негативних впливів зовнішнього середовища спроможність швидко усунути різноманітні погрози...
83200. Проблемы высвобождения и конверсии РЧС в Российской Федерации 185 KB
  Государственные решения по регулированию использования частот должны быть направлены на гармонизацию использования радиочастотного спектра в соответствии с международными договорами Российской Федерации (РФ) путем высвобождения и конверсии РЧС. В результате этих решений Постановлением Правительства РФ должна быть определена доля РЧС...
83201. КОМПОЗИЦИОННЫЕ МАТЕРИАЛЫ НА ОСНОВЕ МАГНЕЗИАЛЬНОГО ВЯЖУЩЕГО И СИНТЕТИЧЕСКОГО ВОЛЛАСТОНИТА 56.91 KB
  В статье показана возможность получения композиционных материалов на основе магнезиального вяжущего и синтетического волластонита, полученного на основе электротермофосфорного шлака, с повышенным пределом прочности при сжатии.
83202. Положительные и отрицательные черты главного героя в повести «Над пропастью во ржи» 34.56 KB
  Но для меня Холден является скорее предметом подражания нежели негодования. Углубляясь в детали в своем рассказе Холден дает понять как дороги они для него насколько настоящие они и как действительно приятно было бы встречать в жизни только таких людей. Сильнее всего в людях Холдену не нравится их желание быть тем кем они на самом деле не являются.
83204. Моя семья в Великой Отечественной войне 18.02 KB
  Я хочу рассказать о своих прадедушках и прабабушке. Мой прадедушка Белоусов Леонид Яковлевич был кадровым военным. Участвовал прадедушка и во взятии Рейхстага на стене которого потом расписался. Прадедушка вернулся с войны и еще много лет работал в колхозе Архангельского района.
83205. Томск сокровенный 12.82 KB
  За все мои прожитые годы у меня сложилось мнение в какой-то степени сокровенные чувства которые я бы не смогла рассказать на публике но именно сейчас я хочу поделиться о своей влюбленности к любимому Томску. Конечно как и в любом другом городе в Томске стоит множество памятников.
83206. Изготовление светильника, творческий проект 1.82 MB
  Столярный верстак шаблон карандаш ножовка. Изготовить шип Столярный верстак угольник линейка карандаш ножовка долото киянка. Изготовить проушину Столярный верстак угольник линейка карандаш ножовка долото киянка. Столярный верстак киянка кисть клей ПВА.